Нехай майбутнє - те що "має бути", лінійне, єдине та фіксоване нами, прийдешнє напроти про множинність та невизначеність. Тобто у фразі “плануємо своє...” слово “майбутнє” пасує краще за “прийдешнє”, оскільки друге поняття зберігає за собою більше агентності. Чимось подібне до “грядущого”, що також невизначене та не залежить від нас, але воно не несе множинності, а за відчуттями викликає футурошок, тоді як у прийдешньому цього страху перед тим “що приходить” нема. Ну ї ще мені подобається “найбутнє”, це звісно не те що “має бути”, але “най вже воно буде”
Дякую, Нарімане! Не буду навіть намагатися порівняти майбутнє і прийдешнє. Але кожного разу я, що подивилася черговий мінкульт, впевненіша, розумніша, спокійніша, розсудливіша, одним словом, краща за мене до прослуховування подкасту.
Прийдешнє і майбутнє має майже однакове значення, але замислившись над самим словом, я зрозуміла, що прийдешнє несе в собі щось таке, що станеться неминуче, а от майбутнє може бути більш малоймовірним, а може й взагалі не настати. Дякую за гостя і чудову розмову 💚
Дякую за чудову розмову. Якщо не помиляюсь, ви в подкасті з Тимошенко говорили, що трохи хвилювались за цей епізод. Даремно! Він вийшов таким самим чудовим, як і всі )
На противагу історії Нарімана про маленьку українку, що не планує повертатись до України, поділюсь історією своєї племінниці. Моя старша сестра ще в 90-ті виїхала до Німеччини, вийшла заміж за німця, родила 4 дітей. Батьки планували майбутнє дітей в Німеччині, сестра не планувала повертатись. Діти періодично відвідували бабусю та інших родичів в Україні. Так як у мене зі старшою племінницею різниця в 6 років, росли ми разом, в тому числі і на українських казках, народних піснях, радянських мультиках. Так от, чи то дуже сильна ідентичність мами, чи то цікава українська міфологія, або ж усе це разом, сформували у дитині ідентичність напів-українки) Вона самостійно вивчила українську граматику, навчилась читати українською. Вже навіть в дорослому віці каже, що вона німкеня по паспорту, але українка по душі. Зараз, під час вторгнення, снить сни з неймовірними пейзажами України, на які з горизонту суне тьма. Планує приїхати сюди, попри обстріли й війну. Та й взагалі, хоче приїхати пожити тут. Зараз допомагає мені в роботі над проєктом промоції українського предметного дизайну в Німеччині. Тому, здається, ось це відчуття дитиною себе як частини українського простору й культури, дуже залежить від самоідентифікації самих батьків. Так, звісно, суспільство з яким дитина комунікує щодня, має беззаперечний вплив на неї. Проте, бажання пізнавати та знати своє коріння - це прямий вплив того, як до цього коріння відносяться самі батьки. ПС: про всяк випадок зазначу, що тут я лише поділилась своїм досвідом та висновком, який зробила відносно нього. Ні в якому разі не стверджую, що знайомі Нарімана мають якусь «не таку» самоідентифікацію чи якось погано виховують дитину. Кожна особистість, як і кожна ситуація, унікальні та мають мати індивідуальний підхід.
"Майбутнє" - це те, що має статися, виходячи з передумов і першопричин, логічний розвиток подій людської історії. "Прийдешнє" - це те, що стається, не завжди логічно (деколи за велінням лівої п'ятки всесвіту), і на що ми, як людство, заслуговуємо 🥲
Мені здається, неможливо дати чітке визначення поняттям, які вигадали самі люди. Що таке війна, кіно, філософія, справедливість, подкаст - це все вигадане людьми, і всі визначення будуть відрізнятися. Ми можемо більшістю погодитися, що війна або кіно мають певні рамки і певне визначення, але вони будуть дуже умовні.
Для мене майбутнє - це те що може статися, або стається у невизначеному відтинку часу попереду (ми не можемо зазначити точний час), а прийдешнє - те що йде одразу за теперішнім (тобто воно набагато ближче і визначеніше). P.S. Поки не встигла ознайомитись із коментарями, тому можливо ця думка вже звучала.
Я бачу різницю "майбутнього" і "прийдешнього" дуже схожим чином до різниці між will i shall в англійській мові. Перше походить від слова "бажати", в німецькій це досі вживається в цьому значенні, значить означає майбутню дію, яку ми або хтось інший воліє зробити, бо так МАЄ БУТИ. Shall не має цього забарвлення, це просто дія яка відбудеться ... бо так, просто ПРИЙДЕ.
59:58 і мені. Але нічого з цим не зробиш. Це має бути в голові і в серці. Вони і тут не потрібні будуть, якщо вони не люблять цю країну. Змусити полюбити країну неможна.
Про майбутнє. Згадалося, що в японській мові є кілька слів на позначення майбутнього: 将来 [шьо:рай] і 未来 [мірай]. 将来 [шьо:рай] - це більш конкретне, близьке майбутнє, наприклад, окремої людини, яка мріє стати лікарем. А 未来 [мірай] - це глобальне, "далеке" майбутнє, наприклад, майбутнє цілої країни чи майбутнє людства.
для того щобд був запит на норм контент потрібне специфічне мислення, бо зараз попит на швидкий дофамін виходячи з цього ржакічні відосіки це топ в очах більшості. якщо ви хочите привернути увагу до "важкого контенту" то це має бути щось що взаємодіє з швидким дофаміном, інакше ви ніяк не перетягните аудиторію
Однозначних речей не існує, ми їх прагнемо, і можемо створити для себе і отчуючих, в певних межах, ілюзію однозначності. Однозначність про яку ви говорите зараз це незалежність і суверенність України, а от вона вже будується з суми множин. Стала однозначність під час війни це авторитаризм, який ми не сожемо прямо з ходу дозволити теперішній владі.
Політикиня - прекрасне слово, не соромтеся його використовувати)
Ооооо Єрмоленко це вже новий рівень цього подкасту. Чекатиму тепер Кебуладзе
І я 🤍
100%☺️👍🏻
І я чекатиму 🙏
@@ziu__ о, привіт лучанам від лучан)
Дякую. Класна розмова, дарма Наріман переживав.
Нарімане, дякую за гостя. Даремно хвилювався. Майбутнє чи прийдешнє.
Ніколи не втрачаю можливості послухати пана Володимира Єрмоленка. Прийдешнє -- результат творення нами нашого майбутнього, з похибкою на обставини.
Дякую за чудову бесіду.
Нехай майбутнє - те що "має бути", лінійне, єдине та фіксоване нами, прийдешнє напроти про множинність та невизначеність. Тобто у фразі “плануємо своє...” слово “майбутнє” пасує краще за “прийдешнє”, оскільки друге поняття зберігає за собою більше агентності. Чимось подібне до “грядущого”, що також невизначене та не залежить від нас, але воно не несе множинності, а за відчуттями викликає футурошок, тоді як у прийдешньому цього страху перед тим “що приходить” нема. Ну ї ще мені подобається “найбутнє”, це звісно не те що “має бути”, але “най вже воно буде”
Про дитину: все залежить від виховання і родини. Готова побитися об заклад, що дівчинку орієнтують на це в родині (на кар'єру в Австрії)
Топовий епізод!
Майбутнє - це те, що may be. Прийдешнє - це те, що прийде.
Дякую, Нарімане! Не буду навіть намагатися порівняти майбутнє і прийдешнє. Але кожного разу я, що подивилася черговий мінкульт, впевненіша, розумніша, спокійніша, розсудливіша, одним словом, краща за мене до прослуховування подкасту.
Дякую за цю розмову. Було дуже класно❤️
Я плутала ваші голоси, слухаючи фоном не в повне вухо 😅
Отримала неймовірне задоволення під час прослуховування!
Щиро дякую, також, за посилання під подкастом.
Прийдешнє і майбутнє має майже однакове значення, але замислившись над самим словом, я зрозуміла, що прийдешнє несе в собі щось таке, що станеться неминуче, а от майбутнє може бути більш малоймовірним, а може й взагалі не настати.
Дякую за гостя і чудову розмову 💚
Дякую за чудову розмову. Якщо не помиляюсь, ви в подкасті з Тимошенко говорили, що трохи хвилювались за цей епізод. Даремно! Він вийшов таким самим чудовим, як і всі )
нарешті дочекалися🩵
Майбутній і прийдешній. Тааак. Стільки чарівності в слові «прийдешній»❤😊
Мені подобається тема «золотої середини» у Володимира… які ще подкасти згадують про це, щоб послухати?
Дякую ❤
Дякую за вашу роботу
Дякую за розмову)
Неймовірна захоплива , цікава, легка і глибоко змістовна розмова! Дякую
Як гарно☺️ "майбутнє - те що має бути" ❤❤❤
Дуже чекала цей епізод, тому спочатку лайк, тоді слухати))
На противагу історії Нарімана про маленьку українку, що не планує повертатись до України, поділюсь історією своєї племінниці.
Моя старша сестра ще в 90-ті виїхала до Німеччини, вийшла заміж за німця, родила 4 дітей. Батьки планували майбутнє дітей в Німеччині, сестра не планувала повертатись. Діти періодично відвідували бабусю та інших родичів в Україні. Так як у мене зі старшою племінницею різниця в 6 років, росли ми разом, в тому числі і на українських казках, народних піснях, радянських мультиках.
Так от, чи то дуже сильна ідентичність мами, чи то цікава українська міфологія, або ж усе це разом, сформували у дитині ідентичність напів-українки) Вона самостійно вивчила українську граматику, навчилась читати українською. Вже навіть в дорослому віці каже, що вона німкеня по паспорту, але українка по душі. Зараз, під час вторгнення, снить сни з неймовірними пейзажами України, на які з горизонту суне тьма. Планує приїхати сюди, попри обстріли й війну. Та й взагалі, хоче приїхати пожити тут. Зараз допомагає мені в роботі над проєктом промоції українського предметного дизайну в Німеччині.
Тому, здається, ось це відчуття дитиною себе як частини українського простору й культури, дуже залежить від самоідентифікації самих батьків. Так, звісно, суспільство з яким дитина комунікує щодня, має беззаперечний вплив на неї. Проте, бажання пізнавати та знати своє коріння - це прямий вплив того, як до цього коріння відносяться самі батьки.
ПС: про всяк випадок зазначу, що тут я лише поділилась своїм досвідом та висновком, який зробила відносно нього. Ні в якому разі не стверджую, що знайомі Нарімана мають якусь «не таку» самоідентифікацію чи якось погано виховують дитину. Кожна особистість, як і кожна ситуація, унікальні та мають мати індивідуальний підхід.
Дякую за важливу бесіду
Суто лінгвістично прийдешнє, схоже, ближче в часі, а майбутнє - більш віддалене.
Дякую за супегостя
Дуже круто, дякую ✌
Нагадало щоденники війни Нарімана, вони прекрасні
Дякую за чудового гостя і прекрасну дискусію.
Дуже дякую вам за вашу працю
На мою думку, прийдешнє знаходиться в меншому околі даного часу, ніж майбутнє. Майбутнє як слово для мене більше про те, що і не обов'язково станеться
це було неймовирно цикаво. дякую
Я чула на патреоні, хочу тут сказати дякую. Хотіла б продовження.
Dankeschön!
Прийдешнє, найбутнє і майбутнє
Наріман, коли опонент мовчить - Ви нервуєтесь і більше говорите)? Підкаст чудовий! Дякую, було цікаво)
Прийдешнє чи майбутнє
"Майбутнє" - це те, що має статися, виходячи з передумов і першопричин, логічний розвиток подій людської історії. "Прийдешнє" - це те, що стається, не завжди логічно (деколи за велінням лівої п'ятки всесвіту), і на що ми, як людство, заслуговуємо 🥲
Стосовно контенту з маловідомими людьми, то я навпаки завжди приділяю їм увагу, бо це якесь нове відкриття.
Єрмоленко дає занадто вичерпні тези, щоб можна було надати іншу різницю між майбутнім і прийдешнім
на фразі "риночєк порєшаєт" (44:35) захотілося щоб в діалог вліз Останній Капіталіст. 😅
чим відрізняється майбутнє від прийдешнього
Купила книжку «ловець океану» за рекомендацією Емми Антонюк - що це як не знак Всесвіту що пора прочитати її)
53:34 як часто ти думаєш про киримли?
Між майбутнім й прийдешнім обираю поступ)
Мені здається, неможливо дати чітке визначення поняттям, які вигадали самі люди. Що таке війна, кіно, філософія, справедливість, подкаст - це все вигадане людьми, і всі визначення будуть відрізнятися. Ми можемо більшістю погодитися, що війна або кіно мають певні рамки і певне визначення, але вони будуть дуже умовні.
Для мене майбутнє - це те що може статися, або стається у невизначеному відтинку часу попереду (ми не можемо зазначити точний час), а прийдешнє - те що йде одразу за теперішнім (тобто воно набагато ближче і визначеніше).
P.S. Поки не встигла ознайомитись із коментарями, тому можливо ця думка вже звучала.
Сумно, що вас більше нема на Гугл подкаст🥲
Я бачу різницю "майбутнього" і "прийдешнього" дуже схожим чином до різниці між will i shall в англійській мові. Перше походить від слова "бажати", в німецькій це досі вживається в цьому значенні, значить означає майбутню дію, яку ми або хтось інший воліє зробити, бо так МАЄ БУТИ. Shall не має цього забарвлення, це просто дія яка відбудеться ... бо так, просто ПРИЙДЕ.
а все-таки, чим відрізняються поняття "майбутнього" та "прийдешнього"?
Що означає майбутнє і прийдешнє в українській мові, чим відрізняється, і в чому подібність
Чим відрізняється майбутнє від прийдешнього, а кохання - від любови?
Так а чим відрізняється майбутнє від прийдешнього?
Чим відрізняється майбутнє від прийдешнього?
59:58 і мені. Але нічого з цим не зробиш. Це має бути в голові і в серці. Вони і тут не потрібні будуть, якщо вони не люблять цю країну. Змусити полюбити країну неможна.
Майбутнє чи прийдешнє.
чим відрізняється майбутнє від прийдешнього ...
Зі згадуванням Римської імперії захотілося згадати тренд і тік тоці, де вони питають чоловіків як часто вони думають про Римську імперію 😅
Про майбутнє. Згадалося, що в японській мові є кілька слів на позначення майбутнього: 将来 [шьо:рай] і 未来 [мірай]. 将来 [шьо:рай] - це більш конкретне, близьке майбутнє, наприклад, окремої людини, яка мріє стати лікарем. А 未来 [мірай] - це глобальне, "далеке" майбутнє, наприклад, майбутнє цілої країни чи майбутнє людства.
для того щобд був запит на норм контент потрібне специфічне мислення, бо зараз попит на швидкий дофамін виходячи з цього ржакічні відосіки це топ в очах більшості.
якщо ви хочите привернути увагу до "важкого контенту" то це має бути щось що взаємодіє з швидким дофаміном, інакше ви ніяк не перетягните аудиторію
Однозначних речей не існує, ми їх прагнемо, і можемо створити для себе і отчуючих, в певних межах, ілюзію однозначності. Однозначність про яку ви говорите зараз це незалежність і суверенність України, а от вона вже будується з суми множин. Стала однозначність під час війни це авторитаризм, який ми не сожемо прямо з ходу дозволити теперішній владі.
Година снобізму і самолюбування))
Кабуладзе наступний?
Чим відрізняється майбутнє від прийдешнього?