Тут вже не нам судити відношення дітей до батька, на те є Бог, який буде нас судити за наші вчинки, Він буде судити і батька і дітей, а з нами залишається наша совість, проте треба відмітити, що діти вчинили з батьком так, як він з ними, тобто яблука від яблуні недалеко покотилися, та мені здається, що батько чесніше з дітьми повівся, ніж вони з ним, батько платив до їхнього повноліття, а вони його не захотіли доглянути перед смертю, коли він захворів.
А якби він не захворів чи приїхав би? В 18 років діти вже себе забезпечують, чи їм потрібно ще вчитися? Якби баба не вигнала чи приїхав би він до дітей?
Тут вже не нам судити відношення дітей до батька, на те є Бог, який буде нас судити за наші вчинки, Він буде судити і батька і дітей, а з нами залишається наша совість, проте треба відмітити, що діти вчинили з батьком так, як він з ними, тобто яблука від яблуні недалеко покотилися, та мені здається, що батько чесніше з дітьми повівся, ніж вони з ним, батько платив до їхнього повноліття, а вони його не захотіли доглянути перед смертю, коли він захворів.
А якби він не захворів чи приїхав би? В 18 років діти вже себе забезпечують, чи їм потрібно ще вчитися? Якби баба не вигнала чи приїхав би він до дітей?