Катя і Наті ще зовсім юні) цікаво буде подивитись, як з часом будуть «рости» їх погляди на життя) Яся мудра, розсудлива, зріла, слухати - задоволення 👍🏻
Мені Яся по її думкам по цій темі дуже близька. Я думаю, це пов'язано з тим наскільки людина кайфує від себе, і може бути в комфорті з собою. При цьому мати купу знайомих з ким можна провести час, але дійсно немати потребу в регулярних зустрічах з друзями.
@@ebautebaut зазвичай коли з'являється потреба, знаходиться і можливість її закрити. Ми люди цілеспрямовані, і якщо чогось дійсно захочемо, то завжди знайдемо спосіб реалізувати бажання. Якщо відчуєш що потребуєш друга, то знайдеш, знову ж таки залежить, що саме тобі потрібно, є багато речей з якими можуть допомогти знайомі, і для цього не треба прям друг з яким проводиш день в день.
@@ebautebautвся краса дружби в тому, що це доволі умовна річ яка не потребує від тебе обовʼязків, змін поглядів і т.д Це те що так не вистачає стосункам, коли люди погано знайомі після сексу припиняють знайомитись. А коли це розуміють вже іпотека та діти. Це те незрозуміле дівчатам, коли настільки зрозуміле хлопцям) Коли все гасне в стосунках, повинна залишатись дружба.
Як все вирішує інформаційна бульбашка , в якій ми живемо… я навпаки помітила, що війна лише віддаляє людей. Це не суто суб’єктивне враження, а вибірка з опитування моїх знайомих / колег. Як сказала Ірена : «Багатьох тупо поплавило». Я розходжусь з людьми, які не поважають моїх кордонів і ображаються , коли не оправдую їх очікувань, так як я не давала підстав так про себе думати. Як із емоційним грузом. Все має бути в міру. Підтримую Ясю. Люблю глибинне спілкування раз в три місяці, а ніж знати, що хтось може приїхати о третій ночі, бо йому щось треба , хоча ти ніколи б так не зробив. Одне діло, коли війна і людина потребує реальної допомоги, чи коли проблеми здоров’я в неї/ членів її сім’ї. Колись також була тим «рятувальником» і тд, але це була якась моя внутрішня потреба щось собі довести і боротись з низькою самооцінкою.
але люди є дуже різними, і мають різні запити до спілкування - комусь достатньо спілкуватись раз на три місяці, комусь важливо підтримувати контакт весь час (і мова не про порятунок)
@@ebautebaut я не засуджую, а веду до того, що у дорослому віці починаєш помічати, що важко будувати стосунки з людьми, які мають інший рівень потреб, тому легше розійтись і кожному шукати людей з однаковим рівнем потреб, аніж когось «ламати» під себе
Тобто, якщо друга поплавило на війні (як мого брата, наприклад), його треба кинути, а не простягнути руку допомоги, бо ви вже не маєте внутрішньої потреби підвищувати свою самооцінку за рахунок інших?
Приємно спостерігати за спокійною врівноваженістю Ясі. Через екран відчувається, що людина в гармонії з собою. Дуже глибока та цікава особистість. Натомість нічим не обгрунтована зверхність Наті відштовхує. Щоб бути почутим, не обов'язково кричати голосніше за всіх.
Про Катю взагалі мовчу. Вона очі вицарарає і заплює ядом кожного, чия думки чи точка зору відрізняється від її. Яся - єдина причина чому я вмикаю це шоу
Погоджуюсь. До того ж, всі окрім Ясі поржали, над людьми хто шукають друзів у тіндері. І навіть не дали їй договорити, що такий булінг і змушує багатьох людей шукати друзів, щоб бути умовно "нормальними".
Щось атмосфера в цьому випуску видалась дещо напруженою. Можливо через відмінність поглядів у дівчат і тому ще сильніше бажання кожної відстояти свою точку зору. Відчувалось як їм прям важко було слухати і бути толерантними до думки одна одної. Кожна намагалась "вибороти" свою сторону і довести, що саме вона права. Дуже здивували. Дівчааааатааа, ну ви щооо... Тільки нещодавно знімали випуск про мізогінію і тут таке. Особливо Катя, яка таке враження, що готова вбити будь-кого хто з нею не погоджується. Помітила це вже давно, але сподівалась, що мені здалося, але ні, на жаль, вже вкотре не здалося(( Яся як завжди острівець життєвої мудрості і здорового глузду ❤️❤️❤️
Абсолютно згодна з вами! Взагалі з кожним випуском складається враження шо це чисто балаканина столичних чікуль... Яся - єдина зріла і мудра людина, думки якої інші дівчата висміюють або токсять, бо з їхніми не зходяться. Вже нецікаво дивитися. Дівчата робіть з цим шось, будь-ласка!
мені весь випуск здавалося, що Ясі дуже некомфортно. У Наті та Каті є якісь спільні історії, а у Ясі зовсім інше. але це зовсім різні досвіди і це дуже круто. дякую вам за випуск! сука, як же складно писати коментарі…
Як на мене, у Наті прослідковується така "мілашна" зверхність. Мотричка закодована на комплекс "біднячки". Яся - доросла самодостатня жінка. Як мінімум, інтелектуально вона їх переважає. І ще мені здається, що дівчатка забагато говорять про рівності на різних рівнях, а вікове розмаїття не дотримане. Ясі 35, дівчатам 25+. Чому б у шоу не залучити жінку ще 40+.
Включила випуск,зразу лайк! Вважаю що дружба це коли ти поруч з людиною відкриваєшся з іншої строни,коли ти в розмові більше пізнаєш себе. коли ти говориш ця людина тебе підтримує і не засуджує.
Про себе: мені 34, одна подруга тягнеться ще від моїх 17 років, ще одна - роки 3. Більше нема. Не те, щоб не проходили фейс контроль, просто я не маю у тому потреби. Як казала Яся, моя свідомість намножила собі особистостей, які можуть між собою і посваритися, і повеселитися. Мені цього достатньо.
@@ebautebaut так, відрізняється. З першою ми на одній творчій хвилі, у нас спільні таргани. Можемо не спілкуватися місяць або, навпаки, вести безперервний діалог у месенджері протягом довгого періоду часу. Я кидаю їй шматки свого рукопису, вона без зайвих слів редагує. Депресую - вона слухає. І навпаки. Це виходить дуже ненапряжно, невимушено і само собою. Ми ніби приросли одна до другої. З іншою ж я не переходжу межу дозволеного. Це не обговорюється, проте розуміється само собою і є взаємним з обох сторін. В обидвох випадках це дружба, проте вона різна.
Дякую вам за чудовий випуск Сподіваюся, що колись знайду друзів,які будуть на одній хвилі зі мною і захочуть зближення. Але це правда,що і без друзів людина може жити на повну.
Дуже дивне уявлення про дружбу в Каті. Якийсь дитячий садок. Якщо ти посварилась з людиною це не значить що всі твої знайомі повинні її закенселити. Про повідомлення теж дуже кумедно. Наче дружба це якась цілодобова лінія підтримки
Певно найактуальніша тема на сьогодні для мене. Дуже дякую, дівчата, ви справді допомогли мені та дали свіжі корисні думки! Після початку війни у мене згасли старі відносини з друзями через відстань. Ми періодично списуємося, але тісного зв'язку не підтримуємо. Зараз у нас всіх такий період, що кожний зосереджений на своїх проблемах і задачах. Це той випадок, про який згадувалося у випуску: якщо ми зустрінемось, то, я впевнена, будемо близькі та відверті одне з одним, розказуватимемо про теми, що хвилюють нас, наче і не розлучалися. Проте я усвідомила, що з однією людиною я не хочу далі бути близькими друзями, як раніше. Завершилась та сепарація, що давно назрівала. Тепер моє життя окремо і її окремо, і мене це повістю задовільняє
У мене був період, коли я сильно замикалася в собі і відгороджувалася від оточуючих. А тепер цей період минув, але як шукати нових друзів - питання)) Тема для мене супер актуальна, дякую❤️
Було колись подібне. Треба спілкуватися з людьми, тусуватися з ними. Але якщо так і не виходить знайти, то нічого страшного. Таке воно життя. Не треба сприймати болісно.
Один з найкращих ваших випусків, і класно що про тему, яка ще не обсмоктана зі всіх сторін в медіапросторі. Яся відкрилась з нової, більш чутливої сторони і це дуже круто. Катя якась токсік трохи. Загалом дякую за вашу роботу!
В мене рік тому був складний період - розлучилася з людиною, з якою були разом пів-життя, і більшість друзів були спільні. Було складно з ними спілкуватися, бо важко було зрозуміти,яку сторону вони оберуть(чи зможуть сприймати нас по окремості) - тож зробила паузу в спілкуванні. І смішно, але факт. Один з моїх найближчих друзів з того часу - чувак із тіндеру😂. Просто зустрілися, обоє зрозуміли, що це не зовсім метч, але продовжили спілкуватися. І це прекрасне спілкування, без натяків на секс чи почуття, він витягував мене з конкретних депресняків, і переживань, а я іноді допомагаю з тим самим йому, дуже підтримуємо одне одного, спілкуємося на дуже відверті теми, і я дуже рада,що в мене така людина є, неважливо звідки;)
дівчатааааа дякую за цей випуск! я з тієї категорії людей, у яких друзів стає все менше, і з'являється якась зневіра в тому що я хороший друг (+ присутня кореляція по типу поганий друг = погана людина і здавалося, що всі так думають). Дякую що трохи додали мені впевненості в собі і надії на те, що друзі можуть з'явитися ви класні :)
Я багато страждала через відсутність друзів, люди постійно йшли з мого життя. Зрозуміла, що проблема в мені, тому що не знайшла себе і тому "своїх" людей не можу знайти. Працюю тепер над собою)
В мене така ж сама історія, здебільшого через переїзд до іншої країни. Але я зрозуміла, що мене це не дуже бентежить, і мені подобається бути на одинці.
Дуже імпонує Яся та її висловлювання. Випуск дуже класний і весь час відчувався дружній вайб. Дякую Вам за вашу роботу та за якісний український контент!
Класна тема, сподобалась позиція Ясі про відсутність друзів та самодостатність ✌ Власний випадок в дружбі: подруга купила автівку (про яку вона давно мріяла), а я відповідним чином не розділила її радощі, відмовилась від святкування, бо в цей час проводила чоловіка на фронт. Вона образилась, а я її почала зневажати.
@@HelgaOlha В цій ситуації навіть навпаки, - образитись можна на подругу, що в час, коли я проводжаю чоловіка на фронт, збирається святкувати появу якоїсь автівки. Оце суче - ще й образилася
@@ebautebautне поговорили і не хочеться. Я її привітала і після відмови святкувати(причину вона знала) просто припинили спілкуватись. Розумію, що маю порадіти за неї, але в середині гризе черв'як: "якого біса тобі те авто, якщо ймовірність, що по ньому прилетить не зменшилась і особисто вона до цього ніяким чином не доклалась. Можливо мої відчуття - це різновид жіночої заздрості, що у когось війна проходить повз і свято, а інші жертвують найдорожчим.
Дуже класний випуск, дякую, дівчата! Було приємно дивитись) Для мене дружба - це про відкритість, чесність, зацікавленість, взаємність, справедливість, інтелектуальну близькість і глибину. Коли ти маєш щире бажання дізнатись, що у людини в житті відбувається, і хочеш підтримувати в будь-якому разі - і в радості, і в смутку. З власного досвіду відчуваю, що навіть не завжди потрібно фізично знаходитись поруч (з 12 років дружби з найкращим другом, вже більше половини цього часу живемо в різних країнах, але при цьому середня регулярність наших розмов - приблизно раз на 3-4 дні, останні 4 місяці - майже щодня). Ментальне поєднання в чомусь протилежностей, а в чомусь - абсолютно ідентичних поглядами особистостей. І головне - бути людьми) Бажаю вам і надалі таких крутих тем, цікавих гостей і кльових закадрових чуваків!)
Мій досвід-мені 33 роки, на даний момент можу сказати, що друзів не маю. Раніше була емоційно залежна від інших людей, було багато непропрацьованих травм, в які западала та дозволяла собою користуватися. Зараз є 2 людини, які мені близькі, але ми живемо в інших куточках України, а на відстані дуже важко підтримувати зв'язки-в житті трапляються різні ситуації та досвідом, які різняться, тому зрозуміти один одного все важче. Тому дійсно дорослій людині друзі не потрібні, сам собі прекрасний товариш та посестра. Як я бачу на прикладі інших-це розділяють свій алкоголізм, не більше.
До 35-ти років думала, що маю друзів - є про що поговорити, поїхати в подорож чи попити кави разом, потусити, є взаєморозуміння, але коли зовсім відмовилась від алкоголю, то 90% друзів як у повітрі розчинились )))
Дійсно круто що ви зробили випуск на цю тему і обговорили те, що дружба це теж стосунки між людьми над якими потрібно працювати. В мене є дві дійсно близькі подруги які постійно мені говорять, що саме я навчила їх дружити по-справжньому і саме я з’явилась доказом того, що справжня дружба існує. Це дійсно приємно і круто, але головне те, що я нічого спреціально не робила, а просто дружила так як відчуваю і люди почали дзеркалити моє відношення. (Маю надію, що так воно може працювати і в романтичних стосунках між жінкою та чоловіком, але це не точно😄). Ще хотіла додати, що наприклад в мене є така форма дружби - локальна. Тобто я маю друзів в різних куточках світу, вони дійсно друзі, ми знайоми майже все життя чи пів життя, але спілкуємось не дуже часто (наприклад раз в місяць) і коли приїжджаємо один до одного. Але це ті люди, котрі завжди поруч коли відбувається щось жахливе, вони знаходять час, ресурси, гроші, слова, підтримку без зайвих слів і без того щоб ти просив допомогти. Чи навпаки, дуже щиро з радістю та любов’ю реагують на якісь круті події твого життя. І це теж круто. Хоча іноді ви можете випасти з життя на місяць чи два… Ще раз дякую за випуски! Ви всі сонечка ❤️
дуже сподобалася Ірена Карпа, від неї крутезна енергетика))) і опис яка Яся подруга ) особисто мені друзів завжди було важко заводити, в тому плані, щоб перейти межу від знайомої-товариша до подруги-друга. і через те завжди було якесь фонове відчуття неповноцінності, але такі випуски доводять, що це надумане-нав'язане і взагалі не вирок )) дякую та чекаю наступних гарячих тем)
Взагалі з кожним випуском складається враження шо це чисто балаканина столичних чікуль... Яся - єдина зріла і мудра людина, думки якої інші дівчата висміюють або токсять, бо з їхніми не зходяться. Ситуацію іноді рятують лише запрошені гості. Вже нецікаво дивитися. Дівчата робіть з цим шось, будь-ласка!
Дівчата яскраво показали, що дружбу всі люди бачать по різному і намагатися знайти одне спільне всіх визначення неможливо, що власне і викликало цю дику токсік атмосферу.
Коли я була студенткою, ми бачились з моєю подругою кожного дня, бо вчились в одній групі. Ми багато говорили, гуляли і я думала, що так і має бути. Як це можна дружити, коли ви спілкуєтесь раз в тиждень. Потім сталось доросле життя, робота, вона переїхала до іншої країни і ми спілкуємося не кожного дня і навіть не кожного тижня. Але вона так і залишилась моєю найкращою подругою, яка розуміє мене з півслова. Усі ми різні, комусь потрібно спілкування з другом кожного дня, хтось спілкується раз в місяць. Головне - це емоції, які ми отримуємо від цього спілквання
дуже глибоку річ сказала Мотря, що ти не можеш порадіти за друга, коли в тебе важкий період в житті. Я себе картала за це, а зараз подумала, що так, я не могла розділити радості, бо мені було важко в той період
Випуск 👏🏻 дякую! Не можу, правда, не відмітити, що трошки забагато нецензурної лексики від одніє з ведучих - це ріже слух, а не додає емоційного забарвлення.
Історія по темі. Колись давно, десь 2 роки назад я зустрів рандомну людину і поцікавився її біографією, ми розговорились про друзів. Я розповів про те що в мене їх нема і я не можу їх завести, вона також поділилася своєю історією на рахунок цього і сказала що з часом знайдеш, наприклад коли підеш до універу. Мені допомогли ці слова і я продовжую жити з надією на знаходження друзів. Після цього ми більше з нею ніколи не бачились. Я намагаюсь йти на всі доступні активності, спілкуватися з рандомними людьми і все ще надіюсь знайти друзів, але поки що безуспішно. Хоча я ще школяр так що чекаю університету.
Тобі може бути боляче якщо очікування не виправдаються( якщо хочеш звернись за порадою до психолога/ині. Так стане зрозуміло, а чому тобі взагалі так хочеться цього?
Не звертай увагу на коментарі про психолога, якщо ти сам про це не задумувався. Не мати друзів у якийсь період часу це нормально, ти не якийсь «не такий». А університет для пошуку друзів справді топ ідея (особливо до початку дистанційного навчання), але це точно «не останя надія»
@@mishynaofficial у вас так багато коментарів до інших людей що їм потрібен психолог, що складається враження ніби більше всього потребуєте його ви (дзеркальне перенесення )
Класна тема, дуже життєва, бо я зараз в Лондоні і усі мої за тисячі км від мене. Зараз у мене таке відчуття що усе моє життя там, в Україні, а тут я один! Але я розумію, що певний час я буду тут і мені треба заводити нові знайомства тут, а не відтягувати своє життя до повернення в Україну! Одним словом, ДЯКУЮ, класна тема!♥️
Все життя в мене були якісь проблеми з друзями: підстави, зрада і тд. В один момент я зрозуміла, що ну його нахрін😀 Я не готова витрачати свій час та ресурс на тісне спілкування з кимось🤭 Мій чоловік,з яким ми 4 роки разом, є моїм найкращим другом , перша людина в житті, з якою я МОЖУ БУТИ СОБОЮ, а він зі мною СОБОЮ! Це прекрасно😍
Мені 16 і в мене немає друзів. Десь два роки тому я зрозуміла що мої "друзі" ідуть кудись не туди. А саме починають пити і курити, я зрозуміла що це не моє, я їх не засуджую, але не хотіла з ними дружити. Ми не сварились, а просто перестали гуляти і спілкуватись. Я зрозуміла що краще я буду без друзів, ніж з друзями з якими мені не цікаво. Я хочу мати друзів, але поки що в мене є хороші знайомі, однокласники, але друзів немає.
Мені теж 16 і та сама ситуація з колишніми друзями, як у Вас. Зараз є лише знайомі, з котрими можу про щось побалакати, але не про себе, свої роздуми, почуття, це засмучує. Хай щастить Вам у пошуку тих самих друзів!
Це нормально, потім в універі з‘являться більш цікаві для спілкування люди, деякі стануть друзями. Але після універу, у кожного поступово з‘являється сім‘я, хтось заради кар‘єри переїжджає до іншого міста або навіть країни, друзі поступово почнуть зникати. Це теж нормально.
А ще повністю розділяю тезу про те, що набагато важче іноді розділити радість, коли в тебе ж.... Бо коли в мене є проблеми, то я не можу взагалі радіти, а тим паче радощам інших. Це егоїзм, але це чесно. Я не боюся зіпсувати комусь радість, я просто не хочу робити собі морально гірше дивлячись на щастя інших, коли в мене є проблема, яка тревожить мене кожну секунду...
найкращий випуск! дякую! Всі були дуже розкуті справді і залучені до розмови) і теж підтримую пошук друзів в Тіндері. знайшла багато цікавих людей там.
Дякую за новий випуск,завжди чекаю на вас! Гостя теж класна,така легка,проста,в міру емоційна)Я думаю,що в кожного все індивідуально стосовно дружби,але ми соціальні створіння тому хоча б 1 друг є в кожного) Дуже чекаю, щоб ви запрошували гостів(не закадрових)чоловіків,вони гарно розбавляють жіночу атмосферу)
Дивилася тільки через Карпу і вона це найчарівніша жінка. Її курс терапевтичного письма допомагає зараз мені розгружатися. Безмежна вдячність цій супержінці💙💛
Випуск вийшов цікавий, і я вкотре переконалась у тому, що дружба - штука дуже індивідуальна, і всі бачать її по-різному. Більше того, навіть одна людина може мати абсолютно різні формати дружбі в житті, і це теж ок. ) Ірена Карпа дуже повеселила, дякую за тку цікаву гостю)
Погоджуюсь з Ясею, що чим більш самодостатня людина, тим менше вона потребує друзів. Згідно зі словником cambridge: self-sufficiency - the quality of being able to take care of yourself, to be happy, or to deal with problems, without help from other people. І якщо бути до кінця відвертим з собою і запитати «навіщо я спілкуюсь з тією чи іншою людиною?», то так чи інакше у відповідні буде звучати якась потреба чи вигода. Найпопулярніші варіанти: відчувати підтримку; ділитися з кимось переживаннями, щоб тебе вислухали; очікувати, що друг підставе плече у скрутну мить (включаючи фінансову допомогу); знати, що друг навіть вночі зможе підняти слухавку і допомогти з чимось і т.д. І по суті, самодостатня людина сама здатна з цим впоратись, або просто звертається до психолога чи у банк. Навіть така проста причина як - класно провести час і не нудьгувати - теж є вигодою, яка спонукає до пошуку друзів, бо не кожна людина почувається комфортно у ресторані/у відпустці без компанії. АЛЕ не бути самодостатнім - це абсолютно окей, і це ніяк не осоромлює тебе. Не розумію, чому це поняття набуло негативної конотації. Це не робить когось гіршим чи слабшим. Це просто риса. І є такою ж нормою, як і не мати друзів.
Сталося так, що моя ситуація найближча до позиції Ясі. Загалом по життю в мене виходить так, що я стаю якимось посередником між людьми, тобто можу дружити з людиною, а коли наші інтереси розходяться, то мій друг починає спілкуватися і зближуватися з кимось, із ким я могла познайомити або просто ми якимось чином взаємодіяли. Не можу сказати чи це добре, чи погано, але не завжди сприймаю це адекватно і починаю ревнувати якось, що в мене не вийшло побудувати стосунки з цією людиною, а в когось навпаки вдалося. Тому поки що в мене ситуація, що мені й без друзів непогано, при цьому романтичні стосунки зараз дуже круті.
Та карочє, на вас кайфово навіть просто дивитись)) Це мій перший коментар, бо цього разу шось таки щьолкнуло. Певно я просто чекала на цю тему. Ви різні і це прекрасно. Це і є дружба, давати один одному бути снобом кончєним, упередженою сукою, категоричною, егоїстичною, а потім разом плакати і ділитись речима! Боже, дякую за друзів!)))
В мене подруги самі собою зливались,а я людина відповідальна в дружбі і дуже прив'язуюсь до "своїх",бо їх і не так не багато,тому ціную дуже людей,які поруч. Ці зливання завжди болісно проходять...але аналізуючи я зрозуміла,шо в більшості випадків подрузі я треба як вуха/жилетка/порадниця яка вислухає,заспокоїть і тд. З деякими я зрозуміла шо теж віддалення відбувається через то,шо ти не ділишся секретами,не звониш чи пишеш перша,а вони перші кроки роблять раз на рік. З віком починаю думати "та пішли вони в дупу,то не моє значить".
Оох, так. У мене так само, і я не знаю в якому місці(може десь на чолі хіба що) в мене написано: «Вислухаю всіх і все, а про мене не турбуйтесь, я й так переживу», так бісить це.
дякую за випуски дівчата!!! Щодо дружби: погоджуюсь, що порадіти за когось коли в тебе пиз*ець - дуже важко. Напевно це одна з причин, чому я не виставляю більше сторіз про своє життя, після початку війни. Бо я поборола дипресуху і намагаюсь радіти життю, хрєн зна скільки ше того життя лишилось (це не було дуже просто, але всі кому не вдається - думають що я просто супер егоїстична пофігістка, а насправді - це робота з психологом і робота над собою і своїми думками - складна робота) Я буваю в різних місцях, я почуваюсь добре, знайшла нові проекти для роботи, маю натхнення працювати, заробляти багато грошей і з задоволенням їх витрачати бо я молодець і можу=). І зараз, коли війна, про своє "добре" говорити публічно не хочу, бо вже відчула кілька критичних думок з цього приводу. І вирішила, шо пішли ви в сраку, я не збираюсь вибачатись за своє "добре" перед тими, хто просто ниє, і заздрить. Банально, зараз заспівати пісню публічно - можуть сприйняти як - "тобі шо пофіг шо війна чи шо". Ну ви зрозуміли) Всім хейтерам які захочуть похейтити цей комент - ТАК, Я СКИДАЮ ГРОШІ НА ЗСУ =)
Все життя в мене було купа друзів - ну це мені так казали. Але насправді, для мене моє оточення завжди було добрими знайомими чи товаришами. Людей, яких я можну назвати по життю друзями - двоє (чоловіки) і зними я майже не спілкуюсь, як би дивно це не звучало. Нам це не дуже і потрібно. Просто коли бачимось - якось по блютузу це переживаємо))) Подруга була одна - 22 роки дружби, але зараз я би це не назвала. Це було якесь паразитування. Я була емоційним сміттєвим відром. І в війну пік цього настав такий, що я закінчила наше спілкування. Відчуваю якусь особливу свободу. Без друзів почуваюсь комфортно. І мені комфортно мати +- 10 товаришів/знайомих, з якими при бажанні затусити - легко можу це зробити. Ми не обтяжуємо один одного потоком обговорень проблем чи буденності щодня чи щотижня. Легко можемо не спілкуватись місяцями. Але в той же час запросто прийдемо на допомогу чи на святкування особистих перемог один одного.
Для мене прям челендж слухати і приймати позицію Наті по визначенню дружби взагалі. Круто, що є різні думки і можна попрацювати над своїм відношенням до них
Потрібно було розкрити тему: друг це функція чи ні? Тут все стало б на свої місця у кожного. Чи термін друг то про свободу? Де друг повністю вільний, а де починається тюремне ув’язнення уявленнями про друга? Яку відповідальність бере на себе друг вступаючи в стосунки?
Я маю доволі болісний досвід дружби. Наприклад, після розставання з хлопцем мої друзі почали проводити багато часу з ним і його новою дівчиною, і розказували мені яка вона класна, знаючи як мені боляче від цього і як я страждаю. Якийсь час я була за бортом тусовки. На щастя ми вже давно не дружимо. Зараз вже 3 роки живу за кордоном і досі не знайшла собі друзів, але якщо чесно навіть не намагаюся, бо інколи друзі гірші за ворогів.
Крутий випуск) Тема дійсно класна. Я наче й не відчуваю потребу у тому, щоб було багато друзів, але хочу знайти тих кілька людей з якими реально буду відчувати себе комфортно і зможу поговорити про все на світі, з якими можна чкурнути куди завгодно і за будь-якої проблеми прийти пожалітись на проблеми один одному і все порішати.) Те саме щодо хлопця)) Але де їх бляха шукати, якщо щойно я відкриваю свої чакри соціальності як приходить нова халепа - то корона, то війна, то ще щось, так студентське життя і проодить) А потім дистанційна робота і все, привіт знайомства через тіндер)) Ех, відчуваю, що треба екстренно вилазити зі своєї нірки)
Дякую за цей випуск) зрозуміла, що "виросла" з дружби з дуже близькою людиною і ніяк не можу розтатися з нею. Після перегляду відео буду діяти і щось з цим робити)
крутий випуск! (вперше вас дивлюся) цікаво було б почути про дружбу у студентські роки, як вона будувалася та чи залишилися друзі з того періоду. зараз чи зважаючи на онлайн-навчання, чи якісь особисті якості не знайшла близьких друзів (хоча завжди відкрита до знайомств і спілкування). з друзями зі школи спілкуюся, але не відчуваю, що ми близькі (наче ця дружба пережила). тож друзів як таких не маю, сумно.. ❤❤❤
Девочки ваше шоу топ, я посмотрела несколько видео и залипла❤Напоминает мои посиделки с друзьями, такие же искренние глубокие разговоры но одновременно легкие и непринуждённые 👍 даже если тема на первый взгляд кажется неудобной
Про гроші чиста правда. У моїй родині була схожа ситуація,коли подруга тітки, з якою дружили більше 15 років та хрестили дітей, позичила вагому суму на потреби свого хлопця. Коли їй про борг нагадали, почала сваритися та згодом зовсім припинила спілкування з тіткою та забула про похресницю. Борг ніхто не повернув, звичайно.
Мене одного разу навчили так: позичати тільки ту суму, яку тобі буде не шкода віддати назавжди. Хоча в будь-якому разі, якщо людина не поверне навіть невелику суму, то буде видно їх сутність.
Дякую за черговий крутий випуск! Останнім часом відчуваю себе дуже самотньою, хоч навколо дуже багато людей, знайомих, друзів, колег, родичів. Але в одному відео про самотність говорили, що вона виникає, коли тобі не вистачає однодумців. І у мені щось ойкнуло, бо так і є. З друзями хочу почувати себе на одній хвилі, говорити про однакові речі, бути почутою, але і відчувати, що людина мені довіряє, бо вона мені розповідає щось дуже особисте. Ще мені потрібна людина зі здоровою психікою, які не ображаються на усілякі дрібниці, типу що я не відповіла вчасно, бо коли тобі постійно говорять якісь претензії і хочуть у тебе викликати почуття провини, то для мене це но гоу. З такими людьми я вже намучилася. А ще для мене справжній друг це та людина, яка завжди повертається, не зважаючи ні на що. Бо коли тобі людина дійсно дорога, то ти готовий часом переступити через свій егоїзм, тільки якби не втратити цю людину. Як сказав хтось десь, цініть людей, які до вас ставляться добре.
В мене теж немає друзів. Завжди виходить, що люди спілкуються зі мною щоб вирішити свої якісь проблеми, не важливо якого характеру, а потім зникають, ігнорують, не відповідають, а я нав'язуватись не буду. Типу чому я мушу бігати за кимось, дружба це щирі стосунки.
@@shinebright5214 ну типу так, тому я відчуваючи відсутність взаємності навіть покинула змоги з кимось затоваришувати, ну спілкуватись просто розмовляти так, але це раз на місяць в кращому випадку хтось про мене згадає (якщо я буду не перша) тому занурення в хоббі допомагає відволіктись від можливо якоїсь хвилі самотності🙂
@@OleksandraTumenok так, це справді проблема, тема взаємності, я за останні кілька років вже не пам'ятаю,щоб хтось був мені дійсно радий з приятельок,якесь розчарування постійне в них
Актуальна і цікава тема, але подана якось сумбурно, не було експерта, між дівчатами відчувалась напруга, від Мотрічки забагато ненормативної лексики, хіба так було раніше? Від цього складалось враження, що я слухаю просто дівчат десь біля під'їзду. Можливо, справа в червоному фоні)
Погоджуюся, тема класна, але подана поверхнево. Плюс тільки Ясі і Карпі. Катя себе вела дивно, щонайменше. Ненормативна лексика, «типу» через кожне слово. А фраза: «хочеш мати друзів, більше тусуйся» просто апогей мудрості.
ось вам приклад дружньої зради: з другого дня війни я не могла поговорити зі своїми подружками, бо вони були постійно зайняті, не відповідали на дзвінки і повідомлення, і коли я поїхала закордон, вони образились за це на мене і не спілкувалися три місяці, хоча я намагалася зв"язуватися, писала їм постійно : як ви? чи потрібна допомога? Мені було дуже боляче через це. Після мого повернення в Україну ми поговорили і наче відновили спілкування, але мені весь час було не комфортно і я зрозуміла, що не хочу більше бачити цих людей в своєму житті. Більше ми не спілкуємось, дружбі довжиною в 12 років кінець, я ні краплі не жалкую про це.
Через війну поступово віддалилася від всіх друзів, так само вийшло, цінності нові з'явилися. Та й ресурсів і енергії зараз нема на нові знайомства, вистачає спілкування з хлопцем. На все свій час. Дівчата всі чарівні, надихаєте🖤
Дівчата, дякую за випуск!) Я почула, що моє бачення дружби теж нормальне. Вважала себе егоїстичною невдекваткою, а виявляється дуже навіть норм)) Обіймаю і ще раз дякую
Класний випуск, дякую за роботу В мене кейс, з яким я досі не розібралась Виїхала з окупації і весь мій соціальний капітал залишився в минулому. Обставини склалися так, що наразі працює чоловік, а моя робота без трудової. Мені комфортно в такому стилі життя, але проблема полягає в тому, що немає підґрунтя для знайомства з новими людьми, а для мене важливе спілкування, зустрічі, якась активність. Досі не розібралася що з цим робити
Катя і Наті ще зовсім юні) цікаво буде подивитись, як з часом будуть «рости» їх погляди на життя) Яся мудра, розсудлива, зріла, слухати - задоволення 👍🏻
Мені Яся по її думкам по цій темі дуже близька. Я думаю, це пов'язано з тим наскільки людина кайфує від себе, і може бути в комфорті з собою. При цьому мати купу знайомих з ким можна провести час, але дійсно немати потребу в регулярних зустрічах з друзями.
а якщо колись станеться так, що друзів почне бракувати?
@@ebautebaut зазвичай коли з'являється потреба, знаходиться і можливість її закрити. Ми люди цілеспрямовані, і якщо чогось дійсно захочемо, то завжди знайдемо спосіб реалізувати бажання. Якщо відчуєш що потребуєш друга, то знайдеш, знову ж таки залежить, що саме тобі потрібно, є багато речей з якими можуть допомогти знайомі, і для цього не треба прям друг з яким проводиш день в день.
@@ebautebautвся краса дружби в тому, що це доволі умовна річ яка не потребує від тебе обовʼязків, змін поглядів і т.д
Це те що так не вистачає стосункам, коли люди погано знайомі після сексу припиняють знайомитись. А коли це розуміють вже іпотека та діти.
Це те незрозуміле дівчатам, коли настільки зрозуміле хлопцям)
Коли все гасне в стосунках, повинна залишатись дружба.
Як все вирішує інформаційна бульбашка , в якій ми живемо… я навпаки помітила, що війна лише віддаляє людей. Це не суто суб’єктивне враження, а вибірка з опитування моїх знайомих / колег. Як сказала Ірена : «Багатьох тупо поплавило».
Я розходжусь з людьми, які не поважають моїх кордонів і ображаються , коли не оправдую їх очікувань, так як я не давала підстав так про себе думати. Як із емоційним грузом. Все має бути в міру.
Підтримую Ясю. Люблю глибинне спілкування раз в три місяці, а ніж знати, що хтось може приїхати о третій ночі, бо йому щось треба , хоча ти ніколи б так не зробив. Одне діло, коли війна і людина потребує реальної допомоги, чи коли проблеми здоров’я в неї/ членів її сім’ї.
Колись також була тим «рятувальником» і тд, але це була якась моя внутрішня потреба щось собі довести і боротись з низькою самооцінкою.
але люди є дуже різними, і мають різні запити до спілкування - комусь достатньо спілкуватись раз на три місяці, комусь важливо підтримувати контакт весь час (і мова не про порятунок)
@@ebautebaut я не засуджую, а веду до того, що у дорослому віці починаєш помічати, що важко будувати стосунки з людьми, які мають інший рівень потреб, тому легше розійтись і кожному шукати людей з однаковим рівнем потреб, аніж когось «ламати» під себе
Тобто, якщо друга поплавило на війні (як мого брата, наприклад), його треба кинути, а не простягнути руку допомоги, бо ви вже не маєте внутрішньої потреби підвищувати свою самооцінку за рахунок інших?
@@A.L.beeeee допомогу можна тільки запропонувати, але не навязувати, бо тоді це вже примус окремої людини робити так, як тобі здається правильно.
Так підтримую позицію Ясі, дякую за таку цікаву тему, вперше не відчуваю себе неповноцінною через невелику кількість друзів)))
тут головне якість, а не кількість)
Так)
найбільше потішила Ірена Карпа, з якою знайома ще за часів гурту Фактично самі, наче атмосфера трохи приємніша і добріша стала з її приходом
❤️❤️❤️
Приємно спостерігати за спокійною врівноваженістю Ясі. Через екран відчувається, що людина в гармонії з собою. Дуже глибока та цікава особистість. Натомість нічим не обгрунтована зверхність Наті відштовхує. Щоб бути почутим, не обов'язково кричати голосніше за всіх.
погоджуюсь
Про Катю взагалі мовчу. Вона очі вицарарає і заплює ядом кожного, чия думки чи точка зору відрізняється від її. Яся - єдина причина чому я вмикаю це шоу
Підтримую повністю!
Погоджуюсь. До того ж, всі окрім Ясі поржали, над людьми хто шукають друзів у тіндері. І навіть не дали їй договорити, що такий булінг і змушує багатьох людей шукати друзів, щоб бути умовно "нормальними".
ще й пасивна агресія 😐
Щось атмосфера в цьому випуску видалась дещо напруженою. Можливо через відмінність поглядів у дівчат і тому ще сильніше бажання кожної відстояти свою точку зору. Відчувалось як їм прям важко було слухати і бути толерантними до думки одна одної. Кожна намагалась "вибороти" свою сторону і довести, що саме вона права. Дуже здивували. Дівчааааатааа, ну ви щооо... Тільки нещодавно знімали випуск про мізогінію і тут таке. Особливо Катя, яка таке враження, що готова вбити будь-кого хто з нею не погоджується. Помітила це вже давно, але сподівалась, що мені здалося, але ні, на жаль, вже вкотре не здалося((
Яся як завжди острівець життєвої мудрості і здорового глузду ❤️❤️❤️
Таке саме враження (
Плюсую
Згідна з кожним словом 🙂
Абсолютно згодна з вами!
Взагалі з кожним випуском складається враження шо це чисто балаканина столичних чікуль...
Яся - єдина зріла і мудра людина, думки якої інші дівчата висміюють або токсять, бо з їхніми не зходяться.
Вже нецікаво дивитися.
Дівчата робіть з цим шось, будь-ласка!
@@daridari5224 раніше я навпаки помічала,що Яся і Катя токсять Наті
мені весь випуск здавалося, що Ясі дуже некомфортно. У Наті та Каті є якісь спільні історії, а у Ясі зовсім інше. але це зовсім різні досвіди і це дуже круто. дякую вам за випуск!
сука, як же складно писати коментарі…
Як на мене, у Наті прослідковується така "мілашна" зверхність. Мотричка закодована на комплекс "біднячки". Яся - доросла самодостатня жінка. Як мінімум, інтелектуально вона їх переважає. І ще мені здається, що дівчатка забагато говорять про рівності на різних рівнях, а вікове розмаїття не дотримане. Ясі 35, дівчатам 25+. Чому б у шоу не залучити жінку ще 40+.
коментарі - це небагато, але це чесна праця))
@@terynaalieksieieva4742 Теж помітила у Наті нарциссизм
Таак, хотіла написати те ж!
@@terynaalieksieieva4742 це цікава ідея
Імхо. Яся трохи вищого польоту в поглядах щодо дружби. У зв’язку з досвідом, віком етс. Нікого не маю на меті образити!)
Включила випуск,зразу лайк! Вважаю що дружба це коли ти поруч з людиною відкриваєшся з іншої строни,коли ти в розмові більше пізнаєш себе. коли ти говориш ця людина тебе підтримує і не засуджує.
звучить як про дуже хороші стосунки)
Про себе: мені 34, одна подруга тягнеться ще від моїх 17 років, ще одна - роки 3. Більше нема. Не те, щоб не проходили фейс контроль, просто я не маю у тому потреби. Як казала Яся, моя свідомість намножила собі особистостей, які можуть між собою і посваритися, і повеселитися. Мені цього достатньо.
а відрізняється ваше спілкування з подругою, яку ви знаєте довше, і ту, що тільки три роки?
@@ebautebaut так, відрізняється. З першою ми на одній творчій хвилі, у нас спільні таргани. Можемо не спілкуватися місяць або, навпаки, вести безперервний діалог у месенджері протягом довгого періоду часу. Я кидаю їй шматки свого рукопису, вона без зайвих слів редагує. Депресую - вона слухає. І навпаки. Це виходить дуже ненапряжно, невимушено і само собою. Ми ніби приросли одна до другої. З іншою ж я не переходжу межу дозволеного. Це не обговорюється, проте розуміється само собою і є взаємним з обох сторін. В обидвох випадках це дружба, проте вона різна.
Дякую вам за чудовий випуск
Сподіваюся, що колись знайду друзів,які будуть на одній хвилі зі мною і захочуть зближення. Але це правда,що і без друзів людина може жити на повну.
справжні друзі вас дочекаються)
Дуже дивне уявлення про дружбу в Каті. Якийсь дитячий садок. Якщо ти посварилась з людиною це не значить що всі твої знайомі повинні її закенселити.
Про повідомлення теж дуже кумедно. Наче дружба це якась цілодобова лінія підтримки
а як ви для себе визначаєте дружбу?
@@ebautebaut збігаються цілі, життєві принципи, спільні захоплення/інтереси
Певно найактуальніша тема на сьогодні для мене. Дуже дякую, дівчата, ви справді допомогли мені та дали свіжі корисні думки!
Після початку війни у мене згасли старі відносини з друзями через відстань. Ми періодично списуємося, але тісного зв'язку не підтримуємо. Зараз у нас всіх такий період, що кожний зосереджений на своїх проблемах і задачах. Це той випадок, про який згадувалося у випуску: якщо ми зустрінемось, то, я впевнена, будемо близькі та відверті одне з одним, розказуватимемо про теми, що хвилюють нас, наче і не розлучалися. Проте я усвідомила, що з однією людиною я не хочу далі бути близькими друзями, як раніше. Завершилась та сепарація, що давно назрівала. Тепер моє життя окремо і її окремо, і мене це повістю задовільняє
Яся дуже цікава людина. Хотілось би її більше бачити і чути.
підписуйтесь на ебаут і не пропускайте нових випусків)
У мене був період, коли я сильно замикалася в собі і відгороджувалася від оточуючих. А тепер цей період минув, але як шукати нових друзів - питання))
Тема для мене супер актуальна, дякую❤️
а вже десь починали їх шукати?)
Було колись подібне. Треба спілкуватися з людьми, тусуватися з ними. Але якщо так і не виходить знайти, то нічого страшного. Таке воно життя. Не треба сприймати болісно.
ой, яка жиза, в мене зараз те ж саме
абсолютно зеркальна ситуація
Один з найкращих ваших випусків, і класно що про тему, яка ще не обсмоктана зі всіх сторін в медіапросторі. Яся відкрилась з нової, більш чутливої сторони і це дуже круто. Катя якась токсік трохи. Загалом дякую за вашу роботу!
❤️
В мене рік тому був складний період - розлучилася з людиною, з якою були разом пів-життя, і більшість друзів були спільні. Було складно з ними спілкуватися, бо важко було зрозуміти,яку сторону вони оберуть(чи зможуть сприймати нас по окремості) - тож зробила паузу в спілкуванні. І смішно, але факт. Один з моїх найближчих друзів з того часу - чувак із тіндеру😂. Просто зустрілися, обоє зрозуміли, що це не зовсім метч, але продовжили спілкуватися. І це прекрасне спілкування, без натяків на секс чи почуття, він витягував мене з конкретних депресняків, і переживань, а я іноді допомагаю з тим самим йому, дуже підтримуємо одне одного, спілкуємося на дуже відверті теми, і я дуже рада,що в мене така людина є, неважливо звідки;)
це круто, що ви знайшлись) і це доводить, що тіндер - дуже багатофункціональна платформа))
коли розумієш що ти така як Яся, і ви могли б подружитися. Але тобі теж не конче треба друзів)))
дівчатааааа
дякую за цей випуск!
я з тієї категорії людей, у яких друзів стає все менше, і з'являється якась зневіра в тому що я хороший друг (+ присутня кореляція по типу поганий друг = погана людина і здавалося, що всі так думають). Дякую що трохи додали мені впевненості в собі і надії на те, що друзі можуть з'явитися
ви класні :)
Я багато страждала через відсутність друзів, люди постійно йшли з мого життя.
Зрозуміла, що проблема в мені, тому що не знайшла себе і тому "своїх" людей не можу знайти.
Працюю тепер над собою)
В мене така ж сама історія, здебільшого через переїзд до іншої країни. Але я зрозуміла, що мене це не дуже бентежить, і мені подобається бути на одинці.
@@Анастасія-х1в можливо і я до того прийду) час все визначить
ви крута ❤️ вболіваємо за вас!
@@len191 може там і друзі такі, тоді можна вважати, що вони знайшли своїх)
Вибачте за питання, в чому ви знайшли проблему?
Господи святий!))) 30 хвилина і все виглядає як сеанс подружньої пари у психотерапевта. І так психотерапевт то Яся)))
всі ми тут трохи психотерапевти) хоча краще ходити до справжніх
Дуже імпонує Яся та її висловлювання.
Випуск дуже класний і весь час відчувався дружній вайб.
Дякую Вам за вашу роботу та за якісний український контент!
❤️
Класний випуск. Приємно чути, що не мати друзів то ок.
Болюча тема
Класна тема, сподобалась позиція Ясі про відсутність друзів та самодостатність ✌
Власний випадок в дружбі: подруга купила автівку (про яку вона давно мріяла), а я відповідним чином не розділила її радощі, відмовилась від святкування, бо в цей час проводила чоловіка на фронт. Вона образилась, а я її почала зневажати.
А ви потім говорили з подругою про цей випадок?
Вау
Ого,яка дивна вона. Я все-таки вважаю,що радості розділити можна потім,а підтримати- першочергове🤷🏼♀️
@@HelgaOlha В цій ситуації навіть навпаки, - образитись можна на подругу, що в час, коли я проводжаю чоловіка на фронт, збирається святкувати появу якоїсь автівки. Оце суче - ще й образилася
@@ebautebautне поговорили і не хочеться.
Я її привітала і після відмови святкувати(причину вона знала) просто припинили спілкуватись. Розумію, що маю порадіти за неї, але в середині гризе черв'як: "якого біса тобі те авто, якщо ймовірність, що по ньому прилетить не зменшилась і особисто вона до цього ніяким чином не доклалась.
Можливо мої відчуття - це різновид жіночої заздрості, що у когось війна проходить повз і свято, а інші жертвують найдорожчим.
От я в плані дружби чисто Яся) співпадіння 100%)
ви тут не одні)
Класний випуск, дякую ❤Дуже приємно було бачити Ірену Карпу у вас в гостях 🔥🔥🔥
Ми дуже хотіли її запросити ❤️
Погоджуюсь, Карпа дуже цікава різностороння особистість ❤
Дуже класний випуск, дякую, дівчата! Було приємно дивитись)
Для мене дружба - це про відкритість, чесність, зацікавленість, взаємність, справедливість, інтелектуальну близькість і глибину. Коли ти маєш щире бажання дізнатись, що у людини в житті відбувається, і хочеш підтримувати в будь-якому разі - і в радості, і в смутку.
З власного досвіду відчуваю, що навіть не завжди потрібно фізично знаходитись поруч (з 12 років дружби з найкращим другом, вже більше половини цього часу живемо в різних країнах, але при цьому середня регулярність наших розмов - приблизно раз на 3-4 дні, останні 4 місяці - майже щодня). Ментальне поєднання в чомусь протилежностей, а в чомусь - абсолютно ідентичних поглядами особистостей. І головне - бути людьми)
Бажаю вам і надалі таких крутих тем, цікавих гостей і кльових закадрових чуваків!)
дружба - це стосунки ❤️
Мій досвід-мені 33 роки, на даний момент можу сказати, що друзів не маю. Раніше була емоційно залежна від інших людей, було багато непропрацьованих травм, в які западала та дозволяла собою користуватися. Зараз є 2 людини, які мені близькі, але ми живемо в інших куточках України, а на відстані дуже важко підтримувати зв'язки-в житті трапляються різні ситуації та досвідом, які різняться, тому зрозуміти один одного все важче. Тому дійсно дорослій людині друзі не потрібні, сам собі прекрасний товариш та посестра. Як я бачу на прикладі інших-це розділяють свій алкоголізм, не більше.
Ви як про мене написали. Така ж фігня
Про «алкоголізм» дуже вдало підмічено👍
До 35-ти років думала, що маю друзів - є про що поговорити, поїхати в подорож чи попити кави разом, потусити, є взаєморозуміння, але коли зовсім відмовилась від алкоголю, то 90% друзів як у повітрі розчинились )))
@@innae2791 так і є, я не вживаю алкоголь зовсім вже більше двох років і спілкування моє дуже обмежилось))
цікаве спостереження про алкоголь.
Познайомили -це про Дорофеєву, Кацуріних і Дантеса, мабуть?😂
Теж так думаю))
Хто це такі?
Навіть не знаємо, про що ви)))
@@archeiarch1066 розумні дівчатп
Дорофєєву знаю
Дійсно круто що ви зробили випуск на цю тему і обговорили те, що дружба це теж стосунки між людьми над якими потрібно працювати. В мене є дві дійсно близькі подруги які постійно мені говорять, що саме я навчила їх дружити по-справжньому і саме я з’явилась доказом того, що справжня дружба існує. Це дійсно приємно і круто, але головне те, що я нічого спреціально не робила, а просто дружила так як відчуваю і люди почали дзеркалити моє відношення. (Маю надію, що так воно може працювати і в романтичних стосунках між жінкою та чоловіком, але це не точно😄).
Ще хотіла додати, що наприклад в мене є така форма дружби - локальна. Тобто я маю друзів в різних куточках світу, вони дійсно друзі, ми знайоми майже все життя чи пів життя, але спілкуємось не дуже часто (наприклад раз в місяць) і коли приїжджаємо один до одного. Але це ті люди, котрі завжди поруч коли відбувається щось жахливе, вони знаходять час, ресурси, гроші, слова, підтримку без зайвих слів і без того щоб ти просив допомогти. Чи навпаки, дуже щиро з радістю та любов’ю реагують на якісь круті події твого життя. І це теж круто. Хоча іноді ви можете випасти з життя на місяць чи два…
Ще раз дякую за випуски! Ви всі сонечка ❤️
дякуємо вам ❤️ ви точно класна подруга!
дуже сподобалася Ірена Карпа, від неї крутезна енергетика))) і опис яка Яся подруга )
особисто мені друзів завжди було важко заводити, в тому плані, щоб перейти межу від знайомої-товариша до подруги-друга.
і через те завжди було якесь фонове відчуття неповноцінності, але такі випуски доводять, що це надумане-нав'язане і взагалі не вирок )) дякую та чекаю наступних гарячих тем)
Взагалі з кожним випуском складається враження шо це чисто балаканина столичних чікуль...
Яся - єдина зріла і мудра людина, думки якої інші дівчата висміюють або токсять, бо з їхніми не зходяться.
Ситуацію іноді рятують лише запрошені гості.
Вже нецікаво дивитися.
Дівчата робіть з цим шось, будь-ласка!
Боже, підписуюся під кожним словом. Сама хотіла це написати.
Підтримую👏
100% теж відчула токсичність дівчат. В Ясі доросла позиція і різний досвід, було цікаво її послухати
+++
+1 погоджусь
дякую Яся! прямо підтримка і любов!
дякую за цікаве обговорення)
Дівчата яскраво показали, що дружбу всі люди бачать по різному і намагатися знайти одне спільне всіх визначення неможливо, що власне і викликало цю дику токсік атмосферу.
Коли я була студенткою, ми бачились з моєю подругою кожного дня, бо вчились в одній групі. Ми багато говорили, гуляли і я думала, що так і має бути. Як це можна дружити, коли ви спілкуєтесь раз в тиждень. Потім сталось доросле життя, робота, вона переїхала до іншої країни і ми спілкуємося не кожного дня і навіть не кожного тижня. Але вона так і залишилась моєю найкращою подругою, яка розуміє мене з півслова. Усі ми різні, комусь потрібно спілкування з другом кожного дня, хтось спілкується раз в місяць. Головне - це емоції, які ми отримуємо від цього спілквання
❤️❤️❤️
Так, погоджуюсь з вами.
Наразі дуже актуально.
Дякую за випуск, дівчата!
❤️
Дякую за випуск, дуже актуальна тема, подобається ваша взаємодія. А ще цей знімальний майданчик трохи нагадує мені серіал «Твін Пікс»
де наші вишневі пироги та кава?))
Найцікавіший випуск, Яся🔥🔥🔥 любо слухати!
Серед дівчат підтримую позицію Ясі, це про самодостатність)
дуже глибоку річ сказала Мотря, що ти не можеш порадіти за друга, коли в тебе важкий період в житті. Я себе картала за це, а зараз подумала, що так, я не могла розділити радості, бо мені було важко в той період
Випуск 👏🏻 дякую! Не можу, правда, не відмітити, що трошки забагато нецензурної лексики від одніє з ведучих - це ріже слух, а не додає емоційного забарвлення.
Історія по темі. Колись давно, десь 2 роки назад я зустрів рандомну людину і поцікавився її біографією, ми розговорились про друзів. Я розповів про те що в мене їх нема і я не можу їх завести, вона також поділилася своєю історією на рахунок цього і сказала що з часом знайдеш, наприклад коли підеш до універу. Мені допомогли ці слова і я продовжую жити з надією на знаходження друзів. Після цього ми більше з нею ніколи не бачились. Я намагаюсь йти на всі доступні активності, спілкуватися з рандомними людьми і все ще надіюсь знайти друзів, але поки що безуспішно. Хоча я ще школяр так що чекаю університету.
Відповідальні батьки вже давно зводили б тебе до психолога.
Тобі може бути боляче якщо очікування не виправдаються( якщо хочеш звернись за порадою до психолога/ині. Так стане зрозуміло, а чому тобі взагалі так хочеться цього?
Не звертай увагу на коментарі про психолога, якщо ти сам про це не задумувався. Не мати друзів у якийсь період часу це нормально, ти не якийсь «не такий». А університет для пошуку друзів справді топ ідея (особливо до початку дистанційного навчання), але це точно «не останя надія»
@@haterComment хаха. Він же написав "НЕ МО-ЖУ". Отже, проблема в ньому, а батькам пофіг.
@@mishynaofficial у вас так багато коментарів до інших людей що їм потрібен психолог, що складається враження ніби більше всього потребуєте його ви (дзеркальне перенесення )
Класна тема, дуже життєва, бо я зараз в Лондоні і усі мої за тисячі км від мене.
Зараз у мене таке відчуття що усе моє життя там, в Україні, а тут я один! Але я розумію, що певний час я буду тут і мені треба заводити нові знайомства тут, а не відтягувати своє життя до повернення в Україну!
Одним словом, ДЯКУЮ, класна тема!♥️
Я в Бірмінгемі) ті самі відчуття.
Все життя в мене були якісь проблеми з друзями: підстави, зрада і тд. В один момент я зрозуміла, що ну його нахрін😀
Я не готова витрачати свій час та ресурс на тісне спілкування з кимось🤭
Мій чоловік,з яким ми 4 роки разом, є моїм найкращим другом , перша людина в житті, з якою я МОЖУ БУТИ СОБОЮ, а він зі мною СОБОЮ! Це прекрасно😍
тішимось за вас ❤️
Після випуску подумала про те, що дружба є більш різноманітна, ніж романтичні стосунки, для неї є менше правил і більше винятків.
...і більше людей, ніж в романтичних стосунках)
Дякуючи випуску нарешті прийняла, що це ок не відчувати потреби в дружбі. Подякувано ❤️
Дівчатка, ви класні! Дякую за ефір. Особливо доречний, коли всі подруги за кордоном і ні з ким побалакати. А з вами, як з компанією;)
обняли ❤️
Мені 16 і в мене немає друзів. Десь два роки тому я зрозуміла що мої "друзі" ідуть кудись не туди. А саме починають пити і курити, я зрозуміла що це не моє, я їх не засуджую, але не хотіла з ними дружити. Ми не сварились, а просто перестали гуляти і спілкуватись. Я зрозуміла що краще я буду без друзів, ніж з друзями з якими мені не цікаво. Я хочу мати друзів, але поки що в мене є хороші знайомі, однокласники, але друзів немає.
Це дуже свідома думка,яку я розділяю і сама проживала аналогічну історію в свій час!
Мені теж 16 і та сама ситуація з колишніми друзями, як у Вас. Зараз є лише знайомі, з котрими можу про щось побалакати, але не про себе, свої роздуми, почуття, це засмучує. Хай щастить Вам у пошуку тих самих друзів!
@@rockwom дякую ❤️, Вам теж!
@@ira5004 дякую, сонечко 🌼💓
Це нормально, потім в універі з‘являться більш цікаві для спілкування люди, деякі стануть друзями. Але після універу, у кожного поступово з‘являється сім‘я, хтось заради кар‘єри переїжджає до іншого міста або навіть країни, друзі поступово почнуть зникати. Це теж нормально.
Обожнюю ваші випуски ❤️ Тема для мене зараз дуже актуальна 🥲
❤️ ❤️ ❤️
Один з найкрутіших для мене випусків. Дякую вам усім! І ще дуже позитивний і дотепний. Ви - фантастичні!
А ще повністю розділяю тезу про те, що набагато важче іноді розділити радість, коли в тебе ж.... Бо коли в мене є проблеми, то я не можу взагалі радіти, а тим паче радощам інших. Це егоїзм, але це чесно. Я не боюся зіпсувати комусь радість, я просто не хочу робити собі морально гірше дивлячись на щастя інших, коли в мене є проблема, яка тревожить мене кожну секунду...
але ви можете, наприклад, проговорити другу чи подрузі, що просто зараз не можете порадіти за них - це буде чесно (і цілком нормально)
найкращий випуск! дякую! Всі були дуже розкуті справді і залучені до розмови) і теж підтримую пошук друзів в Тіндері. знайшла багато цікавих людей там.
Дякую за випуск. Вже багато років мрію про подружку, а ви вселили надію що таки можливо подружитися з кимось коли тобі не 18)
точно можна, навіть не сумнівайтесь
Дякую за новий випуск,завжди чекаю на вас! Гостя теж класна,така легка,проста,в міру емоційна)Я думаю,що в кожного все індивідуально стосовно дружби,але ми соціальні створіння тому хоча б 1 друг є в кожного)
Дуже чекаю, щоб ви запрошували гостів(не закадрових)чоловіків,вони гарно розбавляють жіночу атмосферу)
треба частіше їх запрошувати, а то в попередніх сезонах чоловіків було більше)
Дивилася тільки через Карпу і вона це найчарівніша жінка. Її курс терапевтичного письма допомагає зараз мені розгружатися. Безмежна вдячність цій супержінці💙💛
Дякую за випуск! Одна з останніх тез про "важче порадіти за когось" останнім часом відгукується. Дякую, що показуєте, що то не ексклюзивно 🙂
Шикарні дівчата, шикарна Ірена Карпа😊
які ж ви кайфові💔 я так гарно розкрутилася, слухаючи вас, хоч почувалася супер гівняно до цього. дякую❣
Коментар дуже в тему розмови-студія та лаштунки просто неймовірні і дизайн став крутішим(аніматори крутяки)
❤️ ❤️ ❤️
Випуск вийшов цікавий, і я вкотре переконалась у тому, що дружба - штука дуже індивідуальна, і всі бачать її по-різному. Більше того, навіть одна людина може мати абсолютно різні формати дружбі в житті, і це теж ок. ) Ірена Карпа дуже повеселила, дякую за тку цікаву гостю)
Погоджуюсь з Ясею, що чим більш самодостатня людина, тим менше вона потребує друзів.
Згідно зі словником cambridge:
self-sufficiency - the quality of being able to take care of yourself, to be happy, or to deal with problems, without help from other people.
І якщо бути до кінця відвертим з собою і запитати «навіщо я спілкуюсь з тією чи іншою людиною?», то так чи інакше у відповідні буде звучати якась потреба чи вигода.
Найпопулярніші варіанти: відчувати підтримку; ділитися з кимось переживаннями, щоб тебе вислухали; очікувати, що друг підставе плече у скрутну мить (включаючи фінансову допомогу); знати, що друг навіть вночі зможе підняти слухавку і допомогти з чимось і т.д.
І по суті, самодостатня людина сама здатна з цим впоратись, або просто звертається до психолога чи у банк.
Навіть така проста причина як - класно провести час і не нудьгувати - теж є вигодою, яка спонукає до пошуку друзів, бо не кожна людина почувається комфортно у ресторані/у відпустці без компанії.
АЛЕ не бути самодостатнім - це абсолютно окей, і це ніяк не осоромлює тебе. Не розумію, чому це поняття набуло негативної конотації. Це не робить когось гіршим чи слабшим. Це просто риса. І є такою ж нормою, як і не мати друзів.
а як щодо просто задоволення від спілкування чи спільно проведеного часу? це теж про вигоду?
@@ebautebaut так я ж про це теж написала. перечитайте уважніше мій коментар.
Сталося так, що моя ситуація найближча до позиції Ясі. Загалом по життю в мене виходить так, що я стаю якимось посередником між людьми, тобто можу дружити з людиною, а коли наші інтереси розходяться, то мій друг починає спілкуватися і зближуватися з кимось, із ким я могла познайомити або просто ми якимось чином взаємодіяли. Не можу сказати чи це добре, чи погано, але не завжди сприймаю це адекватно і починаю ревнувати якось, що в мене не вийшло побудувати стосунки з цією людиною, а в когось навпаки вдалося. Тому поки що в мене ситуація, що мені й без друзів непогано, при цьому романтичні стосунки зараз дуже круті.
Та карочє, на вас кайфово навіть просто дивитись)) Це мій перший коментар, бо цього разу шось таки щьолкнуло. Певно я просто чекала на цю тему. Ви різні і це прекрасно. Це і є дружба, давати один одному бути снобом кончєним, упередженою сукою, категоричною, егоїстичною, а потім разом плакати і ділитись речима! Боже, дякую за друзів!)))
В мене подруги самі собою зливались,а я людина відповідальна в дружбі і дуже прив'язуюсь до "своїх",бо їх і не так не багато,тому ціную дуже людей,які поруч. Ці зливання завжди болісно проходять...але аналізуючи я зрозуміла,шо в більшості випадків подрузі я треба як вуха/жилетка/порадниця яка вислухає,заспокоїть і тд. З деякими я зрозуміла шо теж віддалення відбувається через то,шо ти не ділишся секретами,не звониш чи пишеш перша,а вони перші кроки роблять раз на рік. З віком починаю думати "та пішли вони в дупу,то не моє значить".
Оох, так. У мене так само, і я не знаю в якому місці(може десь на чолі хіба що) в мене написано: «Вислухаю всіх і все, а про мене не турбуйтесь, я й так переживу», так бісить це.
@@mari_chka є таке,але мене люди вже не бісять і практично не дивують)
Дівчата, дякую за випуск. Дивлюсь вас не дуже регулярно, але цей випуск прямо в ❤️
Зараз в іншому місті і друзі дууууже потрібні!
❤️
Супер, тема 👌🏻🙌🏼🙏🏻 особлива подяка за чоловічу присутність. Ерік 👌🏻🙌🏼 хочеться і чоловічу думку чути🙌🏼 і за солов‘їну ДЯКУЮ!
дякую за випуски дівчата!!!
Щодо дружби: погоджуюсь, що порадіти за когось коли в тебе пиз*ець - дуже важко.
Напевно це одна з причин, чому я не виставляю більше сторіз про своє життя, після початку війни.
Бо я поборола дипресуху і намагаюсь радіти життю, хрєн зна скільки ше того життя лишилось (це не було дуже просто, але всі кому не вдається - думають що я просто супер егоїстична пофігістка, а насправді - це робота з психологом і робота над собою і своїми думками - складна робота)
Я буваю в різних місцях, я почуваюсь добре, знайшла нові проекти для роботи, маю натхнення працювати, заробляти багато грошей і з задоволенням їх витрачати бо я молодець і можу=).
І зараз, коли війна, про своє "добре" говорити публічно не хочу, бо вже відчула кілька критичних думок з цього приводу.
І вирішила, шо пішли ви в сраку, я не збираюсь вибачатись за своє "добре" перед тими, хто просто ниє, і заздрить.
Банально, зараз заспівати пісню публічно - можуть сприйняти як - "тобі шо пофіг шо війна чи шо". Ну ви зрозуміли)
Всім хейтерам які захочуть похейтити цей комент - ТАК, Я СКИДАЮ ГРОШІ НА ЗСУ =)
цікавий випуск!!
багато чого для себе підкреслила !! 🧡
Все життя в мене було купа друзів - ну це мені так казали. Але насправді, для мене моє оточення завжди було добрими знайомими чи товаришами. Людей, яких я можну назвати по життю друзями - двоє (чоловіки) і зними я майже не спілкуюсь, як би дивно це не звучало. Нам це не дуже і потрібно. Просто коли бачимось - якось по блютузу це переживаємо)))
Подруга була одна - 22 роки дружби, але зараз я би це не назвала. Це було якесь паразитування. Я була емоційним сміттєвим відром. І в війну пік цього настав такий, що я закінчила наше спілкування. Відчуваю якусь особливу свободу.
Без друзів почуваюсь комфортно. І мені комфортно мати +- 10 товаришів/знайомих, з якими при бажанні затусити - легко можу це зробити. Ми не обтяжуємо один одного потоком обговорень проблем чи буденності щодня чи щотижня. Легко можемо не спілкуватись місяцями. Але в той же час запросто прийдемо на допомогу чи на святкування особистих перемог один одного.
головне, щоб вас влаштовував цей формат ❤️
Для мене прям челендж слухати і приймати позицію Наті по визначенню дружби взагалі. Круто, що є різні думки і можна попрацювати над своїм відношенням до них
❤️
а ще так мало коментарів про гостей, вони просто пушка, дуже позитивні і цікаві
Потрібно було розкрити тему: друг це функція чи ні? Тут все стало б на свої місця у кожного. Чи термін друг то про свободу? Де друг повністю вільний, а де починається тюремне ув’язнення уявленнями про друга? Яку відповідальність бере на себе друг вступаючи в стосунки?
Дівчата ,дякую вам, що створюєте такі цікаві випуски українською🫶🏼Один з улюблених ютуб каналів🤍🤍🤍🤍
❤️ ❤️ ❤️
Я маю доволі болісний досвід дружби. Наприклад, після розставання з хлопцем мої друзі почали проводити багато часу з ним і його новою дівчиною, і розказували мені яка вона класна, знаючи як мені боляче від цього і як я страждаю. Якийсь час я була за бортом тусовки. На щастя ми вже давно не дружимо. Зараз вже 3 роки живу за кордоном і досі не знайшла собі друзів, але якщо чесно навіть не намагаюся, бо інколи друзі гірші за ворогів.
це просто погані друзі. нормальні друзі ніколи не будуть гіршими за ворогів
Я задумалась, що в свої 40років фактично немаю друзів, є ситуативні знайомі🥺
Хоча, все залежить від індивідуального сприйняття
Крутий випуск) Тема дійсно класна. Я наче й не відчуваю потребу у тому, щоб було багато друзів, але хочу знайти тих кілька людей з якими реально буду відчувати себе комфортно і зможу поговорити про все на світі, з якими можна чкурнути куди завгодно і за будь-якої проблеми прийти пожалітись на проблеми один одному і все порішати.) Те саме щодо хлопця)) Але де їх бляха шукати, якщо щойно я відкриваю свої чакри соціальності як приходить нова халепа - то корона, то війна, то ще щось, так студентське життя і проодить) А потім дистанційна робота і все, привіт знайомства через тіндер))
Ех, відчуваю, що треба екстренно вилазити зі своєї нірки)
принаймні спробуйте, у спілкуванні гарно)
Дякую за цей випуск) зрозуміла, що "виросла" з дружби з дуже близькою людиною і ніяк не можу розтатися з нею. Після перегляду відео буду діяти і щось з цим робити)
Як зрозуміли це?
@@jlett_aa1694 стало некомфортно з людиною, людина залишилася ніби позаду, немає спільних тем, людина не займається саморозвитком) так і зрозуміла🥲
крутий випуск! (вперше вас дивлюся) цікаво було б почути про дружбу у студентські роки, як вона будувалася та чи залишилися друзі з того періоду. зараз чи зважаючи на онлайн-навчання, чи якісь особисті якості не знайшла близьких друзів (хоча завжди відкрита до знайомств і спілкування). з друзями зі школи спілкуюся, але не відчуваю, що ми близькі (наче ця дружба пережила). тож друзів як таких не маю, сумно..
❤❤❤
Дякую за випуск! Тема гаряча та важлива!
Дуже люблю ваші випуски, такі дівчачі та душевні 💔
Девочки ваше шоу топ, я посмотрела несколько видео и залипла❤Напоминает мои посиделки с друзьями, такие же искренние глубокие разговоры но одновременно легкие и непринуждённые 👍 даже если тема на первый взгляд кажется неудобной
Про гроші чиста правда. У моїй родині була схожа ситуація,коли подруга тітки, з якою дружили більше 15 років та хрестили дітей, позичила вагому суму на потреби свого хлопця.
Коли їй про борг нагадали, почала сваритися та згодом зовсім припинила спілкування з тіткою та забула про похресницю. Борг ніхто не повернув, звичайно.
Мене одного разу навчили так: позичати тільки ту суму, яку тобі буде не шкода віддати назавжди. Хоча в будь-якому разі, якщо людина не поверне навіть невелику суму, то буде видно їх сутність.
Дякую за таку цікаву тему, маю схожі думки до Ясі 👍
❤️ ❤️ ❤️
Дякую за черговий крутий випуск! Останнім часом відчуваю себе дуже самотньою, хоч навколо дуже багато людей, знайомих, друзів, колег, родичів. Але в одному відео про самотність говорили, що вона виникає, коли тобі не вистачає однодумців. І у мені щось ойкнуло, бо так і є. З друзями хочу почувати себе на одній хвилі, говорити про однакові речі, бути почутою, але і відчувати, що людина мені довіряє, бо вона мені розповідає щось дуже особисте. Ще мені потрібна людина зі здоровою психікою, які не ображаються на усілякі дрібниці, типу що я не відповіла вчасно, бо коли тобі постійно говорять якісь претензії і хочуть у тебе викликати почуття провини, то для мене це но гоу. З такими людьми я вже намучилася. А ще для мене справжній друг це та людина, яка завжди повертається, не зважаючи ні на що. Бо коли тобі людина дійсно дорога, то ти готовий часом переступити через свій егоїзм, тільки якби не втратити цю людину. Як сказав хтось десь, цініть людей, які до вас ставляться добре.
дружити це і працювати над стосунками теж, але це того варте ❤️
Окремо дякую вам за вашу роботу - мені дуже цікаво вас слухати )
Про дружбу між чоловіком і жінкою гарно розповіла Женя Стрелецька) за яких умов дружба не буває, а за яких умов це можливо
Дякую за випуск ! Зараз дійсно важливо мати друзів які тебе підтримують або небоятсись завести нових друзів в нових містах та умовах
нові друзі - це ж нові можливості))
В мене теж немає друзів.
Завжди виходить, що люди спілкуються зі мною щоб вирішити свої якісь проблеми, не важливо якого характеру, а потім зникають, ігнорують, не відповідають, а я нав'язуватись не буду.
Типу чому я мушу бігати за кимось, дружба це щирі стосунки.
У дружбі як і у коханні повинна бути взаємність, один робить крок- інший наступний і т.д.
@@shinebright5214 ну типу так, тому я відчуваючи відсутність взаємності навіть покинула змоги з кимось затоваришувати, ну спілкуватись просто розмовляти так, але це раз на місяць в кращому випадку хтось про мене згадає (якщо я буду не перша)
тому занурення в хоббі допомагає відволіктись від можливо якоїсь хвилі самотності🙂
@@OleksandraTumenok так, це справді проблема, тема взаємності, я за останні кілька років вже не пам'ятаю,щоб хтось був мені дійсно радий з приятельок,якесь розчарування постійне в них
@@shinebright5214 не те слово, а часом хочеться просто навіть посидіти і поворчати але з кимось з подруг, а то хлопець мій скоро втече від мене😂
@@OleksandraTumenok так, розумію, друзі повинні бути,окрім романтичних відносин)
Класний випуск. Дякую, дівчата)
❤️ ❤️ ❤️
Дуже сподобався випуск! Дякую за Ірену Карпу! Обожнюю її слухати❤️ дівчата, ви прекрасні!
Актуальна і цікава тема, але подана якось сумбурно, не було експерта, між дівчатами відчувалась напруга, від Мотрічки забагато ненормативної лексики, хіба так було раніше? Від цього складалось враження, що я слухаю просто дівчат десь біля під'їзду. Можливо, справа в червоному фоні)
І мої очікування від випуску не справдилися :(
Погоджуюся, тема класна, але подана поверхнево. Плюс тільки Ясі і Карпі. Катя себе вела дивно, щонайменше. Ненормативна лексика, «типу» через кожне слово. А фраза: «хочеш мати друзів, більше тусуйся» просто апогей мудрості.
ось вам приклад дружньої зради: з другого дня війни я не могла поговорити зі своїми подружками, бо вони були постійно зайняті, не відповідали на дзвінки і повідомлення, і коли я поїхала закордон, вони образились за це на мене і не спілкувалися три місяці, хоча я намагалася зв"язуватися, писала їм постійно : як ви? чи потрібна допомога? Мені було дуже боляче через це. Після мого повернення в Україну ми поговорили і наче відновили спілкування, але мені весь час було не комфортно і я зрозуміла, що не хочу більше бачити цих людей в своєму житті. Більше ми не спілкуємось, дружбі довжиною в 12 років кінець, я ні краплі не жалкую про це.
мабуть, це стало останньою краплею. розуміємо вас ❤️
@@ebautebaut дійсно, ви праві, згадалося багато моментів, на які я закривала очі раніше
Самодостатня людина може обійтись без друзів, а хитра їх заводить, щоб використати у своїх цілях. © Конфуцій
Не, Джейсон Стетхем
Через війну поступово віддалилася від всіх друзів, так само вийшло, цінності нові з'явилися. Та й ресурсів і енергії зараз нема на нові знайомства, вистачає спілкування з хлопцем.
На все свій час.
Дівчата всі чарівні, надихаєте🖤
❤️
Друзі та спільна справа (бізнез) - з мого досвіду, несумісні речі - шкодить і дружбі, і справі.
Дівчата, дякую за випуск!)
Я почула, що моє бачення дружби теж нормальне.
Вважала себе егоїстичною невдекваткою, а виявляється дуже навіть норм))
Обіймаю і ще раз дякую
Давно не дивилася ваші випуски. Ви такі класні, смішни, щіри. А ще ви супер красоткі!
❤️❤️❤️
Ахххах, смішні шкіри) згодна!
Класний випуск, дякую за роботу
В мене кейс, з яким я досі не розібралась
Виїхала з окупації і весь мій соціальний капітал залишився в минулому. Обставини склалися так, що наразі працює чоловік, а моя робота без трудової. Мені комфортно в такому стилі життя, але проблема полягає в тому, що немає підґрунтя для знайомства з новими людьми, а для мене важливе спілкування, зустрічі, якась активність. Досі не розібралася що з цим робити
Дуже поверхнева і плоска розмова про дружбу.
Між ведучими дуже натягнута комунікація, відзутність бажання почути один одного. Не вистачає щирості.