“Вот кто-то с горочки спустился”, чи як було вкрадено мелодію старовинного українського романсу "В саду осіннім айстри білі " “В саду осіннім айстри білі” - це український романс XIX століття. Він був популярний в Україні аж до 60-х років XX ст. Ще в 1961 році цей романс був опублікований у збірнику “Українські народні романси” з передмовою і примітками Леопольда Ященка. На жаль, відомості про автора слів і музики - відсутні (тому романс і вважається українською народною піснею). Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з’явився “автор”. Відомий композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві, представив широкій громадськості “свій” хіт “Вот кто-то с горочки спустился”. До речі, незабаром після цього Терентьєв став Заслуженим діячем мистецтв РРФСР. ruclips.net/video/ghKGmOn3IX8/видео.html
Водка прийшла на росію зі Скандинавії Пельмені. Москвини чомусь вважають, що пельмені походять з Уралу, хоча насправді це китайська їжа. Млинці, або як кажуть москвини, бліни, - це древньоримська страва, хоча готують і їдять таку страву усі народи. Матрьошка. Мабуть, усі знають (крім москвинів, звісно), що це японська фігурка святого Фукуруджі, Самовар винайшли перси і китайці, Музичні інструменти: гармонь вкрали у чехів, а балалайку - у казахів. Назву балалайці дали ми, українці. Балакати лайкою. Штани. Майбутні рускіє вперше побачили штани на вершниках з Казані і Києва. До цього вони ходили просто в сарафанах і лаптях (винайдених скіфами), підперезавшись шкіряним поясом. І так було десь до 18 ст. Валянки вкрадені у фіно-тюркських племен Залісся. Кокошник придумали комі-перм'яцькі жінки. І навіть якщо комусь здається, що це росія, то насправді це народ фіно-угорської групи, чию територію росія окупувала. Вилізли з болот, та мають притензії на інші культури. Жаби.
Эта песня, которая считается русской народной, была популярна в Винницкой области еще в начале 1900-х годов. Видео с RUclips/T Zhytynsky В то же время по утверждению бывшей солистки Воронежского русского хора Марии Павловны Морозовой-Уваровой, песня была написана ею в декабре 1954 году для дуэта с мужем Александром. Но тот факт, что украинскую песню впервые задокументировали в 1936 году, говорит о том, что "Ой, мороз, мороз" - это еще один плагиат от россиян.
Дьякую , дуже гарно! Прекрасное исполнение, как реченька льётся! Отец украинец , мамо русско-белорусска с ещё какой-то кровью, да и у отца, вроде бабка турчанка была. Ну и кто я? Плюс я родилась на самом Дальнем Востоке, тут у нас такая смесь народов, много наций, живем дружно и с корейцами и с китайцами, и с армянами, украинцев очень много. 😍 От русской речи да от украинской мовы на сердце радостно, от народных песен на обоих мовах кровь кипит. Под турецкие ноги сами в пляс идут 😄😄 Корни у нас все равно одни. Русь многонациональная. Спасибо вам большое за песню! 🧡
ТЕКСТ ПІСНІ: Ой, мороз, мороз, Не студи мене, Не студи мене, | Лихо хай мине! | (2) Не студи мене, Коня мойого, Коня мойого, | Білогривого! | (2) Я домчу, домчу, Та й на сході дня Вийду кроком в двір, | Напою коня. | (2) Ммм... За широкий стіл Сяду з повагом, А на покутті | Батько соколом. | (2) Батько з чаркою Запитаються, А чи мороз в степу | Та й кусається?.. | (2) Ммм...
Історія однієї крадіжки. Як росіяни пісню вкрали Ця пісня, яка вважається російською народною, була популярна у Вінницькій області ще на початку 1900-х років. А звучав текст її так (із збірки “Бувайте здорові, соснові пороги. Народні перлини. Українські народні пісні”) : Ой мороз, мороз, Ще й зима буде, Прошу я тебе - Не зморозь мене! Прошу я тебе - Не зморозь мене! Ой не так мене, Як мого мужа, Бо в мого мужа Плоха одежа. Бо в мого мужа Плоха одежа. Кожуха нема Й чобіток нема, Кафтан тоненький, Та й той подертий. Кафтан тоненький, Та й той подертий. Сиджу за столом, Та й пишу пером, Та й пишу пером, Та й плачу жальом. У той же час за твердженням колишньої солістки Воронезького російського хору Марії Павлівни Морозової-Уварової, пісня була написана нею у грудні 1954 році для дуету з чоловіком Олександром. Але той факт, що українську пісню вперше задокументували в 1936 році, говорить про те, що “Ой, мороз, мороз” - це ще один плагіат від росіян.
Знайшов я тут відео, на якому ця сама Марія Павлівна спочатку хвалиться, що вона сама написала цю пісню, які там в неї були емоції і який тоді був мороз і т.д. і т.п. але в цьому ж відео розказують, що вона цю пісню переписала ("вкрала") зі слів Ніни Тарасівни, яка приїхала вступати до Воронезького хору і заспівала цю пісню. Ось відео, кому цікаво ruclips.net/video/YK-36DqTA_Q/видео.html P.S. Як послухати Марію Павлівну, то таке враження складається, що приїхавши на конкурс, Ніна Тарасівна взагалі не підготувалась, пісню свою розказала! монотонно, без рими, без мелодії, а ще до того всього взагалі не розказала, а лише згадала, що був якийсь там кінь з гривою та мороз. Хочеться лише сказати: "якого біса? І ви в це самі вірите, Маріє Павлівно?"
Ой, мороз, мороз, Не студи мене, Не студи мене, Лихо хай мене! Не студи мене, Коня мойого, Коня мойого, Білогривого! Я домчу, домчу, Та й на сході дня Вийду кроком в двір, Напою коня. За широкий стіл Сяду з повагом, А на покутті Батько соколом. Батько з чаркою Запитаються, А чи мороз в степу Та й кусається?
Цю пісню дуже любив мій дід, але на жаль тоді він не знав українського оригіналу. Тому, як згадував мій батько, він просто наспівував мелодію, яка була йому рідною до глибини душі, але слів він як правило і не співав...
Ой, мороз, мороз, Не студи мене, Не студи мене, | Лихо хай мене! | (2) Не студи мене, Коня мойого, Коня мойого, | Білогривого! | (2) Я домчу, домчу, Та й на сході дня Вийду кроком в двір, | Напою коня. | (2) За широкий стіл Сяду з повагом, А на покутті | Батько соколом. | (2) Батько з чаркою Запитаються, А чи мороз в степу | Та й кусається?.. | (2)
Я так понимаю,что песня "Под окном широким" то же украдена в украинцев.Почему в песне поется:Ты моя хороша,ты моя "кохана",видно эту песню написал человек родом с Украины,уж больно на укр.мелодизм похож и укр.слова проскальзывают,не украли ли когда то давно эту песню в украинцев,я так понимаю что да.В других вариантах я слышу как поют в строке звучит слово"дівчино",а не девушка.ruclips.net/video/BiMclySeEE0/видео.html
@@user-in7rp7nq6u , да Бог с ним... Мне, главное, и тот, и другой нравятся... А песни люди всю жизнь друг у дружки заимствуют. Если нравится...пчему нет?
Apocalipsis, Sofi B-K, цілком з вами згоден, вплив московитів на українців звісно ж значний. Взяти до прикладу навіть той факт, що ви, і я спочатку також, вчули російське слово в пісні, де його і близько нема. Немає там ніякого "повара" 😂. Там співається "За широкий стіл сяду з повагом", тобто "поважно", "відчуваючи повагу інших" sum.in.ua/s/povagh а також повільно, не кваплячись sum.in.ua/s/povaghom
Вражеские песни? Вы украинцев и русских врагами считаете? Если эта песня и русская, и украинская, и беларусская, то вражеской она не может быть впринципе.
Це й справді давня українська пісня. Ось інформація на підтвердження моїх слів. Цілком випадково знайшов цікаву книжку на сайті української діаспори. Ліра. Українські пісні.Українське музичне видавництво Бориса Тищенка. Відень. 1945 р. Під номером 55 ст. 82. пісня "Ой, мороз-мороз". Посилання на сайт подаю нижче. Книжку можна затягнути в pdf і djvu форматах, тож це легко перевірити. diasporiana.org.ua/folklor/lira-ukrayinski-narodni-pisni/ Тепер офіційна версія на Вікіпедії. Цитую: "Песня не встречается ни в одном из сборников народных песен. По утверждению бывшей солистки Воронежского русского хора Марии Морозовой-Уваровой (1924-2017), песня была написана ею в декабре 1954 годa для дуэта с мужем Александром, а в 1956 вышла грампластинка. Во время записи на Апрелевском заводе грамзаписи в ноябре 1956 года авторство из-за халатности не было зафиксировано, а Уварова не стала обращаться в советский суд ввиду нежелания бюрократических проволочек. Интервью самой Уваровой противоречивы." Ось лінк. Знову ж, легко перевіряється. ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B9,_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7,_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7 Тобто, виходить, що спочатку в 1945 році році цю пісню друкують у Відні в збірці українських пісень, а потім десь в 1954 році Уварова раптом "пише" давно існуючу українську народну пісню, і після того з неї роблять русскую народную. А українську версію, котра існувала задовго до цього, оголошують плагіатом. Браво. Так красти - це ще треба вміти. Тобто, дуже негарно вийшло. На те, що пісня давня, вказує те, що на Вінниччині зафіксували її у кількох різних версіях. ЇЇ в давнину співали українські чумаки, котрі їхали в Крим по сіль. Тарас співає трохи інший варіант, ніж той, що я знайшов у збірці українських пісень, але така варіативність, коли в різних регіонах України є своя версія пісні - це звичне явище.
Где доказательства? Не утруждаемся? Ой, мороз, мороз Песня не встречается ни в одном из сборников народных песен. По утверждению бывшей солистки Воронежского русского хора Марии Морозовой-Уваровой (1924-2017), песня была написана ею в декабре 1954 годa для дуэта с мужем Александром, а в 1956 вышла грампластинка. Во время записи на Апрелевском заводе грамзаписи в ноябре 1956 года авторство из-за халатности не было зафиксировано, а Уварова не стала обращаться в советский суд ввиду нежелания бюрократических проволочек[4]: Певицы пришли в управление по авторским правам. Там им показали журнал регистрации, в котором чёрным по белому было записано, что автор слов и музыки песни «Ой, мороз, мороз» неизвестен. Мордасова посоветовала подруге восстановить справедливость через суд. Но тогда та отказалась. Интервью самой Уваровой: В начале 50-х к нам на прослушивание пришла девушка. Она стала исполнять какую-то незнакомую песню, но она помнит только первые слова куплета: «Ой, мороз, мороз, не морозь меня. Не морозь меня, моего коня, моего коня длинногривого», а дальше не знает, сказала лишь, что там было что-то про разбойника. Мелодию она тоже не помнила. И вот как-то ночью я вскочила с постели и при свете ночника начала записывать родившиеся строки: «Ой, мороз, мороз, не морозь меня, не морозь меня, моего коня…» Возможно, из-за использования Уваровой ЧАСТИ ЛИРИКИ ДРУГОЙ ПЕСНИ появлялись воспоминания, в которых утверждалось, что песня существовала ранее: Есть люди (ХОХЛЫ), которые говорят, что исполняли песню ещё во время Великой Отечественной войны. Пусть говорят! В кинофильме Владимира Назарова «Хозяин тайги» 1968 года песню исполнил герой Валерия Золотухина. Сам актёр придумал последний куплет песни: «Я вернусь домой на закате дня / Обниму жену, напою коня…», в котором в шутливых вариациях исполнения «жену» и «коня» иногда меняют местами[
А что тут Тарас ,,спер"? Он спел украинскую народную песню, о которой упоминается еще с 1900 года... Нет, ,,знаток", красть - стойкая привьічка россиян: от песен и до... унитазов!
ХАХ. ВСе укряне говорят за то. что песня их, а русские ее сперли. Тогда у меня вопрос а кто музыку и манеру пения спёр?))))))))))) МОЖЕТ укряне и музыку придумали сами и доказательства есть?) А то получается вы под русскую мелодию поете свою песню ) Воришки
@@Bukryn2020 Нет там ничего вашего. proridne.com/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D0%9E%D0%99%20%D0%9C%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%97,%20%D0%9C%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%97.html shlyahta.com.ua/oi-moroz-moroz-5-ukrainskykh-pisen-iaki-rosiiany-pryvlasnyly-sobi/
Видеоклипы
Царство Небесне і вічна пам'ять Леоніду Проводенко.
Дякую пане Тарасу за вашу безціну працю
Дякую за правду ! Разом з родичами слухали, та сплакали.
Браво козак , Тарас , браво друже.
ДЯКУЮ ДУЖЕ!
Дякую, пане Тарасе за працю!!
Ваше виконання чудове, зворушливе, зачіпає!!!
Успіхів Вам!!!! Хай щастить!!!
до чого ж гарна пісня
ДЯКУЮ ДУЖЕ ВАМ!
“Вот кто-то с горочки спустился”, чи як було вкрадено мелодію старовинного українського романсу "В саду осіннім айстри білі "
“В саду осіннім айстри білі” - це український романс XIX століття. Він був популярний в Україні аж до 60-х років XX ст.
Ще в 1961 році цей романс був опублікований у збірнику “Українські народні романси” з передмовою і примітками Леопольда Ященка. На жаль, відомості про автора слів і музики - відсутні (тому романс і вважається українською народною піснею).
Але вже через кілька років у цієї мелодії раптово з’явився “автор”.
Відомий композитор Борис Терентьєв, який хоч і народився в Києві, але більшу частину життя провів у Москві, представив широкій громадськості “свій” хіт “Вот кто-то с горочки спустился”. До речі, незабаром після цього Терентьєв став Заслуженим діячем мистецтв РРФСР.
ruclips.net/video/ghKGmOn3IX8/видео.html
Неперевершене виконання пісні 👍👍
Молодець СЛАВА УКРАЇНІ 🇺🇦🇺🇦
ДЯКУЮ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
Да сохранит БОГ Народ Украйный
ДЯКУЮ ДУЖЕ ВАМ БРАТТЯ І СЕСТРИ ЗА ПІДТРИМКУ!
Леонід Поводенко- вічна слава
Вподобайка! Підтримка! Подяка за працю! Україна понад усе!
Дякую за гарну пісню!
Водка прийшла на росію зі Скандинавії
Пельмені. Москвини чомусь вважають, що пельмені походять з Уралу, хоча насправді це китайська їжа.
Млинці, або як кажуть москвини, бліни, - це древньоримська страва, хоча готують і їдять таку страву усі народи.
Матрьошка. Мабуть, усі знають (крім москвинів, звісно), що це японська фігурка святого Фукуруджі,
Самовар винайшли перси і китайці,
Музичні інструменти: гармонь вкрали у чехів, а балалайку - у казахів. Назву балалайці дали ми, українці. Балакати лайкою.
Штани. Майбутні рускіє вперше побачили штани на вершниках з Казані і Києва. До цього вони ходили просто в сарафанах і лаптях (винайдених скіфами), підперезавшись шкіряним поясом. І так було десь до 18 ст.
Валянки вкрадені у фіно-тюркських племен Залісся.
Кокошник придумали комі-перм'яцькі жінки. І навіть якщо комусь здається, що це росія, то насправді це народ фіно-угорської групи, чию територію росія окупувала.
Вилізли з болот, та мають притензії на інші культури. Жаби.
Эта песня, которая считается русской народной, была популярна в Винницкой области еще в начале 1900-х годов.
Видео с RUclips/T Zhytynsky
В то же время по утверждению бывшей солистки Воронежского русского хора Марии Павловны Морозовой-Уваровой, песня была написана ею в декабре 1954 году для дуэта с мужем Александром. Но тот факт, что украинскую песню впервые задокументировали в 1936 году, говорит о том, что "Ой, мороз, мороз" - это еще один плагиат от россиян.
Она и есть русская народная
@@rinnai1268 мда, предоставляют кучю фактов, которые в наше время не так уж и сложно перепроверить лично, чел: Я есть Грут.
@@user-xb6xm3wy8i 😂😂😂😂
@@user-xb6xm3wy8i я слышу лишь перевод оригинала. Впервые её задокументировали в 14 веке до н.э.
@@user-xb6xm3wy8i 🤣🤣🤣🤣
Круто! Пам'ять народу треба повертати!
Який голос 😍
Суперрр¡!
ЧУДОВА УКРАЇНСЬКА НАРОДНА
ПРАВДА (ПІСНЯ)
Это тарас сказал? 😉
@@starfiregalaxy7257 ЦЕ СКАЗАВ ТАРАС!
Дьякую , дуже гарно! Прекрасное исполнение, как реченька льётся! Отец украинец , мамо русско-белорусска с ещё какой-то кровью, да и у отца, вроде бабка турчанка была. Ну и кто я? Плюс я родилась на самом Дальнем Востоке, тут у нас такая смесь народов, много наций, живем дружно и с корейцами и с китайцами, и с армянами, украинцев очень много. 😍 От русской речи да от украинской мовы на сердце радостно, от народных песен на обоих мовах кровь кипит. Под турецкие ноги сами в пляс идут 😄😄 Корни у нас все равно одни. Русь многонациональная. Спасибо вам большое за песню! 🧡
Вдячен вам, панове Тарасу. Спiвайте, ви ж украiнський людовий пiсняр. З такими як ви, Тарасу, ми переможемо нашого iсторичного ворога Мордор.
З мене лайк і комент.
.Пісня знята в пам'ять Леоніда Проводенка.Козак з Луганська в 2016 загинув за УкраїнуДобрий був козак,згадаймо добрим словом!
Вічна слава загиблому Герою, Козаку Леоніду....
Земля пухом славному лицарю землі української.
Героям Слава!
Спасибі, що памянули ім‘я Леоніда.. Вічна пам’ять і слава усім загиблим за Україну 🙏🏻🙏🏻🙏🏻 Плачу.. як шкода.. 🙏🏻🙏🏻🙏🏻
Если это правда, это фиаско, это катастрофа
ТЕКСТ ПІСНІ:
Ой, мороз, мороз,
Не студи мене,
Не студи мене, |
Лихо хай мине! | (2)
Не студи мене,
Коня мойого,
Коня мойого, |
Білогривого! | (2)
Я домчу, домчу,
Та й на сході дня
Вийду кроком в двір, |
Напою коня. | (2)
Ммм...
За широкий стіл
Сяду з повагом,
А на покутті |
Батько соколом. | (2)
Батько з чаркою
Запитаються,
А чи мороз в степу |
Та й кусається?.. | (2)
Ммм...
Настоящий текст песни....ой мороз мороз тарас песню спер....тарас песню спер.жулик и пройдоха он....🤣
Історія однієї крадіжки. Як росіяни пісню вкрали
Ця пісня, яка вважається російською народною, була популярна у Вінницькій області ще на початку 1900-х років. А звучав текст її так (із збірки “Бувайте здорові, соснові пороги. Народні перлини. Українські народні пісні”) :
Ой мороз, мороз,
Ще й зима буде,
Прошу я тебе -
Не зморозь мене!
Прошу я тебе -
Не зморозь мене!
Ой не так мене,
Як мого мужа,
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Кожуха нема
Й чобіток нема,
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Сиджу за столом,
Та й пишу пером,
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
У той же час за твердженням колишньої солістки Воронезького російського хору Марії Павлівни Морозової-Уварової, пісня була написана нею у грудні 1954 році для дуету з чоловіком Олександром.
Але той факт, що українську пісню вперше задокументували в 1936 році, говорить про те, що “Ой, мороз, мороз” - це ще один плагіат від росіян.
Знайшов я тут відео, на якому ця сама Марія Павлівна спочатку хвалиться, що вона сама написала цю пісню, які там в неї були емоції і який тоді був мороз і т.д. і т.п. але в цьому ж відео розказують, що вона цю пісню переписала ("вкрала") зі слів Ніни Тарасівни, яка приїхала вступати до Воронезького хору і заспівала цю пісню. Ось відео, кому цікаво ruclips.net/video/YK-36DqTA_Q/видео.html
P.S. Як послухати Марію Павлівну, то таке враження складається, що приїхавши на конкурс, Ніна Тарасівна взагалі не підготувалась, пісню свою розказала! монотонно, без рими, без мелодії, а ще до того всього взагалі не розказала, а лише згадала, що був якийсь там кінь з гривою та мороз. Хочеться лише сказати: "якого біса? І ви в це самі вірите, Маріє Павлівно?"
Душа то у песни наша украинська и не спутать
Все буде! 💙 💛
Ой, мороз, мороз,
Не студи мене,
Не студи мене,
Лихо хай мене!
Не студи мене,
Коня мойого,
Коня мойого,
Білогривого!
Я домчу, домчу,
Та й на сході дня
Вийду кроком в двір,
Напою коня.
За широкий стіл
Сяду з повагом,
А на покутті
Батько соколом.
Батько з чаркою
Запитаються,
А чи мороз в степу
Та й кусається?
добре
гарнi фото...
ДЯКУЮ!
Цю пісню дуже любив мій дід, але на жаль тоді він не знав українського оригіналу. Тому, як згадував мій батько, він просто наспівував мелодію, яка була йому рідною до глибини душі, але слів він як правило і не співав...
Ой, мороз, мороз,
Не студи мене,
Не студи мене, |
Лихо хай мене! | (2)
Не студи мене,
Коня мойого,
Коня мойого, |
Білогривого! | (2)
Я домчу, домчу,
Та й на сході дня
Вийду кроком в двір, |
Напою коня. | (2)
За широкий стіл
Сяду з повагом,
А на покутті |
Батько соколом. | (2)
Батько з чаркою
Запитаються,
А чи мороз в степу |
Та й кусається?.. | (2)
Дякую
Потрібно "Лихо хай мИне!" - від "минати".
Я так понимаю,что песня "Под окном широким" то же украдена в украинцев.Почему в песне поется:Ты моя хороша,ты моя "кохана",видно эту песню написал человек родом с Украины,уж больно на укр.мелодизм похож и укр.слова проскальзывают,не украли ли когда то давно эту песню в украинцев,я так понимаю что да.В других вариантах я слышу как поют в строке звучит слово"дівчино",а не девушка.ruclips.net/video/BiMclySeEE0/видео.html
Анна таки так крути некрути це одна пизда !
Теперь понятно, почему мне украинцу, нравятся так называемые "русские" песни
Что значит "украдена" ? Авторские права были?
Дякую пане Тарасе!!
Хотів би теж зіграти й заспівати цю пісню. Чи маєте Ви таби для гітари ? 😊
Ни разу не слышал украинский вариант... Здорово!
Это не украинский вариант. Это оригинал. Русские украли украинскую песню. Впрочем для них это норма.
@@user-in7rp7nq6u , да Бог с ним... Мне, главное, и тот, и другой нравятся... А песни люди всю жизнь друг у дружки заимствуют. Если нравится...пчему нет?
Украинская народная песня про... мороз. Забавно.
+
+
А у меня моп
Спой по долинам и по взгорьям...
Нечего себе, плагиат на таком уровне! А песни то какие красивые. СпасиБог.
ну чому поваром, коли кухарем........?
Apocalipsis, Sofi B-K, цілком з вами згоден, вплив московитів на українців звісно ж значний. Взяти до прикладу навіть той факт, що ви, і я спочатку також, вчули російське слово в пісні, де його і близько нема.
Немає там ніякого "повара" 😂. Там співається "За широкий стіл сяду з повагом", тобто "поважно", "відчуваючи повагу інших" sum.in.ua/s/povagh а також повільно, не кваплячись sum.in.ua/s/povaghom
Як то можливо вражецки песни спивати?
Вражеские песни? Вы украинцев и русских врагами считаете? Если эта песня и русская, и украинская, и беларусская, то вражеской она не может быть впринципе.
Ни в какое сравнение с русским оригиналом!
ruclips.net/video/tiwes1rgQU8/видео.html
Хорошая песня молодцы. Но на русском звучит краще
На русском грубо слышал на родном украинском языке нежно я как казах говорю
Це й справді давня українська пісня. Ось інформація на підтвердження моїх слів.
Цілком випадково знайшов цікаву книжку на сайті української діаспори.
Ліра. Українські пісні.Українське музичне видавництво Бориса Тищенка. Відень. 1945 р. Під номером 55 ст. 82. пісня "Ой, мороз-мороз".
Посилання на сайт подаю нижче. Книжку можна затягнути в pdf і djvu форматах, тож це легко перевірити.
diasporiana.org.ua/folklor/lira-ukrayinski-narodni-pisni/
Тепер офіційна версія на Вікіпедії. Цитую:
"Песня не встречается ни в одном из сборников народных песен.
По утверждению бывшей солистки Воронежского русского хора Марии Морозовой-Уваровой (1924-2017), песня была написана ею в декабре 1954 годa для дуэта с мужем Александром, а в 1956 вышла грампластинка. Во время записи на Апрелевском заводе грамзаписи в ноябре 1956 года авторство из-за халатности не было зафиксировано, а Уварова не стала обращаться в советский суд ввиду нежелания бюрократических проволочек.
Интервью самой Уваровой противоречивы."
Ось лінк. Знову ж, легко перевіряється.
ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B9,_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7,_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7
Тобто, виходить, що спочатку в 1945 році році цю пісню друкують у Відні в збірці українських пісень, а потім десь в 1954 році Уварова раптом "пише" давно існуючу українську народну пісню, і після того з неї роблять русскую народную. А українську версію, котра існувала задовго до цього, оголошують плагіатом.
Браво. Так красти - це ще треба вміти.
Тобто, дуже негарно вийшло.
На те, що пісня давня, вказує те, що на Вінниччині зафіксували її у кількох різних версіях. ЇЇ в давнину співали українські чумаки, котрі їхали в Крим по сіль. Тарас співає трохи інший варіант, ніж той, що я знайшов у збірці українських пісень, але така варіативність, коли в різних регіонах України є своя версія пісні - це звичне явище.
Где доказательства? Не утруждаемся?
Ой, мороз, мороз
Песня не встречается ни в одном из сборников народных песен. По утверждению бывшей солистки Воронежского русского хора Марии Морозовой-Уваровой (1924-2017), песня была написана ею в декабре 1954 годa для дуэта с мужем Александром, а в 1956 вышла грампластинка. Во время записи на Апрелевском заводе грамзаписи в ноябре 1956 года авторство из-за халатности не было зафиксировано, а Уварова не стала обращаться в советский суд ввиду нежелания бюрократических проволочек[4]:
Певицы пришли в управление по авторским правам. Там им показали журнал регистрации, в котором чёрным по белому было записано, что автор слов и музыки песни «Ой, мороз, мороз» неизвестен. Мордасова посоветовала подруге восстановить справедливость через суд. Но тогда та отказалась.
Интервью самой Уваровой:
В начале 50-х к нам на прослушивание пришла девушка. Она стала исполнять какую-то незнакомую песню, но она помнит только первые слова куплета: «Ой, мороз, мороз, не морозь меня. Не морозь меня, моего коня, моего коня длинногривого», а дальше не знает, сказала лишь, что там было что-то про разбойника. Мелодию она тоже не помнила. И вот как-то ночью я вскочила с постели и при свете ночника начала записывать родившиеся строки: «Ой, мороз, мороз, не морозь меня, не морозь меня, моего коня…»
Возможно, из-за использования Уваровой ЧАСТИ ЛИРИКИ ДРУГОЙ ПЕСНИ появлялись воспоминания, в которых утверждалось, что песня существовала ранее:
Есть люди (ХОХЛЫ), которые говорят, что исполняли песню ещё во время Великой Отечественной войны. Пусть говорят!
В кинофильме Владимира Назарова «Хозяин тайги» 1968 года песню исполнил герой Валерия Золотухина. Сам актёр придумал последний куплет песни: «Я вернусь домой на закате дня / Обниму жену, напою коня…», в котором в шутливых вариациях исполнения «жену» и «коня» иногда меняют местами[
А есть еще русские песни которые тарас еще не спер?
Потому в Европу их и не принимают.....Со своей тупой жаждой героев славы и.т.д. просто стали второй Россией и только
А что тут Тарас ,,спер"? Он спел украинскую народную песню, о которой упоминается еще с 1900 года...
Нет, ,,знаток", красть - стойкая привьічка россиян: от песен и до... унитазов!
@@user-dm4sj6uq5i
Если Россия перестанет
Через украину газ поставлять
То что же тогда будут
Украинцы из трубы воровать??!!
😳😳😳😳😳😳
@@user-dm4sj6uq5i❤
а жена где только батько?
ХАХ. ВСе укряне говорят за то. что песня их, а русские ее сперли. Тогда у меня вопрос а кто музыку и манеру пения спёр?))))))))))) МОЖЕТ укряне и музыку придумали сами и доказательства есть?) А то получается вы под русскую мелодию поете свою песню ) Воришки
Українці мають БАГАТО пісень, навіщо вам "Ой, мороз, мороз". Хай буде російською. Усі звикли, що вона вважається російською піснею.
ох і гнида ж ти
Łukasz Piłsudski , вкрадене треба повертати, а не звикати, «звиканий» ви «наш». ;)
Хто "всі"? Росіяни - не "всі"!
Тому що вона наша.
@@Bukryn2020 Нет там ничего вашего.
proridne.com/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%96/%D0%9E%D0%99%20%D0%9C%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%97,%20%D0%9C%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%97.html
shlyahta.com.ua/oi-moroz-moroz-5-ukrainskykh-pisen-iaki-rosiiany-pryvlasnyly-sobi/
ДЯКУЮ ДУЖЕ ВАМ БРАТТЯ І СЕСТРИ ЗА ПІДТРИМКУ ПРАВДИ!
ОРИГІНАЛЬНА ПІСНЯ-УКРАЇНСЬКА!!!
Леонід Проводенка є на фотографіях в пісні,не впізнати не можливо.
Вдячен вам, панове Тарасу. Спiвайте, ви ж украiнський людовий пiсняр. З такими як ви, Тарасу, ми переможемо нашого iсторичного ворога Мордор.