Пані Людмила, ви перший таролог в нашому житті, якого ми почали слухати на початку війни в евакуації і кожне ваше слово було, як ковток повітря, за що вам щира подяка! Бережіть себе і не витрачайте свій ресурс на негативних осіб. Дякую, що ви є саме такою!❤
Так, пані Людмила, я пам'ятаю, як в перші дні "повномаштабного..." ми шукали Ваші ефіри!... Так, підтримка від Вас була колосальна!!! Дякую багато разів!!!
Дякую за цікавий ефір. Так,дійсно кожен з прикладів був у моєму житті, давалося дуже важко. Відчуття провини чи осуд постійно повертав назад. Але дякувати Богу, такі люди як пані Людмила надихають,навчають,підтримують і ми рухаємось до кращих берегів. Дуже хочу, щоб ефіри по психології продовжувались, простою доступною мовою ви змотивуєте безліч людей.
Доброго вечора, Ви праві , перші дні війни був жах , а потім - робота яка врятувала і почуття потрібності для наших захисників і захисниць , допомога і підтримка НАШИХ надавали сил і отого " я все зможу " . А потім у ввечері аналіз , що зробила або не зробила , і так вже стало ясно як треба жити.
Тиждень тому до мене їхав друг по молоко,його спинило ТЦК прямо на моїх воротах,перекрило калітку і давай його там шмаляти,лякати штрафами.Він працює в школі і кожен рік він проходить воєнкомат і його відпускають по стану здоровя.А тут нівкакую,не чують.Я на двох палках виповзла з хати пройшла метрів триста і з повною ненавистю висказала їм все ,що наболіло за всю війну.Я позитивна людина по життю,а тут і плакала і матюкала і обзивала і погрожувала Божою карою сімї,дітям і йому.Мені так соромно було поки я шла назад.Разів з десять Отче наш прочитала і просила пробачення і в Бога і в тих людей,які поїхали.Я два дні не могла ходити і працювати,мене ,як то переїхали. Я наприклад завжди поважаю людей,які багаті.Нічого не дається просто так і гроші тим паче.Це енергія ще та.Відмовишся,втратиш,будеш розвиватися,будеш багатим,але знову ж не спокійним.Бо страх втратити своє зароблене, зберегти,примножити це змінює людей.
В перші дні донатили усім хто просив на ЗСУ і я говорила що ми ще заробим а там гинуть люди і в Білорусію кумі відчитувалась думала що її дойде але вона сприймала з гумором
Пані Людмила, ви перший таролог в нашому житті, якого ми почали слухати на початку війни в евакуації і кожне ваше слово було, як ковток повітря, за що вам щира подяка!
Бережіть себе і не витрачайте свій ресурс на негативних осіб.
Дякую, що ви є саме такою!❤
Так, пані Людмила, я пам'ятаю, як в перші дні "повномаштабного..." ми шукали Ваші ефіри!... Так, підтримка від Вас була колосальна!!! Дякую багато разів!!!
Дякую. Шикарний ефір.
Дякую за цікавий ефір. Так,дійсно кожен з прикладів був у моєму житті, давалося дуже важко. Відчуття провини чи осуд постійно повертав назад. Але дякувати Богу, такі люди як пані Людмила надихають,навчають,підтримують і ми рухаємось до кращих берегів. Дуже хочу, щоб ефіри по психології продовжувались, простою доступною мовою ви змотивуєте безліч людей.
Дякую, класний ефір!!!
Дуже дуже дякуємо і завжди чекаємо ваших роздумів ❤❤❤❤❤ Миколаїв
Дуже дякую пани Людмила и Дима! Спасибо, что вы есть, что поддерживаете, укрепляете нашу веру! Украина обязательно победит, добро одолеет зло!💙💛🇺🇦🙏🙏🙏
Крутий цікавий ефір
очень интересно. классный эфир. обязательно продолжайте. спасибо огромное. сразу захотелось больше подумать как и что я делаю.
Дуже цікавий ефір! Дякуємо за багаторічну підтримку, мудрі настанови та реалістичний оптимізм!
Дякую вам Людмила Степанівна 🙏🙏🙏🌞❤
Це найкращій етер з пані Людмилою. Дякую Вам! Бажаю сил, здоров'я, натхнення!!!
❤чудово!!! Ви прекрасні ❤️
Дякую, ви чудові😊
Дякую! 100%❤
Дякую! Цікава тема!
Класний ефір!❤
Доброго вечора, Ви праві , перші дні війни був жах , а потім - робота яка врятувала і почуття потрібності для наших захисників і захисниць , допомога і підтримка НАШИХ надавали сил і отого " я все зможу " . А потім у ввечері аналіз , що зробила або не зробила , і так вже стало ясно як треба жити.
точно😉😉багато "грають"👍👍гарний ефір👍👍головне прослухайть уважно.
Ведучий такий прикольний і позитивний
Дякую за вашу працю.Завжди коли Вас слухаю, то потім якийсь час знаходжусь в невісомості,Чому так?
Гарний ефір
❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Тиждень тому до мене їхав друг по молоко,його спинило ТЦК прямо на моїх воротах,перекрило калітку і давай його там шмаляти,лякати штрафами.Він працює в школі і кожен рік він проходить воєнкомат і його відпускають по стану здоровя.А тут нівкакую,не чують.Я на двох палках виповзла з хати пройшла метрів триста і з повною ненавистю висказала їм все ,що наболіло за всю війну.Я позитивна людина по життю,а тут і плакала і матюкала і обзивала і погрожувала Божою карою сімї,дітям і йому.Мені так соромно було поки я шла назад.Разів з десять Отче наш прочитала і просила пробачення і в Бога і в тих людей,які поїхали.Я два дні не могла ходити і працювати,мене ,як то переїхали. Я наприклад завжди поважаю людей,які багаті.Нічого не дається просто так і гроші тим паче.Це енергія ще та.Відмовишся,втратиш,будеш розвиватися,будеш багатим,але знову ж не спокійним.Бо страх втратити своє зароблене, зберегти,примножити це змінює людей.
Розкажіть про синдром самозванця. Я боюсь проявитися, щоб мене не засуджували. Я розумію, що я можу заробити більше, але є страх осуду.
Я зловила себе на думці, що я верчуся в трикутнику Карпмана. Як вийти з нього, якщо колеги по роботі постійно затягують мене назад?
В перші дні донатили усім хто просив на ЗСУ і я говорила що ми ще заробим а там гинуть люди і в Білорусію кумі відчитувалась думала що її дойде але вона сприймала з гумором