Ох, "Гудзики" - культове місце. Любила з мамою туди ходити. А історія про кота, на жаль, правда. У мене вся родина працювала на заводі. І я знаю навіть хто тваринку туди запхав
Дякую, Кириле, за спогади юності, У вересні 41-го, мій батько потрапив у полон у Голосіївському лісі, вони чекали німців зі сторони виставки, а у Корчуватому висадився десант і на світанку іх взяли тепленькими. Мама жила на вул. Виноградній (зараз Богомольця) в тому самому сірому домі, що зберігся досі. Їй хтось сказав, що в Дарниці є концтабір. У перші дні німці відпускали наших полонених, якщо за ними приходили родичі. І от вона пішла на переправу в районі мосту Патона. За бухінець хліба якась баба перевезла ії у дірявому човні, баба гребла веслами, а мама черпала відром воду. Дійсно, зразу за переправою був фільтраційний табір, але він був невеличкий і всіх, крім комуністів і євреїв, відправляли далі у Дарницький концтабір у район сучаного мясокомбінату. Але і там ії пошуки були марними. Його вже встигли перевезти до іншого табору, бо полонених було дуже багато. По дорозі він і ще четверо здійснили втечу у лісах Житомирщини. І на останок, трохи фольклору. На ленінграській до Олімпіади відкрили де-кілька іноземних магазинів. Це ітілійський магазин "Тка-ні-ні", японський "Гуд-зИки. Але у всіх магазинах відповідають по-французсьці: "Вже немааа".
Так так ........Памятаю ці магазини як іноземні....Часто бував з мамою в гуд-зиках....А з дарницького концтабору дід моєї жінки повернувся додому на Нивки де жив з сімєю й працював на станкостроітельному заводі до війни....Воював ,повернувся до своєї сімї і заводу.............
точно, Тканини, купували там якесь сукно і підкладку щоб згодом відвезти його в ательє і пошити матері пальто з хутровим коміром з лиса що батько вполював... цілий квест був...
Мое дитинство та юнiсть прошла на цiй площi. Я там жив де колись був магазин Гудзики . Чуть далi по Харьковському шоссе в будинку 13 жив та теж на районi та на цiй площi бешкетував Серiй Маковецький якiй потiм став актором. Вiн коли прогулював урокi школи то бiгав у кiнотеатр на той час назва Ленiнград. Був драчуном. Якось я з ним зустрiлись то нашi спогади про дитинство були неймовiрнi. Тепер вiн вже багато рокiв живе на московii на болотах. На самiй же площi якось ми колись на цiй клумбi гоняли та дразнили здоровенного з величезними рогами лося якiй сюди приплiвся . Потiм його заарканили працiвникi Зоопарку. Тепер про музей. Перед цiм там був другий музей ВВВ. Ми малими частенько туди навiдувались подивитись экспонати . Була така з нами пригода : коли будiвельники на колишньому пустирi будували 66 школу а це неподалiк Дарницькоi площi то ми там знайшли здорову цiлу головку снаряду та притащили в цей музей. Ми дiти думали це буде музейний экспонат а нам за це дадуть на морозиво. Працiвникiв цього музею чуть не схопив iнфаркт. Переполох а нам дали наганяя та визвали военних розмiнувальникiв. На цiй площi у нас було багато цiкавих iсторiй але це все вже у минулому залишилося в нашому дитинствi.
Який цей магазин був чудовий на цій площі! Їздила туди за гудзиками, застібками-молніями й всілякими гачечками. В молодості шила для себе й доньок. Ходили з одногрупниками в кінотеатр, колишній «Ленінград». Навіть не знаю, чи функціонує він тепер, бо багато років не мешкаю в Дарниці й навіть в Києві, давно в передмісті.
Памятаю Дарницьку-ленінградську а більше КП з !959 року...В цьому році переселились мої батьки і я також з бараків Кухмітерської слободки на вулицю Червоноткацьку...Дитинство пройшло а як зараз памятаю багато епізодів ,спогадів добрих і недуже але це все спливає в моїй уяві і наче вертається молодість........Щиро дякую Вам ....Ваша діяльнісь відкриває в душах спогади й дає натхнення добра.............
Вітаю! Я, Правенька Олена, народилася в грудні 1954 р.на Микільській Слобідці. Зараз на місці мого будинку збудовано Районну поліклініку (вул. Луначарського, 35), тепер вул.Шептицького, 5. Нас з сестрою відвозили на автобусі 10, через залізничний переїзд, що веде на Пр. Миру і далі на КП, Ленінградську площу, у той будинок, що і зараз стоїть на вул. В.Сосюри. Перед тим, як відкрили Музей Дарниці, там був мій цілодобовий дитячий садок, він займав перший поверх аж до Гастроному. У підвалі були душові і ванни, там нас купали, а гуляти виводили у двір або на "піски", тому пам'ятник "Леніну-Сталіну", Я теж пам'ятаю. Цілу ніч мимо вікон проходили трамваї і освітлювали нашу спальню і голосно торохтіли. У цьому будинку було 6 поверхів і працював ліфт! Пам'ятаю, як відкрився кінотеатр "Ленінград" і мої батьки водили нас у кіно, там перед сеансом грав оркестр і співали солісти, був гарний буфет. А в БК "Енергетик" проходили різні свята і цікаві заходи. Далі знаходились: Універмаг, Дитяча лікарня та Школа, зараз там Педколедж. Пам'ятаю, як почали будувати Басейн при Школі підводного плавання, Великий Дарницький Універмаг - це було красиво! Потім довгу Дев'ятиповерхівку з відомими магазинами внизу: Гудзики, Перукарню, Салон Дзеркал, Пошта та Зберкаса, Авіаквитки та Трикотаж. Також пізніше ми любили магазин "Екран" а в кафе і ресторані не бували. Я вчилася і працювала на Лівому березі, тому кожен день перетинала цю, уславлену у Європі, площу, яка теж з роками видозмінювалася на краще і отримала свою законну назву - Дарницька! Ми на ній зустрічали багато різних "зарубіжних гостей" з прапорцями але найбільше у пам'яті "Олімпійський Вогонь" 1980 р., його ніс спортсмен - олімпієць з ПК "Радіозавод". Дякую Вам, що повернули у дитинство, до приємних спогадів і відтворюєте історію рідного міста для молоді!
Дякую за цікаву екскурсію рідною площею, саме тут мешкаю Особлива подяка від колективу магазину Гудзики, що згадали у своїй програмі Чекаємо нових випусків)
@@ЭжениКошкина він трошки переїхав. На празькій, 3 зараз. Мабуть не витримали оренди, бо площі того і теперішнього різняться. Та й вартість оренди за кв метр мабуть інакша. Там де були гудзики, здається, райффайзен, а трохи раніше були матраци
Вздовж площі, від того місця де зараз універмаг, до вул. Будівельників стояли *рундучки*, де продавалась горілка на розлив. Мого товариша (1958 р.н.)там батько забув у дитячій колясці. Прийшов додому, де йому жінка *нагадала* про дитину. Він бігом назад. Нічого, дитина на місці, ще й мужики біля *рундучка* тихенько розмовляють, щоб дитину не розбудити. Душевні були люди.
Досить називати цей район словом босяць кий. Я жила в Дарницькому районі з 1958 році і не чула такої назви. Це завжди був чистий привітний район, це була післявоєнна забудова. Люди були раді жити в цих будинках, цього району.
Дуже рідні місця.З 1954 року жили біля Клубу єнкргетиків,У 1955 я народилася,через 6 років ми переїхали на вул Сергієнко. Дуже вам дякую, начебто повернули мене у мої молодюсенькі літа,і батьки тоді були такі гарні і молоді.Батько працював на Южтеполенергомонтаж,був видатним токарем енерготурбін,я зберігаю багато його нагород.Хтось із токарів запартачив деталь,то визвали батька на допомогу,а папі на той час було 80.,Дякую за спогади.
Сам з Горлівки і мешкаю тут вже майже 10 років. Дуже люблю і непогано знаю Київ. І можу підтвердити, що "Лєнінградка" - особливе місце. У неї дійсно свою особлива атмосфера. І не тому що смог від авто) Дякую за відео. Дещо почув вперше.
Дякую, це моє дитинство, коли ми їхали з Вокзальної до метро Дніпро по мосту Патона, і вже потім проїзджали на трамваї цю красиву площу до метро Піонерська. ДЯКУЮ.
Я 25 років працювала на раліозаводц. І їздила 22 трамваєм із Воскресенки . Проїзджала цю площу. Пам"ятаю навпроти магазину "гудзики" зупинявся аеробус "Політ", який їхав в аеропорт Бориспіль. Крлись у 80 їхала цим автобусом в аеропорт Дякую автору за цякаву екскурсію Було цікавр слу хати.
Спасибо , такие хорошие воспоминания приходят, благодаря вам .Вы очень положительные эмоции принос те в душу людей, вы так интересно рассказываете ,что невозможно оторваться, вы супер!!!!
Однозначно лайк за улюблене місце. Так би мовити альма-матер. Бо ж прожив 4 роки на П.Усенка, доки вчився в енергетичному технікумі. Дуже цікаво було почути розповідь. Дякую!❤
Спасибо за интересный рассказ. Я жила здесь, во дворе за универмагом, с 1960.для нас та сторона Дарницкой, которую Вы показали, была другим миром. Стоился проспект Мира, Чудновского.,Строителей,Тампере. Построили универмаг. Было множество магазинов, да и сейчас они есть. В радиусе 500 метров можно купить любой товар и лекарства. На Соборности по средам продуктовые ярмарки. Тихие зеленые дворы. Парк между двумя школами. А мы увидели только старый разбитый и какой-то грязный микрорайон.Но спасибо за истоию. Когда мы переехали, вырубали лес, и застраивали эти улицы. КПП был, потому что на месте нынешнего ЗАГса на бульваре ВерховногоСовета, был вьезд в воинскую часть, которая и занимала квартал между нынешним проспектом Мира и Строителей, и Аварийным. Соцгород заканчивался по Бажова.Если протись по Красноткацкой, то четко видно по застройке границу между старым и новым микрорайоном. Помню, когда с правого берега ездили в Быковню по грибы, на КП проверяли документы. На нашей стороне Дарницкой не помню о войнах и босяцких разборках. А клуб Энергетик назывался так, потому что принадлежал Дарницкой ТЭЦ. Иногда ходили туда смотреть фильмы, пока не построили кинотеатр Ленинград.Когда открылся магазин Гудзыки, для тех кто шьет, был праздник. Да, заводы, особенно Резинка, нас подтравливали. Сейчас Дарницкая, особенно наша сторона, красивая и очень комфортная для проживания. Центральная транспортная развязка, развитая инфраструктура-школы, детские садики, множество магазинов,аптеки, банки и банкоматы. кирпичных домово
@@Мурчащийкот-п2и нет, не знаю. Мы там не бывали. Трамвайное депо за бассейном подводного плавания старое. Я не помню, когда построили этот бассейн. В школе нас водили в бассейн на Вулкан (пресловутую Резинку). Спйчас на месте этого завода построили Таун хаус. Очень симпатичный закрытый жилой комплекс.
@@Мурчащийкот-п2иякщо не помиляюсь то там було якесь поліграфічне підприємство. Ліворуч від нього Хімчистка і Карельський провулок. Праворуч - Пральня, далі Станція швидкої допомоги (діє і зараз) і територія трамвайного парку.
Дуже дуже цікаво пізнавально інформативно.У 2001 році я влаштувався в таксі на Павла Усенка, це був колишній радянський парк таксі,, атмосферненько.Коли пасажири просили зупинити "На пальот" не міг доштурбати який пальот, у пасажира запитав тут якісь сигарети продають чи що .Він пояснив що на площі була зупинка де люди їхали в аеропорт Бориспіль А ще на жаргоні називали " площадь Сасюри"
В принципі все збігається з історією КП, Пост Дарниця... Босятня існує, а є ще Козлятня (не всі сторожила знають :) ) В кінці 80х на показах всіляких перестроїчних "блокбастерів" збиралися угруповання БК БВС ДВРЗ яма та інші :) іноді були масовані бійки... іноді між мікрорайонами грали у футбол, і таке бувало... Церква і досі існує по вулиці Хорольська, там є і останній 16-ти квартирний збудований німцями. Легендарна 42 школа вже перебудована, 126 школа в якій вчився Маковецький... В різних БК(ДК) крутили індійськи бойовики і всякі жахи 60х... Гудзики, Тканини, Буратино, Дитячій Світ, Екран, Універмаг Дарниця, перукарня Краса (досі є і ті хто працював там з 80х). Комісійний на Гагаріна, перед ним тир, басейн працює... Дарницьке озеро існувало аж до 90х але потім висохло (за парканом на перехресті Пражської та Азербайджанської). Історія з пам'ятником - правда, він був гіпсовий і відбили голову коли сталіна винесли з мавзолею, стояв він не біля церкви, а на повороті на Пражську - там є такий острівок і досі (підтверджено старожилами)... Дякую, було цікаво :)
Озеро не висохло, а його осушили ублюдки які вирішили побудувати склади там… У озері водились черепахи, вужі, линь, карась, багата фауна. А на території росли персики, абрикоси, черешні. Взагалі краса була…
Величезне дякую вам за ваші передачі. Це місце мого чарівного дитинства і молодості. А пр. Миру 5, що ви згадали, як будинок переселенців з Куренівки - оселя дідуся і бабусі. Дуже багато цікавого і для мене нового ви розповіли. ❤
У довжелезному будинку була свого часу непогана перукарня, на декілька залів. Так туди пару разів під час "царювання" Андропова залітали борці з прогульниками - старше покоління пам"ятає ці рейди. Так на моїх очах жіночки з бігуді на головах на вулицю вискакували. В цьому будинку взагалі весь перший поверх був зайнятий - Гудзики, перукарня, поштове відділення, авіакаси, театральні каси. Шкода, що ви оминули цікавий об"єкт - палац підводного плавання. Свого часу - найбільший в срср.
Було б дуже цікаво почути про вулицю Васильківську, студмістечко КНУ та ВДНГ, у нас там також була місцевість яку всі називають «ямою» і в якій дуже часто збиралися студенти
А ше в тій ямі, навпроти 10-ки, до середини 90-х були дуже колоритні дні Африки. А потім, ще довгий час по тому, можна було зустріти в тому районі, загубившегося в часі , вже мабуть 40+ річного, темношкірого студента, якого всі знали, як Таракана Таракановича Комарова. Така місцева знаменитість, що дуже полюбила оковиту і вирішила не повертатися на батьківщину, а продовжувати тусити з місцевими маргіналами в Києві.
@@ВладимирСтародуб-и6х що найменше в бюджеті. При тому, що ніхто з моїх знайомих його не дивиться. Я не топлю за Пороха, він, як на мене ще той жук, але з тим марафоном Зеленський мов Кличко на турніку.
Ще раз дякую . Було б цікаво почути щось нове про Лісовий масив , та так званий Водопарк чи вовчу , чорну гору . Мало хто знає , що Лісовий масив починався із середини , і до Волкова . А Водопарк звідти і до Броварського проспекту . Там у дворах , досі є водокачка .....❤
Ще пару слів скажу про кортежі)) Так, я живий свідок, іздили тим шляхом! Я жила не на площі, а на вулиці Привокзальній, але вікна виходили прямо на Харківське шосе. Ну що ж, бачила і Ніксона, і естафету з олімпійськм вогнем в 1980, і приізд якихось космонавтів, ще хтось поважний приізджав до Києва, прямували повз наші вікна в сторону Ленінградськоі тоді площі. Таки правда, з балконів визирати забороняли)
Дуже цікаво, якось трошки сумно стало. Якби це відео тоді мені трапилось……бо вцілому враження було так собі. Колись винаймали ʼгостінкуʼ на Жолудєва, а було це в 2001 році. Тоді інтернету ще не було і приїхали ми в Київ вперше, тому те, що я побачила, тепер є, просто частинкою моєї життєвої історії. Потім Софіївська Борщагівка….але ностальгія є пройтись по тих місцях, повʼязаних з моїми юними роками. Нехай не буде нічого закинутого, нехай все розвивається і квітне! Дякую ще раз за Вашу працю, Кириле!
Дякую,чимало подій у житті пов'язано з площею та прилеглими місцями.У 1966 довелося пішки йти від Дарницького вокзалу до Русанівки, саме проїжджав де Голль з Брежнєвим і рух було перекрито.Франція тільки вийшла з військової організації НАТО,тому Президента приймали з особливою пошаною,людей обабіч траси було багато.Отакі кульбіти історії.
Музей історії Старої Дарниці є на базі Ліцею 42, де раніше була найстаріша школа району. Якби знайти експозиції минулого музею, можна передати туди. Дякую за випуск! Місцея дитинства.
Вже майже чверть століття живу на цій чудовій площі, але відкрила сьогодні багато цікавого для себе! Дякую Вам за таку кропітку роботу по збереженню історії Києва!
За кота правда! Я там працювала в той час. Хто запхнув,того не знаю,бо це було в протилежній зміні. Не можу сказати,що в нашій було менше штукарів,але до такого не додумались! Пам'ятаю,розповідали,що це такі жарти були,котик заснув,його закрили кожухом( задня кришка), а коли спохватилися,то телевізор запакували і знайти було не реально,бо паралельно йшла відгрузка,а це машини,контейнери,вагони.... Добре,що все добре закінчилось. Їздив хтось в командировку,щоб опломбувати. Телевізор був в робочому стані. Давно це було,вже б і не пригадала,якби не відео! Дуже дякую!❤
Ця місцевість після війни була табором для німецьких полонених...коли їх виселили то там жили наші працівники з різних підприємств але під колючою проволокою і після скарг її зняли ...Мої батьки і я до 1959року там жили до переїзду на нову квартиру...Місцевість називалась Кухмітерська слободка..........
Брате!Щиро дякую! Кирило! Нагадав найкращі спогади! Біля " ленінграда" ,перщі справжні поцілунки!😍 У фото біля гудзиків- перше фото на паспорт! А з приводу Маямі.. Гарний "розвод" ,щоб побільши побути з дівчиною після кіно: - Нафіг той шум і вихлопи,пройдемся на впростець дворами😂😍! Кияни! Ми найкращі!Дарниця- Форева!🇺🇦
Виросла у Харкові, зараз живу у Києві. Дві площі про які Ви згадали зовсім неможливо порівнювати - може тільки за кв.метрами! Площа - у Харкові це щось одне, а Дарницька площа - це зовсім інше!
Дякую за цікаву інформацію, трохи поностальгувала) Колись дуже часто бувала на цій площі, хоча б через те, що моя маленька донька тричі на тиждень займалась там народними танцями в студіі "Щасливе дитинство". Чесно, не любила цю площу і зараз не люблю. Занадто вона захаращена всілякими мафами і мабуть таки занадто велика - не просто дістатись з однієі сторони площі на протилежну, купа переходів)) Але все одно цікаво було згадати, дякую!
Біля кінотеатру, в 5му домі знаходився величезний гастроном "Лівобережний". А біля висотки була зупинка автобуса на аеропорт "Бориспіль", називалась "Польот", так це місце називається і досі. Хоча автобуси тепер курсують через інший міст із зупинкою біля м.Харківська.
На Тампере теж переселяли з Куренівки. Там є декілька хрущовок «общажного» типу, які навіть візуально гірше від сусідніх виглядають... Моя тітка - місцевий старожил, до речі) Розказувала, що переселених мешканців не дуже любили (через їх, так би мовити, маргінальність), і вулиця Тампере мала погану славу. А мурал Лєроса на момент замалювання мав доволі поганий вигляд, фарби вигоріли, розпливлися, і доволі важко було зрозуміти, що ж там було намальовано
Дуже дякую за це відео!!! Я наче побувала вдома. Я вирісла дивлячись на незакінчену стіну кінотеатру "Ленінград". Там ще раніше був фонтан перед ним. Трамваї їздили-грюкотали під вікнами. А в бассейні " Ювілейний" на Вулкані плавала щодня на тренуваннях. А в ДОСААФі проходили змагання.... Ґудзики, Екран, там ще Господарка була...все це такі знайомі місця. А ще ви ходили біля Макдональдсу у першій частині відео.... Стільки спогадів накотило:)) Отак дивишся на всі ці будівлі,- і вони майже зовсім не змінилися, за 30 років.... Дякую вам за Вашу роботу.
Я там жив у дитинстві,ти зайшов у арку мого будинку,ми там продали квартиру і переїхали у Полтаву,моя мама торгувала під нашим будинком у палаткі ще у 2000 роках ,мама моя колбасою буженіною торгувала, раніше там палатки стояли .ще автобус під номером 6 ходив з Ленінградської площі до Троєщини.Я малий мамі помогав морозиво продавав тоже в палаткі споминаю із сльозами свою площю
Дуже чекаємо відео про площу Українських героїв, стару Льва Толстого. Хочется почути про Єврейський слід в її районі, та в цілому історію цієї місцини! Дякую тобі Кирилло.
чув і про таке, а ще й я теж колись та жив хахахаха)))) взагалі дійсно дуже цікаво чому молодь збиралась раніше, та й зараз за площею у дворі (двір називався Еврейка) чому саме така назва та й як вона до сих пір зберіглась це дуже дивно та цікаво. @@STEPANETS
Обіймаю Вас, дорогий наш Степанець... Я Вас сприймаю вже, як члена сім'ї... 😊Як же цікаво ви розповідаєте... Дивимось Ваші відео на одному подиху... Щиро вдячні і бажаємо Вам міцного здоров' я і успіхів у Вашій праці... ❤
Дякую тобі, Stepanents! Я дуже люблю Київ, багато разів бував, але погано його знаю,звісно )) Буквально днями,згадував, як проїздив ленінградською площею на авто,і подумав,що давно за неї не чув нічого... А вона просто вже Дарницька... Що я дуже щиро вітаю 👍👏 Дякую тобі,за твої відео 🇺🇦✌️
Я працюю в ТОЦ "Дарниця", ні коли не ходила по дворам, сумно що така сірість, що хочеться плакати. Мабуть якщо знімати в літку, то не таке жахливе відчуття залишилося б, але це є правда, тому дякую Вам за відео.
Мешкаю на Празькій. Кожен рік з початком опального сезону по вечорам та в ночі сильно воняє спаленим вугіллям, з дарніцкої тец. Не можливо відкрити вікно. Коли повертаюсь з роботи їду по пр Соборності, постійно звертаю увагу в яку сторону валить дим з труб тец
Шановний пане? А ви не забули,що в країні війна.Може ви краще будете.розповідати про кішочок та цуценят? Можна,ще про папуг, рибок,продовольчі продукти...є,безліч цікавих тем...можна про грижи,малорухомий спосіб життя і т.д З повагою до вас
20 років я трамваєм 33,22, їхала до ленінградської і на автобусах: 3,14, їхала до центрального автовокзалу на роботу : завод художнього скла. кравчук викупив цей завод і знищив.
Дякую за класне відео! Виріс на Дарницькій площі, старожили казали, що Празька ніби як пролягає на місці одного з основних старих шляхів до Києва, а на розі, де від неї відгалужується Азербайджанська (Бакинських комісарів в минулому) на річці Дарниця було навіть озеро, популярне місце відпочинку місцевих, хоча зараз дуже складно в це повірити. Дуже було б цікаво якби ви більше розказали про цю місцину та й про Лівобережжя загалом, цікаво, чи співпадуть розповіді знайомих з відомими Вам фактами:) сам живу на бульварі Ярослава Гашека, ніби як названий так через те, що в часи Другої світової той був увʼязненим Дарницького концтабору, чи це дійсно так? І чи назва Празької вулиці якось з цим фактом теж повʼязана, можливо Вам відомо?:) дякую і з нетерпінням чекаю на нові розповіді!
Дякую за перегляд) Так, вул Празька частина старої Дарницької площі, і озеро було величезне на місці автобусного парку… зробимо окремо відео про Стару Дарницю
Було би дуже цікаво. Я пам'ятаю ще річку Дарниця, яку перетворили в меліоканал з викидами всього промкомплексу, що неподалік, а потім загнали в підземну трубу. Озеро на території автопарку теж пам'ятаю. Там навіть риба плавала)
На території СМУ, навпроти де тепер заправка ОККО, на початку 90х з хлопцями перелазили бетонний паркан, і там було маленьке озеро і фруктовий сад. Коли сторож не бачив рвали черешні, іноді отримували сіллю в заднє місце. А в тому озері ще у 1992 році ловив карасиків.
А біля ОККО на Празькій місточок, як раз там проходить річка Дарниця. У 1980х можна було спуститися з одної сторони вулиці, пройти під дорогою по берегу цієї річки і вийти з іншої сторони вулиці. Хоча вода була вже мертва, жовта від відходів підприємств, сморід - окрема тема....
Ярослав Гашек був військовополоненим під час Першої світової війни. Як військовополонений № 294 217 він побував у таборах військовополонених у Дарниці під Києвом та в Тоцькому (колишня Самарська губернія). Під час Другої він вже спочивав на кладовищі в містечку Липнице-над-Сазавою, республіка Чехія.
![Seungmin "그렇게, 천천히, 우리(As we are)" | [Stray Kids : SKZ-PLAYER]](http://i.ytimg.com/vi/kAzmhLHePqU/mqdefault.jpg)
Ох, "Гудзики" - культове місце. Любила з мамою туди ходити. А історія про кота, на жаль, правда. У мене вся родина працювала на заводі. І я знаю навіть хто тваринку туди запхав
І хто?
Дякую, Кириле, за спогади юності, У вересні 41-го, мій батько потрапив у полон у Голосіївському лісі, вони чекали німців зі сторони виставки, а у Корчуватому висадився десант і на світанку іх взяли тепленькими. Мама жила на вул. Виноградній (зараз Богомольця) в тому самому сірому домі, що зберігся досі. Їй хтось сказав, що в Дарниці є концтабір. У перші дні німці відпускали наших полонених, якщо за ними приходили родичі. І от вона пішла на переправу в районі мосту Патона. За бухінець хліба якась баба перевезла ії у дірявому човні, баба гребла веслами, а мама черпала відром воду. Дійсно, зразу за переправою був фільтраційний табір, але він був невеличкий і всіх, крім комуністів і євреїв, відправляли далі у Дарницький концтабір у район сучаного мясокомбінату. Але і там ії пошуки були марними. Його вже встигли перевезти до іншого табору, бо полонених було дуже багато. По дорозі він і ще четверо здійснили втечу у лісах Житомирщини.
І на останок, трохи фольклору.
На ленінграській до Олімпіади відкрили де-кілька іноземних магазинів. Це ітілійський магазин "Тка-ні-ні", японський "Гуд-зИки. Але у всіх магазинах відповідають по-французсьці: "Вже немааа".
Так так ........Памятаю ці магазини як іноземні....Часто бував з мамою в гуд-зиках....А з дарницького концтабору дід моєї жінки повернувся додому на Нивки де жив з сімєю й працював на станкостроітельному заводі до війни....Воював ,повернувся до своєї сімї і заводу.............
А ще англійський магазин "Меблі"!
@@ЮрійС-м8в Дааааааааа...У 86 році там мені пощастило купить 10 чешських книжних полок ...
точно, Тканини, купували там якесь сукно і підкладку щоб згодом відвезти його в ательє і пошити матері пальто з хутровим коміром з лиса що батько вполював... цілий квест був...
МIй дIд також потрапив до цього табору. I доля його не вIдома….
Анекдот про Гудзики, мабудь, багато киян пам’ятаэ
Кирило своїми лекціями створює "доповнену реальність" Києва. Тепер, потрапляючи у місця, про які він розповів, я бачу більше і глибше. Дякую!
я так само, їхала через площу сьогодні і дивилася по сторонам пригадуючи все що в цьому відео 😊
Мое дитинство та юнiсть прошла на цiй площi. Я там жив де колись був магазин Гудзики . Чуть далi по Харьковському шоссе в будинку 13 жив та теж на районi та на цiй площi бешкетував Серiй Маковецький якiй потiм став актором. Вiн коли прогулював урокi школи то бiгав у кiнотеатр на той час назва Ленiнград. Був драчуном. Якось я з ним зустрiлись то нашi спогади про дитинство були неймовiрнi. Тепер вiн вже багато рокiв живе на московii на болотах. На самiй же площi якось ми колись на цiй клумбi гоняли та дразнили здоровенного з величезними рогами лося якiй сюди приплiвся . Потiм його заарканили працiвникi Зоопарку. Тепер про музей. Перед цiм там був другий музей ВВВ. Ми малими частенько туди навiдувались подивитись экспонати . Була така з нами пригода : коли будiвельники на колишньому пустирi будували 66 школу а це неподалiк Дарницькоi площi то ми там знайшли здорову цiлу головку снаряду та притащили в цей музей. Ми дiти думали це буде музейний экспонат а нам за це дадуть на морозиво. Працiвникiв цього музею чуть не схопив iнфаркт. Переполох а нам дали наганяя та визвали военних розмiнувальникiв. На цiй площi у нас було багато цiкавих iсторiй але це все вже у минулому залишилося в нашому дитинствi.
світ захопили панди драчуни)))
Маковецький не заслуговує,щоб його згадувати,хоч я також ходила в одну школу і гурток, , продався московитам
Який цей магазин був чудовий на цій площі! Їздила туди за гудзиками, застібками-молніями й всілякими гачечками. В молодості шила для себе й доньок. Ходили з одногрупниками в кінотеатр, колишній «Ленінград». Навіть не знаю, чи функціонує він тепер, бо багато років не мешкаю в Дарниці й навіть в Києві, давно в передмісті.
Памятаю Дарницьку-ленінградську а більше КП з !959 року...В цьому році переселились мої батьки і я також з бараків Кухмітерської слободки на вулицю Червоноткацьку...Дитинство пройшло а як зараз памятаю багато епізодів ,спогадів добрих і недуже але це все спливає в моїй уяві і наче вертається молодість........Щиро дякую Вам ....Ваша діяльнісь відкриває в душах спогади й дає натхнення добра.............
Червоноткацька зараз вінстона черчилля
Вітаю! Я, Правенька Олена, народилася в грудні 1954 р.на Микільській Слобідці. Зараз на місці мого будинку збудовано Районну поліклініку (вул. Луначарського, 35), тепер вул.Шептицького, 5. Нас з сестрою відвозили на автобусі 10, через залізничний переїзд, що веде на Пр. Миру і далі на КП, Ленінградську площу, у той будинок, що і зараз стоїть на вул. В.Сосюри.
Перед тим, як відкрили Музей Дарниці, там був мій цілодобовий дитячий садок, він займав перший поверх аж до Гастроному. У підвалі були душові і ванни, там нас купали, а гуляти виводили у двір або на "піски", тому пам'ятник "Леніну-Сталіну", Я теж пам'ятаю. Цілу ніч мимо вікон проходили трамваї і освітлювали нашу спальню і голосно торохтіли. У цьому будинку було 6 поверхів і працював ліфт!
Пам'ятаю, як відкрився кінотеатр "Ленінград" і мої батьки водили нас у кіно, там перед сеансом грав оркестр і співали солісти, був гарний буфет. А в БК "Енергетик" проходили різні свята і цікаві заходи.
Далі знаходились: Універмаг, Дитяча лікарня та Школа, зараз там Педколедж.
Пам'ятаю, як почали будувати Басейн при Школі підводного плавання, Великий Дарницький Універмаг - це було красиво!
Потім довгу Дев'ятиповерхівку з відомими магазинами внизу: Гудзики, Перукарню, Салон Дзеркал, Пошта та Зберкаса, Авіаквитки та Трикотаж. Також пізніше ми любили магазин "Екран" а в кафе і ресторані не бували.
Я вчилася і працювала на Лівому березі, тому кожен день перетинала цю, уславлену у Європі, площу, яка теж з роками видозмінювалася на краще і отримала свою законну назву - Дарницька!
Ми на ній зустрічали багато різних "зарубіжних гостей" з прапорцями але найбільше у пам'яті "Олімпійський Вогонь" 1980 р., його ніс спортсмен - олімпієць
з ПК "Радіозавод".
Дякую Вам, що повернули у дитинство, до приємних спогадів і відтворюєте історію рідного міста для молоді!
Я все это помню тоже.Спасибо, просто окунулась в прошлое
А років 15 назад, в кінотеатрі Дніпро тоді ще Ленінград(там ще були столики) у мене було перше побачення з дівчиною, тепер вона мені дружина.😊
Завчасно ліплю вподолайку, бо знаю, що контент стовідсотково буде якісним)) Дякую за атмосферний вечір за переглядом ідеального відосу! :3
Дякую
За довіру ❤❤
А мені слово подобається:)
Дякую за цікаву екскурсію рідною площею, саме тут мешкаю
Особлива подяка від колективу магазину Гудзики, що згадали у своїй програмі
Чекаємо нових випусків)
Скучаем за Гудзыками. Кому -то помешал магазин!((
@@ЭжениКошкина він трошки переїхав. На празькій, 3 зараз. Мабуть не витримали оренди, бо площі того і теперішнього різняться. Та й вартість оренди за кв метр мабуть інакша. Там де були гудзики, здається, райффайзен, а трохи раніше були матраци
Привіт Гудзикам від Господарки.
@@ЭжениКошкина Всі сумують за цим магазином.
Вздовж площі, від того місця де зараз універмаг, до вул. Будівельників стояли *рундучки*, де продавалась горілка на розлив. Мого товариша (1958 р.н.)там батько забув у дитячій колясці. Прийшов додому, де йому жінка *нагадала* про дитину. Він бігом назад. Нічого, дитина на місці, ще й мужики біля *рундучка* тихенько розмовляють, щоб дитину не розбудити. Душевні були люди.
Досить називати цей район словом босяць кий.
Я жила в Дарницькому районі з 1958 році і не чула такої назви. Це завжди був чистий привітний район, це була післявоєнна забудова. Люди були раді жити в цих будинках, цього району.
Дуже рідні місця.З 1954 року жили біля Клубу єнкргетиків,У 1955 я народилася,через 6 років ми переїхали на вул Сергієнко. Дуже вам дякую, начебто повернули мене у мої молодюсенькі літа,і батьки тоді були такі гарні і молоді.Батько працював на Южтеполенергомонтаж,був видатним токарем енерготурбін,я зберігаю багато його нагород.Хтось із токарів запартачив деталь,то визвали батька на допомогу,а папі на той час було 80.,Дякую за спогади.
Сергієнка зараз Пластова, Воз'єднання - Соборності. Респект за контент! Наснаги!
Красава. Гарна робота! Сам 82 року, з Березняків. Багато кого знаю, памятаю... Лайк.
Сам з Горлівки і мешкаю тут вже майже 10 років. Дуже люблю і непогано знаю Київ. І можу підтвердити, що "Лєнінградка" - особливе місце. У неї дійсно свою особлива атмосфера. І не тому що смог від авто) Дякую за відео. Дещо почув вперше.
видатний краезнавець; це про Вас ; дякую и пишаюсь Вами
Дякую, це моє дитинство, коли ми їхали з Вокзальної до метро Дніпро по мосту Патона, і вже потім проїзджали на трамваї цю красиву площу до метро Піонерська. ДЯКУЮ.
Дякую автору за змістовну цікаву розповідь про ленінградку,.як ми колись її називали.
ДЯКУЄМО ЩИРО ЗА ОСВІТЛЕНУ ІСТОРІЮ СТАРОВИННУ ЛЮБИМОГО МІСТА КИЄВА!!! (ЛІСОВИЙ МАССИВ).
Я 25 років працювала на раліозаводц. І їздила 22 трамваєм із Воскресенки . Проїзджала цю площу. Пам"ятаю навпроти магазину "гудзики" зупинявся аеробус "Політ", який їхав в аеропорт Бориспіль. Крлись у 80 їхала цим автобусом в аеропорт Дякую автору за цякаву екскурсію Було цікавр слу хати.
Шикарний огляд. Спогади дитинства: Ґудзики, Екран, Господарка також…
Дякую за вашу працю.Приємні спогади,народилась і виросла в цьому районі.
Спасибо , такие хорошие воспоминания приходят, благодаря вам .Вы очень положительные эмоции принос те в душу людей, вы так интересно рассказываете ,что невозможно оторваться, вы супер!!!!
Однозначно лайк за улюблене місце. Так би мовити альма-матер. Бо ж прожив 4 роки на П.Усенка, доки вчився в енергетичному технікумі. Дуже цікаво було почути розповідь. Дякую!❤
Спасибо за интересный рассказ. Я жила здесь, во дворе за универмагом, с 1960.для нас та сторона Дарницкой, которую Вы показали, была другим миром. Стоился проспект Мира,
Чудновского.,Строителей,Тампере. Построили универмаг. Было множество магазинов, да и сейчас они есть. В радиусе 500 метров можно купить любой товар и лекарства. На Соборности по средам продуктовые ярмарки. Тихие зеленые дворы. Парк между двумя школами. А мы увидели только старый разбитый и какой-то грязный микрорайон.Но спасибо за истоию. Когда мы переехали, вырубали лес, и застраивали эти улицы. КПП был, потому что на месте нынешнего ЗАГса на бульваре ВерховногоСовета, был вьезд в воинскую часть, которая и занимала квартал между нынешним проспектом Мира и Строителей, и Аварийным. Соцгород заканчивался по Бажова.Если протись по Красноткацкой, то четко видно по застройке границу между старым и новым микрорайоном. Помню, когда с правого берега ездили в Быковню по грибы, на КП проверяли документы. На нашей стороне Дарницкой не помню о войнах и босяцких разборках. А клуб Энергетик назывался так, потому что принадлежал Дарницкой ТЭЦ. Иногда ходили туда смотреть фильмы, пока не построили кинотеатр Ленинград.Когда открылся магазин Гудзыки, для тех кто шьет, был праздник. Да, заводы, особенно Резинка, нас подтравливали. Сейчас Дарницкая, особенно наша сторона, красивая и очень комфортная для проживания. Центральная транспортная развязка, развитая инфраструктура-школы, детские садики, множество магазинов,аптеки, банки и банкоматы.
кирпичных домово
Можливо знаєте яке було раніше підприємство на вул. Сергієнка? (Під кінець вулиці?)
@@Мурчащийкот-п2и нет, не знаю. Мы там не бывали. Трамвайное депо за бассейном подводного плавания старое. Я не помню, когда построили этот бассейн. В школе нас водили в бассейн на Вулкан (пресловутую Резинку). Спйчас на месте этого завода построили Таун хаус. Очень симпатичный закрытый жилой комплекс.
@@Мурчащийкот-п2иякщо не помиляюсь то там було якесь поліграфічне підприємство. Ліворуч від нього Хімчистка і Карельський провулок. Праворуч - Пральня, далі Станція швидкої допомоги (діє і зараз) і територія трамвайного парку.
Да чел в цілому любе піднасрати вигадками і фантазіями про любий район в Києві і зняти з ненайкращої сторони.
Багато негативу про район. Не варто цього робити.
У мене закарбувався з дитинства магазин іграшок Буратино на наступній зупинці від нинішньої Дарницької площі - завод Вулкан.
Так-так!
Дякую! Дуже цікаво і пізнавально,але дуже малооо!Степанці ви молодці!
Бачу Степанця - ставлю лайк за чудовий контент Українською!!!
Красно дякую 😍😍
Дякую, цікаво було б ще про німецькі дома почути. Книгу маст хев ту бай, хто місцевий
Щиро дякую. 59 років життя там пройшло. Багато чого не знала.
Дуже дуже цікаво пізнавально інформативно.У 2001 році я влаштувався в таксі на Павла Усенка, це був колишній радянський парк таксі,, атмосферненько.Коли пасажири просили зупинити "На пальот" не міг доштурбати який пальот, у пасажира запитав тут якісь сигарети продають чи що .Він пояснив що на площі була зупинка де люди їхали в аеропорт Бориспіль А ще на жаргоні називали " площадь Сасюри"
Польот- мої батьки її завжди так називали
Значить мені не здалося)))) років 10 назад чув таку назву зупинки. Тепер мені стало зрозуміло.
В теперішній час теж доволі часто можна почути від пасажирів "на польоті зупиніть будь-ласка")
Да. Я малим їздив в "Бориспіль" на Ікарусі саме з цього місця. Були червоно-білі автобуси з написом по борту "Полёт"
Автобусы " Полет" отправлялись в аэропорт Борисполь с проспекта Победы, сейчас там заправка. @@Bog-Vla
Обожнюю ваші відео. А ще цікаво читати коментарі і історіі життя людей ❤
Дякую за билини лівого берега , дуже цікаво. Дякую. На все добре.
Дякую!
В принципі все збігається з історією КП, Пост Дарниця... Босятня існує, а є ще Козлятня (не всі сторожила знають :) ) В кінці 80х на показах всіляких перестроїчних "блокбастерів" збиралися угруповання БК БВС ДВРЗ яма та інші :) іноді були масовані бійки... іноді між мікрорайонами грали у футбол, і таке бувало... Церква і досі існує по вулиці Хорольська, там є і останній 16-ти квартирний збудований німцями. Легендарна 42 школа вже перебудована, 126 школа в якій вчився Маковецький... В різних БК(ДК) крутили індійськи бойовики і всякі жахи 60х... Гудзики, Тканини, Буратино, Дитячій Світ, Екран, Універмаг Дарниця, перукарня Краса (досі є і ті хто працював там з 80х). Комісійний на Гагаріна, перед ним тир, басейн працює... Дарницьке озеро існувало аж до 90х але потім висохло (за парканом на перехресті Пражської та Азербайджанської). Історія з пам'ятником - правда, він був гіпсовий і відбили голову коли сталіна винесли з мавзолею, стояв він не біля церкви, а на повороті на Пражську - там є такий острівок і досі (підтверджено старожилами)... Дякую, було цікаво :)
Озеро не висохло, а його осушили ублюдки які вирішили побудувати склади там…
У озері водились черепахи, вужі, линь, карась, багата фауна. А на території росли персики, абрикоси, черешні.
Взагалі краса була…
Так склалося життя, що мешкаю на дарницькій площі) і дуже приємно подивитися на місця, які видно кожного дня)
Величезне дякую вам за ваші передачі. Це місце мого чарівного дитинства і молодості.
А пр. Миру 5, що ви згадали, як будинок переселенців з Куренівки - оселя дідуся і бабусі.
Дуже багато цікавого і для мене нового ви розповіли.
❤
Дивлюся цей випуск з Дарницької площі
скажу так...якби на телемарафон запрошували лише таких як Степанець то можливо якби не був так проти цього марнотратства
Дякую за комплімент 😍😍
Вітаю . Київ++👍
Дякую за контент ❤
Нова Дарниця , Все буде Україна
Дякую.Дуже сподобалось.Цікаво було дізнатися, як для киянки...Гуляли в дитинстві..Дякую, за:Легке сприйняття...та нові знання❤
Дякую за перегляд ❤️❤️
У довжелезному будинку була свого часу непогана перукарня, на декілька залів. Так туди пару разів під час "царювання" Андропова залітали борці з прогульниками - старше покоління пам"ятає ці рейди. Так на моїх очах жіночки з бігуді на головах на вулицю вискакували. В цьому будинку взагалі весь перший поверх був зайнятий - Гудзики, перукарня, поштове відділення, авіакаси, театральні каси. Шкода, що ви оминули цікавий об"єкт - палац підводного плавання. Свого часу - найбільший в срср.
так тей бассейн був найбільшим в ссср, в ньому тренувались олімпійці для виступу на олімпіаді
"Це місце мене дуже приваблює".... Ваші смаки дуже специфічні))
Таки да😂
Було б дуже цікаво почути про вулицю Васильківську, студмістечко КНУ та ВДНГ, у нас там також була місцевість яку всі називають «ямою» і в якій дуже часто збиралися студенти
А ше в тій ямі, навпроти 10-ки, до середини 90-х були дуже колоритні дні Африки. А потім, ще довгий час по тому, можна було зустріти в тому районі, загубившегося в часі , вже мабуть 40+ річного, темношкірого студента, якого всі знали, як Таракана Таракановича Комарова. Така місцева знаменитість, що дуже полюбила оковиту і вирішила не повертатися на батьківщину, а продовжувати тусити з місцевими маргіналами в Києві.
Зробіть контент про Стару Дарницю❤
Гарна програма, цікава, інформативна. Мій район. І Дуже добре що не продався зашварному єдиномарафону
Та з ними ще, чесно кажучи, не дуже навіть й працювати приємно… дуже зверхні
В чому на Вашу думку виражається зашкварність Єдиного марафону?
бля і тут біоботи, де ж стільки моральних уродів набрали? @@ВладимирСтародуб-и6х
@@ВладимирСтародуб-и6х що найменше в бюджеті. При тому, що ніхто з моїх знайомих його не дивиться. Я не топлю за Пороха, він, як на мене ще той жук, але з тим марафоном Зеленський мов Кличко на турніку.
Ще раз дякую . Було б цікаво почути щось нове про Лісовий масив , та так званий Водопарк чи вовчу , чорну гору . Мало хто знає , що Лісовий масив починався із середини , і до Волкова . А Водопарк звідти і до Броварського проспекту . Там у дворах , досі є водокачка .....❤
Дякуємо за розповідь
Дякую 😍😍
Дуже дякую за розповідь! Проживаю біля Дарницької ❤
Ще пару слів скажу про кортежі)) Так, я живий свідок, іздили тим шляхом! Я жила не на площі, а на вулиці Привокзальній, але вікна виходили прямо на Харківське шосе. Ну що ж, бачила і Ніксона, і естафету з олімпійськм вогнем в 1980, і приізд якихось космонавтів, ще хтось поважний приізджав до Києва, прямували повз наші вікна в сторону Ленінградськоі тоді площі. Таки правда, з балконів визирати забороняли)
Помню ещё Индира Ганди приезжала
Дякую Вам, пане Степанець,за цікаве відео про історію Києва💖💛💙
Я народилась, вчилась, працювала на правому березі. Зараз живу на лівому,ДУЖЕ дякую за цікаву екскурсію!!
Дякую за чудовий випуск. ❤🎥
Я чекав розповідь про Дарницьку площу. 🏢
Маю надію що з часом вийде друга частина! 😉
Дуже цікаво, якось трошки сумно стало. Якби це відео тоді мені трапилось……бо вцілому враження було так собі. Колись винаймали ʼгостінкуʼ на Жолудєва, а було це в 2001 році. Тоді інтернету ще не було і приїхали ми в Київ вперше, тому те, що я побачила, тепер є, просто частинкою моєї життєвої історії. Потім Софіївська Борщагівка….але ностальгія є пройтись по тих місцях, повʼязаних з моїми юними роками. Нехай не буде нічого закинутого, нехай все розвивається і квітне!
Дякую ще раз за Вашу працю, Кириле!
Дякую,чимало подій у житті пов'язано з площею та прилеглими місцями.У 1966 довелося пішки йти від Дарницького вокзалу до Русанівки, саме проїжджав де Голль з Брежнєвим і рух було перекрито.Франція тільки вийшла з військової організації НАТО,тому Президента приймали з особливою пошаною,людей обабіч траси було багато.Отакі кульбіти історії.
Музей історії Старої Дарниці є на базі Ліцею 42, де раніше була найстаріша школа району. Якби знайти експозиції минулого музею, можна передати туди. Дякую за випуск! Місцея дитинства.
Від імені представників Музею на базі Ліцею 42 запрошую автора відвідати експозицію!
Дякую вам за відео,з вами я повернулася в місця дитинства і молодості,на мою рідну,тоді
"Ленінградська площа".Доречі мешкала я на проспекті Миру.
Привіт з Миру 8!
@@johnoclock2045 Привіт!
Я з 12 будинку.
@@lubaledi2983 взагалі сусіди!
Вже майже чверть століття живу на цій чудовій площі, але відкрила сьогодні багато цікавого для себе! Дякую Вам за таку кропітку роботу по збереженню історії Києва!
@@lubaledi2983Привіт🌻 буд 12 🙂
За кота правда! Я там працювала в той час. Хто запхнув,того не знаю,бо це було в протилежній зміні. Не можу сказати,що в нашій було менше штукарів,але до такого не додумались! Пам'ятаю,розповідали,що це такі жарти були,котик заснув,його закрили кожухом( задня кришка), а коли спохватилися,то телевізор запакували і знайти було не реально,бо паралельно йшла відгрузка,а це машини,контейнери,вагони.... Добре,що все добре закінчилось. Їздив хтось в командировку,щоб опломбувати. Телевізор був в робочому стані. Давно це було,вже б і не пригадала,якби не відео! Дуже дякую!❤
Дякую за відео, Чоловіче! В палаці водного спорту ще колись Яна Клочкова займалася
Не просто памятаю музей! Одного разу навіть на екскурсії разом з класом був.
Дуже хочу про Березняки! Цікава історія району в якому я живу. Чекаю з нетерпінням!!!!!!
Ця місцевість після війни була табором для німецьких полонених...коли їх виселили то там жили наші працівники з різних підприємств але під колючою проволокою і після скарг її зняли ...Мої батьки і я до 1959року там жили до переїзду на нову квартиру...Місцевість називалась Кухмітерська слободка..........
Классне відео. Треба більше лівого берега😊
Дякую, молодець, так тримати! Дуже цікаві відео!
Кириле, дякую за вашу роботу.
Дуже цікаво і пізнавально.
Молодець!
Степанець - молодець 🥹
ок@@STEPANETS
Брате!Щиро дякую!
Кирило! Нагадав найкращі спогади!
Біля " ленінграда" ,перщі справжні поцілунки!😍
У фото біля гудзиків- перше фото на паспорт!
А з приводу Маямі..
Гарний "розвод" ,щоб побільши побути з дівчиною після кіно:
- Нафіг той шум і вихлопи,пройдемся на впростець дворами😂😍!
Кияни! Ми найкращі!Дарниця- Форева!🇺🇦
Виросла у Харкові, зараз живу у Києві. Дві площі про які Ви згадали зовсім неможливо порівнювати - може тільки за кв.метрами! Площа - у Харкові це щось одне, а Дарницька площа - це зовсім інше!
У дитинстві (70-ті) жив на ДВРЗ, то вважав, що "ленінградка", це центр Києва 😂😢
Центр світу) я зараз так вважаю)
теж з дврз)
Дякую за цікаву інформацію, трохи поностальгувала) Колись дуже часто бувала на цій площі, хоча б через те, що моя маленька донька тричі на тиждень займалась там народними танцями в студіі "Щасливе дитинство". Чесно, не любила цю площу і зараз не люблю. Занадто вона захаращена всілякими мафами і мабуть таки занадто велика - не просто дістатись з однієі сторони площі на протилежну, купа переходів)) Але все одно цікаво було згадати, дякую!
Біля кінотеатру, в 5му домі знаходився величезний гастроном "Лівобережний". А біля висотки була зупинка автобуса на аеропорт "Бориспіль", називалась "Польот", так це місце називається і досі. Хоча автобуси тепер курсують через інший міст із зупинкою біля м.Харківська.
То було колись…
@@STEPANETS так Ви і говорите про те що бкло колись..
Величезне дякую за вашу працю, кожен випуск чекаю з нетерпінням.
Мені здається, що якщо привести дарницьку площу до ладу, це буде неймовірне місце
Зелені побільше, машин поменше
це зараз хоча б ларьки прибрали і поставили їх біля АТБ, поклали плитку. а то взагалі був як базар
Дякую за цікаве відео. Прожила там багато років і не знала багато фактів, про які Ви так цікаво розповідаєте.
ВИДНО РОЗУМНА І НАЧИТАНА ЛЮДИНА...❤
Всі Ваші відео класні. Чекаю нових. Респект !!!
На Тампере теж переселяли з Куренівки. Там є декілька хрущовок «общажного» типу, які навіть візуально гірше від сусідніх виглядають... Моя тітка - місцевий старожил, до речі) Розказувала, що переселених мешканців не дуже любили (через їх, так би мовити, маргінальність), і вулиця Тампере мала погану славу. А мурал Лєроса на момент замалювання мав доволі поганий вигляд, фарби вигоріли, розпливлися, і доволі важко було зрозуміти, що ж там було намальовано
Рядом ТЕЦ і мурал покрився сажею - виглядав жахливо і був якогось похмурого сіро-бурого кольору.
Дуже дякую за це відео!!! Я наче побувала вдома. Я вирісла дивлячись на незакінчену стіну кінотеатру "Ленінград". Там ще раніше був фонтан перед ним.
Трамваї їздили-грюкотали під вікнами. А в бассейні " Ювілейний" на Вулкані плавала щодня на тренуваннях. А в ДОСААФі проходили змагання....
Ґудзики, Екран, там ще Господарка була...все це такі знайомі місця.
А ще ви ходили біля Макдональдсу у першій частині відео....
Стільки спогадів накотило:))
Отак дивишся на всі ці будівлі,- і вони майже зовсім не змінилися, за 30 років....
Дякую вам за Вашу роботу.
А на новый год в фонтане перед кинотеатром ставили ёлку. И на домах иллюминация.
@@Воробушек-я3и ДА! Тоже помню
Лєнінградка❤❤❤
Київськая Дарниця, хрущовськіє дома. Двори, площадки, вулиці, районів суєта...
Вона, рідна )
Я там жив у дитинстві,ти зайшов у арку мого будинку,ми там продали квартиру і переїхали у Полтаву,моя мама торгувала під нашим будинком у палаткі ще у 2000 роках ,мама моя колбасою буженіною торгувала, раніше там палатки стояли .ще автобус під номером 6 ходив з Ленінградської площі до Троєщини.Я малий мамі помогав морозиво продавав тоже в палаткі споминаю із сльозами свою площю
Дякую вам велике!
40 років прожила в Дарниці ,але багато чого не знала з того ,про що ви розповіли
Відео в саме серденько ❤❤❤
Дуже чекаємо відео про площу Українських героїв, стару Льва Толстого. Хочется почути про Єврейський слід в її районі, та в цілому історію цієї місцини! Дякую тобі Кирилло.
Зробимо обовʼязково) там Гордон народився, до речі )
чув і про таке, а ще й я теж колись та жив хахахаха)))) взагалі дійсно дуже цікаво чому молодь збиралась раніше, та й зараз за площею у дворі (двір називався Еврейка) чому саме така назва та й як вона до сих пір зберіглась це дуже дивно та цікаво. @@STEPANETS
Обіймаю Вас, дорогий наш Степанець... Я Вас сприймаю вже, як члена сім'ї... 😊Як же цікаво ви розповідаєте... Дивимось Ваші відео на одному подиху... Щиро вдячні і бажаємо Вам міцного здоров' я і успіхів у Вашій праці... ❤
Дякую тобі, Stepanents!
Я дуже люблю Київ, багато разів бував, але погано його знаю,звісно ))
Буквально днями,згадував, як проїздив ленінградською площею на авто,і подумав,що давно за неї не чув нічого... А вона просто вже Дарницька... Що я дуже щиро вітаю 👍👏
Дякую тобі,за твої відео 🇺🇦✌️
Я працюю в ТОЦ "Дарниця", ні коли не ходила по дворам, сумно що така сірість, що хочеться плакати. Мабуть якщо знімати в літку, то не таке жахливе відчуття залишилося б, але це є правда, тому дякую Вам за відео.
Дякую, пане Кириле, за чудову мандрівку у мою молодість
Мешкаю на Празькій.
Кожен рік з початком опального сезону по вечорам та в ночі сильно воняє спаленим вугіллям, з дарніцкої тец. Не можливо відкрити вікно.
Коли повертаюсь з роботи їду по пр Соборності, постійно звертаю увагу в яку сторону валить дим з труб тец
мабуть коли переходять на вугілля.сам помітив на днях пришов з роботи як кочегар...
Дуже круті відео🎉🎉🎉 завжди чекаю на нові випуски
Дякую за цікаве відео, завжди чекаю на наступне відео👍
Шановний пане? А ви не забули,що в країні війна.Може ви краще будете.розповідати про кішочок та цуценят? Можна,ще про папуг, рибок,продовольчі продукти...є,безліч
цікавих тем...можна про грижи,малорухомий спосіб життя і т.д
З повагою до вас
Їдальня атмосферна, треба якось відвідати)
ДЯКУЮ! Це місце , де я прожив усе життя. Щось пізнав нове, чогось 28:49 недочув. Але дякую
20 років я трамваєм 33,22, їхала до ленінградської і на автобусах: 3,14, їхала до центрального автовокзалу на роботу : завод художнього скла. кравчук викупив цей завод і знищив.
И тут руку приложил. Какой завод был!
Гарний завод був. Купували його вироби, дещо в будинку покійної мами залишилося, те, що не побили вже внуки.
В захваті від Ваших розповідей! Багато чого знала,багато чого дізналася вперше.Дякую за Вашу роботу і любов до нашого рідного міста.
Замечательный рассказ. Спасибо. Про Березняки ждём ❤❤❤🎉🎉🎉
Варто було б ще згадати про круглий фонтан перед кінотеатром Ленінград/Дніпро, ото було для малечі задоволення перед сеансом кіно.
Був такий) дрібниць цікавих дуже багато, але це б зайняло багато часу, тому я намагався стисло…
Благодарю за левый берег!!!приятно быть услышанной!балдею
Так круто, що в такій доступній формі дізнаюсь історію рідного Лівого берега:)
ЖИЛА НА ПРАЖСЬКИЙ БУДИНОК 10 КРАСНО ДЯКУЮ ЗА ВАШУ ПРАЦЮ
Дякую за класне відео! Виріс на Дарницькій площі, старожили казали, що Празька ніби як пролягає на місці одного з основних старих шляхів до Києва, а на розі, де від неї відгалужується Азербайджанська (Бакинських комісарів в минулому) на річці Дарниця було навіть озеро, популярне місце відпочинку місцевих, хоча зараз дуже складно в це повірити. Дуже було б цікаво якби ви більше розказали про цю місцину та й про Лівобережжя загалом, цікаво, чи співпадуть розповіді знайомих з відомими Вам фактами:) сам живу на бульварі Ярослава Гашека, ніби як названий так через те, що в часи Другої світової той був увʼязненим Дарницького концтабору, чи це дійсно так? І чи назва Празької вулиці якось з цим фактом теж повʼязана, можливо Вам відомо?:) дякую і з нетерпінням чекаю на нові розповіді!
Дякую за перегляд)
Так, вул Празька частина старої Дарницької площі, і озеро було величезне на місці автобусного парку… зробимо окремо відео про Стару Дарницю
Було би дуже цікаво. Я пам'ятаю ще річку Дарниця, яку перетворили в меліоканал з викидами всього промкомплексу, що неподалік, а потім загнали в підземну трубу. Озеро на території автопарку теж пам'ятаю. Там навіть риба плавала)
На території СМУ, навпроти де тепер заправка ОККО, на початку 90х з хлопцями перелазили бетонний паркан, і там було маленьке озеро і фруктовий сад. Коли сторож не бачив рвали черешні, іноді отримували сіллю в заднє місце. А в тому озері ще у 1992 році ловив карасиків.
А біля ОККО на Празькій місточок, як раз там проходить річка Дарниця. У 1980х можна було спуститися з одної сторони вулиці, пройти під дорогою по берегу цієї річки і вийти з іншої сторони вулиці. Хоча вода була вже мертва, жовта від відходів підприємств, сморід - окрема тема....
Ярослав Гашек був військовополоненим під час Першої світової війни. Як військовополонений № 294 217 він побував у таборах військовополонених у Дарниці під Києвом та в Тоцькому (колишня Самарська губернія). Під час Другої він вже спочивав на кладовищі в містечку Липнице-над-Сазавою, республіка Чехія.
Дякую. Дуже цікаво дивитися і слухати. Я би наврядче дізнався стільки без тебе 😊
Супер. Дуже дякую. Шикарний відос, дуже цікаво.
Ти був близько !) давай про Русанівку !!!!