ЛЮБЛЮ ТЕБЕ Прощай

А могли б бути хоча б друзями
Через десятиліття - це ж стільки часу,
Скільки років пронеслись як вода,
Нарешті, хоч по телефону
З тобою можу розмовляти я.
Все добре, ти відповідаєш
І, навіть, слухаєш мої пісні,
Що я пишу й для тебе, ти це знаєш,
Але ти знову за своє:
Про якісь ігри, що ведем з тобою
І знову винен я і все!?
Про те, що ж ти пропонувала
Залишить в спокої те все,
Що в нас колись було,
Щоб стали друзями і спілкувались,
Як однокласники, але….
Скінчилась ніч, ти переспала,
Думками збагатилась голова
І вже по іншому до мене «заспівала»,
Як в юності: навіщо ти мені, навіщо це усе?!
Що й казати:
Характер в тебе, умієш все ти зіпсувати
Ну що ж живи…
Хотів зустрітися з тобою
У вічі глянуть і розповісти
Про те, як жив і не втрачав надії,
Колись зустріти ще і раз тебе.
Про те, щоб стати під вінець зі мною
Не міг і не хотів тобі пропонувати
То все минуло його не повернеш.
Та не судилось, що ж поробиш,
Життя мудріше і долі ти не обминеш.
Жалю немає, тільки сумно,
Що ти вчергове, як тоді - навіщо здався я тобі!
28.12.2024р 13:13 Анатолій Бельський