Акт Злуки: УНР feat ЗУНР | комік+історик
HTML-код
- Опубликовано: 28 май 2024
- сайт для колекціонерів Violity:
bit.ly/3vMDRe5
підтримати, придбавши додатковий контент на patreon:
/ komikistoryk
підтримати через monobank'у:
send.monobank.ua/jar/AJ7nnVZaVN
оформити спонсорство на ютубі:
/ @komikistoryk
підтримати нас кавовим донатом:
www.buymeacoffee.com/komikist...
підтримати разовим донатом на monobank:
5375414119512696
підтримати разовим донатом на приват24:
4149499310324528
якщо бажаєте підтримати криптою, валютним переводом, запропонувати інтеграцію або ще щось, пишіть на пошту:
felixredka@ukr.net
аудіоверсія на різних платформах:
anchor.fm/komikistoryk
інста Фелікса:
/ felix.redka
інста Євгена:
/ sumygard
телеграм-канал Євгена про історію:
t.me/sumygard
тікток проекту:
/ komikistoryk
комік Фелікс Редька + історичний мотиватор Євген Мурза легко та невимушено спілкуємося про минуле в авторському подкасті "комік+історик".
у цьому епізоді ми обговорюємо - акт злуки УНР+ЗУНР. розбираємо умови, за яких акт був підписаний, та чи був союз успішним. аналізуємо чим для України є свято Дня Соборності, згадуємо про акцію живого ланцюга від Івано-Франківська до Києва з 3 млн. людей, які взялися за руки.
зручні таймкоди:
00:00 інтро
00:37 текст акту злуки
02:06 що відбувається у світі?
05:20 даруємо збірку 1918 р.
07:24 передумови об'єднання України
17:36 Скоропадський+ЗУНР
19:41 розбіжності між ЗУНР і УНР
22:34 святкування злуки
31:41 чому акт розірвали?
39:15 висновки
звук записали завдяки онлайн-журналу "ЦУКР":
cukr.city/
кланяємось Сергію Гуцану, за те що пустив знімати в приватний музей "Причал Одіссея":
/ 191135698484499
#подкаст #деньсоборності #актзлуки
зі святом, українці!
беріть участь в конкурсі та підтримуйте нас, купуючи додатковий контент на patreon: www.patreon.com/komikistoryk
хай живе і квітне неподільна Україна!
Как и этот формат
і український ютуб:)
і Фелікс який не буде шутити про бомби ))))
Вічно. Від Сяну до Дону.
Я хочу, щоб дуже скоро коли у вас будуть мільйони підпісників, я всім розказувала, що підписана на вас ще з першого випуску♥️
Дуже вдячна за вашу роботу. Я ненавиділи історію України у школі, вона мені видавалась дуже нудною (нудною буда вчителька !!) і за іронією долі я переїхала у Німеччину зустрічалась з французом який писав магістерську роботу про Винниченка і я допомагала йому перечитуючи його щоденники. Вже тоді думала як же так у 2013 французу у Німеччині наша історія видавалась цікавою, тепер розумію що вона надважлива для розуміння сучасної Європи.
Я так кайфую ❤❤❤ дякую
а чому він вибрав саме винниченка, якась була особиста історія?
Прикол , те відчуття коли всі пишуть про свої подорожі з заходу на схід і з сходу , а захід , а ти живеш в самому центрі , в 40 Км від офіційного центру України.
Досі не розумію чого в такого цікавого, та важливого для українців контенту так мало лайків. Треба піднажати нам всім😄 Хлопці ви чудові
Сейчас привыкнем к такому количеству видео и потом будет ломка😂
Вже 😢
Маленька преамбула для Фелікса, може згадає мене як одного зі старих фанів, і як майже зустрілись у Парижі за місяць до початку повномаштабного вторгнення, і як цілував руки мені і моєму товаришу на концерті у Відні, як відданим фанам які сиділи і заливались слізьми від мистецтва майстра гумору.
Родом я з Броварів, тому можна описати першу подорож як на схід так на захід, але схід мені запамʼятався набагато більше.
2019 рік, літо, тільки після зно, я зі своєю дівчиною їду до Харкова і це наша перша спільна подорож. Не знали чого і очікувати від цього міста, бо після 2014 багато чого сталось і була якась невідомість, тим паче коли тобі тільки 17 і ти не дуже шариш хто такий Кернес і все що коїться в тому регіоні. Але по приїзду туди світ просто перевернувся від побаченого. Києвські парки і поруч не стоять у порівнянні з харківськими. Наскільки цікавий центр і як цікаво було досліджувати кожну вуличку та кожну будівлю, читати кожну памʼятну табличку та періодично щось гуглити про якісь історичні події повʼязані з Харковом. Можна довго описувати і романтизувати цю подорож, але якщо коротко, то люди, не лінуйтесь їздити Україною та досліджувати її. Якою цікавою вам би не здавалась Європа, вона ніколи не дасть вам цього почуття величності та краси, яке множиться на 100 через те що це своє, рідне.
Ця подорож змусила змінити думку про східну частину країни і зрозуміти, що там не тільки Яник та подібні, а величезна кількість чудових людей та глибока історія, на дослідження якої не вистачить і 10 поїздок
Неймовіро радий читати Вас. Ніжність рук пам'ятаю досі.
Круто! Українці тоді ідентифікували себе як нація тому що розмовляли однією мовою. Це треба показати кожному українцю який ще не перейшов на мову. Може хоч так дійде - наскільки це важливо 💛💙
я зі сходу України та моя перша подорож на захід відбулася так:
це була шкільна екскурсія до Татаріва(Івано-Франківська область), я тоді вперше дізналася, що виявляється люди з зх. України не збирають лише білі гриби та лисички, вони не визнають вішанок, чи підберезовиків. це мене дуже здивувало. щоб віддячити господарям за наш чудовий відпочинок, вчителі приготували окрошку, люди ніколи не їли цієї страви та були звиклі до гарячої їжі, тому підносячи ложку до рота дули туди холодним повітрям. взагалі там неймовірно добрий та емпатичний соціум, я була приємно вражена цією подорожжю. я неодноразово поверталися саме в це місце
❤
Згадав історію для конкурсу трирічної давнини, коли ще не знали шо таке ковід із чим його колять в руку.
раніше я жив в луганськії області майже на найсхіднішій теріторії країни(35 км від східного мису).
Моя сім'я вирішила поїхати до рідні на Закарпаття, 4.5 годин на машині до Вокзалу в Сватово, як ми намахались, але ми й не уявляли подорож в 28 години до Сваляви з пересадкою в Києві, то була ще та пригода. Але вона не закінчилася в самому потязі, хоч закарпатці говорили українською, деякі слова відрізнялись за вимовою чи значенням. На застіллі мені постійно говорили "никай", а я як телепень думав шо мені ховати потрібно... а насправді це значить "Дивись" ото тоді сміялись з мене. Або ще така історія була, кажуть мені "Ваню подай фантлик, руки зайняті", я знову стою в ступорі не розуміючи шо оно таке той фантлик, але потім я здогадався що це Сковорідка.... І такі приколи ледве не Щогодини траплялися. Але найбільше шо мене вразило це вода, здавалося б вода та й вода, але вона така була що я не міг напитися, гірська, прохолодна та гірська. Я навіть прихопив собі дві півторачки на згадку додому...
Як Евген потужно сказав в кінці! Дякую вам за цей випуск.
Дякую за подкаст! Було б непогано зробити випуск про ЗУНР. А то про події в Києві у ті часи часто говорять, а про те, що відбувалося на заході майже немає популярного контенту.
це дійсно цікава тема!
Моя перша подорож на захід України відбулася 5 років назад- це був Львів. Коли вперше побачила місто то подумала що в іншій країні, архітектура, вулички, атмосфера все інакше ніж на сході.
Шия довго боліла бо постійно дивилися вгору щоб розгледіти будівлі.
Також було прикольно вивчати нові правила міста. Якщо пропонують просто так патріотичні стрічки то готуй 50 грн, якщо називають шановний/а готуйся що буде пиздець😂👌🏻 Але кухня, люди і муд міста чарівні, завжи повертаюсь до Львова щоб окунутися в цю атмосферу 🙌 Також рекомендація хто не був в «Ресторація Бачевських» то чому ще досі читаєте цей текст а не куштуєте фірменний журик?!
З тими стрічками треба посилати їх відразу. Я один раз йшла зі сестрою містом і двоє хлопців підійшли і почали нам чіпляти ці стрічки. Ми подумали що якісь заходи, а ці двоє буйволів почали розказувати що треба давати гроші. Ми їх спаскудили і вони пошурували далі. Я дивуюсь хто їм платить і як не соромно в місті займатись вимаганням грошей. З приводу "шановний" - ви все правильно зрлзуміли. Якщо кажуть це слово і ще й наголошують на ньому, то буде скандал, або навіть бійка😂.
Найдальше на сході де я був це лівий берег Києва 🤣
Дякую вам хлопці, я пам'ятаю як в 1990 році стояли міліони людей
Сам із Сум, як і ти Фелікс. Вперше на заході України був в грудні 2021, за 3 місяці до повномасштабного вторгнення. Одразу скажу, тоді розмовляв я всюди російською і у Львові на мене навіть ніхто косо не подивився, не те що побив, чи вдарив. А був я на заході України бо це була моя весільна подорож. Я з дружиною їздили до Львова, потім до Закарпаття і назад до Львова. Кілька тижнів там були. Карпати - це щось. Перебуваючи там, ти начебто перебуваєш на краю світу. Дуже захоплює і заворожує. Фелікс, це тобі не наш сумський пентагон. Хоча і в Сумській області можна побачити красу. Також був на водоспаді Шипіт. Хочеться також влітку ще там побувати. Щодо людей, то вони такі ж приємні, привітні і веселі як і в Сумах. Тому мені не здалось що я перебуваю в якійсь окремій країні, або серед чужих ментально мені людей. Це ж слава тобі Господи не рашка. З днем Соборності всіх українців!
Ще одне місто зі своїм Пентагоном
Привіт з Сум!
Дуже важливо говорити про цей період в історії. Пам‘ятаєте як в перших підручниках вже Незалежної про ці роки було 2 абзаци? А як важливо розуміти, що суть не в часовому проміжку, а в засвідченні волі народу, що не взялась нізвідки. А без покоління борців 17-21 років, не було б покоління борців націоналістів 30х-50х і вже далі.
Це початок найважливіших етапів формування нашої політичної нації, і всі наші, українців-всеукраїнців:) ✊🏼💛💙
Зі святом усіх українців!
Дуже вчасне відео. Дякую за вашу роботу. У цього каналу кляцько замало підписників
Згідна з вами 1000%!
Я просто не можу, які ж ви цікаві. Вас нереально цікаво слухати♥️♥️♥️♥️
читаю деякі коментарі і бачу як тут люди наголошують що їм не робили зауважень через русняву язику коли вони приїжджали на "Західну Україну" при цьому не усвідомлюючи, що вони самі в своїй голові розділяють Україну на "Західну" і ще якусь. Мабуть їм не приходить в голову, що вони самі являються носіями бандерофобій і мовного шовінізму. Україна - єдина і неподільна. Крапка. Я на половину слобожанин і на половину галичанин, так як мої батьки з різних куточків України, але з цих двох половин всеодно виходить українець.
Дякую за роз'яснення теми бо з цією дистанційкою зовсім не зрозуміла тему,а ви все класно пояснюєте
Я з Херсонської області, досвід подорожей на Захід завжди був позитивним, але мені дивна була реакція людей на те, що я добре говорю українською, мовляв, ви ж там всі російськомовні. Чомусь люди із західних і центральних регіонів думають, що на Півдні не знають українською, хоча всі її вчать у школі, незалежно від того, яка у тебе перша мова.
Дайте п'ять. Купу разів стикався з подібним. Це гарно демонструє, що у всіх регіонах є свої стереотипи.
100%
Я з Одеси ,але і в школі ,і в університеті ,навчання було тільки українською .
Ну бо в більшості так і є. В нас на початку війни жила сім'я з Херсону - чоловік з українським прізвищем говорив українською зі зусиллями. Його дружина з тещею майже ні слова навіть не намагалась. Дитина дошкільного віку українську навіть не зовсім розуміла. До школи ще не дійшло, а вдома і з дітьми російською. Отак от
Ми з мамою поїхали в Трускавець в 2004 році. В санаторій. Взагалі захід України для мене з дитинства- то місце релаксу! Так довго в потязі, мені здавалось, я ще не їздила ніколи! В Конотопі мама купила мені іграшкового ведмедя на пероні, і з ним ми й поїхали далі! Санаторій «Янтар» - кожен день процедури, коктейлі медичні 🎉 далі ми їздимо на екскурсіі- скелі Довбуша- я пролазю через тонкий якійсь прохід. Далі у Львів! А там - помаранчева революція- люди на вулиці, з помаранчевими прапорами, стрічками. Я взагалі нічого не розумію ( мені десь 8-9 років) але двіж прикольний!
В санаторії були дискотеки ввечері, а вдень якісь розвівашки для дітей і гімнастика! Короче топ! Я Подружилась із дівчинкою з Ровно і ми листувались десь рік ! Реальними листами по Укрпошті)
По дорозі додому в потязі з нами їхав чоловік до Києва на мітинг! Він навчив нас слову «коц» це «ковдра». Моя родина завжди їздила на захід відпочивати. Ми не боялись «Бандер» бо ми з ними відпочивали, вони нас радушно приймали! 🎉
Я обожнюю і дуже ціную з яким підходом і цінностями ви робите ці відоси. Дивлюся і дійсно відчуваю національну єдність, чого не відчуваю, коли дивлюся когось не із Великої України))))) лол
make Ukraine great again!
Чудовий контент хлопці,не думайте зупинятись!
Зі Львова якось вирушив до Одеси у 2013році. Для мене це був надзвичайний досвід. Проживав на Пушкінській, гуляв по парку Горького, харчувався на Буніна. Української мови за 4 дні жодного разу не почув. Очевидно, що за десять років там багато що змінилось, але то було два різні світи.
Дуже крутий формат - об‘єднання коміка з експертом і обговорення певної теми. Цікаво вас слухати 🔥
я з Харкова, в 10 років перший раз відвідала захід України. дуже сподобалося, поверталася туди ще не один раз! лаконічна відповідь
Поважаю історика за те що він підтримує Скоропадського в цей період часу
Дякую за вашу працю! Дуже цікаво розповідаєте! ❤
Я з Харкова, мій перший досвід подорожі на захід -- це Мукачево та Ужгород. 25 годин на поїзді пам'ятаю як зараз😅😅 Я дуже не любитель подорожі на поїздах, але подорож була фантастична. Мукачево та Ужгород -- чарівні містечка. Ми були взимку на Новий Рік. І це був найкращий Новий рік в житті) Неодмінно ще поїду в Ужгород, коли буде квітнути Сакура😀
Дякую за відео, дякую за тему! Це треба показувати в школі підліткам у 9-11-тих класах при підготовці до ДПА та ЗНО (поки, на жаль, НМТ). Багато корисного, цікавого, веселого. Навіть я, випускниця минулорічна, що готувалася до ЗНО з історії, дізналась чимало нового. Та й ви не уявляєте яка гордість бере за нашу історію, діячів, події. Коли розповідаю про це знайомим з-за кордону - не вірять, дивуються, не можуть зрозуміти чого ми так тримаємось одне одного.
Хай квітне вільна неподільна суверенна Україна!
Цікаве відео, я з Полтавської області , родом з Криму . На жаль не вийшло подорожувати країною, того 1 раз була у самій Полтаві , та 2 рази в Києві ( перший раз на екскурсії , щоб агітувати майбутніх студентів до свого закладу, а другий раз до аєропорту їхали). Зараз у Польщі і саме тут довелося зустрітись з Українцями з самих різних її куточків. По моїм спогляданням , люди з західної частини дуже добрі та приємні, а їх українська заворожує і хочеться їх слухати і слухати. Також багато людей зі східної частини, ( це суто мої спостереження , у вас може бути по іншому) їх дуже багато, і з більшостю не хочеться мати нічого спільного через їх поведінку і зневагу до інших людей . На мойому досвіду ( це не весь досвід , лише 2 приклада) було 2 людини дивні для мене жіночки, перша - одесистка три роки працювала в Польщі серед поляків і відмовлялась вчити та говорити польською говорячи про це '' Пусть оні учат русскій '' , я часто бачила як поляки не могли її зрозуміти і нервувались через таку позицію, але дуже стримувались , тому інші українці( там працювала лише я та моя мати) постійно перекладали полякам, шо та від них хоче , чи перекладали їй, що поляки хочуть від неї. Друга жінка , теж з Одеси ( іноді мені здається це якесь правило) - аналогічна ситуація , тільки не 3 роки , а більше десятка років.........є ще багато інших випадків вже пов'язані з алкоголем та неадекватної поведінки на вулицях, всі вони звучали російською. Були люди з Кривого Рогу з якою спілкувалась, то з ними було приємно вести розмову, хоч через зросійщеність розходились в позиції.... п.с Дуже прошу не асоціювати себе з тими не приємними людьми , якщо ви ними не є , та поважаєте як інших , так і мову країни в якій перебуваєте( якщо це не рашка).
Є таке. В цих регіонах багато як зросійщених українців так і етнічних росіян, яких особливо багато переїхало в Україну після Голодоморів. І в більшості випадків вони дуже агресивно реагували завжди на українську і її носії. Вони вважають, що заради їхнього комфорту державоутворююча мова має зникнути. Були протести тільки проти того, щоб законом зобов'язати дублювати сайти українською, інструкції і т.д. Не заборонити російські версії, а лиш додати українські. На телебаченні вже майже не було чути української. Тепер розказують як їх притісняють.
Дякую, хлопці, за вашу працю. Це дуже необхідно. Ловлю кожне слово
Подобається, як Євген розслабляється з кожним наступним подкастом: від академічного стилю розповіді й зовнішнього вигляду до більш неформального й домашнього.
Юля Тимошенко просто існує в політичному просторі.
Фелікс: Дайте посилання на її онліфанс!
Є відео як вона сидить в парламенті?
Ещё со школьной скамьи мне было удивительно узнать , что УНР И ЗУНР добровольно объединились , так как никто не хочет терять власть, тепличный пример недоразумений лыныры и дыныры , которые поставили границы
Дякую за ваші відео🙏
Я з Києва і перший раз поїхала на Західну Україну в 2014 році в похід Карпатами. В перший день мій друг пішов в магазин за печивом, він також з Києва. Це було невелике селище, поблизу початку нашого маршруту. Він заговорив до продавчині на українській, вона почула акцент і почала його заспокоювати, кажучи, що вони не бандерівці, і він може не боятися розмовляти російською, ну а він почав заспокоювати її, кажучи, що він говорить українською не тому що боїться, а тому що йому приємно говорити на рідній мові з людиною, яка говорить нею.
Прошу вас казати "захід України", а не "західна Україна". Звучить як шось окреме, розділяє. Як варіант можна казати конкретне місце, або регіон, типу "Галичина, чи "Львівщина". Це не докапуюсь, просто хочу підказати як краще і пропоную варіанти. З повагою😇
@@user-kl6pc5dx5m тобто ви послухали відео, в якому наголошується, що треба шукати те, що на об'єднує, і вирішили вказати іншій українці, яка розповіла історію про любов до української, як їй писати тою українською. Яяясненько...
сама з півночі - Чернігів, але бувала всюди вже) зараз проживаю в Харкові і це чомусь найбільш комфортне для мене місце. у Льові не сподобадлось, я спілкуюсь українською і спілкувалась до повномасштабного вторгнення, але ставлення було дуже дивне :( просила пояснити якісь слова - "а ви що, не знаєте?", показати дорогу "у вас карт немає?", жіночка в піцерії поскаржилась на мене наступній жінці в черзі - моїй хрещеній) ну, і таке інше. Одеса, наприклад, теж не вразила мене, люди злі якісь... Україна велика, я знайшла своє місце на сході, сподіваюсь, наберусь сил і зміню свою думку щодо інших регіонів.
Шкода, що у вас такий досвід.
Я з Чернігова, моя перша подорож до Львова в 2007 році була проїздом під час повернення з Італії додому ( це була подорож для українських дітей на «оздоровлення» в італійських сімʼях). Замість прямого польоту в Бориспіль ми прилетіли у Львів ще в старий аеропорт. Перше враження від місцевих - зовсім абсолютно незрозуміла мова, здавалося що всі говорили італійською. Була в шоці тому що всі мали говорити українською чи польською, але офіціант чомусь приймав замовлення італійською 😅 Трішки пізніше вуха відкалібрувалися і українська стала зрозумілою. Це був серпень, можливо день незалежності, памʼятаю неймовірну кількість туристів на площі Ринок вже тоді.
Війна завжди буде присутня на планеті Земля, - коротко про суть людей
Дякую, що ютуб все ж нав'язав мені ваші відео. Спочатку скептично ставився до цих рекомендацій. Потім відео з Клопотенком, і я вирішив дати вам шанс. Після відео про Петлюру зрозумів, що тепер передивлюсь всі ваші відео.
🤝🏻
Хвилина історичного душнілова:
1. Вперше ідею соборності України, тобто єдності всіх етнічних українців було сформульовано під час Весни народів 1848 маніфестом Головної Руської Ради від 10 травня в якому зазначалося:
"Ми Русини Галицькі належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 міліонів виносить, з котрого пілтреття міліона землю Галицьку замешкує."
2. Зачеплена тема кубанців, однак чомусь не згадано українців Закерзоння, які місцями навіть до тепер зберегли елементи української культури.
3. ЗУНР, як держава ніколи не укладала договорів з білими, чи більшовиками. Угоду з Денікіним уклало командування Галицької Армії на чолі з генералом Тарнавським. Рішення було скоріше не політичним, а мало на меті зберегти життя особового складу вже на той час не боєздатної УГА.
Дякуємо за хвилинку!
Ви цікаві й талановиті, і вчергове потішили класним матеріалом.
Дуже зайшла розповідь про ті події, що руйнували злуку. Більше таких розлук не має бути, і сучасна Україна це розуміння втілює.
З Днем Соборності вас і всю Україну.
Я з Харкова, але моя бабця вона взагалі з міста Буди ( Будапешт), але виросла вона у місті Іршава закарпатської області. Вперше до своїх родичів в Іршаву поїхала коли мені було років 12. Подорож сама по собі не цікава. Але перший день перебування у Іршаві, уявіть - 27 годин дороги поїздом Харків/ Ужгород. Потім єлектричка. Десь по дорозі у вагон заселилися табір циганів. Уже Іршава, дім моєї сестри, 10 ранку, одразу з вокзалу, чекаю свою чергу у ванну, сестра готує щось поснідати. І тут вона питає - Настя, до бограча будеш парадички? Я яка пів дитинства спілкувалася виключно українською, випадаю в астрал - шо? Сестра - ну парадички буш? Я кажу - що таке парадички? С. - ну парадички, ну червоні такі, ти що не знаєш української?? Я - не буду, бо я не знаю що то таке. С.- ты шо помидоры не ешь?
Я галичанка, але теж не знаю що таке парадички. Це якісь закарпатсько-буковинські фішкі.
Дуже цікаві і легкі відео, дякую. Бажаю більшої їх кількості у майбутньому
Євгена так приємно слухати
шикарний "спіч" наприкінці від Євгена. Дякую
Реально крутий відос по новому поглянув на акт злуки та день соборності продовжуйте в тому ж дусі
❤ обнімаю вас , дуже крутий випуск
Дякую, що ви є, хлопці ❤ дуже вчасно ютуб запропонував мені цей ваш стрім річної давнини
Коментар написав і погнав дивитися випуск. І вас закликаю так зробити
Ви неймовірні! Коментар для просування, дякую за вашу працю
Чудовий випуск! Будь ласка, зробіть більше відео про єдність українців різних регіонів та їх зв'язки у всі часи, наприклад про зв'язки між Львовом та Харківом
Дякуємо, дуже важлива інформація для нашого розуміння цього свята
Дякую за контент 🤍 багато чого зовсім не знала. Слава Україні 💙💛
Дякую за цікавий контент! Зі святом! ^-^
Про День Соборності вперше почула від учителя історії-совкодрочера в 2004 році, здогадайтесь кого він підтримував підчас тої революції🤣
Петра Симоненка?
@@komikistoryk Януковича, бо "він хоч і бандит, але це НАШ бандит"😂 (Я з Маріуполя))
Дуже недооцінений контент. Любо було послухати!
Дякую за ваш відео! Дуже радію новим випускам. А цей прям в моє серце! Мій день народження співпадає з Днем Соборності України і я отримала неймовірну екзистенціальну насолоду від перегляду! 💛💙
Із задоволенням дивлюсь всі ваші відео і завжди коментую, дуже цікаво розповідаєте, пізнавально і робите надзвичайно корисну справу! Молодці, а ще і гарні такі вдвох, бажаю вам багатодітної родини! Україні потрібні розумні та адекватні українці !
Слава Україні! Героям Слава 💙💛
Дуже добре хлопці. Ви робити важливу роботу. Зі Святом
Я з Чернівців. Справа була в 2010. В дитинстві у мене були серйозні проблеми зі спиною, тому в лікарні магічним чином мені видали безкоштовну путівку на лікування в кримському санаторії. Зі мною мала їхати мама, а їй путівку вже прийшлось купувати. Тож всі гроші, які мені дарували родичі вона забирала собі, із-за цього я постійно ображалась. Але я ні про що не шкодую, оскільки поїздка в Крим стала одною з моїх найтепліших дитячих спогадів. Набережні в Євпаторії виявилися незабутніми, там всього за 10 гривень можна було донесхочу напитись молочних коктейлів чи наїстись шаурми. А ще, я там вперше побачила дельфіна! Правда, він був мертвий бо вночі був шторм, і його викинуло на берег, але досвід був цікавим. Коли ми з мамою виходили кудись погуляти в місто і губились там, то завжди повертались назад в санаторій, йдучи на запах солоної води чи шум прибою, бо він знаходився прямо на березі моря. Дуже вразила різниця між містом, де я народилась, і там де я опинилася. Чернівці - розташовані біля гір, спокійні і тихі. А Крим, навпаки, дуже метушливе морське місто з великою кількістю туристів і хитрих продавців, що постійно намагаються сфотографувати тебе з голубами або намалювати твій портрет. Там я вперше почула російську мову, тоді я ще навіть раділа, що мені вдалось поспілкуватись з кимось іншою мовою. Хоч люди там були різні, але всі були однаково добрі і щирі, певно це і робить нас українцями. Із-за лікування мені довелося пропустити місяць навчання в школі, але я все рівно отримала грамоту за успішне закінчення 2 класу)). Дуже чекаю на деокупацію Криму! Сподіваюсь, в наступний раз мені вдасться побачити уже живих дельфінів XD
ніколи не думали, що напишем це СБУ, але маякніть нам на пошту felixredka@ukr.net - маємо для Вас подарунок.
@@komikistoryk овва, нарешті хтось зацінив мою історію про мертвого дельфіна🤩🤩
@@user-cs2jd6qs3yя теж зацінила😊
Дякую за піднесеність і відчуття важливості таких подій, яке ви транслюєте! А висновок вкінці просто в саме серденько ❤
Велике дякую, хлопці!
Я собі постави за мету після перемоги побувати в Східній частині України, тому що ніде там не був, Рівне, Луцьк, Львів, Франківськ, Тернопіль, Ужгород і т д дуже добре знаю як самі міста так і області взагалі, а от в тих самих Сумах, Полтаві, Дніпрі, Харкові і т д ніколи не бував
Дякую вам хлопці, ви неперевершені !!!
Слава Україні !
Дуже дякую!
Я поїхав до Львову, коли мені було 13-ть років, в моєму розумінні я їхав до Європи, Україна переживала часи становлення курсу на європейську інтеграцію, а володарював тоді цукровий гетьман Порошенко.
Шлях був довгий, більше 20-ти годин, а все заради тієї самої філіжанки кави, дружньої атмосфери на тісних вулицях, посмішок люб'язних панів та пані.
Жили ми в будинку, який був під охороною ЮНЕСКО, скрегітало там все, тобто буквально, дерев'яні сходи та доісторичні перила, що додавало нальоту старини(в моїй сталінкі такого не було 🤷♂️).
Перший вечір у Львові навчив мене розмовляти рідною мовою, ні, бандерівці мене не катували, я сам став бандерівцем. Атмосфера братерства не давала права говорити мовою ворога(відбувались буремні роки АТО).
Мене вражала дещо занедбана архітектура, пісні на кожному кроці та відчуття національної єдності. Люди навколо усміхалися, говорили моєю рідною мовою, вони були частиною моєї нації, от тоді і я усвідомив себе частиною великої родини.
З часом до мене малого прийшло розуміння того, що такою може бути вся Україна, ми всі можемо бути товаришами, навіть якщо знайомі декілька хвилин, ми всі можемо прикладом своїм популяризувати українську мову, культуру. Неймовірно проста річ - посмішка, вона може підкупити будь-яку людину, змінити її світ, душу, змусити говорити рідною мовою, або просто посміхнутися у відповідь :)
Дякую за чудовий український контент, так тримати!
Дякую вам за це відео)
Ви маєте бути в топах ютуба
Як побачила, що у вас нове відео вийшло -одразу настрій піднявся ))) Ви молодці, хлопці !
прослухала на одному подиху. дякую!!❤
цікаво і доступно про головне)
Дякую за подкаст та зі святом усіх українців!
Найкращий канал 🇺🇦
Дякую вам! 🙌Ви моє відкриття! 🫶Продовжуйтесь! Піду всім про вас розкажу!🤝
Дякую ❤
Дякую за україномовний контент, підписався
Коли я ще вчився в школі, то у нас, в молодших класах, був урок і навіть був підручник "Я і Україна"
Саме в нашій різноманітності - наша єдність
Ну як же гарно стелите, респект!
Будемо дивитися далі💪🏼
Клас, дуже цікавий випуск, дякую!
40:00 у нас було "Я у світі"
так цікаво розповідаєте, дякую ви круті 😭🤲❤️
Не зупиняйтесь! Шикарний подкаст, дякую!
ваш контент неймовірний. зі святом, любі
Вперше був на сході під час подорожі автостопом навколо Чорного моря. Це дуже цікава історія яка не влізе в один комент😢в цілому весело , їхали по Сєверодонецьку з попом і сиротою на старій Волзі😊
звучить, як початок крінжового анекдоту)
Нехай квітне український Ютюб)))
Дуже вам дякую❤
Хлопці,дякую за вашу роботу. Кожен випуск завжди чекаю з нетерпінням
Так цікаво слухати😍 Ви такі молодці🥰
Шикарне відео. Дуже сподобалося
Дуже круто, дякую!
Класний проект. Часто відео виходять. Відео якісне. Контент топ. Дякую вам і розвивайтеся надалі
Моя перша поїздка на Західну Україну, в Тернопільську область. Спойлер цієї поїздки: побачив "море", на все життя спротивив кільку в томаті, вперше почув вживу російську мову, побував на сеансі екзорцизму, вивчив перші матюки.
Варто, напевно, розпочати з того, що виріс я в маленькому селі Прибужжя та деякий час "варився" у цьому оточенні, нікуди не виїзжаючи. І тут моїй бабусі, Царство їй небесне, прийшла в голову ідея взяти мене 5-річного в паломництво, яке вона в той час частенько практикувала. Ціллю вибрана була Почаївська лавра, що на Тернопільщині. Невеликий відступ - якби словник Грінченка був ілюстрований, біля слова "ортодоксальний" красувався б портрет моєї бабусі. І так, не встиг я оком змигнути, як ми з бабусею уже на всіх парах мчалися на проперженому скрипучому "Ікарусі". Із провізії у нас були лише хліб, овочі та кілька банок кільки в томаті. На зупинках бабуся мене відчайдушно переконувала, що кілька дуже поживна та корисна, та її запах, який я запам'ятав на все життя, просто волав про протилежне. Але, я був підбадьорений нею, що по дорозі ми побачимо море, на яке я в тому віці так мріяв попасти. Ну, не секрет, бабця мене намахала, а "морем" виявилося холоднюче Джерело Святої Анни під Почаєвом, в яке я був загнаний купатися бабцею. Як виявилося воно лікує від безпліддя, і на хіба я купався в ньому в 5 років, певно, ніколи не дізнаюся.
Далі, ми прибули в Почаїв та поселилися в якійсь общазі, де одного разу пройшовшись по свіжопокладеній плитці мені одним із трудяг було зауважено, що я "о*уїв", а другий із них парирував, що той "довбо*об", бо не можна так говорити до маленької дитини.
Там же, в Почаєві, я почув вперше наживо російську мову, де духовенство спілкувалося виключно нею, що дуже контрастувало з україномовним оточенням за межами храму.
І як вишенька на торті, бабуся мене привела на якесь дивне богослужіння, де, як потім вивилося, з бідолаг виганяли "бісів". Для 5 річної дитини, це психологічний шок бачити, як якась незнайома старенька спочатку відригує щоп'ять секунд, а потім починає битися в конвульсіях неначе під дією важких наркотиків. Десяток інших людей, тим часом, викрикують прокльони, видають тваринні звуки та, в кінці починають валятися по підлозі. Якщо ви бачили вайн про бабку, що трясеться під кадилом, яким махає піп, то уявіть собі, це 5 відсотків від всього того сюреалістичного трешу, що я побачив на подібній сходці попаяних.
Так, моє знайомство із Західною Україною розпочалося не з карпатських гір, полонин та запашного баношу в колибах, але , точно, запам'яталося на довго.
Дякую, було цікаво. Успіхів вам у розвитку каналу.
Шкода, що так мало переглядів! Ви круті😎😎😎
Super
Вітаю зі святом, дякую за цікаву розповідь
Дякую, буде цікаво