Ще класний принцип у суспільстві: років десь до 16-17 - "ніяких хлопців! Щоб не дай Боже! Треба думати про навчання!"... 18 років і старше - "ну що там? Коли вже заміж? Часіки тІкають" 🤔
я особливо добре запамятала момент цього переключення - у мене це сталося рівно коли мені виповнилося 16 - зранку батьки привітали фразою можно вже якщо шо і народити. мама дуже переживала бо сама пізно народила. Але згодом попустило і чим старша я стаю тим менше до мене чіпляються. мама вже змирилася що я сама якось своє життя проживу без оцього всього давай рожай.
У день св. Валентина викладу сердечком корм своєму коту, піду в клуб анонімних сінглерів і зроблю зізнання: "Мені 40, і мені комфортно з собою і зі своїм котом".
Дуже сильно впливає на не до кінця сформоване світобачення молодої дівчини або хлопця аб'юзивне відношення старшого покоління в сім'ї: коли в школі, в університеті ти ще не маєш право бути з протилежною статтю (або своєю) у стосунках, а от червень місяць після захисту диплому.... і понеслось! "А хлопець (дівчина) є?", " А коли заміжжя (одруження)?", " А чого чекаєш? А часіки тікають!!" Дуже хочеться, щоб це відношення змінилось! Щоб це був ВЛАСНИЙ усвідомлений вибір кожної людини, а не спільний вибір загалу замість конкретної людини! Дякую, дівчата, дуже тригерна тема, особливо, коли вже досягнув певних кар'єрних висот і ніби маєш власне право на вибір (бо вже повнолітня), а тобі його нав'язують! Дякую!!
Я одна з тих небагатьох дівчаток, яким мами, бабусі, тітки і дядьки говорили: забудь про одруження і дітей, завжди встигнеш, головне - щоб ти вивчилася і зробила собі кар'єру, і була самостійною і незалежною, і навіть не вздумай народжувати дітей у 20, бо будеш жаліти 🤣🤣 Вони ще тоді вловлювали весь абсурд оцих голівудсько-принцесних меседжів про цінність жінки виключно в шлюбі і романтичність будь-яких стосунків. Загалом романтизують не лише стосунки, а й те, як люди закохуються і за що люблять одне одного. Дуже часто чую думку, що головне - це зовнішність (якщо берем рівних за статками людей), а те, який у людини характер, емоційне здоров'я, чи є спільні інтереси абощо, це все відсовується на останній план. А потім говорять, що статистика розлучень у демократичних країнах шалена, бо бачите - люди не цінують традиційну родину. Спочатку ви своєю абсолютно тупою голівудською пропагандою підміняєте статевий потяг на кохання, а потім дивуєтеся, чому люди не вживаються разом. ❤️🔥 ПалаЄ ❤️🔥
Ото Ви щаслива людина, що змалечку це зрозуміли!!! Шануйте своїх родичів, бо вони Вас шалено люблять і поважають як особистість! А я ось днями спілкувалася з учнями про те, що в житті важливе. Сидить трійко таких: двоє з восьмого класу й одна краля з шостого. І хлопець починає мені доводити, що невдовзі треба буде повернути рабство, бо, мовляв, забагато дітей народжують - то куди їх усіх дівати? Е, ні, кажу. Зажди. Та й питаю дівчат про те, чи хочуть вони мати дітей і коли саме, якщо так. Обидві зразу: ну, я спочатку кар'єру собі зроблю, щоб ту дитину забезпечувати... А, питаю, хіба ж не чоловік її забезпечувати має? Вони обидві аж підскочили через обурення й узялися пояснювати, що на чоловіків нині жодної надії, що жінки вже зараз можуть самі будувати бізнес тощо. А я стою, дивлюся на них - і мені так приєееееееемно на серці стає! Наша молодь уже трохи инакше мислить, аніж мислили наші батьки. Тим паче, що всі підлітки, з котрими я зараз працюю, як одне твердять, що з лиця води не пити і що економічна база важливіша для сім'ї, ніж думка оточення. Ці люди вже можуть бути справді щасливі, бо чітко тямлять, чого й навіщо хочуть!
мені майже 22 і я жодного разу не була в стосунках. інколи мене це пригнічує. але почула тут думку, яка дуже сильно мені резонує. я краще побуду сама, ніж з абикимось. і та, як це треба себе не любити, щоб бути з людиною, яку треба терпіти?
Мені 26 і я теж ніколи не була в стосунках. Дякувати Богу, що мої батьки притомні щодо цього, може тут грає роль нещасливі шлюби в родині і знайомих. І звичайно я наслухалася за весь час від родичів, знайомих і незнайомих людей.
І мені теж інколи хочеться щоб біля мене хтось був, але я не кидаюся на першого ліпшого. Мене дивувало в школі, як одна моя знайома розказувала як вона зустрічалася з хлопцями, мені здається це для неї був спорт, не в плані сексу, а просто "симпатичний - пішли на побачення", позустрічалися пару тижнів і вже все, інший хлопець. І щось було в наших розмовах таке, що ніби "Як, ти не зустрічаєшся ні з ким?". А для чого, якщо тебе хлопець не заводить сексуально, а про емоції чи самий внутрішній світ там мова і не йшла, то для чого ці побачення? Просто перебирати як овочі на базарі який кращий? 😂
У мене був досвід стосунків, де я терпіла, а хлопець тиснув на жалість, коли я намагалась піти. Ви на 100% праві - це про неповагу і низьку самооцінку. І не треба так)) краще побути без стосунків, це справді ок.
Гарна дівчина вроді по фото.. Дивно чому перебирати і тягнути.. В 30 потім будеш вже підбирати що небудь.. Тому краще пробуй зараз, пасивно шукай... Самій бути не варіант
цей день харив ще з дитинства) приходиш ти така в школу, а там всі носяться з валентинками. вчителі питають, ну що, хто скільки назбирав) перші красуні вже не знають куди їх пхати, бо багато надарували, а ти (повненька дівчинка в джинсах та кофтинці з хлопчачого магазинчику😄) сидиш з однією від подруги, а класний керівник така дивиться на тебе співчутливо і каже: "не переживай! хочеш я тобі теж подарую?"😂😂😂 Дівчата, дякую вам! ви круті) щотижня з нетерпінням чекаю ваші випуски)❤🔥
Ага, ще був поштовий стіл для валентинок і відправляли їх одній одній подруги 😏 уявляю який то окремий стрес був для хлопців, бо дівчата від них вимагали ті валентинки, кохання нікому не потрібно було, тільки образ захоплення
Теж був загальний стіл з валентинками в школі, і мені хтось прислав, це було мило, поки я не відкрила і не прочитала неприємні слова про свою зовнішність від свого однокласника %) Пізніше в інституті подружки дарували ті валентинки, розумію, що хочеться зробити цим приємно, але дивно виглядає.
На останній зустрічі із батьками хлопця: "Або женіться, або розходьтеся, нашо оце ходити, що ви виходите? Вже 6 років, всьо можна було поняти". Я пояснила свою позицію: чайлдфрі і проти шлюбу, але. Поради повторилися ще під час застілля декілька разів у вигляді тостів, причому форма була така: "Мені на ювілей (бабця, 70 років) бажали женити онука і дочекатися правнуків і я хочу, щоб це здійснилося". Коштом твоєї вагіни, я впевнена, додавала вона подумки. Як виявилося пізніше, їй здалося, що мені буде приємно почути таку "підтримку", бо ж кожна дівчинка уявляє себе нареченою. АУєть. В цій ситуації намоталося декілька кіл. Кіл пекла. 1. Жодної поваги до людини, до якої ти звертаєшся. 2. Жодної поваги до позиції людини, яку вона озвучила після твого хамського звертання. 3. Жодної поваги до людини 2.0, коли весь вечір продовжуєш "підтримувати" свою жертву вже після прояснення ситуації. 4. Жодної поваги до себе, бо хто ж тоді ти така, якщо біжиш виконувати те, що тобі бажають інші люди, навіть не ти сама собі? Чи це просто легенда і гарний спосіб натиснути масивністю суспільства? 5. Жодної поваги до власного онука, якому ти на його зауваження "Бабусю, це наша справа", відповіла: "Ні, не ваша!". Та й таке.
На жаль, рідні, які загадують собі на дні народження онуків-племінників-кого там ще часто не здатні усвідомити, що проявляють таким чином зневагу. Бо вони самі виросли в оточенні, де це було нормою🤷♀️
ще тригерить слово половинка, саме по собі воно викликає асоціацію з чимось неповноцінним. Всім кажу, що я не дупа і не пігулка , шоб мати другу половинку. А з іншого боку, коли ти без пари, то ти є одним цілим, значить ніяк не залежиш від іншого, це мені якось навіть більше подобається. Дівчата, ви круті, продовжуйте розкривати важливі теми, цьом 😘
дякую! хоч я і сама в шлюбі, мене дратує перевищена увага до стосунків і сприйняття дружини, як обслуги. я раніше не звертала уваги, як какзала подругам "ти чоловікові вечерю зготувала?", а тепер, коли моя мама в мене питає, чи погодувала я Максіка, я зрозуміла наскільки це тупе формулювання. виявилось, що чоловік це самостійна людина, яка, коли хоче їсти - купує продукти, готує, замоляє їжу (і собі і мені)))). але виявилось, що розуміння то півсправи. скільки ще часу я витрачу на своє виховання, аби не відчувати провину, що не проводжаю чоловіка на роботу, бо маю інший графік, що не турбуюсь про його сніданок звечора, бо він поспішає, що не мию посуд, бо не люблю то робити.... І найголовніше я відчуваю муки сумління, не тому що він хоче сніданків і митого посуду (він не має мене за покоївку), а тому що наші батьки бачуть в такій моделі істинне щастя. (смайлік зі сльзками) на жаль, мама, замість того чи погодувала я Максіка, не цікавиться, чи встигаю я за день виконати роботу, яку планувала, чи не підводжу я клієнтів, чи все мені вдається в моїх проектах.... при цьому ніхто не відміняє, що я маю працювати. корочше все ти маєш робити сама, але в стосунках. ти маєш бути вдячна чолоікові, які поможе тобі запліднитись (смайлік сердечко) Еммо та Яно, дякую, що робите таку важливу справу! Бути в стосунках чи не бути -- це не добре і не погано, це просто статуси, які не потребують оцінки.
Те, що ви вже зрозуміли, чию програму маєте виконувати (не свою) - це вже круто! Не картайте себе за те, що хочете жити своїм життям, а не класти його на те, аби догодити іншим🔥
недавно влаштувалася на роботу з графіком 10.00-19.00. Перше питання моєї бабусі: "А коли ж ти будеш готувати, щоб кормити чоловіка?". Тобто серйозно??? Нікого не колише, що я влаштувалася на круту роботу з високою зарплатнею, головне "а коли ж ти будеш готувати"
@@idenversio19 вітаю з новою крутою роботою!! Бажаю, щоб вам вистачало часу на себе з таким графіком 💚 Я вас дуже розумію. Ви не одна така. Я чула про такий концепт, що на такі питання треба давати неочікувані відповіді, щоб збити з пантелику людину. Я інколи намагаюсь так відповідати мамі чи бабусі, але рідко маю стільки терпіння.
Зараз на нетфлікс є мультсеріал “Disenchantment”, про принцесу яка не хоче виходити заміж за принца, якого вона не обирала, він загалом не для дітей, але прикольно бачити таких персонажів)
Ще мені здається, цей стереотип почали розвінчувати в мульті Шрек) там тролили різні казки) Але цей, про який ви говорите, це вроді від творців Сімпсонів? Бачила заставку, але не дивилась ще) треба глянути
І щодо Попелюшки - мене тригерить як її постійно невірно інтерпретують (хоча загалом казки на данний момент можна розбирати і розбирати): 1. Нічого не робить з жорстоким поводженням - потрібно враховувати її обставини і час життя - або терпи і май мінімальний прихисток і щось їсти або викинуть на вулицю де помреш з голоду чи будеш повією чи згинеш прачкою (вибір можливості роботи для самотньої незахищеної дівчини був невеликий) 2. Архетип бідна нещасна стала принцесою - чомусь всі забувають що її батько дворянин і початок свого дитинства вона виховувалась в хороших умовах, з і стандартними речами - вчили танцювати, манерам, ніжності і т.п. І так, останні роки то були жесть і якби вона там лишилась то невдовзі перетворилась на жалюгідну особу 3. Вона не хтіла на бал щоб познайомитись з принцем і вийти заміж. Вона хотіла на бал як на свято - надзвичайний вихідний серед жахливого життя, потанцювати, вдягти гарний одяг, відчути себе симпатичною молодою дівчиною а не служницею, відтворити мрію мертвих батьків - які хотіли побачити її перший бал (в ті часи то була важлива подія) Ну і це так, лиш по основах) Щодо зовнішності - правда - зарав на милу красуню - але ще раз, на той час то був мабуть єдиний особистий капітал дівчини. Да і зараз, суб'єктивізацію ніхто не відмінив)
Ну, це вже може в 30 років можна так інтерпретувати) а я, і купа моїх ровесниць в наших 8, бачили зв'язок бал - принц, бо сама для задоволення вона там не танцювала, про мрію батьків не згадувала, а зразу показали її любовну лінію з принцом.
@@yanabanana5086 це якщо відразу мультиеи дивитись, а якщо в дитинстві перечитати спочатку італійські казки (не самі гуманні, зі своєю Попелюшкою), далі германські і паралельно українські то потім мультик про Попелюшку сприймала як щось гарненькоцікаве але коли розказували по її мрію вийти за принца - з певним здивуванням)
@@Надія-7 може й так. Я дивилась Попелюшку в дуже ранньому віці. Тоді ще не дуже читала) зараз розумію, що по оригіналах казок більше підходить жахи знімати, аніж мульти)
дякую - вийшло дуже терапевтично) я окрім відчуття неповноцінності зі сторони соціума ще відчуваю якусь девольвацію себе - особливо коли на день народження у 22 чула вітання "знайди мільйонера", а у 28 - "та вже кого-небудь знайди".
Як же круто, що ви є! Безліч дівчат не муситимуть продиратися через весь той кисіль соціальних стереотипів і отримувати психотравми як я колись. Не зупиняйтесь, чекаю кожен ваш випуск.
Ось ніколи не любила це "свято". Цілком повноцінно себе почувала будучи single, а зараз в 32 так само повноцінно почуваю себе в стосунках. Вважаю, що в обох випадках є свої переваги. А закоханою і коханою варто почуватися частіше, ніж один день в рік. Дякую за випуск! Ви чудові!
Мені подобається День Валентина, навіть попри те, що я ніколи не отримувала подарунки в цей день і ніколи не святкувала. Лютий - паскудний місяць, і всі ці квіточки-сердечка довкола хоч трохи розбавляють атмосферу )))
На особистому досвіді розумію про що ви говорите, до 35 не мала довгих романтичних стосунків, та постійно чула від близьких та не дуже людей, коментарі на тему мого особистого життя))) а зараз чую питання про відсутність дітей... чекаю на новий випуск.
Співзвучна з Вами. Як тільки ти задовольняєш першу вимогу консервативного суспільства щодо парності і знімаєш певне таврування, воно висуває наступні вимоги і маєш брати наступну висоту, а потім наступну і наступну. А хочеться просто бути самим собою
А ми з чоловіком 5 років у шлюбі. Нам обом по 34 роки і у нас немає дітей. І це питання нас переслідує повсюди від батьків до друзів і роботи, а ще фрази про годинник, що тікає... 🤯 І це мене невимовно бісить🤬
Дуже дякую за це чудове обговорення Дня Святого Валентина та тиску, який відчувають ті, хто не в стосунках! Дуже важливо, що ви піднімаєте тему самодостатності і показуєте, що насолоджуватися життям можна незалежно від статусу. Ви змушуєте замислитися про те, як суспільство формує наші цінності і очікування. Атмосфера легкості та позитиву в цьому відео - саме те, що допомагає пережити ці лютневі дні з посмішкою. Продовжуйте радувати своїми випусками, вони надихають!
Хоч мені не довелося відчути натиску суспільства через те, що в мене не має пари(оскільки я досить рано вийшла заміж та перебуваю досі у шлюбі) я кожного для відчуваю натиск через те, що не маю дітей. При будь якій нагоді я чую, що я неповноцінна жінка, оскільки в свої 24 не створила "повноцінну сім'ю". І життя не має сенсу поки в ньому немає дітей. Дуже сподіваюся почути вашу думку з природу такої ситуації! Відчуваю що я така не одна😅 Ще раз дякую, дівчата за вашу працю і бажаю вашому каналу процвітання!
Ой , ох уж ці невиховані люди що пхають свого носа в чуже життя. Я в стосунках 10 років, мені 31 , мине одружились , не маємо дітей, і не ігнорувати авжди живемо разом бо нам так ок, працюємо над проектами та розвитком. І скільки ж разів нам намагались ось це :" додави його а то він ніколи не наважиться" , " ми уже з твоєю молодшою сестрою побрались і народили , а ви коли, давайте ти ж старша " " бабусі треба ще онуків" " а чому? А коли?" Люди ніколи не думають чомусь що це може бути сенситивна тема, особливо про діток, коротше від таких в мене палає вже другий десяток 🤪😂😂 ябажаю вам щоб все було як хочете ви , а невихованих навколо було поменше
Дякую. З усім згодна. Ще хочу відмітити, що суспільство вимагає від жінок і тисне вийти заміж, але коли жінка вже розлучилася, то і вимоги до неї стають меншими. Типу, сходила заміж - програму виконала, молодець. Це схоже ніби нещасливі заміжні жінки, що бояться щось змінити, створили навколо заміжжя якийсь культ, щоб, не дай Боже, молоді дівчата не були щасливими без заміжжя.
Та ні, коли жінка розлучається, то її осуджують, мовляв, позор сім'ї, просто у селах це більш присутнє ніж у містах. І так триває кілька років, а вже потім включається режим "ну, хоч сходила заміж"
погоджуюся. мама розповідала, що в нашому селі є навіть такий вираз "знятися з учота", тобто побувати заміжньою, розлучитися, а далі жити як заманеться без докорів суспільства. а якщо живеш так ДО шлюбу - страшне, розпусниця!
Дуже люблю мультфільм «Відважна», де принцесі насаджують тему потрібності шлюбу, але вона прямо заявляє, що не готова до цього і не буде одружуватись. Звісно, сімейні цінності там також зачеплені) Одним словом, мультфільм вартий не одного перегляду!
А я його не люблю, бо героїня отруїла маму через власні примхи. Вона занадто інфантильна, і у мене від неї тригерить. Хоча я і згодна з її позицією щодо шлюбу.
Дівчата, дуже дякую за відео. Взагалі буває по-іншому. Вза.га.лі. От я сингл, а хочеться казати Вільна))) і не те шо не вкурвлює це свято, я чекаю на нього як і всі) бо в мене роман із собою, роман із життям)) замовлю собі суші, закутаюся в пледа і буду святкувати те що обирю себе. А ще в мене дитині тори роки. І ніфіга неповноцінного не відчуваю. Навпаки, я потужна, такі жінки потужні. Круті. І взагалі не тригиряться на цей день)
Зрештою, бути синглом - це не про те щоб хотіти/не хотіти бути з кимось, це про те, щоб не бути з ким попало) І такий досвід буває приємним і корисним для душевної гармонії
Мені певно пощастило мати хорошу вчительку молодших класів, яка батькам казала, що валентинки всі готують всім. Отож кожен мав по 32 валентинки, цілий пакетик, бо для нас це було свято дружби, а ми ж клас - єдиний колектив💪 Напевно завдяки цьому я ніколи не відчувала щемлячого почуття самотності, що я не така, бо я сингл. І досі дивлюсь на валентинки з радістю та асоціації суто тільки з романтичними стосунками немає. Для мене це свято любові загалом ❤️
Мої батьки з дитинства святкували зі мною цей день як просто день Любові, між усіма, до всіх, до себе... І я завжди так вітаю усіх навколо і можу вільно сказати усім тим, кого люблю, що їх люблю, бо в інші дні або туплю або соромлюсь))
Щодо Рапунцель, я цю історію вже сприймаю через новий діснеївмький мультик. Там Рапунцель показали особистістю і вже не принц - вор, звичайний хлопець, який через пригоди пізнає Рапунцель, закохується так, та в кінці історія закінчується воз‘єднанням героїні з батьками, а кохання з хлопцем вже потім.
Я заміжня уже 9 років, чоловік про день св В ніколи нічого не знав і знати не хоче,😂, а квіти і цукерки купує мені коли сам придумає, і все чудово. Згодна, що це «свято» - чиста комерція. Погоджуюся з усім, що ви кажете! Знайшла ваш канал за порадою прекрасної Рагулівни Тетяни Микитенко!😉😘
Дякую за випуск! Особисто палає від популярності Дня св. Валентина в школах: коли ДІТЯМ нав'язують обов'язкову парність. Я сама колись брала участь в організації "шкільного Валентина" й ми дуже раділи саме веселій активності, а не її концепції як такій. Зараз усвідомлюю, що краще ж давати дітям можливість організовувати події, які розвивають їх таланти і здібності.
@@palaye в Каті Бльостки бачила, що в американській школі, куди ходять її діти, дарують валентинки всім дітям, є спеціальні набори навіть, а якщо хочеш комусь окремо, даруй в особистий час
"Коли мені було 30 років" - ват? Думала, вам десь 20 з гаком)) до слова, чекаю випуск про ейджизм) ну і 8 березня не за горами 😄 І ще дуже цікаво було б послухати на тему веганства, захисту тварин і природи.
бісить, що я маю хотіти 101 троянду у цей день та взагалі чекати на якісь подарунки (а мій чоловік має купувати мені айфон чи діаманти). у всіх викликають шок і нерозуміння мої слова про те, що ми не робимо обов'язкових подарунків один одному навіть на день народження. всім чомусь дуже хочеться мене пожаліти, а не порадіти, що ми дві дорослі людини, які можуть дати раду своїм бажанням та самостійно їх задовольнити
Молодці дівчата що піднімаєте непрості теми! Гарний вийшов випуск, хоча у підсумку я так зрозумів що вам палає не так від самого Валлентина, як від комерціалізації забобонів :) (і я вас розумію -- знали б ви як мене вибішує те що дівчатка мають бути в рожевому.... оооо, нема слів... і рожеві дупи на валентина в тому ж списку) p.s. в нашій мові є слова одинак/одиначка, які здається достатньо нейтральні щоб використовувати замість single.
Для мене день Валентина був випробування навіть, коли я була у парі!🤯 Іноді за тиждень і в той день хочеться десь сховатися, бо таке відчуття, що на тебе дивляться, як на неповноцінну, бо "в такий день!" - ти "ніби" одинока (або одинокий)!🤦
Дяка за розкриття такої надважливої теми. Я думаю одна з причин такого тиску на жінок це міф про те що єдине щастя жінки - діти. Тобто, чоловік і в 50+ може мати дітей. А от жінки не часто на це спроможні і готові. І цим текстом я взагалі не виправдовую такого відношення. Скоріше, певно, підтверджую ваші слова, що також палає і від заяв про "єдине щастя жінки - діти" Стососвно теми, наприклад коли розійшлася з хлопцем, мене засуджували що я надто категорична і взагалі, а хто зна, може це моє єдине щастя в житті. А мені на хвилиночку, було 18 років і це були мої перші тривалі стосунки. І уже все, чомусь суспільством вважалося що я вже маю хотіти з ним одружитись. Я пам'ятаю як я з одних відносин одразу стрибала в інші бо дуже боялася бути самотньою. Начебто це як захворіти на якусь страшну хворобу, про яку ще й соромно зізнатись. Тобто, коли я розуміла що мене не влаштовують відносини, спочатку було дуже багато стресу і провини через бажання розійтися, а потім стрес від страху залишитись самотньою і думки про те що тре скоріше собі претендента нового шукати(((( І, якщо чесно, зараз я хоч і одружена і маю двох дітей, але розумію що це не єдине щастя, що є багато такого, чого мені хочеться ще. І тут теж зустрічаюся з фразами "та що тобі ще треба? чоловік кохає. діточки здорові. квартиру маєте." агрррр П.с. ну і стосовно самого свята. Ніколи його не виділяла як щось особливе. Для мене це лише додатковий привід, наприклад, влаштувати романтичну вечерю. Але не більше. А от в шкільні роки не отримати валентинку це була справжня трагедія. Дуже важко... принизливо і самотньо почувалася.
Ох, цей день Валентина буде випробуванням, бо кілька тижнів тому в мене закінчилися стосунки, що тривали більше 8 років) і вже ця реклама усюди, хайп щодо свята - ммм😐все, що треба, для ментальної стабільності)
За останні 150-170 років, що дуже мало для історії, ми перейшли від демографічної кризи до демографічного вибуху, цьому посприяло багато чинників. Так що, а ні Single, а ні ЛГБТ, а ні чаілдфрі- не віршують проблеми перенаселення 😂 Дівчата, ви чудові 💋 Подобається усе 😍
Це стосується (перенаселення) певних регіонів планети, але не в Україні. І, нажаль, демографічний прогноз та тенденції для нашої країни є невтішними...
@@yaroslavpqqq5846 я чекала, що хтось таке напише і я з вами згодна, але сучасні проблеми потребують сучасних рішень, і комплекс меншовартості нав'язаний одиноким, або бездітним-не є вирішенням 🍀
В радянські часи така історія була зі святом 8 березня. Обов'язково було поздоровляти жінок. І на роботі завжди всіх цікавило, що ж тобі подарував чоловік або хлопець. І якщо не було у тебе пари і ти отримуєш поздоровлення тільки від колег, то було відчуття якоїсь ущербності.
о, згадую як мій брат, котрий був у парі і знав, що була signle, раптом написав мені 14 лютого (хоча ми не те щоб часто спілкуємося). "А ти що не святкуєш сьогодні? А чому? Що нікого не маєш?", і коли я агресією відреагувала на це повідомлення сказав, що я "зазналася, бо він же просто питає і турбується". І ще я помітила, що мої родичі і батьки почали краще ставитися до мене і серйозніше мене сприймати після того, як у мене з'явилися довготривалі стосунки. Вони частіше очікують мене в гості і краще прислухаються тепер до моєї думки.
Дякую, що ви такі кльові! Мені здається, що День Святого Валентина тисне на всіх без виключень. Коли я була сінгл, на мене тиснули сердечки, всілякі парні штуки і весь цей романтичний мерч і фльор довкола. Зараз я в стосунках, і все це і досі тисне. Тільки тепер я чомусь маю брати активну участь у цьому карнавалі. Також чекаю на випуск про речі які тиснуть на людей в стосунках. Слухаючи ваші роздуми, пригадала історію, яка зі мною трапилась на сімейному застіллі. Я була на той момент в стосунках, може рік, і якась мамина подруга поцікавилась в мене чому це я не заміжня. Але найбільше, що мене вразило, це формулювання "Чи тебе не беруть?". Наче я прострочений йогурт на полиці супермаркету.
Це нав’язливе бажання бути в відносинах, в шлюбі передається від матері до дочки. «Щасливою можна бути лише заміжньою, і з 2-3 дітьми» І нікого не цікавить що ти не готова, що в тебе інші життєві пріоритети😒. Рахують роки, називають «стара діва», «нікому не потрібна». І вкінці кінців це ламає тебе, всі казали що нещасною будеш лише самотньою, а ти вийшла заміж і відчуваєш себе одинокою і невдахою.😟
В тему до "шлюб як сенс життя жінки" - мене колись колишній серйозно спитав, чи ми жінки можемо взагалі комусь відмовити, якщо нам роблять пропозицію... (Фейспалм емоджі) Типу це для нас найбільша цінність і ми готові брати кого-завгодно, лиш би пропонував🙃
Велике дякую за випуск ❤️ Насправді ви робите дуже класну та потрібну роботу обговорюючи теми типу таких, бо, наприклад, я ніколи не була в стосунках, і насправді мене це не дуже хвилює, але кожен раз всі ніби відчувають зобов'язання сказати мені, що все буде добре, що я ще когось найду і це дуже б'є по і так не високій самооцінці, ніби кажучи, що я неповноцінна, недолюдина і що потрібно обов'язково когось мати як не зараз, то в майбутньому. І от після таких слів, те що мене не хвилювало, стає справжньою трагедією і тригером до самокопання, хоча я і сама розумію, що навіть якщо у мене хтось буде, я навряд чи зможу з цією людиною вжитися, і ,скоріш за все, погоджуся лиш на "виїзні" відносини👹
Ви - людина, незалежно від того, чи є хтось поруч. Ви не чиясь половинка чи четвертинка, а цілісна особистість. Не давайте нікому змусити вас у цьому сумніватись😉
Ми на цей день святого валентина списались із колишнім, насварились на всю цю істерію навколо цього свята, яка змушує відчувати себе менш цінним, і вирішили кожен собі окремо замовити мак-меню у глово. Тож моя святкова вечеря була в затишку дому, із смачним джанкфудом та переглядом цікавого фільму вдома НА САМОТІ. І це було прекрасно, я вам скажу! Я встигла до війни насолодитися трьома речима у найприємнішій комбінації, до чого більше не маю доступу: мак+глово+затишок мого прекрасного дому. Це була перемога, бо я перестала себе відчувати мізерною тіко через те, що не маю побачення, а робила речі, які принесли мені задоволення. Ще й морозивком заполірнула зверху 😊
Чудові!!!! Розумні! Я щаслива, що таки розумні молоді люди існують та несуть такі прекрасні месенджі! А мене бісить 8 Березня у варіанті, який існує в Україні. Ненавиділа це свято через об‘язалівку та тому, що жінки вітають жінок; всі директори сходять з розуму чернз дарунки своїх колегам, партнерам, клієнтам і так далі! Всі вчителя мають бути задаровані та обціловані, але не дітьми, а їхніми батьками. Вже просто листів очка від дитини не прокатить. Ну, ви самі це, мабуть, знаєте.
Дуже дякую за випуск! Із самого початку свого свідомого віку, коли зрозуміла історію і підґрунтя цього свята -- воно мені блювотне й мені від нього палає. Цього року я сінґл і мені норм, ніхто нічого не дарував, я у своїй бульбашці й ніхто ніяких претензій до мене як до сінґли не мав. АЛЕ. Комерціалізація -- то смерть. До мене стільки різноманітної реклами долітало й тематичних постів, як не було до нового року. Реально враження, що свято, яке по ідеї мало б святкувати чудові стосунки між людьми (якщо вони справді чудові), існує лише для того, щоб усі маркетологи на світі саме в цей день максимально активували. При тому половина реклами абсолютно сексистська, а половина -- навіть не старається, просто каже "от є свято -- купуйте у нас/даруємо знижки". Палає безмежно. Дякую ще раз, що розклали цю дурню на деталі й пояснюєте тим, хто вас дивиться, що ок бути самими й ок не хотіти в цей день щось святкувати!
Навіть в парі, бувають «щасливі» і «нещасливі» дні. Бувають різні моменти, бувають різні ситуації. І думаю , нормально часом себе почувати щасливим чи нещасливим і в парі і без пари. Навіть близькі люди часом роблять нас дуже нещасливими. Але іноді це триває хвилину , а іноді пів життя.
Мені подобається день святого Валентина) я взагалі за любий кіпіш!) але все те, що ви дівчата говорите це 100% вірно! Дуже подобається вас слухати, як гарно, що я вас знайшла 😊
безмежна дяка вам! завдяки вашому контенту нарешті почала розуміти, що з моїми переконаннями у голові все ок. бо коли живеш у патріархальному суспільстві і в рекомендаціях постійно вискакують якісь «ССАТЬЇВЦІ», «МАЗУРАШІВЦІ» та ін. непотріб - хочеш-не-хочеш, але починає закрадатись думка, що ти (а не хтось інший!) робиш щось не так і мислиш якось не так. така ж ситуація і з 14-им лютого. усі знайомі сінґли були вимушені прикидатися, що їх «самотність» - результат їх вибору, а не те, що з ними, бідненькими, сталось. але згодом, у діалозі, виявляється, що це дійсно їх бажання. просто в нашому суспільстві так «не прийнято!»
Обожнюю вас!!! А щодо демографії, то мені в здається, що завжди будуть ті, хто народжуватиме,а будуть ті, хто-ні! І це абсолютно нормально. Планета і ресурси-не гумові.
Дякую вам за це відео! Я впевнена що більшість дівчат/жінок стикалася з озвученими тут наративами. Мене неймовірно тригерить, коли на мою заяву про те, що я не хочу заводити дітей батьки мені говорять "Нічого, ще переростеш!". Найгірше що, в більшості своїй чоловіки не відчувають подібного тиску від суспільства і глибоко переконані, що "всє баби хатят только замуж, рожать детей і сідеть у мужа на шєе". Ну звісно жінки будуть хотіти заміж, аби тільки в їх оточенні не тикали на них пальцями...!
Дякую дівчата за ефір! Другий тиждень і надактуальна тема для мене, можна сказати "балуєте"))) я заміжня, але ось ця суспільна гарячка у лютому-березні мене дратує. Мені говорять в тебе просто чоловік не романтичний, ага ми просто адекватні - у нас романтична вечеря коми ми хочемо, а не коли календар підказав!
коли мені виповнилось 20 років всі мої родичи, наче з одного сайту читали побажання, бажали мені чоловіка заможного та гарного, але ні один не побажав гарної роботи чи кар'єрних здобутків 🤨 та бажали мені гарних діточок (агов мені все ще 20 і я вважаю, що я занадто молода для цієї катастрофи) тож мені навязували лише те, що вважали прям шикарним здобутком у житті кожної молодої дівчини
Дівчатка, дякую вам за цей вируск від людини, яка буда 12 років у шлюбі і розлучилася))). Саммооодостатність, от де шлях до щастя, а не віник квітів на 14 лютого)))
Мені завжди здавалось, що це миле "свято" для підлітків, у яких пубертат, гормони і отетовсьо, і вони одержують привід надсилати одне одному милі анонімні листівки-валентинки і хіхікати, їх одержуючи. І що власне закінчення пубертату знаменує вікову межу для святкування цього дня "всерйоз"
Клас! Дякую за вашу працю. Ви відкриваєте очі на те, що довго тліло всередині. Моральний тиск від того, що якщо ти сама - то ти якась не така й "недо-" скільки б ти не вчилася, чого б не досягла дуже сильний
Вважаю, що не може бути більш романтичним і тематичним святкування, ніж святкування будь-якого свята чи дня всесвітнього дня в компанії з собою, чи з подоругою, чи з сестрою - особисто я кайфую. Така живеш, навчаєшся, працюєш, розвиваєшся і... вирішуєш відсвяткувати вівторок, бо тобі так хочеться😍😍😍
Для чоловіків, які вчасно не одружились в українському селі всеж є слова на їх означення, наприклад "курій", "патик" і так далі. Плюс вони не мали статусу в селі і були поза чоловічим гуртом, або на найнижчому рівні його, бо вважався не повноцінним. 😊
Ага, це точно. Навіть у колі друзів і знайомих чоловіків мене теж вважають якимось неповноцінним, бо мені 29, а я ще неодружений і не маю стосунків із дівчиною. Навіть трохи ставлення зневажливе якесь.
@@yasmeen8619 ну в мене чоловік з тернопільщини, то в них патиками неодружених чоловіків називають, а у мене на житомирщині куріями. А в етнографічних розвідках Вовка, Шухевича і більш пізніх, простежується це зневажливе ставлення до нежонатих, як до неповноціних членів чоловічої спільноти, хоч воно й не таке жорстке, як до жінок.
Дуже рада, що ви робите чимраз довші випуски. Помітила, що вже кілька відео поспіль, побачивши анонс, вражена актуальністю і заінтригована. Ніколи не святкувала день Святого Валентина, хоч маю тривалі стосунки. Думаю, причиною цьому те, наскільки негативним був мій досвід у підлітковому віці. Бо в школі тема валентинок просувалася дуже активно, навіть з боку адміністрації. Ніби це така мила-мила гра - скільком хлопчиськам ти подобаєшся, скільки відкриточок отримала подружка і т. д. При цьому хлопців це особливо не зачіпало, бо вони могли "організувати" собі побачення або віднестися до свята презирливо. Дівчата ж не могли запросити когось на побачення самі, бо це "стидно", а якщо висловлювали байдужість до свята, то вважалися просто невдахами, які не хочуть зізнаватися в своєму горі.
День Валентина -чудове комерційне свято. І нажаль, все що показують по телику, і в сракограмі це теж лише реклама яка штовхає витрачати бабки. В парі такі свята мають бути не лише один раз в році. Не лише раз в році треба кохати і дбати один про одного. Насправді, в сучасному світі, велике щастя зустріти людину з якою вдається прожити життя і пізнати кохання. Дякую, дівчатка чудовий і як завжди , потрібний випуск. Особливо для підлітків. А ще дуже тішить , що з кожним випуском у вас все більше підписників! Так тримати!🔥🔥🔥
Гарний випуск дякую, важливо бути цікавим собі і жити в гармонії в першу чергу з собою. А не старатися виправдати очікування оточуючих, які по суті нічого не знають про тебе.
Дякую за випуск) Дівчата, з Шреком не згодна, бо мультику 20 років, а в ньому принцеса обирає людоїда, болото і кохання замість принца, замку і статусу😉
Підтримую) і взагалі, їй від початку потрібен був принц аби просто повернутися до нормального життя в одній подобі та позбавитися від прокляття. А не тому що конче треба було мати хоч якусь пару та престиж від цього)
Дякую за випуск. Я теж часто на 14/02 була сама і дуже переживала через навалу фоток у соцмережах "гляньте-шо-мені-подарували". І так, коли ти ні з ким не зустрічаєшся, тебе або жаліють, або зневажають
навіщо терапія, коли існує цей відос. дякую вам за те, як ви цікаво і комфортно розбираєте цю важливу тему. мені буквально хочеться цей відос наліпити собі на лобі, щоб від мене відстібалися, родичі і всі інші "небайдужі" люди
дякую за це відео. важлива тема. окрім того, що суспільство тисне щодо стосунків і вважають, як мінімум дивним, так ще й багато людей, які (через ці та инші причини) бояться і не можуть бути самодостатніми і не в статусі стосунків. що щасливішими їх ніяк не робить. сподіваюся суспільство буде далі змінюватися і люди зможуть, все більше, приймати себе і навчаться розуміти що саме їх робить щасливими.
Зате вашому котику пощастило, що має дружні стосунки з вами. :-) Класна розмова. Ви чудові. От лиш слово сінгли мені не ок. Асоціюється з піснями. Гадаю, взагалі не слід на людину дивитися крізь призму, що там в неї зі стосунками. Хай хто хоче, та чи той підкреслює свій статус стосунків.
"Я одна, але не нуль!" Крута фраза. Мені 37 і я сінгл. Без дітей, одружена не була. І я кайфую від самореалізації в соціо-культурній сфері. Стосовно наявності партнера - все відбувається всасно. Дякую за чудовий контент, обожнюю ваш канал!
Колись одна моя тітка сказала фразу : «а чому тобі заздрити, ти ж сама а в неї є хлопець» (вирвано з контексту)... Але мені просто шкода мою тітку. Розумію , що це обмеження в її свідомості. Завжди ,з моєю покійною мамою , іронічно жартували фразою: «зате в парі» . Тобто завжди суспільство краще сприймає того хто в парі, або навіть розлучений аніж самотню. Дякую за гостру тему!
Слухайте, ну говорити про те, що Попелюшка нічого не зробила, щоб вийти зі своєї ситуації, - це віктімблеймінг. Не думаю, що від неї можна чекати активних дій після років безвиході та принижень з боку сім'ї. І що, власне, вона мала робити? Загалом дуже крутий випуск, дякую
Про мультики правда і це дуже круто. Я ще в 12 років сказала, що дітей я може і захочу , а заміж ні. Мені на це сказали, що я хвора і більше в голос це не кажи…. Зараз мені 37 і бути незаміжньою з двома дітьми( заміжня спробувала бути двічі) мені просто в кайф!
Дівчата, дякую Вам за працю! Ви чудові!) Всі теми, які Ви висвітлюєте, дуже гострі та цікаві! Зробіть, будь ласка, випуск про Чайлд фрі! Тема про самотність у 40- це просто квіточки, порівняно з відсутністю дітей у шлюбі, у 40 років! І постійні балачки, що на старості нема кому буде водички піднести!)) Ще раз дякую! Бажаю процвітання Вашому каналу!)
Я для себе якось призвичаїлась казати про людей, що не перебувають у партнерських стосунках «сама/сам». Немає цього фьору типу «одинока людина». Так, слово «самотність» утворено від кореня «сам», як й «одинока» від «один». Але все одно якось краще. Тим паче, є досить хороше словосполучення «побути на самоті». А це, до речі, дуже класна річ + слово «самостійність», яке теж утворено від «сам» має виключно позитивне значення))
Дякую за відео❤️. Суспільство нав’язує нам норми, які застаріли у часі. Але у 21 столітті і заміжня жінка може бути самотньою й нещасною, на відміну від одинокої жінки. Те саме стосується і чоловіків.)
Дякую за цю тему. Я вийшла заміж доволі рано, у 22 роки, але мені тоді здавалось, що всі навколо вже заміжні та мають дітей, одна я якась не така. Маю на увазі час до весілля.
![Felix "Unfair" | [Stray Kids : SKZ-PLAYER]](http://i.ytimg.com/vi/Oswujxm2Ag0/mqdefault.jpg)
Я 33-річна сінгл, без дітей та ще й вегетаріанка. Уявляєте, як на родинних святах всі переймаються моєю складною долею?!😂😂😂
Уявляю😂
+ атеїстка
Ще класний принцип у суспільстві: років десь до 16-17 - "ніяких хлопців! Щоб не дай Боже! Треба думати про навчання!"... 18 років і старше - "ну що там? Коли вже заміж? Часіки тІкають" 🤔
В моєму випадку до 20 років то рано бо тре вчитися а після 20 років вже пізно🤣🤣🤣 І взагалі всіх нормальних розібрали 🤦🏽♀️😆
@@ladymorgana527 ага, вік може бути різний, суть не міняється 🙈
я особливо добре запамятала момент цього переключення - у мене це сталося рівно коли мені виповнилося 16 - зранку батьки привітали фразою можно вже якщо шо і народити. мама дуже переживала бо сама пізно народила. Але згодом попустило і чим старша я стаю тим менше до мене чіпляються. мама вже змирилася що я сама якось своє життя проживу без оцього всього давай рожай.
"Краще жити з собою, а не з мудаком", - в цій фразі вся суть. Дякую Вам за гідний контент!
Повністю підтримую!!!
Коли дивилась Моану була приємно здивована, що історія не звелась до любовної лінії між панною у скруті та чуваком який рятує світ
У день св. Валентина викладу сердечком корм своєму коту, піду в клуб анонімних сінглерів і зроблю зізнання: "Мені 40, і мені комфортно з собою і зі своїм котом".
Дуже сильно впливає на не до кінця сформоване світобачення молодої дівчини або хлопця аб'юзивне відношення старшого покоління в сім'ї: коли в школі, в університеті ти ще не маєш право бути з протилежною статтю (або своєю) у стосунках, а от червень місяць після захисту диплому.... і понеслось! "А хлопець (дівчина) є?", " А коли заміжжя (одруження)?", " А чого чекаєш? А часіки тікають!!"
Дуже хочеться, щоб це відношення змінилось! Щоб це був ВЛАСНИЙ усвідомлений вибір кожної людини, а не спільний вибір загалу замість конкретної людини! Дякую, дівчата, дуже тригерна тема, особливо, коли вже досягнув певних кар'єрних висот і ніби маєш власне право на вибір (бо вже повнолітня), а тобі його нав'язують! Дякую!!
Я одна з тих небагатьох дівчаток, яким мами, бабусі, тітки і дядьки говорили: забудь про одруження і дітей, завжди встигнеш, головне - щоб ти вивчилася і зробила собі кар'єру, і була самостійною і незалежною, і навіть не вздумай народжувати дітей у 20, бо будеш жаліти 🤣🤣 Вони ще тоді вловлювали весь абсурд оцих голівудсько-принцесних меседжів про цінність жінки виключно в шлюбі і романтичність будь-яких стосунків. Загалом романтизують не лише стосунки, а й те, як люди закохуються і за що люблять одне одного. Дуже часто чую думку, що головне - це зовнішність (якщо берем рівних за статками людей), а те, який у людини характер, емоційне здоров'я, чи є спільні інтереси абощо, це все відсовується на останній план. А потім говорять, що статистика розлучень у демократичних країнах шалена, бо бачите - люди не цінують традиційну родину. Спочатку ви своєю абсолютно тупою голівудською пропагандою підміняєте статевий потяг на кохання, а потім дивуєтеся, чому люди не вживаються разом. ❤️🔥 ПалаЄ ❤️🔥
А про статки можна докладніше?
Ото Ви щаслива людина, що змалечку це зрозуміли!!! Шануйте своїх родичів, бо вони Вас шалено люблять і поважають як особистість!
А я ось днями спілкувалася з учнями про те, що в житті важливе. Сидить трійко таких: двоє з восьмого класу й одна краля з шостого. І хлопець починає мені доводити, що невдовзі треба буде повернути рабство, бо, мовляв, забагато дітей народжують - то куди їх усіх дівати? Е, ні, кажу. Зажди. Та й питаю дівчат про те, чи хочуть вони мати дітей і коли саме, якщо так. Обидві зразу: ну, я спочатку кар'єру собі зроблю, щоб ту дитину забезпечувати... А, питаю, хіба ж не чоловік її забезпечувати має? Вони обидві аж підскочили через обурення й узялися пояснювати, що на чоловіків нині жодної надії, що жінки вже зараз можуть самі будувати бізнес тощо. А я стою, дивлюся на них - і мені так приєееееееемно на серці стає! Наша молодь уже трохи инакше мислить, аніж мислили наші батьки. Тим паче, що всі підлітки, з котрими я зараз працюю, як одне твердять, що з лиця води не пити і що економічна база важливіша для сім'ї, ніж думка оточення. Ці люди вже можуть бути справді щасливі, бо чітко тямлять, чого й навіщо хочуть!
мені майже 22 і я жодного разу не була в стосунках. інколи мене це пригнічує. але почула тут думку, яка дуже сильно мені резонує. я краще побуду сама, ніж з абикимось. і та, як це треба себе не любити, щоб бути з людиною, яку треба терпіти?
Мені 26 і я теж ніколи не була в стосунках. Дякувати Богу, що мої батьки притомні щодо цього, може тут грає роль нещасливі шлюби в родині і знайомих. І звичайно я наслухалася за весь час від родичів, знайомих і незнайомих людей.
І мені теж інколи хочеться щоб біля мене хтось був, але я не кидаюся на першого ліпшого. Мене дивувало в школі, як одна моя знайома розказувала як вона зустрічалася з хлопцями, мені здається це для неї був спорт, не в плані сексу, а просто "симпатичний - пішли на побачення", позустрічалися пару тижнів і вже все, інший хлопець. І щось було в наших розмовах таке, що ніби "Як, ти не зустрічаєшся ні з ким?". А для чого, якщо тебе хлопець не заводить сексуально, а про емоції чи самий внутрішній світ там мова і не йшла, то для чого ці побачення? Просто перебирати як овочі на базарі який кращий? 😂
А мені 23 і те саме
У мене був досвід стосунків, де я терпіла, а хлопець тиснув на жалість, коли я намагалась піти.
Ви на 100% праві - це про неповагу і низьку самооцінку. І не треба так)) краще побути без стосунків, це справді ок.
Гарна дівчина вроді по фото.. Дивно чому перебирати і тягнути.. В 30 потім будеш вже підбирати що небудь.. Тому краще пробуй зараз, пасивно шукай... Самій бути не варіант
цей день харив ще з дитинства) приходиш ти така в школу, а там всі носяться з валентинками. вчителі питають, ну що, хто скільки назбирав) перші красуні вже не знають куди їх пхати, бо багато надарували, а ти (повненька дівчинка в джинсах та кофтинці з хлопчачого магазинчику😄) сидиш з однією від подруги, а класний керівник така дивиться на тебе співчутливо і каже: "не переживай! хочеш я тобі теж подарую?"😂😂😂
Дівчата, дякую вам! ви круті) щотижня з нетерпінням чекаю ваші випуски)❤🔥
Ага, ще був поштовий стіл для валентинок і відправляли їх одній одній подруги 😏 уявляю який то окремий стрес був для хлопців, бо дівчата від них вимагали ті валентинки, кохання нікому не потрібно було, тільки образ захоплення
Теж був загальний стіл з валентинками в школі, і мені хтось прислав, це було мило, поки я не відкрила і не прочитала неприємні слова про свою зовнішність від свого однокласника %) Пізніше в інституті подружки дарували ті валентинки, розумію, що хочеться зробити цим приємно, але дивно виглядає.
Таааак, в школі цей день був просто пекло))
Тру сторі 🤗
це, мабуть, у всіх школах було😆Нашим вчителям потрібно б на " Палає" підписатись.
На останній зустрічі із батьками хлопця: "Або женіться, або розходьтеся, нашо оце ходити, що ви виходите? Вже 6 років, всьо можна було поняти". Я пояснила свою позицію: чайлдфрі і проти шлюбу, але. Поради повторилися ще під час застілля декілька разів у вигляді тостів, причому форма була така: "Мені на ювілей (бабця, 70 років) бажали женити онука і дочекатися правнуків і я хочу, щоб це здійснилося". Коштом твоєї вагіни, я впевнена, додавала вона подумки. Як виявилося пізніше, їй здалося, що мені буде приємно почути таку "підтримку", бо ж кожна дівчинка уявляє себе нареченою. АУєть.
В цій ситуації намоталося декілька кіл. Кіл пекла.
1. Жодної поваги до людини, до якої ти звертаєшся.
2. Жодної поваги до позиції людини, яку вона озвучила після твого хамського звертання.
3. Жодної поваги до людини 2.0, коли весь вечір продовжуєш "підтримувати" свою жертву вже після прояснення ситуації.
4. Жодної поваги до себе, бо хто ж тоді ти така, якщо біжиш виконувати те, що тобі бажають інші люди, навіть не ти сама собі? Чи це просто легенда і гарний спосіб натиснути масивністю суспільства?
5. Жодної поваги до власного онука, якому ти на його зауваження "Бабусю, це наша справа", відповіла: "Ні, не ваша!".
Та й таке.
На жаль, рідні, які загадують собі на дні народження онуків-племінників-кого там ще часто не здатні усвідомити, що проявляють таким чином зневагу. Бо вони самі виросли в оточенні, де це було нормою🤷♀️
ще тригерить слово половинка, саме по собі воно викликає асоціацію з чимось неповноцінним. Всім кажу, що я не дупа і не пігулка , шоб мати другу половинку. А з іншого боку, коли ти без пари, то ти є одним цілим, значить ніяк не залежиш від іншого, це мені якось навіть більше подобається. Дівчата, ви круті, продовжуйте розкривати важливі теми, цьом
😘
дякую! хоч я і сама в шлюбі, мене дратує перевищена увага до стосунків і сприйняття дружини, як обслуги. я раніше не звертала уваги, як какзала подругам "ти чоловікові вечерю зготувала?", а тепер, коли моя мама в мене питає, чи погодувала я Максіка, я зрозуміла наскільки це тупе формулювання. виявилось, що чоловік це самостійна людина, яка, коли хоче їсти - купує продукти, готує, замоляє їжу (і собі і мені)))).
але виявилось, що розуміння то півсправи. скільки ще часу я витрачу на своє виховання, аби не відчувати провину, що не проводжаю чоловіка на роботу, бо маю інший графік, що не турбуюсь про його сніданок звечора, бо він поспішає, що не мию посуд, бо не люблю то робити.... І найголовніше я відчуваю муки сумління, не тому що він хоче сніданків і митого посуду (він не має мене за покоївку), а тому що наші батьки бачуть в такій моделі істинне щастя. (смайлік зі сльзками)
на жаль, мама, замість того чи погодувала я Максіка, не цікавиться, чи встигаю я за день виконати роботу, яку планувала, чи не підводжу я клієнтів, чи все мені вдається в моїх проектах.... при цьому ніхто не відміняє, що я маю працювати.
корочше все ти маєш робити сама, але в стосунках. ти маєш бути вдячна чолоікові, які поможе тобі запліднитись (смайлік сердечко)
Еммо та Яно, дякую, що робите таку важливу справу! Бути в стосунках чи не бути -- це не добре і не погано, це просто статуси, які не потребують оцінки.
Те, що ви вже зрозуміли, чию програму маєте виконувати (не свою) - це вже круто! Не картайте себе за те, що хочете жити своїм життям, а не класти його на те, аби догодити іншим🔥
@@palaye дякую за підтримку!!!
недавно влаштувалася на роботу з графіком 10.00-19.00. Перше питання моєї бабусі: "А коли ж ти будеш готувати, щоб кормити чоловіка?". Тобто серйозно??? Нікого не колише, що я влаштувалася на круту роботу з високою зарплатнею, головне "а коли ж ти будеш готувати"
@@idenversio19 вітаю з новою крутою роботою!! Бажаю, щоб вам вистачало часу на себе з таким графіком 💚
Я вас дуже розумію. Ви не одна така.
Я чула про такий концепт, що на такі питання треба давати неочікувані відповіді, щоб збити з пантелику людину. Я інколи намагаюсь так відповідати мамі чи бабусі, але рідко маю стільки терпіння.
Зараз на нетфлікс є мультсеріал “Disenchantment”, про принцесу яка не хоче виходити заміж за принца, якого вона не обирала, він загалом не для дітей, але прикольно бачити таких персонажів)
Класний серіал, чекаю завтрашньої прем'єра нового сезону👍
Ще мені здається, цей стереотип почали розвінчувати в мульті Шрек) там тролили різні казки)
Але цей, про який ви говорите, це вроді від творців Сімпсонів? Бачила заставку, але не дивилась ще) треба глянути
@@yanabanana5086 так, це від творців Сімпсонів, вони і Бо Джек робили і Рік і Морті.
І щодо Попелюшки - мене тригерить як її постійно невірно інтерпретують (хоча загалом казки на данний момент можна розбирати і розбирати): 1. Нічого не робить з жорстоким поводженням - потрібно враховувати її обставини і час життя - або терпи і май мінімальний прихисток і щось їсти або викинуть на вулицю де помреш з голоду чи будеш повією чи згинеш прачкою (вибір можливості роботи для самотньої незахищеної дівчини був невеликий)
2. Архетип бідна нещасна стала принцесою - чомусь всі забувають що її батько дворянин і початок свого дитинства вона виховувалась в хороших умовах, з і стандартними речами - вчили танцювати, манерам, ніжності і т.п. І так, останні роки то були жесть і якби вона там лишилась то невдовзі перетворилась на жалюгідну особу
3. Вона не хтіла на бал щоб познайомитись з принцем і вийти заміж. Вона хотіла на бал як на свято - надзвичайний вихідний серед жахливого життя, потанцювати, вдягти гарний одяг, відчути себе симпатичною молодою дівчиною а не служницею, відтворити мрію мертвих батьків - які хотіли побачити її перший бал (в ті часи то була важлива подія)
Ну і це так, лиш по основах)
Щодо зовнішності - правда - зарав на милу красуню - але ще раз, на той час то був мабуть єдиний особистий капітал дівчини.
Да і зараз, суб'єктивізацію ніхто не відмінив)
До речі. В оригіналі казки, Попелюшка вбила мачуху кришкою від скрині. Без допомоги будь-якою феї.
Ну, це вже може в 30 років можна так інтерпретувати) а я, і купа моїх ровесниць в наших 8, бачили зв'язок бал - принц, бо сама для задоволення вона там не танцювала, про мрію батьків не згадувала, а зразу показали її любовну лінію з принцом.
@@yanabanana5086 це якщо відразу мультиеи дивитись, а якщо в дитинстві перечитати спочатку італійські казки (не самі гуманні, зі своєю Попелюшкою), далі германські і паралельно українські то потім мультик про Попелюшку сприймала як щось гарненькоцікаве але коли розказували по її мрію вийти за принца - з певним здивуванням)
@@Надія-7 може й так. Я дивилась Попелюшку в дуже ранньому віці. Тоді ще не дуже читала) зараз розумію, що по оригіналах казок більше підходить жахи знімати, аніж мульти)
Підтримую
Якщо б не ваше відео, навіть не згадала б про День закоханих. Покажу випуск подрузі, яка скаржиться на самотність. Впевнена, це їй допоможе
На жаль, самотність може справді заважати людині попри культурний вплив. Ми ж таки соціальні істоти
З нетерпінням чекаю ще історій на теми "а коли ж дітки", "а коли другого" і весілля у стилі "а завтра хоч потоп" ) ну і валентинчик вам
дякую - вийшло дуже терапевтично)
я окрім відчуття неповноцінності зі сторони соціума ще відчуваю якусь девольвацію себе - особливо коли на день народження у 22 чула вітання "знайди мільйонера", а у 28 - "та вже кого-небудь знайди".
Якщо знайдете, готуйтеся до «коли дітки», а як будуть дітки, то «коли за другим-третім-восьмим підете», а там вже й онуки🙈
потім буде - "ну хоть би дитинку завела". вже пофігу, є мужик чи нема
@@dzvenyslavastetsuniak825 це точно! "то для себе роди, нащо той чоловік". жах просто, дитина як атрибут.
Розчарування топчик))
Як на мене, то у 28 легше знайти собі когось достойного😏 та й у такому віці дівчата зазвичай цікавіші☺️
Як же круто, що ви є! Безліч дівчат не муситимуть продиратися через весь той кисіль соціальних стереотипів і отримувати психотравми як я колись. Не зупиняйтесь, чекаю кожен ваш випуск.
Ось ніколи не любила це "свято". Цілком повноцінно себе почувала будучи single, а зараз в 32 так само повноцінно почуваю себе в стосунках. Вважаю, що в обох випадках є свої переваги. А закоханою і коханою варто почуватися частіше, ніж один день в рік.
Дякую за випуск! Ви чудові!
Мені подобається День Валентина, навіть попри те, що я ніколи не отримувала подарунки в цей день і ніколи не святкувала. Лютий - паскудний місяць, і всі ці квіточки-сердечка довкола хоч трохи розбавляють атмосферу )))
Кожного разу коли у вас виходить випуск, моє серце радіє! Дякую вам за гідний контент, якого так не вистачає у нашому просторі!❤️
На особистому досвіді розумію про що ви говорите, до 35 не мала довгих романтичних стосунків, та постійно чула від близьких та не дуже людей, коментарі на тему мого особистого життя))) а зараз чую питання про відсутність дітей... чекаю на новий випуск.
Співзвучна з Вами. Як тільки ти задовольняєш першу вимогу консервативного суспільства щодо парності і знімаєш певне таврування, воно висуває наступні вимоги і маєш брати наступну висоту, а потім наступну і наступну. А хочеться просто бути самим собою
Ага, а коли з'являється перша дитина, всі починають питати за другу
@@yanaxto а як є третя і четверта, то можна почути коментарі типу "плодяться і плодяться" 😄
А ми з чоловіком 5 років у шлюбі. Нам обом по 34 роки і у нас немає дітей. І це питання нас переслідує повсюди від батьків до друзів і роботи, а ще фрази про годинник, що тікає... 🤯 І це мене невимовно бісить🤬
Дуже дякую за це чудове обговорення Дня Святого Валентина та тиску, який відчувають ті, хто не в стосунках! Дуже важливо, що ви піднімаєте тему самодостатності і показуєте, що насолоджуватися життям можна незалежно від статусу. Ви змушуєте замислитися про те, як суспільство формує наші цінності і очікування. Атмосфера легкості та позитиву в цьому відео - саме те, що допомагає пережити ці лютневі дні з посмішкою. Продовжуйте радувати своїми випусками, вони надихають!
Я обожнювала в дитинстві "Злюки бобри", "Кіт пес", і мульт про Джекічана який збирав талісмани, хотіла бути дідом Джекі))))
Одного разу невідомо коли
На світі з‘явився цей малииий😉
Хоч мені не довелося відчути натиску суспільства через те, що в мене не має пари(оскільки я досить рано вийшла заміж та перебуваю досі у шлюбі) я кожного для відчуваю натиск через те, що не маю дітей. При будь якій нагоді я чую, що я неповноцінна жінка, оскільки в свої 24 не створила "повноцінну сім'ю". І життя не має сенсу поки в ньому немає дітей.
Дуже сподіваюся почути вашу думку з природу такої ситуації! Відчуваю що я така не одна😅
Ще раз дякую, дівчата за вашу працю і бажаю вашому каналу процвітання!
Ми вас чудово розуміємо і обов‘язково цю тему обговоримо😉
Ой , ох уж ці невиховані люди що пхають свого носа в чуже життя. Я в стосунках 10 років, мені 31 , мине одружились , не маємо дітей, і не ігнорувати авжди живемо разом бо нам так ок, працюємо над проектами та розвитком. І скільки ж разів нам намагались ось це :" додави його а то він ніколи не наважиться" , " ми уже з твоєю молодшою сестрою побрались і народили , а ви коли, давайте ти ж старша " " бабусі треба ще онуків" " а чому? А коли?" Люди ніколи не думають чомусь що це може бути сенситивна тема, особливо про діток, коротше від таких в мене палає вже другий десяток 🤪😂😂 ябажаю вам щоб все було як хочете ви , а невихованих навколо було поменше
Дякую. З усім згодна. Ще хочу відмітити, що суспільство вимагає від жінок і тисне вийти заміж, але коли жінка вже розлучилася, то і вимоги до неї стають меншими. Типу, сходила заміж - програму виконала, молодець.
Це схоже ніби нещасливі заміжні жінки, що бояться щось змінити, створили навколо заміжжя якийсь культ, щоб, не дай Боже, молоді дівчата не були щасливими без заміжжя.
Та ні, коли жінка розлучається, то її осуджують, мовляв, позор сім'ї, просто у селах це більш присутнє ніж у містах. І так триває кілька років, а вже потім включається режим "ну, хоч сходила заміж"
погоджуюся. мама розповідала, що в нашому селі є навіть такий вираз "знятися з учота", тобто побувати заміжньою, розлучитися, а далі жити як заманеться без докорів суспільства. а якщо живеш так ДО шлюбу - страшне, розпусниця!
"Еністон дочекалася, нарешті щаслива...ніби її життя до заміжжя було суцільним відчаєм" - цитатник "Палає"🔥
Дякую Вам за відео!
Дуже люблю мультфільм «Відважна», де принцесі насаджують тему потрібності шлюбу, але вона прямо заявляє, що не готова до цього і не буде одружуватись. Звісно, сімейні цінності там також зачеплені) Одним словом, мультфільм вартий не одного перегляду!
А я його не люблю, бо героїня отруїла маму через власні примхи. Вона занадто інфантильна, і у мене від неї тригерить. Хоча я і згодна з її позицією щодо шлюбу.
@@tetiana_lira розумію!
Дівчата, дуже дякую за відео.
Взагалі буває по-іншому. Вза.га.лі. От я сингл, а хочеться казати Вільна))) і не те шо не вкурвлює це свято, я чекаю на нього як і всі) бо в мене роман із собою, роман із життям)) замовлю собі суші, закутаюся в пледа і буду святкувати те що обирю себе.
А ще в мене дитині тори роки. І ніфіга неповноцінного не відчуваю. Навпаки, я потужна, такі жінки потужні. Круті. І взагалі не тригиряться на цей день)
Зрештою, бути синглом - це не про те щоб хотіти/не хотіти бути з кимось, це про те, щоб не бути з ким попало) І такий досвід буває приємним і корисним для душевної гармонії
вільна/вільний - круте слово на означення сінґлів!
І я так само! І я! ❤️🌹🍜🍰🌞
Ви крута, сама з дитиною
Мені певно пощастило мати хорошу вчительку молодших класів, яка батькам казала, що валентинки всі готують всім. Отож кожен мав по 32 валентинки, цілий пакетик, бо для нас це було свято дружби, а ми ж клас - єдиний колектив💪
Напевно завдяки цьому я ніколи не відчувала щемлячого почуття самотності, що я не така, бо я сингл. І досі дивлюсь на валентинки з радістю та асоціації суто тільки з романтичними стосунками немає. Для мене це свято любові загалом ❤️
Мої батьки з дитинства святкували зі мною цей день як просто день Любові, між усіма, до всіх, до себе... І я завжди так вітаю усіх навколо і можу вільно сказати усім тим, кого люблю, що їх люблю, бо в інші дні або туплю або соромлюсь))
Дуже красива форма для свята 🫶🏻
Щодо Рапунцель, я цю історію вже сприймаю через новий діснеївмький мультик. Там Рапунцель показали особистістю і вже не принц - вор, звичайний хлопець, який через пригоди пізнає Рапунцель, закохується так, та в кінці історія закінчується воз‘єднанням героїні з батьками, а кохання з хлопцем вже потім.
Я заміжня уже 9 років, чоловік про день св В ніколи нічого не знав і знати не хоче,😂, а квіти і цукерки купує мені коли сам придумає, і все чудово. Згодна, що це «свято» - чиста комерція. Погоджуюся з усім, що ви кажете! Знайшла ваш канал за порадою прекрасної Рагулівни Тетяни Микитенко!😉😘
Дякую за випуск!
Особисто палає від популярності Дня св. Валентина в школах: коли ДІТЯМ нав'язують обов'язкову парність. Я сама колись брала участь в організації "шкільного Валентина" й ми дуже раділи саме веселій активності, а не її концепції як такій. Зараз усвідомлюю, що краще ж давати дітям можливість організовувати події, які розвивають їх таланти і здібності.
+ День Святого Валентина «прекрасний» привід відчути себе неповноцінною для дитини, яка не отримала валентинку
@@palaye в Каті Бльостки бачила, що в американській школі, куди ходять її діти, дарують валентинки всім дітям, є спеціальні набори навіть, а якщо хочеш комусь окремо, даруй в особистий час
@@palaye у минулому році син 8 років дуже сумував, що не отримав валентинку у школі...серце краялось.(
"Коли мені було 30 років" - ват? Думала, вам десь 20 з гаком)) до слова, чекаю випуск про ейджизм) ну і 8 березня не за горами 😄 І ще дуже цікаво було б послухати на тему веганства, захисту тварин і природи.
Треба випуск про ейджизм
Я її розумію, бо лет десять чула: а я думав тебе лет 16! 😁👀
Моя старша сусідка і я:
- тітко от нашо мені чоловік? (в сенсі муж)
- ну шоб був
- і нашо шоб він був?
- ......
бісить, що я маю хотіти 101 троянду у цей день та взагалі чекати на якісь подарунки (а мій чоловік має купувати мені айфон чи діаманти). у всіх викликають шок і нерозуміння мої слова про те, що ми не робимо обов'язкових подарунків один одному навіть на день народження. всім чомусь дуже хочеться мене пожаліти, а не порадіти, що ми дві дорослі людини, які можуть дати раду своїм бажанням та самостійно їх задовольнити
Молодці дівчата що піднімаєте непрості теми! Гарний вийшов випуск, хоча у підсумку я так зрозумів що вам палає не так від самого Валлентина, як від комерціалізації забобонів :) (і я вас розумію -- знали б ви як мене вибішує те що дівчатка мають бути в рожевому.... оооо, нема слів... і рожеві дупи на валентина в тому ж списку)
p.s. в нашій мові є слова одинак/одиначка, які здається достатньо нейтральні щоб використовувати замість single.
Для мене день Валентина був випробування навіть, коли я була у парі!🤯 Іноді за тиждень і в той день хочеться десь сховатися, бо таке відчуття, що на тебе дивляться, як на неповноцінну, бо "в такий день!" - ти "ніби" одинока (або одинокий)!🤦
Дяка за розкриття такої надважливої теми. Я думаю одна з причин такого тиску на жінок це міф про те що єдине щастя жінки - діти. Тобто, чоловік і в 50+ може мати дітей. А от жінки не часто на це спроможні і готові. І цим текстом я взагалі не виправдовую такого відношення. Скоріше, певно, підтверджую ваші слова, що також палає і від заяв про "єдине щастя жінки - діти"
Стососвно теми, наприклад коли розійшлася з хлопцем, мене засуджували що я надто категорична і взагалі, а хто зна, може це моє єдине щастя в житті. А мені на хвилиночку, було 18 років і це були мої перші тривалі стосунки. І уже все, чомусь суспільством вважалося що я вже маю хотіти з ним одружитись.
Я пам'ятаю як я з одних відносин одразу стрибала в інші бо дуже боялася бути самотньою. Начебто це як захворіти на якусь страшну хворобу, про яку ще й соромно зізнатись. Тобто, коли я розуміла що мене не влаштовують відносини, спочатку було дуже багато стресу і провини через бажання розійтися, а потім стрес від страху залишитись самотньою і думки про те що тре скоріше собі претендента нового шукати((((
І, якщо чесно, зараз я хоч і одружена і маю двох дітей, але розумію що це не єдине щастя, що є багато такого, чого мені хочеться ще. І тут теж зустрічаюся з фразами "та що тобі ще треба? чоловік кохає. діточки здорові. квартиру маєте."
агрррр
П.с. ну і стосовно самого свята. Ніколи його не виділяла як щось особливе. Для мене це лише додатковий привід, наприклад, влаштувати романтичну вечерю. Але не більше. А от в шкільні роки не отримати валентинку це була справжня трагедія. Дуже важко... принизливо і самотньо почувалася.
Ох, цей день Валентина буде випробуванням, бо кілька тижнів тому в мене закінчилися стосунки, що тривали більше 8 років) і вже ця реклама усюди, хайп щодо свята - ммм😐все, що треба, для ментальної стабільності)
Тримайтеся❤️🔥
За останні 150-170 років, що дуже мало для історії, ми перейшли від демографічної кризи до демографічного вибуху, цьому посприяло багато чинників. Так що, а ні Single, а ні ЛГБТ, а ні чаілдфрі- не віршують проблеми перенаселення 😂
Дівчата, ви чудові 💋
Подобається усе 😍
Це стосується (перенаселення) певних регіонів планети, але не в Україні. І, нажаль, демографічний прогноз та тенденції для нашої країни є невтішними...
@@yaroslavpqqq5846 я чекала, що хтось таке напише і я з вами згодна, але сучасні проблеми потребують сучасних рішень, і комплекс меншовартості нав'язаний одиноким, або бездітним-не є вирішенням 🍀
@@yaroslavpqqq5846 мігрантів українізуєм, все норм. (тіки не мо..калів маю на увазі)
В радянські часи така історія була зі святом 8 березня. Обов'язково було поздоровляти жінок. І на роботі завжди всіх цікавило, що ж тобі подарував чоловік або хлопець. І якщо не було у тебе пари і ти отримуєш поздоровлення тільки від колег, то було відчуття якоїсь ущербності.
о, згадую як мій брат, котрий був у парі і знав, що була signle, раптом написав мені 14 лютого (хоча ми не те щоб часто спілкуємося). "А ти що не святкуєш сьогодні? А чому? Що нікого не маєш?", і коли я агресією відреагувала на це повідомлення сказав, що я "зазналася, бо він же просто питає і турбується".
І ще я помітила, що мої родичі і батьки почали краще ставитися до мене і серйозніше мене сприймати після того, як у мене з'явилися довготривалі стосунки. Вони частіше очікують мене в гості і краще прислухаються тепер до моєї думки.
Дякую, що ви такі кльові! Мені здається, що День Святого Валентина тисне на всіх без виключень. Коли я була сінгл, на мене тиснули сердечки, всілякі парні штуки і весь цей романтичний мерч і фльор довкола. Зараз я в стосунках, і все це і досі тисне. Тільки тепер я чомусь маю брати активну участь у цьому карнавалі.
Також чекаю на випуск про речі які тиснуть на людей в стосунках. Слухаючи ваші роздуми, пригадала історію, яка зі мною трапилась на сімейному застіллі. Я була на той момент в стосунках, може рік, і якась мамина подруга поцікавилась в мене чому це я не заміжня. Але найбільше, що мене вразило, це формулювання "Чи тебе не беруть?". Наче я прострочений йогурт на полиці супермаркету.
Повністю з вами згідна. Якщо я холостячка, то це мій свідомий вибір, і мені так комфортно. Досить переконувати людей що щастя, тільки в парі!
Це нав’язливе бажання бути в відносинах, в шлюбі передається від матері до дочки. «Щасливою можна бути лише заміжньою, і з 2-3 дітьми» І нікого не цікавить що ти не готова, що в тебе інші життєві пріоритети😒. Рахують роки, називають «стара діва», «нікому не потрібна». І вкінці кінців це ламає тебе, всі казали що нещасною будеш лише самотньою, а ти вийшла заміж і відчуваєш себе одинокою і невдахою.😟
В тему до "шлюб як сенс життя жінки" - мене колись колишній серйозно спитав, чи ми жінки можемо взагалі комусь відмовити, якщо нам роблять пропозицію... (Фейспалм емоджі)
Типу це для нас найбільша цінність і ми готові брати кого-завгодно, лиш би пропонував🙃
Я той самий single)) як я Вам дякую за цей випуск, дуже дуже!
Як важко жити в світі коли не всі дотримуються такої думки та житнього стану, про який ви говорите.
Бути без пари це норма!
Велике дякую за випуск ❤️ Насправді ви робите дуже класну та потрібну роботу обговорюючи теми типу таких, бо, наприклад, я ніколи не була в стосунках, і насправді мене це не дуже хвилює, але кожен раз всі ніби відчувають зобов'язання сказати мені, що все буде добре, що я ще когось найду і це дуже б'є по і так не високій самооцінці, ніби кажучи, що я неповноцінна, недолюдина і що потрібно обов'язково когось мати як не зараз, то в майбутньому. І от після таких слів, те що мене не хвилювало, стає справжньою трагедією і тригером до самокопання, хоча я і сама розумію, що навіть якщо у мене хтось буде, я навряд чи зможу з цією людиною вжитися, і ,скоріш за все, погоджуся лиш на "виїзні" відносини👹
Ви - людина, незалежно від того, чи є хтось поруч. Ви не чиясь половинка чи четвертинка, а цілісна особистість. Не давайте нікому змусити вас у цьому сумніватись😉
Інтроверти "одобряют"!
- Люди живуть разом тільки через одну єдину причину - це....
(шепоче) де-шев-ше!
🔥👍
Скоріше дороще😒
Ми на цей день святого валентина списались із колишнім, насварились на всю цю істерію навколо цього свята, яка змушує відчувати себе менш цінним, і вирішили кожен собі окремо замовити мак-меню у глово. Тож моя святкова вечеря була в затишку дому, із смачним джанкфудом та переглядом цікавого фільму вдома НА САМОТІ. І це було прекрасно, я вам скажу! Я встигла до війни насолодитися трьома речима у найприємнішій комбінації, до чого більше не маю доступу: мак+глово+затишок мого прекрасного дому. Це була перемога, бо я перестала себе відчувати мізерною тіко через те, що не маю побачення, а робила речі, які принесли мені задоволення.
Ще й морозивком заполірнула зверху 😊
Чудові!!!! Розумні! Я щаслива, що таки розумні молоді люди існують та несуть такі прекрасні месенджі! А мене бісить 8 Березня у варіанті, який існує в Україні. Ненавиділа це свято через об‘язалівку та тому, що жінки вітають жінок; всі директори сходять з розуму чернз дарунки своїх колегам, партнерам, клієнтам і так далі! Всі вчителя мають бути задаровані та обціловані, але не дітьми, а їхніми батьками. Вже просто листів очка від дитини не прокатить. Ну, ви самі це, мабуть, знаєте.
Дуже дякую за випуск! Із самого початку свого свідомого віку, коли зрозуміла історію і підґрунтя цього свята -- воно мені блювотне й мені від нього палає. Цього року я сінґл і мені норм, ніхто нічого не дарував, я у своїй бульбашці й ніхто ніяких претензій до мене як до сінґли не мав. АЛЕ. Комерціалізація -- то смерть. До мене стільки різноманітної реклами долітало й тематичних постів, як не було до нового року. Реально враження, що свято, яке по ідеї мало б святкувати чудові стосунки між людьми (якщо вони справді чудові), існує лише для того, щоб усі маркетологи на світі саме в цей день максимально активували. При тому половина реклами абсолютно сексистська, а половина -- навіть не старається, просто каже "от є свято -- купуйте у нас/даруємо знижки". Палає безмежно. Дякую ще раз, що розклали цю дурню на деталі й пояснюєте тим, хто вас дивиться, що ок бути самими й ок не хотіти в цей день щось святкувати!
Навіть в парі, бувають «щасливі» і «нещасливі» дні. Бувають різні моменти, бувають різні ситуації. І думаю , нормально часом себе почувати щасливим чи нещасливим і в парі і без пари. Навіть близькі люди часом роблять нас дуже нещасливими. Але іноді це триває хвилину , а іноді пів життя.
Мені подобається день святого Валентина) я взагалі за любий кіпіш!) але все те, що ви дівчата говорите це 100% вірно! Дуже подобається вас слухати, як гарно, що я вас знайшла 😊
Я не самотня, я - щасливо розведена.
безмежна дяка вам! завдяки вашому контенту нарешті почала розуміти, що з моїми переконаннями у голові все ок. бо коли живеш у патріархальному суспільстві і в рекомендаціях постійно вискакують якісь «ССАТЬЇВЦІ», «МАЗУРАШІВЦІ» та ін. непотріб - хочеш-не-хочеш, але починає закрадатись думка, що ти (а не хтось інший!) робиш щось не так і мислиш якось не так.
така ж ситуація і з 14-им лютого. усі знайомі сінґли були вимушені прикидатися, що їх «самотність» - результат їх вибору, а не те, що з ними, бідненькими, сталось. але згодом, у діалозі, виявляється, що це дійсно їх бажання. просто в нашому суспільстві так «не прийнято!»
Обожнюю вас!!! А щодо демографії, то мені в
здається, що завжди будуть ті, хто народжуватиме,а будуть ті, хто-ні! І це абсолютно нормально. Планета і ресурси-не гумові.
Дякую вам за це відео! Я впевнена що більшість дівчат/жінок стикалася з озвученими тут наративами. Мене неймовірно тригерить, коли на мою заяву про те, що я не хочу заводити дітей батьки мені говорять "Нічого, ще переростеш!".
Найгірше що, в більшості своїй чоловіки не відчувають подібного тиску від суспільства і глибоко переконані, що "всє баби хатят только замуж, рожать детей і сідеть у мужа на шєе". Ну звісно жінки будуть хотіти заміж, аби тільки в їх оточенні не тикали на них пальцями...!
Браво, дівчата!
На жаль, деякі установки в мені вже не змінити, заржавіли шарніри, та своїм донькам намагають не передати цих штампів.
Ну не знаю, ніколи не відчував якогось тиску на день СВ... сприймав це як свято закоханих для закоханих, як день учителя для учителів
Дякую дівчата за ефір! Другий тиждень і надактуальна тема для мене, можна сказати "балуєте"))) я заміжня, але ось ця суспільна гарячка у лютому-березні мене дратує. Мені говорять в тебе просто чоловік не романтичний, ага ми просто адекватні - у нас романтична вечеря коми ми хочемо, а не коли календар підказав!
коли мені виповнилось 20 років всі мої родичи, наче з одного сайту читали побажання, бажали мені чоловіка заможного та гарного, але ні один не побажав гарної роботи чи кар'єрних здобутків 🤨 та бажали мені гарних діточок (агов мені все ще 20 і я вважаю, що я занадто молода для цієї катастрофи) тож мені навязували лише те, що вважали прям шикарним здобутком у житті кожної молодої дівчини
Дякую, коліжанки, за тему! Була сінґл досить довго у дорослому віці (з 21 до 30), тому дуже розумію всі описані почуття.
З 6 років мої сусіди і родичі тріпали мене за щоки зі словами "Яка невеста росте" так бісило...Дякую. Послухала із задоволенням.
Дівчатка, дякую вам за цей вируск від людини, яка буда 12 років у шлюбі і розлучилася))). Саммооодостатність, от де шлях до щастя, а не віник квітів на 14 лютого)))
Мені завжди здавалось, що це миле "свято" для підлітків, у яких пубертат, гормони і отетовсьо, і вони одержують привід надсилати одне одному милі анонімні листівки-валентинки і хіхікати, їх одержуючи. І що власне закінчення пубертату знаменує вікову межу для святкування цього дня "всерйоз"
Як завжди неперевершений випуск😍
Тепер ХПЗП повинні оцінити якість освітлення😏🔥❤️
Клас! Дякую за вашу працю.
Ви відкриваєте очі на те, що довго тліло всередині.
Моральний тиск від того, що якщо ти сама - то ти якась не така й "недо-" скільки б ти не вчилася, чого б не досягла дуже сильний
Зараз,у 2023р.,такий сумний час,відчуваю себе дуже самотньою...Але ваш ефір підбадьорив мене! Дякую!
Вважаю, що не може бути більш романтичним і тематичним святкування, ніж святкування будь-якого свята чи дня всесвітнього дня в компанії з собою, чи з подоругою, чи з сестрою - особисто я кайфую. Така живеш, навчаєшся, працюєш, розвиваєшся і... вирішуєш відсвяткувати вівторок, бо тобі так хочеться😍😍😍
Дякую за сміливість проговорювати ті теми, на яке суспільство закриває очі!
Для чоловіків, які вчасно не одружились в українському селі всеж є слова на їх означення, наприклад "курій", "патик" і так далі. Плюс вони не мали статусу в селі і були поза чоловічим гуртом, або на найнижчому рівні його, бо вважався не повноцінним. 😊
Ну, то на селі. У місті цей інститут подружнього життя як єдиної опції щастя, схоже, дещо підумер для чоловіків, але не для жінок).
Ага, це точно. Навіть у колі друзів і знайомих чоловіків мене теж вважають якимось неповноцінним, бо мені 29, а я ще неодружений і не маю стосунків із дівчиною. Навіть трохи ставлення зневажливе якесь.
Я теж выросла в селі, але я такого я не знала. Це, напевно було в якомусь регіоні, а не по всій, 🇺🇦
@@yasmeen8619 ну в мене чоловік з тернопільщини, то в них патиками неодружених чоловіків називають, а у мене на житомирщині куріями. А в етнографічних розвідках Вовка, Шухевича і більш пізніх, простежується це зневажливе ставлення до нежонатих, як до неповноціних членів чоловічої спільноти, хоч воно й не таке жорстке, як до жінок.
@@innagreen2657 я з Харківщини, так і подумала, шр це може бути центральна і західна Україна.
Дуже рада, що ви робите чимраз довші випуски.
Помітила, що вже кілька відео поспіль, побачивши анонс, вражена актуальністю і заінтригована.
Ніколи не святкувала день Святого Валентина, хоч маю тривалі стосунки.
Думаю, причиною цьому те, наскільки негативним був мій досвід у підлітковому віці. Бо в школі тема валентинок просувалася дуже активно, навіть з боку адміністрації. Ніби це така мила-мила гра - скільком хлопчиськам ти подобаєшся, скільки відкриточок отримала подружка і т. д. При цьому хлопців це особливо не зачіпало, бо вони могли "організувати" собі побачення або віднестися до свята презирливо. Дівчата ж не могли запросити когось на побачення самі, бо це "стидно", а якщо висловлювали байдужість до свята, то вважалися просто невдахами, які не хочуть зізнаватися в своєму горі.
День Валентина -чудове комерційне свято. І нажаль, все що показують по телику, і в сракограмі це теж лише реклама яка штовхає витрачати бабки.
В парі такі свята мають бути не лише один раз в році. Не лише раз в році треба кохати і дбати один про одного.
Насправді, в сучасному світі, велике щастя зустріти людину з якою вдається прожити життя і пізнати кохання.
Дякую, дівчатка чудовий і як завжди , потрібний випуск. Особливо для підлітків.
А ще дуже тішить , що з кожним випуском у вас все більше підписників! Так тримати!🔥🔥🔥
Гарний випуск дякую, важливо бути цікавим собі і жити в гармонії в першу чергу з собою. А не старатися виправдати очікування оточуючих, які по суті нічого не знають про тебе.
Дякую за випуск)
Дівчата, з Шреком не згодна, бо мультику 20 років, а в ньому принцеса обирає людоїда, болото і кохання замість принца, замку і статусу😉
Підтримую) і взагалі, їй від початку потрібен був принц аби просто повернутися до нормального життя в одній подобі та позбавитися від прокляття. А не тому що конче треба було мати хоч якусь пару та престиж від цього)
"Життя іде коту під хвіст. Не сорока котам, коли ти подорожуєш куди хочеш, а одному". Супер ))
На роботі на більшості свят мені бажають знайти любов, бо я розлучена. Лише одна завуч каже " нехай попрацює хоч трохи" за що я їй щиро дякую
17:08 то принц зняв "венец безбрачия"!😂😂🤦
Дякую за випуск. Я теж часто на 14/02 була сама і дуже переживала через навалу фоток у соцмережах "гляньте-шо-мені-подарували". І так, коли ти ні з ким не зустрічаєшся, тебе або жаліють, або зневажають
навіщо терапія, коли існує цей відос. дякую вам за те, як ви цікаво і комфортно розбираєте цю важливу тему.
мені буквально хочеться цей відос наліпити собі на лобі, щоб від мене відстібалися, родичі і всі інші "небайдужі" люди
дякую за це відео. важлива тема. окрім того, що суспільство тисне щодо стосунків і вважають, як мінімум дивним, так ще й багато людей, які (через ці та инші причини) бояться і не можуть бути самодостатніми і не в статусі стосунків. що щасливішими їх ніяк не робить. сподіваюся суспільство буде далі змінюватися і люди зможуть, все більше, приймати себе і навчаться розуміти що саме їх робить щасливими.
Спасибо девочки. Меня уже который год в 14 февраля , кроет что я одинок. Спасибо за то что «разжевали» все 🥰
Зате вашому котику пощастило, що має дружні стосунки з вами. :-)
Класна розмова. Ви чудові.
От лиш слово сінгли мені не ок. Асоціюється з піснями.
Гадаю, взагалі не слід на людину дивитися крізь призму, що там в неї зі стосунками. Хай хто хоче, та чи той підкреслює свій статус стосунків.
"Я одна, але не нуль!" Крута фраза. Мені 37 і я сінгл. Без дітей, одружена не була. І я кайфую від самореалізації в соціо-культурній сфері. Стосовно наявності партнера - все відбувається всасно. Дякую за чудовий контент, обожнюю ваш канал!
Просто хочу щоб цей канал став капець яким популярним(
Колись одна моя тітка сказала фразу : «а чому тобі заздрити, ти ж сама а в неї є хлопець» (вирвано з контексту)... Але мені просто шкода мою тітку. Розумію , що це обмеження в її свідомості.
Завжди ,з моєю покійною мамою , іронічно жартували фразою: «зате в парі» . Тобто завжди суспільство краще сприймає того хто в парі, або навіть розлучений аніж самотню.
Дякую за гостру тему!
Бальзам на душу. Це так багато для мене значить, що хтось побіймає такі теми і ще й так толково і об'єктивно. Дякую
Слухайте, ну говорити про те, що Попелюшка нічого не зробила, щоб вийти зі своєї ситуації, - це віктімблеймінг. Не думаю, що від неї можна чекати активних дій після років безвиході та принижень з боку сім'ї. І що, власне, вона мала робити?
Загалом дуже крутий випуск, дякую
Дівчата, дякую за те, що говорите про такі важливі речі. Ваш канал - острівець тепла та адекватності в українському ютубі. Цьом!
Про мультики правда і це дуже круто. Я ще в 12 років сказала, що дітей я може і захочу , а заміж ні. Мені на це сказали, що я хвора і більше в голос це не кажи…. Зараз мені 37 і бути незаміжньою з двома дітьми( заміжня спробувала бути двічі) мені просто в кайф!
Дівчата, дякую Вам за працю! Ви чудові!) Всі теми, які Ви висвітлюєте, дуже гострі та цікаві! Зробіть, будь ласка, випуск про Чайлд фрі! Тема про самотність у 40- це просто квіточки, порівняно з відсутністю дітей у шлюбі, у 40 років! І постійні балачки, що на старості нема кому буде водички піднести!))
Ще раз дякую! Бажаю процвітання Вашому каналу!)
Я для себе якось призвичаїлась казати про людей, що не перебувають у партнерських стосунках «сама/сам». Немає цього фьору типу «одинока людина». Так, слово «самотність» утворено від кореня «сам», як й «одинока» від «один». Але все одно якось краще. Тим паче, є досить хороше словосполучення «побути на самоті». А це, до речі, дуже класна річ + слово «самостійність», яке теж утворено від «сам» має виключно позитивне значення))
Дякую за відео❤️. Суспільство нав’язує нам норми, які застаріли у часі. Але у 21 столітті і заміжня жінка може бути самотньою й нещасною, на відміну від одинокої жінки. Те саме стосується і чоловіків.)
Кейс 8-го березня теж треба розібрати, бо аж палахкотить, особливо згадуючи всраті телевізійні скетчі.
14 лютого - велике свято всього прогресивного людства. У 1946 році було представлено перший у світі комп'ютер ЕНІАК.
Дякую за цю тему. Я вийшла заміж доволі рано, у 22 роки, але мені тоді здавалось, що всі навколо вже заміжні та мають дітей, одна я якась не така. Маю на увазі час до весілля.