ЧОМУ ЧАС З ВІКОМ ЙДЕ ШВИДШЕ? чому ти не почуваєшся дорослими? Наука про те, як ми відчуваємо вік
HTML-код
- Опубликовано: 30 сен 2024
- Відео, яке позбавить вас страху старості. Розповідаю про те, як ми відчуваємо свій вік та чому часто відчуваємо себе молодшими або старшими. Як відчувається старість? Чому час летить все швидше? Та як прожити довше життя.
Таймкоди:
00:47 - Що буде у відео?
01:44 - Все, про нашу молодість. Чому ти не почуваєшся дорослим в дорослому віці?
08:15 - Останній критичний період розвитку мозку
10:00 - Як змінюються наш мозок і життя після 30 років?
11:00 - Коли, за статистикою, ви будете мати найкращий розум, самооцінку і фізичну форму?
11:55 - Коли ви вперше відчуєте себе старим?
13:30 - Чи відчуєте ви взагалі себе колись старим?
15:10 - Які наслідки того, що ви почуваєтесь молодшими, за свій реальний вік
19:30 - Біологічно ми зараз молодші, ніж наші предки в тому ж віці
21:00 - Коли ми почнемо жити по 150 років?
21:30 - Як насправді відчувається старість? І чи дійсно старість - це страждання?
23:30 - Чому ми боїмось старості і як цього позбавитись?
27:15 - 3 причини, чому ви не будете почуватись старим та чому час в старості йде швидше?
Джерела з відео: docs.google.co...
Підписуйтесь на мене тут:
Інстаграм: / chernyak.blog
ТікТок: / chernyak.blog
Щодо співпраці звертайтесь: chernyak.blog@gmail.com
Я присвячую це відео своїй бабусі, якої не стало місяць тому🙏🏻
Людина, яка в «за 60», могла ходити на фітнес з подружками (бабуся жила в малесенькому селі на 700 осіб, але ловила всі можливості), почала їсти авокадо раніше за мене 😁, неймовірно слідкувала за своїм здоров’ям, правильно харчувалась, жила яскраво, в неї не було жодної вільної хвилинки🤌🏻 і як же вона любила свої хоббі! Ніколи їй не сиділося на місяці, адже стільки ще всього вдома можна зробити гарним)
Ну справжня аутотелічна особистість! («Потік» Чиксентмігаї писав з неї ніби)
Бабусю не могло зупинити ніщо, але рак був надто швидким.
Дякую, що була в нашому житті! У всіх нас є частина тебе!
Співчуваю.
Співчуваю Вам . В мене помер батько у березні цього року . Теж онкологія , дуже швідко пішов . Йому було 67 років , але він був таким веселим , молодим , яскравим , активним та дуже любив життя .
Коли втратила свою бабусю, це був найбільший шок в моєму житті.
Дуже співчуваю.
Співчуваю вам.
Ваша бабуся молодець❤
Мені подобається переглядати стрічки активних літніх людей.
Коли бачиш їх то хочеться більше бачити таких людей в Україні .
Співчуваю тобі 😔 Бабуся судячи з опису була просто неймовірна
Ви в 23 знімаєте наукові відео , я в 23 бухала з однокурсниками за гаражами :) от вам і приклад як все змінюється - сучасна молодь набагато швидше розвивається і чогось досягає. Зараз мені 33 і я почуваюсь більш впевнено , більш комфортно сама з собою і всі відчуття від життя більш глибокі . Але є гігантський мінус - культ молодості і вся ця естетика - де навʼязується , особливо жінкам , що за 25 ти вже стара , не народила о 30 - стара , в тебе перші зморшки - не красива , і так далі і тому подібне . Це заважає . З позитивного - я мрію що в старості зможу сидіти пити вино з подружкою на узбережжі і курити . Бо зараз не пью і не курю :)))
аби ви знали з ким і що вона робить за гаражами😂😂😂
Про те що не народила о 30 - згоден, але тягнути безкінечно неможливо.
@@AlexBez13а по-вашому для жінки народити це є обов'язковою умовою? Чи дитина, на вашу, думку це саме без чого неможливо прожити нормального життя жінці? Ніколи не погоджуся з такою дурноватою позицією, я сама жінка і все чого я прагну - самореалізація, розвиток і пошуки себе, а дітей взагалі не хочу, бо ніколи не любила їх і що ж тепер я якась неповноцінна?
@@Elizabeth-hq4vc звичайно не обов'язкова умова, але час не безкінечний.
Завжди ж були ті хто в 20 бухає і ті хто в 20 навчається, думаю покоління тут ні до чого 😁
мені 38 і я досі не знаю,ким бути, коли виросту)). Тільки діти нагадують, що я доросла)
Теж 38. В 20-25 чітко знала чого хочу. Зараз, маючи і досвід роботи, і досвід материнства, а також травмуючий досвід війни і важкої хвороби, взагалі не розумію чого хочу далі. Наче і в офісі легше, ніж вдома з дітьми, але й виконувати забаганки роботодавців і клієнтів більш не хочеться, цінуєш вже більше свій час та ресурс...
Ще такий вам прикол. Якщо ви дивились мультсеріал "За садовим парканом" ("Over the Garden Wall"), то, певно, пам'ятаєте Звіра (ота рогата тінь). Так от. В оригіналі цього персонажа озвучував Семюель Ремі (Samuel Ramey) - топовий оперний бас 80-90-х, і на момент виходу мульта йому було десь 72 рочки. Можна помітити, що "Come Wayward Souls" у мульті він наспівує з коливаннями в голосі (це вікове, зв'язки зношуються, тому він зараз і не співає на великій сцені), але він перелаштувався з оперної сцени на усілякий двіж з підкастами і озвучкою. І ось це мегакруто! Типу, людина не забиває жити це життя через вікові зміни. Навпаки - радіє новому досвіду і за будь-який цікавий двіж ❤
не думала що тут почую про цей класний мульт
@@panda7915 просто я фанат Реймі (як на мене, він найкращий оперний Мефістофель! 😻 ), тож приплітаю його всюди за першої ж нагоди 😅
А мульт дійсно мегакрутезний і взагалі шедевр 🔥
Реально круто, ось таке життя хочеться проживати😊
ЯК ВІДЧУВАЄТЬСЯ СТАРІСТЬ - ніяк, інші люди будуть нагадувать вам, що ви відчуваєте себе неправильно. Ви відчуваєте себе на 20 рочків, а інші люди вам кажуть, що у нас тут молодий і дружній колектив, тому ви з своєю 40-річною пикою не вписуєтесь. І нікому не пояснишь, що відчуваєшь себе на 20 і ще купа планів попереду 🙂 Інші люди будуть вас регулярно інформувати про ваш вік, якби не інші люди, то ви б забули про той вік 🙂
Це тільки Ваш досвід. Мені, наприклад, 45, і ніхто не вірить, що мені стільки. Тобто, мене якраз постійно "інформують", що я виглядаю на 32-35, і не може такого бути, що мені 45 😅
Було супер цікаво! Особливо сподобалась теза про те, що ми і через 10, і через 20 років будемо нами ж. І що з віком нічого само собою не зміниться, якщо ми самі не захочемо змінити наше життя на краще, зробити його більш наповненим і яскравим. А на моменті про те, що українцям точно не варто відкладати життя на потім аж всплакнулося 🥺 Дякую за відео! ❤️🔥
Дякую!🥹💙
Мені 28. Почуваюся на свій вік з 25. До того здавалось, що мені 16. Саме в той час, я знайшла справу якій захотіла присвятити життя і за ці роки встигла в ній реалізуватись. Саме на роботі і у розумінні себе, своїх бажань та цінностей, виборів, почуваюся зрілою, дорослою людиною і це мене зовсім не лякає. У відносинах з друзями -мабуть років на 16. У стосунках з чоловіками свідомо обираю бути інфантильною - мені так подобається. Не вважаю покупку дому і народження дітей ознакою зрілості. Для мене найкращий показник - вміння чути і розуміти себе.
Дуже цікавий досвід у Вас 🎉
Мені 45, почуваю себе на 21😅
В 27 я вступив до університету, в 31 освоїв ремесло яким заробляю собі на життя, в 32 переїхав за кордон, в 40 навчився іншого ремесла (переконаний не останнього), часами беру собі якісь онлайн курси, ходжу в спортзал, маю прекрасний секс, відкриваю новий бізнес. Єдине що, треба зір перевірити🤓
Це дуже круто!🔥
❤!!!!!
С
Сім'я де?
Типове життя "плейбоя за 40". Типу - "все круто, але сім'ї немає"...і це кепсько...людина може бути успішна, казати, що вона чайлдфрі, але населення Землі старіє саме через таких еноїстичних "успішних" людей, бо сім'я і діти - це жертовність і відповідальність, на які в сучасному світі все менше людей зважуються... пічалька
Мені 53 роки. І я кардинально прямо зараз змінюю своє життя. Я вчуся на перукаря-колориста. Я все життя чомусь навчаюся. Курси крою та шиття, вишивки, дизайну, малювання, танці і навіть балет. Усе це змішано зі спортом і читанням книжок. Я цікавлюся маркетингом, смм, історією, психологією,штучним інтелектом.Так, зміни у тілі є, але ж міліони людей живуть і працюють зі слабким здоровʼям і фізичними вадами. І старіння- це не гірше від діабету у 20 років. Якщо чесно, то зараз мені навчатися легше, тому що мій мозок знає як це робити і йде до цілі коротшою дорогою. Я знаю себе, своє тіло і свої можливості.
Ви чудовий приклад, бажаю вам натхнення і удачі на вашому шляху! Зі мною в інституті вчилися люди, яким було від 30 і до ~60 років, я в свої 25-26 була там наймолодша (в усіх друга вишка). Це був чудовий досвід. По-перше, спілкування в різновіковому колективі це щось неймовірне. По-друге - я реально побачила, як з віком люди можуть швидше вчитися і краще організовувати своє життя. Це дуже надихає.
Класне відео. Перший раз зустріччю на ютубі цю тему. Заставило замислитись 🤝
Мені 32 відчуваю себе на 27. Яскраво пам’ятаю літо 2021 коли ми з хлопцем багато подорожували і часто їздили на побачення у різні локації,ходили на концерти.
То і літо здавалося таким довгим ніби цілий рік. То було найдовше літо у моєму житті. Два наступних літа проведені за плідною роботою. Промайнули як один місяць 😅
Рада за вас, а ви ще разом з ним!?)))
Мені сорок, іноді відчуваю себе на 18, іноді 120. Скільки себе памʼятаю - завжди так було, окрім одного нюансу, що світ більше не сприймається як чарівна загадка, і це іноді мене засмучує. Особиста моя думка - що меншість людей переходить до дорослого сприйняття себе і , а більшість залишається інфантильними. Дорослішання це історія про взятття на себе відповідальності і бачення наслідків своїх дій. Старість і дорослішання різні речі. Старість більше про фізіологію, про те, що організм виходить з ладу, про хвороби - тому почуватися старим можна і в 21
Мені 35 років. Відчуваю себе десь на 30. Можу з впевненістю сказати, що саме в 30 я нарешті стала задоволена своїм життям і це задоволення зростає з кожним роком. У 32 я вирішила вивчити програмування і зараз вже працюю веб розробницею. Почувати себе тим дорослим, який вирішує проблеми та складні ситуації почала десь рік тому, коли довелося екстренно переїжджати через ракетну загрозу. Я змогла асимілюватися на новому місці, знвйти нових друзів, нові хобі та досить успішно піклуватися про себе. Це дає сильне відчуття внутрішньої впевненості. Мені подобається бути дорослою.
@@tatianaianiuk я наразі вже повернулася додому і наново шукаю друзів та розваги. Бо всі знайомі роз'їхалися. Тепер у меня є досвід, я знаю, що якщо змогла один раз, то зможу і інший. Зараз мені набагато легше спілкуватися з людьми та насолоджуватися життям, ніж в 20, бо я краще знаю себе. Щодо програмування, то це складний шлях. Головне подолати приниження та відчай першого року) я теж навчалася сама, купила курси на популярному інтернет ресурсі. Вони дешеві і насправді вся інформація є в інтернеті. Але перші півроку точно я билася головою об стіл і не тільки метафорично) бо це ж потрібно весь свій спосіб мислення перебудувати на новий лад. Просто у мене були приклади знайомих, яких я вважала не розумнішими за себе, а вони писали код. Плакати від навчання це нормально, у всіх так було, не розуміти нормально. Це перший етап і всі його проходили. На своєму першому проекті я плакала стабільно раз на тиждень. Зараз вже набагато легше. Мозок як м'язи, його можна натренерувати на будь-яку діяльність. Не опускайте, це банальність, але у вас вийде все, чого ви захочете. Не будьте до себе добріші
@@ta1saf1nskaya77Доброго дня. Підскажіть будь-ласка де Ви навчалися? Я дуже хочу змінити свою роботу,але не знаю як почати 😢
Привіт! Прочитала ваш коментар і він мені прям відгукнувся, також побачила що ви повернулися і шукаєте друзів) мені 32 зараз і я вчусь програмуванню (вже на фініші, готуюсь до пошуку роботи). Якщо цікаві нові знайомства - можем обмінятися контактами) як мінімум встановити контакт на лінкедін
17, відчуваю себе на 23. Моя теорія що через безвідповідальність батьків щодо мене, взяла відповідальність за себе сама👍🏻
Дуже знайома історія((
Інфантильні батьки - це біда. Коли дитина усвідомлює, що роль дитини у сім‘ї вже зайнята її батьками, і їй не лишається нічого іншого, як передвчасно подорослішати.
у мене було так само колись у 16-17, але коли я від них відрізалась почала відчувати себе молодшою. бо вже не було того прикладу "недо-дорослої" людини і я постійно стискаюся з якимись проблемами, які не можу чомусь вирішити. відчуваю, що навколо всі дорослі, але тільки не я((
Вибач батькам, ми не завжди мудріші від своїх дітей.
@@ОляМазурак-и7ч не вибачу, я через них багато через що проходжу, і вибачати їм не повинна
Проте Ви в житті все матимете, все досягнете самі, а не будете безпомічним інфантилом за маминою спідницею у 30 років 😊
У 17 відчуваю себе на 15:) завжди думала, що зі мною щось не так і я «не дозріла» до своїх однолітків, дякую вам за ваше відео!
те саме, тільки відчуваю себе на свої 14 десь..
Те саме, так і думала що не встигаю за своїми
++
О господи. 15 недалеко від 17. В Америці ти не то що дитина в цьому віці, ти немовля. Вони сім'ї заводять після 30. До того ще шукають себе і розважаються. А в нас всі біжать один поперед одного щоб заміж вийти. Треба якась золота середина щоб була.
@@S.V.I.T.L.A.N.A після вашого коментаря мені стало трохи легше😅 Ви праві, не треба гнатись за «віком»
Згадала одного свого знайомого...
Йому десь під 90, чи вже більш 90... Досі працює на своїй фермі, вирощує малину. Каже, "я не збираюсь поосто сидіти та чекати смерті, як иої ровесники". В нього стільки справ та планів, що йому ніколи помирати ))
До речі, його молодшій доньці десь біля 20 зараз!
Дякую за працю ❤ дуже цікаво:) Так жаль, що наша реальність пострадянських країн така ( і це без війни) … Більшість літніх людей вже ніколи не будуть мати добробуту, ходитимуть до смерті без зубів бо немає коштів, відчуватимуть себе старими і труситимуться за кожну копійку бо пенсії стартують 2093 гривень:(
Прям дуже точне формулювання😬 на жаль
Старі люди задоволені життям, як ти сказала в Америці чи у Європі, де проводили ті дослідження.
А у нас, нажаль, більшісь у 69 років тільки сидять на лавці біля під'їзду і мандять як погано жити та які всі навкруги мудаки
Наше завдання не сидіти на лавці, коли нам буде по 60+
@@Rodiuk_Tetianaтомущо у розвинених країнах літні люди мають уже капітали і можуть їх витрачати на різні розваги або подорожі, у нас же ці гроші збирають все життя щоб купити собі дім і сидіти на одному місці
@@vadimkoval7590 в Україні теж можна зібрати капітал за життя, просто треба було братися за голову раніше а не прогулювати молодість)
@@st1ll272 а ну-ну, поділіться конкретним лайфхаком, як олігархи за безцінь приватизовували державні підприємства і копалини, таким чином здобуваючи капітал...
@@st1ll272зібрати то можна, питання в тому, як його зберегти той капітал, коли у нас постійна інфляція, банкрутство банків і таке інше. Наші бабусі збирали гроші на книжку- і де вони?
Мені 38 за паспортом. Повноцінно дорослою не почуваюся досі, і не впевнена, що почуватимусь після 40 😆 Дякую за відео, тепер з більшим оптимізмом дивлюся в мабутню старість.
Коментар до 31:18
Мені 31. Окупація Донеччини сталася, коли мені був 21 рік. Звісно, я переїхала і намагалася виживати на новому місці. Але постійно чекала, що колись почнеться нормальне життя і відкладала важливі для себе речі. Усвідомлення того, що це неправильно, до мене почало приходити лише десь у 2019, і я почала потроху повертатися до покинутих мрій і взагалі відчуття радості. Я досі відчуваю наслідки цієї травми та, схоже, що я застрягла у віці 23-24 років.
Перш за все доросла людина - це людина, яка може взяти за себе та свої дії відповідальність.
Старості не боюсь, а того, що буду жаліти про нудне та "коротке" життя.
Відос файний, ніяк не міг зрозуміти, чому в мене нема відчуття "дорослості", хоча вже давно не 18)
Важко почуватися дорослою, коли поволі крокуєш до тридцятиліття, але не знаходиш собі місця в не своїй тарілці. 😂
Я дуже люблю ваші відео, чи можливо, що ви присвятите одне з них темі поліматів, або так званих «людей-сканерів»? Зараз я читаю книгу «Омріяне життя» і просто в шоці, наскільки вона точно описує усю ту суміш емоцій, які супроводжують когось, хто ну ніяк не може знайти одну стежку і намотує маршрути по життю (і кому услід кричать «Подорооослішай!»). 😢
Отак і я коли прочитав про людей-сканерів, то мене аж попустило. Виявляється я нормальний. Змінював часто роботи, бо ставало нецікаво.
Дуже цікаво! Дякую авторці! Маю 51 рік віку, та почуваюся на 35. Завжди соромилась цього, весь час собі нагадую: згадай, скільки тобі років. Коли хочеться зробити щось, притамане молоді: танці, пляж, жарти, одяг і т. п. Хоча маю параметри 90×60×90 і гострий розум. У мене завжди дисонанс у душі. Слава Богу, що це поширене і здорове явище.
О! Прям моя історія 😊
Зайва вага впливає на відчуття віку, бо відбирає здоров'я і погіршує самопочуття. Як тільки скинула 17 кг, то ніби і років 20 разом з ними.
Мені 42, але завдяки психологічній роботі зі своїм мисленням, я почуваюся років на 25🙂
В книгах "Кульбабове вино" Рея Бредбері і "Многії літа, благії літа" записаній зі слів Андрія Ворона, можна знайти роздуми цікаві про ці питання. Ці книги дуже різняться між собою, але можуть дати відчуття опори.
Останньою фразою (про війну) можна декого і в депресію загнати. Я розумію, що війна може тривати ще дуже довго, і від розуміння цього стає ще тяжче, бо життя проходить і "не відкладати його на потім" немає можливості
P.s Мобілізований з перших днів
Тримайтеся! Ще будуть мільйони нових емоцій у подій у вашому житті, головне не падати духом і думати про краще
Дякую Вам за можливість жити тут і зараз ❤
Тримайтесь, перемога буде! Ще багато цікавих та яскравих моментів буде у вашому житті! Подяка і повага вам!💙💛
Бажаю Вам жити довго та щасливо, бути коханим та кохати та мати п'ятеро дітей ❤
Ви написали, що життя проходить, і я захотів вам написати. Я не згоден про безповоротність проходу життя та фатальність. Я коли важко під час війни завжди згадую свою бабусю - вона у 21 рік вважалася старою, у 27 вона втратила будинок (це був 1941 рік), після війни навіть надій не було їй вийти заміж, бо чоловіків не було(отак-то маршал Жуков воював, завалював "м'ясом"). А вона виходить раптом заміж у 34 роки, мій дід ще старший за неї був.
Але ж трьом пізнім дітям допомагати було треба. І вона прожила майже 95 років, вона у 78 ще торгувала на ринку овочами з городу, а в 83 ще рвала траву на городі, за півроку до смерті ще газети читала.
Їй було 75, коли вона забирала мене собі на тиждень, мені було три рочки, і повністю сама за мною дивилась. При чому в неї ще город був та господарство. І хвороби були вже. Купала, читала книжки, і українські теж, хоча була азербайджанка, тож читала як їй здавалось вірним)))) Потмі я повністю в школі перевчав слова)))). Але це вона навчила мене поважати інші мови та культури.
А моя мама-російськомовна українка, була складного характеру. Прожила 63. От і скажіть мені, чиє життя минуло швидше...Все відносно.
Мені 17, я почуваю себе одночасно на 12, і на 127
Так я просто відчуваю неначе прожила кілька эпох але лишилася такою самою. Химерне відчуття
Дорослим себе відчуваєш, коли на тебе покладається велика відповідальність та довіра. А коли твоє життя безтурботне, а точніше не думаєш що буде завтра і їсти завжди є коли і за комуналку взагалі не думаєш і з роботою все файно і головою в цілому думати важко не треба та приймати важкі рішення які можуть мати наслідки, то можна себе відчувати на 19 хоч в 70 років
Чим більше людина схавала життя тим вона буде доросліше. Але то не завжди так, бо інколи людей життя зовсім не повчає.
Але по собі скажу, що коли в мене в житті все добре та стабільно і всі фронти потреб закриті, то я себе відчуваю більш енергічним та молодим, а коли їх багато відкрито і треба щось з цим робити і розумієш, що це не одразу, то стан стає більш морально важким як і самі думки більш глибокі і меньше позитиву. І для себе зрозумів, що щоб себе відчувати молодим, треба просто мати згоду легко жити, а легко жити - це коли всі твої потреби перекріти, а щоб перекрити всі потреби і не думати про них, а тільки про саме життя, то потрібні гарні гроші і ось тільки тоді психологічно ти будеш кайфувати від самого життя
22 - почуваю себе на 17, у 17 здавався собі у два рази старшим😂
мені якраз зараз здається що я відчуваю себе на 25 і мені дійсно 25 (і раніше завжди з дитинства відчувала себе дорослішою за оточуючих однолітків). якраз середнячок- ще молода і вже задумуюсь над «дорослими» планами щодо дітей, зміни професії і тд і тп, що на мою думку притаманно зрілим людям внутрішньо.
мені 17, через пів року повноліття, але коли мене питають про вік я дуже сильно хочу сказати 14. Так скажімо забуваю, що цей період пройшов. В мене є думка що це через бунтарський вік, котрий почався пізніше ніж у моїх однокласників (якщо буквально то тільки у цьому році 11 клас змусив думати куди я хочу йти далі, хто я взагалі є і інше). Поки вони в 14 намагались піти проти правил, спробувати стосунки, алкоголь, міняли свою зовнішність як їм забагнеться, я просто була. Основною з проблем яка є і сьогодні це заборона батьків. Ти не зробиш цю зачіску, цей макіяж "не нормальний", стосунки це рано (хоча це мені казали у 14 і зараз вони вже починають шуткувати, про весілля на наступний місяць після повноліття). Погіршила ситуацію війна, якщо раніше я б могла обрати жити з батьками чи гуртожиток зараз в мене цього вибору немає, але це не все, мені страшно зустріти російську агресію не в межах дому і не з тими людьми. Я маю дуже багато комплексів, через що не відчуваю себе на одній хвилі з однолітками. Чи були моменти, коли ви ховали очі, коли поміж вас йшли підлітки в яскравому одязі з аніме значками і вигукували різні сленгові слова ? Я досі ховаю, і це не тому що я не знаю значення слів, чи не знаю з якого аніме значок, це тому що я відчуваю себе гірше за них, мені складно уявити, що я і є частиною них.
Що до останнього боже це таак життєво. Я бачучи таких людей відчуваю смуток тому що не можу вдягатися, розмовляти з кимось і т.д про те чим я цікавлюся як аніме,музичні гурти,манга та т.д. Я відчуваю що я гірша в цьому ділі, що я не настільки цікавлюся та знаю про те чим цікавлюся. Це щось звучить як накшталк "я не маю право про це обговорювати з кимось це аніме ( і т.д) тому що не знаю все про нього ідеально". Я не знаю звідки в мене з'явилася така думка адже це нормально не знати все ідеально або чогось. Я бачу та навіть знаю людей які цікавляться тим що і я, обговорюють це та вдягають яскраво по своїм інтересам. Я їм так заздрю адже також так хочу, але думки про те що я гірша в цій темі або покажуся дурною не дають мені цього зробити
Хочу відмітити, що ті літні люди з розвинутих країн, які вийшли на пенсію і почали жити для себе, у молодості, як то кажуть вджобували і світу світу білого кольору не бачили, щоб заробити на ту европейську пенсію.
* це мої особисті спостереження за німецькою молоддю
Ті хто розвивають свій мозок все життя молодшають. Моя мама в 60 через війну опинилася в іншій країні вчить дві мови і каже реально пам’ять стала краще мозок реально наче посвіжішав. Тому ніколи не пізно його підбадьорити. Хоча моя мама і так все життя працювала мозком (головний бухгалтер) але реально ключове - вивчати нове а не прост робити роботу
Це правда,мені 63.
Мені 17(18 в цьому році), почуваюсь на 13. Рік тому почувалась на 12
Хочу подякувати пані Ірі, за такий якісний і чудовий, український контент!!! Дуже пізнавально і цікаво ♥️ є здогадки що в університеті ви вивчали психологію чи не так?
Дякую!🥰 ні, я не психолог) саме тому і лишаю всі посилання на першоджерела🫶 намагаюсь привчити українців вивчати, аналізувати дослідження, бо це дуже корисна навичка в наш час, яка допомагає боротись з фейками💙
Дуже цікава і надихаюча тема! А ідею "насичувати свій день більшою кількістю цікавих подій - і день здаватиметься довшим" можна взагалі вже взяти собі за інструкцію до дій і взятися за їх виконання🙂👍
В свої сімнадцять я відчувала себе на 30+.
Зараз мені 18 і я відчуваю себе на 28 років.
Раніше я відчувала себе набагато старіше. Тобто доходило до 60+ років.
Тому зараз я бачу, що чим старіше я стаю, тим молодше себе відчуваю морально 🍓😁
Дивитись 32 хв. цю тему з експресивною подачею капець важко. Не додивився. Сорян. Затягнуто.
дуже сумно, що пенсіонери в Україні нічим не зайняті виходячи на пенсію...Неприкаяні більшість з них, особливо, ті, хто живуть самі. Я незнаю щасливих стариганів..
Дивно. Як це можливо озвучити чітку цифру? Прям конкретну. Мені 43. В мене все чудово. Відчуваю себе енергійною, гарною. Я не можу дати визначення на який вік. Це не коректно. Що мало статися, чи змінитися в 43?? Я тренуюсь разом з підлітками, бо вони також є в групі, в багато чому результати мої кращі. Так що, мені 17?? Немає дискомфорту, що навколо люди як моя донька. Немає цих тупих жартів про старість. Мені байдуже, це лише факт, що 43.
І дивно слухати про вік від дуже молодої дівчини.
Для прикладу, подивіться відео кроссфіт мастерс. Там люди 60+, так вони зі зморшками, сиві, але те що вони роблять, 20 літнім багатьом ніколи))
Не питайте мене про вік
Бо йому віри не має
Час від мене кудись втік
І ніхто свій вік не відчуває
Бо чи має душа роки?
Коли як в молодості літає
Чи заглядали ви людині в зіниці?
Там віку зовсім не має
Ви бачили в дитині мудриця?
В очах її мудрість відчували?
А чи бачили мов хлопчиська старця,
Якого роки зовсім не зламали?
Тому, не питайте мене про мій вік
Я його не знаю, не відчуваю.
Час від мене безжально втік
Але я його й не тримаю :)
взагалі не відчуваю віку. не бачу різницю між своїми 20, 30 чи 35 років. Так, змінюються деякі думки, погляди та інтереси, але не можу сказати чи вони доросліші чи навпаки. Напевно фізично виглядаю молодше більшості ровесників, але це якщо себе з кимось порівнювати. Якби я не мала паспорта і дзеркала, то навіть приблизно не зрозуміло на який вік я себе відчуваю
Приблизно на свій вік відчуваю, може десь мінус пару років. Скоріше це пов'язано з тим, що в мене багато подій в житті, вже велика сім'я і я не сиджу на місці. Також, чим більше дізнаюсь - тим старшою себе почуваю. Для мене дивно, що в когось кількість знань означає молодість 😅 я пам'ятаю себе молодою. Хоч і була розумніше багатьох, але в порівнянні зі мною сучасною, то вже не така й розумна😁
Я ніколи не розуміла, на скільки можна себе відчувати у цифрах, бо у мене немає уявлення, як хтось має поводитись у різні роки, якщо це не дитячий вік, і про що таке кардинально різне думає людина у 25, 27, чи 33. Адже багато залежить від обставин.
Я знаю лише свій паспортний вік. Вважаю себе дорослою і сильно засмучують, коли розумію, що десь пройобуюсь з відповідальністю, тож одразу це виправляю. Не терплю інфантилізм у дорослих.
2022 здавався невимовно довгим через насиченість новими подіями аж поки не настав 2023 рік і всі події минулого року втиснулись в якийсь швидкий список з чеклистів, але в момент тих подій так, все здавалось дуже довгим, але для продовження ефекту необхідно постійно мати нові враження і саме нові, подорожі перестають бути новими подіями після десятку з них, і тепер треба щось ще більш неординарне
В 46 не відчуваю віку. Я - це я, така, як була підліткою чи в 23, чи в 40. Хочу так почуватися завжди
Мені 25, почуваю себе на 24 десь і відчуваю себе дорослою і кайфую віл дорослого життя - чому ніхто не казав що дорослою і відповідальною бути круто і приємно, коли від мене все залежить - це класно ❤
До речі, одружена, маю хату і дитину
З 40 почав відчувати ознаки старіння. Якби без них, то було б норм. 🙄
А у когось взагалі є закордонний паспорт не книжечкою?🤔
Мені 16, виглядаю на 12, поводжуся на 14🤓
в 23 я себе офігенно почувала😅то вже після 30 починаються незворотні вікові зміни які важко ігнорувати і не завжди виходить боротися🤪 психологічно мені 21, дурка і безвідповідальність в голові тому факт😅
Якщо "стандарти" не відповідають реаліям і відчуттям більшості людей, требя змінювати ці "стандарти". Сучасне життя набагато більш інфантильне, ніж ще якихось 100 років тому. Купа дешевої їжі, легкої роботи, медицина, безпека життя. Немає потреби ставати дорослим в класичному розумінні. Навіть, якщо в тебе вже є будинок, родина і діти. Можна трохи дуркувати і бути несерйозним і в 40+ і в 50+ і в 60+. Все залежить від виховання і генів ;)
@@user-oi5ts8dy1z Скоріше від рівня достатку і виховання
Щодо легкої роботи не дуже згідна, бо з одного боку дійсно є багато вакансій без важкої фізичної праці, але з іншого - там весь час потрібно вчитися новому щоб не залишатися за бортом. Люди дуже тривожні тепер, і вигорають на роботі не спроста, бо ці гонки реально вимотують.
І України ці всі плюшки із відео стосуються мало. В час війни про безпеку життя взагалі не доводиться говорити.
Дешева їжа якраз не здорова зазвичай, а для здоров'я потрібне ціле багатство продуктів, а не одна картопля. Та і ціни в нас такі, що важко назвати їжу дешевою.
Медицина в нас чудова, але якщо приватна, на собі переконалася. Навіть один і той же лікар працює часто і державно, і приватно, але в приватній клініці у нього набагато краще забезпечення і обладнання, а в державній він дуже обмежений в можливостях. Тож так, від фінансів дуже залежить чи отримаєш нормальну допомогу, чи матимеш гроші на фітнеси і здорове харчування, а не тільки від генів і виховання
@@marysid228 Перед тим, як скаржитися на наше сучасне життя, варто узнати: як жили люди 100, 200, 300 років назад. Наприклад, в доповіді військового міністра Російської імперії перед революцією 1917 року зазначалося, що 100% солдат, набраних з "запорєбрікових" губерній перший раз спробували м'ясо лише в армії. З доступної медицини для народа було лише лікування травами і кровопускання. Якщо заболів зуб, його не пломбували чи ставили імплант, а видаляли. Звісно, що без наркоза. Металевими щипцями. У більшості населення до революції харчування було дуже одноманітним. В кацапстані була висока дитяча смертність і банальна нестача калорій для нормального розвитку. Дістрофія, голод і хвороби косили звичайних трударів аж бігом. Про безпеку і мови немає. Вовки бігали, навіть, по українським селам і були випадки, коли в 50-х роках нападали зграями на людей вночі і з'їдали заживо. Що робилося в "дєрєвнях" залісся можна лише гадати. А ще була військова повинність 25 років для чоловіків і бескінечні війни, які вели держави минулого.
Якщо копнути глибше, то знаю цифру про середній вік життя в епоху вікінгів - 36 років. До 40 років міг дожити лише вождь племені чи якийсь шаман.
Забруднився одяг - бігом на річку прати білизну. Нічого, що зима, в льоду рубали "полосканки". Часто була одна пара взуття на всіх дітей (5-7 чоловік) в родині. В зимку бігали в туалет на дворі в цьому взутті по черзі.
Мій прадід вставав з першими променями сонця (десь о 4:00) і лягав коли сонце сідало. Весь день важко працював. Лаявся, щоб не палили свічки коли стемніє, бо вони дорогі. А коли лягав спати, брав у ліжко шкіру - м'яти її пучками поки не засне. Все життя у виснажливій роботі. Не інтернета, не кіно.
А тепер роскажіть тим людям, яке у нас все дороге. Як ми багато працюємо, як недоїдаємо і як страшно нам зараз жити.
В 15 я відчуваю себе на 30+ дуже швидко прийшов час подорослішати і попрощатись з дитинством та я не вішаю носа бо скоро почнуться студентські роки і я хочу від них брати все по максимуму
Але по логіці речей, якщо в 55 людина почувалася на 44, а в 44 на 36, то виходить людина не знає, як це відчувати себе 44 річним, тобто люди завжди відчувають себе того віку, коли востаннє їх суб'єктивний вік співпадав з хронологічним?
Я жінка 23 років, але відчуваю себе 45-річним чоловіком
А що робити якщо в 25 років відчуваєш себе на 80?...
Скоро Мені 48, і можливо тоді Я вже подорослішаю...
Мені 26, але почуваю себе на 15( в 15 почались мої перші стосунки і коли я розійшлася з хлопцем через 6 років виявилось, що за весь цей час я не подорослішала взагалі, а юридично я вже доросла. І цей стан не проходить( в мене відчуття, що я витратила час, за який мала подорослішати на стосунки і ніяк не можу його наздогнати...
А старості я не боюсь, не логічно боятись її, якщо не впевнений навіть, що доживеш до неї😅
Дуже цікаве відео. Хочу додати, що все назване, це дуже усереднені значення. В різних країнах, різних суспільствах є різні стереотипи. Почуття віку людей зазвичай рівняється на них. Наприклад, в 2000х в Україні вважалось нормальним одружитися і народити дітей до 20 років. Зараз я живу в Ізраїлі і тут ця норма перенесена на вік 30-35 років. Тож, всі ці штуки залежать від культурних кодів і поколінь.
А іще все залежить від природи. Бо скільки ту природу люди не гвалтують,репродуктивний вік не безкінечний, здібності до навчання також,як правильно говорить дівчина. Можна і в 70 йти вчитися і отримувати нову спеціальність,але от не розумію? Це буде в рази складніше ,ніж у молодості. Нафіга? Хіба що зовсім не пощастило в житті. Бо як пощастило,то просто можна насолоджуватися таким віком,ходити гуляти по березі моря,читати книжки, спілкуватися з онуками,які зазвичай дуже люблять бабусь і продовжують їм життя,бо дають свою молоду енергію. Найбільше захоплююсь людьми,що вміють жити в гармонії з своїм віком і життям, отримувати задоволення,ане пахати як коняка все життя задля вигаданих досягнень.
Моя сестра первістка народжувала у 35. Пізніше сказала, що якби знала, не велася б на балачки про "людина все завжди може хоч у 80", та народила б у 25. Було важче, бо виявилось, що і два рази на зберіганні довелось полежати. Фізична форма попсувалась за роки, і дихалка не та, і психіка не та -так хвилювалася, що ніч не спала перед пологами і потім ледь народила. Все ж 12 років сидячої офісної роботи не змогла виправити йога для вагітних. Чим більший вік, тим більше увагу фізичній формі та розслабленню.тре приділяти.
Сестра себе непогано знає, і вважає, що у 25 народила б взагалі без зберігань без купи грошей на ліки та йог
Тепер сестра хоче другу дитину, але їй 37. Перед вагітністю їй треба серйозно зайнятись фізичними тренуваннями, щоб повернути форму, бо під час вагітності вони можуть бути лише м'які. В неї маленький син, багато фізичної праці, але прес відсутній чомусь...
Треба зробити дорогущий точний тест на синдром дауна, бо вік, а вона не особливо хоче "сонячну" дитину.
Треба пропити антидепресанти мінімум півроку, бо стан психіки погіршився ще більше під час війни. Що не кажи, молодий організм справляється краще з навантаженнями. Вона не хотіла і не хоче кесарево тощо, бо це насправді нелегка полостна операця, після якої організм відновлюється довго, хто б чого не кричав. Після пологів хочеться ж приділяти увагу дтям, а не ходити блідою з одним бажанням - прилягти
Я вважаю абсолютно нормальним одружуватись та народжувати до 20 років. І сюди ніхто не має влазити зі своїими копійками. Раніше булили тих, хто народжував пізно, зараз булять тих, хто рано, з таким ставленням до народжування у нас молоді скоро не залишиться. Булінгу в принципі бути не має в такий сфері.
@@muratzumri1679 так це досвід тільки Вашої сестри. Я, наприклад, теж первістка народила в 35 і абсолютно не шкодую, що не народила раніше. Я всю вагітність просто літала, навіть на 9-му місяці ще по горах (не дуже високих, щоправда) лазила. А от другу дочку народила в 42, і та вагітність уже була трохи важча. Але не впевнена, що це через вік. Просто дитина була з самого моменту зачаття більш капризна - частіше мамі печію "створювала", більше крутилася в моєму животі, тощо 😅
Хоча все одно ні на яких зберіганнях лежати не довелося. Мені просто пощастило, що я здорова людина. Не завжди це залежить від віку. Тобто, не обов'язково в 25 всі люди прям автоматом здорові, а в 35, 40, тощо - автоматично в них менше сил і вони різко стають більш хворі. Це якийсь дивний стереотип у нашому суспільстві, який треба викорінювати.
Якби мені дали можливість заново прожити своє життя, я б не змінила абсолютно нічого. Вважаю, що все в моєму житті було вчасно. Чого і всім бажаю. Як бажаю і такого самого здоров'я, як у мене, на довгі роки.
До речі, одружилася я в 32. А розлучилася в 39. В 20 я ще по дискотеквх бігала, заміж взагалі не хотіла..
А другу дочку від іншого чоловіка народила. З ним потім теж розійшлася. Не всім щастить в особистому житті.
Взагалі, кожному - своє. Тож намагатися всіх загнати під якісь мірки - справа марна, я вважаю.
Це дуже корисний Україномовний канал
В 31 відчуваю себе на 24. Подорослішала і сенсі життєвого досвіду і розумінні відповідальності за своє життя. Але досі завзято мрію перед сном, малюю і радію, коли бачу веселку))
Дякую за цікаве відео ❤
відео з'явилось прямо на очах
Це відео теж у вас дивились, крута робота❤
На жаль, в Україні старі люди змушені виживати в буквальному сенсі цього слова..... Це було сказано у відео, але дійсно, коли бачиш старих нещасних, самотніх і бідних людей - власна майбутня старість дуже лякає. Трохи тут я негативно налаштована, певно, бо зараз не можу уявити, як в Україні можна проживати старість по-іншому.... Але надія є!
Подбайте про джерело доходів замість пенсії і буде вам щаслива старість
Мені дуже дивно вас читати, бо я знав завжди і знаю повно старих людей, які нормально собі живуть, і нехай в них невеличка пенсія, але вони щасливі при цьому, ходять рибалити, мандрують по ринках, на танці для пенсіонерів, плетуть сітки, саджають овочи та клумби, тусуються в колі друзів-пенсів. Людина з невеличкими доходами не означає нещасна та самотня, це абсолютно різні речі. Мій дядько - глибокий пенсіонер в прифронтовому Запоріжжі, але тільки на старість років він почав вперше готувати та робити заготовки на зиму, бо жіноча половина родини виїхала, тож дядько носиться тепер з рецептами, аж очи блищать.
Іноді я спілкуюся з самотніми та нещасними пенсіонерами. І самотні вони та нещасні не тому, що Україна, щоб вони не говорили. Неважливо, на кого вони жалються при цьому. А часто самотні чи нещасні вони тому, що 1) донька не працює та вимагає її утримувати в її 50 років, б) розлучився, сина не виховував, грошей на нього не давав, тепер старий, бабам не потрібен, і синові також, в)тиранила дітей, доки вони не розбіглися хто куди г) Так шукала ідеальну невістку, що всіх відвадила, син спився з горя та помер. є) просто любить самотність, всіх розігнав
Так що іноді замислитесь - самотність людини часто є результатом її дій або ж комфортна для неї. Дивіться в корінь, а не вірте їм на слово
Власне я хотів би старість на 6 сотках, бо люблю вирощувати рослини.
Ну ви даєте, у вас в натурі страшення картина світу, "В Україні не можна інакше проживати старість...", така картина світу вас і вбити може
Дуже було пізнавально. Тепер розумію, чому в мандрівках час йде по-особливому 😊 Враження наповнюють життя і це чудово!
Ти розумієш що вже не молодий коли помічаєш, що тобі кажуть "добрий день' ті кого ти вважав " однолітками" Хто в тємі той зрозуміє)
До нас в офіс якось зайшов 60 інженер який дуже шарив в сучасних програмах креслення, не п'є кави і чаю і любить ходити пішки.. я йому дивувалась а ще більше здивувалась, коли мені сказали, що йому 80😮 я була в шоці який в нього в цьому віці ясний розум і здоров'я на цей вік.
В мене жіночка така в дворі є.. Якось за розмовою згадала, що вона 41го року.. Ми з чоловіком сперечалися, чи дійсно вона так сказала. Виявилося - так!
Людина, працює, спілкується, веде досить активне соціальне життя. При пам'яті, як то кажуть. Дуже чудовий приклад, що старість буває дуже різна.
одружився, придбав квартиру, з'явилась дитина, а відчуття віку не змінювалось, а коли коліна раптом почали давати маху от тут я і зрозумів, що вже не підліток)))
Це все круто, але не про старість в Україні!
Дуже цікаво🔥 І хочу зазначити, що з кожним разом відео стають все кращі!
Мені 23 і я теж відчуваю себе на 19😃
І справді, за всі попередні роки, зараз відчуваю себе щасливішою(попри важкий період).
Мені 26 почуваюся на 99 ✋🤠
Я б сказала що найстрашніше в старості не сама старість, а спостерігати за смертю близьких людей, друзів, ровесників... звісно таке може статися в будь-який період життя, але в ідеалі щоб усі близькі дожили до старості. А тоді вже неминуче доведеться ховати спочатку батьків, потім друзів, коханих.. 😞
отстаю) мне 48 и чувствую себя молодой
И пока собираюсь продолжать так😅
Що з переглядами, чому їх в тебе стає менше?
Це просто найкрутіше відео за останні пів року. Дуже корисна інформація. Допомогла задуматись про важливі речі. Ковток свіжого повітря❤❤
Я розумію що боюся постаріти,я розумію що навіть не хочу довго жити аби не постаріти і не бути зморшкуватою,огидною і звісно ніким не коханою людиною.
Не треба чекати старості, бо ти вже огидна))
Дуже цікаве відео👍 Мені 46, і дійсно в 43 роки я раптом відчула свій реальний вік. Коли я це усвідомила, знову почала відчувати себе молодше, ніж мій біологічний вік.
По-справжньому відчула себе дорослою після того, коли втратила батьків...
Ох це надзвичайно сумно що вам довелося подорослішати саме таким чином, щиро співчуваю вам..
Мені 41, почуваюсь на 32 ♥️
Дякую за чудове відео! Вподобайка, підписка, комент 🇺🇦
Десь півроку тому відчувала себе на 25 при віці 30, зараз, підвівши підсумки "чого я досягла за 30 років", можу сказати, що прийняла свій вік: у 25, та навіть в 29, в мене не було таких психологічних та фізичних досягнень :)
Мені 27. Почуваюсь на 40
мені 16, а відчуваю себе на 14
Мені 12 і відчуваю себе на 14. І мені здається що я так думаю тому що почуваю себе більш усвідомленою ніж мої однолітки й іноді є таке відчуття що вони застрягли у своєму 6-7 річчі.
Мені 33, відчуваю себе на 26. Дорослою іноді відчуваю, іноді ні. За останній рік подорослішала це точно
Мені 12 а відчуваю себе на 8
Дуже цікаво. Мені стало легше після перегляду цього відео. Мені 29 і я не почуваю себе дорослою, іноді поводжу себе як дитина. Тепер розумію чому. Дякую 🙏
До речі, мені подобається ваша класифікація ☺️
От щодо дослідження, в якому виявили, що старші люди почували себе щасливіше від молодих, то от з цього як раз, як на мене, не можна робити висновок, що коли наше покоління доживе до їхнього віку, то ми будемо почувати себе так само щасливими і задоволеними своїм життям. Бо на це значно впливає економічне становище і соціальні процеси, які на момент досягнення людиною певного віку проходять в суспільстві. А це доволі мінливі речі
Я в 15 почуваю себе на 12
39 років, почуваюся фізично дуже молодою, але психологічно старою\старшою - наче вже прожила дуже довге життя
Майже завжди відчувала себе на свій вік. Прям скільки себе памятаю, я знала скільки мені років і відчувала себе рівно на свій вік разом з днями і місяцями😂😂😂. І десь в 26-27 це зупинилось, я пересталв знати свій реальний вік, отже мені потрібно було віднімати(а для цього знати який звраз рік) сьоголнішніц рік і дату народження😅
Про дорослість, щразу себе вілчувала дорослою і сильно страждала від ейджизму до дітей, як не дивно, після 22 уже був ейджизм старішання😂.
Так шо лбли хапацте частину від 16 ло 22 це най пролуктивніший вік
Менi 52,молодою себе не вiдчуваю.Багато стрессу,мужчина старше на 17 рокiв.Уход за собою обов'язковий,виглядаю на свiй вiк.
«Було б класно, якби це була чиясь мама»😭😭😭
Мені 39 😊 почуваюся шикарно. І не скажеш, що на 23, бо щасливіше і впевненіше, але і не на 30, тому що молода😀
Народила 3тю дитину, кайфую в декреті.
А взагалі, читала опис до якогось фільму, і там була героїня, доросла жінка, у протиставленні до 16річних хлопців, а потім - цій жінці 27.. І я така, що, дійсно??? Та ну, не жартуйте 😂
Мені 36, маю всі три ✔️ - дім, діти, чоловік) але, так не відчуваю себе на 36, певно тому що в дитинстві здавалося, що оточуючі в цьому віці ДОРОСЛІ. Але батькам дійсно було не солодко, вони несли відповідальність і за нас і за своїх батьків, також не мали стільки можливостей, чогось цікавого навколо, як ми.
В 20 відчував себе на 25. Зараз 27 - відчуття в районі 30. Мабуть через те, що частину життя прокидався із думкою що хочеться застрелитись. Можливо цього дитинства просто не було і людей, що "гуляють" - не розумію.
ПС. Щодо таблиці піку сили - там шахи в 31 рік, це як? Пік сили в 13-14 років - далі теж можна рухатись, але складніше і досягнення менші із кожним роком. В 20 я міг за вечір вивчити дебют на 10 варіантів гри, в 27 я не можу за вечір навіть 1 варіант дочитати. Відчувається закам'янілість нейронів, як важко їм перебудовуватись. Про те щоб піти далі 1 розряду в шахах в 30+, якщо раніше не грав - мови навіть немає.
Сестра моя в такому випадку пила антидепресанти. Депресія може позначатись на ясності розуму та силі пам'яті, силі мислення
Моя 76-ти річна баба залишилася психологічно у віці 16-17 років. Бо все життя поводила і продовжує поводити себе як підліток. Її інфантильність і безвідповідальність інколи не знала меж, через що моїй мамі - її старшій доньці довелося у дуже юному віці буквально стати дорослою, щоб хоч якось контролювати бабу. Тепер моя мама її доглядає. Баба вже ледь ходить, а все продовжує шукати собі "жониха"🤦🏼♂️ Думаю, це виключення, зумовлене якоюсь її психічною проблемою
Стааааараа бааа,стара баба як холера,ааа ще хоо а ще хоче кавалєра😂😂😂
Пісня така є,це мабуть про вашу бабу
Вік 20-30 найкращі часи життя і крапка. Те що після 30 років життя стає психологічно простіше то нічого не значить, бо найбільш спокійно ви себе будете відчувати на кладовищі:) Стрес, депресії, ейфорія, щастя, любов, ненависть коротше емоції - це і є життя. І все що роблять люди за 60, це згадують себе молодими і не важливо наскільки важка ця молодість була. Люди, цінуйте час і свою молодість:)
Тю, мені 39, і зараз безумовно найкращі роки.. І далі будуть найкращі. Я живу тут і зараз, і в цьому і є кайф.
В мене одна жіночка знайома, їй, ну певно до 70 вже. І їй точно ніколи сидіти і страждати за молодістю. Бо в неї дуже наповнене і змістовне життя.
Тож, не в молодості щастя.
Живу в Німеччиніі я хочу сказати, що в Україні дійсно культ молодості і краси. І дивних стандартів щодо неї... пережитки советського союзу, коли в 21 мені написали, що я старородящая😂. По нашим стандартам я - стара, зі зростом в мене проблеми і т. п. А тут я в 50ть я молода, дуже гарна, не ношу кляті підьори і вивчила німецьку до рівня С1 за 2 курси: 1ин на 700 годин, другий 500 годин. І ніколи я не розуміла чому на пострадянському просторі визначальним являвся вік і професія. По типу, якщо людині не 18ть і вона не 50 кг, то їй не варто на вулицю виходити
Мені 29 😅 але сідаючи за кермо авто я і досі думаю , а мені можна ? Дивлячись на свого сина думаю «та ну не може бути» хіба я можу бути мамою , мені ж 15 🤣