Що хотіли галицькі євреї? Лада Москалець про життя іудеїв та ставлення до них на українських теренах
HTML-код
- Опубликовано: 19 июн 2024
- Галицькі євреї за часів Австрійської імперії. Лада Москалець про їх життя та дискримінацію в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: ruclips.net/channel/UCumr...
....................................................................................
Сьогодні 95 випуск програми «Без брому» з Віталієм Ляскою і в нас у гостях Владислава Москалець. Говоритимемо про галицьке єврейство в реаліях Австрійської, пізніше - Австро-Угорської монархії.
Як жили галицькі євреї? Де навчалися? Ким працювали? З якими утисками стикалися? Як сприймали Галичину? Та чому там було багато іудеїв? Чим було особливе галицьке єврейство? Як вони ставилися до суспільства? Які були політичні злами та реформи? Чому євреї прийняли українську сторону? Яким був вплив трудової еміграції? У чому відмінність хасидів? Та чому жид - це образливо і неприйнятно? Про це все вже у випуску!
Україна - різна, але міцна! Дивіться до кінця! Буде цікаво й корисно!
....................................................................................
Важливі моменти:
00:00 - Знайомство з Ладою Москалець
01:14 - Чому в Галичині було багато євреїв?
03:40 - Соціальна напруга за часів Речі Посполитої
05:24 - Як поділ впливав на євреїв?
11:09 - Вплив реформ Марії Терезії і Йосипа ІІ
12:20 - Як сприймали Галичину?
15:37 - Галицьке єврейство дуже релігійне, чи ні?
21:22 - Чи була дискримінація в освіті?
24:26 - Професійна дискримінація
30:22 - Політичні злами: весна народів 1848
32:00 - Що хотіли євреї?
34:00 - Відень все більше руйнував традиційну структуру?
36:36 - Як євреї ставилися до суспільства?
39:36 - Про політичну колаборацію
45:17 - Дружба VS ненависть
54:21 - Трудова еміграція перервала розвиток чи допомогла йому?
56:03 - Чому євреї прийняли українську сторону?
58:40 - Жид - образливо і некоректно?
01:01:39 - Історичний БЛІЦ
....................................................................................
🎬 Дивіться також інші випуски:
▶️ Сергій Тараненко про Київ, його історію і археологічні дослідження: • КИЇВ, який ми не знаєм...
▶️ Олександр Галенко про опанування степу українцями: • Українці - ВОЇНИ, а не...
▶️ Віра Агеєва про українську літературу в радянські часи: • Закам'янілі образи укр...
....................................................................................
💭 Більше про українську історію читайте на нашому сайті:
localhistory.org.ua
....................................................................................
👥 Ми у соцмережах:
Facebook: / lokalnaistoria
Instagram: / localhistor. .
Telegram: t.me/LocalHistoryUA
Відчувається фаховий рівень. Дуже цікаво.
Просто супер
Дуже пізнавально, дякую.
Дякую. сам не сподівався, але тема виявилась вкрай цікавою. тому велике прохання продовжити в тому ж складі. цікаво було б більше довідатись про євреїв в ЗУНР
Шикарна якість контенту що ви розповсюджуєте. Велика дяка спікеру.
Цікава тема! Дяка!
Було б ще цікаво послухати про єврейство на інших українських територіях - тих, що ввійшли до складу Російської імперії. А також і за межею осілості.
Дякую, дуже цікаво. Хочеться більше тем з історії Західної України
захід України!😡
@@RomualdezJ не хвилюйся, ми сепарити не будемо) якби не Західна, то вся решта України давно була б в.. глибокій рузкій сраці
@@crushimp6923 я знаю що Ми сепарити не будемо), та якби не література (Шевченко/Котляревський...) та козацька культура/міфологія з Надніпрянщини - ми були б у польській сраці, як бідаки силезці (нема силезців). Ми прийняли надніпрянську естафету боротьби аж у 1919, тоді як вони це почали у 1648.
@@RomualdezJ хіба в Західній Україні колись йшли дискусії про приєднання до Польщі, на відміну від наддніпрянської?)) шо ти верзеш?
@@RomualdezJ так наборолися, шо аж під лаптів лягли, ото приклад..
Цікава лекція! Дякую!!!
Перший раз скористався функцією зменшення швидкості
Дякую Локальна історія за цікаві і важливі матеріали!
Дякую за роботу
Хочу побачити 1 (одну) передачу євреїв про українців в Україні.
якби хотів, то б побачив))))) навіть художні фільми існують
@@user-yt2jc1xl2s Це ви про той фільм, де Бандера згадується? Ммм, чудове кіно, ага.
@@resetpassw0rd їх так багато що я навіть поняття не маю про який ви говорите))). є ще один недоісторик, колишній ведучий чи 1+1 чи ще якогось каналу (яневський, чи якось так прізвище). зрештою а що ви хотіли - як ви про людей, так і вони про вас.
@@user-yt2jc1xl2s зрештою, Україна - для українців. А ви говоріть далі.
@@resetpassw0rd дойчлянд дойчлянд убер алєс.))))
Дуже цікаво! Спасибі велике за такий контент. Чи можна джерела та іншу літературу, на які посилаються науковці, подавати списком під відео? Це було би прекрасно і просвітницько! Охоче прочитаю і наукові праці, і спогади, названі у цьому інтерв'ю.
Дякую, цікава розповідь
Супер
цікаво/пізнавально
чудово як завжди
Що чудово??? Однобоко!!!
@@raikota164 що саме однобоко?
@@raikota164 перечитав і немаю як прокоментувати той потік свідомості. Жодної "тези" не зрозумів
@@raikota164 особливо "ось до чого нас готують". Після тої фрази душ прийняти захотілось, бо враження в купі лайна з теорії змов вимастився
👍
Дякую. Дуже цікаво.
Я б бажав послухати про євреїв у давній Русі, Києві, єврейські культурні впливи з Хазарії тощо.
Дякую, не уявляла градусу напруженості іудейського релігійного життя ХІХ століття. І про Романчука - приємно!
В Одесі в центрі міста є Єврейська вулиця з головною синагогою, яких до совєтської окупації було зо 2 десятка
@@ottoreitstock2465 30-50%
Те ж в Херсоні
Навіть не уявляла, що так цікаво дізнатися про єврейство на Галичині
Яка Річ Посполита у XIV сторіччі? Рівень УКУ...Темпль почали будувати у 1843 році а не 1844.Плутання назв Австрійська імперія та Австро-Угорщина.
А ви є членом дисертаційної комісії? Пані Москалець зараз захищає дисертацію?
@@AnatoliyYakub перед тим як розповідати про історію треба хоча б орієнтуватись у фундаментальних поняттях та датах
Але цікаво було б розуміти 'насильство над євреями". Що спричинило?
Цікава тема, але куди ви поспішаєте? Аж голова розболілася.
Цікавий факт в тому, що євреї в кожній імперії ототжнювали себе з титульною нацією, перебирали титульну культуру. Однак їм не вдалось провернути цей трюк з німцями
Король запросив євреїв у 14ст, у Річ Посполиту, яка виникла на два століття пізніше???
"Посередницькі функції" у контексті надання в оренду збору податків в Речі Посполитій як основи соціальної напруги не розкрита!
Ідешемовні євреї ведуть бухгалтерію івритом, на той час мовою тори !?
Цікаво
Конституцiя Пилипа Орлика,1710р.".......проживати iновiрцям в Укра'iнi ,a ocoбливо зловiр'ю йудейському не дозволяти."
У Орлика жена была еврейка.
@@user-ow2jn1dn6k У Хрущева и Брежнева жены тоже еврейки,а чЛенин как и Джугашвилли тоже на половину евреи.
Иудеи всегда знали когда и под кого подкладывать своих дочерей.Почти у половины комсостава СССР жены были еврейками.Это многовековая хитрая тактика,быть всегда ближе к КОРМУШКЕ. Свежий пример внуки Кучмы которые на половину евреи благодаря Пинчуку ,а в девичестве Цейнтлихту.
@@user-zd2vr9md4p Как там погода в Ме ке, Вахид?
@@user-ow2jn1dn6k А при чем здесь погода? Берега попутал,тюбитейка хана Узбека?!😂
Є назва етнічної групи (juif, jude, jyd), а є назва релігії (єврей, hebrau) - ні те ні інше не є образою. Назва етносу заборонялася в СРСР через створення національності (Єврейська АО у 1928р). Моє припущення- аби пояснити непропорційно великий відсоток екс-євреїв (комуністи не мали бути релігійними) серед партійної та чекістської еліти утотожнили назву етносу з релігією, бо релігія (євреї) утискалися в РІ. 🤓
Це про тих галицьких юдеїв, яких віденські юдеї зневажали?
Як писав Костомаров ким був московит на Слобожанщині тим був юдей на Галичині.
Поняттю "націоналізм" нам (русинам) треба вчитися у юдеїв. І добре осмислити притчу про "доброго самаритянина" і замінити про "доброго московита". Свої минали а ворог поміг. Встид!
Ох, скідьки шуму від цієі дамочки,а чого варта безупинна жестикуляція?! Для чого така частота звукових коливань?
@@ottoreitstock2465 ну-ну, не хвилюйтесь так, будь ласка, це моя реакція на таку поспішну розповідь:вам було приємно - ваша справа.
Це занадто - стiльки уваги тому племенi.
мы за тысячелетия много таких как вы пережили. и вас переживём, не волнуйтесь.
це наша історія також, ми жили і взаємодіяли в одній державі
@@user-iz9nu5fs8h Бог довго дивиться на всі народи і держави
Та не іудеїв, а юдеїв.
Москалець розповідає про євреїв українською мовою!
Чи це не знаково і не символічно для новітніх часів.?
Йудей i правда поняття не сумicнi.
це ви про зелєнского, мабуть
@@crushimp6923 Не тiльки.В цей перелiк входять:
Фiрташ,Яценюк,Порошенко,Гройсман,Кличко,Коломойський,Рабинович,Бойко,Разумков,Добкiн,Кернес,Гордон.......
@@crushimp6923 А що виплива€ наприклад з прiзвища ДРОЗДОВ,ДАНiЛОВ? Самий справжнiй ворог це ти та тво'i скрепи з Мошквабаду!
@@crushimp6923 😂Ноунейм!
Та не нервуй, колись переписувались на лапотні прізвища, тож чому не почати українізовуватись?
«СВЯТЕ ЧУТТЯ ВЕЛИКОЇ ЛЮБОВІ …»
Продовження 2.
6. Важливим джерелом поширення Вірша Грабовського стала книжка Мартена Феллера "Пошуки, роздуми і спогади єврея, який пам’ятає своїх дідів, про єврейсько-українські взаємини, особливо ж про мови і ставлення до них", Дрогобич, 1994. 238 с.
За свідченням Вікіпеді, Мартен Давидович Феллер (1933-2004) - «український мовознавець та відомий дослідник українсько-єврейських паралелей. Доктор філологічних наук, професор кафедр журналістики, української мови Києво-Могилянської Академії, професор юдаїки, заступник директора Інституту юдаїки».
6.1. Відкриває твір Феллера "ПЕРЕДНЄ СЛОВО, що складається з трьох відповідей на три запитання, які можуть виникнути у читача" (c. 4-32). У цих підрозділах автор оповідає свій шлях фахівця з українсько-єврейських взаємин, розмірковує над актуальністю таких досліджень та повідомляє Зміст «подальшого викладу».
Зараз, коли знаємо вірш Грабовського "Народові єврейському", можна сказати, що для молодого науковця у виборі тематики були суттєвими «емоційні струси» від того, що, «чуття великої любові» в українській літературі існує, але його приховують.
6.1.1. «Запитання перше. Чому автор не написав цю книжку років сорок тому?»
У відповіді Феллер повідомив, як в післявоєнні роки йому «підносили душу» вірші твору І. Франка "Асиміляторам". Спочатку - у перекладі російською мовою Бориса. Турганова із збірки «Иван Франко. Избранные сочинения. Т. 1. Под редакцией М.Ф.Рыльского и Б.А.Турганова. М., 1945», а згодом мовою оригіналу:
«Пригнути жидів, покорити
Ви раді під ваші права,
Й їх мову й закон розорити?
Пусті се, безумні слова.
А знаєте ви, що за сила
В тій мові, в законі тому?
Вона від віків нас водила
Мов стовп огняний через тьму».
«І в ці самі дні, - продовжує Феллер, - ще один емоційний струс. Нові прочитані рядки були написані в серпні 1942 р. Павлом Тичиною. I вони знову різко контрастували з тим, що писалося в газетах, навіть тоді, коли співчували розстрілюваному народові:
«Народ єврейський! Славний! Не втішать
тебе я хочу. Кожен хай тут слуха:
в цей час, коли синам твоїм вмирать
прийшлося від фашистського обуха, -
я хочу силу, силу оспівать, -
безсмертну, вічну силу твого духа! …»
Розповідає Феллер про публікацію вірша П.Тичини і про тривале замовчування твору. Глибоко розкриває зміст перших строф та наступного «віршованого конспекту - на 10 строф - історії мого [єврейського] народу. Історії, якої [Феллер] докладно не знав, бо ж поширення знання про неї - кримінал, а «й стіни мають вуха».
6.1.2. Про цей "кримінал" і про "Асиміляторам" писав Феллер лише через 40 років. А до того, як сказала Зиновія Тарасівна Франко (1925-1991), такі твори були «не на часі».
6.2. «Запитання друге. Чи розповідь про єврейсько-українські мовні взаємини може когось зацікавити?»
Відповідь на це запитання відкривають два вірша, які автор прочитав лише готуючи рукопис: Павла Грабовського "Народові єврейському" та Максима Рильського "Єврейському народові", 1943 р. («встиг ще побачити світ у російському перекладі. Українською мовою оригінал її видруковано лише 1988 р.»).
Із дуже інформативного підрозділу пропоную хоч одну фразу [«Сьогодні читач - і єврей і українець - на історію дивиться очима "України без євреїв" (В. Гроссман)»] і посилання [Матеріали міжнародної наукової конференції "Проблеми українсько-єврейських відносин". 7-9 червня 1991 р. Київ].
(Далі буде)
24.02.2022
Галіція і голодомерія:)
не було в Галичині жодних євреєв......
Кидай бухать
точно
десь я це вже чув... а точно в казці про австрійський генштаб який вигадав українців бо їх до того не було..... не будь як х*йло, шануйся
Хотілось би послухати про період колі Галличина - Галліція, тобто земля Галлів, була захоплена славянами.
Знайти ютюб канал Скьольд Скефсон. Автор - досвідчений германіст, у нього є відео по кельтам галам та гермакнцям, і там ця тема розібрана. Якщо коротко, то до слов'ян тут панували германські племена.
«СВЯТЕ ЧУТТЯ ВЕЛИКОЇ ЛЮБОВІ,
ЯКОЇ ВЖЕ НІКОМУ НЕ ЗГАСИТЬ»
1. Дуже змістовна та своєчасна розповідь Лади Москалець про життя і дискримінацію євреїв напередодні Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту.
Свої нотатки я вирішив обмежити розглядом двох коментарів до обох публікацій інтерв’ю - на сайтах Zaxid.Net та You-Tube.
Для початку пропоную мало поширений текст вірша Павла Арсеновича Грабовського (1856-1902) "Народові єврейському".
[31.01.2022]
2.1.
Павло Грабовський
НАРОДОВІ ЄВРЕЙСЬКОМУ
Народе, вік порізнений зі мною
Страмотою людської ворожди!
Заблуда стала межи нас стіною,
Хижацтва ще не зметені сліди.
Нехай козак без жалю вішав «жида»,
Хай «жид» добра не зичив козаку…
Той час встає на думку як огида;
Забудьмо ж ту минувщину гірку!
Тобі чужим останусь я по крові;
Несхибно ж маю в серденьку носить
Святе чуття великої любові,
Якої вже нікому не згасить.
2.2.
Павел Грабовский
ЕВРЕЙСКОМУ НАРОДУ
Народ, вовек разрозненный со мною
Позором человеческой вражды!
Меж нами заблуждение - стеною,
И хищные не сметены следы.
Казак «жида» без сожаленья вешал,
И казаку «жид» не желал добра ...
Жгут память отвратительные вещи;
Забыть былое горькое пора!
Я по крови чужим останусь пусть вам;
Прочна в сердечке без ошибки нить -
Большой любви святым я связан чувством,
Которой никому не погасить.
[Переклад Марка Каганцова]