Полонені Німці в Києві: Історії та Легенди. Будівництво Селища Аварійне
HTML-код
- Опубликовано: 21 сен 2024
- Гадаю, що багато хто з нас бував у невеличкому двох-трьох поверховому колишньому селищі біля метро «Чернігівська».
Його стара назва - Аварійне. Інколи це житлове формування також називають «Німецьким кварталом». Це повʼязано з військовополоненими, що зводили ці будинки після Другої Світової.
Натомість, серед сучасних дослідників ширяться тези про повне заперечення «німецького коріння» таких будівель.
В цьому відео ми розберемо детальну історію Аварійного, а також дізнаємося, хто насправді будував ці занедбані, але такі затишні будиночки.
______________________________________________
Наші екскурсії: hiddenkyiv.com/
З приводу співпраці або інших питань пишіть на наш мейл: hiddenkyiv@gmail.com
або на інші соцмережі ↓↓↓
Телеграм-канал: t.me/kirstepan
Інстаграм Кирила: ....
Інстаграм Олени: ....
Підтримати канал:
www.buymeacoff...
donatello.to/S...
/ stepanets272
4441 1144 6509 2664 - монобанк
4149 6090 0728 0789 - приват
zametkiev@ukr.net - PayPal
#Аварійне #київ #stepanets
я в захваті скільки у Кирила інформації в голові, і так цікаво слухати, ніби з другом гуляєш по Києву. Дуже дякую вам, найкращий контент на просторах українського ютубу
Дякую за добрі слова 😍😍😇😇😇
Дійсно цікаво..талант😊
@@STEPANETS/ правильний меседж взяли до власної Праці. Дійсно,не відоме місто Київ із занедбаним житлом. Для чого приховувати безвідповідальних керівників в місті...?
Додавайте розуму до будівельників,- нехай відбудовують дахи і вікна для 《німецьких》
домівок...
Чудовий фільм. Моя мама носила німцям хліб. Їй було 15-16 років. Я там проживала. Памятаю гастроном та галантерею. Дуже дякую.
😍😍
Вы знаете беренбей) @@STEPANETS
В Запоріжжі є такі будинки і іх будували полонені німці.
Були ще полонені румуни, венгри які були в коаліціі з німцями.
В Дн¡пр¡ так¡ сам¡ будинки,багато....
Беренбей? - галантерея)
Один в один будиночки нашого Маріуполя, в якому я жила. Наш був 1949 року,поруч від 1948 по 1952 років . Це те що було вказано під дахом. А далі через дорогу , вже були сталінки і рік вказаний 1954.Тепер вже нічого не залишилося💔..А могли ще стояти 100 років. Наші не були аварійними.
Так, я в січні 2022 якраз був в Маріуполі й бачив такі самі. Дуже шкода 😢😢
Хотілось повернутися навесні
@@STEPANETS дуже хочеться додому! Київ гарний, але в Маріуполі якийсь магніт,мабуть заритий, розумію що місто ,таким як раніше вже ніколи не буде, але тягне туди,не відпускає ні на мить..
@@ОленаМаріупольська плачу читаючи ваш коментарій 💔
ви повернетесь до свого міста. це буде інший. але ВАШ Маріуполь 💙💛
Я народився поруч з Аварійним і закінчив 129 школу. Пам'ятаю як з мамою, десь у 91 чі 92 році заходили у той "Зелений" гастроном, і там батареї були обшиті такими дерев'яними рейочкамі, які утворювали грати. І люди на них часто клали свої сумки і пересипали здачу у гаманці, і деякі монетки падали за ці грати, і рука дорослої людини не могла туди пролізти. А я, побачивши розсипи "скарбів", своєю дитячою ручкою все вигріб)) У мене була повна кишеня важких монет. Але мама розчарувала мене, сказавши що за них нічого не купиш, бо вже з'явились купони...)
Дякую за спогади! ❤️
@@YuraBotanick мене бабуся посилала до м'ясника з авоською. В авосьці лежала газета. Я мав зайти ззаду, сказати якісь слова і передати авоську з газетою. Назад отримував шмат м'яса . Розраховувався.
Ніколи не розумів сенсу газети. Один раз зазирнув в газету. Там лежали 3 карбованці. Це було для м'ясника.
А без цього - іди зпереду і бери самі кістки з прилавку.
Дякую Степанцю - моя родина вже майже два роки межкае в Києві (ВПО з Маріуполя) і я особисто багато узнав про Києв. Завдяки цім відео полюбив це місто. Щиро дякую друже!!!
Велика подяка Кирилу , що робить для нас киян, і Вам подяка, що цікавитеся нашим містом і полюбили його 🙏
ганьба владі міста Києва за таке відношення до історії міста. Мільйони гривень розкрадаються та дерибаняться а щоб відремонтувати ці будиночки то грошей і совісті не вистачає
На жаль 😢😢
Киівська влада , навпаки , чекає , не дочекається коли будинки с.Аварійне дійдуть до аварійного стану щоб продати землю під ними під забудову багатоповерхівками !
@@VadymKolesnikov Не чекає а сприяє руйнації та знищенню пам'яток і дерибану майна громади
@@VadymKolesnikovСаме так. Вони заважають, бо там можна чєловєйніков набудувати і нарубити бабла, нажаль((
Дуже багато друзів проживало там. Вже під кінець 70-х і початку 80-х там все сипалось і розвалювалось. Гнилі труби, дерев*яні перекриття. Я сам сумую за цими будиночками, бо там народився в 1957 р. і жив до 1963 р. Ремонтувати їх економічно невигідно. Шкурка вичинки не варта, повірте.
Бажаю авторам наснаги та терпіння для таких чудових відео!!! 🎉
Дякуємо вам. Добру справу робите. Не знаю, за що вас сварять, тільки подяка і повага.
Підтримую ❤
Дякую Вам! А людям деяким, щоб
Сварити не потрібно ніяких приводів 😅
Місцевість має шарм, завжди нею зачаровувалась.
Дякую за роботу❤
Дякую за цікаву екскурсію. Дуже жаль що всі наші влади не є українськими і руйнують історичну архітектуру. Будиночки в селищі Аварійному дуже милі з особливою атмосферністю. Якби їх покрасити і відремонтувати то були б чудові будиночки і збережена історія.
На вулиці Івана Кудрі 12 є також 2 будиночка які будували німці, але вони в гарному стані збереглись, тому що збудовані були для военого руководства. Коли ми там жили і прийшлося міняти каналізаційні труби...вони були із фарфора(порцеляни). В ті часи це було дивовижно. Уся територія 2 будинків була огороджена і між будинками був фонтан з 2 бесідками(альтанками).
😮ух ти. Цікаво.
мої улюблені, щоразу милуюся. А навколо все заростає скляними гігантськими членами
Сусіди) Завжди було цікаво почути щось про них, з дитинства той закритий двір с фонтанчиком овіяний дитячими легендами)
На вул Щусева збереглися будинки,як
Будували полонен н1мци
Дякую Вам за працю...та за цікаву інформацію.❤❤❤Дякую.
Побачив будівлю УПК, в 95-96 році ходили по п'ятницям, отримували першу професію. Був такий проект в школах Троєщини. Степанцям респект!
А що таке УПК? Дякуємо ❤️❤️
УПК это учебно производственные комбинаты
@@STEPANETSЗнаходиться УПК за адресою вулиця Краківська, 18
Я з ДВРЗ і на УПК я ходила в 1991-1993 роках, а мій брат ходив туди ще в 1981-1983 роках.
У 9 класі були ці заняття на УПК, як підготовка до ПТУ для тих, хто виявив би бажання піти по технічній спеціальності навчатися. Давалася можливість спробувати себе у професіях, які були затребувані на підприємствах міста. Мені запам’яталося складання мікросхем, робота з облицювання кахельною плиткою)) як сучасні майстер-класи
Щиро дякую за чудовий фільм. З 1979р по 1984 р я вчилась в червоному корпусі університету. Чула по секрету від багатьох викладачів старшого покоління з різних кафедр, що червоний корпус зазнав сильних руйнувань і його теж відбудовували німці після війни. Не знаю, чи це правда, але така думка серед студентів ( корінних киян) того часу була поширена. Серед викладачів були ті, що самі приймали участь в розбиранні руїн Хрещатику та університету.
Мої бабуся та дідусь працювали на Хімволокні з відкриття, 1937, і розповідали що Аварійний має назву таку через близькість до заводів і тому тут жили працівники, яких швидко викликали при аварійних ситуаціях. А підтоплення на Микильській слобідці бували часто.
Поряд з Хімволокном полонені будували корпуси ДШК і будували Аварійний. Були три заводи-Хімволокно (мій батько все життя там пропрацював) ДШК -(моя мама все життя там працювала) і 1000-й (завод хімікатів) там працювала моя бабуся. Спогади дитинства-два рази на день запахи сірководню з 1000.
Працівники 512 - го комбінату селилися між Попудренка і Краківською, а від гастроному до Червоноткацької - працівники 1000-го заводу.
Потім це стало Хімволокном і заводом Хімікатів.
Величезна подяка українським захисникам, нашим волонтерам! Величезна подяка нашим союзникам за допомогу!
Кідали а не союзники 😂
то не союзники, дядько то є спонсори за нашу кров, не вірту нікому, україна має свій шлях!!!!
Слава козацькому роду, слава загиблим бійям і моїм товаришам
Звiстно, героям слава! Но зачем флудить не по теме и нарушать правила Ютуб- чата? Спаму- бой! Нет диванным патриотам!
@@АН-24 а що вони сказали не так? Хіба оті "наші найбільші адвокати у Європі", поляки, не стромили нам ніж у спину блокуваннями кордону? І ще стромлять, і не раз, як це було в історії
@@Wargfox Ну оці поляки які блокували кордон тоце булине ВСІ поляки а лише перевізники вантажів а точніше комерсанти володаріфірм перевізників, а якщо іще ТОЧНІШЕ то лише 30% цих самих перевізників. 70% перевізників НЕ підтримали це блокування. Вже давно встановлено що це була операція спецслужб РФ і доречі як не прикро вдала.
Кажете що зрадили нас ......... А МОЖЛИВО НАШИМОФІЦІЙАЛАМ ВАРТУВАЛО ДУМАТИ ЩО ГОВОРИТИ?! А то вирішили чомусь що нам всі винні, повинні і зобов'язані!!! Можна було бще вважати щось подібне якби наш недоумок президент ПРИЯМАВ МІРИ І ПОЧАВ ГОТУВАТИСЯ ДО ВІЙНИ коли йому ВСІ розвідки світу разом і з нашою говорили що буде напад. А вону чудо що відповідало? А відповідало що "ваша розвідка звичайно сильна і має великі можливості, але ви далеко ами тут і бачимо що заяви про підготовку нападу це помилка" Бачив він ....... ссука пів року під кордоном збирають армії в кілька сот тисяч а воно меле щ це ПОМИЛКА. І ДОРОГИ БУДУЄ ПО ЯКИХ ПОТІМ ПІШЛИ РОСІЙСЬКІ ТАНКИ. Ніх...я не робили, ніх...я не купували зброї а тепер ти говориш що нам ніж в спину всунули. В чому це виражаєця, в тому що самі не готувалися а коли почалося почали кричати що нам всі винні. І Польщі яка давала зброї в числі тих хто допомагав найбільше почали якісь притензії висувати, тут в любогго терпіння закінчиться. А наші "БЄЖЄНЦИ" ........ моя мама в той час їздили волонтером за кордон привозила допомогу, каже це просто піз...єц, полякі в шоці, вони приносять з дому все що необхідно, речі, продукти, гігієну і бачить як приїжають наші українціна таких машинах классу люкс і беруть цю допомогу ТЕЖ ЯЩИКАМИ, або один поляк розповідав мамі як бачив коли від'їжавщо підїхала машина з українцем з дружиною і почав завантажувати тіпа НУЖДАЇЦЯ. Все б нічого, але той ХОХОЛ по другому не назву його вже живе 7 років через забор зтим поляком який розповідав, живе в часному будинку який КУПИВ. І це не поодинокі випадкі в десяткі і сотні подібного відбувалося. То що ви чекали після цього?!
Я до останніх днів всім казав щоЗеленського можна не поважати, але треба поважати його посаду, хоч я і був проти нього але з поваги до посади президентая іколи його не принижвав, необзивав, але після того як ВОНО без причини в період війни у не найкращий період ЗНЯВ ГОЛОВНОКОМАНДУЮЧОГО, то я кажущо дкмаю Зеленський це ДЕБІЛ. І ніхто небуде тратити мільярди долларів на допомогу державі в якій від президента не зрозуміло чого чекати!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Чудова екскурсія-дякую вам ,що просвітили-бажаю спокою ,натхнення,та перемоги.
Такі будиночки ще збереглися неподалік, в мікрорайоні ДВРЗ, вулиця Алма-Атинська, Марганецька. Нам теж розповідали, що то полонені німці будували.
Так точно
Так, але архітектура в них трішки інша) то Добровольського проєкти, автора Хрещатика
Живу тут зараз, цікаво було побачити свою машину на стоянці))) дякую за історичний екскурс.
Дякую за відео. Переїхав жити в Київ у 2007 р., на вул. Братиславська. І ці жовті, для мене дивно-красиві, не звичні будинки, відразу викликали багато питань. Лише раз один з моїх товаришів сказав - та, це їх ще полонені німці будували. І тільки зараз я отримав ось таку класну екскурсію. Ще раз дякую. Підписка і вподобайка від мене!!!
Дякую, Кирило! Дуже цікаво було дивитись, тим паче, що я поряд з Аварійним, прожила більше сорока років... Тут виросли мої діти, а свекруха працювала на ДШК... Коли почали ходити чутки, що ці будиночки будуть зносити, ми з чоловіком одного зимового ранку пішли туди і кожного ракурсу, сфотографували усі будинки... Є цілий альбом... Так, усе вірно : з розповідей батьків чоловіка і сусідів- старожилів, ці будиночки, дійсно, будували полонені німці... Ще раз, дякую за цікаві розповіді/ фільми про невідомі, для багатьох киян, місця... Дякую за Ваш талант, за те, що зберігаєте історію міста... Бажаю Вам творчого натхнення і успіхів!
Между Соцгородком и Аварийным был лес. И кругом был лес. На месте ЗАГСа на Бульваре Верховного Совета был въезд в воинскую часть. Стояли огромные двустворчатые ворота с большими красными звездами на каждой половине. Не было Дарницкой (Ленинградской) площади. Она была КПП, на которой проверяли документы. Мы с правого берега ездили по грибы в Быковню к приятелю отца.. Хорошо это помню. В 60-х началась вырубка леса и застройка. И мы переехали как раз в это место. Была еще воинская часть, в Соцгородке жили семьи военнослужащих и обслуживающего персонала. Вскоре ее убрали и остался огромный котлован. Зимой ходили кататься на санках. Окружная проходила по линии метро. Очень хорошо помню, как застраивался район Юности. Проходила трамвайная линия с Ленинградской до кольца на Стальского. По левую сторону застроили домами, по правую был лес. Когда приезжали в гости к маминой подруге, мы , дети, ходили гулять в лес, строили шалаши. Часто находили свидетельства прошлых боев. Район интенсивно застраивался хрущевками.
@@ЛуценкоКоля В кемпинг ходили в магазинчик, где продавали самые разные товары. До сих пор не забуду брошечку из четырех перламутровых кружочков, расположенных в один ряд. Мама приколола мне на шапочку, чтобы на глаза не сползала. И в том месте не было ВЧ. Это был конец срцгорода. Сейчас и Дарницкую площадь присоединили к Соцгороду. А он заканчивается на бульваре Верховного Совета и вдоль улицы Бажова. Все, что застроено в этоммикрорайоне сталинками - Соцгород, остальное, хрущевки, - новострой. А котлован был, когда снесли ВЧ., но его быстро засыпали, начали прокладывать бульвар и Строителей. То, о чем Вы говорите, намного дальше, вдоль трамвайной и Аварийного поселка. Я все это хорошо помню. Мы переехали на Чудновского в 1960. Помню, в доме на Мира, 5, мальчишки нашли на стройках патроны и бросали в костер. Один погиб, другого сильно травмировало. А на строящемся доме, на Чудновского 5, зимой ходила женщина. Пальто растегнуто, без шапки и длинющая коса волочится по земле... Вот так, одно воспоминание тянет за собой череду других... Это было так давно. Сейчас Дарницкая площадь-центр левого берега. Яркая. Нарядная. Комфортная, с развитой инфраструктурой и удобной транспортной развязкой. С тихими зелеными дворами. Кто-то скажет, загазованная. А покажите район, где нет загазованности. Зато там нет СТО с печами, в которых сжигают покрышки и пластик и еще не понятно что. Мы по ночам задыхаемся от этой вони, окна открыть невозможно.
Дуже дякую за екскурс в моє життя , я народилась на Аварійному в 1951 році , там пройшли і дитинство,і юність,і зрілість, мені дуже болить,я досі , коли проізжаю повз, відвертаюся, не можу дивитись на ті багатоповерхівки,які стоять на місці мого будинку, який знесли в 2008 році.
Моя мати розповідала, що кожен день ходити в школу з Аварійного на Будівельників було не легко. Піски, чагарники, верболози. Щоб зберегти взуття, йшли босоніж, а перед школою одягали туфлі, чи що там у кого було
Дуже атмосферний райончик, полюбляю там гуляти, там багато ще всього є цікавого
На скільки заворожує і чути і бачити!
Що кожного разу подякувати за вашу працю,а потім.
Дякую, дякую, дякую....за вмі перегляди ! А їх багато і вони всі супер.
ДЯКУЮ
Ви робите велику справу.Дякую Вам.Так дуже шкода,що двохповерхові будиночки руйнуютья,а можно нашій Державі видбудувать як пам'ять ,про спогади,а у людей їх багато.
ДЛя цього потрібно обирати українську владу , а не заїжджих гастролерів.
доречі в цьому «штабі» є дуже толкове бомбосховище, грамотно зроблене, люди за ним доглядають, там чисто і затишно
Кожного разу, проїжджаючи мимо Аварійного, милуюся простою та до душі теплою архітектурою будиночків. І сподіваюся, що все ж таки, локально залишиться хоча би частина цих будиночків... Дякую за чудовий екскурс в історію нашого древнього міста та його мешканців, постійних та тимчасових
Ви розкриваєте Київ та околиці з нових, невідомих загалу, сторін. Дякую, що зберігаєте історію ❤️
Кирило дякую вам за вашу чудову працю неймовірно цікаво слухати вашу розповідь❤❤❤
Дякую,СТЕПАНЕЦБ,за неймовірну подачу!!!
Дякую вам за вашу тяжку та нелегку працю.
Це дуже велика праця , і я хотів би щоб цю історію , саме у вашому форматі , викладали в школах...
Р.S. Дякую що відповідаєте своїм прихильникам ❤.
Стосовно магазину -він називався «Темп» тому, що там було впроваджено самообслуговування. Але експеримент швидко закінчився, бо покупці крали продукти і були великі недостачі. Дуже вдячна за відео, давно чекала! Прожила в цьому районі майже все життя, ходила в 129 школу (ви йшли вздовж паркану). Щиро дякую за Вашу любов до нашого рідного міста!!! ❤
Дякую за відповідь! Тобто все ж «Темпів» було два? Тут й на Новій Дарниці?
Дякую! Стосовно Нової Дарниці - не в курсі. На той час була ще дитиною, але магазин закарбувався на все життя. Навіть пам'ятаю розташування каси на виході. Щиро вдячна за Вашу працю! Тут, в Німеччині, за 2 тис км від рідного міста (з переляку забралися), так щемить на серці!!! Клята ностальгія!!! Мрію про нашу перемогу і повернення додому!!! Краєм ока побачила наш будинок 9-ти поверхівку далі по вулиці за поліклінікою. Так хочеться пройтися рідним районом, рідними вулицями! А ще хочеться, шоб з тобою розмовляли по-нашому! Якщо пошлють, то ти хоч зрозумієш куди послали!!! Бажаю щастя і наснаги!!! Я Вас обожнюю!!! @@STEPANETS
Навчався у 129 школі з 1964 по 1974 роки. 10-а клас. Може знав Вас? Бо втратив давно з*язок з однокласниками. Хоча ми товаришували добре і з паралельними класами, адже класи були маленькими.
І Вам доброго дня! Можливо і знайомі, бо я закінчила 129 школу в 1975 році. Навчалася в 10-Б разом зі всім відомим Вареником Валерою (маєте його пам'ятати). До 1967 жила на Лєбєдєва 19, яку показували на відео. А в 67-му переїхали на Червоноткацьку (де раніше був ремонт взуття та аптека). На жаль я зараз в Німеччині у "вигнанні" від рідної домівки за 2052 км!!! Так склалося, що з переляку втекли аж сюди! Але мріємо повернутися додому! Потроху волонтеримо - передаємо нашим хлопцям безпосередньо на передову одежу, взуття, продукти, допомагаємо чим можемо. Вносимо свій посильний вклад і МРІЄМО про перемогу!!! 🌈❣😍 @@ГончаровИгорь-г5ф
Я закінчив у 1974 р., Вареника дуже добре пам*ятаю. Мене звуть Гончаров Ігор, якби побачились, то можливо і впізнали один одного.@@НаталияКовтун-о5л
Дякую ща вашу роботу!
Все як завжди цікаво й по справі!
Дійсно про "війни районів" в площині Києва буде дууууже цікаво. Цієї інформації майже немає
Дякую за екскурс в історію Києва. Кияни знають, що німці будували соцмісто і завжди подобались ці затишні будинки, які зараз хочуть знести і побудувати "монстри". Наш дім на Пушкінський теж будували німці, як мені казала бабуся.
Бабуся розповідала, що 5ти- поверховий будинок на Нивках, де народився мій батько, будували полонені німці. Це дрбротна "сталінка", з великими кімнатами, кухнею і високими стелями🙂
Щиро дякую за цікаве відео!!!❤❤❤15 хвилина ось такі самі будинки є у Дніпрі моєму початок вул Калинова напроти тц Млин і їх теж точно будували німці!моя мама жила тут с 1964 року і багато її друзів поряд в них!будинки і досі живі і район хороший, їх навіть до нашої війни влітку 2021 реконструювали і зробили ремонт під'їздів!)
На районі Дврз теж німецькі будиночки ще залишилися ,між інститутом хіміі вниз до 42 школи там теж між висотками ще є двоповерхові німецькі будиночки .😊
Район , в якому пройшла моя юність і молодість ❤
Я теж народився у 1957 р.і провів там дитинство і молодість, ходив в яслі і дит. садочок навпроти 16 від. міліції, потім закінчив 129 с.ш.
Дякую, дуже цікаво було. Шкода дивитись на таких людей як той чоловік п'яний, яке жахлива доля.
Щира подяка за вашу працю!!! 🔝🔝🔝
Взагалі то до 47 там був сосновий ліс і навіть в 80 ті багато залишалося соснових дерев... Біля гастроному був пологовий будинок але в 70х була там епідемія стафілокока і його закрили... По Попудренка колись ходив трамвай до станції метро Дарниця, але після збудованої розв'язки на Чернигівський його прибрали... По Лебедєва був військкомат - теж збудований німцями...
Роддом закрили в в двохтисячних, я там народжувала в 1996 році. А в його будівлі зробили опіковий центр.
Трамвай по Попудренка ходив недовго, біля 2 років. Це була тимчасова лінія, функціонувала, коли побудували м. Дарниця, і до того, як побудували Чернігівську/Комсомольську. І до, і після цього він ходив/ходить на Воскресенку по нинішній трасі на Миропільській.
Военкомата того уже нет, даже самого здания, на том месте стоянка. Вконце80х слва от бани начали строить больницу, но потом 90е стройку заморозили, позже достроили, и вроде там была церьков какаято, а сейчас там военкомат
@@СергейЛевандовский-з5тдБ
На вул.Освіти в Солом"янському районі теж житлові будинки будували полонені німці в 1946 році. Високі стелі, по 2 балкона, 2 комори(1 маленька,друга здоровецька), відокремлені побутова та житлова зони ...Навіть на сьогодення дуже комфортне да добротне житло та приємне зовні, гарна цегляна кладка з фігурними елементами.
О так ❤️❤️
Приємно бачити знову,Оленку!❤Дякую, подобається ваша праця.
Ми жили поруч з цим містечком, на вулиці Пожарського. Часто гуляли серед цих чудових будиночків. Гастроном ми називали "Зеленим",бо дім був зеленого кольору. Живемо зараз в іншому місці, але іноді відвідуєм цей район и дуже сумуємо через його руйнування.
Дякую Кирилу за чудову екскурсію. Дуже скоро такі місця, як аварійний назавжди зникнуть. Нажаль нашу владу не цікавить історія і збереження для нащадків таких унікальних місць де все нагадує про повоєнні 50-ті роки. Залишається соцмісто, але там інша архітектура, інше відчуття часу.
Один в один будиночки в Кам'яному (Дніпродзержинськ) соц місто теж нназивали)!
Це надзвичайні будинки (інакші взагалі)!. Я там провела усе дитинство)
Дякую ща це відео як поринулася в дитинство ) між будинками юув навідь басейн для дітей( зовсім малих і підлітків на іншу сторону гірки). Погреба в землі(як гаражі) надзвичайно красиво і теплі будинки
Від Аварійного мало вже що лишилось Будували німці це точно Раніше на ціх будівлях над підї'здами були роки будівництва, так там була більшисть 47 -49 роки
Ну як, з 50 будинків залишилось десь 28) більше половини
Дуже, дуже чекала цей випуск. Досі живу поруч і звичайно, що цікаво дізнатися історію, а не тільки балачки сусідів з дитинства. Якби зараз мати можливість людей року 1930народження порозпитувати про район, але їх вже немає, а дитиною мене це не дуже цікавило. Кирило, дякую Вам величезне, що в таких подробицях показуєте нам. Я б не наважилася зайти в той будинок, хоча дуже цікаво було побачити в середині розташування квартир. А також була здивована, що людей переселили в будинок поруч. Я вважаю, що повезло так повезло. Але декому ще й не подобається. Одну мою знайому на Позняки переселили і вони були щасливі.
Дякую Вам за перегляд й доповнення)
Сам дуже чекав на цей випуск, тому він трішки завалився на початку через недбалість технічного супроводу)
Я теж здивувався, що переселяють ніби так близько, бо чув особисто про Троєщину від людей 😫
Дякую, цікавий канал. Хотілося б історію про Глеваху, н.п. та заклад
Дуже школа цей район ,пані Любі здоров'я
🇺🇦🇺🇦🇺🇦СЛАВА УКРАЇНІ СЛАВА БОГУ СЛАВА ЗСУ🇺🇦🇺🇦🇺🇦СУПЕР ВІДОСИКИ,ДИВЛЮСЯ ЗАВЖДИ З ЗАДОВОЛЕННЯМ,ПРОЦВІТАННЯ ВАМ І ВАШОМУ КАНАЛУ,МИРНОГО НЕБА🇺🇦🇺🇦🇺🇦
57 я виросла там і не якіх розбірок там не було, навчалась шк194, жила на попудренко 36-а біля нас був воеткомат на лебедева 19, проваджали в арію нам давали цукерки було чудове дитинство) строили шалаши, робили секретики, гоняли на веліках))) ці будинки знаю з детиства, бігали в магазин берембей)
Це дійсно унікальний контент, що в теперішні дні на ютубі - велика рідкість. Дякую
Чудова екскурсія. Я трохи жив в соцмістечку німецької побудови, 3-и поверхи, товсті кірпічні стіни, теплий будинок, один недолік-недалеко дорога ЖД і коли поїзд їхав будівля колихалась. Якось так.
Дякую! А де саме, якщо не секрет? Не в Києві?
@@STEPANETS на будівельників 25
Дякую за відео дійсно повертаєте історію класс кайфую від кожного відома вам здоровья та вдачі
Дякую, дуже цікаво. Забули згадати про паспортний стіл. Потім його перенесли у нову багатоповерхівку... А магазин "Темп" був біля Дарницької залізничної лікарні по вулиці Сімферопольська . Також і РВК Дніпровського району був на Аварійному.
Ой, дякую🙌 Як ти і обіцяв показати про ці дома) Всім приємного перегляду)
Дуже вдячний Вам за відео і за Вашу роботу! Ви робите справді пізнавальний контент, який з часом буде окремою історією. Особливо раджу Ваш канал молоді. Набагато корисніше за перегляд вогник-вогник і т.п. контенту.
Іще раз дякую! Ніколи не зупиняйтесь, адже Ви робите справді вагомий внесок в історію України!
Дуже цікаво, дякую! Контрастне місце.
Місце гарне,скільки років пам'ятаю нічого не відновилось,владі байдуже,і жителям також.Але я дякую,хоч висвітлюється безлад в столиці.
Насправді, ці будиночки - перлинки, але... Але їх потрібно б довести до ладу. Шкода дивитись на цей занепад 😢
Дякую за відео. Ще є дома на старій Дарниці , які теж будували німці , я якраз жила в такому ,він вже з цегли,стан наче більш менш , якщо порівнювати з цими. Ці дома на вулиці Севастопольська, що недалеко від Дарницького ЖД.
Я колись жила на Сталінці,біля клубу Фрунзе..Того будинку вже нема.Хотілось би знати,він був збудований теж німцями?Це був проспект 40 річчя жовтня,26 номер.У дворі були сараї з погребами .Люди тримали кабанів,птицю.Вода в колонці,туалет на вулиці.Багато зелені,особливо фруктових дерев.Дякую за подорож в наше минуле.Успіху,наснаги!❤😅
Магазин називався Зелений, в ньму були різні відділи, в котрих у 90ті мало що було. як заходиш на ліво, і в кінець - хлібний, в котрому в 92-94 хліб можна було застати тільки до 10 ранку, і то не щодня. А на право і в кінець була наливайка, де розливали горілку і інколи пиво. Я ще був маленьким тоді, але у «правий» відділ, дід мій інколи заходив, разом зі мною))
Поряд із зеленим, де зараз будинок високий із червоної цегли, за поліклінікою, був фруктовий сад, яблуні, абрикоси, сливи.
По дорозі від зеленого до БВР, був молочний магазин, в котрий черги з бідонами стояли. А ще трохи далі в напрямку училища був «олімпієць» магазин у котрий ми ходили роздивлятись мячі та іграшки, бо на те щоб їх купити грошей не було))
Замість високих синіх будинків, куди частково переселяли з аварійного, до початку нульових був великий котлован, і величезний баштовий кран, частково побудований корпус опікового центру. Все було закинуте, і ми грались лазячи на стрілу того крана. В кінці 90х, від вітру той кран впав, чудом ніхто не постраждав.
Нічого не німці,наш будинок на Куріньовці,перед ww2,збудували мої Дідусь і Бабуся.по вул.Копиловська 67"А" до 1974-го.нас знесли,і ще 2 приватних будинкі.Там стоїть 9-ти поверхівка,напроти Тата і моєї сьогодні закритої школи номер 2.
14.04.24.❤
Знаю в старий Дарниці,німці полонені двоповерхові будинків ставили.
Ця Галантерея на вулиці Червоноткацькій ще з мого дитинства. Я 1980 року народженя. Любили там очі витріщати на брошки та інші дрібниці, а в гастрономі "зелений" ми дітьми купляли батон гарячий, бубліки і рогалики. Смачніше нічого тоді не було. Його дійсно всі називали "зеленим".
А справа, в конце был отдел соки воды, бывало там делали молочный коктейль с мороженого. А возле магазина, летом продавали квас с бочки. Рогалики да, сейчас таких нет
Дякую, чудовий фільм
За посиланням перейшов, комент от лишаю), вподобайку поставив. Дякую за творчість
Дякую за фільм. На Куринівці по вул. Петропавлівській ще є декілька будинків. Сама мешкала в одному з них до 2008 року. Повністю з дерева, середина і зовні дранка, поверх - штукатурка, опалення було пічне. Двоповерховий, за розповідями старожилів, будувався німцями як адміністративна будівля для заводу. Пізніше перебудували зсередини під квартири, через "ж...п" провели воду і каналізацію. Але дерево на спині було чистюсеньке, ніби учора зрубане. Зараз цей будинок знесли. Але поруч ще лишився схожий. ❤❤❤
так цікаво дізнатися про розборкі молоді у старі часи і сьогодні
Щира подяка за це відео!!! Чудово пам‘ятаю і Берембей і Темп. Так, саме Темпом було названо цей магазин на розі Червоноткацькоі та Мініна. Там була вперше запроваджена система самообслуговування, яка протрималася досить нетривалий час. Крадіжки були досить суттєвими і все повернули як було раніше - прилавки, продавчині та черги до кожного відділу. Дуже вдячна за Вашу любов до нашого рідного міста! Страшенно ностальгую і мрію якнайшвидше повернутися ДОДОМУ з вимушеного вигнання! Від щирого серця бажаю ПЕРЕМОГИ нам усім!!! ❤❤❤ А особисто Вам наснаги!!! ❤❤❤
Як раз над Темпом на третьому поверсі жив мій *корєш* Коля Дубровін *Сем*. Коли було ліньки ходити за горілкою, спускали авоську на мотузці з грошима ,щоб нам купили, добре що всі знайомі там постійно *тусувалися*.
Дякую за вашу працю!Я в захваті від кожного вашого матеріалу!Було б дуже цікаво ,щоб ви розповіли про розбірки між районами в Києві у 70-80 роках.Коли я була підлітком(початок80х),то чула про грандіозну розбірку на прощі Урицького(тепер Соломянська).Там приймав участь знайомий мого чоловіка.Імені і призвіща на жаль не памятаю,але кличка була Лось.То була грандіозна бійка в котрій навіть постраждали працівники міліції.
Дякую за відео,в Києві прожила більше 40 років.Скільки разів проїзжала біля цих будинків і тільки сьогодні узнала їх історію.Цікаво.
Дякую ! Ццікаво слухати історію міста.
Интересный эфир! Благодарю!
Супер, дякую за це відео. Недавно проходила поруч фонтану і подумала про Вас, щоб Ви показали про ці будинки. Супер! Ви круті!
Дякую за повернення в дитинство! В сімдесятих батьки водили мене в дитсадок заводу ДШК. З Чернігівської (Комсомольсьсоі), повз баню і витверезник.
Там де були витверезник і баня був невеличкий овочевий магазин. У мене там мій знайомив працював вантажником, часто ночував у витверезнику поряд з роботою.
Щира подяка за цікаве відео! Темп знаходився на Печерську біля Печерського мосту.
Цікавий фільм про історію нашого міста. Дякую за чудову роботу. Важлива справа зафіксувати історію і сучасність в кіберпросторі. Слава Україні!
Чудове відео! Дякую, Кириле. До речі в районі Севастопольської площі також є кілька вулиць з будинками, що будували німці після Другої світової війни.
Я живу поруч. Там гуляла ще до будівництва нових висоток. В одному з тих будинків жив мій друг. Були цікаві дворику з арками та колонами. Багато фотографів там тусило. Але всі домівки були в жахливих тріщинах, обвалювались стіни, покрівля протікала. Ніхто не займавс реставрацією. І ці будинки не були розраховані на довговічність, їх будували красивими, але з багатьма проблемами в комунікаціях та стінах сдавали в експлуатацію.
Степанець, дякую за грунтовну роботу і цікаве відео. Наснаги в твоєму захопленні
Щиро дякую вам за фільм я думаю що частину тих що міцні треба залишити та реанімувати і реставрувати ! ДЯКУЮ 😊👍❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️
Цікаво! В Полтаві теж після війни довго працювали полонені німці, і не лише полонені, а і цивільні, яких привозили в СРСР на роботу. Щоб заробити на шматок хліба вони також робили різні речі, наприклад табуретки. В мене є дві такі досі. На заводі де працював мій дідусь також були німці. Дідусь, тоді ще молодий хлопець, носив їм з дому їжу.
Дякую за Вашу роботу, дуже чекаємо нових випусків!
Дякую за роботу!
Любила споглядати на цi будиночки. Також у Шевченкiвському районi, в них були газовi грубки,високi стелi, лiпка,такi дворики затишнi з фруктовими садами❤
Кайф ❤
Дуже добре, дякую
А то я просив той темат , Дякую . Ще коли їздив на працю з Борщагівки першим трамваєм до кінцевої завжди роздивлявся барельєфи на старих домах теж цікавий темат
Захоплююсь творчістью Степанця)) Так, хотілось би почути про розборки на районах))Це дуже цікаве утворення суб культури.
Надзвичайно цікаво, народилась і живу в Києві все життя, про Аварійне почула вперше
Дякую за змістовну, цікаву екскурсію 🙏 Проходили повз ці будинки і одразу виникали питання… хто їх побудував, як ці будинки з німецьким відтінком архітектури тут опинилися? І ось відповідь🪄! Щиро дякую за вашу працю, за те що цікаво відкриваєте нашу українську історію🙏
Дякую за роботу, було дуже цікаво
Мені покійний батько розповідав про ці будиночки та про німців які їх будували . Дякую за історію😊
Киркевича я знал лично. Вечная память. На Андреевском спуске часто заходил в музей Однієї вулиці.
скільки я чекав огляд цього району....)
Дуже цікаво ❤
Коментар з семи слів у підтримку дуже цікавого каналу) А також хочу послухати про "Розборки"))
Дуже цікаве відео. Дякую за ваш труд. В цей час ця тема дуже важлива
Вам подяка! Дуже цікаво.