Дуже рідні місця.З 1954 року жили біля Клубу єнкргетиків,У 1955 я народилася,через 6 років ми переїхали на вул Сергієнко. Дуже вам дякую, начебто повернули мене у мої молодюсенькі літа,і батьки тоді були такі гарні і молоді.Батько працював на Южтеполенергомонтаж,був видатним токарем енерготурбін,я зберігаю багато його нагород.Хтось із токарів запартачив деталь,то визвали батька на допомогу,а папі на той час було 80.,Дякую за спогади.
Впололайка, і авансом перед переглядом, і якби можна було б ще одну, то й після! Гарно знаю цей район, хоч і не мешканець, але почув багато цікавого! Дуже чекаю, обіцяного в одному з минулих відосів, сюжет про "розбірки" між районами що були у минулому. Дякую за вашу працю!
Дякую за цікаву екскурсію рідною площею, саме тут мешкаю Особлива подяка від колективу магазину Гудзики, що згадали у своїй програмі Чекаємо нових випусків)
@@ЭжениКошкина він трошки переїхав. На празькій, 3 зараз. Мабуть не витримали оренди, бо площі того і теперішнього різняться. Та й вартість оренди за кв метр мабуть інакша. Там де були гудзики, здається, райффайзен, а трохи раніше були матраци
Дякую, Кириле, за спогади юності, У вересні 41-го, мій батько потрапив у полон у Голосіївському лісі, вони чекали німців зі сторони виставки, а у Корчуватому висадився десант і на світанку іх взяли тепленькими. Мама жила на вул. Виноградній (зараз Богомольця) в тому самому сірому домі, що зберігся досі. Їй хтось сказав, що в Дарниці є концтабір. У перші дні німці відпускали наших полонених, якщо за ними приходили родичі. І от вона пішла на переправу в районі мосту Патона. За бухінець хліба якась баба перевезла ії у дірявому човні, баба гребла веслами, а мама черпала відром воду. Дійсно, зразу за переправою був фільтраційний табір, але він був невеличкий і всіх, крім комуністів і євреїв, відправляли далі у Дарницький концтабір у район сучаного мясокомбінату. Але і там ії пошуки були марними. Його вже встигли перевезти до іншого табору, бо полонених було дуже багато. По дорозі він і ще четверо здійснили втечу у лісах Житомирщини. І на останок, трохи фольклору. На ленінграській до Олімпіади відкрили де-кілька іноземних магазинів. Це ітілійський магазин "Тка-ні-ні", японський "Гуд-зИки. Але у всіх магазинах відповідають по-французсьці: "Вже немааа".
Так так ........Памятаю ці магазини як іноземні....Часто бував з мамою в гуд-зиках....А з дарницького концтабору дід моєї жінки повернувся додому на Нивки де жив з сімєю й працював на станкостроітельному заводі до війни....Воював ,повернувся до своєї сімї і заводу.............
точно, Тканини, купували там якесь сукно і підкладку щоб згодом відвезти його в ательє і пошити матері пальто з хутровим коміром з лиса що батько вполював... цілий квест був...
Мое дитинство та юнiсть прошла на цiй площi. Я там жив де колись був магазин Гудзики . Чуть далi по Харьковському шоссе в будинку 13 жив та теж на районi та на цiй площi бешкетував Серiй Маковецький якiй потiм став актором. Вiн коли прогулював урокi школи то бiгав у кiнотеатр на той час назва Ленiнград. Був драчуном. Якось я з ним зустрiлись то нашi спогади про дитинство були неймовiрнi. Тепер вiн вже багато рокiв живе на московii на болотах. На самiй же площi якось ми колись на цiй клумбi гоняли та дразнили здоровенного з величезними рогами лося якiй сюди приплiвся . Потiм його заарканили працiвникi Зоопарку. Тепер про музей. Перед цiм там був другий музей ВВВ. Ми малими частенько туди навiдувались подивитись экспонати . Була така з нами пригода : коли будiвельники на колишньому пустирi будували 66 школу а це неподалiк Дарницькоi площi то ми там знайшли здорову цiлу головку снаряду та притащили в цей музей. Ми дiти думали це буде музейний экспонат а нам за це дадуть на морозиво. Працiвникiв цього музею чуть не схопив iнфаркт. Переполох а нам дали наганяя та визвали военних розмiнувальникiв. На цiй площi у нас було багато цiкавих iсторiй але це все вже у минулому залишилося в нашому дитинствi.
Вздовж площі, від того місця де зараз універмаг, до вул. Будівельників стояли *рундучки*, де продавалась горілка на розлив. Мого товариша (1958 р.н.)там батько забув у дитячій колясці. Прийшов додому, де йому жінка *нагадала* про дитину. Він бігом назад. Нічого, дитина на місці, ще й мужики біля *рундучка* тихенько розмовляють, щоб дитину не розбудити. Душевні були люди.
Ох, "Гудзики" - культове місце. Любила з мамою туди ходити. А історія про кота, на жаль, правда. У мене вся родина працювала на заводі. І я знаю навіть хто тваринку туди запхав
Памятаю Дарницьку-ленінградську а більше КП з !959 року...В цьому році переселились мої батьки і я також з бараків Кухмітерської слободки на вулицю Червоноткацьку...Дитинство пройшло а як зараз памятаю багато епізодів ,спогадів добрих і недуже але це все спливає в моїй уяві і наче вертається молодість........Щиро дякую Вам ....Ваша діяльнісь відкриває в душах спогади й дає натхнення добра.............
Вітаю! Я, Правенька Олена, народилася в грудні 1954 р.на Микільській Слобідці. Зараз на місці мого будинку збудовано Районну поліклініку (вул. Луначарського, 35), тепер вул.Шептицького, 5. Нас з сестрою відвозили на автобусі 10, через залізничний переїзд, що веде на Пр. Миру і далі на КП, Ленінградську площу, у той будинок, що і зараз стоїть на вул. В.Сосюри. Перед тим, як відкрили Музей Дарниці, там був мій цілодобовий дитячий садок, він займав перший поверх аж до Гастроному. У підвалі були душові і ванни, там нас купали, а гуляти виводили у двір або на "піски", тому пам'ятник "Леніну-Сталіну", Я теж пам'ятаю. Цілу ніч мимо вікон проходили трамваї і освітлювали нашу спальню і голосно торохтіли. У цьому будинку було 6 поверхів і працював ліфт! Пам'ятаю, як відкрився кінотеатр "Ленінград" і мої батьки водили нас у кіно, там перед сеансом грав оркестр і співали солісти, був гарний буфет. А в БК "Енергетик" проходили різні свята і цікаві заходи. Далі знаходились: Універмаг, Дитяча лікарня та Школа, зараз там Педколедж. Пам'ятаю, як почали будувати Басейн при Школі підводного плавання, Великий Дарницький Універмаг - це було красиво! Потім довгу Дев'ятиповерхівку з відомими магазинами внизу: Гудзики, Перукарню, Салон Дзеркал, Пошта та Зберкаса, Авіаквитки та Трикотаж. Також пізніше ми любили магазин "Екран" а в кафе і ресторані не бували. Я вчилася і працювала на Лівому березі, тому кожен день перетинала цю, уславлену у Європі, площу, яка теж з роками видозмінювалася на краще і отримала свою законну назву - Дарницька! Ми на ній зустрічали багато різних "зарубіжних гостей" з прапорцями але найбільше у пам'яті "Олімпійський Вогонь" 1980 р., його ніс спортсмен - олімпієць з ПК "Радіозавод". Дякую Вам, що повернули у дитинство, до приємних спогадів і відтворюєте історію рідного міста для молоді!
В принципі все збігається з історією КП, Пост Дарниця... Босятня існує, а є ще Козлятня (не всі сторожила знають :) ) В кінці 80х на показах всіляких перестроїчних "блокбастерів" збиралися угруповання БК БВС ДВРЗ яма та інші :) іноді були масовані бійки... іноді між мікрорайонами грали у футбол, і таке бувало... Церква і досі існує по вулиці Хорольська, там є і останній 16-ти квартирний збудований німцями. Легендарна 42 школа вже перебудована, 126 школа в якій вчився Маковецький... В різних БК(ДК) крутили індійськи бойовики і всякі жахи 60х... Гудзики, Тканини, Буратино, Дитячій Світ, Екран, Універмаг Дарниця, перукарня Краса (досі є і ті хто працював там з 80х). Комісійний на Гагаріна, перед ним тир, басейн працює... Дарницьке озеро існувало аж до 90х але потім висохло (за парканом на перехресті Пражської та Азербайджанської). Історія з пам'ятником - правда, він був гіпсовий і відбили голову коли сталіна винесли з мавзолею, стояв він не біля церкви, а на повороті на Пражську - там є такий острівок і досі (підтверджено старожилами)... Дякую, було цікаво :)
Озеро не висохло, а його осушили ублюдки які вирішили побудувати склади там… У озері водились черепахи, вужі, линь, карась, багата фауна. А на території росли персики, абрикоси, черешні. Взагалі краса була…
Дякую, це моє дитинство, коли ми їхали з Вокзальної до метро Дніпро по мосту Патона, і вже потім проїзджали на трамваї цю красиву площу до метро Піонерська. ДЯКУЮ.
Мешкаю на Празькій. Кожен рік з початком опального сезону по вечорам та в ночі сильно воняє спаленим вугіллям, з дарніцкої тец. Не можливо відкрити вікно. Коли повертаюсь з роботи їду по пр Соборності, постійно звертаю увагу в яку сторону валить дим з труб тец
На Тампере теж переселяли з Куренівки. Там є декілька хрущовок «общажного» типу, які навіть візуально гірше від сусідніх виглядають... Моя тітка - місцевий старожил, до речі) Розказувала, що переселених мешканців не дуже любили (через їх, так би мовити, маргінальність), і вулиця Тампере мала погану славу. А мурал Лєроса на момент замалювання мав доволі поганий вигляд, фарби вигоріли, розпливлися, і доволі важко було зрозуміти, що ж там було намальовано
Було б дуже цікаво почути про вулицю Васильківську, студмістечко КНУ та ВДНГ, у нас там також була місцевість яку всі називають «ямою» і в якій дуже часто збиралися студенти
А ше в тій ямі, навпроти 10-ки, до середини 90-х були дуже колоритні дні Африки. А потім, ще довгий час по тому, можна було зустріти в тому районі, загубившегося в часі , вже мабуть 40+ річного, темношкірого студента, якого всі знали, як Таракана Таракановича Комарова. Така місцева знаменитість, що дуже полюбила оковиту і вирішила не повертатися на батьківщину, а продовжувати тусити з місцевими маргіналами в Києві.
Ще раз дякую . Було б цікаво почути щось нове про Лісовий масив , та так званий Водопарк чи вовчу , чорну гору . Мало хто знає , що Лісовий масив починався із середини , і до Волкова . А Водопарк звідти і до Броварського проспекту . Там у дворах , досі є водокачка .....❤
20 років я трамваєм 33,22, їхала до ленінградської і на автобусах: 3,14, їхала до центрального автовокзалу на роботу : завод художнього скла. кравчук викупив цей завод і знищив.
У довжелезному будинку була свого часу непогана перукарня, на декілька залів. Так туди пару разів під час "царювання" Андропова залітали борці з прогульниками - старше покоління пам"ятає ці рейди. Так на моїх очах жіночки з бігуді на головах на вулицю вискакували. В цьому будинку взагалі весь перший поверх був зайнятий - Гудзики, перукарня, поштове відділення, авіакаси, театральні каси. Шкода, що ви оминули цікавий об"єкт - палац підводного плавання. Свого часу - найбільший в срср.
...така ... дуже радянська - щось велике, тупе, бридке та бестолкове... дивишся і соромно, що це жахіття існує в Україні... краще б зробили зручну розв'язку чи підземну розв'язку, а на поверхні парк чи сквер... Дякую за відео! Наснаги! 👍
Колись мій знайомий хотів сказати, що Дарницька площа - центр лівого берега , а сказав, що вона - центр Києва 😂 Щоб з палацу підводного спорту потрапити, наприклад, в тц Дарниця (універмаг), ще той квест треба пройти. Але пішки все одно іноді швидше, ніж об'їхати площу на авто чи маршрутці. Сергієнка зараз Пластова на честь скаутів з пласту. Був на площі ресторан пітєр, перейменували. Нажаль. Чому нажаль? Бо був ще паб "лєнін" одноповерховий біля Сосюри, 7. Спалили. От тому і нажаль, що і пітєр не спалили 🎉 про китайку ні слова... Пічалька. І щодо хулігагів і бандитів, в тому першому будинку на Каденюка, 2 біля автобусної зупинки "медцентр", біля якого постійно труться "хворі" в черзі за метадоном. От і все, на що здатна місцева "шпана". З позитивного - та сама їдальня на празькій, де на 100 грн можна наїстися досхочу, а на 150 не встати з-за столу
@@ВладимирСтародуб-и6х що найменше в бюджеті. При тому, що ніхто з моїх знайомих його не дивиться. Я не топлю за Пороха, він, як на мене ще той жук, але з тим марафоном Зеленський мов Кличко на турніку.
Спасибо за интересный рассказ. Я жила здесь, во дворе за универмагом, с 1960.для нас та сторона Дарницкой, которую Вы показали, была другим миром. Стоился проспект Мира, Чудновского.,Строителей,Тампере. Построили универмаг. Было множество магазинов, да и сейчас они есть. В радиусе 500 метров можно купить любой товар и лекарства. На Соборности по средам продуктовые ярмарки. Тихие зеленые дворы. Парк между двумя школами. А мы увидели только старый разбитый и какой-то грязный микрорайон.Но спасибо за истоию. Когда мы переехали, вырубали лес, и застраивали эти улицы. КПП был, потому что на месте нынешнего ЗАГса на бульваре ВерховногоСовета, был вьезд в воинскую часть, которая и занимала квартал между нынешним проспектом Мира и Строителей, и Аварийным. Соцгород заканчивался по Бажова.Если протись по Красноткацкой, то четко видно по застройке границу между старым и новым микрорайоном. Помню, когда с правого берега ездили в Быковню по грибы, на КП проверяли документы. На нашей стороне Дарницкой не помню о войнах и босяцких разборках. А клуб Энергетик назывался так, потому что принадлежал Дарницкой ТЭЦ. Иногда ходили туда смотреть фильмы, пока не построили кинотеатр Ленинград.Когда открылся магазин Гудзыки, для тех кто шьет, был праздник. Да, заводы, особенно Резинка, нас подтравливали. Сейчас Дарницкая, особенно наша сторона, красивая и очень комфортная для проживания. Центральная транспортная развязка, развитая инфраструктура-школы, детские садики, множество магазинов,аптеки, банки и банкоматы. кирпичных домово
@@Мурчащийкот-п2и нет, не знаю. Мы там не бывали. Трамвайное депо за бассейном подводного плавания старое. Я не помню, когда построили этот бассейн. В школе нас водили в бассейн на Вулкан (пресловутую Резинку). Спйчас на месте этого завода построили Таун хаус. Очень симпатичный закрытый жилой комплекс.
@@Мурчащийкот-п2иякщо не помиляюсь то там було якесь поліграфічне підприємство. Ліворуч від нього Хімчистка і Карельський провулок. Праворуч - Пральня, далі Станція швидкої допомоги (діє і зараз) і територія трамвайного парку.
В мене ідея для вас. Зробіть будь-ласка відео про хутір Шевченка, який знаходився в теперішньому Дарницькому районі. Пів життя там прожив. Там ще є один дім одна вулиця, в якому моя бабуся живе. Дім 50тих років. Було б цікаво подивитись відео про історію рідного району. Про вулицю в один будинок є відео ruclips.net/video/yctWdZuVxrc/видео.htmlsi=8STpflXYYEVrqkL9
Вже майже чверть століття живу на цій чудовій площі, але відкрила сьогодні багато цікавого для себе! Дякую Вам за таку кропітку роботу по збереженню історії Києва!
Ще пару слів скажу про кортежі)) Так, я живий свідок, іздили тим шляхом! Я жила не на площі, а на вулиці Привокзальній, але вікна виходили прямо на Харківське шосе. Ну що ж, бачила і Ніксона, і естафету з олімпійськм вогнем в 1980, і приізд якихось космонавтів, ще хтось поважний приізджав до Києва, прямували повз наші вікна в сторону Ленінградськоі тоді площі. Таки правда, з балконів визирати забороняли)
Обіймаю Вас, дорогий наш Степанець... Я Вас сприймаю вже, як члена сім'ї... 😊Як же цікаво ви розповідаєте... Дивимось Ваші відео на одному подиху... Щиро вдячні і бажаємо Вам міцного здоров' я і успіхів у Вашій праці... ❤
Дуже дуже цікаво пізнавально інформативно.У 2001 році я влаштувався в таксі на Павла Усенка, це був колишній радянський парк таксі,, атмосферненько.Коли пасажири просили зупинити "На пальот" не міг доштурбати який пальот, у пасажира запитав тут якісь сигарети продають чи що .Він пояснив що на площі була зупинка де люди їхали в аеропорт Бориспіль А ще на жаргоні називали " площадь Сасюри"
В длинной хрущевке по Гагарина,5,, перед кинотеатром в конце 70_х распол. Левобережный гастроном,где впервые в начале 80-х сделали отдел самообслуживания 🎉
Дякую,чимало подій у житті пов'язано з площею та прилеглими місцями.У 1966 довелося пішки йти від Дарницького вокзалу до Русанівки, саме проїжджав де Голль з Брежнєвим і рух було перекрито.Франція тільки вийшла з військової організації НАТО,тому Президента приймали з особливою пошаною,людей обабіч траси було багато.Отакі кульбіти історії.
Ця місцевість після війни була табором для німецьких полонених...коли їх виселили то там жили наші працівники з різних підприємств але під колючою проволокою і після скарг її зняли ...Мої батьки і я до 1959року там жили до переїзду на нову квартиру...Місцевість називалась Кухмітерська слободка..........
Дякую за цікаву інформацію, трохи поностальгувала) Колись дуже часто бувала на цій площі, хоча б через те, що моя маленька донька тричі на тиждень займалась там народними танцями в студіі "Щасливе дитинство". Чесно, не любила цю площу і зараз не люблю. Занадто вона захаращена всілякими мафами і мабуть таки занадто велика - не просто дістатись з однієі сторони площі на протилежну, купа переходів)) Але все одно цікаво було згадати, дякую!
Хочу поділитись спогадом про кафе Невада. Раніше воно мало назву Нева (російською) і назва була написана красивими великими літерами прямо на склі, на вікнах. Потім трапилась Помаранчева революція, вже тоді стало зрозуміло, що росія нам не братня краіна, і кафе перкйменували в Невада, власне просто на тих самих вікнах домалювали ДА таким самим шрифтом. Тобто це був, мабуть, один з найперших проявів декомунізаціі (чи точніше дерусифікаціі), зробили це, щоб назва російськоі річки не муляла очі, я так зрозуміла))
За кота правда! Я там працювала в той час. Хто запхнув,того не знаю,бо це було в протилежній зміні. Не можу сказати,що в нашій було менше штукарів,але до такого не додумались! Пам'ятаю,розповідали,що це такі жарти були,котик заснув,його закрили кожухом( задня кришка), а коли спохватилися,то телевізор запакували і знайти було не реально,бо паралельно йшла відгрузка,а це машини,контейнери,вагони.... Добре,що все добре закінчилось. Їздив хтось в командировку,щоб опломбувати. Телевізор був в робочому стані. Давно це було,вже б і не пригадала,якби не відео! Дуже дякую!❤
Виросла у Харкові, зараз живу у Києві. Дві площі про які Ви згадали зовсім неможливо порівнювати - може тільки за кв.метрами! Площа - у Харкові це щось одне, а Дарницька площа - це зовсім інше!
поряд з підземним переходом на дарницький площі був підземний туалет і саме там втопилася жінка під час сильної зливи доречі було ще два пілземні туалети на вулиці Будівельників та за кінотеатром, а спереду була варенична потім була переіменована в чебуречну на старих фото де зараз універсам соїть памятник будівельнику прм реконструкції площі його перенесли на вулицю Будівельників навпроти другого будинку побуту
Ви глянули тільки один кінець площі. Але зовсім не згадали БУРАТІНО. Повірте всі хто виріс на Ленінградці - знають і пам'ятають його більше всього. Сам я виріс на проспекті Воз'єднання (нині Соборності), а точніше на Резинці і на пустирі за басейном Юбілейний (як ви його назвали басейн Вулкану) все дитинство провів - забави були ще ті...свинець розтопити і фігурки вилити, або салют - банку дихлофосу в вогнище кинути. Бутилку карбідом наповнити і заткнути...о времена, о нравы)))
Это как было удобно- с Почтовой площади попасть в Бровары! А какая экзотичная и живописная дорога ! Долго ходил этот маршрут , правда уже не до Броваров. Потом убрали. Убрали также маршрут от Дворца спорта , по Старонаводницкой и далее до площади Постарался Омельченко , недобрая ему память. Насколько чище был воздух. Теперь тысячи маршруток отравляют все вокруг своими выхлопами. Ездить неудобно , с пересадками, маршрутки тоже переполнены. А раньше 3 сцепленных трамвая возили сколько надо и без толчеи.
А, ще, трохи далі, по проспекту Каденюка - мотовеломагазин, який існує там кілька десятків років. Щодо фотографів, було б цікаво послухати, про київський завод, де виробляли фотоапарати.
Вітаю автора відео, під час Вашої розповіді про Дарницьку площу почув від Вас такий вислів як "яма",і відразу згадав, що такою назвою називали колись сучасний Клов, хотілося б подивитись відео про цю місцевість.
@@STEPANETS відповім так: чув про те, що так називали місцевість десь в районі Клова, точної інформації не маю, хотів би для себе уточнити, вирішив звернутися до Вас із цим питанням, десь так)))
Гарно так все розповідаєте) На Дарницькій площі, мурал не знищували по причині утеплення будинку, там хотіли розмістити великий банер для реклами і всі кошти спрямувати на саму будівлю. Історія закінцилась тим що мурала немаЄ)
Якраз мурал "знищили" по причині утеплення скориставшись програмою енергозбереження 70/30. Мешканці будинку між муралом та утепленням квартир вибрали утеплення. Тепер в квартирах у людей тепло.
Дійсно, одна з аварійних площ Києва в плані ДТП. Не так давно їхав через неї автобусом, який потрапив у ДТП... Що до проспекту Каденюка (Гагаріна) - на ньому є тролейбусні дроти аж до Хоткевича, однак ніколи тролейбуси по ньому не ходили. Планувалося після демонтажу трамваїв зробити, але так і не зробили.
На Ленінградській площі напроти Універмагу , біля трамвайної зупинки знаходився один з перших підземних громадських туалетів київського Лівобережжя .. Саме в ньому і загинула під час повені робітниця цього закладу , яка спала в своїй комірчині ...
Кирило як завжди на висоті))) Біля Палацу водного спорту наприкінці 90-х, на початку 2000-х була китайська виставка, там купляли речі. Не знаю чи зараз є там цей магазин. Трошки не по темі, ти в лютому 22-го корекцію робив?
Дуже рідні місця.З 1954 року жили біля Клубу єнкргетиків,У 1955 я народилася,через 6 років ми переїхали на вул Сергієнко. Дуже вам дякую, начебто повернули мене у мої молодюсенькі літа,і батьки тоді були такі гарні і молоді.Батько працював на Южтеполенергомонтаж,був видатним токарем енерготурбін,я зберігаю багато його нагород.Хтось із токарів запартачив деталь,то визвали батька на допомогу,а папі на той час було 80.,Дякую за спогади.
Завчасно ліплю вподолайку, бо знаю, що контент стовідсотково буде якісним)) Дякую за атмосферний вечір за переглядом ідеального відосу! :3
Дякую
За довіру ❤❤
А мені слово подобається:)
Хто досі зупиняє маршрутку НА ВУЛКАНІ ставить лайк ❤
І на польоті
@@myshka13зняли з язика! "Вулкан" і "Польот" маркери аборигенів району.
А бассейн на Вулкане ещё есть?
@@felixanderayter6064 есть и работает)) комфорт Таун обеспечивает им доход, так что бассейн будет жить.
@@felixanderayter6064есть
Замечательный рассказ. Спасибо. Про Березняки ждём ❤❤❤🎉🎉🎉
На Пражской в место церкви, был рыбный магазин, я малой бегал очередь занимать)
вподобайка за контент!
Впололайка, і авансом перед переглядом, і якби можна було б ще одну, то й після!
Гарно знаю цей район, хоч і не мешканець, але почув багато цікавого!
Дуже чекаю, обіцяного в одному з минулих відосів, сюжет про "розбірки" між районами що були у минулому.
Дякую за вашу працю!
А ще в будинку по вул. Празька 3 був магазин "Дитячий світ", можливо самий перший у Києві. Зараз в одній з його частин "Гудзикі".
19:11 - саме в цьому магазині тато купив перший в нашій сім'ї кольоровий телевізор :) це десь 1985 рік, напевно :)
О так-так, моя перша поїздка за кермом, ще в автошколі, як раз припала на цю площу. Ці 10-15 хвилин здались вічністю.😅
Кирило своїми лекціями створює "доповнену реальність" Києва. Тепер, потрапляючи у місця, про які він розповів, я бачу більше і глибше. Дякую!
я так само, їхала через площу сьогодні і дивилася по сторонам пригадуючи все що в цьому відео 😊
А років 15 назад, в кінотеатрі Дніпро тоді ще Ленінград(там ще були столики) у мене було перше побачення з дівчиною, тепер вона мені дружина.😊
скажу так...якби на телемарафон запрошували лише таких як Степанець то можливо якби не був так проти цього марнотратства
Дякую за комплімент 😍😍
У дитинстві (70-ті) жив на ДВРЗ, то вважав, що "ленінградка", це центр Києва 😂😢
Центр світу) я зараз так вважаю)
теж з дврз)
Дякую за цікаву екскурсію рідною площею, саме тут мешкаю
Особлива подяка від колективу магазину Гудзики, що згадали у своїй програмі
Чекаємо нових випусків)
Скучаем за Гудзыками. Кому -то помешал магазин!((
@@ЭжениКошкина він трошки переїхав. На празькій, 3 зараз. Мабуть не витримали оренди, бо площі того і теперішнього різняться. Та й вартість оренди за кв метр мабуть інакша. Там де були гудзики, здається, райффайзен, а трохи раніше були матраци
Привіт Гудзикам від Господарки.
Сергієнка зараз Пластова, Воз'єднання - Соборності. Респект за контент! Наснаги!
У мене закарбувався з дитинства магазин іграшок Буратино на наступній зупинці від нинішньої Дарницької площі - завод Вулкан.
Так-так!
Дякую, Кириле, за спогади юності, У вересні 41-го, мій батько потрапив у полон у Голосіївському лісі, вони чекали німців зі сторони виставки, а у Корчуватому висадився десант і на світанку іх взяли тепленькими. Мама жила на вул. Виноградній (зараз Богомольця) в тому самому сірому домі, що зберігся досі. Їй хтось сказав, що в Дарниці є концтабір. У перші дні німці відпускали наших полонених, якщо за ними приходили родичі. І от вона пішла на переправу в районі мосту Патона. За бухінець хліба якась баба перевезла ії у дірявому човні, баба гребла веслами, а мама черпала відром воду. Дійсно, зразу за переправою був фільтраційний табір, але він був невеличкий і всіх, крім комуністів і євреїв, відправляли далі у Дарницький концтабір у район сучаного мясокомбінату. Але і там ії пошуки були марними. Його вже встигли перевезти до іншого табору, бо полонених було дуже багато. По дорозі він і ще четверо здійснили втечу у лісах Житомирщини.
І на останок, трохи фольклору.
На ленінграській до Олімпіади відкрили де-кілька іноземних магазинів. Це ітілійський магазин "Тка-ні-ні", японський "Гуд-зИки. Але у всіх магазинах відповідають по-французсьці: "Вже немааа".
Так так ........Памятаю ці магазини як іноземні....Часто бував з мамою в гуд-зиках....А з дарницького концтабору дід моєї жінки повернувся додому на Нивки де жив з сімєю й працював на станкостроітельному заводі до війни....Воював ,повернувся до своєї сімї і заводу.............
А ще англійський магазин "Меблі"!
@@ЮрійС-м8в Дааааааааа...У 86 році там мені пощастило купить 10 чешських книжних полок ...
точно, Тканини, купували там якесь сукно і підкладку щоб згодом відвезти його в ательє і пошити матері пальто з хутровим коміром з лиса що батько вполював... цілий квест був...
МIй дIд також потрапив до цього табору. I доля його не вIдома….
Анекдот про Гудзики, мабудь, багато киян пам’ятаэ
Мое дитинство та юнiсть прошла на цiй площi. Я там жив де колись був магазин Гудзики . Чуть далi по Харьковському шоссе в будинку 13 жив та теж на районi та на цiй площi бешкетував Серiй Маковецький якiй потiм став актором. Вiн коли прогулював урокi школи то бiгав у кiнотеатр на той час назва Ленiнград. Був драчуном. Якось я з ним зустрiлись то нашi спогади про дитинство були неймовiрнi. Тепер вiн вже багато рокiв живе на московii на болотах. На самiй же площi якось ми колись на цiй клумбi гоняли та дразнили здоровенного з величезними рогами лося якiй сюди приплiвся . Потiм його заарканили працiвникi Зоопарку. Тепер про музей. Перед цiм там був другий музей ВВВ. Ми малими частенько туди навiдувались подивитись экспонати . Була така з нами пригода : коли будiвельники на колишньому пустирi будували 66 школу а це неподалiк Дарницькоi площi то ми там знайшли здорову цiлу головку снаряду та притащили в цей музей. Ми дiти думали це буде музейний экспонат а нам за це дадуть на морозиво. Працiвникiв цього музею чуть не схопив iнфаркт. Переполох а нам дали наганяя та визвали военних розмiнувальникiв. На цiй площi у нас було багато цiкавих iсторiй але це все вже у минулому залишилося в нашому дитинствi.
світ захопили панди драчуни)))
Маковецький не заслуговує,щоб його згадувати,хоч я також ходила в одну школу і гурток, , продався московитам
Дякую! Дуже цікаво і пізнавально,але дуже малооо!Степанці ви молодці!
Бачу Степанця - ставлю лайк за чудовий контент Українською!!!
Красно дякую 😍😍
Вздовж площі, від того місця де зараз універмаг, до вул. Будівельників стояли *рундучки*, де продавалась горілка на розлив. Мого товариша (1958 р.н.)там батько забув у дитячій колясці. Прийшов додому, де йому жінка *нагадала* про дитину. Він бігом назад. Нічого, дитина на місці, ще й мужики біля *рундучка* тихенько розмовляють, щоб дитину не розбудити. Душевні були люди.
Ох, "Гудзики" - культове місце. Любила з мамою туди ходити. А історія про кота, на жаль, правда. У мене вся родина працювала на заводі. І я знаю навіть хто тваринку туди запхав
І хто?
Памятаю Дарницьку-ленінградську а більше КП з !959 року...В цьому році переселились мої батьки і я також з бараків Кухмітерської слободки на вулицю Червоноткацьку...Дитинство пройшло а як зараз памятаю багато епізодів ,спогадів добрих і недуже але це все спливає в моїй уяві і наче вертається молодість........Щиро дякую Вам ....Ваша діяльнісь відкриває в душах спогади й дає натхнення добра.............
Червоноткацька зараз вінстона черчилля
Вітаю! Я, Правенька Олена, народилася в грудні 1954 р.на Микільській Слобідці. Зараз на місці мого будинку збудовано Районну поліклініку (вул. Луначарського, 35), тепер вул.Шептицького, 5. Нас з сестрою відвозили на автобусі 10, через залізничний переїзд, що веде на Пр. Миру і далі на КП, Ленінградську площу, у той будинок, що і зараз стоїть на вул. В.Сосюри.
Перед тим, як відкрили Музей Дарниці, там був мій цілодобовий дитячий садок, він займав перший поверх аж до Гастроному. У підвалі були душові і ванни, там нас купали, а гуляти виводили у двір або на "піски", тому пам'ятник "Леніну-Сталіну", Я теж пам'ятаю. Цілу ніч мимо вікон проходили трамваї і освітлювали нашу спальню і голосно торохтіли. У цьому будинку було 6 поверхів і працював ліфт!
Пам'ятаю, як відкрився кінотеатр "Ленінград" і мої батьки водили нас у кіно, там перед сеансом грав оркестр і співали солісти, був гарний буфет. А в БК "Енергетик" проходили різні свята і цікаві заходи.
Далі знаходились: Універмаг, Дитяча лікарня та Школа, зараз там Педколедж.
Пам'ятаю, як почали будувати Басейн при Школі підводного плавання, Великий Дарницький Універмаг - це було красиво!
Потім довгу Дев'ятиповерхівку з відомими магазинами внизу: Гудзики, Перукарню, Салон Дзеркал, Пошта та Зберкаса, Авіаквитки та Трикотаж. Також пізніше ми любили магазин "Екран" а в кафе і ресторані не бували.
Я вчилася і працювала на Лівому березі, тому кожен день перетинала цю, уславлену у Європі, площу, яка теж з роками видозмінювалася на краще і отримала свою законну назву - Дарницька!
Ми на ній зустрічали багато різних "зарубіжних гостей" з прапорцями але найбільше у пам'яті "Олімпійський Вогонь" 1980 р., його ніс спортсмен - олімпієць
з ПК "Радіозавод".
Дякую Вам, що повернули у дитинство, до приємних спогадів і відтворюєте історію рідного міста для молоді!
Я все это помню тоже.Спасибо, просто окунулась в прошлое
В принципі все збігається з історією КП, Пост Дарниця... Босятня існує, а є ще Козлятня (не всі сторожила знають :) ) В кінці 80х на показах всіляких перестроїчних "блокбастерів" збиралися угруповання БК БВС ДВРЗ яма та інші :) іноді були масовані бійки... іноді між мікрорайонами грали у футбол, і таке бувало... Церква і досі існує по вулиці Хорольська, там є і останній 16-ти квартирний збудований німцями. Легендарна 42 школа вже перебудована, 126 школа в якій вчився Маковецький... В різних БК(ДК) крутили індійськи бойовики і всякі жахи 60х... Гудзики, Тканини, Буратино, Дитячій Світ, Екран, Універмаг Дарниця, перукарня Краса (досі є і ті хто працював там з 80х). Комісійний на Гагаріна, перед ним тир, басейн працює... Дарницьке озеро існувало аж до 90х але потім висохло (за парканом на перехресті Пражської та Азербайджанської). Історія з пам'ятником - правда, він був гіпсовий і відбили голову коли сталіна винесли з мавзолею, стояв він не біля церкви, а на повороті на Пражську - там є такий острівок і досі (підтверджено старожилами)... Дякую, було цікаво :)
Озеро не висохло, а його осушили ублюдки які вирішили побудувати склади там…
У озері водились черепахи, вужі, линь, карась, багата фауна. А на території росли персики, абрикоси, черешні.
Взагалі краса була…
Дякую за чудовий випуск. ❤🎥
Я чекав розповідь про Дарницьку площу. 🏢
Маю надію що з часом вийде друга частина! 😉
Дякую, це моє дитинство, коли ми їхали з Вокзальної до метро Дніпро по мосту Патона, і вже потім проїзджали на трамваї цю красиву площу до метро Піонерська. ДЯКУЮ.
Дякую.Дуже сподобалось.Цікаво було дізнатися, як для киянки...Гуляли в дитинстві..Дякую, за:Легке сприйняття...та нові знання❤
Дякую за перегляд ❤️❤️
Мешкаю на Празькій.
Кожен рік з початком опального сезону по вечорам та в ночі сильно воняє спаленим вугіллям, з дарніцкої тец. Не можливо відкрити вікно.
Коли повертаюсь з роботи їду по пр Соборності, постійно звертаю увагу в яку сторону валить дим з труб тец
мабуть коли переходять на вугілля.сам помітив на днях пришов з роботи як кочегар...
Дякую за билини лівого берега , дуже цікаво. Дякую. На все добре.
Дякую!
Дякую автору за змістовну цікаву розповідь про ленінградку,.як ми колись її називали.
На Тампере теж переселяли з Куренівки. Там є декілька хрущовок «общажного» типу, які навіть візуально гірше від сусідніх виглядають... Моя тітка - місцевий старожил, до речі) Розказувала, що переселених мешканців не дуже любили (через їх, так би мовити, маргінальність), і вулиця Тампере мала погану славу. А мурал Лєроса на момент замалювання мав доволі поганий вигляд, фарби вигоріли, розпливлися, і доволі важко було зрозуміти, що ж там було намальовано
Рядом ТЕЦ і мурал покрився сажею - виглядав жахливо і був якогось похмурого сіро-бурого кольору.
Було б дуже цікаво почути про вулицю Васильківську, студмістечко КНУ та ВДНГ, у нас там також була місцевість яку всі називають «ямою» і в якій дуже часто збиралися студенти
А ше в тій ямі, навпроти 10-ки, до середини 90-х були дуже колоритні дні Африки. А потім, ще довгий час по тому, можна було зустріти в тому районі, загубившегося в часі , вже мабуть 40+ річного, темношкірого студента, якого всі знали, як Таракана Таракановича Комарова. Така місцева знаменитість, що дуже полюбила оковиту і вирішила не повертатися на батьківщину, а продовжувати тусити з місцевими маргіналами в Києві.
Шикарний огляд. Спогади дитинства: Ґудзики, Екран, Господарка також…
Дивлюся цей випуск з Дарницької площі
Ще раз дякую . Було б цікаво почути щось нове про Лісовий масив , та так званий Водопарк чи вовчу , чорну гору . Мало хто знає , що Лісовий масив починався із середини , і до Волкова . А Водопарк звідти і до Броварського проспекту . Там у дворах , досі є водокачка .....❤
Дякую за цікаву розповідь, дуже хочеться погуляти по чудовому Київу! Нас не подолати! Феодосія - Україна!
Щиро дякую. 59 років життя там пройшло. Багато чого не знала.
Дякую, молодець, так тримати! Дуже цікаві відео!
20 років я трамваєм 33,22, їхала до ленінградської і на автобусах: 3,14, їхала до центрального автовокзалу на роботу : завод художнього скла. кравчук викупив цей завод і знищив.
И тут руку приложил. Какой завод был!
У довжелезному будинку була свого часу непогана перукарня, на декілька залів. Так туди пару разів під час "царювання" Андропова залітали борці з прогульниками - старше покоління пам"ятає ці рейди. Так на моїх очах жіночки з бігуді на головах на вулицю вискакували. В цьому будинку взагалі весь перший поверх був зайнятий - Гудзики, перукарня, поштове відділення, авіакаси, театральні каси. Шкода, що ви оминули цікавий об"єкт - палац підводного плавання. Свого часу - найбільший в срср.
так тей бассейн був найбільшим в ссср, в ньому тренувались олімпійці для виступу на олімпіаді
Вітаю . Київ++👍
Дякую за контент ❤
Нова Дарниця , Все буде Україна
Лєнінградка❤❤❤
Київськая Дарниця, хрущовськіє дома. Двори, площадки, вулиці, районів суєта...
Вона, рідна )
Дуже дякую за розповідь! Проживаю біля Дарницької ❤
...така ... дуже радянська - щось велике, тупе, бридке та бестолкове... дивишся і соромно, що це жахіття існує в Україні... краще б зробили зручну розв'язку чи підземну розв'язку, а на поверхні парк чи сквер...
Дякую за відео! Наснаги! 👍
"Це місце мене дуже приваблює".... Ваші смаки дуже специфічні))
Таки да😂
Колись мій знайомий хотів сказати, що Дарницька площа - центр лівого берега , а сказав, що вона - центр Києва 😂 Щоб з палацу підводного спорту потрапити, наприклад, в тц Дарниця (універмаг), ще той квест треба пройти. Але пішки все одно іноді швидше, ніж об'їхати площу на авто чи маршрутці. Сергієнка зараз Пластова на честь скаутів з пласту. Був на площі ресторан пітєр, перейменували. Нажаль. Чому нажаль? Бо був ще паб "лєнін" одноповерховий біля Сосюри, 7. Спалили. От тому і нажаль, що і пітєр не спалили 🎉 про китайку ні слова... Пічалька. І щодо хулігагів і бандитів, в тому першому будинку на Каденюка, 2 біля автобусної зупинки "медцентр", біля якого постійно труться "хворі" в черзі за метадоном. От і все, на що здатна місцева "шпана". З позитивного - та сама їдальня на празькій, де на 100 грн можна наїстися досхочу, а на 150 не встати з-за столу
А коли лєніна спалили? Бував там в 2013-2014 під тою назвою, потім його якось перейменували, востаннє там був в 2017.
Ще із 126-ої школи бігали в цю столову за тістечками при совку 😊
Дякую за відео, Чоловіче! В палаці водного спорту ще колись Яна Клочкова займалася
Гарна програма, цікава, інформативна. Мій район. І Дуже добре що не продався зашварному єдиномарафону
Та з ними ще, чесно кажучи, не дуже навіть й працювати приємно… дуже зверхні
В чому на Вашу думку виражається зашкварність Єдиного марафону?
бля і тут біоботи, де ж стільки моральних уродів набрали? @@ВладимирСтародуб-и6х
@@ВладимирСтародуб-и6х що найменше в бюджеті. При тому, що ніхто з моїх знайомих його не дивиться. Я не топлю за Пороха, він, як на мене ще той жук, але з тим марафоном Зеленський мов Кличко на турніку.
Спасибо за интересный рассказ. Я жила здесь, во дворе за универмагом, с 1960.для нас та сторона Дарницкой, которую Вы показали, была другим миром. Стоился проспект Мира,
Чудновского.,Строителей,Тампере. Построили универмаг. Было множество магазинов, да и сейчас они есть. В радиусе 500 метров можно купить любой товар и лекарства. На Соборности по средам продуктовые ярмарки. Тихие зеленые дворы. Парк между двумя школами. А мы увидели только старый разбитый и какой-то грязный микрорайон.Но спасибо за истоию. Когда мы переехали, вырубали лес, и застраивали эти улицы. КПП был, потому что на месте нынешнего ЗАГса на бульваре ВерховногоСовета, был вьезд в воинскую часть, которая и занимала квартал между нынешним проспектом Мира и Строителей, и Аварийным. Соцгород заканчивался по Бажова.Если протись по Красноткацкой, то четко видно по застройке границу между старым и новым микрорайоном. Помню, когда с правого берега ездили в Быковню по грибы, на КП проверяли документы. На нашей стороне Дарницкой не помню о войнах и босяцких разборках. А клуб Энергетик назывался так, потому что принадлежал Дарницкой ТЭЦ. Иногда ходили туда смотреть фильмы, пока не построили кинотеатр Ленинград.Когда открылся магазин Гудзыки, для тех кто шьет, был праздник. Да, заводы, особенно Резинка, нас подтравливали. Сейчас Дарницкая, особенно наша сторона, красивая и очень комфортная для проживания. Центральная транспортная развязка, развитая инфраструктура-школы, детские садики, множество магазинов,аптеки, банки и банкоматы.
кирпичных домово
Можливо знаєте яке було раніше підприємство на вул. Сергієнка? (Під кінець вулиці?)
@@Мурчащийкот-п2и нет, не знаю. Мы там не бывали. Трамвайное депо за бассейном подводного плавания старое. Я не помню, когда построили этот бассейн. В школе нас водили в бассейн на Вулкан (пресловутую Резинку). Спйчас на месте этого завода построили Таун хаус. Очень симпатичный закрытый жилой комплекс.
@@Мурчащийкот-п2иякщо не помиляюсь то там було якесь поліграфічне підприємство. Ліворуч від нього Хімчистка і Карельський провулок. Праворуч - Пральня, далі Станція швидкої допомоги (діє і зараз) і територія трамвайного парку.
Да чел в цілому любе піднасрати вигадками і фантазіями про любий район в Києві і зняти з ненайкращої сторони.
Зробіть контент про Стару Дарницю❤
В мене ідея для вас. Зробіть будь-ласка відео про хутір Шевченка, який знаходився в теперішньому Дарницькому районі. Пів життя там прожив. Там ще є один дім одна вулиця, в якому моя бабуся живе. Дім 50тих років. Було б цікаво подивитись відео про історію рідного району. Про вулицю в один будинок є відео ruclips.net/video/yctWdZuVxrc/видео.htmlsi=8STpflXYYEVrqkL9
Дякую Вам, пане Степанець,за цікаве відео про історію Києва💖💛💙
Дякую вам за відео,з вами я повернулася в місця дитинства і молодості,на мою рідну,тоді
"Ленінградська площа".Доречі мешкала я на проспекті Миру.
Привіт з Миру 8!
@@johnoclock2045 Привіт!
Я з 12 будинку.
@@lubaledi2983 взагалі сусіди!
Вже майже чверть століття живу на цій чудовій площі, але відкрила сьогодні багато цікавого для себе! Дякую Вам за таку кропітку роботу по збереженню історії Києва!
@@lubaledi2983Привіт🌻 буд 12 🙂
Мені здається, що якщо привести дарницьку площу до ладу, це буде неймовірне місце
Зелені побільше, машин поменше
це зараз хоча б ларьки прибрали і поставили їх біля АТБ, поклали плитку. а то взагалі був як базар
Дякуємо за розповідь
Дякую 😍😍
Так склалося життя, що мешкаю на дарницькій площі) і дуже приємно подивитися на місця, які видно кожного дня)
Ще пару слів скажу про кортежі)) Так, я живий свідок, іздили тим шляхом! Я жила не на площі, а на вулиці Привокзальній, але вікна виходили прямо на Харківське шосе. Ну що ж, бачила і Ніксона, і естафету з олімпійськм вогнем в 1980, і приізд якихось космонавтів, ще хтось поважний приізджав до Києва, прямували повз наші вікна в сторону Ленінградськоі тоді площі. Таки правда, з балконів визирати забороняли)
Помню ещё Индира Ганди приезжала
Обіймаю Вас, дорогий наш Степанець... Я Вас сприймаю вже, як члена сім'ї... 😊Як же цікаво ви розповідаєте... Дивимось Ваші відео на одному подиху... Щиро вдячні і бажаємо Вам міцного здоров' я і успіхів у Вашій праці... ❤
Дуже дуже цікаво пізнавально інформативно.У 2001 році я влаштувався в таксі на Павла Усенка, це був колишній радянський парк таксі,, атмосферненько.Коли пасажири просили зупинити "На пальот" не міг доштурбати який пальот, у пасажира запитав тут якісь сигарети продають чи що .Він пояснив що на площі була зупинка де люди їхали в аеропорт Бориспіль А ще на жаргоні називали " площадь Сасюри"
Польот- мої батьки її завжди так називали
Значить мені не здалося)))) років 10 назад чув таку назву зупинки. Тепер мені стало зрозуміло.
В теперішній час теж доволі часто можна почути від пасажирів "на польоті зупиніть будь-ласка")
Да. Я малим їздив в "Бориспіль" на Ікарусі саме з цього місця. Були червоно-білі автобуси з написом по борту "Полёт"
Автобусы " Полет" отправлялись в аэропорт Борисполь с проспекта Победы, сейчас там заправка. @@Bog-Vla
В длинной хрущевке по Гагарина,5,, перед кинотеатром в конце 70_х распол. Левобережный гастроном,где впервые в начале 80-х сделали отдел самообслуживания 🎉
Дякую,чимало подій у житті пов'язано з площею та прилеглими місцями.У 1966 довелося пішки йти від Дарницького вокзалу до Русанівки, саме проїжджав де Голль з Брежнєвим і рух було перекрито.Франція тільки вийшла з військової організації НАТО,тому Президента приймали з особливою пошаною,людей обабіч траси було багато.Отакі кульбіти історії.
Всі Ваші відео класні. Чекаю нових. Респект !!!
Червоний хутир. 1986-2022ю вул. Вербицького. З вийною в Нимеччини.
Дитячий свит був шик. Купував нимецьки марки в Союзпечати биля универмагу.
Дуже хочу про Березняки! Цікава історія району в якому я живу. Чекаю з нетерпінням!!!!!!
Ця місцевість після війни була табором для німецьких полонених...коли їх виселили то там жили наші працівники з різних підприємств але під колючою проволокою і після скарг її зняли ...Мої батьки і я до 1959року там жили до переїзду на нову квартиру...Місцевість називалась Кухмітерська слободка..........
Не просто памятаю музей! Одного разу навіть на екскурсії разом з класом був.
Кириле, дякую за вашу роботу.
Дуже цікаво і пізнавально.
Магазин Екран тримався дуже довго и зник тільки пару років тому!
Я в тому Екрані купляв свою першу гітару, а потім першу пральну машину і згодом телевізор
Дякую за цікаву інформацію, трохи поностальгувала) Колись дуже часто бувала на цій площі, хоча б через те, що моя маленька донька тричі на тиждень займалась там народними танцями в студіі "Щасливе дитинство". Чесно, не любила цю площу і зараз не люблю. Занадто вона захаращена всілякими мафами і мабуть таки занадто велика - не просто дістатись з однієі сторони площі на протилежну, купа переходів)) Але все одно цікаво було згадати, дякую!
Я народилась, вчилась, працювала на правому березі. Зараз живу на лівому,ДУЖЕ дякую за цікаву екскурсію!!
Хочу поділитись спогадом про кафе Невада. Раніше воно мало назву Нева (російською) і назва була написана красивими великими літерами прямо на склі, на вікнах. Потім трапилась Помаранчева революція, вже тоді стало зрозуміло, що росія нам не братня краіна, і кафе перкйменували в Невада, власне просто на тих самих вікнах домалювали ДА таким самим шрифтом. Тобто це був, мабуть, один з найперших проявів декомунізаціі (чи точніше дерусифікаціі), зробили це, щоб назва російськоі річки не муляла очі, я так зрозуміла))
Там гастроном був великий,а кафе після 1990, поділили гастроном
За кота правда! Я там працювала в той час. Хто запхнув,того не знаю,бо це було в протилежній зміні. Не можу сказати,що в нашій було менше штукарів,але до такого не додумались! Пам'ятаю,розповідали,що це такі жарти були,котик заснув,його закрили кожухом( задня кришка), а коли спохватилися,то телевізор запакували і знайти було не реально,бо паралельно йшла відгрузка,а це машини,контейнери,вагони.... Добре,що все добре закінчилось. Їздив хтось в командировку,щоб опломбувати. Телевізор був в робочому стані. Давно це було,вже б і не пригадала,якби не відео! Дуже дякую!❤
Виросла у Харкові, зараз живу у Києві. Дві площі про які Ви згадали зовсім неможливо порівнювати - може тільки за кв.метрами! Площа - у Харкові це щось одне, а Дарницька площа - це зовсім інше!
Магазин «Ґудзики» - артефакт Дарницької площі, що був для дарничан орієнтиром на місцевості
Зараз там відділення райфайзен банку. Сумно)
Про ґоп_стоп це правда. В 1972 був знайомим з хлопцем, який відсидів декілька років за ґоп_ топ біля кінотеатру.
а як же відомий бар Стрєлка ??я мешкав недалеко,колишня Шліхтера
Дурна площа. Щоб перейти - треба обійти
В старі часи перетинали пішки - там у відео є архівні фото як веселі жіночка чимчикують собі навпростець😍😍
Коли її останній раз перебудовували з проспектом Соборності після дощу затопило , потім переробили
Коли Ніксон їхав, усіх людей повиганяли з вулиць. Я з балкону дивився. А їхав Кастро - навпаки - усім охочим роздавали прапорці Куби.
поряд з підземним переходом на дарницький площі був підземний туалет і саме там втопилася жінка під час сильної зливи доречі було ще два пілземні туалети на вулиці Будівельників та за кінотеатром, а спереду була варенична потім була переіменована в чебуречну на старих фото де зараз універсам соїть памятник будівельнику прм реконструкції площі його перенесли на вулицю Будівельників навпроти другого будинку побуту
Так, а потім розбили) про памʼятник хотів згадати, але походу справи забувся
Ви глянули тільки один кінець площі. Але зовсім не згадали БУРАТІНО. Повірте всі хто виріс на Ленінградці - знають і пам'ятають його більше всього. Сам я виріс на проспекті Воз'єднання (нині Соборності), а точніше на Резинці і на пустирі за басейном Юбілейний (як ви його назвали басейн Вулкану) все дитинство провів - забави були ще ті...свинець розтопити і фігурки вилити, або салют - банку дихлофосу в вогнище кинути. Бутилку карбідом наповнити і заткнути...о времена, о нравы)))
Да! Дихлофос, карбит. Це була романтика. Двірник нас гоняв ,але марно.
На світлині де жінки йдуть проїжджою частиною я побачив прапори. Так от я з таких прапорів шив штани. Тоді це було круто
Классне відео. Треба більше лівого берега😊
Ленинградку всегда называли ж0пa мира. ) из-за утренних пробок
передивляюся знову - Степанець то вже класика!!! може дочекаймося Березняків, Русанівки та мого рідного печерська!!!
Ні слова про ДЕПО та автобусний парк тож чекаємо продовження
Ти був близько !) давай про Русанівку !!!!
А ще там було в 90-х кафе Стрелка. І там забивали "стрелку"
Його переформатували в сімейне кафе , і перейменували лише декілька років тому. Дійсно культове місце було.
Той трафік псує все враження. Під землю б його зарити, а на горі залишити лише громадський транспорт і зелену зону.
Водітєль, на польоті зупиніть
Это как было удобно- с Почтовой площади попасть в Бровары! А какая экзотичная и живописная дорога ! Долго ходил этот маршрут , правда уже не до Броваров. Потом убрали. Убрали также маршрут от Дворца спорта , по Старонаводницкой и далее до площади Постарался Омельченко , недобрая ему память. Насколько чище был воздух. Теперь тысячи маршруток отравляют все вокруг своими выхлопами. Ездить неудобно , с пересадками, маршрутки тоже переполнены. А раньше 3 сцепленных трамвая возили сколько надо и без толчеи.
Доречі, про водіння. На Усенка є МРЕО і більшість екзаменаційних маршрутів проходять саме через Дарницьку площу 😂
А, ще, трохи далі, по проспекту Каденюка - мотовеломагазин, який існує там кілька десятків років.
Щодо фотографів, було б цікаво послухати, про київський завод, де виробляли фотоапарати.
Автомотовело
Вітаю автора відео, під час Вашої розповіді про Дарницьку площу почув від Вас такий вислів як "яма",і відразу згадав, що такою назвою називали колись сучасний Клов, хотілося б подивитись відео про цю місцевість.
Зробимо! Ви маєте на увазі ту, де вулиця Ямська?)
Ще «Яма» на початку Бастіонної
@@STEPANETS відповім так: чув про те, що так називали місцевість десь в районі Клова, точної інформації не маю, хотів би для себе уточнити, вирішив звернутися до Вас із цим питанням, десь так)))
Гарно так все розповідаєте)
На Дарницькій площі, мурал не знищували по причині утеплення будинку, там хотіли розмістити великий банер для реклами і всі кошти спрямувати на саму будівлю. Історія закінцилась тим що мурала немаЄ)
Якраз мурал "знищили" по причині утеплення скориставшись програмою енергозбереження 70/30. Мешканці будинку між муралом та утепленням квартир вибрали утеплення. Тепер в квартирах у людей тепло.
Варто було б ще згадати про круглий фонтан перед кінотеатром Ленінград/Дніпро, ото було для малечі задоволення перед сеансом кіно.
Був такий) дрібниць цікавих дуже багато, але це б зайняло багато часу, тому я намагався стисло…
Дійсно, одна з аварійних площ Києва в плані ДТП. Не так давно їхав через неї автобусом, який потрапив у ДТП...
Що до проспекту Каденюка (Гагаріна) - на ньому є тролейбусні дроти аж до Хоткевича, однак ніколи тролейбуси по ньому не ходили.
Планувалося після демонтажу трамваїв зробити, але так і не зробили.
В начале 2000х там ходили тралейбусы .
На Ленінградській площі напроти Універмагу , біля трамвайної зупинки знаходився один з перших підземних громадських туалетів київського Лівобережжя .. Саме в ньому і загинула під час повені робітниця цього закладу , яка спала в своїй комірчині ...
Вулиця Івана Сергієнка з осені 1923 перейменована на Пластова.
Історії цікаві😊Але подача як донецького гопника 😢Все ж таки про столицю європейської держави розповідаєте!
Кирило як завжди на висоті)))
Біля Палацу водного спорту наприкінці 90-х, на початку 2000-х була китайська виставка, там купляли речі. Не знаю чи зараз є там цей магазин.
Трошки не по темі, ти в лютому 22-го корекцію робив?
Немає вже наче. Китайські ринки - все. Тепер трц і інтернет.