Роз'яснення щодо Русалоньки: я, очевидно, не вважаю, що з німими людьми нема про що поговорити; сказане мною стосувалося точки зору персонажа принца, який явно не збирався вчити жестову мову, бо його і так влаштовувала зовнішність Аріель
О, добре, що є пояснення, бо я якраз хотіла написати "а як німі люди?". Але зрозуміла для себе що в мультиці не було комунікації , а з німими/глухонімими є різні способи комунікації
@@ОленаМакарчук-о5к ага, я і пишу в коменті що потім то зрозуміла, але спочатку того уривку я така "що? А німі/глухонімі?". Просто почитала коменти під відео і деякі писали це питання автору. Може вони не бачили мульт чи то було давно і не пам'ятають що її комунікація з принцом це посміхатись йому і чесати волосся веделкою. Десь не вловили суті, в будь-якому разі добре що автор це роз'яснив на всяк випадок.
До речі ваші б відео гарно підійшли б під супровід сурдоперекладом, я думаю що багато глухонімих/глухих людей також пишуть. Розумію що це важко організувати, це так думки в голос.(пс субтитри є, але автоматичні тож такі собі і сурдепереклад це додаткова комунікація. Знову ж просто думки вголос).
"Стиліст" з кіно приходить до групи людей, яких треба зробити більш привабливими. З першої він знімає окуляри, у другого він забирає костилі на яких він ходить, у третьої - протез руки, у четвертого - інвалідний візок, а у п'ятої - вимикає аппарат життєзабезпечення.
Кліше, коли "неординарна" особистість (наприклад хамовита жінка, або чоловік-невдаха) перетворюється на цілком "ординарну" заради кохання. Типу, давайте відведемо її у салон краси, після чого на неї нарешті зверне увагу головний герой і після цього зрозуміє, що це доля. Вони ТОЧНО не розійдуться через місяць, коли вищипані брови почнуть відростати. Ага, вірю😏
Кліше з ромкомів, яке задовбало особисто мене - це фейковий чоловік/наречений/коханець, якого героїня притягує на урочисту подію/сімейну вечерю, бо чомусь не може прийти туди сама. Зазвичай тому, що насвистіла всім, буцімто в неї є хлопець, коли насправді його немає. Або зворотний варіант: герой, якому терміново потрібна фейкова дружина/родина, щоб провернути якусь аферу. Брехня - це ж така чудова основа для кохання.
30% шлюбів побудовані на брехні, грошах та кар'єрному розрахунку. а всі інші закінчуються розлученням, поділом майна та жінками що пишуть доноси на батьків своїх дітей ТЦК.
О так, сім'я які неможна розповісти правду, яка не сприймає свою дитину без 'нареченого/нареченої', дитина якак в свої 20+ 30+ 40+ років настільки залежить від думки своєї сім'ї що згодна приводити в дім незнайомців...звучить як люди з якими варто мати справу))
Кліше яке абсолютно бісить мене - хороший хлопець/дівчина з яким вже головний герой майже одружився і яких завжди кидають заради іншого головного героя який творить якусь фігню і хороших хлопця/дівчину демонізують, кидають, виставляють дурнем прямо біля вівтаря. Набридло що в фільмах постійно прирівняня хорошого, надійного партнера до якоїсь людини з яким нудно, от точно нема любові і від нього при першій ж можливості можна звалити до якогось "альфача - фейерверка"
Це не кліше -- це факт життя, якщо людина на початку спілкування здається дуже хорошою, це майже завжди, або нарцис або маніпулятор. Коли в житті виникають складні ситуації, то ваш пай-хлопчик, просто втече, а допоможе хуліган. Тому вони більш надійні в стосунках ніж паїньки.
О, мало не забув, що існують штамповані русняві серіали, якими раніше рясніло наше телебачення і родичі з апетитом їх споживали. Там майже в кожному кліше Попелюшки, коли жінка з забитого села приїжджає в столицю, там її грабують, чи ще якось викидають на узбіччя життя, аж раптом з'являється самотній мільярдер, який одразу в неї закохується і після мінімального конфлікту вирішує всі проблеми і карає злодіяк
@@crazycat369 а ще бажано щоб ця меркантильна жінка цю дитину наразила на якусь ну мега небезпеку, а наш божий одуванчик її намагалась спасти, але вона ж в нас нікчема і в неї не вийде, тому все розрулить мільярдер😂
Або самотня стара жінка з квартирою-сталінкою в центрі міста, яка забирає цю дівчину до себе, та її доглядає, в тут раптом жінка вмирає від серцевого нападу і виявляється, що вона залишила квартиру цій дівчині. І на неї починають полювання родичі бабці через квартиру і тут з'являється якийсь двоюрідний онук, який її захищає, і вони закохуються один в одного
Моє "улюблене" кліше це коли головний герой звичайний офісний планктон/ботанік/працьовитий чоловічок і він закоханий в надзвичайно красиву/багату/знамениту/всеразом жінку, яка звичайно не звертає на нього ніякої уваги і зустрічається з якимось егоїстичними/поганими/корисливими чоловіками, а наш ГГ герой боїться їй освідчитися. Але потім в жінки відбувається розрив з її партнером і тоді вона нарешті РОЗУМІЄ і УСВІДОМЛЮЄ що тільки він по справжньому кохав її увесь цей час, і вони повинні бути РАЗОМ!!!
Ні, не розрив, а навпаки, той її поганець робить їй пропозицію або запрошує переїхати з ним за океан і тоді той самий герой розуміє, що втратить її назавжди і вривається в церкву в той момент, коли священник запитав її чи вона згодна або вривається без квитка в літак за хвилину до відльоту і посвідчується в своєму коханні
цей троп в абсолют викрутив фільм Гітч , який є в ролик (але Влад змальовує основний пейрінг Вілл Сміт / Єва Мендес), і цей абсолют витягувала хімія між Кевіном Джеймсом та Амбер Валеттою🤔
Стосовно хрещеного батька мені здається, що там не про кохання з першого погляду, а про те, що чоловіки, які відчувають владу обирають собі красивих жінок як трофей. Коли Майкл не хотів бути як батько, асоціював себе з американською молоддю, то зустрічався зі звичайною та горонличою Кейт, а от коли відчув себе владним італійцем, то обирає собі дуже молоду, красиву і покорну сіцилійку. І відразу в дружини. Ми не бачимо, щоб він був вбитий горем через її смерть, і як ні в чому не бувало повертає Кейт. Тому це скоріше як коли ти досягнув певного фінансового рівня і розумієш, що можеш собі дозволити замінити б/в рено на вольво з салону. Грубо, але на мою думку тут більше про це.
Мені здається, "від ненависті до кохання" - це той прийом, де ненависть потрібно брати в лапки. Між героями зазвичай немає дійсно лютої ворожості або відрази, і в житті така трансформація дійсно буває (як показує мій досвід та досвід знайомих). Почуття ж не завжди чисті й однорідні. Одна й та сама людина може викликати і симпатію, і роздратування. От коли замість "ненависті" байдужість - тоді важко уявити якесь романтичне продовження.
Я з вами погоджуюсь. Є "ненависть" яка майже на межі з огидою та повним неприйняттям, а є "ненависть" як до улюбленого ворога, щось типу "ну ти й сука, але ж яка розумна!". У другому варіанті може бути навіть крапля поваги та суперництва. Але всеодно на такому фундаменті важко збудувати здорові відносини, тому ця "ненависть" з якої почались стосунки, має перетворитися на щось нормальне.
"Від ненависті до кохання" - може й перебільшений хід, але точно найвеселіший. Хот тейк: художня література не обов'язково не повинна бути реалістичною.
У мене в 2022 році сталася мелодраматична історія. Жінка, з якою мав стосунки протягом 3 років, без попередження, не прощаючись поїхала до Німеччини. Коли дізналася, що я вже перебуваючи у лавах ЗСУ, почав будувати нові стосунки з волонтеркою, з якою познайомився невдовзі, то слала мені "лонгріди", сповнені обурення і образ🤷🏼♂️ Сподіваюся, що у неї все склалося добре. А я - живий, отримав відзнаку від головкома, одружився, усиновив сина коханої, у нас народилася донька. Таке воно - життя🤔
Боже,ця фігня реально псує життя,якщо людина на таких фільмах/ творах ще й росла. Пряма дорога до психолога за корекцією світогляду чи психіатра за антидепресантами.
Кохання і є така халепа, що сама собою несе в собі страждання. Непевнісь у взаємності, ревнощі, неможливість висловити свої почуття. Любов, це те що перетворює тебе на повного ідіота в дитинстві, і на зачудовону дитину в старості. Отаке воно дивне та чарівне прокляття.🥰😋
Не щодо "чіпати окуляри", а щодо "не чіпати окулярів"! Будьте обачні, коли про це пишете чи кажете. Бо суть персонажі, які чомусь дуже люблять "жартувати", забираючи чужі окуляри! Коли працювала у школі, то певного разу однолітки вирішили так підколоти одну з моїх учениць. Вона не дуже добре бачить і потребує корекції зору. Це сталося після уроків, коли всі наші учні мали чекати годину на додатковий урок польської мови (то було у Вроцлаві). Ну, чуваки поцупили в дівчинки окуляри й почали з неї сміятися, тож я саме йшла втручатися, бо дуже не люблю, коли з когось насміхаються. Коли це раптом юних телепнів оточують подруги тої дівчинки... Чуваки миттю віддали окуляри і дременули так, що за ними пилюка піднялася. Втім, дівки не почули перепросин, отож залишили подругу мені, а самі кинулися навздогін. Я гадала, що чуваки до уроку не доживуть... Але таки дожили й перепросили чемненько. Ще й пообіцяли більше нічиїх окулярів не забирати.;) Отаких треба мати подруг!
тим паче що під час цього мейковеру НІХТО не приніс із собою лінзи. Там людина собі голову розіб'є бо нічого не бачить без окулярів які вже завбачливо знищені.
Головне кліше з ромкомів, що реально завадило у реальному житті - це коли один із партнерів щиро вірить, що закохані весь час тільки й думають одне про одного. Ні роботи, ні навчання, ні хоббі ні особистого простору ні в кого бути не може)))
Напевно, кліше, яке найбільше дратує - це мила дівчинка і бед-бой. І чим хлопак довбанутіший, тим краще. Загалом, сподобався ваш розбір. Не знаю, чи може комусь згодитися, та є один канал Cinema Therapy, де проводять психологічні розбори пар з фільмів. Але так, як автори американці, то все англійською) P.S. Не всі останні відео бачила, але, в будь-якому випадку, вітаю з рекламними інтеграціями😃
Ось це, до речі, кліше, яке реально багатьом моїм знайомим псувало життя, та, здається, автор каналу колись його десь розбирав. Що він гультяй з купою шкідливих звичок і в цілому покидьок, але героїня - ОСОБЛИВА, тому, зустрівши її, він магічно зміниться. Купу дівчат знаю, які з такими думками зустрічалися з чуваками, від яких краще триматися подалі.
@@Marta_Moontessa от згодна з вами. В підліткові роки, в юності ми ще формуємо свої погляди та ставлення до життя, а демонстрація романтизації аб'юзивних стосунків впливає на створення хибних образів та моделей поведінки. І, ніби, в тебе є власна голова на плечах, кіно не заклик до дії, але...
Дякую вам за ваші відео. Ну щодо окулярів мене бісе, що загалом це образ невдахи.. Тим часом навіть погані окуляри коштують дорого. Те ж саме з брекетами... Але найбільше мене бісить, що дуже в багатьох фільмах, серіалах, показуються абсолютно неадекватні не здорові стосунки. Коли один принижує іншого, коли один намагається змінити іншого і його звички та характер, коли насильство переростає в любов, коли примус стає любов'ю. Це все і так шкодить в реальному житті, бо купа консервативних батьків досі вчать дівчаток терпіти, а хлопчиків агресувати... Так ще й купа фільмів носяться з цими ідеями і описують їй як неймовірне кохання і як щось правильне...
Колись давно дивився якесь українське шоу по тб і там була рубрика, в якій "допомагали" чоловікам красиво зробити пропозицію. Як правило, спершу дівчину накручували дебільно розігруючи, а потім коли в неї не вистачало терпіння, пафосно з'являвся чоловік з обручкою і якимось виступом у супроводі величезного натовпу і всі вони напружено чекали її відповіді. Мені вже тоді це здавалося чимось нездоровим, це такий тиск і маніпуляція і окей якщо це все просто актори. Втім, як Ви і кажете, для глядачів це створює викривлену картину реальності
У якій кримінальній комедії бачив таке. Хлопець вирішив освідчитись дівчині, але перед тим його товариш мав її "розіграти". А вона взяла, та й убила дурня з самозахисту
В тому шоу людина, якій робили пропозицію, знаходилась під тиском публіки, камер. Більшість освідчень - це іспанський сором. Я вважаю, що публічне освідчення та і сюрпризи взагалі це тиск та маніпуляція. Сама була в такій ситуації, погодилась, а згодом розірвала стосунки. Вважаю найкращим освідчитись сам на сам, обговорити це вдвох та ухвалити спільне рішення
Особисто мене зі списку найбільш бісить оте "від ненависті до кохання". Я не конфліктна людина і завжди стараюся згладити гострі кути, якщо не впевнена в тому, що людина, яка проявляє до мене ворожість, робить це не з причини того, що вона м*дило. Але навіть якщо мені вдається і ми порозумілися, я все-одно ніколи не зможу почувати себе поряд з нею абсолютно вільно і комфортно. Тому для мене перехід від ворожості аж до кохання це навіть не казочка, це нонсенс.
Згадуючи окуляри моєї мами часів її молодості, я цілком можу повірити в реальність першого кліше. Таке враження, що в ті часи їх навмисне робили такими, що здатні спотворити навіть Аполлона. Але для теперішніх часів це все ж не актуально.
Не знаю, чи перетворилося це в кліше, але я зустрічав подібне в декількох творах, і це певною мірою дратує. Ситуація, коли є два друга/брата, один з них закоханий в дівчину з найближчого оточення, дівчина закохана в другого і зізнається йому, а той такий "ок, будемо разом", і цей перший чувак опиняється за бортом з душевними стражданнями, а дратує це часто тому, що історія подається від цього першого чувака і ти як читач починаєш певною мірою ненавидіти цю пару, чи хоча б дівчину, і навіть з'являється якесь почуття справедливості, коли щось руйнує їх щастя. Схоже на дешевий розвод на емоції
Дуже приємно бачити вставки від інших блогерів, яких дивишся. Дякую також за відео. Було корисно, бо теж хочу написати любовну лінію, але поки що не берусь за це
Я не знаю чи можна то кліше віднести сюди, але все ж напишу: " я їду навчатись/працювати (але найчастіше навчатись) у інше місто і ми зможемо бачитись лиш на канікулах або їздити один до одного на вихідні, ну ще телефон і інтернет є, але давай зараз драматично розійдемося і навіть не спробуєм відносини на відстані, щоб через 10 років знову зустрітись і зрозуміти як ми нещасні з сьогоднішніми партнерами і весь цей час кохали один одного'.
@@ОльгаМалиновська-л6е але це не тине можеш не ходити наліво, а дуже поганий друг/подруга що тебе підло звабила і я під кінець фільмах тебе все одно вибачу
Та це ще й непогано. Є чудова манґа "Бакуман" і аніме за нею (на диво там майже нічого не перебрехали - ну, крім одного персонажа). То там двійко чуваків вирішує, що варто взятися за малювання манґи. Одному з них подобається однокласниця, котрій він іще не освідчився. Другий перс це помічає й веде його до тої дівчини на розмову, під час якої питає, чи справді вона хоче стати сейрю (себто озвучувачкою в аніме). Ну, дівчина захоплюється їхньою ідеєю й обіцяє, що коли за їхньою манґою знімуть аніме, то вона постарається отримати роль головної героїні. Й ось перший гг через певні причини бере й питає, чи погодиться вона після цього стати його дружиною. Дівчина погоджується, проте оскільки має чотирнадцять років і сором'язливий характер, то пропонує доти не зустрічатися, а наполегливо працювати для цієї мети. Себто не просто не ходити на побачення, а ВЗАГАЛІ не контактувати. Й цей малий ідіот заявляє, що це чудова думка... Ця ситуація прийнятна тільки тому, що вони всі - малі й відповідно недосвідчені дурні. Якби вони мали хоч трішки вищий вік, то весь задум авторів би провалився до крейсера "москва"...
Щодо сцени з Аурелією: мені здається, герой, який занадто поспішив - це свідомий хід сценаристів. У фільмі вже раніше показували, що йому, м'яко кажучи, не щастить з жінками. Щось він не так робить. І це сватання поспіхом - ще одна помилка героя, цілком притаманна йому. Яка іще й створює комічний ефект (вчиняли б усі герої комедій логічно, то й самих комедій не існувало б).
Як людина яка носить окуляри, ще й працюю в сфері, де підбираю окуляри, хочу сказати, що часто правильно підібрані окуляри навпаки, змінюють образ в кращий бік) навіть я собі в окулярах подобаюсь більше, ніж без))
Жахливе кліше: він її таємно кохав 10 років, з яких 5 вони навіть не бачилися. Ніхто не зациклюється на шкільному коханні настільки! Люди живуть своє життя, бачать інших людей, змінюються їх вподобання. А це подається, наче 10 років були вчора.
Рос і Рейчел 😩 Дорослу мене дивує і лякає, що він страждав за нею стільки років, нічого не робив, а потім ще й носився з тими почуттями, ніби йому мали дати медаль за витримку. Найгірше, що в підлітковому віці я цього всього не розуміла і думала «Божечки, таке кохання, такі вивєрти!»
Був у мене такий прикол в реалі. В тролейбусі пару остановок поряд проїхали, я тільки вчилась фліртувати і думаю - спробую… а він відвертався. Ну , думаю , профан я той іще. Але той хлопець пів Миколаївка на вуха поставив щоб мене знайти і таки через пів року десь знайшов. Коли зустрілись він так про своє кохання співав що мені моторошно стало - без поняття кого він там так Маріанно кохає, але мене він не знає точно. Якось я вудочку акуратно замотала… але він так роки спустя ні з ким не був і лише проводжав мене довгими сумними поглядами кожен раз коли бачив… Романтично і кріпічно
Читаю ромкоми саме через кліше, але реально бісить, якщо міскомунікація притягнута за вуха, коли головні герої готові вірити першому зустрічному бомжу, а не одне одному 😩😩😩😩 на щастя, недавно прочитала книжку, де все гарно зроблено, по-дорослому, де недовіра виникає з адекватних причин, а герої самі їх вшарюють і проговорюють словами через рот і поводяться реалістично і відповідно до віку
Насправді в житті таке теж трапляєть через невпевненість когось із пари. Вони просто не вврять у щирість партнера. Їм простіше повірити комусь зі сторони і розірвати стосунки, ніж працювати над собою.
@@lexie_psy не памʼятаю, ночувала в подруги то вона дала мені перед сном погортати😂 щось типу «випадкові наречені» чи якось так. Мене переконували, шо роки 2 тому вона була дуже популярна в букнеті. Авторку не памʼятаю. За сюжетом гг їде замість своєї сестри у весільну подорож з братом нареченого, бо вони єдині, хто не отруївся на весіллі
Моя проблема ромкомів останніх років - це звуковий дизайн. Музика за 15 секунд вже фактично розкриває якусь подію. Це майже як закадровий голос наперед розказує, що зараз буде. Реально по звуку як розвиваючі мультики для дошкільнят - занадто очевидно і неоригінально...
Камео з Лідією - етелонно смачний взірець фансервісу 🥹😍😍😍! Ролик супер. Тим тяжче секати на наступний 😭 З кліше - важко сказати. Дуже задовбало, що майже в кожному першому герой (рідше героїня) женеться за героїнею до аеропорту чи вокзалу. І він завжди встигає в останню хвилину. Взагалі це кліше - бомбу знешкоджують за секунду до вибуху - дуже дістало. Знаю, ви в іншому відосику згадували, що високі ставки та лімітований час важливі для захопливої історії. Та хочеться вже чогось свіжішого
Щодо кохання з першого погляду. Таке дійсно існує. Просто не треба плутати закоханість зі стосунками. Наприклад, людина може закохатися з першого погляду у когось, а потім у стосунках виявити, що партнер(ка)... какавелька, скажімо так. І ця невідповідність вигаданого образу і реальної людини може спричинити неабиякі переживання. Тож проблема кіношного штампу, напевно, не в самій закоханості з першого погляду, а в тому, як далі вибудовуються стосунки персонажів: перше враження на 100% відповідає дійсності, немає обгрунтування подальшого зближення персонажів на основі їхніх особистісних якостей і т.д. Це одразу виглядає неприродньо 😒
Єдине виправдання такій "закоханості з першого погляду" я можу надати, це коли до того нам показують вподобання героя/героїні і вони знаходять їх один в одному про першій зустрічі, завдяки обставинам, що розкривають ці ключові аспекти характеру. А ще вони повинні бути супернесоціальними особами, щоб закохатись зразу ж, бо впевнена, ми в своєму житті явно мали б зустріти когось подібного і це не було б чимось незвичайним, що могло б настільки прикути увагу до людини. Тож я повністю погоджуюсь з автором цього відео, що єдине, що може виникнути при першій зустрічі це хіть/симпатія :) Принаймні в моєму баченні закоханість повинна підкріплюватись знанням хоч чогось про людину, окрім зовнішності. Або це все буде надумано (як і буде у прикладі розписаному вище) і люди самостійно в себе викликали закоханість, додумуючи риси характеру людині, які б їм сподобались.
@@th210-20 хіба закоханість потребує виправдань? Це почуття, а почуття виникають до того, як ми встигли їх виправдати, засудити чи ще якось раціоналізувати. Щодо "надуманого", то цей процес навіть у довготривалому шлюбі не зупиняється. Ми "надумуємо" хороше до тих, хто нам симпатичний, і "надумуємо" погане до тих, хто чимось відштовхує. "Не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий". Можна, звичайно, вірити у власну кришталеву об'єктивність, але... я так не вмію, наприклад :) Саме цим ми, люди, мабуть, від ШІ і відрізняємося.
@@th210-20 уявіть таку ситуацію. Не надто комунікабельна дівчина років 15 на зустрічах літ.клубу бачить гарного юнака, який їй одразу починає подобатись. Після цього їй вдається поспілкуватись з ним, і вона дуже приємно здивована його чемною поведінкою, тим що він розумний і гарно декламує власні вірші. Загалом - закохується по вуха майже з першого погляду. ) Але стосунків ніяких не вийшло. Це цілком реальна історія, і подібні трапляються досить часто. Підліткові гормони. )
От я теж прям зайшов у коменти, щоб написати, що "кохання" з першого погляду може і кліше, але скажімо так "іскра" та "тяжіння" реально можуть виникнути з першого погляду і це на мою думку нормально в більшості кіно показують
Стосунки моїх батьків буквально почалися зі слів «я прийшла до вас сваритися». Але виявилося, що там було непорозуміння, і хоча в тому не було провини мого тата, він вирішив запросити маму на «побачення примирення», де мама його налякала тим, як багато жерла 😂 от вам і кліше
@@ОльгаМалиновська-л6е на підприємстві, де вони обидва працювали, тато був черговим на обліку робочого часу, і мамі прилетіло за те, що вона нібито пішла з роботи раніше, хоча це було не так. Виявилося, що через те, що журнал обліку не був пролінований, рядки зʼїхали, і мамі приписали час іншого робітника. Рядки «збилися» не на зміні тата, тому вирішили, що він не винен. Як то кажуть, the rest is history :)
@@ОльгаМалиновська-л6е на підприємстві, де працювали обидва, тато був черговим на обліку робочого часу працівників, і мамі прилетіло за те, що вона нібито пішла з роботи раніше, хоча це було не так. Виявилося, що журнал був не пролінований, тому рядки зʼїхали, і мамі приписали час іншого співробітника. Рядки збилися не на татовій зміні, тому вирішили, що він технічно не винен 😅
@@ОльгаМалиновська-л6е на підприємстві, де працювали обидва, тато чергував на обліку робочого часу працівників, і мамі прилетіло за те, що вона пішла з роботи раніше, хоча це було не так. Виявилося, що через те, що журнал був не пролінований, рядки зʼїхали, і мамі приписали чужий робочий час. Рядки збилися не на татовій зміні, тож вирішили, що він технічно не винен 😅
Боюся, не все так однозначно. Стефанія Демчук у своїй книжці про Середньовіччя пояснює це надто молодим віком дружин, шлюбом без кохання й наявності симпатичного вассала - і це все було вкрай романтизовано вже в пізніші століття. Хоча вищезгадана версія дуже мила й відгукується
"Хороша" героїня, як правило, повинна бути скромною, тихою, все терпіти і пробачати заради "кохання", навіть ввдверто свинське ставлення до себе, бути "сірою мишкою", наївною та слабо пристосованою до реального життя, на перше місце ставити інтереси хлопця, чоловіка, дітей, і взагалі будь-чиї, лише не свої. І так, в ідеальному варіанті - "приїхати з села", і закохати у себе мільйонера, що "винагородить" її за усі страждання та проблеми. І на противагу їй - якщо дівчина знає собі ціну, амбітна, не кидається на незрозуміло кого тільки через "неземне кохання", а тверезо підходить до вибору супутника, і до того ж доглядає за собою, яскраво одягається і виглядає, слідкує за своєю зовнішністю - то вона, як правило, є негативним персонажем, злою, підступною, егоїстичною, "пустою". Або в найкращому випадку - подругою головної героїні ("хорошої") і другорядним персонажем.
Генрі Кавіл що грав супермена, одягнув футболку з суперменом, встав на центральній площі НьюЙорка навпроти свого плакату і ніхто його не впізнав, не підійшов взяти автограф. А як зірки розказували що до них на вулиці підходили люди і казали і: "О, ви схожий на цю зірку" і йшли собі далі. Моя знайома зробила собі макіяж (просто стрілки намалювала і тіні, без театрального мейку😅) і її не впізнали аж двоє людей що бачили її лише без макіяжу. Плюс Кент Кларк змінював ще зачіску, манеру розмови і рухів тіла.
Ви дуже праві щодо кохання з першого погляду, що воно відбувається постфактум. Вже коли закоханий, то потім думаєш, що це сталося з першої зустрічі. А загалом щодо "так не буває в реальності" я би була дуже обережною. Бо до стосунків я на усе закочувала очі, що так не буває. А потім зрозуміла, що люди здатні творити таку фігню, що якби були в кіно, то я б сказала, що такого не може бути.
Щодо ромкомів, я не так часто дивлюсь їх, тому кліше які задовбали не можу сказати, зате точно можу сказати які комедійне кліше, це додавання закадрового сміху, це дуже бісить, особливо у тому місці яке не є смішним! Якщо ви вже за Діснеївські мульти згадали, може згадаєте у своєму сторілогу про те, чому мульти Діснею втратили магію. Я на цей випуск дуже чекаю. Студія КЛАС!!!
А ще окуляри досить-таки недешевий "аксесуар", особливо для корекції астигматизму та інших дальнозоркостей. Оправа + лінзи, а ще потоншені, а ще з покриттям, а ще, а ще...
Окуляри ще з фотохромними лінзами за 200 баксів ( і це один з дешевих варіантів)) Собі зробила і вважаю це найкращою інвестицією року, так мені зручно.😎
@@Світлорозганяєтемряву щодо фотохромних лінз. вони ж під дією прямого сонячного променю темніють, так? ви коли знаходитесь у тіні, вони напівзатемнені? не бувало такого, що у приміщені темніють, якщо встати біля вікна?
@@ОленаМакарчук-о5кВи, особисто, ні в якому разі не потвора. А що до окулярів, все залежить від оправи. Ношу окуляри більше 30 років(-13/-14 і до того астегмат), тому коли був малий, майже 10 разів перебував у лікарні. І деяким дівчатам батьки обирали ТАКІ оправи, що виникали питання. У кого поганий зір? І не сказати що окуляри були "важкі", просто максимально не підходящі до обличчя.
Кліше про «любоффф» то супер ❤🔥❤🔥❤🔥. Моє «улюблене» - це як раз про надуманий конфлікт наприкінці історії, який виник тільки тому, що двоє не можуть обговорити ситуацію між собою словами через рот. P.S. Ви казали «готуйтеся», але до такого життя мене не готувало))) 💖
Шукав такий комент, замість поговорити влаштовують істерики і виходить щось на кшталт: драма, розрив, через 10 років і купу невдалих стосунків. " Так чому ж ти мене кинув, скажи, тепер вже не важливі старі всі образи? Бо ти цілувалася зі Степаном на випускному, на ловчці під каштаном зрадила мене, коли на мить відлучивсь. Тарас, друг мій ліпший, він очі відкрив мені на непотребство теє, дай йому Боже здоров'я! Телепень ти, і Тарас твій косоокий, то Танька з А - класу була зі Стапаном, вона в схожій сукні прийшла, своїми очима те бачила я, як на перекура ходила, коли ти за пивом пішов, по добавку! Блін, ну затупив сорян, го на побачення?"
Від ненависті до любові - не згодна. Більшість моїх дорогих серцю міцних стосунків, як з чоловіками, так і з друзями завязались саме на цій схемі. Це все залежить від рис характеру людини. В моєму випадку не один раз було так, що мене дратувала людина і я її не переносила, але саме поспілкувавшись деякий час виявлялось, що ми просто дуже схожі темпераментами, вподобаннями і НЕ вподобаннями і так далі. І ставали близькими. У випадку ромкомів (хоча, в житті теж) - це більше, як гра. Особисто мені подобається такий тип стосунків, як би дивно це не звучало
З усім згодна, окрім тропу "від ненависті до любові". В багатьох фільмах з цим тропом, зміну ставлення героїв один до одного і розвиток їх стосунків, прописують достатньо добре. Принаймні такий прийом мене не бісить)). Пам’ятаю, в дитинстві дивилася фільм з Челентано, назву не пам’ятаю. ГГ (Челентано) з першого погляду сильно закохався в принцесу і викрав її, щоб "доказати свою любов". Звісно ж, в кінці вони одружилися. І це показано як така мила романтика. Мене тоді це дуже тригерило. Блін, чувака посадити треба, а не одружуватися з ним.
Фільми з Челентано всі погано постарілий, скрізь поведінка героя типу я тут діамант а ти какавелька і відповідна поведінка. І як з таким ставленням можна закохатися в такого персонажа? Ще й всякі рагульські пабліки розтягнули цитати такого стилю на весь інтернет.
О, я пам‘ятаю сцену з цього фільму, коли після викрадення героїня Орнелли Муті знімає сукню, і він такий: «Ти шо робиш?», а вона така: «Ну, ти ж мене зараз ґвалтувати будеш, а сукня дорога, не хочу, щоб ти її зіпсував». Емммм….. яка прекрасна історія кохання….🥴🥴🥴
Кохання існує, як і кохання з першого погляду. Просто зрозуміти це легше людині, що мала, аж занадто багато партнерів. Різниця між "стосунками" і коханням, занадто суттева, шоб її не побачити. А от змалювати ці відчуття, у художньому творі, мабуть марна спроба. Хоча маю сумнів, що існує взаємне кохання з першого погдяду.
Перше, навіть небезпечне кліше це " щаслива френдзона" - коли він/вона такий кращий друг, "братан" і все таке, а інший весь такий з себе гуляка, але одного разу його/її кидають, і той так різко розуміє який друг був класним і як з ним були б класні відносини. По-перше це задовбало, по-друге хоч це досить близько прив'язано до реальності але все ж таки якщо ви 5 років дружите а хімії нема або вона одностороння - ну з того нічого норм не вийде навіть якщо почнете зустрічатись. І по-третє (найгірше) - це створює кліше у реальності, коли він/вона у френдзоні продовжують сподіватись на щось, і мотати собі нерви дивлячись як його "половинка" з іншими у відносинах, замість того щоб припинити це все і знайти собі нормальну пару. Плюс до того дуже часто "половинка" у таких відносинах знає про почуття "друга" і цим користується, зазвичай щоб потішити своє его, типу "ось він прив'язаний і нікуди від мене не дінеться, як собачка, гиги" - такі "відносини" треба розривати одразу, які б тобі натяки не закидали (а більш явні натяки типу "може щось вийде, я не знаю, зараз мені треба розібратись ти тільки почекай" обов'язково будуть) і як би боляче не було. Я б навіть був не проти якби поширили таке кліше де ГГ вчасно розкривають що вони у такій френдзоні і ними тупо маніпулюють - щоб "напрацювати логічний ланцюжок" для розпізнавання такий паттернів у реальності, бо один випадок коли ти на собі це відчув (а на власному досвіді це мінімум 2-3 рази треба пережити щоб розпізнавати таке), а інший коли це досить поширене і ти такий "о, знайома фігня, якось це погано пахне" і навіть на фоні затуманеного гормонами мозку ти щось починаєш аналізувати Друге кліше - вибішуюча гіперсором'язливість героїв і виникаюча внаслідок цього міскомунікація, що використовується задля комедійних сцен - по-перше воно вже давно застаріло (але в аніме наприклад ДУЖЕ часто застосовується) що викликає чіткий крінж навіть коли ти пробуєш ставити себе на місце тебе 15-річного що був досить сором'язливим
тисну руку щодо першого пункту, дуже так. Мене регулярно "одружували" з моїми друзями-хлопцями, які нічого не мали до мене в цьому плані, так само не мала і не маю до них сама. Але оце нав'язування у тому числі в результаті перепаскудило мені справжні стосунки (оу хай, міскомунікація!)
У мене в житті був такий випадок, коли мала гарного друга, і при цьому гарний секс, але зрозуміла, що він мені класний друг, ну не можу я його бачити партнером. Прийшлось різко порвати стосунки, добре що не дуже довго вони тривали. Хоча з ним можна було створити міцні відносини на довгі роки (бо і класний секс, і цікаві розмови) але не хотілося брехати собі й йому.
Я особисто люблю прийом "від ненависті до кохання", але якщо він не викручений на максимум, і там не прямо така люта ненависть, що аж до повбивати один одного, а спочатку у героїв неприязнь можливо через якесь непорозуміння. Модель, коли у героїв повна абсолютна ідилія й вони взагалі не конфліктують, навіть мінімально, менш правдоподібна за цю.
Мені 46. Далі наче нікуди дорослішати. 😂 Але перший погляд - форева. Просто треба рвати стосунки якщо вони неприйнятні. Бо далі буде лише гірше. Так, це боляче
16:40 від ненависті до любові моде бути, але треба шлях до цього гарно показати, а не герої весь час ображають один одного, а потім згадують вмю фігню що робили один для одного і "це кохання". Для мене в "голій правді" сподобався перехід героїв до цього. Хоч ьам ще кліше "моментальне перевтілення бабія в найкращого і найвірнішого", хоча нам наче покпзують що то його ширма, а сам він дуже глибокий духовно
Гірше коли не романтичні, я недавно дивилась "Роккі", і він там реально примушує дівчину до стосунків. Я була в шоці бо в підлітковому віці то мені здавалось романтично, а зараз бачу що то по суті насильство
Мене бісить, коли починають "лав-хейт". Без жодних причин (або через якусь дурню) головні герої один одного начебто ненавидять, а потім раптом закохуються донестями.
Насправді договірні (фіктивні) стосунки дуже цікава тема, адже процес зближення гг тут буде точно показаний, на відміну від «кохання з першого погляду», де це ніби не обовʼязково. Хоча кліше з першим знайомством там також примудряються втулити.
Сюжет "від ненависті до любові" на мою думку є нереалізованим фізичним бажанням чи інтересом яке персонажі хибно трактують як ненависть. Або показово для інших демонструють то як ненависть. Наприклад як в Гордість та Упередження
Мене з кліше напрягає отой друг дитинства, який чекав 25 років на пеньочку, а коли гг знаходить хлопця - він різко прозріває, що виявляється він її кохав весь цей час і взагалі як це так, у неї може бути хтось, крім нього. І я обожнюю від ворогів до коханців, коли це більше про пристрасть - типу фізично їх тягне, але характерами чи якимись поглядами не сходяться. Часто це виходить як від саркастичних срак до коханців, але нехай. В чистому вигляді воно можливо лише у сеттингах з війною чи якимсь глобальним конфліктом (але от зараз я аналізую це все і тепер воно в мені воно трохи похитнулось. Тут вже у когось з героїв повинен бути внутрішній конфлікт неприйняття своєї сторони, бо по-іншому зараз вже не знаю, як це може працювати, коли ви дійсно вороги) І додатково ❤ за вставки з Борисом і Ірою 😊
Завжди коли проходив в магазині повз відерця із морозивом уявляв собі як буду сидіти такий сумний, дивитись щоденник Бріджіт Джонс, і їсти його ложкою. Але на практиці виявилось що морозидо з дитинства у мене асоціюється з чимось хорошим і позитивним, тому попри купу приводів, реального бажання здійснити свою мрію так жодного разу і не виникло ))
Мене найбільше обурюють персонажі, які всі такі невдахи, незграбні, сором'язливі, при появі протилежної статі не можуть зв'язати двох слів, однак саме в момент побачення стають крутими, сміливими, легко жартують і впевнено відповідають. Потім ще й вправно цілуюються. Я розумію, що можливо саме закоханість дає відсуття безпеки й надійності поряд з коханою людиною, але ж не з перших кількох побачень!!!
Бісить кліше, коли в пусту ординарну (всередині і ззовні) героїню, закохується найнайнай (гарячий, привабливий, розумний, вампір, демон, мільярдер, доктор наук, володар усіх світів).. Бо ця "рослина" така "особлива".
Є одне огидне кліше (найчастіше саме в романах, ніж у фільмах) - хтось малознайомий, або просто з вулиці каже герою, що героїня йому зраджує. Герой в люті НЕ розмовляє з героїнею, а одразу починає їй мстити, а іноді прямо ґвалтує її. Реально таке часто зустрічала у романах у підлітковому віці. Потім це виявляється неправдою, він слізно вибачається, вони миттєво миряться і "жили вони довго і щасливо", а від себе в таких сюжетах я додавала: "і ґвалтував він її до кінця її днів". Огидно просто. Тому зараз не люблю "любовнi" романи.😅
23:28 коли мені було 21 і це були мої перші по справжньому серйозні відносини то я очікувала купу романтичних сюрпризів, якихось нереальних побачень, але так, не всі хлопці жахливо романтичні, мій тепер вже наречений вважає що треба про все завчасно домовлятись, а сюрпризи то не то. А ще бісить привселюдні заручини, де всі свідки радіють, будь то знайомі або просто прохожі. Тут вже мій хлопець став жертвою ромкомів і зробив мені пропозицію привселюдно, що я не можу терпіти я б хотіла наодинці
@@vladstoryteller я був її шефом, періодично гиркались і бісили один одного, після падіння банку наші шляхи розбіглись, спілкування якось ненароком перейшло в нормальне, ну а далі закрутилося) П.с. виклав шедеврально, звісно, але в 2 словах якось так))
Заперечував щодо кохання з першого погляду. Нещодавно помер мій дядя і його дружина розповіла як вони познайомилися. Це реально було кохання з першого погляду. Вони прожили разом душа в душу 40 років....
Вставка з Гаінічакійо - топ, люблю моду. Найнеулюбленіше кліше - різниця у віці. Не бачила ніколи нічого романтичного в цьому. Щодо мови кохання, я то говорю англійською, але коли з моєю половинкою, простіше розмовляти нашою власною, знаєте?
А я би хотіла написати щось подібне до ромкомів "від ненависті до любові", але щоб в кінці вони зрозуміли одне одного, стали хорошими друзями, але при цьому ніякого кохання
Може кохання з першого погляду і не існує, але симпатія з першого погляду що переростає в кохання, а потім в любов існує. Коли бачиш людину в перший раз і тебе одразу на повал, а потім коли ти спостерігаєш за людиною і чуєш голос, бачиш як людина рухається, що і як говорить, і тобі це подобається, то симпатія посилюється, а коли бачиш що людина тебе не уникає, а щось з тобою говорить то симпатія посилюється ще, а коли фліртує то взагалі взлітає до небес, а коли дізнаєшся людину краще і розумієш що характер тобі теж подобається то все, ти вже сам собі не належиш. А коли з кимось непривабливим спілкуєшся то мають пройти місяці чи роки щоб щось відчути і то не факт. До деяких людей я ніколи такого не відчую, як би мені не подобався їх характер.
1:47 одна близька людина з дитинства втовкмачувала мені, що, якщо зіпсую зір і носитиму окуляри, автоматично стану страшною і хлопцям не подобатимусь. Ну, зір у мене таки зіпсувався (з генетичних причин), ношу виключно лінзи, а коли на мене намагаються вдягти окуляри, впадаю в неконтрольовану істерику. Ніби виросла, цю тему відрефлексувала, на думку якихось умовних хлопців байдуже, на інших людях окуляри нічим поганим не вважаю, але на собі бачити не можу, тупо сльози починають текти. Таке.
Мені подобаються сцени де показують як герої спілкуються в побуті як вони вивчають звички один одного як пристосовуються які банальні речі де вони можуть просто говорити і недемонізують один одного і не бігають весь фільм 😅😅
Дуже цікаво було послухати чоловічу точку зору стосовно романтичних комедій, бо мені здається, що цей жанр створений більше для жінок. Тому те, що вам здається не логічним, має власне дівчаче пояснення😆
Владе, щиро вітаю Вас з інтеграцією! Не пам'ятаю, щоб раніше на каналі була реклама. Побільше Вам адекватних рекламодавців, і най живе український ютюб!
Згадалося кліше про найкращих друзів головних героїв, які скептично і цинічно ставляться до романтичних стосунків їх друзів і намагаються завадити цим стосункам. Тому весь час вводять в оману своїх друзів щодо їх половинок. Інколи це безпричинно.
Кліше про порятунок таке популярне, скоріш за все, через психологічну позицію глядачів/читачів. Позиція жертви, яка мрія про рятунок. Або дитини, яка впевнена, що нічого не треба робити, а щастя саме на неї звалиться.
В Реальній Любові це кохання не с першого погляду, він пише книгу у Франції і вона з ним живе. Вони проводять достатньо багато часу разом. Спілкуючись "мовою жестів", скажімо так. І за цей час в них зростає не тільки симпатія, але ще і більш глибокі почуття. Не кажучі вже про те, що цей фільм показує різні випадки "справжнього кохання", невзаємне кохання до нареченої кращого друга, кохання подружньої пари яка вміє проходити через зраду. Любов батька до сина померлої дружини, любов між правлячим класом і прислугою, любов зірки та менеджера, а також і більш абсурдні і життеві ситуації. Так це кліше, але ж фільм від цього не стає поганим. Доречі про любов з першого погляду. Я випадково познайомився з дружиною, одразу дуже зацікавився, на першому побачені сказав їй, що одружусь і в нас будуть діти. Так і сталося. Можливо те що вважають коханням з першого погляду це моментальна взаємна симпатія і де пощастило не зруйнувати це з часом.
Буває, бачиш персону вродливою і звабливою поки вона не відчинить свій мовний потенціал! І, навпаки: не завжди врода зовнішня співпадає з голосом! Дякую, дуже сподобався цей ролик!
щодо "кохання з першого погляду"... ось у мене сусідка, їй під 60, вона розповідала, що коли була трохи старша за двадцять, пішла з подружками в бар, сиділи, спілкувалися, зайшла компанія хлопців, вона подивилася на одного з них, і сказала : "він буде моїм чоловіком" вони прожили разом понад 30 років і мають сина. познайомилися того ж вечора, обмінялися номерами і почали зустрічатися
я це до того що, хіба не це ми називаємо "кохання з першого погляду", коли саме дивимося на когось, він дивиться на нас, у нас виникає, так, чисто зовнішня оцінка привабливості, і ми бачимо у відповідь реакцію у людини , і починаємо спілкування, іноді незручно, невпевнено, але вам обом це подобається, ви прагнете провести разом якомога більше часу, дізнатися один одного краще, підключаються гормони і та-да! кохання з першого погляду! ми використовуємо цей вислів як ознаку того, що стосунки зав'язалися з першої розмови, а не, наприклад, він/вона ходили за предметом зітхання роками, а інший не помічав і їм довелося пройти "вогонь і воду", щоб перший наважився заявити про своїх почуттях, а другий побачив у ньому/ній більше, ніж друга? і до речі, якщо показувати кохання з першого погляду адекватно, то саме так воно зазвичай і виглядає. хоча, звичайно, пам'ятаємо, що є лінія того морячка та Джоанни із "Суїні Тодда"
Такі історії часто розповідають після довгих років подружнього життя) "Я побачив її та одразу вирішив, що вона стане моєю дружиною!", але якби вона не стала його дружиною, то за 30 років він згадував би її як коротке захоплення або рандомну красуню в барі. Або не згадував взагалі.
Кохання з першого погляду, кохання-фейерверк, постійне почування кохання і назавжди - це кліше потім 8аважають людям в реальних стосунках отртмувати задоволення від нормальних почуттів любові. Бо ні, бо ж має бути феєрверк, а чк нема то "кохання померло".
Реальна любов у плані мови кохання взагалі феноменальна. Там жодна потенційна пара особливо не спілкується, крім Джона і Джуді, дублерів відвертих сцен. А Джульєт/Марк, Сара/Карл чи малі Сем/Джоанна закохуються, не розмовляючи між собою взагалі, фактично тільки бачачи один одного
Моя іскра першого враження тривала чотири роки. І я чудово знаю що відчувало тому можу запевнити що у мене був досвід кохання з першого погляду. Взагалі таке було двічі. Пізніше я так само закохалася але усе було взаємно. І це офігенно в перші місяці. Потім звичайно під час стосунків я зрозуміла що не хочу бути з цією людиною. Мозком не хочу. Але не серцем. Я до того що дуже тупо казати що кохання з першого погляду не існує. Просто у когось воно може до кінця життя протриматися, а хтось пізнаючи партнера розуміє що не то пальто. Проте ж може бути і то
Абсолютно згодна з цими кліше. Особливо від ненависті до кохання та міскомунікація вже сидять у печінках. Винятком могла б назвати «Гордість та упередження», але там грамотно через сюжет розкрите це кліше, та й назвати це прям від НЕНАВИСТІ до кохання я не можу. А от реальна відраза до людини, яка переростає у пристрасне віддане кохання, як і відсутність банальної здатності висловлювати свої думки через рот виглядають вже зовсім нереалістично. Кожного разу погана реалізація одного з цих кліше прямим текстом говорить про нездатність автора/сценариста обіграти цікаво сюжет, оминаючи цих типових рішень. Мабуть тому я більше люблю кліше від друзів до коханців, де у автора є простір розвернутися та показати, яким чином та коли у персонажів зародилося кохання, та й розлад між ними тоді виходить драматичним. Хоча знову ж, це у випадку, якщо не приплести сюди міскомунікацію. Тому що повірити в те, що двоє закоханих, історія яких буквально була побудована на дружбі та щирому спілкуванні, раптом не здатні звʼязати нормального діалогу в розвʼязці-кульмінації - просто тупість, яка змушує мене відчути роздратування до головних героїв і закинути історію, не дивлячись/читаючи до кінця🤷🏻♀️
Пане Владе, дякуємо ми кому, а не кого. Мерсі за корисну розповідь! Гаразд, я тепер удаватиму, що то не кліше таке сталося, а просто я хотіла потролити середньовічний прикол, коли багаті люди закохувалися, просто почувши про когось або побачивши портрет.XD Бо мій гг саме так фактично й закохався - не в людину, а в її образ, який сам собі створив. І тепер мусить цей образ підтримувати, щоб не травмувати власної психіки. (До речі, я не боюся, що цю ідею хтось запозичить, - навпаки, на здоров'я! Все одно її дико складно втілити...) А щодо окулярів, то маю персонажа, який просто мусив бути в окулярах. Оскільки в майбутньому медицина зможе лікувати майже все, то мусила під нього написати цілу хворобу, через яку він має носити спеціальні окуляри, без яких не бачить цілісної картини. Ото таке буває, коли надихаєшся Ґреллем Саткліффом...
В мене один раз була любов з першого погляду. І в партнерки, по її словам відбулось те саме. Давайте я не буду згадувати шо ми були під наркотиками в той час, але сам факт
8:48 коли люди не розуміють мови одне одного, вони можуть спілкуватись або навіть закохатись, тільки їм для цього треба комунікувати. Так це важко зробити без знання мови, але можливо
Думала, Ви точно згадаєте про кліше «зʼясування стосунків із висвітленням подробиць і подальшим примиренням із поцілунками перед великою кількістю сторонніх людей, яким капець, як цікаво це слухати і на це дивитися». І авжеж, аплодисменти для того самого примирливого поцілунку. Як у «Дівчина мого друга». Легке, трохи дурнувате кіно, але з останньої сцени хочеться чимось перемкнути тій парочці.
До речі, моє ґілті плеже це від любові до ненависті та вдавати стосунки за якихось особливих обставин😂 бачу такий сюжет, то хапаю відразу. Єдине, що може мене спинити то розповідь не від першої особи, надзвичайно важко заставити себе читати ромком, якщо описуються герої відсторонено, а не як пряма мова учасника подій.. дуже люблю спостерігати за ростом цих персонажів у стосунках і їхніми внутрішніми переживаннями та тим, як вони комунікують для самих себе зміни, що з ними відбуваються
Кліше зі спасінням десь у людській природі з кам'яного віку! З зовсім примітивним обгрунтуванням звірячих інстинктів: агресія, домінування, заволодіння жінкою-трофеєм, впевнене самолюбовання... Але, чим ближче до нас, тим більш воно відредаговане! Зараз це взагалі диверсія проти всіх чоловіків! Де чоловік ПОВИНЕН ризикуючі своїм здоров'ям та життям когось рятувати як єдиний можливий варіант подій. 🤷🏽♂️Навіть не спитавши це взагалі потрібно🤕 За для надії на вдячність незнайомої жінки. Що не є фактом, скоріше виключенням. "ЯЖ ДЄВОЧКА!" З усіма витікаючими... І від вдячності, яку все ж таки виявили до нього, "благородний" ідіот повинен відмовитись...🤕🤷🏽♂️ Масова культура тотально деструктивна для подальшого життя. У гарній обгортці найчастіше всіх годують шкідливим.
![Noob To Max With DRAGON REWORK In Blox Fruits [FULL MOVIE]](http://i.ytimg.com/vi/LnBMOinoOvA/mqdefault.jpg)
Роз'яснення щодо Русалоньки: я, очевидно, не вважаю, що з німими людьми нема про що поговорити; сказане мною стосувалося точки зору персонажа принца, який явно не збирався вчити жестову мову, бо його і так влаштовувала зовнішність Аріель
О, добре, що є пояснення, бо я якраз хотіла написати "а як німі люди?". Але зрозуміла для себе що в мультиці не було комунікації , а з німими/глухонімими є різні способи комунікації
@@helgahelg2607в тому й справа що з нею не комунікували. Ніяк
@@ОленаМакарчук-о5к ага, я і пишу в коменті що потім то зрозуміла, але спочатку того уривку я така "що? А німі/глухонімі?". Просто почитала коменти під відео і деякі писали це питання автору. Може вони не бачили мульт чи то було давно і не пам'ятають що її комунікація з принцом це посміхатись йому і чесати волосся веделкою. Десь не вловили суті, в будь-якому разі добре що автор це роз'яснив на всяк випадок.
До речі ваші б відео гарно підійшли б під супровід сурдоперекладом, я думаю що багато глухонімих/глухих людей також пишуть. Розумію що це важко організувати, це так думки в голос.(пс субтитри є, але автоматичні тож такі собі і сурдепереклад це додаткова комунікація. Знову ж просто думки вголос).
Дякую за пояснення бо це вийшло трохи не коректно😅)
"Стиліст" з кіно приходить до групи людей, яких треба зробити більш привабливими. З першої він знімає окуляри, у другого він забирає костилі на яких він ходить, у третьої - протез руки, у четвертого - інвалідний візок, а у п'ятої - вимикає аппарат життєзабезпечення.
Недооцінений коментар 😂
Милиці.
Цей коментар це щось 😂😂😂😂
Згоден - апарат життєзабезпечення вопше якось не сексі...
Кліше, коли "неординарна" особистість (наприклад хамовита жінка, або чоловік-невдаха) перетворюється на цілком "ординарну" заради кохання. Типу, давайте відведемо її у салон краси, після чого на неї нарешті зверне увагу головний герой і після цього зрозуміє, що це доля. Вони ТОЧНО не розійдуться через місяць, коли вищипані брови почнуть відростати. Ага, вірю😏
Кліше з ромкомів, яке задовбало особисто мене - це фейковий чоловік/наречений/коханець, якого героїня притягує на урочисту подію/сімейну вечерю, бо чомусь не може прийти туди сама. Зазвичай тому, що насвистіла всім, буцімто в неї є хлопець, коли насправді його немає. Або зворотний варіант: герой, якому терміново потрібна фейкова дружина/родина, щоб провернути якусь аферу. Брехня - це ж така чудова основа для кохання.
30% шлюбів побудовані на брехні, грошах та кар'єрному розрахунку. а всі інші закінчуються розлученням, поділом майна та жінками що пишуть доноси на батьків своїх дітей ТЦК.
І нехай би це була лиш зав'язка, а далі щось оригінальне, ні ці всі фільми/серіали мають однаковий сценарій, просто змінили ім'я
О так, сім'я які неможна розповісти правду, яка не сприймає свою дитину без 'нареченого/нареченої', дитина якак в свої 20+ 30+ 40+ років настільки залежить від думки своєї сім'ї що згодна приводити в дім незнайомців...звучить як люди з якими варто мати справу))
Дякую за це відео. Просто розкішний аналіз ❤
Згадав Ромео з "Месопотамії" Сергія Жадана. Але там з цього нічого не виходить і стає навіть гірше
Кліше яке абсолютно бісить мене - хороший хлопець/дівчина з яким вже головний герой майже одружився і яких завжди кидають заради іншого головного героя який творить якусь фігню і хороших хлопця/дівчину демонізують, кидають, виставляють дурнем прямо біля вівтаря.
Набридло що в фільмах постійно прирівняня хорошого, надійного партнера до якоїсь людини з яким нудно, от точно нема любові і від нього при першій ж можливості можна звалити до якогось "альфача - фейерверка"
Тому Щоденник Бріджит Джонс - найкращий ромком 💯
Це ж було вже, він знімав відео де згадував це кліше наче.
Знаю таку історію реальну, от прям як ви описали. Але кліше токсичне, погоджуюсь.
Це не кліше -- це факт життя, якщо людина на початку спілкування здається дуже хорошою, це майже завжди, або нарцис або маніпулятор. Коли в житті виникають складні ситуації, то ваш пай-хлопчик, просто втече, а допоможе хуліган. Тому вони більш надійні в стосунках ніж паїньки.
@@ЛеонідТ-н8ц такої дурної дурні я ще ніразу в житті не чув
О, мало не забув, що існують штамповані русняві серіали, якими раніше рясніло наше телебачення і родичі з апетитом їх споживали. Там майже в кожному кліше Попелюшки, коли жінка з забитого села приїжджає в столицю, там її грабують, чи ще якось викидають на узбіччя життя, аж раптом з'являється самотній мільярдер, який одразу в неї закохується і після мінімального конфлікту вирішує всі проблеми і карає злодіяк
А ще у цього самого мілліардера є багата наречена стерва, а у попелюшки є колишній лиходій.
Самотнього мільярдера з дитиною, яка різко починає обожнювати головну героїню і так вони зближуються замовляли?🙄
@@virakrailo9173 а можна ще одну меркантильну жінку, яка хоче одружитися на мільярдері заради його грошей і не любить дитину?
@@crazycat369 а ще бажано щоб ця меркантильна жінка цю дитину наразила на якусь ну мега небезпеку, а наш божий одуванчик її намагалась спасти, але вона ж в нас нікчема і в неї не вийде, тому все розрулить мільярдер😂
Або самотня стара жінка з квартирою-сталінкою в центрі міста, яка забирає цю дівчину до себе, та її доглядає, в тут раптом жінка вмирає від серцевого нападу і виявляється, що вона залишила квартиру цій дівчині. І на неї починають полювання родичі бабці через квартиру і тут з'являється якийсь двоюрідний онук, який її захищає, і вони закохуються один в одного
Моє "улюблене" кліше це коли головний герой звичайний офісний планктон/ботанік/працьовитий чоловічок і він закоханий в надзвичайно красиву/багату/знамениту/всеразом жінку, яка звичайно не звертає на нього ніякої уваги і зустрічається з якимось егоїстичними/поганими/корисливими чоловіками, а наш ГГ герой боїться їй освідчитися. Але потім в жінки відбувається розрив з її партнером і тоді вона нарешті РОЗУМІЄ і УСВІДОМЛЮЄ що тільки він по справжньому кохав її увесь цей час, і вони повинні бути РАЗОМ!!!
Спроби повернути колишню, в якої новий, успішніший бойфренд сюди ж чи це окреме кліше?
Ні, не розрив, а навпаки, той її поганець робить їй пропозицію або запрошує переїхати з ним за океан і тоді той самий герой розуміє, що втратить її назавжди і вривається в церкву в той момент, коли священник запитав її чи вона згодна або вривається без квитка в літак за хвилину до відльоту і посвідчується в своєму коханні
цей троп в абсолют викрутив фільм Гітч , який є в ролик (але Влад змальовує основний пейрінг Вілл Сміт / Єва Мендес), і цей абсолют витягувала хімія між Кевіном Джеймсом та Амбер Валеттою🤔
Стосовно хрещеного батька мені здається, що там не про кохання з першого погляду, а про те, що чоловіки, які відчувають владу обирають собі красивих жінок як трофей. Коли Майкл не хотів бути як батько, асоціював себе з американською молоддю, то зустрічався зі звичайною та горонличою Кейт, а от коли відчув себе владним італійцем, то обирає собі дуже молоду, красиву і покорну сіцилійку. І відразу в дружини. Ми не бачимо, щоб він був вбитий горем через її смерть, і як ні в чому не бувало повертає Кейт. Тому це скоріше як коли ти досягнув певного фінансового рівня і розумієш, що можеш собі дозволити замінити б/в рено на вольво з салону. Грубо, але на мою думку тут більше про це.
Цікавий нюанс, дякую що поділилися
Мені здається, "від ненависті до кохання" - це той прийом, де ненависть потрібно брати в лапки. Між героями зазвичай немає дійсно лютої ворожості або відрази, і в житті така трансформація дійсно буває (як показує мій досвід та досвід знайомих). Почуття ж не завжди чисті й однорідні. Одна й та сама людина може викликати і симпатію, і роздратування. От коли замість "ненависті" байдужість - тоді важко уявити якесь романтичне продовження.
Я з вами погоджуюсь. Є "ненависть" яка майже на межі з огидою та повним неприйняттям, а є "ненависть" як до улюбленого ворога, щось типу "ну ти й сука, але ж яка розумна!". У другому варіанті може бути навіть крапля поваги та суперництва. Але всеодно на такому фундаменті важко збудувати здорові відносини, тому ця "ненависть" з якої почались стосунки, має перетворитися на щось нормальне.
"Від ненависті до кохання" - може й перебільшений хід, але точно найвеселіший.
Хот тейк: художня література не обов'язково не повинна бути реалістичною.
У мене в 2022 році сталася мелодраматична історія. Жінка, з якою мав стосунки протягом 3 років, без попередження, не прощаючись поїхала до Німеччини. Коли дізналася, що я вже перебуваючи у лавах ЗСУ, почав будувати нові стосунки з волонтеркою, з якою познайомився невдовзі, то слала мені "лонгріди", сповнені обурення і образ🤷🏼♂️
Сподіваюся, що у неї все склалося добре. А я - живий, отримав відзнаку від головкома, одружився, усиновив сина коханої, у нас народилася донька. Таке воно - життя🤔
Ого, та куди там мелодрамам, це гостросюжетний бойовик!
Кліше, що зіпсувало моє уявлення про кохання - що любов може бути лише через випробування та страждання
Боже,ця фігня реально псує життя,якщо людина на таких фільмах/ творах ще й росла. Пряма дорога до психолога за корекцією світогляду чи психіатра за антидепресантами.
Кохання і є така халепа, що сама собою несе в собі страждання. Непевнісь у взаємності, ревнощі, неможливість висловити свої почуття. Любов, це те що перетворює тебе на повного ідіота в дитинстві, і на зачудовону дитину в старості. Отаке воно дивне та чарівне прокляття.🥰😋
я зі своїм зором -5 дуже розумію автора щодо "чіпати мої окуляри"
💯
Яке тут кохання з першого погляду вже)
Не щодо "чіпати окуляри", а щодо "не чіпати окулярів"! Будьте обачні, коли про це пишете чи кажете. Бо суть персонажі, які чомусь дуже люблять "жартувати", забираючи чужі окуляри! Коли працювала у школі, то певного разу однолітки вирішили так підколоти одну з моїх учениць. Вона не дуже добре бачить і потребує корекції зору. Це сталося після уроків, коли всі наші учні мали чекати годину на додатковий урок польської мови (то було у Вроцлаві). Ну, чуваки поцупили в дівчинки окуляри й почали з неї сміятися, тож я саме йшла втручатися, бо дуже не люблю, коли з когось насміхаються. Коли це раптом юних телепнів оточують подруги тої дівчинки... Чуваки миттю віддали окуляри і дременули так, що за ними пилюка піднялася. Втім, дівки не почули перепросин, отож залишили подругу мені, а самі кинулися навздогін. Я гадала, що чуваки до уроку не доживуть... Але таки дожили й перепросили чемненько. Ще й пообіцяли більше нічиїх окулярів не забирати.;) Отаких треба мати подруг!
тим паче що під час цього мейковеру НІХТО не приніс із собою лінзи. Там людина собі голову розіб'є бо нічого не бачить без окулярів які вже завбачливо знищені.
У мене гірше зір (((
Головне кліше з ромкомів, що реально завадило у реальному житті - це коли один із партнерів щиро вірить, що закохані весь час тільки й думають одне про одного. Ні роботи, ні навчання, ні хоббі ні особистого простору ні в кого бути не може)))
Стоп, а як насправді має бути??!
@@vladstorytellerгиги
@@vladstoryteller, 😂😂😂😂
Ну взагалі то на початковому етапі так і відбувається, що закохана людина постійно думає про свого коханого/кохану, навідь коли робить будені справи
Ага, пік романтики - коли ти працюєш, а хтось годинами замріяно дихає тобі в потилицю 🤣
Напевно, кліше, яке найбільше дратує - це мила дівчинка і бед-бой. І чим хлопак довбанутіший, тим краще.
Загалом, сподобався ваш розбір. Не знаю, чи може комусь згодитися, та є один канал Cinema Therapy, де проводять психологічні розбори пар з фільмів. Але так, як автори американці, то все англійською)
P.S. Не всі останні відео бачила, але, в будь-якому випадку, вітаю з рекламними інтеграціями😃
@@Світлорозганяєтемряву мені допомагають дуже субтитри. Не завжди встигаю вловити на слух)))
Ось це, до речі, кліше, яке реально багатьом моїм знайомим псувало життя, та, здається, автор каналу колись його десь розбирав. Що він гультяй з купою шкідливих звичок і в цілому покидьок, але героїня - ОСОБЛИВА, тому, зустрівши її, він магічно зміниться. Купу дівчат знаю, які з такими думками зустрічалися з чуваками, від яких краще триматися подалі.
@@Marta_Moontessa от згодна з вами. В підліткові роки, в юності ми ще формуємо свої погляди та ставлення до життя, а демонстрація романтизації аб'юзивних стосунків впливає на створення хибних образів та моделей поведінки. І, ніби, в тебе є власна голова на плечах, кіно не заклик до дії, але...
Дякую вам за ваші відео. Ну щодо окулярів мене бісе, що загалом це образ невдахи.. Тим часом навіть погані окуляри коштують дорого. Те ж саме з брекетами... Але найбільше мене бісить, що дуже в багатьох фільмах, серіалах, показуються абсолютно неадекватні не здорові стосунки. Коли один принижує іншого, коли один намагається змінити іншого і його звички та характер, коли насильство переростає в любов, коли примус стає любов'ю. Це все і так шкодить в реальному житті, бо купа консервативних батьків досі вчать дівчаток терпіти, а хлопчиків агресувати... Так ще й купа фільмів носяться з цими ідеями і описують їй як неймовірне кохання і як щось правильне...
1000%
Люблю дивитись від ворогів до коханців, але насправді мій улюблений троп від друзів до коханців
Не вірю що ворог може стати коханцем 😅 якщо мені не подобається людина то ніщо мене не переконає
Колись давно дивився якесь українське шоу по тб і там була рубрика, в якій "допомагали" чоловікам красиво зробити пропозицію. Як правило, спершу дівчину накручували дебільно розігруючи, а потім коли в неї не вистачало терпіння, пафосно з'являвся чоловік з обручкою і якимось виступом у супроводі величезного натовпу і всі вони напружено чекали її відповіді. Мені вже тоді це здавалося чимось нездоровим, це такий тиск і маніпуляція і окей якщо це все просто актори. Втім, як Ви і кажете, для глядачів це створює викривлену картину реальності
У якій кримінальній комедії бачив таке. Хлопець вирішив освідчитись дівчині, але перед тим його товариш мав її "розіграти". А вона взяла, та й убила дурня з самозахисту
@@apocalypse8397 бо ніхто не любить грьобаних пранкерів
@@apocalypse8397 бо пранкерів ніхто не любить
Пам'ятаю те шоу. Воно мене трохи лякало 🙀
В тому шоу людина, якій робили пропозицію, знаходилась під тиском публіки, камер. Більшість освідчень - це іспанський сором.
Я вважаю, що публічне освідчення та і сюрпризи взагалі це тиск та маніпуляція.
Сама була в такій ситуації, погодилась, а згодом розірвала стосунки.
Вважаю найкращим освідчитись сам на сам, обговорити це вдвох та ухвалити спільне рішення
Особисто мене зі списку найбільш бісить оте "від ненависті до кохання". Я не конфліктна людина і завжди стараюся згладити гострі кути, якщо не впевнена в тому, що людина, яка проявляє до мене ворожість, робить це не з причини того, що вона м*дило. Але навіть якщо мені вдається і ми порозумілися, я все-одно ніколи не зможу почувати себе поряд з нею абсолютно вільно і комфортно. Тому для мене перехід від ворожості аж до кохання це навіть не казочка, це нонсенс.
Згадуючи окуляри моєї мами часів її молодості, я цілком можу повірити в реальність першого кліше. Таке враження, що в ті часи їх навмисне робили такими, що здатні спотворити навіть Аполлона. Але для теперішніх часів це все ж не актуально.
Не знаю, чи перетворилося це в кліше, але я зустрічав подібне в декількох творах, і це певною мірою дратує. Ситуація, коли є два друга/брата, один з них закоханий в дівчину з найближчого оточення, дівчина закохана в другого і зізнається йому, а той такий "ок, будемо разом", і цей перший чувак опиняється за бортом з душевними стражданнями, а дратує це часто тому, що історія подається від цього першого чувака і ти як читач починаєш певною мірою ненавидіти цю пару, чи хоча б дівчину, і навіть з'являється якесь почуття справедливості, коли щось руйнує їх щастя. Схоже на дешевий розвод на емоції
Дуже приємно бачити вставки від інших блогерів, яких дивишся. Дякую також за відео. Було корисно, бо теж хочу написати любовну лінію, але поки що не берусь за це
Мене дратує, що у героїв так все легко і просто виходить: познайомились, закохались, кохання всього життя, кращий партнер
Я не знаю чи можна то кліше віднести сюди, але все ж напишу: " я їду навчатись/працювати (але найчастіше навчатись) у інше місто і ми зможемо бачитись лиш на канікулах або їздити один до одного на вихідні, ну ще телефон і інтернет є, але давай зараз драматично розійдемося і навіть не спробуєм відносини на відстані, щоб через 10 років знову зустрітись і зрозуміти як ми нещасні з сьогоднішніми партнерами і весь цей час кохали один одного'.
О або «я їду вчитися/ працювати в інше місто і до цього наші стосунки були просто ідеальні, але тепер ти мені зрадив тому що, ну просто, можеш»
@@ОльгаМалиновська-л6е але це не тине можеш не ходити наліво, а дуже поганий друг/подруга що тебе підло звабила і я під кінець фільмах тебе все одно вибачу
І не раніше ніж за 10 років (та дві дитини)!
Та це ще й непогано. Є чудова манґа "Бакуман" і аніме за нею (на диво там майже нічого не перебрехали - ну, крім одного персонажа). То там двійко чуваків вирішує, що варто взятися за малювання манґи. Одному з них подобається однокласниця, котрій він іще не освідчився. Другий перс це помічає й веде його до тої дівчини на розмову, під час якої питає, чи справді вона хоче стати сейрю (себто озвучувачкою в аніме). Ну, дівчина захоплюється їхньою ідеєю й обіцяє, що коли за їхньою манґою знімуть аніме, то вона постарається отримати роль головної героїні. Й ось перший гг через певні причини бере й питає, чи погодиться вона після цього стати його дружиною. Дівчина погоджується, проте оскільки має чотирнадцять років і сором'язливий характер, то пропонує доти не зустрічатися, а наполегливо працювати для цієї мети. Себто не просто не ходити на побачення, а ВЗАГАЛІ не контактувати. Й цей малий ідіот заявляє, що це чудова думка... Ця ситуація прийнятна тільки тому, що вони всі - малі й відповідно недосвідчені дурні. Якби вони мали хоч трішки вищий вік, то весь задум авторів би провалився до крейсера "москва"...
@@sapriniti це точно
Щодо сцени з Аурелією: мені здається, герой, який занадто поспішив - це свідомий хід сценаристів. У фільмі вже раніше показували, що йому, м'яко кажучи, не щастить з жінками. Щось він не так робить. І це сватання поспіхом - ще одна помилка героя, цілком притаманна йому. Яка іще й створює комічний ефект (вчиняли б усі герої комедій логічно, то й самих комедій не існувало б).
дуже бісить кліше(не тільки в любовних історях) " я кину інших, щоб їм було краще без мене"
Це не кліше, так роблять люди в реальному житті..
Як людина яка носить окуляри, ще й працюю в сфері, де підбираю окуляри, хочу сказати, що часто правильно підібрані окуляри навпаки, змінюють образ в кращий бік) навіть я собі в окулярах подобаюсь більше, ніж без))
Пам'ятаю, як для мене світ перевернувся, коли я на практиці дізнався, що лише в кіно дівчата прокидаються нафарбовані і почищеними зубами)
Ласкаво просимо в реальний світ!
@@hederahelix5208 дякую за запрошення! Але я трохи ще отут посиджу, добре? ))
ахаха. То ще лайт. Моя мама розказувала, що в дитинстві була шокована, коли в школі побачила, як вчителька заходить в туалет.
Вчителька!! В туалет!!
@user-mt6mu9uo8hв Україні раз вчительку звільнили за те, що її учениці раз побачили, як вона купує нижню білизну в магазині
😂😂😂
Жахливе кліше: він її таємно кохав 10 років, з яких 5 вони навіть не бачилися. Ніхто не зациклюється на шкільному коханні настільки! Люди живуть своє життя, бачать інших людей, змінюються їх вподобання. А це подається, наче 10 років були вчора.
That's actually creepy
Рос і Рейчел 😩 Дорослу мене дивує і лякає, що він страждав за нею стільки років, нічого не робив, а потім ще й носився з тими почуттями, ніби йому мали дати медаль за витримку. Найгірше, що в підлітковому віці я цього всього не розуміла і думала «Божечки, таке кохання, такі вивєрти!»
Бывает разное, и по 3-4 года люди безответно любят, но 10 лет реально перебор
Нууу напридумувати в голові можна багато чого, особливо, коли людину не бачиш, і коли нема нового досвіду, який емоційно перекриває старий
Був у мене такий прикол в реалі. В тролейбусі пару остановок поряд проїхали, я тільки вчилась фліртувати і думаю - спробую… а він відвертався. Ну , думаю , профан я той іще. Але той хлопець пів Миколаївка на вуха поставив щоб мене знайти і таки через пів року десь знайшов. Коли зустрілись він так про своє кохання співав що мені моторошно стало - без поняття кого він там так Маріанно кохає, але мене він не знає точно. Якось я вудочку акуратно замотала… але він так роки спустя ні з ким не був і лише проводжав мене довгими сумними поглядами кожен раз коли бачив…
Романтично і кріпічно
Любов з першого погляду - це прямий шлях до серіалу "Оленя")
Читаю ромкоми саме через кліше, але реально бісить, якщо міскомунікація притягнута за вуха, коли головні герої готові вірити першому зустрічному бомжу, а не одне одному 😩😩😩😩 на щастя, недавно прочитала книжку, де все гарно зроблено, по-дорослому, де недовіра виникає з адекватних причин, а герої самі їх вшарюють і проговорюють словами через рот і поводяться реалістично і відповідно до віку
Насправді в житті таке теж трапляєть через невпевненість когось із пари. Вони просто не вврять у щирість партнера. Їм простіше повірити комусь зі сторони і розірвати стосунки, ніж працювати над собою.
@@ALeXSagittarius так, інфантильних людей в реальності вистачає, але я люблю книжки де показується, як треба робити, а не навпаки
А як називається книга?
@@lexie_psy не памʼятаю, ночувала в подруги то вона дала мені перед сном погортати😂 щось типу «випадкові наречені» чи якось так. Мене переконували, шо роки 2 тому вона була дуже популярна в букнеті. Авторку не памʼятаю. За сюжетом гг їде замість своєї сестри у весільну подорож з братом нареченого, бо вони єдині, хто не отруївся на весіллі
Моя проблема ромкомів останніх років - це звуковий дизайн. Музика за 15 секунд вже фактично розкриває якусь подію. Це майже як закадровий голос наперед розказує, що зараз буде.
Реально по звуку як розвиваючі мультики для дошкільнят - занадто очевидно і неоригінально...
Камео з Лідією - етелонно смачний взірець фансервісу 🥹😍😍😍!
Ролик супер. Тим тяжче секати на наступний 😭
З кліше - важко сказати. Дуже задовбало, що майже в кожному першому герой (рідше героїня) женеться за героїнею до аеропорту чи вокзалу. І він завжди встигає в останню хвилину.
Взагалі це кліше - бомбу знешкоджують за секунду до вибуху - дуже дістало. Знаю, ви в іншому відосику згадували, що високі ставки та лімітований час важливі для захопливої історії. Та хочеться вже чогось свіжішого
Щодо кохання з першого погляду. Таке дійсно існує. Просто не треба плутати закоханість зі стосунками. Наприклад, людина може закохатися з першого погляду у когось, а потім у стосунках виявити, що партнер(ка)... какавелька, скажімо так. І ця невідповідність вигаданого образу і реальної людини може спричинити неабиякі переживання.
Тож проблема кіношного штампу, напевно, не в самій закоханості з першого погляду, а в тому, як далі вибудовуються стосунки персонажів: перше враження на 100% відповідає дійсності, немає обгрунтування подальшого зближення персонажів на основі їхніх особистісних якостей і т.д. Це одразу виглядає неприродньо 😒
Єдине виправдання такій "закоханості з першого погляду" я можу надати, це коли до того нам показують вподобання героя/героїні і вони знаходять їх один в одному про першій зустрічі, завдяки обставинам, що розкривають ці ключові аспекти характеру. А ще вони повинні бути супернесоціальними особами, щоб закохатись зразу ж, бо впевнена, ми в своєму житті явно мали б зустріти когось подібного і це не було б чимось незвичайним, що могло б настільки прикути увагу до людини. Тож я повністю погоджуюсь з автором цього відео, що єдине, що може виникнути при першій зустрічі це хіть/симпатія :)
Принаймні в моєму баченні закоханість повинна підкріплюватись знанням хоч чогось про людину, окрім зовнішності. Або це все буде надумано (як і буде у прикладі розписаному вище) і люди самостійно в себе викликали закоханість, додумуючи риси характеру людині, які б їм сподобались.
@@th210-20 хіба закоханість потребує виправдань? Це почуття, а почуття виникають до того, як ми встигли їх виправдати, засудити чи ще якось раціоналізувати. Щодо "надуманого", то цей процес навіть у довготривалому шлюбі не зупиняється. Ми "надумуємо" хороше до тих, хто нам симпатичний, і "надумуємо" погане до тих, хто чимось відштовхує. "Не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий". Можна, звичайно, вірити у власну кришталеву об'єктивність, але... я так не вмію, наприклад :) Саме цим ми, люди, мабуть, від ШІ і відрізняємося.
@@th210-20 уявіть таку ситуацію. Не надто комунікабельна дівчина років 15 на зустрічах літ.клубу бачить гарного юнака, який їй одразу починає подобатись. Після цього їй вдається поспілкуватись з ним, і вона дуже приємно здивована його чемною поведінкою, тим що він розумний і гарно декламує власні вірші. Загалом - закохується по вуха майже з першого погляду. )
Але стосунків ніяких не вийшло.
Це цілком реальна історія, і подібні трапляються досить часто.
Підліткові гормони. )
От я теж прям зайшов у коменти, щоб написати, що "кохання" з першого погляду може і кліше, але скажімо так "іскра" та "тяжіння" реально можуть виникнути з першого погляду і це на мою думку нормально в більшості кіно показують
Стосунки моїх батьків буквально почалися зі слів «я прийшла до вас сваритися». Але виявилося, що там було непорозуміння, і хоча в тому не було провини мого тата, він вирішив запросити маму на «побачення примирення», де мама його налякала тим, як багато жерла 😂 от вам і кліше
А сваритися то чому прийшла?
Це наймиліша реальна історія, яку я чула останнім часом)❤
@@ОльгаМалиновська-л6е на підприємстві, де вони обидва працювали, тато був черговим на обліку робочого часу, і мамі прилетіло за те, що вона нібито пішла з роботи раніше, хоча це було не так. Виявилося, що через те, що журнал обліку не був пролінований, рядки зʼїхали, і мамі приписали час іншого робітника. Рядки «збилися» не на зміні тата, тому вирішили, що він не винен. Як то кажуть, the rest is history :)
@@ОльгаМалиновська-л6е на підприємстві, де працювали обидва, тато був черговим на обліку робочого часу працівників, і мамі прилетіло за те, що вона нібито пішла з роботи раніше, хоча це було не так. Виявилося, що журнал був не пролінований, тому рядки зʼїхали, і мамі приписали час іншого співробітника. Рядки збилися не на татовій зміні, тому вирішили, що він технічно не винен 😅
@@ОльгаМалиновська-л6е на підприємстві, де працювали обидва, тато чергував на обліку робочого часу працівників, і мамі прилетіло за те, що вона пішла з роботи раніше, хоча це було не так. Виявилося, що через те, що журнал був не пролінований, рядки зʼїхали, і мамі приписали чужий робочий час. Рядки збилися не на татовій зміні, тож вирішили, що він технічно не винен 😅
12:48 о мені подобається, що ще в середньовічі люди зрозуміли що стосунки з вдячності то не ок
Боюся, не все так однозначно. Стефанія Демчук у своїй книжці про Середньовіччя пояснює це надто молодим віком дружин, шлюбом без кохання й наявності симпатичного вассала - і це все було вкрай романтизовано вже в пізніші століття. Хоча вищезгадана версія дуже мила й відгукується
Окуляри - це круто! Вони багато кому личать, надають механічний захист для очей і ще й дозволяють перемикатися між двома діапазонами зору.
Головне кліше яке заважає особисто мені - всі кохання та стосунки закінчуються пропозицією з обручкою, шлюбом чи іншим привласненням.
"Хороша" героїня, як правило, повинна бути скромною, тихою, все терпіти і пробачати заради "кохання", навіть ввдверто свинське ставлення до себе, бути "сірою мишкою", наївною та слабо пристосованою до реального життя, на перше місце ставити інтереси хлопця, чоловіка, дітей, і взагалі будь-чиї, лише не свої. І так, в ідеальному варіанті - "приїхати з села", і закохати у себе мільйонера, що "винагородить" її за усі страждання та проблеми. І на противагу їй - якщо дівчина знає собі ціну, амбітна, не кидається на незрозуміло кого тільки через "неземне кохання", а тверезо підходить до вибору супутника, і до того ж доглядає за собою, яскраво одягається і виглядає, слідкує за своєю зовнішністю - то вона, як правило, є негативним персонажем, злою, підступною, егоїстичною, "пустою". Або в найкращому випадку - подругою головної героїні ("хорошої") і другорядним персонажем.
От щодо супермена, який ховає свою особистість просто натягнувши окуляри, в мене було багато питань і я цього ніколи не розумів.
Генрі Кавіл що грав супермена, одягнув футболку з суперменом, встав на центральній площі НьюЙорка навпроти свого плакату і ніхто його не впізнав, не підійшов взяти автограф. А як зірки розказували що до них на вулиці підходили люди і казали і: "О, ви схожий на цю зірку" і йшли собі далі. Моя знайома зробила собі макіяж (просто стрілки намалювала і тіні, без театрального мейку😅) і її не впізнали аж двоє людей що бачили її лише без макіяжу. Плюс Кент Кларк змінював ще зачіску, манеру розмови і рухів тіла.
Ви дуже праві щодо кохання з першого погляду, що воно відбувається постфактум. Вже коли закоханий, то потім думаєш, що це сталося з першої зустрічі.
А загалом щодо "так не буває в реальності" я би була дуже обережною. Бо до стосунків я на усе закочувала очі, що так не буває. А потім зрозуміла, що люди здатні творити таку фігню, що якби були в кіно, то я б сказала, що такого не може бути.
Нарешті боги сторітейлінгу спустилися на землю щоб розповішти нам смертні кліше!
Ваше відео - це єдине, що змусило мене згадати про існування ромкомів.
Щодо ромкомів, я не так часто дивлюсь їх, тому кліше які задовбали не можу сказати, зате точно можу сказати які комедійне кліше, це додавання закадрового сміху, це дуже бісить, особливо у тому місці яке не є смішним!
Якщо ви вже за Діснеївські мульти згадали, може згадаєте у своєму сторілогу про те, чому мульти Діснею втратили магію. Я на цей випуск дуже чекаю.
Студія КЛАС!!!
А ще окуляри досить-таки недешевий "аксесуар", особливо для корекції астигматизму та інших дальнозоркостей. Оправа + лінзи, а ще потоншені, а ще з покриттям, а ще, а ще...
Окуляри ще з фотохромними лінзами за 200 баксів ( і це один з дешевих варіантів)) Собі зробила і вважаю це найкращою інвестицією року, так мені зручно.😎
@@Світлорозганяєтемряву так, в мене теж з фотохромним, за 250 є. І от уявіть, такі взяти і зламати. Я б ніс за таке зламала
Щодо окулярів от прям в серденько 😢 Невже я дійсно така потвора в них?
@@Світлорозганяєтемряву щодо фотохромних лінз. вони ж під дією прямого сонячного променю темніють, так?
ви коли знаходитесь у тіні, вони напівзатемнені? не бувало такого, що у приміщені темніють, якщо встати біля вікна?
@@ОленаМакарчук-о5кВи, особисто, ні в якому разі не потвора. А що до окулярів, все залежить від оправи. Ношу окуляри більше 30 років(-13/-14 і до того астегмат), тому коли був малий, майже 10 разів перебував у лікарні. І деяким дівчатам батьки обирали ТАКІ оправи, що виникали питання. У кого поганий зір? І не сказати що окуляри були "важкі", просто максимально не підходящі до обличчя.
Кліше про «любоффф» то супер ❤🔥❤🔥❤🔥. Моє «улюблене» - це як раз про надуманий конфлікт наприкінці історії, який виник тільки тому, що двоє не можуть обговорити ситуацію між собою словами через рот.
P.S. Ви казали «готуйтеся», але до такого життя мене не готувало)))
💖
От чого ви не пишете свій твір замість цього коментаря?)
@@vladstorytellerна сьогодні у мене купа відмазок (чесно-чесно), а вчора аж сторінку написала)))
Я теж писала про це кліше ще до попереднього подібного відео 😅
Ха, тому весь 3 сезон «Сексуальної освіти» побудований на цій ситуації, добре що там є інші персонажі за якими фактично і спостерігаєш.
Шукав такий комент, замість поговорити влаштовують істерики і виходить щось на кшталт: драма, розрив, через 10 років і купу невдалих стосунків. " Так чому ж ти мене кинув, скажи, тепер вже не важливі старі всі образи? Бо ти цілувалася зі Степаном на випускному, на ловчці під каштаном зрадила мене, коли на мить відлучивсь. Тарас, друг мій ліпший, він очі відкрив мені на непотребство теє, дай йому Боже здоров'я! Телепень ти, і Тарас твій косоокий, то Танька з А - класу була зі Стапаном, вона в схожій сукні прийшла, своїми очима те бачила я, як на перекура ходила, коли ти за пивом пішов, по добавку! Блін, ну затупив сорян, го на побачення?"
Від ненависті до любові - не згодна.
Більшість моїх дорогих серцю міцних стосунків, як з чоловіками, так і з друзями завязались саме на цій схемі.
Це все залежить від рис характеру людини.
В моєму випадку не один раз було так, що мене дратувала людина і я її не переносила, але саме поспілкувавшись деякий час виявлялось, що ми просто дуже схожі темпераментами, вподобаннями і НЕ вподобаннями і так далі. І ставали близькими.
У випадку ромкомів (хоча, в житті теж) - це більше, як гра.
Особисто мені подобається такий тип стосунків, як би дивно це не звучало
Підтримую!
Я, коли була малою, вірила в кліше окулярів, тому дуже чудувалась і засмучувалася, коли їх знімала, а мене однаково впізнавали(
😂
З усім згодна, окрім тропу "від ненависті до любові". В багатьох фільмах з цим тропом, зміну ставлення героїв один до одного і розвиток їх стосунків, прописують достатньо добре. Принаймні такий прийом мене не бісить)).
Пам’ятаю, в дитинстві дивилася фільм з Челентано, назву не пам’ятаю. ГГ (Челентано) з першого погляду сильно закохався в принцесу і викрав її, щоб "доказати свою любов". Звісно ж, в кінці вони одружилися. І це показано як така мила романтика. Мене тоді це дуже тригерило. Блін, чувака посадити треба, а не одружуватися з ним.
Фільми з Челентано всі погано постарілий, скрізь поведінка героя типу я тут діамант а ти какавелька і відповідна поведінка. І як з таким ставленням можна закохатися в такого персонажа? Ще й всякі рагульські пабліки розтягнули цитати такого стилю на весь інтернет.
О, я пам‘ятаю сцену з цього фільму, коли після викрадення героїня Орнелли Муті знімає сукню, і він такий: «Ти шо робиш?», а вона така: «Ну, ти ж мене зараз ґвалтувати будеш, а сукня дорога, не хочу, щоб ти її зіпсував».
Емммм….. яка прекрасна історія кохання….🥴🥴🥴
Кохання існує, як і кохання з першого погляду. Просто зрозуміти це легше людині, що мала, аж занадто багато партнерів. Різниця між "стосунками" і коханням, занадто суттева, шоб її не побачити. А от змалювати ці відчуття, у художньому творі, мабуть марна спроба. Хоча маю сумнів, що існує взаємне кохання з першого погдяду.
До речі, гарна думка - у розповіді про кліше жанру наводити приклади, де є якась оригінальність
Дякую, я стараюсь бути конструктивним
Перше, навіть небезпечне кліше це " щаслива френдзона" - коли він/вона такий кращий друг, "братан" і все таке, а інший весь такий з себе гуляка, але одного разу його/її кидають, і той так різко розуміє який друг був класним і як з ним були б класні відносини. По-перше це задовбало, по-друге хоч це досить близько прив'язано до реальності але все ж таки якщо ви 5 років дружите а хімії нема або вона одностороння - ну з того нічого норм не вийде навіть якщо почнете зустрічатись.
І по-третє (найгірше) - це створює кліше у реальності, коли він/вона у френдзоні продовжують сподіватись на щось, і мотати собі нерви дивлячись як його "половинка" з іншими у відносинах, замість того щоб припинити це все і знайти собі нормальну пару. Плюс до того дуже часто "половинка" у таких відносинах знає про почуття "друга" і цим користується, зазвичай щоб потішити своє его, типу "ось він прив'язаний і нікуди від мене не дінеться, як собачка, гиги" - такі "відносини" треба розривати одразу, які б тобі натяки не закидали (а більш явні натяки типу "може щось вийде, я не знаю, зараз мені треба розібратись ти тільки почекай" обов'язково будуть) і як би боляче не було. Я б навіть був не проти якби поширили таке кліше де ГГ вчасно розкривають що вони у такій френдзоні і ними тупо маніпулюють - щоб "напрацювати логічний ланцюжок" для розпізнавання такий паттернів у реальності, бо один випадок коли ти на собі це відчув (а на власному досвіді це мінімум 2-3 рази треба пережити щоб розпізнавати таке), а інший коли це досить поширене і ти такий "о, знайома фігня, якось це погано пахне" і навіть на фоні затуманеного гормонами мозку ти щось починаєш аналізувати
Друге кліше - вибішуюча гіперсором'язливість героїв і виникаюча внаслідок цього міскомунікація, що використовується задля комедійних сцен - по-перше воно вже давно застаріло (але в аніме наприклад ДУЖЕ часто застосовується) що викликає чіткий крінж навіть коли ти пробуєш ставити себе на місце тебе 15-річного що був досить сором'язливим
тисну руку щодо першого пункту, дуже так. Мене регулярно "одружували" з моїми друзями-хлопцями, які нічого не мали до мене в цьому плані, так само не мала і не маю до них сама. Але оце нав'язування у тому числі в результаті перепаскудило мені справжні стосунки (оу хай, міскомунікація!)
У мене в житті був такий випадок, коли мала гарного друга, і при цьому гарний секс, але зрозуміла, що він мені класний друг, ну не можу я його бачити партнером. Прийшлось різко порвати стосунки, добре що не дуже довго вони тривали. Хоча з ним можна було створити міцні відносини на довгі роки (бо і класний секс, і цікаві розмови) але не хотілося брехати собі й йому.
Я особисто люблю прийом "від ненависті до кохання", але якщо він не викручений на максимум, і там не прямо така люта ненависть, що аж до повбивати один одного, а спочатку у героїв неприязнь можливо через якесь непорозуміння. Модель, коли у героїв повна абсолютна ідилія й вони взагалі не конфліктують, навіть мінімально, менш правдоподібна за цю.
03:03 з плюс мінус дорослого віку мене стало бісити кохання з першого погляду, коли я дуже часто помилялась в людях при першій зустрічі
Мені 46. Далі наче нікуди дорослішати. 😂 Але перший погляд - форева. Просто треба рвати стосунки якщо вони неприйнятні. Бо далі буде лише гірше. Так, це боляче
16:40 від ненависті до любові моде бути, але треба шлях до цього гарно показати, а не герої весь час ображають один одного, а потім згадують вмю фігню що робили один для одного і "це кохання". Для мене в "голій правді" сподобався перехід героїв до цього. Хоч ьам ще кліше "моментальне перевтілення бабія в найкращого і найвірнішого", хоча нам наче покпзують що то його ширма, а сам він дуже глибокий духовно
9:55 "Голий пістолет" - це єдиний фільм, де романтичний монтаж був в тему
А ще шкідливе кліше, де жінка не зацікавлена у чоловіку, але він її добивається роблячі якісь романтичні вчинки
Гірше коли не романтичні, я недавно дивилась "Роккі", і він там реально примушує дівчину до стосунків. Я була в шоці бо в підлітковому віці то мені здавалось романтично, а зараз бачу що то по суті насильство
@@helgahelg2607а якщо вона не відповість таки тому нав'язливому кавалєру - то однозначно змія, стерва і сучка в одному флаконі!
3:20 бісить підвид цього кліше у фентезі літературі, коли персонажі пов'язані долею, іноді ще до їхньої зустрічі. Дуже лінивий і бісячий прийом.
Маати Василева… 😂👍🏻 Дякую за відео!) Дуже цікава тема).❤
Мене бісить, коли починають "лав-хейт". Без жодних причин (або через якусь дурню) головні герої один одного начебто ненавидять, а потім раптом закохуються донестями.
Насправді договірні (фіктивні) стосунки дуже цікава тема, адже процес зближення гг тут буде точно показаний, на відміну від «кохання з першого погляду», де це ніби не обовʼязково. Хоча кліше з першим знайомством там також примудряються втулити.
З цієї теми, з останніх переглянутих, мені сподобався "Пурпурові серця". Цікаво подано тема фіктивного шлюбу)
Сюжет "від ненависті до любові" на мою думку є нереалізованим фізичним бажанням чи інтересом яке персонажі хибно трактують як ненависть. Або показово для інших демонструють то як ненависть. Наприклад як в Гордість та Упередження
Зазвичай таких нюансів у тих ромкомах немає)
Мене з кліше напрягає отой друг дитинства, який чекав 25 років на пеньочку, а коли гг знаходить хлопця - він різко прозріває, що виявляється він її кохав весь цей час і взагалі як це так, у неї може бути хтось, крім нього.
І я обожнюю від ворогів до коханців, коли це більше про пристрасть - типу фізично їх тягне, але характерами чи якимись поглядами не сходяться. Часто це виходить як від саркастичних срак до коханців, але нехай.
В чистому вигляді воно можливо лише у сеттингах з війною чи якимсь глобальним конфліктом (але от зараз я аналізую це все і тепер воно в мені воно трохи похитнулось. Тут вже у когось з героїв повинен бути внутрішній конфлікт неприйняття своєї сторони, бо по-іншому зараз вже не знаю, як це може працювати, коли ви дійсно вороги)
І додатково ❤ за вставки з Борисом і Ірою 😊
Завжди коли проходив в магазині повз відерця із морозивом уявляв собі як буду сидіти такий сумний, дивитись щоденник Бріджіт Джонс, і їсти його ложкою. Але на практиці виявилось що морозидо з дитинства у мене асоціюється з чимось хорошим і позитивним, тому попри купу приводів, реального бажання здійснити свою мрію так жодного разу і не виникло ))
Мене найбільше обурюють персонажі, які всі такі невдахи, незграбні, сором'язливі, при появі протилежної статі не можуть зв'язати двох слів, однак саме в момент побачення стають крутими, сміливими, легко жартують і впевнено відповідають. Потім ще й вправно цілуюються. Я розумію, що можливо саме закоханість дає відсуття безпеки й надійності поряд з коханою людиною, але ж не з перших кількох побачень!!!
Бісить кліше, коли в пусту ординарну (всередині і ззовні) героїню, закохується найнайнай (гарячий, привабливий, розумний, вампір, демон, мільярдер, доктор наук, володар усіх світів).. Бо ця "рослина" така "особлива".
Типовий фільм для підлітків "о вона така ніяк як і я, але в неї закохався мільйонер"
Це, мабуть, для того, щоб будь-яка читачка могла асоціювати себе з героїнею.
@@dariapetrushenko1293
Так, але ж дівчата що це дивляться не безликі овочі і тому не можуть себе асоціювати з такою героїнею. Принаймі я не можу.
Є одне огидне кліше (найчастіше саме в романах, ніж у фільмах) - хтось малознайомий, або просто з вулиці каже герою, що героїня йому зраджує.
Герой в люті НЕ розмовляє з героїнею, а одразу починає їй мстити, а іноді прямо ґвалтує її.
Реально таке часто зустрічала у романах у підлітковому віці.
Потім це виявляється неправдою, він слізно вибачається, вони миттєво миряться і "жили вони довго і щасливо", а від себе в таких сюжетах я додавала: "і ґвалтував він її до кінця її днів".
Огидно просто.
Тому зараз не люблю "любовнi" романи.😅
Фуух нарешті перемила всі вікна в хаті і маю 20 хв, щоб подивитися Сторітеллера ❤
23:28 коли мені було 21 і це були мої перші по справжньому серйозні відносини то я очікувала купу романтичних сюрпризів, якихось нереальних побачень, але так, не всі хлопці жахливо романтичні, мій тепер вже наречений вважає що треба про все завчасно домовлятись, а сюрпризи то не то. А ще бісить привселюдні заручини, де всі свідки радіють, будь то знайомі або просто прохожі. Тут вже мій хлопець став жертвою ромкомів і зробив мені пропозицію привселюдно, що я не можу терпіти я б хотіла наодинці
Дякую, декілька років шукала назву "Весільного бенкету", після того як десь в інтернеті побачила коротку вирізку звідти.
я так одружився через "не могли терпіти один одного на старті"))
О, а детальніше?)
@@vladstoryteller я був її шефом, періодично гиркались і бісили один одного, після падіння банку наші шляхи розбіглись, спілкування якось ненароком перейшло в нормальне, ну а далі закрутилося)
П.с. виклав шедеврально, звісно, але в 2 словах якось так))
М, ну бачите, у вас це було не безперервно, змінилися обставини і статус відносно одне одного
@@vladstoryteller так, це вірно
Заперечував щодо кохання з першого погляду. Нещодавно помер мій дядя і його дружина розповіла як вони познайомилися. Це реально було кохання з першого погляду. Вони прожили разом душа в душу 40 років....
Саме тому я і кажу: на чийсь особистий досвід я не зазіхаю
Вставка з Гаінічакійо - топ, люблю моду. Найнеулюбленіше кліше - різниця у віці. Не бачила ніколи нічого романтичного в цьому.
Щодо мови кохання, я то говорю англійською, але коли з моєю половинкою, простіше розмовляти нашою власною, знаєте?
А я би хотіла написати щось подібне до ромкомів "від ненависті до любові", але щоб в кінці вони зрозуміли одне одного, стали хорошими друзями, але при цьому ніякого кохання
Може кохання з першого погляду і не існує, але симпатія з першого погляду що переростає в кохання, а потім в любов існує. Коли бачиш людину в перший раз і тебе одразу на повал, а потім коли ти спостерігаєш за людиною і чуєш голос, бачиш як людина рухається, що і як говорить, і тобі це подобається, то симпатія посилюється, а коли бачиш що людина тебе не уникає, а щось з тобою говорить то симпатія посилюється ще, а коли фліртує то взагалі взлітає до небес, а коли дізнаєшся людину краще і розумієш що характер тобі теж подобається то все, ти вже сам собі не належиш. А коли з кимось непривабливим спілкуєшся то мають пройти місяці чи роки щоб щось відчути і то не факт. До деяких людей я ніколи такого не відчую, як би мені не подобався їх характер.
1:47 одна близька людина з дитинства втовкмачувала мені, що, якщо зіпсую зір і носитиму окуляри, автоматично стану страшною і хлопцям не подобатимусь. Ну, зір у мене таки зіпсувався (з генетичних причин), ношу виключно лінзи, а коли на мене намагаються вдягти окуляри, впадаю в неконтрольовану істерику. Ніби виросла, цю тему відрефлексувала, на думку якихось умовних хлопців байдуже, на інших людях окуляри нічим поганим не вважаю, але на собі бачити не можу, тупо сльози починають текти. Таке.
Мені подобаються сцени де показують як герої спілкуються в побуті як вони вивчають звички один одного як пристосовуються які банальні речі де вони можуть просто говорити і недемонізують один одного і не бігають весь фільм 😅😅
Дуже цікаво було послухати чоловічу точку зору стосовно романтичних комедій, бо мені здається, що цей жанр створений більше для жінок. Тому те, що вам здається не логічним, має власне дівчаче пояснення😆
Владе, приз за найкраще інтегровану інтеграцію вам!
Дякую, старавсь не крінжово)
Владе, щиро вітаю Вас з інтеграцією! Не пам'ятаю, щоб раніше на каналі була реклама. Побільше Вам адекватних рекламодавців, і най живе український ютюб!
Згадалося кліше про найкращих друзів головних героїв, які скептично і цинічно ставляться до романтичних стосунків їх друзів і намагаються завадити цим стосункам. Тому весь час вводять в оману своїх друзів щодо їх половинок. Інколи це безпричинно.
11:04 - це ідеальне висміювання, так само як і їхня сцена знайомства 👌
Кліше про порятунок таке популярне, скоріш за все, через психологічну позицію глядачів/читачів. Позиція жертви, яка мрія про рятунок. Або дитини, яка впевнена, що нічого не треба робити, а щастя саме на неї звалиться.
Скільки не дивлюсь, завжди дивуюсь як мене захоплює контент автора. Ніколи б не натрапив якби не Віталік Г, дяка
В Реальній Любові це кохання не с першого погляду, він пише книгу у Франції і вона з ним живе. Вони проводять достатньо багато часу разом. Спілкуючись "мовою жестів", скажімо так. І за цей час в них зростає не тільки симпатія, але ще і більш глибокі почуття. Не кажучі вже про те, що цей фільм показує різні випадки "справжнього кохання", невзаємне кохання до нареченої кращого друга, кохання подружньої пари яка вміє проходити через зраду. Любов батька до сина померлої дружини, любов між правлячим класом і прислугою, любов зірки та менеджера, а також і більш абсурдні і життеві ситуації. Так це кліше, але ж фільм від цього не стає поганим. Доречі про любов з першого погляду. Я випадково познайомився з дружиною, одразу дуже зацікавився, на першому побачені сказав їй, що одружусь і в нас будуть діти. Так і сталося. Можливо те що вважають коханням з першого погляду це моментальна взаємна симпатія і де пощастило не зруйнувати це з часом.
Буває, бачиш персону вродливою і звабливою поки вона не відчинить свій мовний потенціал! І, навпаки: не завжди врода зовнішня співпадає з голосом! Дякую, дуже сподобався цей ролик!
щодо "кохання з першого погляду"... ось у мене сусідка, їй під 60, вона розповідала, що коли була трохи старша за двадцять, пішла з подружками в бар, сиділи, спілкувалися, зайшла компанія хлопців, вона подивилася на одного з них, і сказала : "він буде моїм чоловіком"
вони прожили разом понад 30 років і мають сина. познайомилися того ж вечора, обмінялися номерами і почали зустрічатися
я це до того що, хіба не це ми називаємо "кохання з першого погляду", коли саме дивимося на когось, він дивиться на нас, у нас виникає, так, чисто зовнішня оцінка привабливості, і ми бачимо у відповідь реакцію у людини , і починаємо спілкування, іноді незручно, невпевнено, але вам обом це подобається, ви прагнете провести разом якомога більше часу, дізнатися один одного краще, підключаються гормони і та-да! кохання з першого погляду! ми використовуємо цей вислів як ознаку того, що стосунки зав'язалися з першої розмови, а не, наприклад, він/вона ходили за предметом зітхання роками, а інший не помічав і їм довелося пройти "вогонь і воду", щоб перший наважився заявити про своїх почуттях, а другий побачив у ньому/ній більше, ніж друга? і до речі, якщо показувати кохання з першого погляду адекватно, то саме так воно зазвичай і виглядає. хоча, звичайно, пам'ятаємо, що є лінія того морячка та Джоанни із "Суїні Тодда"
Такі історії часто розповідають після довгих років подружнього життя) "Я побачив її та одразу вирішив, що вона стане моєю дружиною!", але якби вона не стала його дружиною, то за 30 років він згадував би її як коротке захоплення або рандомну красуню в барі. Або не згадував взагалі.
@@dariapetrushenko1293 прочитайте повністю коментарі (і другий теж) і зрозумієте, що я казала, розумник)
Це про нарцисичний синдром і не хилу самооцінку в не про з першого погляду кохання.
Кохання з першого погляду, кохання-фейерверк, постійне почування кохання і назавжди - це кліше потім 8аважають людям в реальних стосунках отртмувати задоволення від нормальних почуттів любові. Бо ні, бо ж має бути феєрверк, а чк нема то "кохання померло".
Реальна любов у плані мови кохання взагалі феноменальна. Там жодна потенційна пара особливо не спілкується, крім Джона і Джуді, дублерів відвертих сцен. А Джульєт/Марк, Сара/Карл чи малі Сем/Джоанна закохуються, не розмовляючи між собою взагалі, фактично тільки бачачи один одного
Як люди з окулярами, скажу, що мені завжди кажуть "ой, тобі так добре з окулярами"🥲
Отже, у Вас форма оправи вдало підібрана. Моя сестра купила собі окуляри, які їй взагалі не пасують. Тому їй, в плані вигляду, краще без них.
19:33 дякую за рекомендацію, я гляну "Весільний бенкет"
Моя іскра першого враження тривала чотири роки. І я чудово знаю що відчувало тому можу запевнити що у мене був досвід кохання з першого погляду. Взагалі таке було двічі. Пізніше я так само закохалася але усе було взаємно. І це офігенно в перші місяці. Потім звичайно під час стосунків я зрозуміла що не хочу бути з цією людиною. Мозком не хочу. Але не серцем. Я до того що дуже тупо казати що кохання з першого погляду не існує. Просто у когось воно може до кінця життя протриматися, а хтось пізнаючи партнера розуміє що не то пальто. Проте ж може бути і то
Абсолютно згодна з цими кліше. Особливо від ненависті до кохання та міскомунікація вже сидять у печінках. Винятком могла б назвати «Гордість та упередження», але там грамотно через сюжет розкрите це кліше, та й назвати це прям від НЕНАВИСТІ до кохання я не можу. А от реальна відраза до людини, яка переростає у пристрасне віддане кохання, як і відсутність банальної здатності висловлювати свої думки через рот виглядають вже зовсім нереалістично. Кожного разу погана реалізація одного з цих кліше прямим текстом говорить про нездатність автора/сценариста обіграти цікаво сюжет, оминаючи цих типових рішень. Мабуть тому я більше люблю кліше від друзів до коханців, де у автора є простір розвернутися та показати, яким чином та коли у персонажів зародилося кохання, та й розлад між ними тоді виходить драматичним. Хоча знову ж, це у випадку, якщо не приплести сюди міскомунікацію. Тому що повірити в те, що двоє закоханих, історія яких буквально була побудована на дружбі та щирому спілкуванні, раптом не здатні звʼязати нормального діалогу в розвʼязці-кульмінації - просто тупість, яка змушує мене відчути роздратування до головних героїв і закинути історію, не дивлячись/читаючи до кінця🤷🏻♀️
Пане Владе, дякуємо ми кому, а не кого. Мерсі за корисну розповідь! Гаразд, я тепер удаватиму, що то не кліше таке сталося, а просто я хотіла потролити середньовічний прикол, коли багаті люди закохувалися, просто почувши про когось або побачивши портрет.XD Бо мій гг саме так фактично й закохався - не в людину, а в її образ, який сам собі створив. І тепер мусить цей образ підтримувати, щоб не травмувати власної психіки. (До речі, я не боюся, що цю ідею хтось запозичить, - навпаки, на здоров'я! Все одно її дико складно втілити...) А щодо окулярів, то маю персонажа, який просто мусив бути в окулярах. Оскільки в майбутньому медицина зможе лікувати майже все, то мусила під нього написати цілу хворобу, через яку він має носити спеціальні окуляри, без яких не бачить цілісної картини. Ото таке буває, коли надихаєшся Ґреллем Саткліффом...
В мене один раз була любов з першого погляду. І в партнерки, по її словам відбулось те саме. Давайте я не буду згадувати шо ми були під наркотиками в той час, але сам факт
8:48 коли люди не розуміють мови одне одного, вони можуть спілкуватись або навіть закохатись, тільки їм для цього треба комунікувати. Так це важко зробити без знання мови, але можливо
Дякую за вставки наших блогерів))
Думала, Ви точно згадаєте про кліше «зʼясування стосунків із висвітленням подробиць і подальшим примиренням із поцілунками перед великою кількістю сторонніх людей, яким капець, як цікаво це слухати і на це дивитися». І авжеж, аплодисменти для того самого примирливого поцілунку. Як у «Дівчина мого друга». Легке, трохи дурнувате кіно, але з останньої сцени хочеться чимось перемкнути тій парочці.
Це схоже на варіацію "великого романтичного жесту", який я згадував отут: ruclips.net/video/3G0u6x5Mvb0/видео.html
До речі, моє ґілті плеже це від любові до ненависті та вдавати стосунки за якихось особливих обставин😂 бачу такий сюжет, то хапаю відразу. Єдине, що може мене спинити то розповідь не від першої особи, надзвичайно важко заставити себе читати ромком, якщо описуються герої відсторонено, а не як пряма мова учасника подій.. дуже люблю спостерігати за ростом цих персонажів у стосунках і їхніми внутрішніми переживаннями та тим, як вони комунікують для самих себе зміни, що з ними відбуваються
Кліше зі спасінням десь у людській природі з кам'яного віку! З зовсім примітивним обгрунтуванням звірячих інстинктів: агресія, домінування, заволодіння жінкою-трофеєм, впевнене самолюбовання... Але, чим ближче до нас, тим більш воно відредаговане! Зараз це взагалі диверсія проти всіх чоловіків! Де чоловік ПОВИНЕН ризикуючі своїм здоров'ям та життям когось рятувати як єдиний можливий варіант подій. 🤷🏽♂️Навіть не спитавши це взагалі потрібно🤕 За для надії на вдячність незнайомої жінки. Що не є фактом, скоріше виключенням. "ЯЖ ДЄВОЧКА!" З усіма витікаючими... І від вдячності, яку все ж таки виявили до нього, "благородний" ідіот повинен відмовитись...🤕🤷🏽♂️
Масова культура тотально деструктивна для подальшого життя. У гарній обгортці найчастіше всіх годують шкідливим.
Натрапила у рекомендаціях. Дуже часто буває так, що про кіно з пустого в порожнє переливають банальні речі, але тут прям зависла. Успіхів автору! 👍🏼🔥