В Ніжині більшовицькою владою були знищені всі дзвінниці, що являли собою окремі споруди від храму. Сюди належать: дзвінниця ансамблю грецьких церков(найвища у тогочасному Ніжині чотирьохярусна дзвіниця), два верхніх яруси були розібрані у 30-х роках, а у 1957 дзвіницю повністю знищили. Така ж доля спіткала дзвінницю Спасо-Преображенського собору, який радянськи війська підірвали під час відступу у 1941. Єдиним храмом, що був знищений повністю є Успенський собор та його триярусна дзвінниця. Влітку 1934 собор висадили в повітря вибухівкою, прямо в історичному центрі міста. Прете і наразі Ніжин дивує своєю величчю, і запрошує всіх бажаючих насолодитися надбанням української барокової, грецької та єврейської культур. Дякую за прекрасний подкаст про історію Сіверщини, чекаємо нових випусків
Велике вітання зі старовинного міста Чернігова! Ласкаво просимо до нас! У нас є унікальна архітектура,значущі історичні місця та пам'ятки й круті екскурсоводи. І звісно, у нас найгарніший в'їзд в місто-Катерининська церква на пагорбі💙💛
моя, вже покійна бабуся, часто розповідала, як вона тринадцятирічна їздила по коноплі з іншими односельчанами: повертаємось, пісні співаєм - весело так було))))
М.С.Грушевский «Иллюстрированная история Украины» 50. Начало козачества. Населеніе чувствовало себя вполн? беззащитнымъ. Литовское правительство вм?сто того, чтобы позаботиться о защит?, предпочитало откупаться подарками, согласно было даже платить хану отъ каждаго челов?ка ежегодную дань, чего не было зд?сь и при татарскомъ владычеств?; уговаривало татаръ опустошать московскія земли вм?сто литовскихъ и въ конц? концовъ добилось только того, что орда одинаково началаопустошать и московскія земли и литовскія. Кіевскія земли по об? стороны Дн?пра почти совс?мъ опзгст?лп отъ этихъ нападеній. На Пол?сь? около Овруча и Чернобыля были еще села, но начиная отъ Кіева дал?е на югъ держались только н?которые замки, и населеніе,какое еще не уб?жало отсюда подальше на с?веръ и западъ, въ бол?ебезопасные края, жило только при этихъ замкахъ и отсюда выходило на охоту или сельскохозяйственныя работы. ЗЗапуст?ніе было горшее нежели во врем?на Батыя, условія жизни несравненно тяжел?е.Зажурилась Украіна, що ніде прожити ¦-''.} Витоптала орда кіньми маленькіі діти.Ой маленьких витоптала, великих забрала,Назад руки постягала, під хана пігнала.Подн?провье обратилось въ пустыню. Одичало и заросло въ теченіе н?сколькихъ десятковъ л?тъ, какъ какая-нибудь дикая страна 54....На этихъ событіяхъ мы должны остановиться, чтобы понять р?зкую перем?ну въ жизни и условіяхъ восточной Украины: почемувнезапно оживаютъ восточно-украинскія пустыни,.. 56 Въ результат? вс?этиобстоятельства:уничтоженіе границы междуГалиціей и остальнойУкраиной, развитіе пом?щичьяго хозяйства, прикр?пленіе крестьянъ въ западнойУкраин?, отбираніе у крестьянъ земельи обложеніе ихъ непом?рной барщиной - гонятъ огромную колонизаціонную волну изъ западной Украины, а также изъ с?верозападнагогуще заселеннаго Пол?сья въ восточно-украинскіе просторы, ещенедавно (въ перепісяхъ 1552 года) рисовавшіеся полной пустыней съ разбросанными среди нея немногими замками. Въ посл?дней четверти XVI изат?мъ въ первой половин? XVII в?ка видъ ея совершенно изм?няется:основываются города на недавнихъ татарскихъ дорогахъ, широко разбрасываются села среди недавнихъ козацкихъ уходовъ, появляются шляхетскіе замки и замочки, контингенты пом?щичьихъ служащихъ и дворни.Польское право и польскіе норядки надвигаются туда, гд? еще недавнопаслись только дикіе кони и шум?лъ степной ковыль...Путешественникъ Эрихъ Ляссота, про?зжавшій по пути къкозакамъ въ 1594 году черезъ браславскія земли, разсказываетъ о небольшихъ блокгаузахъ съ бойницами, вид?нныхъ имъ зд?сь: туда укрывалиськрестьяне, если ихъ внезапно застигала орда, и отстр?ливались изъэтихъ бойницъ; въ виду такихъ случайноотеи крестьянинъ отправлялсяна полевыя работы не иначе, какъ вооружившись ружьемъ и саблей,такъ какъ татары зд?сь сновали постоянно и никогда нельзя было чувствовать себя въ безопасностиотъ нихъ. И украинскія народныя п?сни сохранилипамять объ этой обстановк?, когда крестьянинъ на своемъ собственномъ пол? могъ встр?титься съ татариномъ и очутится въ татарскихърукахъ. Но нужда д?лала людей отважными! Раздраженные неслыханнымъ ростомъ панщины, согнанные съ своихъ земель, крестьяне изъГалиціи уй?гали на Волынь и наПодолію, оттуда на кіевское пограничьеи въ Браславщину. Ч?мъ дал?е на югъ и востокъ уходили эти б?глецы,т?мъ бол?е легкія условія крестьянской жизни встр?чали, но въ конц?концовъ слухи о вольныхъ, совершенно свободныхъ отъ пом?щиковъземляхъ манили ихъ въ подн?провскія и побужскія, а зат?мъ и задн?провскія пустыни. Снова Грушевский. «История Украины-Руси». Т.1. "Теперішня подесенська Сїверщина має північний український діалєкт, ... що виразно відріжняєть ся від говорів посемських і посульських, витворених новійшою кольонїзацією".
М.С.Грушевский «Иллюстрированная история Украины» 50. Начало козачества. Населеніе чувствовало себя вполн? беззащитнымъ. Литовское правительство вм?сто того, чтобы позаботиться о защит?, предпочитало откупаться подарками, согласно было даже платить хану отъ каждаго челов?ка ежегодную дань, чего не было зд?сь и при татарскомъ владычеств?; уговаривало татаръ опустошать московскія земли вм?сто литовскихъ и въ конц? концовъ добилось только того, что орда одинаково началаопустошать и московскія земли и литовскія. Кіевскія земли по об? стороны Дн?пра почти совс?мъ опзгст?лп отъ этихъ нападеній. На Пол?сь? около Овруча и Чернобыля были еще села, но начиная отъ Кіева дал?е на югъ держались только н?которые замки, и населеніе,какое еще не уб?жало отсюда подальше на с?веръ и западъ, въ бол?ебезопасные края, жило только при этихъ замкахъ и отсюда выходило на охоту или сельскохозяйственныя работы. ЗЗапуст?ніе было горшее нежели во врем?на Батыя, условія жизни несравненно тяжел?е.Зажурилась Украіна, що ніде прожити ¦-''.} Витоптала орда кіньми маленькіі діти.Ой маленьких витоптала, великих забрала,Назад руки постягала, під хана пігнала.Подн?провье обратилось въ пустыню. Одичало и заросло въ теченіе н?сколькихъ десятковъ л?тъ, какъ какая-нибудь дикая страна 54....На этихъ событіяхъ мы должны остановиться, чтобы понять р?зкую перем?ну въ жизни и условіяхъ восточной Украины: почемувнезапно оживаютъ восточно-украинскія пустыни,.. 56 Въ результат? вс?этиобстоятельства:уничтоженіе границы междуГалиціей и остальнойУкраиной, развитіе пом?щичьяго хозяйства, прикр?пленіе крестьянъ въ западнойУкраин?, отбираніе у крестьянъ земельи обложеніе ихъ непом?рной барщиной - гонятъ огромную колонизаціонную волну изъ западной Украины, а также изъ с?верозападнагогуще заселеннаго Пол?сья въ восточно-украинскіе просторы, ещенедавно (въ перепісяхъ 1552 года) рисовавшіеся полной пустыней съ разбросанными среди нея немногими замками. Въ посл?дней четверти XVI изат?мъ въ первой половин? XVII в?ка видъ ея совершенно изм?няется:основываются города на недавнихъ татарскихъ дорогахъ, широко разбрасываются села среди недавнихъ козацкихъ уходовъ, появляются шляхетскіе замки и замочки, контингенты пом?щичьихъ служащихъ и дворни.Польское право и польскіе норядки надвигаются туда, гд? еще недавнопаслись только дикіе кони и шум?лъ степной ковыль...Путешественникъ Эрихъ Ляссота, про?зжавшій по пути къкозакамъ въ 1594 году черезъ браславскія земли, разсказываетъ о небольшихъ блокгаузахъ съ бойницами, вид?нныхъ имъ зд?сь: туда укрывалиськрестьяне, если ихъ внезапно застигала орда, и отстр?ливались изъэтихъ бойницъ; въ виду такихъ случайноотеи крестьянинъ отправлялсяна полевыя работы не иначе, какъ вооружившись ружьемъ и саблей,такъ какъ татары зд?сь сновали постоянно и никогда нельзя было чувствовать себя въ безопасностиотъ нихъ. И украинскія народныя п?сни сохранилипамять объ этой обстановк?, когда крестьянинъ на своемъ собственномъ пол? могъ встр?титься съ татариномъ и очутится въ татарскихърукахъ. Но нужда д?лала людей отважными! Раздраженные неслыханнымъ ростомъ панщины, согнанные съ своихъ земель, крестьяне изъГалиціи уй?гали на Волынь и наПодолію, оттуда на кіевское пограничьеи въ Браславщину. Ч?мъ дал?е на югъ и востокъ уходили эти б?глецы,т?мъ бол?е легкія условія крестьянской жизни встр?чали, но въ конц?концовъ слухи о вольныхъ, совершенно свободныхъ отъ пом?щиковъземляхъ манили ихъ въ подн?провскія и побужскія, а зат?мъ и задн?провскія пустыни. Снова Грушевский. «История Украины-Руси». Т.1. "Теперішня подесенська Сїверщина має північний український діалєкт, ... що виразно відріжняєть ся від говорів посемських і посульських, витворених новійшою кольонїзацією".
Шостка досить цікава в контексті Української революції 1917-1921 років, а саме антибільшовицьке повстання робітників на пороховому заводі, та долученість до цих подій Олександра Петлюри (молодшого брата Симона Петлюри), котрий парелельно почав утворювати таємну бойову повстанську організацію в Шосці та її околицях. (Сорі за можливі неточності, у разі чого можете у вікіпедії перевірити інфу) Але тим не менш, дуже дякую за відео про Сіверщину, бо регіон справді досит рідко згадується ❤❤❤@@komikistoryk
@@komikistorykзагалом якщо покопати, то можна досить багато розповісти про Шостку та її околиці (щодо околиць взяти навіть село Гамаліївку та його зв'язок з сім'єю Скоропатських, або ж майже 1000-чолітній Вороніж біля Шостки)
(Надсилаю вдруге, бо з першого разу чомусь не надіслалось, раніше навів посилання на вікіпедію, де більш детально описують ці події) Шостка досить цікава в контексті Української революції 1917-1921 років, а саме антибільшовицьке повстання робітників на пороховому заводі, та долученість до цих подій Олександра Петлюри (молодшого брата Симона Петлюри) котрий очолював там таємну бойову повстанську організацію, котра потім зробила значний вклад у звільнення Києва від більшовиків.(сорі якщо є якісь неточності) Але тим не менш, дуже дякую за відео про Сіверщину, бо регіон справді досит рідко згадується ❤❤❤
Я з Шостки родом і мені здається селище Вороніж все ж цікавіше) і Глухів. Хоча був пороховий завод колись і до совків місто виглядало цікавіше на старих фото і назви вуличок було прикольні. Колись готував розповідь про історію) Нині живу в Одесі і сумно от що досі в Шостці все той самий мер...
Працюю в інтернет крамниці. І тепер, коли оформлюю замовлення клієнтів асоціюю: «о, це замовлення з Поділля, це з Сіверщини, це з Слобожанщини…» Дякую, за вашу працю! Дякую, що повертаєте глибину памʼять українців!
1:33,як гарно якби адміністративно-територіальний поділ України виглядав би приблизно так. Ну круто ж. Колись треба буде відмінити старий, совковий адміністративно-територіальний поділ України який є сьогодні і створити новий,кордони і назви якого будуть відповідно до своїх історичних,культурних особливостей. Це буде по-європейськи і найголовніше по-українськи. Це дасть багато плюсів,наприклад: -посилиться історичність регіонів. -посилиться локальна ідентичність регіонів. -посилиться різноманітність України. І все це не розколить Україну,бо буде в рамках загально-української національної ідентичності.
Дякую за такий душевний випуск 😌 Дуже цікаво познайомитися ближче з Сіверщиною, яка на Сумщині, бо у себе на Чернігівщині об‘їздив досить багато, а там бачив хіба Кролевець та Шостку. Сіверщина - дуже потужний край. Щось таке глибоке відчувається, коли просто перебуваєш тут. Мені здається, всі любителі медитацій, йог та інших практик мають тут побувати й зацінити (особливо з Києва, бо то геть поруч), хехе
привіт із Глухова-Варшави!) мій родич цю технічну коноплю відкрив свого часу. говорять, що про нього та про цю коноплю є інформація в Амстердамі в музеї коноплі
Слухати вас - насолода. Привіт із Шостки))) ще хочу додати, що поблизу Питивля є Спащанський ліс, місця діяльності партизан під час ІІ світової війни. Ми ще за шкільних часів на екскурсію їздили. Пвм'ятаю яке враження на мене справили землянки, а наразі такі ж землянки у стрічках новин, нажаль
Мало згадків про Шостку, точніше їхня відсутність, 😢 ну так молоде місто, не той же Глухів конечно, але є ж ті самі околиці села , такі як наприклад Пирогівка, Собич, Гамаліївка, Вороніж .... Тому, шановні, робіть мені другу частину про Сіаерщину !!👍😜
Дякую було дуже цікаво. Чернігівщина батьківщина моїх прадідів. Дивиляся багато відео з Ервіном Міденом він цікаво і з любов'ю розповідає про рідні місця.
Дякую за таку несподівану розповідь. Восени 2019-го була на екскурсії в Батурині. Сказати, що вражена, то пропищати, в сенсі від захвату. А за два роки була на екскурсії саме Сіверщиною, вже як практикантка-екскурсовод. Було захопливо, хоча стрьомнувато, бо водій не забував повідомити на кшталт: "Ми за 15 км від росії". Чернігів теж прекрасний. Приєднуюся до сказаного, бажаю мирного неба, аби люди приїджали
От хороша звичка писати думку-коментар одразу, бо під кінець випуску вже забула, що хотіла сказати😅 але довгі коментарі треба писати, от пишу, щоб про вас знало більше. Дякую дорогі земляки за черговий прекрасний випуск. Люблю❤
Я з Сіверщини, гурок таке є... Ну щоб з вулиці зразу в хату... Можливо ведучі щось не зроміли, бо в нас холодно і сніги і перші кімнати холодні, тіпа веранди...
Я с Семеновки, север Черниговской области. Думаю имелось в виду попасть в само здание с улицы. Да, сначала идет веранда, потом уже теплое помещение. Но это правда, что у нас нет забора перед домом, забор идет в один уровень с домом
Я з Чернігова. Балсанка - це виключно пластикова пляшка. На скляну сказати «балсанка» не можна. Дуже зручно, до речі, мате окреме слово для пластикової пляшки. Не розумію, чому в інших регіонах немає такого слова)
Подробности взятия Чернигова поляками фактически известны из одного источника - «Скарбницы» архимандрита Иоанникия Галятовского. Горностай тайно подошёл к Чернигову и разбил лагерь у села Пакуль. Воспользовавшись оплошностью гарнизона и жителей, его воины под видом рыбаков с возами рыбы, в которых прятались другие воины, проникли в Черниговский детинец, что привело к захвату и сожжению Чернигова. Уцелевшее местное население разбежалось по соседним городам. Погром города был настолько всеобъемлющим, что хронисты сравнивали его с погромом времён Батыева нашествия. Была разрушена и древняя святыня - Елецкий Успенский монастырь. Обвалились своды и стены, была безвозвратно утрачена Елецко-Черниговская икона Богородицы, хранившаяся в монастыре с XI века. Горностай пытался вывезти даже тяжёлые колокола Елецкого монастыря, но это ему не удалось. Последствия После сожжения Чернигов пустовал более 10 лет. Лишь к началу 1620-х годов в него возвращается жизнь[2]. Поскольку вся Северская земля по Деулинскому перемирию 1618 года отошла Речи Посполитой, *новое заселение города шло с запада и юга, с подвластных Польше малороссийских земель[3][4].* Древние Спасо-Преображенский и Борисоглебский соборы были отданы иезуитам и доминиканцам, превратившим их в костёлы.
Привіт від литовського конотопчанина! Щиро дякую вам за гарне відео. До цього ніколи особливо не чув про Сіверщину, як про окремий регіон від полісся. Ще раз дякую за відос! P.s. Феликс, мой кореш был Вашем стендапе в Конотопе, уже после моей миграции. Говорил, было офигенно. Приезжайте ещё!
В Глухові є Олександр Мірошниченко - науковий співробітник національного заповідника «Глухів» і вам треба записати з ним відео, він є військовим 3ОШБ. Має бути топовим випуском
З приводу розрізнення Полісся, Волині і Сіверщини: Полісся це географічний регіон, його згадують частіше у контексті природних ландшафтів, а Сіверщина і Волинь це етно-культурні регіони, які згадують у історичному та культурному контексті.
Дякую за контент! Коментар для просування каналу! Я з Ніжина! Є легенда, що Гоголь почув історію про панночку, яку відспівував семінарист саме в Ніжині.
Можливо походження назви Сіверщина дійсно пов'язана з чорним, бо і назви міст в цьому регіоні - Чернігів, Чорнобиль😮 можливо і їх бог Сівер був Чорним богом :) Доречі колір одягу Старків у грі престолів теж був чорний, а вони жили на півночі... все пов'язано)))
Хлопці, дякую за вашу роботу! Ви класні! А за Чернігів - окреме дякую) дуже скучила за рідним містом, але після вашого огляду аж на душі тепліше стало 😊
Привіт з Конотопу. Коноплі, після того як їх збирали, вимочували у водоймі ( ставках, заплавах), після чого риба, яка там водилась, дурманіла і спливала до верху, після чого її можна було руками збирати. Так рибу заготоляли на зиму: солили, сушили і просто смажили.
Історична Сіверщина включає в себе також Брянськ, Курськ, Орел, Калугу і середнє Пооччя аж до Коломни, де в Оку впадає річка Сіверка. Треба повертати до рідної колиски, Ока буде надійним природним кордоном з майбутньою Великою Фінляндією.
Дякую за відео, дуже цікаво було послухати. Після переїзду з Донецька в Києв, мої бабуся і дідусь переїзали до Чернігова. Кожне літо до них приїжджав, багато приємних спогадів
Про "дерев'яне мережево" сподобалось. Якщо з дитинства його бачиш, то звик. А коли їдеш машиною іншими регіонами, то відчула відразу,щось не те на вікнах;)) . В дитинстві ще помітила різницю ,як будували віранди на конотопщині і в сумському районі. Особливо дахи віранд .
Ще років 30 тому мені стара бабця в глухому селі, коли побачив коноплю на городі, сказала , що так кашель завжди лікували, кращого відхаркуючого не знайти
Село Сари, Полтавська область. Бабуся зберегла декілька старезних комплектів постільної білизни, а також сорочок - і все конопляне! Раніше справді це була буденна тканина, яка схожа на льон. І спиться на/в ній офігезно комфортно :)
Дякую вам за ваші чудові відео ❤️ це про мої рідні краї) але зараз я в Одесі живу вже 6 років. Коли переїхав то дуже дивувався... Бо все ж Сумщина і Чернігівщина, там де я бував, не так сильно русифікована як Одеса 🌚 це просто біда...
Якщо надумаєте робити випуск про "Слово о полку Ігоревім", обов'язково запросіть історика з Путивля Павла Пономаренко, він вам дуже багато цікавого може розказати
Вітаю! Чудовий випуск. Все як завжди органічно і просто гарно. Але буде прохання: додайте, будь ласка, супровідний звук, коли картинки чи фото виводите. Часто я просто слухаю і виходить постійно якісь ілюстрації пропускаю. Дякую
Я із Скадовська Херсонської області , теж памʼятаю з дитинства слово «бальсанка», я не впевнена чи вірно написала, ми так казали але ніколи не писала це слово.
А ще в Конотопі хати дуже часто такого сіро-синього кольору. В кого які версії чому ?)) 😅 Можна поставити чоловічка в Гугл картах і подивитися навколо - полюбому таку побачите) Підказка - рефрижератори😂
Щось я з хатами не зрозуміла. Де не була по селах на Чернігівщині. У нас йде забор, прохід до хати (особисто в нас ростуть трави й квіти та сад), в хатах є ґанок, далі йде нежитлова частина будинку сіни (прабаба називала «сєнци»), а потім вже житлові кімнати в хаті. Біля хати йде сад та скотний двір , а далі вже городи.
Так, у нас в Конотопі і в селах хати стояли і стоять окремо. А коли бувала років 10 тому в Шосткинському районі, Яміль, то була здивована,коли хати впритул до забору стоять,як одне ціле. І є два входи з вулиці: один прямо в хату( сходи,рундук на вулиці) ,а другий вхід в заборі у двір. Не впевнена,що зрозуміло пояснила... Це треба побачити. Таке я бачила тільки на півночі Сумщини. Я фоткала такі будинки, двори, вулиці,щоб показати знайомим, бо для нас це дуууже незвичне
Хотів би побачити світ в якому монголи не дійшли до Русі і зупинились десь під Москвою. Якщо так порахувати то за умов існування централізованої Київської Русі сьогодні ми б мали потужну слов'янську державу без сильних ворогів на кордоні.
Привіт з Глухова👋🏽 дякуємо за згадку міста❤️ було б чудово зробити випуск про Лівобережну гетьманську столицю, маленьке місто з великою історію. Як студентський ректор, не можу не згадати, що також у Глухові є ГНПУ, Глухівський національний педагогічний університет, гарно виглядатиме на фоні у відео😉
Шкода що наш історик не навчався в Торонті на курсах українознавства. Тодітне фантазував би про чорний кольор і ліси. Він знав би що в Евразії від Японії по Польщу кольорами визначали сторони світу а саме чорний це північ, червоний це південь, білий це захід а синій це схід
в Тернопільщині бабця розповідала, що в них теж були великі поля конОплі. вона називала конОплі. в них був тютюн, десь третина землі для пшениці і конОплі. так що не тільки Сіверщина😉
Якщо Сіверщина та Слобожанщина не на слуху, то що казати за Запоріжжя. За моїми спостереженнями, дуже багато людей нічого не знають про Запорізьку область, окрім тільки як про Запоріжжя, Січ, Хортиця. А що там далі ніхто того не зна
mssg.me/kplusi - підтримати проєкт
fca.ua/felix-redka-europe/ - стендапи Фелікса в Європі
про який регіон України хочете послухати наступним?
В Ніжині більшовицькою владою були знищені всі дзвінниці, що являли собою окремі споруди від храму. Сюди належать: дзвінниця ансамблю грецьких церков(найвища у тогочасному Ніжині чотирьохярусна дзвіниця), два верхніх яруси були розібрані у 30-х роках, а у 1957 дзвіницю повністю знищили. Така ж доля спіткала дзвінницю Спасо-Преображенського собору, який радянськи війська підірвали під час відступу у 1941. Єдиним храмом, що був знищений повністю є Успенський собор та його триярусна дзвінниця. Влітку 1934 собор висадили в повітря вибухівкою, прямо в історичному центрі міста. Прете і наразі Ніжин дивує своєю величчю, і запрошує всіх бажаючих насолодитися надбанням української барокової, грецької та єврейської культур. Дякую за прекрасний подкаст про історію Сіверщини, чекаємо нових випусків
Дякую за випуск! Вітання з Шостки!
Ура! Нарешті випуск про мою рідну Сіверщину 🤗 привіт із Шостки
Привіт, землячко!
Велике вітання зі старовинного міста Чернігова! Ласкаво просимо до нас! У нас є унікальна архітектура,значущі історичні місця та пам'ятки й круті екскурсоводи.
І звісно, у нас найгарніший в'їзд в місто-Катерининська церква на пагорбі💙💛
це правда! були не раз і ще будемо!
Привіт з Конотопу 🙌❤️😅
моя, вже покійна бабуся, часто розповідала, як вона тринадцятирічна їздила по коноплі з іншими односельчанами: повертаємось, пісні співаєм - весело так було))))
блін, якщо прислухатись чутно пташок! кайф!
Відразу видно кому з вас вирізали геморой, вибачте)
Такі милі подкасти в незвичацних місцях.. ще в гораз запам'яталось
Це дуж атмосферно
Потрібно ще робити випуски про Сівершину і Слобожанщину. Це для мене найцікавіші регіони, мабуть тому-що звідси походять мої предки.
М.С.Грушевский «Иллюстрированная история Украины»
50. Начало козачества.
Населеніе чувствовало себя вполн? беззащитнымъ. Литовское правительство вм?сто того, чтобы позаботиться о защит?, предпочитало откупаться подарками, согласно было даже платить хану отъ каждаго челов?ка ежегодную дань, чего не было зд?сь и при татарскомъ владычеств?; уговаривало татаръ опустошать московскія земли вм?сто литовскихъ и въ конц? концовъ добилось только того, что орда одинаково началаопустошать и московскія земли и литовскія. Кіевскія земли по об? стороны Дн?пра почти совс?мъ опзгст?лп отъ этихъ нападеній. На Пол?сь? около Овруча и Чернобыля были еще села, но начиная отъ Кіева дал?е на югъ держались только н?которые замки, и населеніе,какое еще не уб?жало отсюда подальше на с?веръ и западъ, въ бол?ебезопасные края, жило только при этихъ замкахъ и отсюда выходило на охоту или сельскохозяйственныя работы. ЗЗапуст?ніе было горшее нежели во врем?на Батыя, условія жизни несравненно тяжел?е.Зажурилась Украіна, що ніде прожити ¦-''.} Витоптала орда кіньми маленькіі діти.Ой маленьких витоптала, великих забрала,Назад руки постягала, під хана пігнала.Подн?провье обратилось въ пустыню. Одичало и заросло въ теченіе н?сколькихъ десятковъ л?тъ, какъ какая-нибудь дикая страна
54....На этихъ событіяхъ мы должны остановиться, чтобы понять р?зкую перем?ну въ жизни и условіяхъ восточной Украины: почемувнезапно оживаютъ восточно-украинскія пустыни,..
56 Въ результат? вс?этиобстоятельства:уничтоженіе границы междуГалиціей и остальнойУкраиной, развитіе пом?щичьяго хозяйства, прикр?пленіе крестьянъ въ западнойУкраин?, отбираніе у крестьянъ земельи обложеніе ихъ непом?рной барщиной - гонятъ огромную колонизаціонную волну изъ западной Украины, а также изъ с?верозападнагогуще заселеннаго Пол?сья въ восточно-украинскіе просторы, ещенедавно (въ перепісяхъ 1552 года) рисовавшіеся полной пустыней съ разбросанными среди нея немногими замками. Въ посл?дней четверти XVI изат?мъ въ первой половин? XVII в?ка видъ ея совершенно изм?няется:основываются города на недавнихъ татарскихъ дорогахъ, широко разбрасываются села среди недавнихъ козацкихъ уходовъ, появляются шляхетскіе замки и замочки, контингенты пом?щичьихъ служащихъ и дворни.Польское право и польскіе норядки надвигаются туда, гд? еще недавнопаслись только дикіе кони и шум?лъ степной ковыль...Путешественникъ Эрихъ Ляссота, про?зжавшій по пути къкозакамъ въ 1594 году черезъ браславскія земли, разсказываетъ о небольшихъ блокгаузахъ съ бойницами, вид?нныхъ имъ зд?сь: туда укрывалиськрестьяне, если ихъ внезапно застигала орда, и отстр?ливались изъэтихъ бойницъ; въ виду такихъ случайноотеи крестьянинъ отправлялсяна полевыя работы не иначе, какъ вооружившись ружьемъ и саблей,такъ какъ татары зд?сь сновали постоянно и никогда нельзя было чувствовать себя въ безопасностиотъ нихъ. И украинскія народныя п?сни сохранилипамять объ этой обстановк?, когда крестьянинъ на своемъ собственномъ пол? могъ встр?титься съ татариномъ и очутится въ татарскихърукахъ. Но нужда д?лала людей отважными! Раздраженные неслыханнымъ ростомъ панщины, согнанные съ своихъ земель, крестьяне изъГалиціи уй?гали на Волынь и наПодолію, оттуда на кіевское пограничьеи въ Браславщину. Ч?мъ дал?е на югъ и востокъ уходили эти б?глецы,т?мъ бол?е легкія условія крестьянской жизни встр?чали, но въ конц?концовъ слухи о вольныхъ, совершенно свободныхъ отъ пом?щиковъземляхъ манили ихъ въ подн?провскія и побужскія, а зат?мъ и задн?провскія пустыни.
Снова Грушевский. «История Украины-Руси». Т.1.
"Теперішня подесенська Сїверщина має північний український діалєкт, ... що виразно відріжняєть ся від говорів посемських і посульських, витворених новійшою кольонїзацією".
@@Wald-fc1tq ох, ботва, яби ти ще трохи розуміла, що саме цитуєш на свою дурну голову )))))
Дуже цікаво послухати саме про північ нашої країни, дуже красивий край, дякую за таку можливість!
Як приємно чути за рідний край 🤗 Слухаю вас і думками повертаюся в ці чудові міста нашої Сіверщини. Глухів is love❤
Велика дяка з Шостки!
Дякую за відео! Але шановні не згадали про Вороніж. Так, у нас е свій Вороніж. Селище з цікавою історією.
Вітання з Новгорода-Сіверського!) Дуже приємно послухати про рідний край ❤️
М.С.Грушевский «Иллюстрированная история Украины»
50. Начало козачества.
Населеніе чувствовало себя вполн? беззащитнымъ. Литовское правительство вм?сто того, чтобы позаботиться о защит?, предпочитало откупаться подарками, согласно было даже платить хану отъ каждаго челов?ка ежегодную дань, чего не было зд?сь и при татарскомъ владычеств?; уговаривало татаръ опустошать московскія земли вм?сто литовскихъ и въ конц? концовъ добилось только того, что орда одинаково началаопустошать и московскія земли и литовскія. Кіевскія земли по об? стороны Дн?пра почти совс?мъ опзгст?лп отъ этихъ нападеній. На Пол?сь? около Овруча и Чернобыля были еще села, но начиная отъ Кіева дал?е на югъ держались только н?которые замки, и населеніе,какое еще не уб?жало отсюда подальше на с?веръ и западъ, въ бол?ебезопасные края, жило только при этихъ замкахъ и отсюда выходило на охоту или сельскохозяйственныя работы. ЗЗапуст?ніе было горшее нежели во врем?на Батыя, условія жизни несравненно тяжел?е.Зажурилась Украіна, що ніде прожити ¦-''.} Витоптала орда кіньми маленькіі діти.Ой маленьких витоптала, великих забрала,Назад руки постягала, під хана пігнала.Подн?провье обратилось въ пустыню. Одичало и заросло въ теченіе н?сколькихъ десятковъ л?тъ, какъ какая-нибудь дикая страна
54....На этихъ событіяхъ мы должны остановиться, чтобы понять р?зкую перем?ну въ жизни и условіяхъ восточной Украины: почемувнезапно оживаютъ восточно-украинскія пустыни,..
56 Въ результат? вс?этиобстоятельства:уничтоженіе границы междуГалиціей и остальнойУкраиной, развитіе пом?щичьяго хозяйства, прикр?пленіе крестьянъ въ западнойУкраин?, отбираніе у крестьянъ земельи обложеніе ихъ непом?рной барщиной - гонятъ огромную колонизаціонную волну изъ западной Украины, а также изъ с?верозападнагогуще заселеннаго Пол?сья въ восточно-украинскіе просторы, ещенедавно (въ перепісяхъ 1552 года) рисовавшіеся полной пустыней съ разбросанными среди нея немногими замками. Въ посл?дней четверти XVI изат?мъ въ первой половин? XVII в?ка видъ ея совершенно изм?няется:основываются города на недавнихъ татарскихъ дорогахъ, широко разбрасываются села среди недавнихъ козацкихъ уходовъ, появляются шляхетскіе замки и замочки, контингенты пом?щичьихъ служащихъ и дворни.Польское право и польскіе норядки надвигаются туда, гд? еще недавнопаслись только дикіе кони и шум?лъ степной ковыль...Путешественникъ Эрихъ Ляссота, про?зжавшій по пути къкозакамъ въ 1594 году черезъ браславскія земли, разсказываетъ о небольшихъ блокгаузахъ съ бойницами, вид?нныхъ имъ зд?сь: туда укрывалиськрестьяне, если ихъ внезапно застигала орда, и отстр?ливались изъэтихъ бойницъ; въ виду такихъ случайноотеи крестьянинъ отправлялсяна полевыя работы не иначе, какъ вооружившись ружьемъ и саблей,такъ какъ татары зд?сь сновали постоянно и никогда нельзя было чувствовать себя въ безопасностиотъ нихъ. И украинскія народныя п?сни сохранилипамять объ этой обстановк?, когда крестьянинъ на своемъ собственномъ пол? могъ встр?титься съ татариномъ и очутится въ татарскихърукахъ. Но нужда д?лала людей отважными! Раздраженные неслыханнымъ ростомъ панщины, согнанные съ своихъ земель, крестьяне изъГалиціи уй?гали на Волынь и наПодолію, оттуда на кіевское пограничьеи въ Браславщину. Ч?мъ дал?е на югъ и востокъ уходили эти б?глецы,т?мъ бол?е легкія условія крестьянской жизни встр?чали, но въ конц?концовъ слухи о вольныхъ, совершенно свободныхъ отъ пом?щиковъземляхъ манили ихъ въ подн?провскія и побужскія, а зат?мъ и задн?провскія пустыни.
Снова Грушевский. «История Украины-Руси». Т.1.
"Теперішня подесенська Сїверщина має північний український діалєкт, ... що виразно відріжняєть ся від говорів посемських і посульських, витворених новійшою кольонїзацією".
Подкаст дуже цікавий, єдине що обговорили всі міста такі як: Глухів, Конотоп, Новгород, а про Шостку майже ні слова не почула😢😢😢
нажаль Шостка, не настільки давнє місто, але за змоги, обов'язково приділимо більше уваги!
Шостка досить цікава в контексті Української революції 1917-1921 років, а саме антибільшовицьке повстання робітників на пороховому заводі, та долученість до цих подій Олександра Петлюри (молодшого брата Симона Петлюри), котрий парелельно почав утворювати таємну бойову повстанську організацію в Шосці та її околицях. (Сорі за можливі неточності, у разі чого можете у вікіпедії перевірити інфу)
Але тим не менш, дуже дякую за відео про Сіверщину, бо регіон справді досит рідко згадується ❤❤❤@@komikistoryk
@@komikistorykзагалом якщо покопати, то можна досить багато розповісти про Шостку та її околиці (щодо околиць взяти навіть село Гамаліївку та його зв'язок з сім'єю Скоропатських, або ж майже 1000-чолітній Вороніж біля Шостки)
(Надсилаю вдруге, бо з першого разу чомусь не надіслалось, раніше навів посилання на вікіпедію, де більш детально описують ці події)
Шостка досить цікава в контексті Української революції 1917-1921 років, а саме антибільшовицьке повстання робітників на пороховому заводі, та долученість до цих подій Олександра Петлюри (молодшого брата Симона Петлюри) котрий очолював там таємну бойову повстанську організацію, котра потім зробила значний вклад у звільнення Києва від більшовиків.(сорі якщо є якісь неточності)
Але тим не менш, дуже дякую за відео про Сіверщину, бо регіон справді досит рідко згадується ❤❤❤
Я з Шостки родом і мені здається селище Вороніж все ж цікавіше) і Глухів. Хоча був пороховий завод колись і до совків місто виглядало цікавіше на старих фото і назви вуличок було прикольні. Колись готував розповідь про історію) Нині живу в Одесі і сумно от що досі в Шостці все той самий мер...
Клас, нарешті дійшло діло, до цього каналу і подивилась перший випуск, а то тільки підписана була😜👍
Дякуємо за відео! Хай квітне україномовний ютуб і Україна 🇺🇦🇺🇦🇺🇦❤️💪
Працюю в інтернет крамниці. І тепер, коли оформлюю замовлення клієнтів асоціюю: «о, це замовлення з Поділля, це з Сіверщини, це з Слобожанщини…» Дякую, за вашу працю! Дякую, що повертаєте глибину памʼять українців!
1:33,як гарно якби адміністративно-територіальний поділ України виглядав би приблизно так. Ну круто ж. Колись треба буде відмінити старий, совковий адміністративно-територіальний поділ України який є сьогодні і створити новий,кордони і назви якого будуть відповідно до своїх історичних,культурних особливостей. Це буде по-європейськи і найголовніше по-українськи. Це дасть багато плюсів,наприклад:
-посилиться історичність регіонів.
-посилиться локальна ідентичність регіонів.
-посилиться різноманітність України.
І все це не розколить Україну,бо буде в рамках загально-української національної ідентичності.
Тільки не треба робити білий текст на жовтому фоні (на мапі). Бо це біль для очей і нечітабільно
Дякую за такий душевний випуск 😌 Дуже цікаво познайомитися ближче з Сіверщиною, яка на Сумщині, бо у себе на Чернігівщині об‘їздив досить багато, а там бачив хіба Кролевець та Шостку. Сіверщина - дуже потужний край. Щось таке глибоке відчувається, коли просто перебуваєш тут. Мені здається, всі любителі медитацій, йог та інших практик мають тут побувати й зацінити (особливо з Києва, бо то геть поруч), хехе
привіт із Глухова-Варшави!) мій родич цю технічну коноплю відкрив свого часу. говорять, що про нього та про цю коноплю є інформація в Амстердамі в музеї коноплі
вау!
Вітання з Сіверщини!!
Цікаво слухати про багато регіонів України , але слухати про рідний край це окремий вид насолоди і захоплення))) Дякую❤️
Слухати вас - насолода. Привіт із Шостки))) ще хочу додати, що поблизу Питивля є Спащанський ліс, місця діяльності партизан під час ІІ світової війни. Ми ще за шкільних часів на екскурсію їздили. Пвм'ятаю яке враження на мене справили землянки, а наразі такі ж землянки у стрічках новин, нажаль
Привіт
Мало згадків про Шостку, точніше їхня відсутність, 😢 ну так молоде місто, не той же Глухів конечно, але є ж ті самі околиці села , такі як наприклад Пирогівка, Собич, Гамаліївка, Вороніж ....
Тому, шановні, робіть мені другу частину про Сіаерщину !!👍😜
Дякую було дуже цікаво. Чернігівщина батьківщина моїх прадідів. Дивиляся багато відео з Ервіном Міденом він цікаво і з любов'ю розповідає про рідні місця.
Так, тепер я знаю що напис примотаний до дерева ниточкою, і жодне дерево не постраждало. Дякую)
Дякую за випуск, родом з Городні, Чернігівська обл. Хотілось би почути більше про козацьку добу Сіверщини)
Яка чудова карта на 1.32.!!!!!
Лиш почала дивитися випуск - мед
Як ніби з вами в цьому лісочку,
Фелікс, Євген ❤❤❤❤❤❤❤
Дякую за таку несподівану розповідь. Восени 2019-го була на екскурсії в Батурині. Сказати, що вражена, то пропищати, в сенсі від захвату. А за два роки була на екскурсії саме Сіверщиною, вже як практикантка-екскурсовод. Було захопливо, хоча стрьомнувато, бо водій не забував повідомити на кшталт: "Ми за 15 км від росії". Чернігів теж прекрасний. Приєднуюся до сказаного, бажаю мирного неба, аби люди приїджали
Я обожнюю вибір ваших локацій🥰 хочеться не лише слухати, а і дивитися
Вподобайка ще до перегляду. Вітання з Конотопщини. Класно, хлопці, сидите. У нас, за кілька кілометрів від Сейму, уже б комарі з'їли😊
От хороша звичка писати думку-коментар одразу, бо під кінець випуску вже забула, що хотіла сказати😅 але довгі коментарі треба писати, от пишу, щоб про вас знало більше.
Дякую дорогі земляки за черговий прекрасний випуск.
Люблю❤
Я з Сіверщини, гурок таке є... Ну щоб з вулиці зразу в хату... Можливо ведучі щось не зроміли, бо в нас холодно і сніги і перші кімнати холодні, тіпа веранди...
Я теж такого не памʼятаю. Ріпкінський район- так точно. В самому Че, ті, що лишилися дома історичні, точно через подвірʼя.
Я с Семеновки, север Черниговской области. Думаю имелось в виду попасть в само здание с улицы. Да, сначала идет веранда, потом уже теплое помещение. Но это правда, что у нас нет забора перед домом, забор идет в один уровень с домом
У Чернігові є дуже крутий екскурсовод Ервін Міден. Мрію колись потріпити до нього на екскурсію, і на екскурсію до Євгена у Суми також.
Було круто зняти з ним подібний підкаст. Він дуже харизматичний
Я з Чернігова. Балсанка - це виключно пластикова пляшка. На скляну сказати «балсанка» не можна. Дуже зручно, до речі, мате окреме слово для пластикової пляшки. Не розумію, чому в інших регіонах немає такого слова)
Є, на сході україни таку тару називають- баклажка.
Підтримую. Балсанка-це пластикова тара. І це достатньо сучасне слово. Здивована,що в інших регіонах такого немає)
Я з Чернігова , але давно живу в Одесі. І балсанка - це з че, а баклажка майже всюди, в Одесі точно так кажуть на пластикову ( велику бутиль).
Подробности взятия Чернигова поляками фактически известны из одного источника - «Скарбницы» архимандрита Иоанникия Галятовского. Горностай тайно подошёл к Чернигову и разбил лагерь у села Пакуль. Воспользовавшись оплошностью гарнизона и жителей, его воины под видом рыбаков с возами рыбы, в которых прятались другие воины, проникли в Черниговский детинец, что привело к захвату и сожжению Чернигова. Уцелевшее местное население разбежалось по соседним городам. Погром города был настолько всеобъемлющим, что хронисты сравнивали его с погромом времён Батыева нашествия. Была разрушена и древняя святыня - Елецкий Успенский монастырь. Обвалились своды и стены, была безвозвратно утрачена Елецко-Черниговская икона Богородицы, хранившаяся в монастыре с XI века. Горностай пытался вывезти даже тяжёлые колокола Елецкого монастыря, но это ему не удалось.
Последствия
После сожжения Чернигов пустовал более 10 лет. Лишь к началу 1620-х годов в него возвращается жизнь[2]. Поскольку вся Северская земля по Деулинскому перемирию 1618 года отошла Речи Посполитой, *новое заселение города шло с запада и юга, с подвластных Польше малороссийских земель[3][4].* Древние Спасо-Преображенский и Борисоглебский соборы были отданы иезуитам и доминиканцам, превратившим их в костёлы.
@@Wald-fc1tq ахааахахахах, ольгинська ботва намагається щось зрозуміти в українській географії))))))))
Привіт від литовського конотопчанина! Щиро дякую вам за гарне відео. До цього ніколи особливо не чув про Сіверщину, як про окремий регіон від полісся. Ще раз дякую за відос!
P.s. Феликс, мой кореш был Вашем стендапе в Конотопе, уже после моей миграции. Говорил, было офигенно. Приезжайте ещё!
В Глухові є Олександр Мірошниченко - науковий співробітник національного заповідника «Глухів» і вам треба записати з ним відео, він є військовим 3ОШБ. Має бути топовим випуском
Згодна! Це буде дуже інформаційний і цікавий випуск про Глухів
Юхху, вітання з Ніжина, дякую за історію, як завжди в саме серденько)
це неймовірно. служу в регіоні цьому і бачу все це наяву. був на під в Сумах та під містом, картина різниться. обожнюю ваші відоси❤
дякуємо за захист!
З приводу розрізнення Полісся, Волині і Сіверщини: Полісся це географічний регіон, його згадують частіше у контексті природних ландшафтів, а Сіверщина і Волинь це етно-культурні регіони, які згадують у історичному та культурному контексті.
Дякую за контент! Коментар для просування каналу! Я з Ніжина! Є легенда, що Гоголь почув історію про панночку, яку відспівував семінарист саме в Ніжині.
Кажуть що загалом свої Вечори він написав ще у нас на Магерках)
Чому вас так цікаво дивитися?
вимбачте!
Інститут лубʼяних культур. Конопля, льон. Мішель Терещенко дуже цікавився цією темою і займався вирощуванням цих культур на початку.
Дякую за цікавий та файний контент. Однозначно вподобайка!
Я з Сіверщини (Чернігівська обл.), чекала такий випуск
Welcome в Чернігов! Тут класно провести вихідні, цікаво і насичено !
Можливо походження назви Сіверщина дійсно пов'язана з чорним, бо і назви міст в цьому регіоні - Чернігів, Чорнобиль😮 можливо і їх бог Сівер був Чорним богом :)
Доречі колір одягу Старків у грі престолів теж був чорний, а вони жили на півночі... все пов'язано)))
О, супер! Давно просив про відео про малу батьківщину, дякую!
Хлопці, дякую за вашу роботу! Ви класні!
А за Чернігів - окреме дякую) дуже скучила за рідним містом, але після вашого огляду аж на душі тепліше стало 😊
Привіт з Конотопу. Коноплі, після того як їх збирали, вимочували у водоймі ( ставках, заплавах), після чого риба, яка там водилась, дурманіла і спливала до верху, після чого її можна було руками збирати. Так рибу заготоляли на зиму: солили, сушили і просто смажили.
вау! це не фейк?)
О, дякую за цей випуск. Як сіверянці, мені дуже приємно)) і привіт землякам із Н-С❤
Історична Сіверщина включає в себе також Брянськ, Курськ, Орел, Калугу і середнє Пооччя аж до Коломни, де в Оку впадає річка Сіверка. Треба повертати до рідної колиски, Ока буде надійним природним кордоном з майбутньою Великою Фінляндією.
Только вы к ним (нам) не относитесь. Вам Грушевский написал, что вы из Галичины переселились.
@@albumkoretsky
Плевать на твоё мнение, объект энтомологии.
@@albumkoretsky
А ты--obi ект энто mologii.
@@Wald-fc1tq до вас ніхто з людей не відноситься, про вас тільки академік Павлов писав
Дякую за відео, дуже цікаво було послухати. Після переїзду з Донецька в Києв, мої бабуся і дідусь переїзали до Чернігова. Кожне літо до них приїжджав, багато приємних спогадів
Вітання з Чернігова .
Про "дерев'яне мережево" сподобалось. Якщо з дитинства його бачиш, то звик. А коли їдеш машиною іншими регіонами, то відчула відразу,щось не те на вікнах;)) . В дитинстві ще помітила різницю ,як будували віранди на конотопщині і в сумському районі. Особливо дахи віранд .
Чудові, розумні спікери))
МОЛОДЦІ 👏👏😉😍
Клас , надзвичайно цікаве відео про рідний край!😊
Вітання з Чернігова
Вітаннячко з Кролевця❤
Ще років 30 тому мені стара бабця в глухому селі, коли побачив коноплю на городі, сказала , що так кашель завжди лікували, кращого відхаркуючого не знайти
предки щось знали!
Каші з конопельних зернн, вареники то є смакота..... та користь ❤🎉🎉🎉
Пишу ще один коментар.
Перший написала,лиш почавши дивитись.
Дуже класний випуск.
Я з Коломиї. І не багато знаю про цей край.
Тож було цікаво!!!
Хлопці,ви просто неймовірні❤️
В Буринському районі в нас також кажуть «гурки».
Tak
Село Сари, Полтавська область. Бабуся зберегла декілька старезних комплектів постільної білизни, а також сорочок - і все конопляне! Раніше справді це була буденна тканина, яка схожа на льон. І спиться на/в ній офігезно комфортно :)
Я в шоці, моє місто згадали 😲
Нарешті відео про рідний край, дякую!
Ви кращі.Дякую...
Трохи поверхневий випуск…( Але дякую за роботу 😊
Глухів 💪💪💪💪💪💪💪💪❤️❤️❤️
Ви круті🔥🔥🔥 Ну, здається, епізод про Полісся уже сам напрошується!
буде!
Дякую вам за ваші чудові відео ❤️ це про мої рідні краї) але зараз я в Одесі живу вже 6 років. Коли переїхав то дуже дивувався... Бо все ж Сумщина і Чернігівщина, там де я бував, не так сильно русифікована як Одеса 🌚 це просто біда...
коли зайшла тема про діалект, чекала слово балсанка, але рідко чую як приклад, а ви його зазначили🥹
Дякую велике, дуже подобається засипати. 💪
Тут 9:35 певно маєте на увазі плем'я Чорноубраних
Якщо надумаєте робити випуск про "Слово о полку Ігоревім", обов'язково запросіть історика з Путивля Павла Пономаренко, він вам дуже багато цікавого може розказати
Вітаю! Чудовий випуск. Все як завжди органічно і просто гарно. Але буде прохання: додайте, будь ласка, супровідний звук, коли картинки чи фото виводите. Часто я просто слухаю і виходить постійно якісь ілюстрації пропускаю. Дякую
Я із Скадовська Херсонської області , теж памʼятаю з дитинства слово «бальсанка», я не впевнена чи вірно написала, ми так казали але ніколи не писала це слово.
Дякую ❤
А ще в Конотопі хати дуже часто такого сіро-синього кольору. В кого які версії чому ?)) 😅 Можна поставити чоловічка в Гугл картах і подивитися навколо - полюбому таку побачите) Підказка - рефрижератори😂
Щось я з хатами не зрозуміла. Де не була по селах на Чернігівщині. У нас йде забор, прохід до хати (особисто в нас ростуть трави й квіти та сад), в хатах є ґанок, далі йде нежитлова частина будинку сіни (прабаба називала «сєнци»), а потім вже житлові кімнати в хаті. Біля хати йде сад та скотний двір , а далі вже городи.
Так, у нас в Конотопі і в селах хати стояли і стоять окремо. А коли бувала років 10 тому в Шосткинському районі, Яміль, то була здивована,коли хати впритул до забору стоять,як одне ціле. І є два входи з вулиці: один прямо в хату( сходи,рундук на вулиці) ,а другий вхід в заборі у двір. Не впевнена,що зрозуміло пояснила... Це треба побачити. Таке я бачила тільки на півночі Сумщини. Я фоткала такі будинки, двори, вулиці,щоб показати знайомим, бо для нас це дуууже незвичне
Я по Адин зрозумів що подруга з Чернігівщини😂
Хотів би побачити світ в якому монголи не дійшли до Русі і зупинились десь під Москвою. Якщо так порахувати то за умов існування централізованої Київської Русі сьогодні ми б мали потужну слов'янську державу без сильних ворогів на кордоні.
Я з Глухова родом,скажу так,як технічна так і ні,була дуже досліджена ще до мого народження,гарне місто,щоб доживати свій вік
Те що тато розповів щира правда . У нас так будували
Ґанки на Сіверщині - це парадний вхід. Для господарства є інший в двір
Привіт з Глухова👋🏽 дякуємо за згадку міста❤️ було б чудово зробити випуск про Лівобережну гетьманську столицю, маленьке місто з великою історію. Як студентський ректор, не можу не згадати, що також у Глухові є ГНПУ, Глухівський національний педагогічний університет, гарно виглядатиме на фоні у відео😉
Привіт з старовинного козацького міста Прилуки!
Шкода що наш історик не навчався в Торонті на курсах українознавства. Тодітне фантазував би про чорний кольор і ліси. Він знав би що в Евразії від Японії по Польщу кольорами визначали сторони світу а саме чорний це північ, червоний це південь, білий це захід а синій це схід
Бл* це сонце 😂 в початку яке на пів лиця, кайф дуже комфортно працювати )))))
(Ясно що тема відволікає, але смішно)
Я з Кролевця, рушники тчуть, , навіть Кролевецькі рушники занесені до нематеріальних,культурних цінностей України в ЮНЕСКО.
привіт Кролевцю! ці рушники навіть були в декількох наших випусках, на фоні!
області наші давно потрібно переформатувати
Привіт з Конотопа
Люба Сумщина, нехай моцно квітне!
Для цього ефірах треба було запрошувати Терещенка
в Тернопільщині бабця розповідала, що в них теж були великі поля конОплі. вона називала конОплі. в них був тютюн, десь третина землі для пшениці і конОплі. так що не тільки Сіверщина😉
Коноплі,шановні,а не конопля! Коноплі!
Konotop mendsioned🤩🚩🔥
Якщо Сіверщина та Слобожанщина не на слуху, то що казати за Запоріжжя. За моїми спостереженнями, дуже багато людей нічого не знають про Запорізьку область, окрім тільки як про Запоріжжя, Січ, Хортиця. А що там далі ніхто того не зна
Треба відрізняти історичне полісся(північ Житомирщини,Рівенщини та Волині) та географічне полісся(+Київщина ,Чернігівщина Сумщина)