Пані Тетяно, не все було так однозначно.Моя теща теж там була , під Данціґом, дорф Шьонзеє ( гарне озеро).Згадувала , що після колгоспу -- це був ,,курорт.'' Висилала сестрам всяку одежу і взуття тому , що платні ( рейхс марки) які заробляла у фрау Берти Берґен не брала.Спочатку працювала на полі і чисто , по людські , доплмагала після роботи на кухні полячці Ванді , бо готувати любила і могла . Після того, як Ванду фр.Берген спіймала на кражі курки , то відправила її на поле , а тещу поствила на її місце.Всі їли одну їжу , що ,, остарбайтери'', що хазяйка і її чотири дочки за одним столом.Три зяті загинули в перші місяці війни... Крістіна була наймолодшою, але вийшовши заміж і її спіткало те саме ...Є одна тема , яку всі чомусь соромляться висвітлювати і замовчують -- це ,, німчики'' , діти які народилися в 1945 і 1946 році.Моя покійна теща не виняток.Це трагічна історія дівчат яка зосталася на совісті ,,освободітєлєй'', але це окрема тема, вона страшна , дуже страшна...PS. Я записав ці спогади ще в 1991 - 92 роках , вони у мене є до сьогодні.
Дякую,моя бабуся теж працювала на німців,фотокартка з фрау та іі сином висіла на стіні( як гарний спогад) до самоі смерті бабусі.Відгукувалась про фрау лише добрими словами.
Пані Тетяно, не все було так однозначно.Моя теща теж там була , під Данціґом, дорф Шьонзеє ( гарне озеро).Згадувала , що після колгоспу -- це був ,,курорт.'' Висилала сестрам всяку одежу і взуття тому , що платні ( рейхс марки) які заробляла у фрау Берти Берґен не брала.Спочатку працювала на полі і чисто , по людські , доплмагала після роботи на кухні полячці Ванді , бо готувати любила і могла . Після того, як Ванду фр.Берген спіймала на кражі курки , то відправила її на поле , а тещу поствила на її місце.Всі їли одну їжу , що ,, остарбайтери'', що хазяйка і її чотири дочки за одним столом.Три зяті загинули в перші місяці війни... Крістіна була наймолодшою, але вийшовши заміж і її спіткало те саме ...Є одна тема , яку всі чомусь соромляться висвітлювати і замовчують -- це ,, німчики'' , діти які народилися в 1945 і 1946 році.Моя покійна теща не виняток.Це трагічна історія дівчат яка зосталася на совісті ,,освободітєлєй'', але це окрема тема, вона страшна , дуже страшна...PS. Я записав ці спогади ще в 1991 - 92 роках , вони у мене є до сьогодні.
Дякую,моя бабуся теж працювала на німців,фотокартка з фрау та іі сином висіла на стіні( як гарний спогад) до самоі смерті бабусі.Відгукувалась про фрау лише добрими словами.
Дякую,пані Тетяно ,за цікаву тему
Дякую пані Тетяна, дуже цікава тема.