NeuroAffect - Карнавал

Сто років минає, і знову той час,
Коли темна завіса впаде з небес.
Примарний карнавал приходить до нас,
У місто несе атракціони чудес.
З землі виростають химерні шатри,
Де солодка музика манить у танок.
На стовпах ліхтарів палають костри,
І душі тягнуться взяти квиток.
Карнавал!
Останній в житті маскарад!
Хто квиток тут придбав -
Той не повернеться назад!
Закружляй!
У танці ляльок без кінця!
Свою душу продай
За вхід без вороття!!
Танцівниці сміються, вітають гостей,
Музиканти без облич дивують усіх.
В повітрі витає смак навіжених ідей,
Цукровий туман огортає як сніг.
Клоун у гримі померлих надій
Тягне за нитки живих маріонет.
В келихах вино з нездійснених мрій,
У кожного гостя - фатальний білет.
Під куполом неба - мільйони зірок,
А може то душі колишніх гостей?
Карнавал пам'ятає перший їх крок
У безодню відчайдушних ночей...
Століття промайнуть, знов прийде час,
Місто примарне розкине намети.
Нові люди підуть у останній вальс,
Де душі - лише розмінні монети.
А поки що танцюй, забудь про життя,
Тут вічність триває лише мить.
Адже карнавал забере в небуття,
Де солодка музика вже не звучить.
Квитки продають за безцінь - лиш душу віддай,
І в пеклі святковім навіки палай!