Христина, я обожнюю Вас слухати. Я ще не зустрічала такого контенту в RUclips і це якраз те що мені потрібно зараз чути. Будь ласка продовжуйте записувати свої відео - це дуже цінно! Дякую ❤
Колись книга Марі Кондо стала для мене одкровенням. Я розлучилась з першим чоловіком, ми жили тоді в моєму будинку, отже я почала грандіозне розхламічення простору, що допомогло подолати депресивний стан, моє життя наче перезавантажилось жила і несподівано для себе після того я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Все було так шалено-пристрасно-стрімко, що у нас тепер родина, двоє маленьких діток, які народилися одне за одним. Далі сталися пандемія, війна. Відтак для безпек своєї та дітей ми переїхали до мене в маленький будиночок з київської квартири, а разом з нами купа речей, іграшок, книжок, одягу дітей та ще речі чоловіка. Простір просто пухне від кількості краму і мене це страшенно пригнічує. Вийшло так, що по факту моїх речей у моєму власному будинку мінімум, а найбільше дитячих і позбутися їх найближчі роки не можу, бо вони послідовно перекочовують від дитини до дитини. Зі старшою вже проводили добровільні передарування іграшок, книжок дитячому садочку, щойно молодша дитина виростає з речей - одразу сортую заношене у смітник, хороше на благодійність та це не рятує ситуації. Буває, що рідні, знайомі без запиту, що страшенно бісить, починають стягувати до нас пакети з дитячими речима, то навіть не розпакувавши і нічого їм не кажучи віддаю на благодійність. Зонувала кімнату, яка нині і вітальня, і їдальня, і мій з чоловіком робочий кабінет, й ігрова дітей. У дітей власний "ігровий куточок" з контейнерами для іграшок з якого заборонила розтягувати іграшки по будинку. Менша наразі доросла до прикорма і тепер на кухні купа баночок від харчування, бо сортую сміття, а вивозити його на сортувальні пункти є можливість лише раз на кілька місяців. В санузі на прання лежить завжди невбієнна гора дитячих речей. Даруйте за те, що багато тексту, але як впорядкувати своє життя та життєвий простір площею в 45 кв2, коли живуть двоє дорослих і двоє маленьких дітей, я просто не уявляю. Зчепила зуби та намагаюся філософськи ставитись, щоб дотягнути до трирічного віку меньшої доньки, але відчуваю що в моєму будинку майже не залишилося місця для мене.
Доброго дня. Я прочитала ваше повідомлення і захотілось вам відповісти. Трохи схожа ситуація склалас і в мене . Ми з Херсону в той самий день переїхали до Львова. Зі 100 м кВ до 45. Начебто всього лиш у два рази менше але це така колосальна різниця. Коли у кожного є своє ліжко спальня і взагалі особистий простір. То така розкіш. Я і тоді це дуже цінувала а тепер взагалі. І це ми ще без дітей. Мені 40 років і так хочеться того простору чистоти та спокою для себе. Бо після всіх відносин по життю це дуже виснажує. Дійшло навіть до того що ми поїхали до юску і чоловікові придбали крісло ліжко щоб він спав окремо у кухні. Ми втомились один від одного за рік. Це попри увагу та любов один до одного. Війна така с@ка все тріщіть по швах. Ми поїхали далі у Румунію а речей щось не менше . Я все викидаю віддаю продаю потрохи… хочеться цього функціоналу цієї легкості. Багато місця займають речі зимні. Вони такі обємні. Всіх Благ вам і миру нам❤
@@Margo_kh так прикро що вам довелося облишити свій дім. До війни я приїздила неодноразово на гостини в Херсон. Таке гарне затишне місто, прекрасна архітектура. А стосовно теми мінімалізму то я потім ще довго мізкувала хто кому послуговує - чи то я простору, чи він мені. І от коли ми з дітьми прокладаємо грандіозну іграшкову залізничну магістраль через усю кімнату, або коли витягаємо читати стос дитячих книжок, то я відчуваю себе щасливою, наче сама стаю на мить дитиною. Мінімалізм, певно, доведеться відкласти до часів, як виростуть та підуть в доросле життя діти.
Вітаю! Дякую, що ділитесь. Просто хочу сказати, що я також іноді у відчаю, що прання та брудний посуд і безлад на кухні не закінчуються, хоча ми з чоловіком живемо в квартирі удвох і вдома не багато готуємо. У чоловіка повний гардероб речей і я постійно хочу щось викинути, почистити, а він каже, що я просто уникаю чистки своїх речей і це також правда. І про сортування також - відколи я зрозуміла наскільки засмічує все пластик, я збираю пляшки, окремо кришечки, стараюсь повторно використовувати пакети, але це все накопичення цього вдома сильно давить на мізки. Хочеться мати право викинути це одразу як прийшла така думка… тому дуже вас розумію. І хотіла просто сказати це.♥️
Напишу ще поки не забув. Впорядкування речей, які визнали все таки потрібними. Уявімо що в хаті голі стіни, нема ні шафи, ні полиць, навіть торб чи ящиків нема, в такому разі речі будуть в хаосі (і відповідно, будуть мотлохом). Організація простору для зберігання майна. Ось! ❤ Окремо дуже дякую вам за такі відео-це дійсно велика допомога для мене та інших, хто намагається навести порядок.
Пишу с аккаунта мужа)) только что делала генеральную уборку в кухне... так как не смогла сделать всё сразу, прилегла отдохнуть. Всё болит, но это компенсируется таким добрым чувством внутри!! Раньше, кажется, убирала ради внуков или гостей.... А сейчас - только для себя лично, никуда не спеша... это здорово! И вот - пришёл ваш канал, подписываюсь. Украинский ваш - красивый! А я родом с Кубани,но давно живём в Германии. С уважением, Елена
зараз зацікавилася цією темою через кашу в голові, але під час прибирання я відчуваю велике полегшення і спокій тому дякую за відео! вас дуже приємно слухати
Про квіти і вазони взагалі супер! Я підсвідомо їх не маю, не хочу щоразу думати чи я їх підлила. Не хочу витрачати на це своє життя. Так, я мінімаліст і мені це вдається навіть з трьома дітьми. Постійно контролюю речі, які поступають до нас - подарунки, покупки, все зі школи та садку і т.д.
Гарно.Багато паралелей (я в шоці),і відмінностей (звичайно),тримаю речі які можна відреставрувати,бажано тими методами що і виготовлялися(тому люблю відновлювати меблі,і не люблю реставрувати кераміку).Мій допис трохи сумбурний,бо скачуть думки,резонують із сказаним.
@@Aaron_Barrett дякую, за коментар. Думаю, що ні)) В мене чоловік - механік. За своєю суттю він суцільний хаос. І страшенно трасся над кожною гайкою чи інструментом яких в нього сотні. Я з тим нічого не могла вдіяти бо він хоч і слухав мене але не дуже вірив. І от через чотири роки він почав порядкувати сам і каже - я відчуваю внутрішнє бажання жити по новому… А от виросла я в домі, де в батька теж було багато інструментів, він любив майструвати, так в нього все завжди було впорядковане. Тож з інструментами та запчастинами все так само як і з іншим - працюєте з тим, воно живе і задіяне - впорядковуєте і лишаєте. Якщо це лиш ілюзія що от колись Ви щось зробите, змайструєте, відремонтуєте то це таки ілюзія- спокійно можна викидати. А загалом, Ви концепт зрозуміли, далі просто слухайте своє серце)
Доброго дня, пані Христина! Для мене було дуже цінне та цікавое ваше відео, дякую що так щиро ділитесь своїм досвідом. Я на шляху до мінімалізму. Раніше не думала про це, але в якийсь момент відчула фізично і морально як мені погано від купи непотрібних мені речей і як шафа поряд з моїм ліжком тягне з мене енергію. Мені все зе важко викидати речі, які я купила за дорого, але я себе вмовила викидати/віддавати/продавати за будь якої мождивості. І моя нещодавня перемога - я не купила малиновий рюкзак,який мені дуже сподобався, тому що я собі нагадала,що будую свій гардероб в базових тонах і більше люблю речі спокійних кольорів останнім часом.
Цікава тема. Про вазонки. Вони в мене гинули, коли гинуло "попереднє життя". Частину з них я перевезла у нове, але фактично всі вони або остаточно згинули, або я їх пороздавала. На новому місці теж були вазонки. То від них відзначила росточки або відділила молоді пагони з корінцями - а старі пороздавала охочим. Так є відчуття мого, новішого життя.
Неймовірно гарно виражені думки, дуже відгукується. Читала книгу, дуже багато розхламила із будинку, але десь уперлась. Дійсно, ефект від позбавлення хламу неймовірний. Дякую, що ділетесь, доя мене цінно. Рада, що зустріла вас.
Давно вже люблю мінімалізм, це справжня свобода. У мене є речі та предмети, які я дуже люблю і які бережу та ношу роками. Мені простіше купити якісь дрібнички чи аксесуари, чим купувати тіж самі речі, але "модніше".😂 Якщо щось вже не в пригоді мені, тоді легко віддаю комусь. Звісно що мінімалізм повинно бути в розумних межах.❤
@@donata3444 так, дякую, я вже зрозуміла. Перепрошую за цю незручність. Працюю над її вирішенням. Якщо у Вас є можливість підключити колонки, то це допомагає..
А я себе все корю, що нікудишня хазяйка, бо пів села переживає через те, що немаю ніякої клумби під хатою. І що б не садила, то або діти витопчуть, зламають, або саме всохне. А тут, виявляється, є й інша сторона... Дякую, надихнули на роздуми ❤
Я не думаю,що мінімалізм це прямо моє. Але те з якою кілкістю хламу я живу,це просто лякає. Воно душить і пригнічує. Але коли стала наближатися до 40 років,то стало всього жалко. Це видно пов'язано з віком і психологічним станом. Поки не знаю,як працювати з цим.
Дякую. Тут питання що ми вкладаємо в слово мінімалізм . Бо це точно не про якийсь критично малу кількість речей. Сподіваюся що мої розповіді про власний шлях в тому керунку дадуть Вам більше відповідей…
Мені це цікаво, це цінно і дуже на часі для мене, і дуууже боюсь застосовувати це зараз, але саме сьогодні і в наступні 4 дні я би мала розхламити ті шухляди і коробки, в яких стоять всілякі обрізки тканин, нитки вишивальні, незакінчені вишивки, море ґудзичків, різноманітні стрічечки і кантики, в'язальні нитки, недов'язані шалики, спиці, бісеринки з сумки і з коралів, які мали стати браслетами .. і, .. т.д. - і я боюсь до цього всього наблизитись і боюсь викинути, бо, в принципі, могла би це все закінчити і доробити (і деколи, навіть, з'являється бажання) , але, чомусь, все таки, я цього не доробила і незакінчила.. ???
Вітаю! Ви дуже тонко відчуваєте ті зміни які вже відбуваються. Те, що не все ще вдається пояснити не змінює цінності процесу. Планую в наступних відео дійти до шухлядок і трошки прояснити звідки це і чому… А страх це природнє явище. І якщо йти туди де страх, розцінюючи це як місце потенційної сили то вже не так страшно) Страх нового це нормально. Але в тому весь сенс життя - рух в нове, цікаве, незвідане… Дякую
Добрий день! Серед усіх коментарів, Ваш мені дуже відгукнувся, бо теж було багато ниточок, муліне, бісериноу, схем і т.д. Багато викинула 10 років тому, а зараз знов сіла за вишивку сорочок і розумію, що не вистачае того. Це стосуеться тільки рукоділля, За іншим не шкодую.
@@alexandrabachinskaya6072 таке я теж проходила. Також планую про це говорити в тому моменті, коли розбиратиму впорядкування таких речей як все для рукоділля і т п
Деякі речі можна впорядкувати, звісно якщо є площа, бажання і потенційна потреба у них (запчастини, які рано чи пізно знадобляться, тара для розсади чи закруток, тощо)-ящики з під фруктів пластикові. Вони є у кожному супермаркеті, просто підійти на рампу і сказати - "Дай ящик! Усі!", вони їх все одно викидають. Ящики стають один на один хоч до стелі. Напівміра за логікою відео, але місце реально звільняє.
Моє шанування! Напишу в тему чи не в тему, це вже як кому. Буває що не до чогось зараз (бракує часу, сил, клепки в голові) . Депресія в тому чи іншому вигляді, або навпаки шалений драйв. І буває шо викидаються або віддаються задарма, наприклад-набори мітчиків, сокири, столярні ножівки, терпуги (я про себе розказую, підставте сюди свою тему), а потім коли настає усвідомлення як нагострити пилку напилком, і біжиш-шукаєш. Це раз, друге - аби позбутися чи користуватися, треба добре усвідомити чому ви це досі не зробили, чи вам щось заважало, чи заважає воно зараз, і чи взагалі ви будете цим займатися-тоді можна продати, або віддати, або викинути. Головне аби це була усвідомлена та відповідальна дія. Ще нюанс-буває що речі десятиріччями валяються, а потім (я наприклад) знаходжу, приводжу до ладу-а воно ціле і працює, а в пращурів чогось валялося. Звісно ревізія закутків і всього наявного мотлоху це обов'язкова річ. Також є певна межа коли людина не може осягнути всю глибину майна (опєратівка має свій обсяг). Все попідряд викидати це теж не ок на мою думку.
Та звісно що все підряд не ок викидати. Ви дуже добре сказали про усвідомлення. Єдине що зауважу, що ради того аби цілком перезавантажити своє життя вартує викинути все. Так, іноді щось забракне але завжди можна купити те щось але усвідомлено і з новою енергією ❤️ Дякую❤️
@@Khrystyna_lukashchuk ну воно бажано шоб в голові перевантажилось спочатку. Знову ж - якщо не розумієш чому і для чого, то просто нове накопичення мотлоху вийде.
Коли, складала у кульок на викидування чоботи, ніби ще такі симпатичні, мало що вже порепались тут і там😅, згадала одне: подумай чи ті чоботи пасують до тебе із твого кращого життя і все стало яснісінько зразу) На викид!! Ви мене мотивували на радикальні міри😁Успіхів вам і вашому каналу! 🤗
Дякую, цікаві роздуми! З вазонами і одягом я якось розібралася, а от щодо іншого - важко) А що робити з химерними подарунками? Не приймати чи приймати і викидати - якось вороже вигладає)
Дякую. Так, слушне питання. Думаю варто мати готовий список бажаного і кожен бажаючий може вибрати собі на свій гаманець і бути впевненим що здійснив мою мрію) Так буде чесно і всім комфортно )
❤ Слава Україні-Героям Слава! Дякуємо Всім Захисникам, Вічна Пам'ять Загиблим-Будьмо Гідними Чину Героїв України! Шановні Добродії, Христино-браво мисткинє! Слава Нації-смерть ворогам-андрофагам!
❤️❤️❤️
Христина, я обожнюю Вас слухати. Я ще не зустрічала такого контенту в RUclips і це якраз те що мені потрібно зараз чути. Будь ласка продовжуйте записувати свої відео - це дуже цінно! Дякую ❤
Дякую❤️ Ви мене дуже надихнули😍😍😍
Чудова українська мова ! Дякую за це ! І дуже чудовий контент . Дуже відгукується. Всього вам найкращого !
Велике дякую❤️
Ціную🌸
Дякую вам.
Колись книга Марі Кондо стала для мене одкровенням. Я розлучилась з першим чоловіком, ми жили тоді в моєму будинку, отже я почала грандіозне розхламічення простору, що допомогло подолати депресивний стан, моє життя наче перезавантажилось жила і несподівано для себе після того я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Все було так шалено-пристрасно-стрімко, що у нас тепер родина, двоє маленьких діток, які народилися одне за одним. Далі сталися пандемія, війна. Відтак для безпек своєї та дітей ми переїхали до мене в маленький будиночок з київської квартири, а разом з нами купа речей, іграшок, книжок, одягу дітей та ще речі чоловіка. Простір просто пухне від кількості краму і мене це страшенно пригнічує. Вийшло так, що по факту моїх речей у моєму власному будинку мінімум, а найбільше дитячих і позбутися їх найближчі роки не можу, бо вони послідовно перекочовують від дитини до дитини. Зі старшою вже проводили добровільні передарування іграшок, книжок дитячому садочку, щойно молодша дитина виростає з речей - одразу сортую заношене у смітник, хороше на благодійність та це не рятує ситуації. Буває, що рідні, знайомі без запиту, що страшенно бісить, починають стягувати до нас пакети з дитячими речима, то навіть не розпакувавши і нічого їм не кажучи віддаю на благодійність. Зонувала кімнату, яка нині і вітальня, і їдальня, і мій з чоловіком робочий кабінет, й ігрова дітей. У дітей власний "ігровий куточок" з контейнерами для іграшок з якого заборонила розтягувати іграшки по будинку. Менша наразі доросла до прикорма і тепер на кухні купа баночок від харчування, бо сортую сміття, а вивозити його на сортувальні пункти є можливість лише раз на кілька місяців. В санузі на прання лежить завжди невбієнна гора дитячих речей. Даруйте за те, що багато тексту, але як впорядкувати своє життя та життєвий простір площею в 45 кв2, коли живуть двоє дорослих і двоє маленьких дітей, я просто не уявляю. Зчепила зуби та намагаюся філософськи ставитись, щоб дотягнути до трирічного віку меньшої доньки, але відчуваю що в моєму будинку майже не залишилося місця для мене.
Вика, вы молодец. Пока просто смиритесь, даст Бог,- скоро ситуация переменится в лучшую сторону. Самое худшее позади, а вы - умничка!!
Доброго дня. Я прочитала ваше повідомлення і захотілось вам відповісти. Трохи схожа ситуація склалас і в мене . Ми з Херсону в той самий день переїхали до Львова. Зі 100 м кВ до 45. Начебто всього лиш у два рази менше але це така колосальна різниця. Коли у кожного є своє ліжко спальня і взагалі особистий простір. То така розкіш. Я і тоді це дуже цінувала а тепер взагалі. І це ми ще без дітей. Мені 40 років і так хочеться того простору чистоти та спокою для себе. Бо після всіх відносин по життю це дуже виснажує. Дійшло навіть до того що ми поїхали до юску і чоловікові придбали крісло ліжко щоб він спав окремо у кухні. Ми втомились один від одного за рік. Це попри увагу та любов один до одного. Війна така с@ка все тріщіть по швах. Ми поїхали далі у Румунію а речей щось не менше . Я все викидаю віддаю продаю потрохи… хочеться цього функціоналу цієї легкості. Багато місця займають речі зимні. Вони такі обємні. Всіх Благ вам і миру нам❤
@@Margo_kh так прикро що вам довелося облишити свій дім. До війни я приїздила неодноразово на гостини в Херсон. Таке гарне затишне місто, прекрасна архітектура. А стосовно теми мінімалізму то я потім ще довго мізкувала хто кому послуговує - чи то я простору, чи він мені. І от коли ми з дітьми прокладаємо грандіозну іграшкову залізничну магістраль через усю кімнату, або коли витягаємо читати стос дитячих книжок, то я відчуваю себе щасливою, наче сама стаю на мить дитиною. Мінімалізм, певно, доведеться відкласти до часів, як виростуть та підуть в доросле життя діти.
Попробуйте ігровий куточок переселити в дитячу кімнату. Тому що ваша проблема може бути у регулярній присутності 4-ох людей в одній кімнаті (вітальні)
Вітаю! Дякую, що ділитесь. Просто хочу сказати, що я також іноді у відчаю, що прання та брудний посуд і безлад на кухні не закінчуються, хоча ми з чоловіком живемо в квартирі удвох і вдома не багато готуємо. У чоловіка повний гардероб речей і я постійно хочу щось викинути, почистити, а він каже, що я просто уникаю чистки своїх речей і це також правда.
І про сортування також - відколи я зрозуміла наскільки засмічує все пластик, я збираю пляшки, окремо кришечки, стараюсь повторно використовувати пакети, але це все накопичення цього вдома сильно давить на мізки. Хочеться мати право викинути це одразу як прийшла така думка… тому дуже вас розумію. І хотіла просто сказати це.♥️
😊
❤️
Дякую вам, Христинко, за те що ділитись з нами "перлинами" вашого досвіду, дуже відгукується...
Дякую навзаєм❤️😍😍
Дякую вам 😊
Дякую навзаєм❤
Напишу ще поки не забув. Впорядкування речей, які визнали все таки потрібними. Уявімо що в хаті голі стіни, нема ні шафи, ні полиць, навіть торб чи ящиків нема, в такому разі речі будуть в хаосі (і відповідно, будуть мотлохом). Організація простору для зберігання майна. Ось! ❤
Окремо дуже дякую вам за такі відео-це дійсно велика допомога для мене та інших, хто намагається навести порядок.
Згідна, впорядкування простору це важливо!)
Дякую❤️
В мене немає наразі полиць, диванів і шаф. Стіл, ліжка два де спимо і речі в одній кімнаті на підлозі - зачинені за дверима
Пишу с аккаунта мужа)) только что делала генеральную уборку в кухне... так как не смогла сделать всё сразу, прилегла отдохнуть. Всё болит, но это компенсируется таким добрым чувством внутри!! Раньше, кажется, убирала ради внуков или гостей.... А сейчас - только для себя лично, никуда не спеша... это здорово! И вот - пришёл ваш канал, подписываюсь. Украинский ваш - красивый! А я родом с Кубани,но давно живём в Германии.
С уважением, Елена
Робити щось для себе- це чудово!Дякую!❤️
Доречі, тут сміливо можете спілкуватися українською! Залюбки допоможу пройти крізь страх помилок)
зараз зацікавилася цією темою через кашу в голові, але під час прибирання я відчуваю велике полегшення і спокій тому дякую за відео! вас дуже приємно слухати
Дякую!❤️
Так, воно так і працює - впорядковуючи простір навколо себе, впорядковуємо думки та емоції)
Приємного Вам досвіду😊
Про квіти і вазони взагалі супер! Я підсвідомо їх не маю, не хочу щоразу думати чи я їх підлила. Не хочу витрачати на це своє життя. Так, я мінімаліст і мені це вдається навіть з трьома дітьми. Постійно контролюю речі, які поступають до нас - подарунки, покупки, все зі школи та садку і т.д.
Клас😍
Дякую дуже ❤️❤️❤️
Останнім часом якщо рідною -підписуюсь. Дуже багато класних блогів 🎉
НІЧОГО НЕ ЧУТИ😢😢😢😢😢,АЛЕ,КОЛИ ПРИСЛУХАТИСЯ--- ЧУДОВА УКРАЇНСЬКА МОВА!!!!!❤❤❤❤❤❤
Дякую, мені пишуть що нічого не чути але я не можу знайти причину🥲🥲🥲
@@Khrystyna_lukashchuk ❤❤❤
@@rusyatkach8995 ❤️❤️❤️
@@Khrystyna_lukashchuk причина - мікрофон.
@@nann6337 дякую, так, я вже зрозуміла. Замовила. Сподіваюся що це вирішить питання зі звуком
Гарно.Багато паралелей (я в шоці),і відмінностей (звичайно),тримаю речі які можна відреставрувати,бажано тими методами що і виготовлялися(тому люблю відновлювати меблі,і не люблю реставрувати кераміку).Мій допис трохи сумбурний,бо скачуть думки,резонують із сказаним.
О, це чудово! Дякую❤️
Планую окреме відео про колекції теж зробити, це трохи про це)
@@Khrystyna_lukashchukа про матеріали та запчастини зробите? Дякую!
@@Aaron_Barrett дякую, за коментар.
Думаю, що ні))
В мене чоловік - механік. За своєю суттю він суцільний хаос. І страшенно трасся над кожною гайкою чи інструментом яких в нього сотні. Я з тим нічого не могла вдіяти бо він хоч і слухав мене але не дуже вірив. І от через чотири роки він почав порядкувати сам і каже - я відчуваю внутрішнє бажання жити по новому…
А от виросла я в домі, де в батька теж було багато інструментів, він любив майструвати, так в нього все завжди було впорядковане.
Тож з інструментами та запчастинами все так само як і з іншим - працюєте з тим, воно живе і задіяне - впорядковуєте і лишаєте. Якщо це лиш ілюзія що от колись Ви щось зробите, змайструєте, відремонтуєте то це таки ілюзія- спокійно можна викидати.
А загалом, Ви концепт зрозуміли, далі просто слухайте своє серце)
Доброго дня, пані Христина! Для мене було дуже цінне та цікавое ваше відео, дякую що так щиро ділитесь своїм досвідом.
Я на шляху до мінімалізму. Раніше не думала про це, але в якийсь момент відчула фізично і морально як мені погано від купи непотрібних мені речей і як шафа поряд з моїм ліжком тягне з мене енергію. Мені все зе важко викидати речі, які я купила за дорого, але я себе вмовила викидати/віддавати/продавати за будь якої мождивості.
І моя нещодавня перемога - я не купила малиновий рюкзак,який мені дуже сподобався, тому що я собі нагадала,що будую свій гардероб в базових тонах і більше люблю речі спокійних кольорів останнім часом.
Доброго дня, дякую дуже за відгук.
Так, до мінімалізму маленькими усвідомленими крочками🥰🥰🥰
Цікава тема. Про вазонки. Вони в мене гинули, коли гинуло "попереднє життя". Частину з них я перевезла у нове, але фактично всі вони або остаточно згинули, або я їх пороздавала. На новому місці теж були вазонки. То від них відзначила росточки або відділила молоді пагони з корінцями - а старі пороздавала охочим. Так є відчуття мого, новішого життя.
Дякую дуже за коментар❤️
Це так безцінно що Ви себе слухаєте і чуєте❤️❤️❤️
Неймовірно гарно виражені думки, дуже відгукується.
Читала книгу, дуже багато розхламила із будинку, але десь уперлась. Дійсно, ефект від позбавлення хламу неймовірний. Дякую, що ділетесь, доя мене цінно.
Рада, що зустріла вас.
Дякую дуже, ціную❤️❤️❤️
Давно вже люблю мінімалізм, це справжня свобода. У мене є речі та предмети, які я дуже люблю і які бережу та ношу роками. Мені простіше купити якісь дрібнички чи аксесуари, чим купувати тіж самі речі, але "модніше".😂 Якщо щось вже не в пригоді мені, тоді легко віддаю комусь. Звісно що мінімалізм повинно бути в розумних межах.❤
Дякую❤️
Золоті слова про розумні межі😍
Добрий день пані Христина! Тільки що ютуб запропонував ваше відео. Подобається як ви подаєте матеріали, дуже цікаво. Але погано чути
Дякую за розповідь. Але рівень звуку дуже низький, треба прислуховуватися...трішки голосніше❤
Домовились, ставитиму на максимум, дякую❤️
@@Khrystyna_lukashchuk Пані Христино, дуууууже тихо.
@@donata3444 так, дякую, я вже зрозуміла. Перепрошую за цю незручність. Працюю над її вирішенням.
Якщо у Вас є можливість підключити колонки, то це допомагає..
❤
А я себе все корю, що нікудишня хазяйка, бо пів села переживає через те, що немаю ніякої клумби під хатою. І що б не садила, то або діти витопчуть, зламають, або саме всохне. А тут, виявляється, є й інша сторона... Дякую, надихнули на роздуми ❤
Дякую що ділитесь❤️
Так, є інша сторона - робити попри все те, до чого лежить душа і нікого не слухати🥰
Дуже цікаво❤❤❤
Дякую!) мені приємно❤️
Я не думаю,що мінімалізм це прямо моє. Але те з якою кілкістю хламу я живу,це просто лякає. Воно душить і пригнічує. Але коли стала наближатися до 40 років,то стало всього жалко. Це видно пов'язано з віком і психологічним станом. Поки не знаю,як працювати з цим.
Дякую.
Тут питання що ми вкладаємо в слово мінімалізм .
Бо це точно не про якийсь критично малу кількість речей.
Сподіваюся що мої розповіді про власний шлях в тому керунку дадуть Вам більше відповідей…
@@Khrystyna_lukashchuk дякую за відповідь.
*обосновані речі
Мені це цікаво, це цінно і дуже на часі для мене, і дуууже боюсь застосовувати це зараз, але саме сьогодні і в наступні 4 дні я би мала розхламити ті шухляди і коробки, в яких стоять всілякі обрізки тканин, нитки вишивальні, незакінчені вишивки, море ґудзичків, різноманітні стрічечки і кантики, в'язальні нитки, недов'язані шалики, спиці, бісеринки з сумки і з коралів, які мали стати браслетами .. і, .. т.д. - і я боюсь до цього всього наблизитись і боюсь викинути, бо, в принципі, могла би це все закінчити і доробити (і деколи, навіть, з'являється бажання) , але, чомусь, все таки, я цього не доробила і незакінчила.. ???
Вітаю! Ви дуже тонко відчуваєте ті зміни які вже відбуваються. Те, що не все ще вдається пояснити не змінює цінності процесу. Планую в наступних відео дійти до шухлядок і трошки прояснити звідки це і чому…
А страх це природнє явище. І якщо йти туди де страх, розцінюючи це як місце потенційної сили то вже не так страшно)
Страх нового це нормально. Але в тому весь сенс життя - рух в нове, цікаве, незвідане…
Дякую
Добрий день! Серед усіх коментарів, Ваш мені дуже відгукнувся, бо теж було багато ниточок, муліне, бісериноу, схем і т.д. Багато викинула 10 років тому, а зараз знов сіла за вишивку сорочок і розумію, що не вистачае того. Це стосуеться тільки рукоділля, За іншим не шкодую.
@@alexandrabachinskaya6072 таке я теж проходила. Також планую про це говорити в тому моменті, коли розбиратиму впорядкування таких речей як все для рукоділля і т п
дякую, все дуже цікаво! хотіла б налаштуватись на вашу хвилю)))
Дякую!❤️
Тоді варто казати не хотіла б,
а хочу!))
Будемо налаштовуватися разом)
Дякую Вам за чудову подачу такої потрібної інформації!!!!Лише гучність відео замала...Якби трохи голосніше,щоб не прислухатися🤗🤗🤗❤❤❤
Дякую!
За гучність перепрошую, з четвертої серії з мінімалізму має бути краще))
@@Khrystyna_lukashchuk 🤗👍👍👍❤
Деякі речі можна впорядкувати, звісно якщо є площа, бажання і потенційна потреба у них (запчастини, які рано чи пізно знадобляться, тара для розсади чи закруток, тощо)-ящики з під фруктів пластикові. Вони є у кожному супермаркеті, просто підійти на рампу і сказати - "Дай ящик! Усі!", вони їх все одно викидають. Ящики стають один на один хоч до стелі. Напівміра за логікою відео, але місце реально звільняє.
Дуже влучно стосовно вазонів: відколи чоловік у війську, моєї енергії на вазони просто не вистачає, відчувала це фізично. Тому всі роздала
Дякую, що слухаєте себе!
І дякую, що ділитесь досвідом, ціную дуже❤️
Моє шанування! Напишу в тему чи не в тему, це вже як кому. Буває що не до чогось зараз (бракує часу, сил, клепки в голові) . Депресія в тому чи іншому вигляді, або навпаки шалений драйв. І буває шо викидаються або віддаються задарма, наприклад-набори мітчиків, сокири, столярні ножівки, терпуги (я про себе розказую, підставте сюди свою тему), а потім коли настає усвідомлення як нагострити пилку напилком, і біжиш-шукаєш. Це раз, друге - аби позбутися чи користуватися, треба добре усвідомити чому ви це досі не зробили, чи вам щось заважало, чи заважає воно зараз, і чи взагалі ви будете цим займатися-тоді можна продати, або віддати, або викинути. Головне аби це була усвідомлена та відповідальна дія. Ще нюанс-буває що речі десятиріччями валяються, а потім (я наприклад) знаходжу, приводжу до ладу-а воно ціле і працює, а в пращурів чогось валялося. Звісно ревізія закутків і всього наявного мотлоху це обов'язкова річ. Також є певна межа коли людина не може осягнути всю глибину майна (опєратівка має свій обсяг). Все попідряд викидати це теж не ок на мою думку.
Та звісно що все підряд не ок викидати. Ви дуже добре сказали про усвідомлення.
Єдине що зауважу, що ради того аби цілком перезавантажити своє життя вартує викинути все. Так, іноді щось забракне але завжди можна купити те щось але усвідомлено і з новою енергією ❤️
Дякую❤️
@@Khrystyna_lukashchuk ну воно бажано шоб в голові перевантажилось спочатку. Знову ж - якщо не розумієш чому і для чого, то просто нове накопичення мотлоху вийде.
@@Aaron_Barrett саме так, тому я й назвала тему - усвідомлений мінімалізм)
Дякую❤️
Дякую! Якраз прибираю, дуже хотілося)
Дякую❤️ Клас!) це чудово, сподіваюся мої відео допоможуть зробити це з більшою користю і приємністю для себе🌸
Коли, складала у кульок на викидування чоботи, ніби ще такі симпатичні, мало що вже порепались тут і там😅, згадала одне: подумай чи ті чоботи пасують до тебе із твого кращого життя і все стало яснісінько зразу) На викид!!
Ви мене мотивували на радикальні міри😁Успіхів вам і вашому каналу! 🤗
@@_Oryslava це ідеальне питання!)) так, ми всі вартуємо найкращого для себе і бути найкращою версією себе самих🥰
Дякую, цікаві роздуми! З вазонами і одягом я якось розібралася, а от щодо іншого - важко) А що робити з химерними подарунками? Не приймати чи приймати і викидати - якось вороже вигладає)
Дякую. Так, слушне питання.
Думаю варто мати готовий список бажаного і кожен бажаючий може вибрати собі на свій гаманець і бути впевненим що здійснив мою мрію)
Так буде чесно і всім комфортно )
Добрий день.
Цікава тема.
Вже давно хочу це більш детальніше вивчити.
Але такий тихий звук, важко слухати....
Дякую.
Так, зі звуком була трохи халепа. Може спробуйте слухати з телефону?
Я пізніше купила мікрофон, мало б допомогти.
Вітаю. Як ви відноситесь до "Передсмертного прибирання"?
Вітаю навзаєм)
Добре відношуся до будь якого прибирання)
В наступних відео про це теж згадую…
Нічого не чутно
Мені шкода. Наразі я маю ті гаджети які маю. Буду думати як покращити якість, дякую
Дуже слабий звук
Дякую, вже зрозуміла, працюю над виправленням