Як странно ,я у музичній школі писала етюди у такому музичному стилі,але це було завжди на літніх канікулах.Мама працювала у ательє. і я щоб щось пошити для мене якійсь новий одягповинна була побачити кольори.Достатньо. порапити на вулицю. і я бачу нові моделі.Вивчилась на економіста ,зара двоє дітей і повернулась до ветеринарії ,навчаюсь на технолога, зоолога.Працюємо з імігрантами,зайшли у тупик .Як раз це Неаполь ,Італія де не має психологічної допомоги.
Дуже дякую за Вашу працю. І за музику також. Особливо за "думайте". Адже можна все життя проплакати над своїми проблемами, а можна послухати ваші етюди і подумати. Можливо, навіть знайти рішення. Дякую!
Пане Олеге, щира поядка, за те, що Ви робите. Ви даєте мені не поосто думати, а жити думаючи. Горища свого не маю, замість нього рохібрала буквально за день до етюду шафи в робочому кабінеті, і це так символічно, бо розгялела, що там було, і в основному мотлох. Проте знайшла декілька цвеавих речей, які теж породили думки. Сил Вам!
Дуже Вам Дякую!!! Ви так « смачно» розповідаєте про музику, що завжди переходиш і слухаєш того виконавця, музику… і за все інше також, життєво і цікаво… і то правда, що потрібно Думати😊
Дякую. Цікаво. Саме наводив лад серед речей у письмовому столі, викинув зайве і намагаюсь зробити те саме в голові. І тут такий чудовий етюд з підказками))
Дякую Вам безмежно 🙏 "Включилося" в голові розуміння того, що інколи треба озирнутися і провести "аудит" того, що було, та взяти це в майбутнє, аби бачити, що є на що спиратися, раптом що... Тепер більш впевнено дивлюсь у майбутнє. ДЯКУЮ 🙏
ДО речі, у художника Василя Кандинського теж була синестезія. Після цього факту вже по-іншому сприймаєш його твори. Пане Олеже, а ви б могли розповісти про музикантів, які мають розлади, і як це впливає на їхню творчість? До прикладу, Девід Бірн з Talking Heads має синдром Аспергера. І сам Девід каже, що саме в своїй музиці і на сцені (а поведінка там дуже специфічна) він може бути справжнім. Цікаво хто ще з артистів своїми особливостями вплинули на історію музики загалом.
Дуже дякую, Вам ,за ваші етюди. Саме в них слухачі можуть отримати зернятка мудрості, тієї самої цінної олії. Дуже прекрасний приклад з водою і олією. Вода є символом наших емоцій. І коли вони ллються через край, то можуть витіснити щось більш цінне. Але якщо помірно, то піднімають "олію" на потрібний рівень у "стакані" ,цим самим підкреслюючи її (олії) наявність.
Памʼять дитинства не завжди може прихистити і дати сил. Може бути і навпаки. Масовий геноцид що стартував 24 лютого, змушував мозок шукати хоч якийсь прихисток хоч десь у памʼяті, щоб перевести дух, взяти сил, врешті сховатись хоч на мить і виявилося що сховатися ніде і сил взяти ніде, що ти був народжений в окупації, твої батьки були народжені в окупації, діди були розстріляні або депортовані, все було просякнуто гнилим совком. Твоя група в садку, а потім і твій клас - це була міні модель всього, що вибухнуло зараз. Діти росіян-окупантів з уралу верховодили і жорстоко булили кожного, хто не підкорявся, діти українців і білорусів, які підкорялись, одиниці, які коритись не хотіли. Ці піонерські галстуки і ленін на кожному кутку. Збирання посилок і малюнки «воїнам-інтернаціоналістам», які вбивали і гвалтували людей за тисячі кілометрів від нашої країни. Мовчання дідів про депортацію і тортури. Брехня і заборонені запитання, заборона на мислення і власну думку. Хотілося хоч на мить втекти у дитинство, відкрив двері - а там той же монстр, що й зараз ґвалтує мою країну, качає мою колиску, веде мене в садок і в школу і навіть уже в Незалежній Україні він у вигляді моїх однокурсників вимагає викладати «на рускам». Що допомагає - історія України і української культури, Біографії і звитяга борців, дисидентів. Мужність і благородство наших сучасників. Знання, що ми народжені в окупації і прожили там половину життя було схематично завжди, а от вторгнення витягнуло все це і розмалювало в такі кольори, що очам боляче. Памʼять дитинства стала травматичною. І хочеться згадати те де ти мала і маленька сестра і батьки молоді, та ми там - в окупації…
Оця штука про кольори - це ж на Windows плеєрі є, там можна включити такі кольорові ефекти, коли грає музика, прийнамні раніше таке точно було, зараз я Windows не користуюсь - фу!
![НЕЙРОБІОЛОГІЯ НАВЧАННЯ - Петро Чорноморець | Sprava Podcast [2]](/img/1.gif)
Ви надзвичайна Людина. Ваша простота, щирість, легкість і Мудрість-визиває у всіх захоплення Вами і Вашими етюдами. Щиро дякую і бережи Вас Боже!
Неймовірне поєднання професіоналізму, обізнаності в музиці, любові до людей. Сердечно дякую за Ваші етюди!
Який він ніжно обережний цей Олафсон з Бахом 😊
Ви рятуєте моє ментальне здоров'я, дякую!!!!!! Кожний раз корисна розмова❤❤❤
Дякую 🙏 Ви надихаєте на позитив і радість, мир і злагоду в душі.❤❤❤
Як странно ,я у музичній школі писала етюди у такому музичному стилі,але це було завжди на літніх канікулах.Мама працювала у ательє. і я щоб щось пошити для мене якійсь новий одягповинна була побачити кольори.Достатньо. порапити на вулицю. і я бачу нові моделі.Вивчилась на економіста ,зара двоє дітей і повернулась до ветеринарії ,навчаюсь на технолога, зоолога.Працюємо з імігрантами,зайшли у тупик .Як раз це Неаполь ,Італія де не має психологічної допомоги.
Як ви затронули глибу нашого життя і олива , завжди хотіла співати , але забула про це! Я не думаю , що знову заспіваю!
Киця муркотит🤗, заспокоює.
Дякую ❤
за вікном зараз падає холодний дощ, але на душі стало тепло тепло
дуже дякую 🍀
Пане Олеже, який же ви класний!
Дякую! З нетерпінням , очікую навий етюд
Дякую.
Дякую за гарний етюд....і нові музичні постаті
Дуже дякую за Вашу працю. І за музику також. Особливо за "думайте". Адже можна все життя проплакати над своїми проблемами, а можна послухати ваші етюди і подумати. Можливо, навіть знайти рішення. Дякую!
Дякую за щирість і відкритість,це рідкість.
ДЯКУЮ!💛💙❤❤❤
Дякую за цей етюд.
Цікаво було почути про Чюрльоніса. Не дарма ж він був цікавим художником -живописцем. Його твори мають складну кольорову гаму.
як і його ж симфонії
Дякую, цікава зустріч!
Дуже сподобалось сьогодні музичне виконання на початку зустрічі. Я заслухалась❤
Щиро дякую Вам!
Пане Олеге, щира поядка, за те, що Ви робите. Ви даєте мені не поосто думати, а жити думаючи. Горища свого не маю, замість нього рохібрала буквально за день до етюду шафи в робочому кабінеті, і це так символічно, бо розгялела, що там було, і в основному мотлох. Проте знайшла декілька цвеавих речей, які теж породили думки.
Сил Вам!
Дякую за етюд ❤
Вчитись дійсно варто все життя. І не дозволяти залежуватись в голові всякому мотлоху.
Дуже Вам Дякую!!! Ви так « смачно» розповідаєте про музику, що завжди переходиш і слухаєш того виконавця, музику… і за все інше також, життєво і цікаво… і то правда, що потрібно Думати😊
Дякую. Цікаво. Саме наводив лад серед речей у письмовому столі, викинув зайве і намагаюсь зробити те саме в голові. І тут такий чудовий етюд з підказками))
Дякую Вам безмежно 🙏 "Включилося" в голові розуміння того, що інколи треба озирнутися і провести "аудит" того, що було, та взяти це в майбутнє, аби бачити, що є на що спиратися, раптом що... Тепер більш впевнено дивлюсь у майбутнє. ДЯКУЮ 🙏
Як на мене безцінний етюд! Дійсно ми все гонимося незнаючи що хочемо, а все набагато ближче. Дуже дякую вам
Дякую.цікаво,що Ви спілкуєтесь з нами по домашньому,це так приємно і тепло❤
Дякую. Цікаво. Корисно. Думаю...
Я вже вашими словами на вулиці з людьми говорю 😂🫨🫨
дякую
Ви неймовірний ви дуже відчуваєте людей і ваші знання просто надихають, будь ласка робіть свою роботу!! Бо без вас ніяк )
Я би хотіла бути як ви , але мене не вистачить ніколи на всіх!
Думаємо! "До джязу він ще не доріс"))) - у цих словах не бачу зневаги, у цих словах - любов до джазу)
є платіака Debussy.
дуже гарно.
👍
Дуже вдячна Вам, пане Олеже!
😊😊😊дякую
ДО речі, у художника Василя Кандинського теж була синестезія. Після цього факту вже по-іншому сприймаєш його твори. Пане Олеже, а ви б могли розповісти про музикантів, які мають розлади, і як це впливає на їхню творчість? До прикладу, Девід Бірн з Talking Heads має синдром Аспергера. І сам Девід каже, що саме в своїй музиці і на сцені (а поведінка там дуже специфічна) він може бути справжнім. Цікаво хто ще з артистів своїми особливостями вплинули на історію музики загалом.
Щиро дякую Вам❤️ і дуже радію коли в стрічці ютюбу бачу ваш черговий етюд❤Дякую ❤
Щиро дякую 🎄☃🎶
Дякую пан Олег, ваші етюди зігрівають😊
Дуже дякую, Вам ,за ваші етюди. Саме в них слухачі можуть отримати зернятка мудрості, тієї самої цінної олії. Дуже прекрасний приклад з водою і олією. Вода є символом наших емоцій. І коли вони ллються через край, то можуть витіснити щось більш цінне. Але якщо помірно, то піднімають "олію" на потрібний рівень у "стакані" ,цим самим підкреслюючи її (олії) наявність.
Я би хотіла би бути , як ви , але ваш шлях думаю не могла би пройти)))
Не вибачайся! Ви найкращий! Просто ви валерьянка!))
Оргазм як кольори - це теж сінестезія?
щоб зрозуміти справжній сенс,варто послухати ще раз і ще раз
дякую вам
Дякую!)) Дякую за побажання "непорожнечі". Дійсно, олія - то є сила! 😀
Цікаво було б послухати про "вчитися все життя"... 🙂
Доброго дня пане Олеже, а багатьох ви знаєте особисто психіатрів, які мають депресивний або інші розлади?
Супер.Відразу ,,,турка,, котяча, як заспокійливе.
Це таке горище кльове було, але мені здається ніколи не повернеться (
Дуже дякую!
Красиво та корисно!)
🎉
Памʼять дитинства не завжди може прихистити і дати сил. Може бути і навпаки. Масовий геноцид що стартував 24 лютого, змушував мозок шукати хоч якийсь прихисток хоч десь у памʼяті, щоб перевести дух, взяти сил, врешті сховатись хоч на мить і виявилося що сховатися ніде і сил взяти ніде, що ти був народжений в окупації, твої батьки були народжені в окупації, діди були розстріляні або депортовані, все було просякнуто гнилим совком. Твоя група в садку, а потім і твій клас - це була міні модель всього, що вибухнуло зараз. Діти росіян-окупантів з уралу верховодили і жорстоко булили кожного, хто не підкорявся, діти українців і білорусів, які підкорялись, одиниці, які коритись не хотіли. Ці піонерські галстуки і ленін на кожному кутку. Збирання посилок і малюнки «воїнам-інтернаціоналістам», які вбивали і гвалтували людей за тисячі кілометрів від нашої країни. Мовчання дідів про депортацію і тортури. Брехня і заборонені запитання, заборона на мислення і власну думку. Хотілося хоч на мить втекти у дитинство, відкрив двері - а там той же монстр, що й зараз ґвалтує мою країну, качає мою колиску, веде мене в садок і в школу і навіть уже в Незалежній Україні він у вигляді моїх однокурсників вимагає викладати «на рускам». Що допомагає - історія України і української культури, Біографії і звитяга борців, дисидентів. Мужність і благородство наших сучасників. Знання, що ми народжені в окупації і прожили там половину життя було схематично завжди, а от вторгнення витягнуло все це і розмалювало в такі кольори, що очам боляче. Памʼять дитинства стала травматичною. І хочеться згадати те де ти мала і маленька сестра і батьки молоді, та ми там - в окупації…
Доброго дня.Чомусь немає звуку
Слухаю етюд зараз. Все добре зі звуком.
Оця штука про кольори - це ж на Windows плеєрі є, там можна включити такі кольорові ефекти, коли грає музика, прийнамні раніше таке точно було, зараз я Windows не користуюсь - фу!
дякую