І. Фаріон про Олександра Довженка - засновника "Поетичного кіно" | Велич особистості | вересень '14

Олександр Петрович Довженко (10 вересня 1894 - 25 листопада 1956) - український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.
Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». Фактично, Довженко ще у Харкові мав сценарій до цього фільму. Ідея належала Юркові Юртику (Тютюннику), який у співавторстві з Майком Йогансеном і написав сценарій фільму-легенди про скарб, закопаний гайдамаками в надрах гори.
Першим друкованим відгуком про роботу Довженка стала стаття редактора журналу «Кіно» Миколи Бажана: «Це - історична симфонія, що рівної їй немає в світовому кіно. Це зафільмована лірика, епос і філософія, виявлені в образах такої глибини й значимості, що багатьом не сила до кінця їх розкопати й зрозуміти».

[@user-cm8pj1us5n]

..."Мосфільм", це величезна, грандіозна халабуда, що веде в нікуди.." Коли робили проект "Стариє пєсні а главнам", то я згадував ці слова. Кавери, рімейки старих радянських пісень, імпровізовані продовження старих радянських фільмів, грандіозні декорації, залучення старих і нових зірок - ще трохи і здавалося, екран лусне від смороду нафталіну...Пошук власного, совкового "плезентвіллю"(о врємєні кагда била харашо) результатів не дав. Слова його й досі актуальні...