У Дніпрі в парку відпочинку козака Глоби теж є дитяча залізниця (чи не найперша дитяча залізниця). Колись там були паровози теж. З дитинства пам'ятаю вже понад 60 років! 😁 Але я тоді катався і на справжніх паровозах, які по вулиці Ленінградській (тепер князя Ярослава Мудрого) ходили і зупинялися біля нашого дому!!! 😂🎉 До того ж на справжньому паровозі мене малюком катали задурно і в самому паровозі, а на дитячій залізниці (теж неподалік!) дитячий квиток коштував 5 копійок (дорослий не пам'ятаю точно чи 10, чи 15 копійок) і в вагоні потягу (з 3...4 вагонів). Дитяча залізниця Дніпра має досить мальовничий маршрут парком. Навіть тунель є! І окрім центральної станції навіть дві зупинки є! Працювала у совкові роки лише влітку, під час шкільних канікул. Бо обслуга була здебільшого із школярів! Ті школярі, котрі займались як у гуртку на дитячій залізниці, згодом мали добрячу преференцію до вступу у транспортний інститут Дніпра!!! 😁
Мій прапрадід був машиністом паровоза і під час рейсу він, виглядаючи з будки, дуже сильно простудив вухо і мав терміново йти на лікування. Але треба було везти потяг, тому він в хворобливому стані сів за кермо паровоза. Простуда усугубилась і він помер від цього.
Нікого не слухайте. Ваш прапрадід був відданий своїй справі. Це надзвичайно важливе значення для людини. Ваш прапрадід міцна людина. Так склалося, таке життя.
Якщо коротко, тому що окрім довгого котла для роботи паровоза треба ще дуже багато вугілля та води. Тому будка і вимушена бути "посередині", спереду котел, а позаду тендер з вугіллям
В 64 році в переможеній Японіі була побудована швидкісна залізниця. А мене коли мені виповнився 1 рік везли до бабусі з Ніжина на паровозі. Це був 1973 рік. Страна победитель мля!😢
Років приблизно десять, чи більше, тому бачив у Чернівцях ще робочого маневрового паровоза. Досі пам'ятаю оте важке надсадне бух! бух! бух! парою вперемішку з димом з димаря, коли він рушав з місця. Не міг надивитись на нього, і дуже заздрив машиністові, що він на такій крутезній техніці працює.
@@ЕвгенийКоновалов-ц7т перевіряють, чи нема тріщин в литті, тобто колісних парах та буксах, та ще рукою оцінюють температуру букси, щоб не спалахнула. Тріснута деталь дає глухий звук. Так само перевіряють посуд.
Паровози не колишні. Не кругом, але в багатьох країнах вони використовуються в промислових масштабах і на транспортуванні вантажів, і в пасажиропотоках. Найтиповіший приклад - Великобританія. Бог його знає, чому саме в них така ситуація.
Чайник на колесах. Колись автомобіль з'явився занадто рано і світ не був готовий до його появи. Тоді йому довелося ціле сторіччя чекати розвитку технологій на рейках. Так з'явився локомотив.
Вітаю! Якось чітав статтю, про Канадське місто, яке під час сильних заметів та знеструмлення міста, використовувало дизельний локомотив для забезпечення електроенергією. Чи могли б Ви росказати, як це можливо було зробити і чі можливо таке у Нашій країні?
В кожної моделі паровоза свої характеристики по запасу води, плюс поїзд може мати різну вагу та їхати по маршруту з різним профілем колії. Штатна заправка це спеціальний гідрант з поворотною горизонтальною частиною (червоного кольору) вгорі. Раніше такі стояли майже на кожній станції неподалік водонапірних веж.
а почему не сделать сзади будку для кочегара, а спереди - для машиниста? Связь по трубе-телефону (типа как на древних кораблях или подлодках) или банально тросиковым указателем требуемого режима мощности (у машиниста рукоятка, у кочегара указатель со шкалой). На кораблях к примеру рубка и машинное отделение всегда отдельные помещения и эта система работает))
А хіба не було би бодай частковим вирішенням проблем вугільних паровозів розгортання задом наперед усієї конструкції: спереду тендер, а потім локомотив кабіною вперед? Тендер можна було би звузити так, щоби менше обмежував огляд, а дим и пара залишалися би позаду кабіни.
@@MrTriaire мабуть були якісь причини чому це ніхто не запровадив, наприклад те що інколи паровози вибухали від високого тиску, і в цих випадках їх від вагона з людьми тендер відділяв
@@PROzaliznyciu Ну, я взагалі завжди за замовчанням вважаю, що інженери минулого теж не були ідіотами, і якщо вже я до чогось здогадуюсь, то й у них ця думка була ти більше🙂, і, відповідно, була якась причина так не робити. Цікавлюся історією науки та історією техніки, інженерної думки - і ось такі загадки завжди дуже цікаво намагатися розгадати - у процесі випливають цікаві деталі, починаєш глибше розуміти будову того ж самого паровоза. Щодо безпеки людей - я подумав, але, по-перше, були ж, як і зараз, вантажні потяги, а у пасажирському можна було б поставити за локомотивом вагон без пасажирів - поштовий, багажний і т.п., та, можливо, цистерну з водой для котла.
Думаю, що на те є чисто практичні причини. Були паровози з вужчими тендерами, але то переважно для маневрових робіт. Чим менший тендер, тим менший запас палива і води. Крім того для руху на пристойній швидкості паровозу потрібен ведучий візок. А той, візок який підтримує котел зазвичай гірше з цим справляється, ніж передній ведучий. І наскільки б було зручно працювати задом? Тоді як для магістральних паровозів не надто важливо весь час бачити дорогу. Єдиний паровоз, який успішно розвернули і реально часто використовували розвернутим, то це паровоз Форні. Виявилося, що розвернутий він значно стійкіший і може їхати швидше. Тендера окремого у нього нема.
@@dhxl Дякую за відповідь! Я зрозумів, що проектування "перегорнутого" паровоза зіштовхнулось у т.ч. з деякими проблемами, про які я одразу не подумав - той самий момент зручності для машиніста, хоча б. Стосовно необхідності бачити дорогу - а раптом там шлях пошкоджений, наприклад? Автоматики ж не було тоді. Я думаю, що рішення проблем знайшли швидше в зменшенні димності паровоза. Що стосується Форні - може ви мали на увазі Ферлі?
@@MrTriaire, думаю, що пошкоджений шлях був рідкістю. Якщо це не війна, а мирний час, то шляхи мали б бути нормальними. А якщо упало дерево, то принаймні у американських паровозів були скороскидачі. Тобто ви як машиніст впевнені в тому, що зі шляхом все гаразд. Та і якщо не гаразд і ви це побачили, то навряд чи встигнете загальмувати. Головне дивитися за сигналами. Я мав на увазі саме Форні (Forney). Танк-паровози. Пошукайте у вікіпедії Forney Locomotive. А потім ще Billerica and Bedford Railroad. Там є приклад розвернутого Форні.
Яку функцію виконують дерев'яні телеграфні стовпи на залізниці? Бо недавно від стрия до Дрогобича такі стовпи повністю знищили і зрізали, крім бетонних опор в девких місцях нічого немає
@@Zawodskoi_DZAK вони виконували функції зв'язку але не тільки між станціями але і просто між містами, рейцентрами та селами, просто розташувати і обслуговувати їх вздовж колії або автомобільної дороги простіше ніж посеред лісу наприклад
@PROzaliznyciu ну по серед лісу, природа вже забирає в деяких місцях ті стовпи і вони стають частиною екосистеми, хоча я знаю доситхпір одне місце де телеграфні стовпи по сей день використовуються, але там так, малость того
@@PROzaliznyciu, так то ще старі мережі міжселищного зв'язку. Дерев'яні стовпи з декількома поперечинами і купою дротів. Дроти то є біметал - залізний дріт покритий шаром міді для зменшення електричного опору. Одна пара дротів складає, зазвичай, одну лінію зв'язку (одну телефонну лінію, одну виділену лінію). Часом для виділених ліній використовують дві пари проводів. У чотирипровідній лінії одну пару використовують для передачі свого сигналу, а другу для прийому сигналу від зустрічного терміналу. Тому на дерев'яних стовпах так багато було проводів. З розвитком цифрових систем передачі та оптоволоконних кабелів, необхідність у лініях дротового зв'язку позаминулого сторіччя відпала. Стовпи попиляли на дрова, а дроти здали в металобрухт. Адже зараз по одному оптичному волокну можна одночасно передавати в обидва боки 30 телефонних каналів, як мінімум, це так званий поток Е1. Стандартні оптичні кабелі мають 12, 24, 48 або 96 волокон. Також сучасні системи передачі можуть "пакувати" в одне волокно багато потоків Е1.
У Дніпрі на початку 80-х я бачив саморобний автомобіль типу баггі на паровій тязі! Біля ЦУМу був тоді готель Центральний. От до него приїхав і припаркувався навпроти центрального входу той паромобіль!!! 😁 Водій був пішов у готель. 😂🎉
І термін локомотив стосується лише паровозів, а не тепловозів і електровозів. Коли чуєте локомотивне депо, перекладайте як паровозне депо :) Як сьогодні називают пароплавні компанії, хотя пароплавів в світи давно немає, може якісь раритетні одиниці. Хоча сьогодні таки пароплави існують, але вони використовуючи пар працють не за рахунок вугілля а мазута чи ядерного палива, але рухаются за рахунок видобутого пара.
Локомоти́в, заст. локомоти́ва (фр. locomotive від лат. loco «з місця» (аблатив locus «місце») + motivus, «урухомник») - тягова машина для пересування потягів рейками.
Нана, ти що, блондинка? 😁 В парову праску ти навіщо наливаєш воду? Для пару! В бані навіщо хлюпаєш воду на розпечену кам'янку? Для пару! От і в ПАРО...ВОЗІ вода для вироблення пару! Щоб УВЕСЬ ПАР ПІШОВ У СВИСТОК!!! 😂🎉😂🎉😂🎉
Фактично вся проблема в довгих подорожах і великих навантаженнях, бо через них треба було багато води і вугілля, через що, довелося вигадувати тендер, який мав бути близько біля котла. Частковим рішенням проблеми можна було зробити, як в човнах тих часів: кабіна з керманичем собі, а котельня - собі. Керманича можна було перенести наперед з важілями і сигнальним пристроєм для кочегара.
Я так і не зрозумів, чому та будка позаду. Нехай би кочегар кидав вугілля позаду, бо так легше дістатися до вугілля, а машиніст нехай сидить спереду. І все видно і керує паровозом
Так і не зрозумів чому одразу будку не робили спереду це ж логічно! Тоді і машиніст був би не в диму а якщо думати що перший вагон був би в диму то першим треба було чіпляти поштовий вагон а не останнім…
Також покататися на паровозі можна на дитячій залізниці в Києві.
У Дніпрі в парку відпочинку козака Глоби теж є дитяча залізниця (чи не найперша дитяча залізниця). Колись там були паровози теж. З дитинства пам'ятаю вже понад 60 років! 😁 Але я тоді катався і на справжніх паровозах, які по вулиці Ленінградській (тепер князя Ярослава Мудрого) ходили і зупинялися біля нашого дому!!! 😂🎉 До того ж на справжньому паровозі мене малюком катали задурно і в самому паровозі, а на дитячій залізниці (теж неподалік!) дитячий квиток коштував 5 копійок (дорослий не пам'ятаю точно чи 10, чи 15 копійок) і в вагоні потягу (з 3...4 вагонів). Дитяча залізниця Дніпра має досить мальовничий маршрут парком. Навіть тунель є! І окрім центральної станції навіть дві зупинки є! Працювала у совкові роки лише влітку, під час шкільних канікул. Бо обслуга була здебільшого із школярів! Ті школярі, котрі займались як у гуртку на дитячій залізниці, згодом мали добрячу преференцію до вступу у транспортний інститут Дніпра!!! 😁
Раніше, 1-2рази на рік запускали паровоз Черкаси - Сміла
саме на паровозі?
Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам! Україна понад усе! З нами Бог! Каналу та автору дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Слава ПАРОВizNI БУДЦI. Xоча правильно треба Казати, - ХОДОВИЙ ПАРОВIЗНИЙ МIСТОК.
Слава Иисусу Христу слава Украине позор и смерть террористам рф
Дякую за цікаву історію, нехай квітне український ютуб, слава Україні, героям слава ❤
Мій прапрадід був машиністом паровоза і під час рейсу він, виглядаючи з будки, дуже сильно простудив вухо і мав терміново йти на лікування. Але треба було везти потяг, тому він в хворобливому стані сів за кермо паровоза. Простуда усугубилась і він помер від цього.
У паровоза немає жодного керма!.. 😂😂😂😂😂
Як вірити вашим дописам..?😢
Він сам їде без машиніста?@@Nounams
@@Nounamsдобре, за управління.
Нікого не слухайте. Ваш прапрадід був відданий своїй справі. Це надзвичайно важливе значення для людини. Ваш прапрадід міцна людина. Так склалося, таке життя.
Стандартна ситуація в тодішньому совку і сучасній Україні.
Дякую Вам за цікаву, для мене, інформацію.
Запоріжжя.
Слава Україні !
Вітання Віталію із Козацького Запоріжжя ! Героям Слава ! путін Хуйло тричі !!! 💛💙🇺🇦
Дякую за Український вміст.
Дякую. Тему гарну зачепили. Є в ній ще про що. Відеоряд - супер.
Дякую, було дуже цікаво. Чарівний світ
пізнавально, дякую!
💜
Я твою тінь бачив! 7-а колія. Дякую за відео та літнє Вишневе! Давно не ходив по цьому пішохідному містку.
Якщо коротко, тому що окрім довгого котла для роботи паровоза треба ще дуже багато вугілля та води. Тому будка і вимушена бути "посередині", спереду котел, а позаду тендер з вугіллям
Чудовий формат - коротко, інформативно
Все має свою історію і пояснення, чому воно так.😊
Тема паравозів цікава, якщо будуть якісь цікавості про паровози, буде круто 😊
В 64 році в переможеній Японіі була побудована швидкісна залізниця. А мене коли мені виповнився 1 рік везли до бабусі з Ніжина на паровозі. Це був 1973 рік.
Страна победитель мля!😢
Вподобайка каналу. Вітання Про залізницю із Козацького Запоріжжя ! Слава Україні ! путін Хуйло тричі !!! 💛💙🇺🇦
Років приблизно десять, чи більше, тому бачив у Чернівцях ще робочого маневрового паровоза. Досі пам'ятаю оте важке надсадне бух! бух! бух! парою вперемішку з димом з димаря, коли він рушав з місця. Не міг надивитись на нього, і дуже заздрив машиністові, що він на такій крутезній техніці працює.
Потребую відео з поясненням про стукіт молотком по колесам на станціях! PS цікаві відео, дякую
Все просто, перевіряють наявність мастила в підшипниках. Глухий звук - є мастило, дзвінкий - нема.
@motocraft4402 і тим не менш, я всеодно хочу відео
Нема пояснення. Стукають по кришкам не підшипники. І шо? Мастило у підшипнику, а не під кришкою.
@@ЕвгенийКоновалов-ц7т перевіряють, чи нема тріщин в литті, тобто колісних парах та буксах, та ще рукою оцінюють температуру букси, щоб не спалахнула. Тріснута деталь дає глухий звук. Так само перевіряють посуд.
@@viktorgorbunovтак стукають по кришкам, а не колесам.
в Черкасах ходив до війни на свята
черга з фотографів стояла вздовж всієї колії😅
Так. І гудок паровоза ні з чим не спутаєш. 😉
Розкажіть про залізницю на росії, де і в яких місцях її пошкодження приведе до масштабних проблем з логістикою. Дякую!
Паровози не колишні. Не кругом, але в багатьох країнах вони використовуються в промислових масштабах і на транспортуванні вантажів, і в пасажиропотоках. Найтиповіший приклад - Великобританія. Бог його знає, чому саме в них така ситуація.
розповіч про шафки в тамбурах вагонів електропоїздів і навіщо машиніст після прибуття потягу на кінцеву станцію випускає повітря
Дякую вам за роботу. Дуже цікава тема
Питання яке я ніколи не ставив, але яке мене зацікавило
Відео цікаве, але дуже коротке.
Щоб не задихнутися паровоз можно просто розвернути, він однаково добре бігає вперед "спиною".
Той момент, коли відкриваєш відео, а там відразу кадри з рідного міста ))
класс, кайфонул
До 2022 навколо Києва по вихідних ходив екскурсійний потяг з паротягом
Чайник на колесах. Колись автомобіль з'явився занадто рано і світ не був готовий до його появи. Тоді йому довелося ціле сторіччя чекати розвитку технологій на рейках. Так з'явився локомотив.
Чи перебудовуватимуть колію по всій країні на європейську ширину?
Якщо ні то нам пиз...а
Ви розумієте скільки це коштує?😢
Вітаю! Якось чітав статтю, про Канадське місто, яке під час сильних заметів та знеструмлення міста, використовувало дизельний локомотив для забезпечення електроенергією. Чи могли б Ви росказати, як це можливо було зробити і чі можливо таке у Нашій країні?
Подія, на яку я ссилаюсь, сталась у місті Бушервіль, у січні 1998 року. І наче, використовували локомотив MLW m-420.
Ок. А чому тоді у маневрових кабіна позаду?
👌🏿
❤
Стрьомне залізо. Але потужне)
😊
Шановний автор. Розкажіть нам за електрифікацію нашоі залізниці❤
Чому у паровозі машиніст а в машині водій? В літаку пілот а на головні пілотка?
Чому пілотка схожа на жіночий половий орган?
Катався на Львівському. То ціла наука і пригода. Десь на каналі відео маю з будки.
Прийшов сюди з вашого каналу, відео про таталікен 4500 з випаяними конденсаторами.
Яким чином уникають теплового розширення рейок при зварних стиках?
Оце і мене цікавить.
В Києві бачив паровоз рік чи два тому. Чи то були проблеми з паливом чи жорсткі відключення
@@xtUngshVAyne скоріше зимові свята
На скільки км. вистачає води і як проводять заправку
В кожної моделі паровоза свої характеристики по запасу води, плюс поїзд може мати різну вагу та їхати по маршруту з різним профілем колії.
Штатна заправка це спеціальний гідрант з поворотною горизонтальною частиною (червоного кольору) вгорі. Раніше такі стояли майже на кожній станції неподалік водонапірних веж.
а почему не сделать сзади будку для кочегара, а спереди - для машиниста? Связь по трубе-телефону (типа как на древних кораблях или подлодках) или банально тросиковым указателем требуемого режима мощности (у машиниста рукоятка, у кочегара указатель со шкалой). На кораблях к примеру рубка и машинное отделение всегда отдельные помещения и эта система работает))
А хіба не було би бодай частковим вирішенням проблем вугільних паровозів розгортання задом наперед усієї конструкції: спереду тендер, а потім локомотив кабіною вперед? Тендер можна було би звузити так, щоби менше обмежував огляд, а дим и пара залишалися би позаду кабіни.
@@MrTriaire мабуть були якісь причини чому це ніхто не запровадив, наприклад те що інколи паровози вибухали від високого тиску, і в цих випадках їх від вагона з людьми тендер відділяв
@@PROzaliznyciu Ну, я взагалі завжди за замовчанням вважаю, що інженери минулого теж не були ідіотами, і якщо вже я до чогось здогадуюсь, то й у них ця думка була ти більше🙂, і, відповідно, була якась причина так не робити. Цікавлюся історією науки та історією техніки, інженерної думки - і ось такі загадки завжди дуже цікаво намагатися розгадати - у процесі випливають цікаві деталі, починаєш глибше розуміти будову того ж самого паровоза.
Щодо безпеки людей - я подумав, але, по-перше, були ж, як і зараз, вантажні потяги, а у пасажирському можна було б поставити за локомотивом вагон без пасажирів - поштовий, багажний і т.п., та, можливо, цистерну з водой для котла.
Думаю, що на те є чисто практичні причини.
Були паровози з вужчими тендерами, але то переважно для маневрових робіт. Чим менший тендер, тим менший запас палива і води.
Крім того для руху на пристойній швидкості паровозу потрібен ведучий візок. А той, візок який підтримує котел зазвичай гірше з цим справляється, ніж передній ведучий.
І наскільки б було зручно працювати задом? Тоді як для магістральних паровозів не надто важливо весь час бачити дорогу.
Єдиний паровоз, який успішно розвернули і реально часто використовували розвернутим, то це паровоз Форні. Виявилося, що розвернутий він значно стійкіший і може їхати швидше. Тендера окремого у нього нема.
@@dhxl Дякую за відповідь! Я зрозумів, що проектування "перегорнутого" паровоза зіштовхнулось у т.ч. з деякими проблемами, про які я одразу не подумав - той самий момент зручності для машиніста, хоча б.
Стосовно необхідності бачити дорогу - а раптом там шлях пошкоджений, наприклад? Автоматики ж не було тоді. Я думаю, що рішення проблем знайшли швидше в зменшенні димності паровоза.
Що стосується Форні - може ви мали на увазі Ферлі?
@@MrTriaire, думаю, що пошкоджений шлях був рідкістю. Якщо це не війна, а мирний час, то шляхи мали б бути нормальними. А якщо упало дерево, то принаймні у американських паровозів були скороскидачі.
Тобто ви як машиніст впевнені в тому, що зі шляхом все гаразд. Та і якщо не гаразд і ви це побачили, то навряд чи встигнете загальмувати.
Головне дивитися за сигналами.
Я мав на увазі саме Форні (Forney). Танк-паровози. Пошукайте у вікіпедії Forney Locomotive. А потім ще Billerica and Bedford Railroad. Там є приклад розвернутого Форні.
Яку функцію виконують дерев'яні телеграфні стовпи на залізниці? Бо недавно від стрия до Дрогобича такі стовпи повністю знищили і зрізали, крім бетонних опор в девких місцях нічого немає
@@Zawodskoi_DZAK вони виконували функції зв'язку але не тільки між станціями але і просто між містами, рейцентрами та селами, просто розташувати і обслуговувати їх вздовж колії або автомобільної дороги простіше ніж посеред лісу наприклад
@PROzaliznyciu ну по серед лісу, природа вже забирає в деяких місцях ті стовпи і вони стають частиною екосистеми, хоча я знаю доситхпір одне місце де телеграфні стовпи по сей день використовуються, але там так, малость того
@@PROzaliznyciu, так то ще старі мережі міжселищного зв'язку. Дерев'яні стовпи з декількома поперечинами і купою дротів. Дроти то є біметал - залізний дріт покритий шаром міді для зменшення електричного опору. Одна пара дротів складає, зазвичай, одну лінію зв'язку (одну телефонну лінію, одну виділену лінію). Часом для виділених ліній використовують дві пари проводів. У чотирипровідній лінії одну пару використовують для передачі свого сигналу, а другу для прийому сигналу від зустрічного терміналу. Тому на дерев'яних стовпах так багато було проводів.
З розвитком цифрових систем передачі та оптоволоконних кабелів, необхідність у лініях дротового зв'язку позаминулого сторіччя відпала. Стовпи попиляли на дрова, а дроти здали в металобрухт. Адже зараз по одному оптичному волокну можна одночасно передавати в обидва боки 30 телефонних каналів, як мінімум, це так званий поток Е1. Стандартні оптичні кабелі мають 12, 24, 48 або 96 волокон. Також сучасні системи передачі можуть "пакувати" в одне волокно багато потоків Е1.
Думаю кабіна чи будка позаду, бо до паровозів з'явились парові автомобілі. В них котел значно менше, і тому не було проблемою сидіти поза ним
У Дніпрі на початку 80-х я бачив саморобний автомобіль типу баггі на паровій тязі! Біля ЦУМу був тоді готель Центральний. От до него приїхав і припаркувався навпроти центрального входу той паромобіль!!! 😁 Водій був пішов у готель. 😂🎉
Вся справа у зручності процесу закидання вугілля з тендеру у топку паровоза.
Цікаво 😊
І термін локомотив стосується лише паровозів, а не тепловозів і електровозів. Коли чуєте локомотивне депо, перекладайте як паровозне депо :) Як сьогодні називают пароплавні компанії, хотя пароплавів в світи давно немає, може якісь раритетні одиниці. Хоча сьогодні таки пароплави існують, але вони використовуючи пар працють не за рахунок вугілля а мазута чи ядерного палива, але рухаются за рахунок видобутого пара.
Локомоти́в, заст. локомоти́ва (фр. locomotive від лат. loco «з місця» (аблатив locus «місце») + motivus, «урухомник») - тягова машина для пересування потягів рейками.
А для чого вода двигуну?
@@nana-mf3ik вода кипіла, а пар штовхав поршень, який розкручував колеса
Нана, ти що, блондинка? 😁 В парову праску ти навіщо наливаєш воду? Для пару! В бані навіщо хлюпаєш воду на розпечену кам'янку? Для пару! От і в ПАРО...ВОЗІ вода для вироблення пару! Щоб УВЕСЬ ПАР ПІШОВ У СВИСТОК!!! 😂🎉😂🎉😂🎉
Для двіжа!!! 😂🎉
Паровий двигун
Не те щоб ВЛ-80 був дуже сучасним😂
Фактично вся проблема в довгих подорожах і великих навантаженнях, бо через них треба було багато води і вугілля, через що, довелося вигадувати тендер, який мав бути близько біля котла.
Частковим рішенням проблеми можна було зробити, як в човнах тих часів: кабіна з керманичем собі, а котельня - собі.
Керманича можна було перенести наперед з важілями і сигнальним пристроєм для кочегара.
Локомотив занадто малий для такого і до того ж повинен реагувати набагато швидше, ніж судно - тобто змінювати режими роботи.
Так чому ж будка ззаду? Якось не пролунало чіткої відповіді.
@@ОлександрЛотоцький-ы5ъ для зручності
Я так і не зрозумів, чому та будка позаду. Нехай би кочегар кидав вугілля позаду, бо так легше дістатися до вугілля, а машиніст нехай сидить спереду. І все видно і керує паровозом
Так і не зрозумів чому одразу будку не робили спереду це ж логічно! Тоді і машиніст був би не в диму а якщо думати що перший вагон був би в диму то першим треба було чіпляти поштовий вагон а не останнім…
Паротяг, а не паровоз, якщо ви вже послуговуєтеся цим словом.
помічника
++++
Не "паровоз", а ПАРОТЯГ це називається
Цікаво!
duzhe tsikavo
Спойлер: чому вона позаду так і не пояснять
дякую
Тому, що не у паровозА, а у паротяга....
@@CorridorWall обидва варіанти є правильними
@PROzaliznyciu тоді паровозУ
так чому будка була позаду - де відповідь на питання
@@Котик-с6с3ж відповідь була - для зручності
@@PROzaliznyciuале як виявилось це зовсім не зручно... І зробили будку попереду.