Дякую за вашу працю❤️У свій час я пішла з стосунків у яких перебувала 6 років. Причиною було повне знецінення мене як особистості і критика. Нажаль все дійшло до того, що я повністю перестала розуміти хто я і чого хочу від життя. Партнер неодноразово хотів мене повернути, але для мене це закрита історія. Пішла в психотерапію і будучи 6 місяців в терапії зрозуміла, що у нас не було практично нічого спільного, ми різні за нашим розвитком особистості і різні у поглядах на життя. І скажу, що я щаслива одна. І також хочу звернутися до жінок! Цінуйте себе! Цінуйте свій час і свої цінності! Нікому не дозволяєте Вас ламати і заставляти жити по чужих правилах! І думайте про своє фінансове становище і соціалізацію.
Ніби про мене написано, але в стосунках була 1,5 роки. Погоджуюся з кожним словом!Як би солодко не було жити за рахунок чоловіка(він ще голова сімї) краще для себе мати робочу чи фін.подушку! Подобається йому чи ні - це має не турбувати жінку! Завжди цінуйте себе! Запитуйте себе - чи підходить вам так, що ви відчуваєте, чи чують вас.
Я зі своїм чоловіком почуваю себе королевою. А коли його нема поруч я себе почуваю ніяково. Коли він поруч я відчуваю захист і можу дуркувати і веселитися, відчуваю в собі сили і впевненість.
Я розлучилася 4 роки тому і прослухавши це відео точно розумію що зробила правильно. Так було дуже важко після 13 років разом але зараз набагато легше і краще
В нас були усі 3 критерія, з'явилась психосоматика,я пішла в психотерапію. Потім вирішила розлучатись, чоловік був проти. Пішов теж в терапію, через пів року йоготерапії, маємо щасливий шлюб. Бо насправді ми завжди любили один одного і боролись, за нашу любов, хоч і іноді не зовсім у здоровий спосіб.
@@user-kk9zf8lq8o психотерапія це завжди розвиток особистості, я після двох років терапії, точно знала що хочу від життя, чоловік все ще продовжував контролювати і нав'язувати своє бачення. Пропрацював ці моменти і тепер ми по справжньому вільні люди, яким добре разом, кожен має право на своє бачення, навчились знаходити компроміс, слухати і чути, поважати потреби один одного. Робота над стосунками продовжується але цей процес безперервний. Ще потрібно попрацювати над уважністю до один одного. Усім кохання і щасливого сімейного життя😉!!!
До мене дійшло, коли мій однокласник,з яким ми не бачились довгий час,запитав:"А де ділась та Наталка,яку я колись знав?Весела,впевнена,смілива?з власною думкою про все?"і тоді я гірко заплакала,згадавши себе ту,іншу.це було суперболяче
Дуже шкода вас...я в такому же стане...Не знаю правда как выйти...С женщиной которой живу нема никакой радости...никакой...Ни секса ,ни объятий ,ни слов ,ни созерцания чего нибудь...Домой возвращаться не хочется...Устал за ней бегать ,уговаривать и убеждать...И сам того не заметил как потух...До того дошел что при виде красивой женщины... ничего не происходит...и только мысли :- Очередная змея , наверное...Понимаешь.Любовь к женщине превратилось в страх перед ней.И как это произошло ,я не понял...
@@ІванКогут-е4бякщо вийти заміж за психічно здорову людину, шкодувати буде ні про що. Але деякі люди не можуть бути в дійсно здорових стосунках, їм треба підпитувати свої травми і тим самим вони можуть травмувати здорову людину.
Дякую,Юля я розлучилась 10 років назад дві ознаки були точно,я тепер завжди буду уникати стосунків в яких мені боляче,я терпіла 30 років,нікому такого не бажаю.
Я також 29 років в шлюбі,дуже жалко усвідомлювати що стільки років "коту під хвіст😢 Зараз готуюсь морально і матеріально до розлучення,як це пережити-вже наперед страшно....
Дякую Вам. Я розлучилася 13 років тому. Було цікаво послухати фахівця - і переконатися, що моя ініціатива розлучитися мала глибоку мотивацію. АЛЕ. Ми - товаришуємо. Вболіваємо за наших дітей. Під час війни - зблизилися, борсаємося разом. Якось так ))
Вже дуже давно є всі три причини. Але є страх розлучення. Бо більше 30 років у шлюбі. По власним відчуттям максимально вкладався у сімʼю і зараз боюся, що вже мені не по силам починати з нуля і повторити цей подвиг. Навіть є людина з якою мені ніби добре. Але наважитися на розрив все одно сміливості не вистачає, бо розумію, що від ризику повторення того самого ніхто не застрахований. От і вагаюся. Дивлюся такі відео, як це.
@@OksanaChenska так, дійсно. Досвіду щасливих стосунків нажаль немає. А чи вірю, що можу бути щасливим? Тут складно сказати. Щастя ж воно як вода у жмені. 🤲
Нажаль так. Всі 3 критерії. І дякую вам за це відео. Я, якраз саме зараз в процесі розлучення, і інколи думала, а може все таки ще можна було б щось зробити. Але ні… І я не сумую, що саме цікаве😂 Проблема тільки в тому, що він не хоче розлучатися. Бо це ще й нарцис виявився 🤪 Але нічого, дійду до кінця ❤Ще раз вам дякую ❤️
У моїх стосунках із колишнім бойфрендом вистачило всього-на-всього першого критерію. Я почувалася нікчемою поруч із ним, він постійно знаходив недоліки в моїй зовнішності. Згодом я усвідомила, що мені набагато краще бути самій, ніж з ним. Стосунки були просто приречені, і ми розійшлися.
Доброго вечора,дуже актуальна тема та цікавий контент. Я розлучилась 4 місяці тому,проживши 23 роки в аб‘юзивних(останні роки байдужих)стосунках,хоча,причиною розлучення була алкогольна залежність.Але,чомусь,легше мені не стає,я страждаю,часті відкати,ностальгія,він вже знайшов «даму серця»,яка його рятувала від розлучення зі стервою-дружиною. Дорогенька Юліє,коли вже стане легше і відпустить цей біль,я вже не можу більше від страждань і адреналіну.Дякую
Співчуваю, я теж в шлюбі вже 30 років, зараз на відстані, зрозуміла що живу в ілюзії, що стосунків вже не має, але розумію, як що розірвати те що є все одно буду страждати як і ви зараз. Ваша сповідь підтвержує мої опасіння.
@@ВикаИсьёмина не спішіть розлучатись,сприймайте чоловіка як особистість,не обзивайте,не принижуйте(не робіть моїх помилок),просіть про лікуванння та кодуванння,і підтримуйте як можете,бо страждання в мене зараз такі,що не витримую.
Треба час ,щоб відійти😞В мене це зайняло десь 1,5 року.Дуже плакала,істерила,хотіла повернутися.Прожила з ним 15 років.Допомогали подруги,психолог і ще впевненість в тому,що я більше не хочу страждати з ним.Потім ще 3 роки потратила на те щоб знайти іншого чоловіка.А зараз тільки думаю,чому я так довго тягнула і терпіла те все.Терпіння вам та віри в майбутнє!Тримайтеся❤
Дякую за точний і глибокий аналіз людських емоцій та відносин. Дякую За вашу позицію і вибір державної мови України! кожен правильний вибір має свою ціну😊
Дякую, чудове відео. Дуже влучні ознаки. У моїх батьків таке саме було, але допомогла терапія мами, і реальний страх тата, що вони розлучаться. Тому довелося швидко змінювати системи.
Я би ще критерій додала, але не знаю, як його виказати в 2 словах максимально влучно. Я зрозуміла, що відносинам настав кінець не тому, що ми на відстані через війну вже 2 роки, а тому що мої прохання і потреби, те що для мене важливо, ігноруються і відкладається на кудись "потім". І зворушити цей процес з місяця можна тільки сильною маніпуляцією, яка вимагає багато моральних сил та енергії для нас обох, а мовчазливе спостерігання за стражданнями супутника життя було названо "зоною комфорту". Комфортно не приділяти увагу дитині і дружині, комортно не заробляти більше самому, але дивитися, як надривається дружина на 3 роботах.
Добрий вечір! Юлія, дякую вам за ваш досвід, знання! І дуже дякую за чудовий контент українською мовою! Підписалась і регулярно переглядаю відео та беру уваги ваші рекомендації❤
Слухайте своє серце. Тільки ваша інтуїція скаже, що краще саме для вас. Інтуїція працює краще всього, коли ви в розслабленому, майже медитативному стані. Цей стан ще можна порівняти з сонливістю перед засипанням. Ось тоді ваші думки, то є ваша інтуїція.
Дякую за Вашу роботу 😊 У нас були всі 3 😊 Найбільше мене "вбивало" приготування їжі. Бо я жінка, я мушу. Причому ми працювали разом на роботі, в одну зміну, разом приходили додому, і починалося... Що ти за жінка, що нема що їсти вдома? І додому не хотілося йти, і за будь якої можливості старалася втекти, і знову скандал. "Бо ти втікаєш з дому, а не готуєш"😅
Спасибо за видео. Неожиданно простые критерии. Большинству действительно сложно решиться на развод и не только из-за созависимости. Я хочу обозначить одну тему, которую можно рассматривать как вероятный риск в случае развода. Это проблема называется "феномен отчуждения родителя". Или ещё по другому - конфликт лояльности. Это происходит с ребёнком в следствии конфликтого развода, когда родители перетягивают его каждый на свою сторону. Эта проблема не решается в правовом поле и имеет глубокие корни. По сути феномен отчуждения возникает у ребёнка, если родитель, с которым остаётся проживать ребёнок, де-факто выталкивает из семейной системы второго родителя (через препятствия в общении и очернение образа второго родителя). По итогу ребенок, находясь под влиянием, "сам отказывается" от второго родителя. Мне показалось важным обозначить эту проблему как патологические последствия развода в некоторых случаях. Я этой темой занимаюсь уже долгое время (семейный медиатор и сама в прошлом прошла на своем опыте), помогаю отчужденным родителям выстроивать контакт с отчужденными детьми. Поэтому если вдруг кто-то попал в такую ситуацию, то хочу сказать, что не все безнадёжно. У меня на канале много контента на эту специфичную тему.
@@followme6482 Позвольте спросить: какое у вас сейчас отношение у отцу. И второе - какие отношение у вас к матери? Поделитесь пожалуйста, я неустанно провожу исследования по своей теме.
@@JuliaKovaliova очень, осень сложные и многослойные, неоднозначные, и многое не получается проработать. Еще и война добавила - отец русский в эмиграции, мама украинка. Если у Вас есть какой-нибулбюь месенджер , я могу голосовое записать - печатать устану.
Знайшла пів ознаки, конфлікти дійсно повторюються, але в них і в нас є зміни, праця над конфліктами постійна, є відчуття, що обоє зростаєм через конфлікти, на жаль, повільно, бо серйозні травми в обох. Злякало, що не впевнена, як з ознаками зі сторони партнера, маю запитати.
Дуже важка і актуальна для мене тема.. зустрівши свого майбутнього чоловіка, я вважала, що саме такого я і чекала до своїх 39 років. Він був спокійний, добрий, щедрий. Але було одне «але».. у нічого було захворювання на депресію.. я вважала, що ми впораємось і все буде добре. Але час минав, а нічого не налагоджувалось.. з роками мені ставало все важче боротися з його хворобою. Я повністю втратила саму себе, повністю присвятила себе його проблемі зі здоров’ям. Моі намагання внести радість і позитив у наше життя ніяк не оцінювалось, його це не тішило, як ніщо інше.. ані подорожей, ані відпочинку, ані прогулянок.. одна лише депресія.. і виправдовування своєї роздратованості і злості.. мовляв ти не знаєш, як мені погано і важко.. я відчувала себе постійно винною в тому, що йому погано.. а під час ковіду я втратила роботу і стало ще важче.. повна фінансова залежність від чоловіка, який постійно сварився і дорікав, що я не працюю.. з часом почались і у мене проблеми із здоров’ям, через що я не мала можливості знайти нову роботу.. потім приїхала до нас моя мама через війну.. мені вже 45, а мені, в разі розлучення, немає куди піти. ще й з мамою пенсійного віку.. ані роботи, ані майна, ані друзів.. і постійний страх, що я не впораюсь сама, бо дійсно маю проблеми.. бувають і моменти просвітлення, коли йому трошки легше, але цих моментів замало для повноцінного життя.. розумію, що не винний він, що має таку хворобу.. адже я його дружина перед Господом.. і не маю права покидати його в важкий для нього час…
Знайдіть євангельську церкву, п'ятидесятників чи баптистів, ходіть на служіння, шукайте допомоги у Бога. Я в церкві "Спасіння". Вашого чоловіка може зцілити Бог і відносини налагодяться. Шукайте Бога.
Скоріше це не депресія, скоріше це психічне захворювання більш важке. Поговоріть із його лікарем. Зараз повно будинків по селах практично за декілька тисяч долларів, не далеко від міста. Подумайте що вмієте робити ще. Займіться чимось новим, що може приносити користь і дохід.
Таке враження ,що ви приносите у жертву себе заради цього чоловіка.Ма буть,його депресія перейшла на вас вже .Так витрачати свій час та одне своє життя на чоловіка це просто треш
Доброго дня. Юлія, підскпжіть. будь ласка, як сказати чи як порадити дочці, бо не слухає, яка постійно жаліється на чолоаіка об'юзера кожен день, але нічого не міняє? Щоб до психолога звернулась .щоб їй очі відкрив. Щоб все ж сама звернулася .як сказати ? Бо в мене вже просто всі нерви виїла саоїми постійними скаргами на чодоавка!!!
Я пішла в той час,коли він за порадою своєї мами, вирішив втримати мене зачавши мені дитину.я про це дізналася вже після того як завагітніла,почалося справжнє пекло.це була не вагітність...я незнаю що...з останніх сил себе тримала,щоб не нашкодити дитині Я надіялась,як вже переїду в безпечну квартиру,куди він не зможе будь-коли приходити,нарешті видихнемо.та ні,почалося ще гірше.помсти,маніпуляції,крики,погрози,переслідування. Не чекайте критеріїв.тікайте вчасно😢❤
Дякую за цікаву інформацію. Є перший критерій, з другим неясно, бо працюємо з чоловіком разом, іноді трапляється і третій критерій... Ми рухаємося до розлучення?..
Ваша психологія це фемінізм☹️ досраки сім'ю і дітей, а чоловік це взагалі... співмешканець, який тільки повинен, а я вот така "бідненька аб'юзерка", "жертва"
Дякую за відео. Про розлучення думаю вже кілька років з перервою під час вагітності і перший рік дитини, тобто, до того дцмала у зараз знову з'являються такі думки. Але з відео маю лише одну причину - 3, маємо кілька тем для сварок і то по колу. Так, як кажете, я повторюю, а він не чує. А як щось відповідає, то це те, що я насідаю з тим. І я знову винна в конфлікті. Як вийти з такого кола?
Ваші неповнолітні діти зараз на вашому прикладі вчаться, як треба будувати стосунки. І що б ви їм не казали, вони считують реальні ситуації і приклади.
@@tatianatsapok3437 І я в такій же ситуації, однак зрозуміла для себе, що на дитину значно гірше вплине (та що там, вже впливає) така нездорова атмосфера в "повній сім'ї", чим сім'я неповна, однак зі здоровою атмосферою, спокоєм і відсутністю психологічного насилля.
Причина завжди одна в сім'ях - дружина чимось (буває цілком і обгрунтовано) незадоволена, відмовляє чоловікові в близькості і вже далі йде "посуд, брудно, скушна, дурна" і т.д.. Можна подумати, людина така вже складна істота, щоб такі речі не зрозуміти після року шлюбу.
@@No_name024 звісно ні тут, мабуть, не варто оперувати термінами типу "винна" чи "винний". Просто ти ображаєш людину, вона тебе, вона має гордість і не віддає тобі тіло, бо ти хам, ти маєш вколоту гордість, бо вона не кориться. Просто ланцюг помилок призводить до токсичних стосунків, які, як мені видається, простіще скінчити, ніж виправити. Плюси закінчити - кожен учасник стосунків вже зробив помилку, якщо здатен робити висновки - то може і висновки зробив і якщо пощастить з новими стосунками - може не наробить старих помилок. Але, звісно, різні люди - можуть вирішувати конфлікти по-різному, якщо ви здатні десь поступитися - зважаючи на притензії іншої людини і вона теж здатна піти вам на зустріч - то ви, скоріше за все, просто не втрапите в ту ситуацію, про яку ми говоримо. Ну а як вже мова за це пішла - то тут поступається хтось один - хочте, наступіть на горло своїй пісні і живіть під одним дахом "як друзі", хто ж вам заборонить? Але зверніть увагу, авторка відео будує щасливі стосунки в наступному шлюбі, знаючи де лід тонкий і явно оминає граблі. Вірогідно - просто купила посудомийку, аби проблемне питання не ставало між закоханими.
@@vyacheslavperesunkoви не розумієте головного - ідеальних людей немає. А тому, ви будете помилятись, робити дурниці, ображати, ображатись і т.д. А ви глибоко помиляєтесь, якщо думаєте, що для стабільних щасливих стосунків вам достатньо просто знайти кращого партнера(-ку).
У розлучені завжди винні двоє: дружина та теща. І це не завжди гумор. Адже психологи часто говорять про проблеми людей з дитинства, отже, виховання дочки, яка потім погодиться на одруження, залежить від мудрої матері, яку часто копіює донька.
Сумно, що люди не розуміють, що причина розриву пари ЗАВЖДИ в обох, і кожен починає звинувачувати протилежну сторону. Якби зараз запитати колишніх парнерів тих, хто тут звинувачує, то почули б зворотні звинувачення, чи не так? Винні обоє, бо не навчились вирішувати конфлікти. Вся суть не в тому, щоб розірвати стосунки, а в тому, щоб навчитись співіснувати разом, бо ніхто не ідеальний.
@@No_name024 конкретно в нашому випадку - ми просто занадто самодостатні люди, в яких немає потреби одне в одному. Колись кожному з нас хотілося компанії, але коли з'явилися якісь взаємні притензії - це перестало бути цікавим для обох сторін. Але ми не цілком типовий показник, на мою думку.
@@No_name024 я не планую ніяких стосунків, саме тому, що минулі відкрили не лише всесвітню мудрість, а й те, що вірогідно будуть моменти, які в людині мені не сподобаються, а отже - навіщо мені це потрібно. Я холодний і беземоційни чоловік середнього віку, все, що можна було отримати в стосунках з жінкою в мене вже було, моя дружина - абсолютно мені пара, якщо ми не змогли знайти спільну мову з ідеальною копією себе - навіщо розпочинати ще якісь стосунки, вони ж закінчаться так само.
Та чи слово "розлучення " то не є вирішення проблеми? Може, іноді правильніше як раз піти найпростішим і очевидним шляхом, ніж блукати собі десь околицями і все одно прийти туди ж? А так, і було сказано психологинею, що, якщо все ж хочете зберегти стосунки попри все, то треба йти на психотерапію, бо якщо вже все на грані, то самотужки то не робиться
Цікавить також відео про співзалежні стосунки. Мої батьки і батьки чоловіка не можуть вжитися разом, постійні вияснення стосунків, чути, що в жінок за них говорять образи, але вони не розлучаються .. Чи то страх самотності чи співзалежність, але поруч з ними неймовірно важко тривалий час бути поруч (на свята наприклад) 🙈 і ще цікавить відео стосунки мами із донькою. В мене з'явилась своя дитина, а от вона все ображається на зауваження, які я їй роблю, тому що хочу, щоб моя дитина не була як я доброю, слухняною і якщо накраситись і гарно вдягнутись, то красивою. Хочу, щоб вона прожила своє життя для себе, а не заради інших як в нас всі в сім'ї це роблять.
@@No_name024 мені б свій час теж би пригодилось мати на все свою думку, а не лише слухати старших і вміти сказати "ні", чому я навчалась лише десь з 20 років як переїхала в Німеччину і мене батьки перестали переводити за руку через дорогу (зараз інколи досі автоматично її беруть)
Мені не сподобалося що ви кажете 100% вже темп розлучатися. Можливо не треба бути настільки критичною? Є різні ситуації і в коментарях навіть є такі історії
Є одна ділема. Наприклад, людина розлучилась. І в наступних стосунках є два варіанта. ...якщо перенести негативний досвід з прпередніх стосунків, так би мовити, виробити упередженість до окремих моментів, то це може негативно відзначитись в нових стосунках.( Новий партнер не винен в гріхах попереднього.) ....якщо ж поставитись до наступного партнера неупереджено, то(, в зв'язку з можливими особливостями Вашого характеру,Ваш наступний вибір буде з такими ж недоліками) дуже великий шанс "наступити на ті ж граблі".
Головне в негативному досвіді - зрозуміти, що у ваших стосунках пішло не так, щоб у наступних поступати інакше. Але якщо кожен вважає, що причина в партнері, то такі нічому не навчаться.
@@No_name024Згідна з вами, однак додала б слово "лише" перед "в партнері". Цікаво як ви вважаєте, існують стосунки де люди можуть вирішити всі суперечки і про все домовитись, чи все одно щось одне одному потрібно буде терпіти в будь яких довготривалих стосунках (сімейних маю на увазі)?
Найчастіше напевно за тим що ви називаєте словом "добивають" стоїть те, що жінка нарешті вирвалась із психологічної, фінансової, емоційної залежності. І вона вже не хоче туди повертатись. Нею колись керував страх, тому вона не могла піти із нездорових стосунків з чоловіком, а тепер коли так мимоволі склались обставини, вона побачила, що життя не закінчилось, а навпаки життя може бути кращим, ніж було до цього.
@@Latunenko-Yulia-psychologistПроблема війни і відстань між дружиною та чоловіком, чоловіка і дітьми дуже боляче проходить. І ця тема актуальна. Будь ласка випустіть ефір за цією темою😊
Ви вже мене вибачте, пані психолог (чи психологиня), але ви полили якоїсь не дуже зрозумілої водички, близької до істини, але все ж помилкової. Я хоч і не психолог, та вам підскажу на майбутнє. Перша і фундаментальна причина для розлучення - це зневага, і як наслідок постійне приниження одного з подружжя. Друге - це постійна брехня у відносинах і перекручування фактів. Третє - це повне несприйняття партнера як людини. Тобто одного з подружжя вибішує навіть саме знаходження партнера поруч, і як наслідок ні про яке ліжко вже не може бути мови. Це я так коротко, щоб не було довгого простирадла. Можна не дякувати.
Всі три причини на протязі 30 років.......і завжди крайня причина - це мій тато... Я схожа на свого тата ц я люблю його таким як він є! Я не можу змінити свого тата і себе тільки тому, що так хоче батько моїх дітей......
@@No_name024 Ну чому ж? Знаю багато жінок, які ну дуже "принципово" підходять саме до питання миття посуду!!! Тут діло, мені здається, у "негнучкості" людей, невмінні йти на компроміс один з одним... а все починається з малого, наприклад - з миття посуду... Потім трансформується на інші сфери життя пари...
У меня все три сходятся...Жаль что не могу вернуться домой...Оставил бы ее уже.Пусть катиться куда направилась...как и многие тут в Европе...гонятся за немцами
Дії були запропоновані авторкою каналу на самому початку відео: не всі стосунки потрібно будь-що зберігати. Іноді важливіше зберегти здоров'я, нерви та дорогоцінний час життя. Не всі хотять вчасно побачити, що "кінь здох і з нього потрібно злізти".
Дякую за вашу працю❤️У свій час я пішла з стосунків у яких перебувала 6 років. Причиною було повне знецінення мене як особистості і критика. Нажаль все дійшло до того, що я повністю перестала розуміти хто я і чого хочу від життя. Партнер неодноразово хотів мене повернути, але для мене це закрита історія. Пішла в психотерапію і будучи 6 місяців в терапії зрозуміла, що у нас не було практично нічого спільного, ми різні за нашим розвитком особистості і різні у поглядах на життя. І скажу, що я щаслива одна. І також хочу звернутися до жінок! Цінуйте себе! Цінуйте свій час і свої цінності! Нікому не дозволяєте Вас ламати і заставляти жити по чужих правилах! І думайте про своє фінансове становище і соціалізацію.
Ніби про мене написано, але в стосунках була 1,5 роки. Погоджуюся з кожним словом!Як би солодко не було жити за рахунок чоловіка(він ще голова сімї) краще для себе мати робочу чи фін.подушку! Подобається йому чи ні - це має не турбувати жінку! Завжди цінуйте себе! Запитуйте себе - чи підходить вам так, що ви відчуваєте, чи чують вас.
Я зі своїм чоловіком почуваю себе королевою. А коли його нема поруч я себе почуваю ніяково. Коли він поруч я відчуваю захист і можу дуркувати і веселитися, відчуваю в собі сили і впевненість.
Дякую вам за це відео ! Інколи справді краще розлучитися, ніж відчувати ненависть і агресію до партнера !
Я розлучилася 4 роки тому і прослухавши це відео точно розумію що зробила правильно. Так було дуже важко після 13 років разом але зараз набагато легше і краще
А зараз ви у стосунках?
Так зараз маю дуже гарні стосунки. І чоловік абсолютна протилежність минулому чоловікові) дякуючи йому я зрозуміла що треба себе цінувати
@@ВалеріяМинзар чи правильно я зрозумів, що це не шлюбні стосунки?
@@ВалеріяМинзар Від попереднього шлюбу є діти?
В нас були усі 3 критерія, з'явилась психосоматика,я пішла в психотерапію. Потім вирішила розлучатись, чоловік був проти. Пішов теж в терапію, через пів року йоготерапії, маємо щасливий шлюб. Бо насправді ми завжди любили один одного і боролись, за нашу любов, хоч і іноді не зовсім у здоровий спосіб.
Цікаво. Які були висновки, і яка праця була пророблена завдяки терапії, поділіться, якщо готові
Як добре що не всі розлучаються!
@@user-kk9zf8lq8o психотерапія це завжди розвиток особистості, я після двох років терапії, точно знала що хочу від життя, чоловік все ще продовжував контролювати і нав'язувати своє бачення. Пропрацював ці моменти і тепер ми по справжньому вільні люди, яким добре разом, кожен має право на своє бачення, навчились знаходити компроміс, слухати і чути, поважати потреби один одного. Робота над стосунками продовжується але цей процес безперервний. Ще потрібно попрацювати над уважністю до один одного.
Усім кохання і щасливого сімейного життя😉!!!
коли обидва хочуть працювати а не звинувачувати один одного надія є
До мене дійшло, коли мій однокласник,з яким ми не бачились довгий час,запитав:"А де ділась та Наталка,яку я колись знав?Весела,впевнена,смілива?з власною думкою про все?"і тоді я гірко заплакала,згадавши себе ту,іншу.це було суперболяче
Схоже, що всі ми «втрачаємо себе» у шлюбі 😢
Дуже шкода вас...я в такому же стане...Не знаю правда как выйти...С женщиной которой живу нема никакой радости...никакой...Ни секса ,ни объятий ,ни слов ,ни созерцания чего нибудь...Домой возвращаться не хочется...Устал за ней бегать ,уговаривать и убеждать...И сам того не заметил как потух...До того дошел что при виде красивой женщины... ничего не происходит...и только мысли :- Очередная змея , наверное...Понимаешь.Любовь к женщине превратилось в страх перед ней.И как это произошло ,я не понял...
Колись казала одна мама своїй доньці, що за кого би ти не вийшла заміж - всеодно колись пошкодуєш
@@ІванКогут-е4бякщо вийти заміж за психічно здорову людину, шкодувати буде ні про що. Але деякі люди не можуть бути в дійсно здорових стосунках, їм треба підпитувати свої травми і тим самим вони можуть травмувати здорову людину.
Дякую,Юля я розлучилась 10 років назад дві ознаки були точно,я тепер завжди буду уникати стосунків в яких мені боляче,я терпіла 30 років,нікому такого не бажаю.
Я також 29 років в шлюбі,дуже жалко усвідомлювати що стільки років "коту під хвіст😢 Зараз готуюсь морально і матеріально до розлучення,як це пережити-вже наперед страшно....
Дякую Вам. Я розлучилася 13 років тому. Було цікаво послухати фахівця - і переконатися, що моя ініціатива розлучитися мала глибоку мотивацію. АЛЕ. Ми - товаришуємо. Вболіваємо за наших дітей. Під час війни - зблизилися, борсаємося разом. Якось так ))
Вже дуже давно є всі три причини. Але є страх розлучення. Бо більше 30 років у шлюбі. По власним відчуттям максимально вкладався у сімʼю і зараз боюся, що вже мені не по силам починати з нуля і повторити цей подвиг.
Навіть є людина з якою мені ніби добре. Але наважитися на розрив все одно сміливості не вистачає, бо розумію, що від ризику повторення того самого ніхто не застрахований.
От і вагаюся. Дивлюся такі відео, як це.
А життя одне!
Якби не малі діти,втекла б не оглядаючись.В Вас ч розумію,що діти вже дорослі.Дайте собі шанс нормально жити.
Ніби добре? Не маєте досвіду стосунків в яких добре? Чи не вірите, що можете бути просто щасливими?
@@OksanaChenska так, дійсно. Досвіду щасливих стосунків нажаль немає. А чи вірю, що можу бути щасливим? Тут складно сказати. Щастя ж воно як вода у жмені. 🤲
Дякую, я готуюсь до розлучення відвідуючи психоаналітика. 8 років шлюбу і є всі три ознаки.
@@rybakova_anastasiia Я вас розумію ❤️ Єдине, уточню: до психотерапевта чи психоаналітика?
@Latunenko-Yulia-psychologist до психолога психоаналітичного направлення.
Нажаль так. Всі 3 критерії. І дякую вам за це відео. Я, якраз саме зараз в процесі розлучення, і інколи думала, а може все таки ще можна було б щось зробити. Але ні… І я не сумую, що саме цікаве😂 Проблема тільки в тому, що він не хоче розлучатися. Бо це ще й нарцис виявився 🤪 Але нічого, дійду до кінця ❤Ще раз вам дякую ❤️
У моїх стосунках із колишнім бойфрендом вистачило всього-на-всього першого критерію. Я почувалася нікчемою поруч із ним, він постійно знаходив недоліки в моїй зовнішності. Згодом я усвідомила, що мені набагато краще бути самій, ніж з ним. Стосунки були просто приречені, і ми розійшлися.
Можете своїми словами дати визначення тому, ким ви були один для одного у цих стосунках?
Спасиба большое за помощь благословит вас бог
Доброго вечора,дуже актуальна тема та цікавий контент.
Я розлучилась 4 місяці тому,проживши 23 роки в аб‘юзивних(останні роки байдужих)стосунках,хоча,причиною розлучення була алкогольна залежність.Але,чомусь,легше мені не стає,я страждаю,часті відкати,ностальгія,він вже знайшов «даму серця»,яка його рятувала від розлучення зі стервою-дружиною.
Дорогенька Юліє,коли вже стане легше і відпустить цей біль,я вже не можу більше від страждань і адреналіну.Дякую
Співчуваю, я теж в шлюбі вже 30 років, зараз на відстані, зрозуміла що живу в ілюзії, що стосунків вже не має, але розумію, як що розірвати те що є все одно буду страждати як і ви зараз. Ваша сповідь підтвержує мої опасіння.
А ця залежність була коли ви лиш познайомились, чи вже у шлюбі?
@@No_name024 пристрасть до алкоголю була відразу,в родині були алкоголіки,я просто цим знехтувала
@@ВикаИсьёмина не спішіть розлучатись,сприймайте чоловіка як особистість,не обзивайте,не принижуйте(не робіть моїх помилок),просіть про лікуванння та кодуванння,і підтримуйте як можете,бо страждання в мене зараз такі,що не витримую.
Треба час ,щоб відійти😞В мене це зайняло десь 1,5 року.Дуже плакала,істерила,хотіла повернутися.Прожила з ним 15 років.Допомогали подруги,психолог і ще впевненість в тому,що я більше не хочу страждати з ним.Потім ще 3 роки потратила на те щоб знайти іншого чоловіка.А зараз тільки думаю,чому я так довго тягнула і терпіла те все.Терпіння вам та віри в майбутнє!Тримайтеся❤
Дякую за точний і глибокий аналіз людських емоцій та відносин. Дякую За вашу позицію і вибір державної мови України! кожен правильний вибір має свою ціну😊
Дякую Юля , треба завжди вчасно піти!
Добрий вечір😊 актуальна тема для нашого часу сьогодні👏🏻
Дякую Юлія за чудові психологічні теми
Дуже класний роман ви написали,вже дві частини подивилась дуже цікаво👍🏻
Юля,ви така гарна
Коментар зі семи слів на підтримку контенту в просуванні алгоритмами ютубу
Дякую, чудове відео. Дуже влучні ознаки. У моїх батьків таке саме було, але допомогла терапія мами, і реальний страх тата, що вони розлучаться. Тому довелося швидко змінювати системи.
На щастя, немає жодної ознаки. Після заміжжя навпаки стала більш впевненою. Дякую за корисне відео ❤
Я би ще критерій додала, але не знаю, як його виказати в 2 словах максимально влучно.
Я зрозуміла, що відносинам настав кінець не тому, що ми на відстані через війну вже 2 роки, а тому що мої прохання і потреби, те що для мене важливо, ігноруються і відкладається на кудись "потім". І зворушити цей процес з місяця можна тільки сильною маніпуляцією, яка вимагає багато моральних сил та енергії для нас обох, а мовчазливе спостерігання за стражданнями супутника життя було названо "зоною комфорту". Комфортно не приділяти увагу дитині і дружині, комортно не заробляти більше самому, але дивитися, як надривається дружина на 3 роботах.
Намагались розмовляти і вияснити, чому ваші потреби ігноруються?
@@No_name024 так. "Я йолоп". Дуже зручно. Я от такий от йолоп, який не буде працювати над собою, бо так комфортно. Але розлучення не дам.
Відео коротке, але змістовне!Дякую за Вашу працю!💙💛
Добрий вечір! Юлія, дякую вам за ваш досвід, знання! І дуже дякую за чудовий контент українською мовою! Підписалась і регулярно переглядаю відео та беру уваги ваші рекомендації❤
Дякую вам, Юліє!
Слухайте своє серце. Тільки ваша інтуїція скаже, що краще саме для вас. Інтуїція працює краще всього, коли ви в розслабленому, майже медитативному стані. Цей стан ще можна порівняти з сонливістю перед засипанням. Ось тоді ваші думки, то є ваша інтуїція.
Дуже інформативно, дякую за вашу роботу.
Дякую за такий якісний контент ❤
Дякую!!!
Дякую
Дякую за роботу!!!❤❤❤❤
Дякую за відео! В мене були такі стосунки. Закінчились, а після я переосмислила своє життя і пішла в терапію.
Дякую за Вашу роботу 😊
У нас були всі 3 😊
Найбільше мене "вбивало" приготування їжі. Бо я жінка, я мушу. Причому ми працювали разом на роботі, в одну зміну, разом приходили додому, і починалося... Що ти за жінка, що нема що їсти вдома? І додому не хотілося йти, і за будь якої можливості старалася втекти, і знову скандал. "Бо ти втікаєш з дому, а не готуєш"😅
❤❤❤❤дякую
Дякуємо ви дуже допомагаєте
Дякую вам, це справді дуже корисно. Є всі симптоми мабуть 😢
Так, у мене є ці всі три критерії!
❤❤❤❤❤❤
Співпадають всі три ознаки.... місяць тому подала на розлучення. Здається, це дійсно було вірне рішення
Спасибо за видео. Неожиданно простые критерии.
Большинству действительно сложно решиться на развод и не только из-за созависимости. Я хочу обозначить одну тему, которую можно рассматривать как вероятный риск в случае развода. Это проблема называется "феномен отчуждения родителя". Или ещё по другому - конфликт лояльности. Это происходит с ребёнком в следствии конфликтого развода, когда родители перетягивают его каждый на свою сторону. Эта проблема не решается в правовом поле и имеет глубокие корни. По сути феномен отчуждения возникает у ребёнка, если родитель, с которым остаётся проживать ребёнок, де-факто выталкивает из семейной системы второго родителя (через препятствия в общении и очернение образа второго родителя). По итогу ребенок, находясь под влиянием, "сам отказывается" от второго родителя.
Мне показалось важным обозначить эту проблему как патологические последствия развода в некоторых случаях.
Я этой темой занимаюсь уже долгое время (семейный медиатор и сама в прошлом прошла на своем опыте), помогаю отчужденным родителям выстроивать контакт с отчужденными детьми. Поэтому если вдруг кто-то попал в такую ситуацию, то хочу сказать, что не все безнадёжно.
У меня на канале много контента на эту специфичную тему.
Прямо описали мои взаимоотношения с отцом, спасибо маме
@@followme6482 Позвольте спросить: какое у вас сейчас отношение у отцу. И второе - какие отношение у вас к матери? Поделитесь пожалуйста, я неустанно провожу исследования по своей теме.
@@JuliaKovaliova очень, осень сложные и многослойные, неоднозначные, и многое не получается проработать. Еще и война добавила - отец русский в эмиграции, мама украинка. Если у Вас есть какой-нибулбюь месенджер , я могу голосовое записать - печатать устану.
Знайшла пів ознаки, конфлікти дійсно повторюються, але в них і в нас є зміни, праця над конфліктами постійна, є відчуття, що обоє зростаєм через конфлікти, на жаль, повільно, бо серйозні травми в обох.
Злякало, що не впевнена, як з ознаками зі сторони партнера, маю запитати.
Дуже важка і актуальна для мене тема.. зустрівши свого майбутнього чоловіка, я вважала, що саме такого я і чекала до своїх 39 років. Він був спокійний, добрий, щедрий. Але було одне «але».. у нічого було захворювання на депресію.. я вважала, що ми впораємось і все буде добре. Але час минав, а нічого не налагоджувалось.. з роками мені ставало все важче боротися з його хворобою. Я повністю втратила саму себе, повністю присвятила себе його проблемі зі здоров’ям. Моі намагання внести радість і позитив у наше життя ніяк не оцінювалось, його це не тішило, як ніщо інше.. ані подорожей, ані відпочинку, ані прогулянок.. одна лише депресія.. і виправдовування своєї роздратованості і злості.. мовляв ти не знаєш, як мені погано і важко.. я відчувала себе постійно винною в тому, що йому погано.. а під час ковіду я втратила роботу і стало ще важче.. повна фінансова залежність від чоловіка, який постійно сварився і дорікав, що я не працюю.. з часом почались і у мене проблеми із здоров’ям, через що я не мала можливості знайти нову роботу.. потім приїхала до нас моя мама через війну.. мені вже 45, а мені, в разі розлучення, немає куди піти. ще й з мамою пенсійного віку.. ані роботи, ані майна, ані друзів.. і постійний страх, що я не впораюсь сама, бо дійсно маю проблеми.. бувають і моменти просвітлення, коли йому трошки легше, але цих моментів замало для повноцінного життя.. розумію, що не винний він, що має таку хворобу.. адже я його дружина перед Господом.. і не маю права покидати його в важкий для нього час…
Знайдіть євангельську церкву, п'ятидесятників чи баптистів, ходіть на служіння, шукайте допомоги у Бога. Я в церкві "Спасіння". Вашого чоловіка може зцілити Бог і відносини налагодяться. Шукайте Бога.
Скоріше це не депресія, скоріше це психічне захворювання більш важке. Поговоріть із його лікарем.
Зараз повно будинків по селах практично за декілька тисяч долларів, не далеко від міста. Подумайте що вмієте робити ще. Займіться чимось новим, що може приносити користь і дохід.
Таке враження ,що ви приносите у жертву себе заради цього чоловіка.Ма буть,його депресія перейшла на вас вже .Так витрачати свій час та одне своє життя на чоловіка це просто треш
Під час його дипресій треба вести чоловіка до невролога та психотерапевта, щоб на цей час назначили лікування
Вашому чоловіку необхідно пройти обстеження у невролога та психотерапевта.
Мені дуже важко відстежити і якось проаналізувати перше а ось друге часто а трете сто відсотків
Доброго дня.
Юлія, підскпжіть. будь ласка, як сказати чи як порадити дочці, бо не слухає, яка постійно жаліється на чолоаіка об'юзера кожен день, але нічого не міняє? Щоб до психолога звернулась .щоб їй очі відкрив.
Щоб все ж сама звернулася .як сказати ?
Бо в мене вже просто всі нерви виїла саоїми постійними скаргами на чодоавка!!!
Я пішла в той час,коли він за порадою своєї мами, вирішив втримати мене зачавши мені дитину.я про це дізналася вже після того як завагітніла,почалося справжнє пекло.це була не вагітність...я незнаю що...з останніх сил себе тримала,щоб не нашкодити дитині
Я надіялась,як вже переїду в безпечну квартиру,куди він не зможе будь-коли приходити,нарешті видихнемо.та ні,почалося ще гірше.помсти,маніпуляції,крики,погрози,переслідування.
Не чекайте критеріїв.тікайте вчасно😢❤
Я дякую за відео.і пишаюсь собою,що таки пішла від нього.фууух,ледь не вмерла там
❤ нагадування за лайк,працює,я вже клацаю,і що так 3(
В мене всі 3 пункти 😢
Як наважитися розійтися?
Дякую за цікаву інформацію. Є перший критерій, з другим неясно, бо працюємо з чоловіком разом, іноді трапляється і третій критерій... Ми рухаємося до розлучення?..
💙💛👍
На жаль це набагато складніша проблема, ніж відповісти на три питання... Цікаво знати скільки% сімей існує без любові?
Дійсно. Все так в відбувалось в стосунках
Ваша психологія це фемінізм☹️ досраки сім'ю і дітей, а чоловік це взагалі... співмешканець, який тільки повинен, а я вот така "бідненька аб'юзерка", "жертва"
Дякую за відео. Про розлучення думаю вже кілька років з перервою під час вагітності і перший рік дитини, тобто, до того дцмала у зараз знову з'являються такі думки.
Але з відео маю лише одну причину - 3, маємо кілька тем для сварок і то по колу. Так, як кажете, я повторюю, а він не чує. А як щось відповідає, то це те, що я насідаю з тим. І я знову винна в конфлікті.
Як вийти з такого кола?
Добре було б особисто звернутися до терапевта і обговорити це. Бо може бути багато нюансів.
А можете підтвердити (або спростувати) те, що після 30 сек сварки ви обоє забуваєте про її причину, і сваритесь вже зовсім по іншій причині?
Мені здається, що 1-й критерій сам по собі уже є визначальним, а два інші лише його доповнюють.
Маю усі три ознаки , але маємо спільних неповнолітніх дітей і це дуже ускладнює розлучення 😢
Ваші неповнолітні діти зараз на вашому прикладі вчаться, як треба будувати стосунки. І що б ви їм не казали, вони считують реальні ситуації і приклади.
Я це розумію. Тому деякі рішення даються надто складно!
@@tatianatsapok3437 Ви праві. Мені дуже шкода, що ви проходите цей досвід і таке питання стоїть перед вами.
@@tatianatsapok3437
І я в такій же ситуації, однак зрозуміла для себе, що на дитину значно гірше вплине (та що там, вже впливає) така нездорова атмосфера в "повній сім'ї", чим сім'я неповна, однак зі здоровою атмосферою, спокоєм і відсутністю психологічного насилля.
все сходиться, але я не поспішаю з висновками, можливо це я не правилльно спримаю відносини чи не правильно будую. Як зрозуміти..
Ви одружені?
@@No_name024 так
А обговорювали це з чоловіком?
Насправді, причина ж не в не помитому посуді, чи не так?
Причина завжди одна в сім'ях - дружина чимось (буває цілком і обгрунтовано) незадоволена, відмовляє чоловікові в близькості і вже далі йде "посуд, брудно, скушна, дурна" і т.д.. Можна подумати, людина така вже складна істота, щоб такі речі не зрозуміти після року шлюбу.
@@vyacheslavperesunkoтобто, винна тільки дружина, так?
@@No_name024 звісно ні
тут, мабуть, не варто оперувати термінами типу "винна" чи "винний". Просто ти ображаєш людину, вона тебе, вона має гордість і не віддає тобі тіло, бо ти хам, ти маєш вколоту гордість, бо вона не кориться. Просто ланцюг помилок призводить до токсичних стосунків, які, як мені видається, простіще скінчити, ніж виправити. Плюси закінчити - кожен учасник стосунків вже зробив помилку, якщо здатен робити висновки - то може і висновки зробив і якщо пощастить з новими стосунками - може не наробить старих помилок. Але, звісно, різні люди - можуть вирішувати конфлікти по-різному, якщо ви здатні десь поступитися - зважаючи на притензії іншої людини і вона теж здатна піти вам на зустріч - то ви, скоріше за все, просто не втрапите в ту ситуацію, про яку ми говоримо. Ну а як вже мова за це пішла - то тут поступається хтось один - хочте, наступіть на горло своїй пісні і живіть під одним дахом "як друзі", хто ж вам заборонить?
Але зверніть увагу, авторка відео будує щасливі стосунки в наступному шлюбі, знаючи де лід тонкий і явно оминає граблі. Вірогідно - просто купила посудомийку, аби проблемне питання не ставало між закоханими.
@@vyacheslavperesunkoви не розумієте головного - ідеальних людей немає. А тому, ви будете помилятись, робити дурниці, ображати, ображатись і т.д. А ви глибоко помиляєтесь, якщо думаєте, що для стабільних щасливих стосунків вам достатньо просто знайти кращого партнера(-ку).
У розлучені завжди винні двоє: дружина та теща. І це не завжди гумор. Адже психологи часто говорять про проблеми людей з дитинства, отже, виховання дочки, яка потім погодиться на одруження, залежить від мудрої матері, яку часто копіює донька.
Сумно, що люди не розуміють, що причина розриву пари ЗАВЖДИ в обох, і кожен починає звинувачувати протилежну сторону. Якби зараз запитати колишніх парнерів тих, хто тут звинувачує, то почули б зворотні звинувачення, чи не так?
Винні обоє, бо не навчились вирішувати конфлікти.
Вся суть не в тому, щоб розірвати стосунки, а в тому, щоб навчитись співіснувати разом, бо ніхто не ідеальний.
пхх, а навіщо вам ті стосунки, в яких вам було погано і некомфортно?
@@vyacheslavperesunko правильне питання, чому у стосунках вам стало погано і некомфортно, раніше ж вам було добре, чи не так?
@@No_name024 конкретно в нашому випадку - ми просто занадто самодостатні люди, в яких немає потреби одне в одному. Колись кожному з нас хотілося компанії, але коли з'явилися якісь взаємні притензії - це перестало бути цікавим для обох сторін. Але ми не цілком типовий показник, на мою думку.
@@vyacheslavperesunko вважаєте, що у вас будуть стосунки, де не буде претензій?
@@No_name024 я не планую ніяких стосунків, саме тому, що минулі відкрили не лише всесвітню мудрість, а й те, що вірогідно будуть моменти, які в людині мені не сподобаються, а отже - навіщо мені це потрібно. Я холодний і беземоційни чоловік середнього віку, все, що можна було отримати в стосунках з жінкою в мене вже було, моя дружина - абсолютно мені пара, якщо ми не змогли знайти спільну мову з ідеальною копією себе - навіщо розпочинати ще якісь стосунки, вони ж закінчаться так само.
У мене з'явилось питання до глядачів, хто в сім'ї, на вашу думку, має мити посуд?
Посудомийна машина.
@@Ruda_Bilka5 згоден) Але миття посуду - це просто приклад. Спитаю по іншому, хто на вашу думку має піклуватися затишком в домі?)
І чоловік і дружина або прибиральниця
@@No_name024а чого ви вважаєте, що миття посуду - це стосується затишку дома😂??? Затишок - це погода в домі
@@ТатьянаПанченко-д3к якщо в домі беспорядок, то про яку погоду йдеться?)
Дії для вирішення проблеми не почув. Психологи призначені визначати кроки виходу а не йти простим шляхом рішення проблем.
Та чи слово "розлучення " то не є вирішення проблеми? Може, іноді правильніше як раз піти найпростішим і очевидним шляхом, ніж блукати собі десь околицями і все одно прийти туди ж? А так, і було сказано психологинею, що, якщо все ж хочете зберегти стосунки попри все, то треба йти на психотерапію, бо якщо вже все на грані, то самотужки то не робиться
Цікавить також відео про співзалежні стосунки. Мої батьки і батьки чоловіка не можуть вжитися разом, постійні вияснення стосунків, чути, що в жінок за них говорять образи, але вони не розлучаються .. Чи то страх самотності чи співзалежність, але поруч з ними неймовірно важко тривалий час бути поруч (на свята наприклад) 🙈 і ще цікавить відео стосунки мами із донькою. В мене з'явилась своя дитина, а от вона все ображається на зауваження, які я їй роблю, тому що хочу, щоб моя дитина не була як я доброю, слухняною і якщо накраситись і гарно вдягнутись, то красивою. Хочу, щоб вона прожила своє життя для себе, а не заради інших як в нас всі в сім'ї це роблять.
Кажуть, що намаганням "покращити" своїх дітей, нібито для їх блага, насправді ми б хотіли таким чином покращити себе в минулому.
@@No_name024 мені б свій час теж би пригодилось мати на все свою думку, а не лише слухати старших і вміти сказати "ні", чому я навчалась лише десь з 20 років як переїхала в Німеччину і мене батьки перестали переводити за руку через дорогу (зараз інколи досі автоматично її беруть)
Давайте поради донці із ніжністю до неї та любов'ю
Перше і третє було, але я нізащо не розлучилася б. Проте чоловіку допомогла молода психологиня і він пішов до неї...
Мені не сподобалося що ви кажете 100% вже темп розлучатися. Можливо не треба бути настільки критичною? Є різні ситуації і в коментарях навіть є такі історії
+3😢
Дуже довгі відео за часом не хочеться слухати так довго
Є одна ділема.
Наприклад, людина розлучилась. І в наступних стосунках є два варіанта.
...якщо перенести негативний досвід з прпередніх стосунків, так би мовити, виробити упередженість до окремих моментів, то це може негативно відзначитись в нових стосунках.( Новий партнер не винен в гріхах попереднього.)
....якщо ж поставитись до наступного партнера неупереджено, то(, в зв'язку з можливими особливостями Вашого характеру,Ваш наступний вибір буде з такими ж недоліками) дуже великий шанс "наступити на ті ж граблі".
Головне в негативному досвіді - зрозуміти, що у ваших стосунках пішло не так, щоб у наступних поступати інакше. Але якщо кожен вважає, що причина в партнері, то такі нічому не навчаться.
Треба робити роботу над помилками з терапевтом. Розбирати що і як пішло не так, тоді в нових стосунках є більше шансів змінити ці паттерни.
@@No_name024Згідна з вами, однак додала б слово "лише" перед "в партнері".
Цікаво як ви вважаєте, існують стосунки де люди можуть вирішити всі суперечки і про все домовитись, чи все одно щось одне одному потрібно буде терпіти в будь яких довготривалих стосунках (сімейних маю на увазі)?
@@ola2u навіть в бізнесі письмово з адвокатами не про все можна домовитись, а тим паче в сімейних стосунках)
Терміново!дайте відповідь.або вашу сторінку зламали,або нам з вами не по дорозі
всі три
Всі три причини, але у відносинах з батьками)
Один одного* (укр.)
Про те що війна розірвала сім'ї, а дружини за кордоном "добивають" ці сім'ї не хочете зробити відео?
Подумаю)
Найчастіше напевно за тим що ви називаєте словом "добивають" стоїть те, що жінка нарешті вирвалась із психологічної, фінансової, емоційної залежності.
І вона вже не хоче туди повертатись.
Нею колись керував страх, тому вона не могла піти із нездорових стосунків з чоловіком, а тепер коли так мимоволі склались обставини, вона побачила, що життя не закінчилось, а навпаки життя може бути кращим, ніж було до цього.
@@Latunenko-Yulia-psychologistПроблема війни і відстань між дружиною та чоловіком, чоловіка і дітьми дуже боляче проходить. І ця тема актуальна. Будь ласка випустіть ефір за цією темою😊
Ви вже мене вибачте, пані психолог (чи психологиня), але ви полили якоїсь не дуже зрозумілої водички, близької до істини, але все ж помилкової. Я хоч і не психолог, та вам підскажу на майбутнє. Перша і фундаментальна причина для розлучення - це зневага, і як наслідок постійне приниження одного з подружжя. Друге - це постійна брехня у відносинах і перекручування фактів. Третє - це повне несприйняття партнера як людини. Тобто одного з подружжя вибішує навіть саме знаходження партнера поруч, і як наслідок ні про яке ліжко вже не може бути мови. Це я так коротко, щоб не було довгого простирадла. Можна не дякувати.
Я б до вас не прийшов..бо послухав якийсь бред
проходьте мимо…
Ідіть далі. А психолог говорить доречні поради
Ідіть далі... І шукайте вирішення своїх проблем у інших
Яка ти все-таки нещасна психолог.....
Всі три причини на протязі 30 років.......і завжди крайня причина - це мій тато...
Я схожа на свого тата ц я люблю його таким як він є!
Я не можу змінити свого тата і себе тільки тому, що так хоче батько моїх дітей......
авторка відео не мила посуд в першому шлюбі…
А можливо чоловік не мив посуд, після смачної вечері яку вона приготувала🤔
@@Nataliia-b3d Ніколи не розуміла і не зрозумію конфліктів через миття посуду! 😉
Це єдине що вас зацікавило у моєму відео?
@@Аля-о5ьбо непомитий посуд - це не істинна причина претензій, це привід для сварки і на його місці може бути будь-що. Все просто)
@@No_name024 Ну чому ж? Знаю багато жінок, які ну дуже "принципово" підходять саме до питання миття посуду!!! Тут діло, мені здається, у "негнучкості" людей, невмінні йти на компроміс один з одним... а все починається з малого, наприклад - з миття посуду... Потім трансформується на інші сфери життя пари...
Терміново!вашу сторінку в фейсбук зламали.від вашого імені критикують діючу владу! звинувачують у війні президента України.
Боляче.це зрада.хто вам платить?
Терміново!ви справді просили у фейсбуці підтримати вашу сторінку рекомендацією?сторінку де обсираєте нашого президента?
Мадам, ви або розмовляйте українською, або російською.
Мадам, ви або дивитесь мої відео або ні.
У меня все три сходятся...Жаль что не могу вернуться домой...Оставил бы ее уже.Пусть катиться куда направилась...как и многие тут в Европе...гонятся за немцами
Дякую
❤❤❤❤❤
❤
Дії для вирішення проблеми не почув. Психологи призначені визначати кроки виходу а не йти простим шляхом рішення проблем.
як не почули? Вона ж каже прямим текстом "розлучайтеся".
❤❤❤
❤
Дії для вирішення проблеми не почув. Психологи призначені визначати кроки виходу а не йти простим шляхом рішення проблем.
Дії були запропоновані авторкою каналу на самому початку відео: не всі стосунки потрібно будь-що зберігати. Іноді важливіше зберегти здоров'я, нерви та дорогоцінний час життя. Не всі хотять вчасно побачити, що "кінь здох і з нього потрібно злізти".