Послухала 10 хв. , більше не можу. Українці, що ви начитуєте ? Навіщо нам це сміття? Можливо в ті часи , цей , нікому невідомий писака - Кирій писав це , щоб взли у спілку советских письменників? А хороші справжні митці українського слова і по сьогодні є невідомі, бо робилось ворогом усе ,щоб українська література не була українською. Щодо міліціонерів , то мій батько казав , що міліціонерів добрих не буває. В ті часи , це 60- 70 роки вони особливо пильнували " неблагонадійних" . Приходив і до нас міліціонер, товарищ Часников( на ці пости призначались в Україні або россеяне ,або ,як ми тепер їх називаємо - каллаборанти. Мій батько був політично суджений і виправданий по амністії Хрущовим, після смерті сталіна. Так от приходив цей міліціонер часников до нас у двір декілька разів на тиждень, мати, як чемна господиня , завжди щось подавала на стіл, він їв не цурався, наминав борщ і вареники і не під одну чарку. А я була малою, тож і питаю батька , а чого той міліціонер приходить до нас? Він ніби такий хороший... От тоді батько відповів: " Хороших міліціонерів не буває". Вони чотири роки знущались над тілом мого батька , Гулі , які набили на голові так і не проходили. А душі не змогли зламати. Недовго батько пожив після їхніх допитів , коли у вереті 13 разів з допиту в камеру заносили... Їхня тайга на лісоповалі ,в куфайці і чоботах, що ледь тримались купи, ще довго снилась моєму батькові. На той лісоповал, де працювали в нестерпних умовах арештанти , їздила моя мама. Вона чудом повернулась і ледь не загинула , бо по дорозі хотіли і обікрасти і навіть убити. Спасла сім'я інженерів, що допомогла. Вбивці і злодії не наказувались там у рассеї сильно, бо головне треба було наказувати " врагів народу". Ось про що треба нам українцям знати , іось про що потрібно писати. Таких сімей , як моя було повно скрізь і усі десятиліттями мовчали , щоб не запроторили до тюрми. 60 десятники і семидесятники пробували, та усі ,майже усі заплатили своїм життям , або здоров' ям. Тюрма народів нікого не жалувала. Тепер ми- діти , по розповідях наших батьків маємо це зробити, ми повинні писати правду про ті часи , щоб потім якийсь читач не начитував нам про хороших расейских поліціянтів, обо пограничників, з півночі, що охороняли уже захоплені і анексовані фінські території!!! Ворог був і є той самий і нічого фактично не змінилось . СЛАВА УКРАЇНІ!
Комуняцьки врем'єна.....Коли ми переписуємо своє життя у цілях поліпшення( маємо таке право) с'огодення,то навіщо той тягар носити з собою? Українці не хтят бути в розвітку,в сотворенні з Богом нового життя? То що ж,живіть у своїх страхах,коли вам це страхиття нравіца....Харків.Чі то я одна така?
Ці оповідання написані́ нашими українськими письменниками,які розповідають про різні періоди української історії. Це короткі детективні історії, у яких немає ніякого політичного підґрунтя.
Цікаве оповідання.Гарне читання. Дякую😊
Послухала 10 хв. , більше не можу. Українці, що ви начитуєте ? Навіщо нам це сміття? Можливо в ті часи , цей , нікому невідомий писака - Кирій писав це , щоб взли у спілку советских письменників? А хороші справжні митці українського слова і по сьогодні є невідомі, бо робилось ворогом усе ,щоб українська література не була українською. Щодо міліціонерів , то мій батько казав , що міліціонерів добрих не буває. В ті часи , це 60- 70 роки вони особливо пильнували " неблагонадійних" . Приходив і до нас міліціонер, товарищ Часников( на ці пости призначались в Україні або россеяне ,або ,як ми тепер їх називаємо - каллаборанти. Мій батько був політично суджений і виправданий по амністії Хрущовим, після смерті сталіна. Так от приходив цей міліціонер часников до нас у двір декілька разів на тиждень, мати, як чемна господиня , завжди щось подавала на стіл, він їв не цурався, наминав борщ і вареники і не під одну чарку. А я була малою, тож і питаю батька , а чого той міліціонер приходить до нас? Він ніби такий хороший... От тоді батько відповів: " Хороших міліціонерів не буває". Вони чотири роки знущались над тілом мого батька , Гулі , які набили на голові так і не проходили. А душі не змогли зламати. Недовго батько пожив після їхніх допитів , коли у вереті 13 разів з допиту в камеру заносили... Їхня тайга на лісоповалі ,в куфайці і чоботах, що ледь тримались купи, ще довго снилась моєму батькові. На той лісоповал, де працювали в нестерпних умовах арештанти , їздила моя мама. Вона чудом повернулась і ледь не загинула , бо по дорозі хотіли і обікрасти і навіть убити. Спасла сім'я інженерів, що допомогла. Вбивці і злодії не наказувались там у рассеї сильно, бо головне треба було наказувати " врагів народу". Ось про що треба нам українцям знати , іось про що потрібно писати. Таких сімей , як моя було повно скрізь і усі десятиліттями мовчали , щоб не запроторили до тюрми. 60 десятники і семидесятники пробували, та усі ,майже усі заплатили своїм життям , або здоров' ям. Тюрма народів нікого не жалувала. Тепер ми- діти , по розповідях наших батьків маємо це зробити, ми повинні писати правду про ті часи , щоб потім якийсь читач не начитував нам про хороших расейских поліціянтів, обо пограничників, з півночі, що охороняли уже захоплені і анексовані фінські території!!! Ворог був і є той самий і нічого фактично не змінилось . СЛАВА УКРАЇНІ!
Дякую за спогад і емоції
Дякуємо за коментар,на каналі дуже багато цікавих творів
🖤
Дякую Вам!
Комуняцьки врем'єна.....Коли ми переписуємо своє життя у цілях поліпшення( маємо таке право) с'огодення,то навіщо той тягар носити з собою? Українці не хтят бути в розвітку,в сотворенні з Богом нового життя? То що ж,живіть у своїх страхах,коли вам це страхиття нравіца....Харків.Чі то я одна така?
Дякуємо за коментар,на каналі дуже багато цікавих творів
Навіщо ця москальська чухня !
Такий твір популярності каналу не додасть...
Дякуємо за коментар,на каналі дуже багато цікавих творів
Соцреалізм у гіршому варіанті: красіві душею і тілом міліціонєри і потворні браконьєри. Ха-ха. І нащо таке озвучувати?
Дякуємо за коментар,на каналі дуже багато цікавих творів
Дивний вибір на сучасність. На менше, жаль.
Дякуємо за коментар,на каналі дуже багато цікавих творів
І повість казка завжди браконьєри домовлялися з міліцією і займалися браконьєрство.
Щиро дякую вам за вашу важливу працю!!!!!
Дякуємо! Працюємо для Вас
Надалі не читайте таких творів.Адже це вихваляння радянщини
Ці оповідання написані́ нашими українськими письменниками,які розповідають про різні періоди української історії. Це короткі детективні історії, у яких немає ніякого політичного підґрунтя.
Гарне оповідання!
Книжка неповна починається як уривок якийсь
Дякуємо за коментар, ..така була задумка автора