NeuroAffect - Метроном

Що за метроном в душі лунає?
Фінал наш швидко наближає...
Ти ніколи не почуєш пострілу,який обірве життя.
Твої мрії тепер лиш спогади,
Що з далека ввижаються водами,
Які стікають в озера твого душевного прийняття.
Певно час прощатись настав...
Що було твоїм - собі забрав.
Мене вабить розбитe бажання.
Здійсню без жодного вагання.
Зроблю лише для тебе
На вершині гори хитаєшся,
В прірву сумнівів зриваєшся.
Котишся все швидше до кошмару ментальних ран.
Все було в твоїх руках.
Лише туманний сумнів у думках.
Тепер самотність - твій єдиний талісман.
Певно час прощатись настав...
Що було моїм - тобі віддав
Мене вабить розбитe бажання.
Здійсню без жодного вагання.
Зроблю лише для тебе
Мрії-солодкуватий дим легкий,
Розвіється, лишивши біль гіркий.
За ту темну грань не прагну зазирнути,
Час цей близький, його не оминути.
Бажання ті - розбиті скельця,
Та прагну їх зібрати в серці.
Бажання ті - розбиті,
Та прагну їх здійснити.