Яке цікаве повчальне відео😃 згадую виховання себе своєю бабусею. На піку розвитку гаджетів і соціальних мереж, моя бабуся була і є завжди не в конкуренції з цим всім🫶🏻 адже вона не знаючи, завжди ділилась частинкою свого життя та помилок, що було набагато цікавішим ніж погрузитись в телефон! Буду аналізувати, як з своїми дітьми створити цей контакт довіри і цікавості.
Дякую, пан Олег.Дуже цікавий матеріал❤....зніміть будь ласка відео про створення здорової комунікації дітей і батьків, які проживають зараз окремо через війну в нашій країні.Дякую ще раз🙂
Дякую за цікаву пораду. Це чудово коли можна зацікавити та перетягнути дитину в свої інтереси -стати цікавим. Набагато складніше, коли інтереси розходяться...
Дякую, Ваші поради, як завжди, на часі! Внук "зависає" на мультиках, а внучка на корейських музичних гуртах. Намагаємось відволікати спільною працею, правда, лиш на вихідних. Але все одно, вільна хвилина і уже телефони у них в руках😢
Доброго вечора! Давно не дивилась Ваші етюди. Цей зацікавив... І яка думка мене спідкала.... зараз багато людей вирвані з коренем.... в нас ніби немає минулого....немає світлин, немає пам'ятних речей.... і це вже не перший раз .... в наших прадідів палили хати і все відбиралив 20 роки, потім ВВВ знов все палила і нищила, тепер вже сьогодення.... знову все спалене і втрачене. В когось більше , в когось менше... Це як порочне коло.... де ми робимо історичну помилку????
Дякую❤,Цікава і актуальна тема.Не зраджуйте музиці і своїм вподобанням.ми не можемо всім подобатись.Робіть як Ви бажаєте.Вважаю, що кому не цікаво, можуть не слухати.Ваші слухачі залишуться з Вами.З нетерпінням чекаю наступного етюду.
пан Олег Чабан. Чи можете підняти важливу тему як вплине на доросле життя дитини насильство в сім'ї? Не обов язково до самої дитини але і між батьками. І про серйозні порушення безпеки дитини. Лайкніть щоб Чабан побачив будь ласка
"Эмоциональное насилие - постоянное или периодическое словесное оскорбление ребенка, унижение его человеческого достоинства, обвинение его в том, в чем он не виноват, демонстрация нелюбви, неприязни к ребенку, враждебное или безразличное отношение к нему. К этому насилию относятся предъявляемые к ребенку требования не соответствующие его возрастным возможностям"
Поради доречні, але для людей, які розмовляють з дітьми у форматі повчань, нажаль, не допоможуть, бо в них такий підхід до спілкування взагалі - витрачати якомога менше часу на виховання, - тому думають, що впихнуть у повчальні хвилини максимум користі. В них завджи є відмазка "що б я не пропонував/ла, його/її нічого не цікавить", а насправді їм лінь перейматися почуттями і потребами дитини, вони заздалегідь не дають їй права на "недозволені" почуття, бажання. Пропонують спільне проведення часу лише таке, яке цікаве лише їм самим, а не дитині, бо вважають, що краще знають її потреби і не хотять самі витрачати свій час на не цікаві для себе активності.
Дякую Пане Чабан, Ви маєте рацію. Послала Вашу пораду сину… Ключова порада - спробуйте! А що робити, якщо дитина від першого шлюбу, з батьком, який дуже любить дівчинку, але має другу сім’ю, не живе. Дівчинка живе з кішкою та інтернетом. Мама теж має право на щастя… А дівчинка… більше року вже одна вдома, онлайн школа - простіше нема школи. Чи буде відповідь?
це відео мене наштовхнуло на думку що ого які в нас зараз як в батьків серйозні конкуренти по увазі дітей, але з іншого боку без цього інтернет простору навряд би стільки багато людей слухало ці поради, інше думаю що я в середовищі в якому виросли мої батьки мабуть би не сильно від них відрізнявся, тому які виклики такі й інструменти для подолання викликів
????? Ви не в комі, не у відпустці, не у відрядження на передовій і це добре. Але от зовсім не розумію з вузькими аудіторіями Ви продовжуєте спілкування і ще й із задоволенням а тут пауза вже більше двох тижнів і все ок. І от як це називається?????? Осінь? До речі Ви обіцяли, ще наприкінці літа, що осінь ще попереду і що? Прийшла осінь і тиша. Мало того що ви ранком не рухаєтеся і каву п'єте, та ще й інших цьому вчите, так Ви ще й не можете стабільно знаходити 30-40 хв тиждень, але ж натомість гарнюсенько розповідаєте іншим що зепами під рукою це 70-ті((((
"Однажды дед спросил: - Ну, Олешка, чего сегодня делал? Играл! Вижу по желваку на лбу. Это не велика мудрость желвак нажить! А «Отче наш» заучил? Тетка тихонько сказала: - У него память плохая. Дед усмехнулся, весело приподняв рыжие брови. - А коли так, - высечь надо! И снова спросил меня: - Тебя отец сек? Не понимая, о чем он говорит, я промолчал, а мать сказала: - Нет, Максим не бил его, да и мне запретил. - Это почему же? - Говорил, битьем не выучишь. - Дурак он был во всем, Максим этот, покойник, прости господи! - сердито и четко проговорил дед. До субботы я тоже успел провиниться. Дед засек меня до потери со- знания, и несколько дней я хворал… Дни нездоровья были для меня большими днями жизни. В течение их я, должно быть, сильно вырос и почувствовал что-то особенное. С тех дней у меня явилось беспокойное внимание к людям, и, точно мне со- драли кожу с сердца, оно стало невыносимо чутким ко всякой обиде и боли, своей и чужой. Как-то вдруг, точно с потолка спрыгнув, явился дедушка, сел на кровать, пощупал мне голову холодной, как лед, рукою: - Здравствуй, сударь... Да ты ответь, не сердись!.. Ну, что ли?.. Вынув из кармана пряничного козла, два сахарных рожка, яблоко и ветку синего изюма, он положил все это на подушку, к носу моему. - Вот, видишь, я тебе гостинца принес! Нагнувшись, поцеловал меня в лоб; потом заговорил, тихо поглаживая голову мою маленькой жесткой рукою, окрашенной в желтый цвет, осо- бенно заметный на кривых, птичьих ногтях. Я тебя тогда перетово, брат. Разгорячился очень; укусил ты меня, ца- рапал, ну, и я тоже рассердился! Однако не беда, что ты лишнее пере- терпел, - в зачет пойдет! Ты знай: когда свой, родной бьет, - это не обида, а наука! Чужому не давайся, а свой ничего! Ты думаешь, меня не били? Меня, Олеша, так били, что ты этого и в страшном сне не увидишь. Меня так обижали, что, поди-ка, сам Господь Бог глядел - плакал! А что вышло? Сирота, нищей матери сын, я вот дошел до своего места, - старшиной цеховым сделан, начальник людям." М. Горький «Детство. Отрочество. В людях».
Дякую за цікаву, цінну інформацію!
Яке цікаве повчальне відео😃 згадую виховання себе своєю бабусею. На піку розвитку гаджетів і соціальних мереж, моя бабуся була і є завжди не в конкуренції з цим всім🫶🏻 адже вона не знаючи, завжди ділилась частинкою свого життя та помилок, що було набагато цікавішим ніж погрузитись в телефон! Буду аналізувати, як з своїми дітьми створити цей контакт довіри і цікавості.
Дякую за черговий етод. Кожного разу отримую нову порцiю знань😊
Доброго ранку Пане Олеже,дякую за ваші етюди та інтригу.
Чекаємо новинок від Вас❤
Дякую за гарні поради.
Дякую за цей етюд, Ви даєте безмежні знання.
Щиро дякую за цінні поради.
Файна ПРЕамбула. І всі Ваші наводи дуже файні. Щира подяка. ❤
Круті поради! Так і намагаюсь з дітьми розмовляти. Дякую
Чудові поради й ідеї до них! Дякую!
Дякую за поради, ніби прості аде ефективні
Дякую за етюд ❤
Дякую, пан Олег.Дуже цікавий матеріал❤....зніміть будь ласка відео про створення здорової комунікації дітей і батьків, які проживають зараз окремо через війну в нашій країні.Дякую ще раз🙂
Дякую за цікаву пораду. Це чудово коли можна зацікавити та перетягнути дитину в свої інтереси -стати цікавим. Набагато складніше, коли інтереси розходяться...
Дякую, Ваші поради, як завжди, на часі! Внук "зависає" на мультиках, а внучка на корейських музичних гуртах. Намагаємось відволікати спільною працею, правда, лиш на вихідних. Але все одно, вільна хвилина і уже телефони у них в руках😢
Доброго вечора! Давно не дивилась Ваші етюди.
Цей зацікавив...
І яка думка мене спідкала.... зараз багато людей вирвані з коренем.... в нас ніби немає минулого....немає світлин, немає пам'ятних речей.... і це вже не перший раз .... в наших прадідів палили хати і все відбиралив 20 роки, потім ВВВ знов все палила і нищила, тепер вже сьогодення.... знову все спалене і втрачене. В когось більше , в когось менше...
Це як порочне коло.... де ми робимо історичну помилку????
Дякую❤,Цікава і актуальна тема.Не зраджуйте музиці і своїм вподобанням.ми не можемо всім подобатись.Робіть як Ви бажаєте.Вважаю, що кому не цікаво, можуть не слухати.Ваші слухачі залишуться з Вами.З нетерпінням чекаю наступного етюду.
Щиро дякую, Сонечко!❤
Дякую п.Олеже
пан Олег Чабан. Чи можете підняти важливу тему як вплине на доросле життя дитини насильство в сім'ї? Не обов язково до самої дитини але і між батьками. І про серйозні порушення безпеки дитини.
Лайкніть щоб Чабан побачив будь ласка
"Эмоциональное насилие - постоянное или периодическое словесное
оскорбление ребенка, унижение его человеческого достоинства, обвинение его в том, в чем он не виноват, демонстрация нелюбви, неприязни
к ребенку, враждебное или безразличное отношение к нему. К этому
насилию относятся предъявляемые к ребенку требования не соответствующие его возрастным возможностям"
Вже звик отримувати від вас поради по музиці та психології.
Дякую🫶шкода, що 15 років назад не було стільки можливостей діставати необхідну інформацію🤗були переважно книги👌
👏👏👏💜💜💜
Зараз маю двох дітей підлітків 🤪🤪шукаю шалено якихось порад - поки нічого не діє😔😔
🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰🥰
Поради доречні, але для людей, які розмовляють з дітьми у форматі повчань, нажаль, не допоможуть, бо в них такий підхід до спілкування взагалі - витрачати якомога менше часу на виховання, - тому думають, що впихнуть у повчальні хвилини максимум користі. В них завджи є відмазка "що б я не пропонував/ла, його/її нічого не цікавить", а насправді їм лінь перейматися почуттями і потребами дитини, вони заздалегідь не дають їй права на "недозволені" почуття, бажання. Пропонують спільне проведення часу лише таке, яке цікаве лише їм самим, а не дитині, бо вважають, що краще знають її потреби і не хотять самі витрачати свій час на не цікаві для себе активності.
Дякую Пане Чабан, Ви маєте рацію. Послала Вашу пораду сину…
Ключова порада - спробуйте!
А що робити, якщо дитина від першого шлюбу, з батьком, який дуже любить дівчинку, але має другу сім’ю, не живе. Дівчинка живе з кішкою та інтернетом. Мама теж має право на щастя…
А дівчинка… більше року вже одна вдома, онлайн школа - простіше нема школи.
Чи буде відповідь?
Вітаю! Олег Созонтович, а чи є можливість записатися до Вас на онлайн консультацію?
це відео мене наштовхнуло на думку що ого які в нас зараз як в батьків серйозні конкуренти по увазі дітей, але з іншого боку без цього інтернет простору навряд би стільки багато людей слухало ці поради, інше думаю що я в середовищі в якому виросли мої батьки мабуть би не сильно від них відрізнявся, тому які виклики такі й інструменти для подолання викликів
Ваші поради аласні, якщо дитина глобально довіряє батькам. Не часто...
А це природньо! Дітям у 7 плюс батьки перестають бути важливі, вони потребють вчителів ззовні.
Втрачений час
+
А чому ви стверджуєте, що глядачі тут збираються навколо ідей? Я іноді вибираю подивитися вас заради вас😊❤
?????
Ви не в комі, не у відпустці, не у відрядження на передовій і це добре.
Але от зовсім не розумію з вузькими аудіторіями Ви продовжуєте спілкування і ще й із задоволенням а тут пауза вже більше двох тижнів і все ок. І от як це називається??????
Осінь?
До речі Ви обіцяли, ще наприкінці літа, що осінь ще попереду і що? Прийшла осінь і тиша.
Мало того що ви ранком не рухаєтеся і каву п'єте, та ще й інших цьому вчите, так Ви ще й не можете стабільно знаходити 30-40 хв тиждень, але ж натомість гарнюсенько розповідаєте іншим що зепами під рукою це 70-ті((((
-
Забагато зайвих слів
Якщо вам це не цікаво, забагато зайвих слів, навіщо ви слухаєте?Чи немає кому говорити гидоту?гарного вам дня.Радійте життю
"Однажды дед спросил:
- Ну, Олешка, чего сегодня делал? Играл! Вижу по желваку на лбу. Это
не велика мудрость желвак нажить! А «Отче наш» заучил?
Тетка тихонько сказала:
- У него память плохая.
Дед усмехнулся, весело приподняв рыжие брови.
- А коли так, - высечь надо!
И снова спросил меня:
- Тебя отец сек?
Не понимая, о чем он говорит, я промолчал, а мать сказала:
- Нет, Максим не бил его, да и мне запретил.
- Это почему же?
- Говорил, битьем не выучишь.
- Дурак он был во всем, Максим этот, покойник, прости господи! -
сердито и четко проговорил дед.
До субботы я тоже успел провиниться. Дед засек меня до потери со-
знания, и несколько дней я хворал…
Дни нездоровья были для меня большими днями жизни. В течение их
я, должно быть, сильно вырос и почувствовал что-то особенное. С тех
дней у меня явилось беспокойное внимание к людям, и, точно мне со-
драли кожу с сердца, оно стало невыносимо чутким ко всякой обиде
и боли, своей и чужой.
Как-то вдруг, точно с потолка спрыгнув, явился дедушка, сел на кровать,
пощупал мне голову холодной, как лед, рукою:
- Здравствуй, сударь... Да ты ответь, не сердись!.. Ну, что ли?..
Вынув из кармана пряничного козла, два сахарных рожка, яблоко и ветку
синего изюма, он положил все это на подушку, к носу моему.
- Вот, видишь, я тебе гостинца принес!
Нагнувшись, поцеловал меня в лоб; потом заговорил, тихо поглаживая
голову мою маленькой жесткой рукою, окрашенной в желтый цвет, осо-
бенно заметный на кривых, птичьих ногтях.
Я тебя тогда перетово, брат. Разгорячился очень; укусил ты меня, ца-
рапал, ну, и я тоже рассердился! Однако не беда, что ты лишнее пере-
терпел, - в зачет пойдет! Ты знай: когда свой, родной бьет, - это не
обида, а наука! Чужому не давайся, а свой ничего! Ты думаешь, меня не
били? Меня, Олеша, так били, что ты этого и в страшном сне не увидишь.
Меня так обижали, что, поди-ка, сам Господь Бог глядел - плакал! А что
вышло? Сирота, нищей матери сын, я вот дошел до своего места, -
старшиной цеховым сделан, начальник людям."
М. Горький «Детство.
Отрочество. В людях».