Я народила в 26. На той момент більшість моїх знайомих не мали дітей. Я дивилась на їх життя, фото в соцмережах і розуміла, що між нами наче прірва якась утворилась. Я бачила в них молодих, веселих і енергійних людей, а себе натомість відчувала старшою років на 20. Я бачила, що я змінилась як внутрішньо так і зовнішньо. І це дуже на мене тиснуло. В якийсь момент я видалила усі свої соцмережі, я перестала дивитись на усіх цих людей і порівнювати себе з ними. Зосередилась лише на собі і своєму світі. Почала аналізувати свої зміни. Звичайно, я ще не дрсягла повної і абсолютної гармонії у цьому питанні, але я на шляху до цього. Я розумію, що перейшла на інший етап свого життя і від цього я не стаю кращою чи гіршою. Я стаю іншою, в мене з'являються інші цінності і пріоритети. І це прекрасно. Мені здається, що ця погоня за молодістю породжена не вмінням цінувати і сприймати наші вікові зміни, які насправді є прекрасними
100% про мене, я народила в 23, і хоча зараз в 27 мені не дають більше 20, між мною і навіть однолітками - прірва. Розумію, що маю більше спільного із 35-40 річними. Бойфренди, тусовки, подорожі автостопом - все, чим живуть однолітки - мимо! Але все ж таки думаю, це тимчасове явище і коли донці буде 15, ми будемо подругами а я знову буду мати активне 'молоде' життя:)
Мені здається, головну думку сказав ваш гість: страх старіння і неприйняття свого віку - це насправді страх смерті, розуміння, що життя закінчиться, і оці зморшки це знак того, що цей час наближається.
не згодна. Особисто я не боюсь смерті, бо це той фінал що чекає на всіх нас. А от старість, саме глибока старість, коли ти стаєш слабвою людиною, з купою хвороб і постійно потребуєш допомоги - це реально страшно. Особливо коли поряд нема нікого, хто міг би допомогти
Страх старіння притаманний в більшості жінкам через суспільний тиск виглядати вічно молодою і красивою (навіть, якщо вони не бояться смерті). На жаль, в патріархальному суспільстві пропагується цінність жінки саме в привабливій зовнішності. І це транслюється з усіх куточків і втокмачується дівчатам в голови з самого дитинства. Тоді як чоловіче старіння вважається чимось привабливими і природнім. Чого варті фрази а-ля "зморшки і шрами красять чоловіків".
Мені 15 і це відео надихнуло мене жити для себе в кайф, а не планувати ідеальне майбутнє, як у фільмах, війна показала, що все можна втратити в будь-який момент, тому потрібно насолоджуватись тим, що є тут і зараз і вирішувати проблеми по мірі їх наступання Окреме дякую цьому чудовому проєкту та неймовірним дівчатам, які говорять на важливі теми, ваші випуски допомогли мені розширити кругозір та звернути увагу на проблеми, які я не помічала у звичайному житті Хвала небесам, що одного вечора ютуб показав мені ваше відео в рекомендаціях Спасибі❤
Вам повезло. Бо мені повезло лише сьогодні. Ще не почала дивитись, але побачила тьотку з Торонто і зразу підписалась. Дуже цікаво дізнатись більше про неї, а якщо щей розумні речі кажуть, то з задоволенням послухаю.
Мені 36 і я не порівнююю себе з іншими. З кожним роком я все більше насолоджуюсь життям. Люди, які постійно кудись рвуться, чогось прагнуть і "вискакують з трусів" (в хорошому розумінні цього слова), то для мене, як спостереження за сюжетом фільму. Декоративною косметикою не користуюся, тільки SPF років з 26 і зволожуючими засобами догляду за шкірою. Практично ніколи не ношу bra. Не боюся вікових змін і смерті. Я собі в своєму ідеальному світі повільного лінивця просто кайфую, пройшовши вогонь і воду в більш юні роки і отримавши безцінний досвід. Зараз @обана руsня трохи порушила мій дзен (як і цілої країни), але доки це можливо, я буду продовжувати насолоджуватися життям і донатити на ЗСУ.
Я кожен раз планую почати відкладати гроші на пенсію і кожен раз в країні стається щось, що б'є по моєму бюджету нещадно. То війна, то ковід, то знову ковід, потім повномасштабне вторгнення. Дуже складно планувати старість, коли не можеш запланувати навіть наступний тиждень.
+ на старість не можу відкласти,бо кожен раз стається щось, на що треба витратити ті кошти, шоб до тієї старості дожити. То зуби, то хвороби і тд😄 але все буде добре. Встигнемо❤
Не так давно на моєму районі з'явились дві жінки років 60++, дуже схожі між собою, певно сестри. Я їх називаю поміж себе дівчатками, бо вони такі живі, з бешкетливими поглядами, бадьорі. Завжди радію, коли бачу їх🧡 вони - втілення думки, шо вік то хєрня😉
Сьогодні дивились в дзеркало і просто зрозуміла, що мені 33 і це такий кайф і як ваша героїня просто цьомнула себе в дзеркало. Бо зараз відчуваю себе дорослою, незалежною, красивою, більш розумною і мудрою, ніж в ті ж 20-25. І це таке шикарне відчуття) А ще незгодна з темою про забезпечену старість європейців - це міф. В них також відсоток людей, які не працюють, не платять податки і є мінімальна пенсія для тих, то не назбирав і це копійки, яких часто не вистачає на життя. І те що батьки не допомагають дітям, і всі живуть самостійно і окремо - це залежить від країни, бо наприклад в Португалії діти часто дуже довго живуть з батьками і часто не працюють. Не всі пенсіонери подорожують і ведуть активну старість, нам просто хочеться в це вірити, але ніт.. А ще класна думка, що всі зміни в нашій зовнішності, всі зморшки, розтяжки - це наш досвід, це відображення нашого життя. Ну не можеш ти в 35, 40, 50 років бути без "гусячих лапок" біля очей, ти що за весь цей час ні разу не сміялась, не реготала до сліз, не дивувалась, не злилась?
є історія латиноамериканської жіночки (Tess Christian), яка 40 років не проявляла емоції щоб не було мімічних зморшок. нууу це не допомогло) А є інша - Christyne Remnant, яка вирішила, що завжи буде посміхатись щоб не було зморшок на лобі.
Я у свої 18-25 зовсім не кайфувала життям, через комплекс відмінниці сиділа лише над книжками. Хоча не можу сказати, що мені не подобалося вчитися. Я завжди любила відкривати щось нове, отримувати знання. Часто шкодую, що не робила в ті роки якісь "дикі" речі, які часто списують на юність і молодість. Напевно це наштовхнуло мене на стрибок із моста у мій 31-ий день народження. Було неймовірне задоволення від того, що я зробила щось шалене. Тепер от мрію, що ми роз*башемо р*сню і нарешті я зможу повернутися до свого улюбленого способу відпочинку - подорожей. На жаль, суспільство досі дуже тисне на віковий фактор. Оце все "пора народжувати" нікуди не зникло. Але я для себе вирішила, що буде так, як буде. Не всім людям призначено стати батьками. Правда, своїм батькам я не озвучую це рішення. Певно я-таки ще недостатньо доросла, бо вони досі мають на мене вплив 😊
Мені 31 і мені це реально подобається. Я почала займатися спортом і головне я зрозуміла навіщо він мені, і я стала від нього кайфувати. Я зрозуміла своє тіло, мені стало все одно хто що про мене скаже я і справді стала розумніше!) Бо раніше, коли я була молодша - я була така намахана) стільки комплексів, нерозуміння що з тим робити, вигадувала собі різні проблеми, не любила себе, палила цигарки. А зараз все чудово, я в захваті від себе зараз) Але все одно є такі страхи старіння, хотілось би бути завжди молодою тілом, бути рухливою, щоб не було геморою і поперек не болів) але що ж заробиш Дякую, прикольна тема 👍❤️
Привіт! Випуск в цілому хороший і гостя, але дуже не вистачило розгорнутості теми. Адже проблема єйджизму не тільки у зморшках, сивині і страху померти не купивши собі машину до 30. Це про складність влаштуватися на роботу, проблеми в колективі і булінг через вік. Мені 28 і саме з таким я не стикалась (поки що, та сподіваюсь що не стану), але приймаючи людей на співбесіді дуже важко не задати питання: «Як ви будете в 35+ почуватися в молодому колективі?». А потім тобі відповідають, що хочуть піти з теперішньої роботи через булінг, де колегам 20-25. Ще є схожі ситуації про здобуття освіти в 30+. Коли ти хочеш поміняти сферу діяльності. Або може з причин, що не було можливості в юному віці. А тобі 30 і ти йдеш до універу, до першого курсу де по 17-19 років. Тема стосунків. Звичайно проблема у ментальності, бо в нашу голову заклали, що підростаюче покоління молодих дівчат тобі буде наступати на ноги 😂 Тому скоріше виходь заміж. Я розумію, що це все фігня, але це іноді відгукується в головах 🤦♀️ Тема народжуваності. Коли на тебе давлять. Народжуй, бо що то за мама «старуха» в 40-45. І шо дітям не буде классно з тобою в 20, бо тобі буде 60+. Страх втраченого часу. Гарні приклади були про пенсійний вік і як зробити його кайфовим! Дякую!) Мій позитивний момент від віку. З кожним роком у тебе все менше комплексів. Напевно тому що розумнішаєш)))
Доречі, цікавий факт про ейджизм на роботі: що людині в 34 було комфортно працювати з 20-лінім, а ось 20-літньому ні і він відчував дискомфорт, що о боже "ви" старші аж на 13 років. І це для нас, кому зараз 33-40 років було дивно чути, бо ми ж відчуваємо себе молодими, ну точно не старими, а ось для 20-літніх ми "тьоті, дяді")))
@@hannah1925 якось недавно, до мене на вокзалі підійшов циган і каже: "тьотя, подайте.. " Я остовпіла. Ну, думаю, в смислі тьотя? Я що так старо вже виглядаю? Ну капєц. А тут через пару років дитині пояснюю, що треба пропустити тьотю. І згадала, той інцидент. Ну і нехай то дівчина 20 років проходила, але для дитини це всеодно тьотя. Бо йому лише три, а вона всеодно старша, і має бути повага до старших. Не буде ж він їй казати: "ей красотка проходи" 😁
Розуміння того, що що визначення успішності має бути у кожного своє, на мою думку, антидот страху старіння. Для когось досягнення - це супер успішна карьєра і квартира у центрі столиці, а для когось - це гектар з тисячі сортів хризантем десь у селі. Головне, щоб це було дійсно твоє щастя, а не стереотипи суспільства.
Шеймлять зазвичай не за те що хтось собі щось коле в обличчя щоб здаватись молодшим, а тих хто приймає своє старіння. Мені 41 рік, я свідомо не зафарбовую сивину і постійно чую з цього приводу коментарі. "Ой в мене є дєвочка, яка тобі красоту наведе". Або. "Ой тобі ще рано сивіти" Хоча перша сивина з'явилась років 15 тому. А одна подруга з іншого міста яка мене давно не бачила взагалі сказала "Пофорбуйся і не ганьбись". Не ясно що в цьому такого ганебного)))
От дуже вкурвлює, коли якісь знайомі починають казати , як має виглядати твоє волосся. В мене теж була така ситуація, жінка 55+ , натуральна блондинка, у якої сивини майже не видно, звернула увагу на мої пару сивинок на густому темному волоссі і не змовчала, типу, пора пофарбуватися, ти що, так не можна ((
Очікування гідної пенсії і взагалі сподівання на державу не пов‘язані з совком. Я більше 7 років живу в Австрії, і тут ще й як сподіваються на державу (пенсії, стипендії, виплати по безробіттю й купа інших соціальних виплат). І це правильно, бо якщо від держави нічого не вимагати, то нащо вона тоді? Так, люди можуть відкладати гроші, але це швидше бонус, а не заміна повноцінної пенсії. Відкладаючи 50 євро не місяць, як казала Наті, за 40 років відкладеш 24 тис. євро - на всю старість в жодній країні ЄС ну ніяк не вистачить. Про егоїстичність «європейців», які не допомагають дорослим дітям, - ще один міф. Майже всі мої знайомі +- до 30 років отримують певну фінансову підтримку від батьків (і від держави, зазвичай, теж). Так, у Бельгії може бути трохи інакше (черговий приклад того, що немає сенсу говорити про єдину абстрактну «Європу»), але, думаю, не принципово інакше. Коли ви кажете, що українцям треба просто покращити фінансову грамотність, відкладати на старість і не сподіватися на державу, то справедливо було б згадати, які в нас зарплати у багатьох ключових для нормального функціонування суспільства сферах. Вчителі вищої категорії в Києві, наприклад, зі всіма доплатами отримують трохи більше 14 тис. грн., їхні молодші колеги й колеги в інших містах і селах значно менше. Офіційна середня зарплата в медичній сфері - трохи більше 17 тис. грн. Цей перелік можна продовжувати… От як з таких зарплат назбирати на пенсію з просекко? І так, можна сказати, що як не влаштовує, то шукайте іншу сферу/роботу (бо ж справедливості типу немає, як казала Катя в іншому випуску). Але що буде, якщо всі ці люди візьмуть і скажуть «та ну його нафіг, я задовбвся/задовбалася стільки їбашити за такі гроші» і перестануть працювати? Суспільство просто розвалиться. Коли почалася пандемія, всі топові світові медіа навперебій писали, як корона оголила нерівність і недооплачуваність у медичній, освітній, продовольчій та інших сферах, а у нас це все ніби пройшло повз, далі риторика дикого капіталізму і «кожен сам за себе» 😕
Справа у тім, що поради "вікладати на старість" не працюють у державі, де настільки слабка економіка і низькі зарплати. В Україні люди, які заробляють від 1000 дол часто без жодних порад накопичують гроші, збирають на власне житло і на старість, тому що дохід дозволяє хоча б щось планувати і відкладати. Але якщо мати зарплату +-500 доларів на житло не дуже то і назбираєш, та і відкласти на старість значно важче, бо життя тут і зараз весь час дорожчає, а доходи не ростуть так швидко як ціни. Навіть у США дійшли висновку, що мають бути хоч якісь державні пенсії, бо є зарплати, з яких не можливо відкладати на старість. А ще коли подружжя, діти є.. В нас, на Львівщині, середня зарплата 13 тисяч, і буває так, що часто це стеля, вище якої важко стрибнути навіть у досить престижній спеціальності, бо коли більшість роботодавців не готові платити більше, то мало хто погодиться підвищувати зарплати. Всі роботодавці орієнтуються на середню зарплату в регіоні і це не так легко змінити. А встати і піти, не погоджуватися на таку платню працює лише в у світі рожевих поні і порадах з ютубчика, а в реальності на твоє місце 30-40 людей готові потрапити, а в час війни - ще більше. Вибір часто стоїть між в кращому випадку середньою зарплатою і безробіттям. А щоб перевчиватися на іншу спеціальність, теж потрібні ресурси як не гроші, то час, якого може бути недостатньо коли ти вже працюєш на роботі+ домашні обов'язки, та і втома врешті-решт. Це до 20 років можна ще посидіти у батьків на шиї і "шукати себе та саморозвиватися", а в 25+ вже точно треба розраховувати на себе
Угу, теж подумала, що, аби відкладати 50 євро на старість, треба їх мати. А при зарплаті 3200 чи 7000 грн, яка була донедавна в багатьох, то це не вийде. Бабусі, яким з пенсії не вистачає на ліки, не знайдеться грошей на просеко. На жаль.
Я хотіла народити дитину в 19. Зараз мені 26 і я розумію, що мені точно рано. Є багато планів і бажань, які ніяк не реалізуєш з дитиною на руках. Свій підлітковий вік я прожила в депресії та частковій ізоляції, то хоч би зараз повеселюсь і поживу так, як мені справді хочеться.
У мене все вийшло навпаки, хотіла народити дитину в 28+, а зараз мені 23 і двоє дітей. І чесно, думаю, що такий сценарій для мене виявився дуже класним😂 ми сама творим своє життя і «правильно/неправильно» не працює🙃😊☺️
Зараз як раз на моменті про пенсію та на скільки різне ставлення до цього в нашій країні та Європі. І хотіла написати вам про те, що все ж таки не у всіх таке ставлення "сподіватися на державу". Є навіть приклад. Мої батьки народилися у радянському союзі, але при цьому, розуміли, що сподіватися варто лише на себе і тому відкладали собі на щасливу пенсію, а також прививали мені цю думку, що треба розраховувати на себе, а не чекати від когось ( будь то держава, рідні, партнер) будь що. P.S: я ще випуск не додивилася, але завчасно дякую❤️ Як завжди дуже круті!
Дякую вам усім за чудову тему, я вперше на вашому каналі.. Живу за кордоном, давно; не підозрювала які теми хвилюють сучасну молодь (ви таки для мене -- молодь!) і як ви транслюєте своє ставлення! Дякую вам усім за це!!! Удачі та розвитку вашому каналу!
Ви просто неймовірні, круто що повернулись до Києва, тільки вчора почав дивитись, і дуже подобається, сидиш, працюєш за компом, а ніби поряд кльові друзі з цікавими темами для розмов.
Ви дуже круті! Я дуже вдячна,що мені колись порадили Ваш ютубканал. З Вами я можу розвиватися з приводу мислення, постійно дізнаватися щось нове і бачити, як може відрізнятися думка. І що необов'язково приймати чиюсь сторону, а можна після розмови залишатися при своїй думці💜
А мене минуло в дитинстві ото відчуття, що 30-річні, то вже старі люди. Я не розуміла батьків, чого вони кажуть, що до 25 треба вийти заміж та народити дитину. Мені 25 і я рада, що цього не зробила, тому що я ще себе не знайшла і не поставила на ноги, а то за ще одну людину відповідати треба. Живу з хлопцем, відповідаю сама за себе і намагаюсь розвиватись та рухатись далі, життя продовжується)
Я не соромлюсь свого віку - 51. Звичайно, коли мені було 20, то 50 здавалися глибокою старістю. Рубіж 30 та 40 пререйшовся якось непомітно, нічогісінько не помінялось. А в 50 уже трішки скриплять суглобчики🙂, оглядаються вслід в оснвному чоловіки 40+, але просто поглядів тобі цілком достатньо. 50 - чудовий вік, я не боюся смерті, хоча б тому, що в цьому немає сенсу, я не хочу її передчасно, бо це засмутить моїх рідних. Ну, і щоб гарно виглядати треба трошки більше зусиль.😉
Мене напрягає , що я не встигну народити дитину. Хоч і мені 27 , але мої родичі кожен день нагадують, що я не молодію. І вот війна показала для мене, що людське життя не має смислу. Сьогодні ти є , а завтра тебе нема. А все , що ти можеш зробити -це передати життя далі, народивши дитину. Такий вот замкнений круг в моїй голові
Для більшості народження це спосіб реалізуватися, зробити хоч щось. Типу народив - прожив не даремно. А чи є можливість зараз передавати життя, коли сам можеш загинути від уламків, а те життя лишиться саме під завалами.
«Чому нас хвилює вік» сказали дівчата у 20+😁 Я ще не додивилася до моменту, де ви всі називаєте свій вік🙂 Я думала, що матиму серйозну зачіску і одяг після 23, але цього не сталося і після 33. Крім хронічних болячок нічого про вік мене не турбує, якщо чесно😆
Золоті слова від Наті про відсутність макіяжу і як це дорого коштує)) в мене теж значна частина бюджету йде на доглядову косметику, іноді більше навіть, чем на одяг. А ще з часом помітила, що щодалі більше грошей вкладаю в здоров’я, а це: щорічні чекапи, профільні лікарі, різні масажі (обожнюю, найкращий вклад). І це тому, що не хочу у сорок років робити ботокс, але боюся, що індустрія мене наздожене))
З одного боку, ні на крок, ні на рік назад повертатись не хочу. З іншого - ні про що не шкодую. Як не згадаю свої 14, 20, 25, 27 - завжди якось важкувато було, чим молодшою я була, тим сильніше доводилось боротись за власні кордони, якісь досягнення, доводити одним що я достатньо доросла, а іншим що я не всесильна. Собі, що я крута як ті, хто здавався крутим. Було іноді класно, але не спокійно. А відчуття що смерть так поряд постійно поставило перед вибором, якщо це остання мить, то як я хочу її наповнити? чим себе наповнити у цю мить? Хочу просто бути у ній, у миті, відкунити як сміття гіркий непотрібний досвід, кайфонути востаннє від того що є тут і зараз. Якщо ця мить не остання - супер, і як остання - супер. Десь після 28 у мене відсохло бажання бути крутим як хтось, і захотілось бути просто собою, як я. А як це я - це питання довжиною в життя і цікаве дослідження, скільки б років мені не було, загадка до кінця життя. Зморшки - дивлюсь і думаю, я ж у 20 хотіла уявити якими вони будуть, а вони от такі, прикольні, навіть дуже красиві, тепер це моя художня цінність. І як буду сива, то неодмінно красива. Моїй подрузі під 70, і вона просто шикарна. І річ не скільки в її красі (спортивна фігура йогині і сьорфінгістки), а у енергії. Ми познайомились коли вона порадила мені берегти шкіру від сонця, а я запропонувала їй свій спрей spf, на що вона відповіла: 'люба, мені 65, мені уже все можна') Є категорія людей, які красиво старіють. Чоловіки просто свою цінність відчувають з віком вище, як правило, а жінки вбачають у старінні кінець свого функціоналу і корисності у світі, тому про одних як про коньяк а про інших як про всихаючі виноградинки. На мій смак, коньяк з родзинками смакує краще, ніж зі свіжим виноградом, і є свої переваги в родзинках, свої у свіжості, свої у коньяку. Люди красиві настільки, наскільки щасливі і цінуюють себе, і цьому з віком як раз і варто вчитись.
Цікава тема, дівчата .👍👍👍 Зараз відчуття, що старість розглядається як хвороба. Інколи не дуже хочеться озвучувати свій вік. 44 вже звучить як вирок. Та сучасне покоління 40+ ламає цей стереотип. Для мене це прекрасний вік )))🤗
@@ebautebaut так, молоді хлопці залицяються, запитують вік - тоді ніяково виходить.😆 Хоча є такі яких не зупиняє різниця у 18 років. Молодь зараз не така зашорена як ми свого часу. Дякую вам за ваші відео - це просто знахідка.👍
Як людина яка виховувалась в Європі, спочатку в Польщі, згодом в Німеччині (з 15 до 25 і зараз) можу сказати, що це абсолютна неправда, що в Європі старі люди живуть і кайфують, в Європі дуже невеликий відсоток можуть мати безтурботну старість, всі інші працюють до смерті досить важко, не дозволяючи собі подорожувань, шампанського на сніданок, це просто стереотип, який у Вас зі школи, напевно вчителька німецької, чи англ. розповідала, але дійсність зовсім не така, одиниці можуть собі дозволити хорошу старість. А туризм і життя в Європі це різні речі, тому не треба робити висновки на основі першого, оманливий грунт.
вік турбує у розрізі досягнень, особливо зараз, коли в тебе будь-якої миті можуть відібрати усе і коли доводиться перебудовувати свою систему цінностей. чисто зовнішньо поки рано говорити, можливо це ще прийде (але сподіваюся, що ні). дякую за цікаві випуски)
Після 30 реально важче переживати вечірки до ранку і взагалі будь-який недосип. Я це особливо гостро зрозуміла, коли народила дитину в 30 років. Безсонні ночі перші 3 роки його життя, стали для мене просто тортурою. Тепер мене не покидає думка, що ставати батьками потрібно у двадцятих, але мені це відкриття вже не допоможе
Дякую за інсайти, було цікаво помітити, як внутрішній 45-річний ейджист ігнорує власні вікові візуальні надбання, прискіпується до помітно молодших (до 30) та помітно старших (60+) людей. Також помітив, як ведучі добирали слова, звертаючись до гості, та і вона, розповідаючи про людей інших вікових груп, добирала слова. Важливо, що ми всі вчимось бути толерантними за віком, отже старішати буде легше)
Особисто для мене перший дзвіночок, що я "постаріла" це коли після коледжу переїхала з гуртожитку на орендуючу квартиру, а моя подруга залишилась далі жити гуртожитку і ми потім навчались в одному університеті, то заходячи до неї в мене просто таке відчуття дискомфорту, цей туалет, відсутність часто води, вже мовчу за гарячу, жахливі ліжка, таргани, відсутність особистого простору брррр. Це при тому що в 15-19 років я не була противником цього, мене це влаштовувало, не дратувало, я згадую з теплотою наші посиденьки і недоспані ночі, це було дешево і для батьків безпечно. А зараз я розумію, що ні нізащо, навіть коли мені пропонували, я готова віддавати значну частину своєї зп аби тільки не повертатися до цього😅 Також погоджусь за те, що складно вже не спати ночами, тусуватись і бути фреш вранці. Дякую за випуск ❤️ ви круті
@@ebautebaut мене це все напрягало до 23, коли я вчилась і жила в гуртожитку. і я не могла насолоджуватись "найкращими роками". проблеми, які у мене були, я не усвідомлювала взагалі. зараз 28 і все набагато краще (за винятком існування росії). і проблеми, які в мене були і є, я тепер усвідомлюю, можу понити, але можу і не понити, і можу пошукати рішення, повне чи часткове. Хоча до 23-24 були плюси, які я не усвідомлювала (здоров'я мами, наприклад). Зараз цього плюсу нема, але блін, я й не знала, що це щось настільки цінне. все одно все здавалось паршивішим
Дівчата ви найкращі. Випуск супер. В дитинстві я думала, що 15 років - це супер доросла людина😁. Так що свою кризу я пережила вже 17 років тому. Повністю сприймаю свій вік.
Мені здається, що війна змінить в кращу сторону ставлення до віку на роботі, бо зараз дуже багато людей 40+ втратили все і починають спочатку: хтось пропонує свій досвід, хтось перенавчається, хтось відкриває свою справу. Це все дуже-дуже тяжко, але загалом має показати, що з настанням якогось віку адекватність не втрачається.
Давайте не будемо біологію заперечувати. Якщо вирішила, що хочеш дітей, то треба знайти оптимальний вік, де вже є психологічна і фінансова зрілість+відносно молодий вік. Я в 33 почала намагатись завагітніти - не вийшло, знайшли проблему, що була безсимптомною - маткові труби непрохідні (нічого не болить). Готувалась до ЕКЗ, пропила гормони і ось в 34 сама без ЕКЗ завагітніла двійнятками, чекаю їх в грудні. Але!Це везіння і виключення. Успіх ЕКЗ, якщо воно дійсно таки треба - 25%, не 100, не 70 навіть. Знайти гроші на нього можна- заробили разом і ок, в Украні це дешево. Плюс- так, всі шанси падають з віком і нам жінкам не варто це сприймати за особисту образу, це просто факт. Тому казати що "якщо що то просто зробим ЕКЗ" - не треба, бо це непросто зовсім саме в плані шансів, те що люди можуть витримати труднощі я вірю, але і з ними може не вийти
А я в 33 спробувала завагітніти - і в мене вийшло. А потім навіть не пробувала, а "залетіла".. в 41. Не треба всіх під одну гребінку. Є дуже здорові люди - і в 33, і в 50, і навіть у 70. А є хворі навіть у 18.
Я аж напряглась, щоб зрозуміти що мене змушує почуватися старою. І це друге підборіддя, з яким я вже працюю. А що до хостел-хотел, то згодна з Мотричкою, все залежить від фінансів. Не можу собі уявити, що хтось, хро має гроші свідомо їхав у плацкарті, через те, що їому/Їй 18.
Чомусь більшість думає, що коли тіло старіє, з'являється безліч болячок, людина втрачає жагу до життя. Але це далеко не завжди так. Я думаю, це такий собі стереотип, який дозволяє нам трішки нехтувати людьми похилого віку. Ось це "доживання віку" нам наче натякає, що людині тепер аби поїсти, поспати й вчасно прийняти ліки. І цей стереотип він такий закільцьований. Він впливає і на самих людей поважного віку, бо коли тобі всі кажуть, що все, вже час заспокоїтись, ти мимоволі в це починаєш вірити.
Ви знаєте, все життя думаю подібним чином, але роки спостережень за дуже проактивним людьми, який нещадно з'їдала старість, незважаючи на весь їх супротив, трохи повернули мене до реальності(
Фінанси ще й як впливають на старіння. В Європі середньостатистичний пенсіонер іде щотижня в перукарню, часто в кафешку, їде на море. ( Неодноразово бачила пенсіонерів на інвалідних колясках за чашкою кави чи бокалом пива)така старість мене приваблює
Обожаю ваш канал. И то, что ответственность и самодостаточность приносят удовольствие, это же 💯🖤. В 31 моя жизнь только началась. Лишь бы война закончилась … 😔
Відповідь на питання "Чому нас хвилює вік?" дуже проста: до 50 років - це страх бути сексуально не привабливою, після 50 - страх смерті і страждань через проблеми зі здоровям, які починають активно проявлятися.
Не знаю. Мені 46, і жодних проблем зі здоров'ям немає. По-моєму, це маячня, що прям рівно в 50-й день народження разом із тортиком і свічками почнуться проблеми зі здоров'ям 😂
Стосовно радикуліту, котрий Яся так часто згадувала, у мене він почався років у 14. А в 18 я вже ходжу по реабілітологам та масажистам 😅. Тому краще піклуватися про здоров'я завжди, а не коли заболить, чи прийдуть умовні 30. То й проблем таких не буде.
ооо у мене теж з 14 зараз 17. Вперше зустрічаю тезкус по здоров'ю( теж займаюся всякими штуками, щоб гірше вже не стало. Іноді думаю, якщо я вже так відчуваю себе старо, а як то в 30-ть буде? ахах намагаюся робити все, щоб тоді було не гірше.
Дякую за цю чудову розмову:) Рекомендую почитати книгу "Визначні роки " Мег Джей "Маніфест двадцятирічних" - Крістіна Гесслер Я люблю свої роки, за можливість бути відподальною за себе, мати можливість зробити вибір, мати можливість усього світу (ну майже)😉
пробачаю вас від обличчя свідків Єгови Мені 18 і я навпаки вже не можу дочекатись, коли стану самостійною доростою жінкою 30+ з стабільним заробітком, аби перестати залежати від батька, що маніпулюе мною апелюючи тим, що я живу в його домі і через це повинна виглядати як він хоче, поводити себе і робити як він скаже. Наче в мене нема ніяких людських прав, бо я просто в якийсь момент народилась, як і всі люди немовлям, а не самозабезпеченою людиною....
Не знаю, чому люди турбуються через вік. В мене глибокі зморшки на лобі з 16 років, але я не бачу в цьому нічого поганого. Я не розумію, чому рівна шкіра вважається привабливою, а нерівна - ні. Просто щоб весь час виглядати на 20 треба відносити постійно кілограми грошей косметологам та пластичним хірургам - це багатомільйонний бізнес, який базується на комплексах, успішно нав"язаних людям
Я в 16 думала, що 30 років це вже все, можна пакувати речі в лягати в домовину. А зараз мені 31 і мож життя тільки почалося після розлучення. Стало ще краще, бо я вже знаю чого хочу, гарно виглядаю, сформована особистість і спеціаліст в своїй справі. Тепер я насолоджуюся життям разом з донькою, нікуди не спішу. Не зважаючи на війну та переїзд в іншу країну. 💪
Мені 17 років, і я відчуваю себе старою порівнюючи зі своїми однолітками. Мене не цікаві тусовки, алкоголь, цигарки.. З хлопцями я ніколи не зустрічалась. Я ходила на побачення декілька разів, мене не цікавлять стосунки, заради стосунків. Краще взагалі ні з ким не зустрічатися, чим з дебілом якимсь, тільки через те, що у всіх дівчаток є хлопці, а в мене немає. Чим я доросліша, тим більше я не хочу стосунків тому, що кожен 2-й дегенерат якийсь. Я спочатку думала, що це такі хлопці мого віку, але і 20-25 якісь д.. Може це тому, що в мене дорослі батьки і мене виховували не, як дітей 2005 року, ще я наймолодша і я все життя спілкувалася з дорослішими людьми. У мене не було "підліткової" тусовки, всі мої друзі вже університет закінчили.. Може через те, що в дитинстві я завжди була з братами у нас різниця з одним 7 років з іншим 11. Може через те, що зарано стала дорослою в моєму сприйняті, через те що батьки мене виховували більш суворо і якось по-старому, і у мене більше спільних спогадів з дитинства, та поглядів в цілому на життя з людьми, котрі віку моїх братів, і то я бачу, що той котрий 1998 теж не зовсім у своєму поколінні. Немає у мене вже такого міцного здоров'я у спорті залишила, буде добре закінчити спорт-кар'єру років в 35. Не відчуваю я тієї енергійності в собі, яка є в моїх однолітках, якось думаю я вже наперед. Нещодавно я зловила себе на тій думці, що хочу вже спокою, сім'ю, дітей. Якщо я себе зараз так відчуваю, а як я буду себе відчувати у 30? у мене вже радикулоневрит з 14 років, проблеми з колінами та тазовими суглобами після травми та підвищений цукор. Дуже багато я винесла зі стосунків моїх батьків у них був "італійський шлюб", я так багато років дивилася на ці срачки-ругачки, що мене вже така "пристрасть" не цікавить. Я просто хочу зустріти вже людину з такими цінностями, як у мене. Не хочу і не можу, я ще 10 років чекати "тік-токерів", коли вони вже виростуть.
17 це ще зовсім юний вік, все ще встигнете) А зараз можете присвятити час чобі, своїм хобі, друзям, вивченням психології і психології відносин в тому числі щоб потім у майбутньому не повторити помилок батьків і мати по-справжньому здорові стосунки) І ще не боятися змінювати оточення, бо від нього багато чого залежить. Не треба йти на поводу трендів тік току бо це зараз типу так модно. Головне слухати своє внутрішнє відчуття чи це ок, чи ні саме для вас. Ви самі можете створити те життя, яке захочете, незважаючи на не завжди легке минуле)
Я не порівнюю себе з іншими. І хочу сказати, що мене навіть підбішують люди, от наприклад, художники 20-річні, які заздрять 14-річним і кажуть, що демотивують їх роботи, бо вони вище рівнем. Нема щоб якось пишатись один одним, казати собі, що от я буду серед таких крутих людей. В тт ще цей тренд був, який тупо на заздрості побудований
Ефір слово грецького походження, яке в оригіналі пишеться через букву θ (фіта), і мене дуже тригерить коли використовують еТер через те, що вирішили транслітувати з мов де немає букви ф і цей звук мутував в th. Нашо нам Кирил з Мефодіем приперли з греції букву Ф, щоб боятися її використовувати? Це для мене як маніфест безнадійної меншовартості.
Я чекаю свої 40 з нетерпінням (зараз мені 32), тому що чим більше мені буде років, тим більше всі будуть охать, що я в своєму віці супер авктивна і молода. В 50 я планую щось нове вивчити, відкрити для себе якийсь новий спорт, можливо поступити в універ. І особисто я почуваюся з кожним роком молодшою, бо я перестала вживати алкоголь, нікотин, почуваюся явно краще)) з віком є можливість піклуватися про себе ще більше. Наприклад, спати нормально) Також я підписана на Мадонну, Мей Маск, Іріс Апфель, для натхнення ))
Дівчата, звідки зв’язатися ейджизм? Старий для хостелів? Окей, мені 21 і я маю достатньо спроможності, щоб зняти собі готель зі сніданком. І мені також кайфовіше робити це, ніж тусити в хостелі. У 29 я втрачу роботу і такої фанансової можливості не буде. Буду в хостелі. Дуже дивно чути від вас такі тези. А також негативно здивувала думка про те, якщо ти не фарбуєшся, то маєш витрачати мільйони на кремчики. Сюрприз: любити себе можна і без коемчиків і без мейку, зі зморшками і п’ятами не замальовують їх чимось і взагалі не парячись про то. Неочікувано було чути від свідомих жінок таку комунікацію…
Ймовірність завагітніти з віком не зменшується. Єдине дослідження, яке типу підтверджує цю тезу, базується на даних 300річної давності, коли люди в принципі жили набагато менше і вік 30 вважався старістю. Тобто жінки з віком менше вагітніли, бо просто не доживали чи чоловіки їхні не доживали, чи просто вони не планували дітей. Жінка може завагітніти доти, поки у неї є місячні - для того вони й існують. Ці всі байки лише використовують для того, щоб чинити репродуктивний тиск на жінок.
Я народила в 26. На той момент більшість моїх знайомих не мали дітей. Я дивилась на їх життя, фото в соцмережах і розуміла, що між нами наче прірва якась утворилась. Я бачила в них молодих, веселих і енергійних людей, а себе натомість відчувала старшою років на 20. Я бачила, що я змінилась як внутрішньо так і зовнішньо. І це дуже на мене тиснуло. В якийсь момент я видалила усі свої соцмережі, я перестала дивитись на усіх цих людей і порівнювати себе з ними. Зосередилась лише на собі і своєму світі. Почала аналізувати свої зміни. Звичайно, я ще не дрсягла повної і абсолютної гармонії у цьому питанні, але я на шляху до цього. Я розумію, що перейшла на інший етап свого життя і від цього я не стаю кращою чи гіршою. Я стаю іншою, в мене з'являються інші цінності і пріоритети. І це прекрасно. Мені здається, що ця погоня за молодістю породжена не вмінням цінувати і сприймати наші вікові зміни, які насправді є прекрасними
100% про мене, я народила в 23, і хоча зараз в 27 мені не дають більше 20, між мною і навіть однолітками - прірва. Розумію, що маю більше спільного із 35-40 річними. Бойфренди, тусовки, подорожі автостопом - все, чим живуть однолітки - мимо! Але все ж таки думаю, це тимчасове явище і коли донці буде 15, ми будемо подругами а я знову буду мати активне 'молоде' життя:)
Тримайся! Класно, що є розуміння і відчуття себе!
ви крута!
А в мене навпаки (
Мені здається, головну думку сказав ваш гість: страх старіння і неприйняття свого віку - це насправді страх смерті, розуміння, що життя закінчиться, і оці зморшки це знак того, що цей час наближається.
не згодна. Особисто я не боюсь смерті, бо це той фінал що чекає на всіх нас. А от старість, саме глибока старість, коли ти стаєш слабвою людиною, з купою хвороб і постійно потребуєш допомоги - це реально страшно. Особливо коли поряд нема нікого, хто міг би допомогти
@@hazzzki Ви не боїтесь, бо смерть далеко. Або Ви так думаєте.
Коли вона близько - ставлення змінюється. В 90% випадків.
@@hazzzki і я смерті не боюся . Після смерті вічність .
Страх старіння притаманний в більшості жінкам через суспільний тиск виглядати вічно молодою і красивою (навіть, якщо вони не бояться смерті). На жаль, в патріархальному суспільстві пропагується цінність жінки саме в привабливій зовнішності. І це транслюється з усіх куточків і втокмачується дівчатам в голови з самого дитинства. Тоді як чоловіче старіння вважається чимось привабливими і природнім. Чого варті фрази а-ля "зморшки і шрами красять чоловіків".
@@masia6255 а чому старість вважається негарною? Бо слабкість та скора смерть
Мені 15 і це відео надихнуло мене жити для себе в кайф, а не планувати ідеальне майбутнє, як у фільмах, війна показала, що все можна втратити в будь-який момент, тому потрібно насолоджуватись тим, що є тут і зараз і вирішувати проблеми по мірі їх наступання
Окреме дякую цьому чудовому проєкту та неймовірним дівчатам, які говорять на важливі теми, ваші випуски допомогли мені розширити кругозір та звернути увагу на проблеми, які я не помічала у звичайному житті
Хвала небесам, що одного вечора ютуб показав мені ваше відео в рекомендаціях
Спасибі❤
Жити тут і зараз - так, проте відкладати на пенсію з молоду не за вадить😉
@@aplen23 ну, це поза конкуренцією😂
Вам повезло. Бо мені повезло лише сьогодні. Ще не почала дивитись, але побачила тьотку з Торонто і зразу підписалась. Дуже цікаво дізнатись більше про неї, а якщо щей розумні речі кажуть, то з задоволенням послухаю.
Мені 36 і я не порівнююю себе з іншими.
З кожним роком я все більше насолоджуюсь життям. Люди, які постійно кудись рвуться, чогось прагнуть і "вискакують з трусів" (в хорошому розумінні цього слова), то для мене, як спостереження за сюжетом фільму.
Декоративною косметикою не користуюся, тільки SPF років з 26 і зволожуючими засобами догляду за шкірою. Практично ніколи не ношу bra. Не боюся вікових змін і смерті.
Я собі в своєму ідеальному світі повільного лінивця просто кайфую, пройшовши вогонь і воду в більш юні роки і отримавши безцінний досвід.
Зараз @обана руsня трохи порушила мій дзен (як і цілої країни), але доки це можливо, я буду продовжувати насолоджуватися життям і донатити на ЗСУ.
ви крута ❤️ хочемо, щоб більше людей вчились ловити дзен від віку і свого життя
@@ebautebaut дякую я теж хочу
Ви крута
Звучитт супер, дуже дякую за ваш коментар
@хуений комент
Я кожен раз планую почати відкладати гроші на пенсію і кожен раз в країні стається щось, що б'є по моєму бюджету нещадно. То війна, то ковід, то знову ковід, потім повномасштабне вторгнення. Дуже складно планувати старість, коли не можеш запланувати навіть наступний тиждень.
+ на старість не можу відкласти,бо кожен раз стається щось, на що треба витратити ті кошти, шоб до тієї старості дожити. То зуби, то хвороби і тд😄 але все буде добре. Встигнемо❤
Це саме у мене в житті!!!
Не так давно на моєму районі з'явились дві жінки років 60++, дуже схожі між собою, певно сестри. Я їх називаю поміж себе дівчатками, бо вони такі живі, з бешкетливими поглядами, бадьорі. Завжди радію, коли бачу їх🧡 вони - втілення думки, шо вік то хєрня😉
Сьогодні дивились в дзеркало і просто зрозуміла, що мені 33 і це такий кайф і як ваша героїня просто цьомнула себе в дзеркало. Бо зараз відчуваю себе дорослою, незалежною, красивою, більш розумною і мудрою, ніж в ті ж 20-25. І це таке шикарне відчуття)
А ще незгодна з темою про забезпечену старість європейців - це міф. В них також відсоток людей, які не працюють, не платять податки і є мінімальна пенсія для тих, то не назбирав і це копійки, яких часто не вистачає на життя.
І те що батьки не допомагають дітям, і всі живуть самостійно і окремо - це залежить від країни, бо наприклад в Португалії діти часто дуже довго живуть з батьками і часто не працюють. Не всі пенсіонери подорожують і ведуть активну старість, нам просто хочеться в це вірити, але ніт..
А ще класна думка, що всі зміни в нашій зовнішності, всі зморшки, розтяжки - це наш досвід, це відображення нашого життя. Ну не можеш ти в 35, 40, 50 років бути без "гусячих лапок" біля очей, ти що за весь цей час ні разу не сміялась, не реготала до сліз, не дивувалась, не злилась?
нудне, мабуть, життя в людини, яка ні разу не сміялась чи не злилась. нудне, але без зморшок
є історія латиноамериканської жіночки (Tess Christian), яка 40 років не проявляла емоції щоб не було мімічних зморшок. нууу це не допомогло) А є інша - Christyne Remnant, яка вирішила, що завжи буде посміхатись щоб не було зморшок на лобі.
Я у свої 18-25 зовсім не кайфувала життям, через комплекс відмінниці сиділа лише над книжками. Хоча не можу сказати, що мені не подобалося вчитися. Я завжди любила відкривати щось нове, отримувати знання. Часто шкодую, що не робила в ті роки якісь "дикі" речі, які часто списують на юність і молодість. Напевно це наштовхнуло мене на стрибок із моста у мій 31-ий день народження. Було неймовірне задоволення від того, що я зробила щось шалене. Тепер от мрію, що ми роз*башемо р*сню і нарешті я зможу повернутися до свого улюбленого способу відпочинку - подорожей.
На жаль, суспільство досі дуже тисне на віковий фактор. Оце все "пора народжувати" нікуди не зникло. Але я для себе вирішила, що буде так, як буде. Не всім людям призначено стати батьками. Правда, своїм батькам я не озвучую це рішення. Певно я-таки ще недостатньо доросла, бо вони досі мають на мене вплив 😊
Якщо ви щиро хотіли сидіти над книжками, то хіба це комплекс?
Мені 31 і мені це реально подобається. Я почала займатися спортом і головне я зрозуміла навіщо він мені, і я стала від нього кайфувати. Я зрозуміла своє тіло, мені стало все одно хто що про мене скаже я і справді стала розумніше!) Бо раніше, коли я була молодша - я була така намахана) стільки комплексів, нерозуміння що з тим робити, вигадувала собі різні проблеми, не любила себе, палила цигарки. А зараз все чудово, я в захваті від себе зараз)
Але все одно є такі страхи старіння, хотілось би бути завжди молодою тілом, бути рухливою, щоб не було геморою і поперек не болів) але що ж заробиш
Дякую, прикольна тема 👍❤️
Так приємно слухати цікаве інтерв’ю українською мовою! Ваша гостя неймовірна! Така красива, розумна ❤️
Дякую за український контент!
Привіт! Випуск в цілому хороший і гостя, але дуже не вистачило розгорнутості теми.
Адже проблема єйджизму не тільки у зморшках, сивині і страху померти не купивши собі машину до 30.
Це про складність влаштуватися на роботу, проблеми в колективі і булінг через вік. Мені 28 і саме з таким я не стикалась (поки що, та сподіваюсь що не стану), але приймаючи людей на співбесіді дуже важко не задати питання: «Як ви будете в 35+ почуватися в молодому колективі?». А потім тобі відповідають, що хочуть піти з теперішньої роботи через булінг, де колегам 20-25.
Ще є схожі ситуації про здобуття освіти в 30+. Коли ти хочеш поміняти сферу діяльності. Або може з причин, що не було можливості в юному віці. А тобі 30 і ти йдеш до універу, до першого курсу де по 17-19 років.
Тема стосунків. Звичайно проблема у ментальності, бо в нашу голову заклали, що підростаюче покоління молодих дівчат тобі буде наступати на ноги 😂 Тому скоріше виходь заміж. Я розумію, що це все фігня, але це іноді відгукується в головах 🤦♀️
Тема народжуваності. Коли на тебе давлять. Народжуй, бо що то за мама «старуха» в 40-45. І шо дітям не буде классно з тобою в 20, бо тобі буде 60+.
Страх втраченого часу.
Гарні приклади були про пенсійний вік і як зробити його кайфовим! Дякую!)
Мій позитивний момент від віку. З кожним роком у тебе все менше комплексів. Напевно тому що розумнішаєш)))
Комплексів менше, але нервозності більше)
Доречі, цікавий факт про ейджизм на роботі: що людині в 34 було комфортно працювати з 20-лінім, а ось 20-літньому ні і він відчував дискомфорт, що о боже "ви" старші аж на 13 років.
І це для нас, кому зараз 33-40 років було дивно чути, бо ми ж відчуваємо себе молодими, ну точно не старими, а ось для 20-літніх ми "тьоті, дяді")))
@@hannah1925 якось недавно, до мене на вокзалі підійшов циган і каже: "тьотя, подайте.. " Я остовпіла. Ну, думаю, в смислі тьотя? Я що так старо вже виглядаю? Ну капєц. А тут через пару років дитині пояснюю, що треба пропустити тьотю. І згадала, той інцидент. Ну і нехай то дівчина 20 років проходила, але для дитини це всеодно тьотя. Бо йому лише три, а вона всеодно старша, і має бути повага до старших. Не буде ж він їй казати: "ей красотка проходи" 😁
Розуміння того, що що визначення успішності має бути у кожного своє, на мою думку, антидот страху старіння. Для когось досягнення - це супер успішна карьєра і квартира у центрі столиці, а для когось - це гектар з тисячі сортів хризантем десь у селі. Головне, щоб це було дійсно твоє щастя, а не стереотипи суспільства.
Шеймлять зазвичай не за те що хтось собі щось коле в обличчя щоб здаватись молодшим, а тих хто приймає своє старіння. Мені 41 рік, я свідомо не зафарбовую сивину і постійно чую з цього приводу коментарі. "Ой в мене є дєвочка, яка тобі красоту наведе". Або. "Ой тобі ще рано сивіти" Хоча перша сивина з'явилась років 15 тому. А одна подруга з іншого міста яка мене давно не бачила взагалі сказала "Пофорбуйся і не ганьбись". Не ясно що в цьому такого ганебного)))
От дуже вкурвлює, коли якісь знайомі починають казати , як має виглядати твоє волосся. В мене теж була така ситуація, жінка 55+ , натуральна блондинка, у якої сивини майже не видно, звернула увагу на мої пару сивинок на густому темному волоссі і не змовчала, типу, пора пофарбуватися, ти що, так не можна ((
Очікування гідної пенсії і взагалі сподівання на державу не пов‘язані з совком. Я більше 7 років живу в Австрії, і тут ще й як сподіваються на державу (пенсії, стипендії, виплати по безробіттю й купа інших соціальних виплат). І це правильно, бо якщо від держави нічого не вимагати, то нащо вона тоді? Так, люди можуть відкладати гроші, але це швидше бонус, а не заміна повноцінної пенсії. Відкладаючи 50 євро не місяць, як казала Наті, за 40 років відкладеш 24 тис. євро - на всю старість в жодній країні ЄС ну ніяк не вистачить. Про егоїстичність «європейців», які не допомагають дорослим дітям, - ще один міф. Майже всі мої знайомі +- до 30 років отримують певну фінансову підтримку від батьків (і від держави, зазвичай, теж). Так, у Бельгії може бути трохи інакше (черговий приклад того, що немає сенсу говорити про єдину абстрактну «Європу»), але, думаю, не принципово інакше.
Коли ви кажете, що українцям треба просто покращити фінансову грамотність, відкладати на старість і не сподіватися на державу, то справедливо було б згадати, які в нас зарплати у багатьох ключових для нормального функціонування суспільства сферах. Вчителі вищої категорії в Києві, наприклад, зі всіма доплатами отримують трохи більше 14 тис. грн., їхні молодші колеги й колеги в інших містах і селах значно менше. Офіційна середня зарплата в медичній сфері - трохи більше 17 тис. грн. Цей перелік можна продовжувати… От як з таких зарплат назбирати на пенсію з просекко?
І так, можна сказати, що як не влаштовує, то шукайте іншу сферу/роботу (бо ж справедливості типу немає, як казала Катя в іншому випуску). Але що буде, якщо всі ці люди візьмуть і скажуть «та ну його нафіг, я задовбвся/задовбалася стільки їбашити за такі гроші» і перестануть працювати? Суспільство просто розвалиться. Коли почалася пандемія, всі топові світові медіа навперебій писали, як корона оголила нерівність і недооплачуваність у медичній, освітній, продовольчій та інших сферах, а у нас це все ніби пройшло повз, далі риторика дикого капіталізму і «кожен сам за себе» 😕
Справа у тім, що поради "вікладати на старість" не працюють у державі, де настільки слабка економіка і низькі зарплати. В Україні люди, які заробляють від 1000 дол часто без жодних порад накопичують гроші, збирають на власне житло і на старість, тому що дохід дозволяє хоча б щось планувати і відкладати. Але якщо мати зарплату +-500 доларів на житло не дуже то і назбираєш, та і відкласти на старість значно важче, бо життя тут і зараз весь час дорожчає, а доходи не ростуть так швидко як ціни.
Навіть у США дійшли висновку, що мають бути хоч якісь державні пенсії, бо є зарплати, з яких не можливо відкладати на старість. А ще коли подружжя, діти є..
В нас, на Львівщині, середня зарплата 13 тисяч, і буває так, що часто це стеля, вище якої важко стрибнути навіть у досить престижній спеціальності, бо коли більшість роботодавців не готові платити більше, то мало хто погодиться підвищувати зарплати. Всі роботодавці орієнтуються на середню зарплату в регіоні і це не так легко змінити. А встати і піти, не погоджуватися на таку платню працює лише в у світі рожевих поні і порадах з ютубчика, а в реальності на твоє місце 30-40 людей готові потрапити, а в час війни - ще більше. Вибір часто стоїть між в кращому випадку середньою зарплатою і безробіттям. А щоб перевчиватися на іншу спеціальність, теж потрібні ресурси як не гроші, то час, якого може бути недостатньо коли ти вже працюєш на роботі+ домашні обов'язки, та і втома врешті-решт. Це до 20 років можна ще посидіти у батьків на шиї і "шукати себе та саморозвиватися", а в 25+ вже точно треба розраховувати на себе
Угу, теж подумала, що, аби відкладати 50 євро на старість, треба їх мати. А при зарплаті 3200 чи 7000 грн, яка була донедавна в багатьох, то це не вийде. Бабусі, яким з пенсії не вистачає на ліки, не знайдеться грошей на просеко. На жаль.
Я хотіла народити дитину в 19. Зараз мені 26 і я розумію, що мені точно рано. Є багато планів і бажань, які ніяк не реалізуєш з дитиною на руках. Свій підлітковий вік я прожила в депресії та частковій ізоляції, то хоч би зараз повеселюсь і поживу так, як мені справді хочеться.
У мене все вийшло навпаки, хотіла народити дитину в 28+, а зараз мені 23 і двоє дітей. І чесно, думаю, що такий сценарій для мене виявився дуже класним😂 ми сама творим своє життя і «правильно/неправильно» не працює🙃😊☺️
А що викликало у Вас таке бажання у 19? Дуже цікаво!
Ви знаходите теми для нових випусків в моїй голові?
подавай в суд за вкрадені ідеї)
@@КатяДрозд-н9й якщо вони були запатентовані)
може, ми просто на одній хвилі))
довголіття у цьому світі найменше цікавить, щасти вам
Зараз як раз на моменті про пенсію та на скільки різне ставлення до цього в нашій країні та Європі. І хотіла написати вам про те, що все ж таки не у всіх таке ставлення "сподіватися на державу". Є навіть приклад. Мої батьки народилися у радянському союзі, але при цьому, розуміли, що сподіватися варто лише на себе і тому відкладали собі на щасливу пенсію, а також прививали мені цю думку, що треба розраховувати на себе, а не чекати від когось ( будь то держава, рідні, партнер) будь що.
P.S: я ще випуск не додивилася, але завчасно дякую❤️ Як завжди дуже круті!
Дякую вам усім за чудову тему, я вперше на вашому каналі.. Живу за кордоном, давно; не підозрювала які теми хвилюють сучасну молодь (ви таки для мене -- молодь!) і як ви транслюєте своє ставлення! Дякую вам усім за це!!!
Удачі та розвитку вашому каналу!
Ви просто неймовірні, круто що повернулись до Києва, тільки вчора почав дивитись, і дуже подобається, сидиш, працюєш за компом, а ніби поряд кльові друзі з цікавими темами для розмов.
Ви дуже круті! Я дуже вдячна,що мені колись порадили Ваш ютубканал. З Вами я можу розвиватися з приводу мислення, постійно дізнаватися щось нове і бачити, як може відрізнятися думка. І що необов'язково приймати чиюсь сторону, а можна після розмови залишатися при своїй думці💜
А мене минуло в дитинстві ото відчуття, що 30-річні, то вже старі люди. Я не розуміла батьків, чого вони кажуть, що до 25 треба вийти заміж та народити дитину. Мені 25 і я рада, що цього не зробила, тому що я ще себе не знайшла і не поставила на ноги, а то за ще одну людину відповідати треба. Живу з хлопцем, відповідаю сама за себе і намагаюсь розвиватись та рухатись далі, життя продовжується)
Супер, ви щаслива людина.
Я не соромлюсь свого віку - 51. Звичайно, коли мені було 20, то 50 здавалися глибокою старістю. Рубіж 30 та 40 пререйшовся якось непомітно, нічогісінько не помінялось. А в 50 уже трішки скриплять суглобчики🙂, оглядаються вслід в оснвному чоловіки 40+, але просто поглядів тобі цілком достатньо. 50 - чудовий вік, я не боюся смерті, хоча б тому, що в цьому немає сенсу, я не хочу її передчасно, бо це засмутить моїх рідних. Ну, і щоб гарно виглядати треба трошки більше зусиль.😉
👍
Чудовий подкаст у вас, дівчата! Дякуючи каналу «Загін кіноманів» знайшов вас 😊
Дівчата, ви топ! Продовжуйте, не зупиняйтесь❤️ ви є любов🕊 цікаво, пізнавально, обожнюю кожну з вас та ви є великою мотивацією для мене. Дякую💋
Кращий жіночий подкаст-шоу евер❤️
Змістовно, корисно та влучно✨💘 Дякую!
❤️❤️❤️
Палає ще крут
Катя: я не знаю, як платити за комуналку
Теж Катя: нема завдання, яке я не можу виконати
😅😅😅
комуналка - це надзавдання))
Є така штука ,як автоплатіж))
Мене напрягає , що я не встигну народити дитину. Хоч і мені 27 , але мої родичі кожен день нагадують, що я не молодію.
І вот війна показала для мене, що людське життя не має смислу. Сьогодні ти є , а завтра тебе нема. А все , що ти можеш зробити -це передати життя далі, народивши дитину. Такий вот замкнений круг в моїй голові
Я живу в Іспанії, і коли я ходила вагітна в 29, мене місцеві питали чому я так рано вирішила завести дитину)
Для більшості народження це спосіб реалізуватися, зробити хоч щось. Типу народив - прожив не даремно. А чи є можливість зараз передавати життя, коли сам можеш загинути від уламків, а те життя лишиться саме під завалами.
Зараз нема сенсу навіть передавати життя далі. Бо твою дитину, так само як і тебе, можуть в будь-який вбити рашисти. І який в цьому сенс.
Дуже сподобалось що сказала Яся в кінці відео, про те що треба не запарюватись над зовнішністю, а над глибиною людини. краса - вона в середині.
«Чому нас хвилює вік» сказали дівчата у 20+😁
Я ще не додивилася до моменту, де ви всі називаєте свій вік🙂
Я думала, що матиму серйозну зачіску і одяг після 23, але цього не сталося і після 33. Крім хронічних болячок нічого про вік мене не турбує, якщо чесно😆
серйозні зачіски та одяг переоцінюють))
👩🦱
Золоті слова від Наті про відсутність макіяжу і як це дорого коштує)) в мене теж значна частина бюджету йде на доглядову косметику, іноді більше навіть, чем на одяг. А ще з часом помітила, що щодалі більше грошей вкладаю в здоров’я, а це: щорічні чекапи, профільні лікарі, різні масажі (обожнюю, найкращий вклад). І це тому, що не хочу у сорок років робити ботокс, але боюся, що індустрія мене наздожене))
З одного боку, ні на крок, ні на рік назад повертатись не хочу. З іншого - ні про що не шкодую. Як не згадаю свої 14, 20, 25, 27 - завжди якось важкувато було, чим молодшою я була, тим сильніше доводилось боротись за власні кордони, якісь досягнення, доводити одним що я достатньо доросла, а іншим що я не всесильна. Собі, що я крута як ті, хто здавався крутим. Було іноді класно, але не спокійно.
А відчуття що смерть так поряд постійно поставило перед вибором, якщо це остання мить, то як я хочу її наповнити? чим себе наповнити у цю мить? Хочу просто бути у ній, у миті, відкунити як сміття гіркий непотрібний досвід, кайфонути востаннє від того що є тут і зараз. Якщо ця мить не остання - супер, і як остання - супер.
Десь після 28 у мене відсохло бажання бути крутим як хтось, і захотілось бути просто собою, як я. А як це я - це питання довжиною в життя і цікаве дослідження, скільки б років мені не було, загадка до кінця життя.
Зморшки - дивлюсь і думаю, я ж у 20 хотіла уявити якими вони будуть, а вони от такі, прикольні, навіть дуже красиві, тепер це моя художня цінність. І як буду сива, то неодмінно красива.
Моїй подрузі під 70, і вона просто шикарна. І річ не скільки в її красі (спортивна фігура йогині і сьорфінгістки), а у енергії. Ми познайомились коли вона порадила мені берегти шкіру від сонця, а я запропонувала їй свій спрей spf, на що вона відповіла: 'люба, мені 65, мені уже все можна')
Є категорія людей, які красиво старіють. Чоловіки просто свою цінність відчувають з віком вище, як правило, а жінки вбачають у старінні кінець свого функціоналу і корисності у світі, тому про одних як про коньяк а про інших як про всихаючі виноградинки. На мій смак, коньяк з родзинками смакує краще, ніж зі свіжим виноградом, і є свої переваги в родзинках, свої у свіжості, свої у коньяку.
Люди красиві настільки, наскільки щасливі і цінуюють себе, і цьому з віком як раз і варто вчитись.
Ну тільки почав дивитись вас, а ви вже новими випусками балуєте, дякую👍
Цікава тема, дівчата .👍👍👍
Зараз відчуття, що старість розглядається як хвороба. Інколи не дуже хочеться озвучувати свій вік. 44 вже звучить як вирок. Та сучасне покоління 40+ ламає цей стереотип. Для мене це прекрасний вік )))🤗
а у вас були ситуації, коли не хотілось казати про свій вік?
@@ebautebaut так, молоді хлопці залицяються, запитують вік - тоді ніяково виходить.😆 Хоча є такі яких не зупиняє різниця у 18 років. Молодь зараз не така зашорена як ми свого часу. Дякую вам за ваші відео - це просто знахідка.👍
Як людина яка виховувалась в Європі, спочатку в Польщі, згодом в Німеччині (з 15 до 25 і зараз) можу сказати, що це абсолютна неправда, що в Європі старі люди живуть і кайфують, в Європі дуже невеликий відсоток можуть мати безтурботну старість, всі інші працюють до смерті досить важко, не дозволяючи собі подорожувань, шампанського на сніданок, це просто стереотип, який у Вас зі школи, напевно вчителька німецької, чи англ. розповідала, але дійсність зовсім не така, одиниці можуть собі дозволити хорошу старість. А туризм і життя в Європі це різні речі, тому не треба робити висновки на основі першого, оманливий грунт.
Ваша українська рай для моїх вух🥰 Дякую за Вашу роботу😍
вік турбує у розрізі досягнень, особливо зараз, коли в тебе будь-якої миті можуть відібрати усе і коли доводиться перебудовувати свою систему цінностей. чисто зовнішньо поки рано говорити, можливо це ще прийде (але сподіваюся, що ні). дякую за цікаві випуски)
Дівчата, дякую вам за цікавий контент. Ви дійсно підіймаєте настрій 👍👍
Після 30 реально важче переживати вечірки до ранку і взагалі будь-який недосип. Я це особливо гостро зрозуміла, коли народила дитину в 30 років. Безсонні ночі перші 3 роки його життя, стали для мене просто тортурою. Тепер мене не покидає думка, що ставати батьками потрібно у двадцятих, але мені це відкриття вже не допоможе
Дівчата, ви дуже класні! Недавно натрапила на вас в ютуб, і вже все переглянула!
Дякую за щирий контент❤
Але у вас крута передача! Дякуємо вам!
подружилася з собою, нарешті, після 30, нам дуже добре разом, сміюся з себе малої
Дякую за інсайти, було цікаво помітити, як внутрішній 45-річний ейджист ігнорує власні вікові візуальні надбання, прискіпується до помітно молодших (до 30) та помітно старших (60+) людей. Також помітив, як ведучі добирали слова, звертаючись до гості, та і вона, розповідаючи про людей інших вікових груп, добирала слова.
Важливо, що ми всі вчимось бути толерантними за віком, отже старішати буде легше)
Дуже рада такому формату випусків ❤ дякую за класні теми 😊
❤️❤️❤️
Особисто для мене перший дзвіночок, що я "постаріла" це коли після коледжу переїхала з гуртожитку на орендуючу квартиру, а моя подруга залишилась далі жити гуртожитку і ми потім навчались в одному університеті, то заходячи до неї в мене просто таке відчуття дискомфорту, цей туалет, відсутність часто води, вже мовчу за гарячу, жахливі ліжка, таргани, відсутність особистого простору брррр. Це при тому що в 15-19 років я не була противником цього, мене це влаштовувало, не дратувало, я згадую з теплотою наші посиденьки і недоспані ночі, це було дешево і для батьків безпечно. А зараз я розумію, що ні нізащо, навіть коли мені пропонували, я готова віддавати значну частину своєї зп аби тільки не повертатися до цього😅
Також погоджусь за те, що складно вже не спати ночами, тусуватись і бути фреш вранці.
Дякую за випуск ❤️ ви круті
ми просто надто старі, щоб відмовлятись від комфортного життя)
@@ebautebaut мене це все напрягало до 23, коли я вчилась і жила в гуртожитку. і я не могла насолоджуватись "найкращими роками". проблеми, які у мене були, я не усвідомлювала взагалі. зараз 28 і все набагато краще (за винятком існування росії). і проблеми, які в мене були і є, я тепер усвідомлюю, можу понити, але можу і не понити, і можу пошукати рішення, повне чи часткове. Хоча до 23-24 були плюси, які я не усвідомлювала (здоров'я мами, наприклад). Зараз цього плюсу нема, але блін, я й не знала, що це щось настільки цінне. все одно все здавалось паршивішим
Бомба,вже залежний від ваших роликів,іноді навіть передивляюсь, щоб нагадати собі деякі теми.Дякую вам за таку клопітку роботу😍😍😍
Дівчата, дякую за ваші роздуми на важливу тему. Коментарі під відео теж дуже цікаві.
Дівчата ви найкращі. Випуск супер. В дитинстві я думала, що 15 років - це супер доросла людина😁. Так що свою кризу я пережила вже 17 років тому. Повністю сприймаю свій вік.
ого, а ви завчасно пережили свою кризу))
Мені здається, що війна змінить в кращу сторону ставлення до віку на роботі, бо зараз дуже багато людей 40+ втратили все і починають спочатку: хтось пропонує свій досвід, хтось перенавчається, хтось відкриває свою справу. Це все дуже-дуже тяжко, але загалом має показати, що з настанням якогось віку адекватність не втрачається.
Давайте не будемо біологію заперечувати. Якщо вирішила, що хочеш дітей, то треба знайти оптимальний вік, де вже є психологічна і фінансова зрілість+відносно молодий вік. Я в 33 почала намагатись завагітніти - не вийшло, знайшли проблему, що була безсимптомною - маткові труби непрохідні (нічого не болить). Готувалась до ЕКЗ, пропила гормони і ось в 34 сама без ЕКЗ завагітніла двійнятками, чекаю їх в грудні. Але!Це везіння і виключення. Успіх ЕКЗ, якщо воно дійсно таки треба - 25%, не 100, не 70 навіть. Знайти гроші на нього можна- заробили разом і ок, в Украні це дешево. Плюс- так, всі шанси падають з віком і нам жінкам не варто це сприймати за особисту образу, це просто факт. Тому казати що "якщо що то просто зробим ЕКЗ" - не треба, бо це непросто зовсім саме в плані шансів, те що люди можуть витримати труднощі я вірю, але і з ними може не вийти
А я в 33 спробувала завагітніти - і в мене вийшло. А потім навіть не пробувала, а "залетіла".. в 41.
Не треба всіх під одну гребінку. Є дуже здорові люди - і в 33, і в 50, і навіть у 70.
А є хворі навіть у 18.
@@Daryna-writer є така річ як статистика. Скільки 41 річних вагітніє- одиниці. А те що такі випадки в принципі є,не міняє ні біологію,ні фізику
Дівчата ок ви стали ще доросліші та мудріші.
А Мотричка найбільше вразила!!!
Я аж напряглась, щоб зрозуміти що мене змушує почуватися старою. І це друге підборіддя, з яким я вже працюю. А що до хостел-хотел, то згодна з Мотричкою, все залежить від фінансів. Не можу собі уявити, що хтось, хро має гроші свідомо їхав у плацкарті, через те, що їому/Їй 18.
Дякую Вам за класний український контент 💙💛 теми актуальні! І
Яся, ти надзвичайно гарна і свіженька у цьому випуску!
❤️❤️❤️
Чомусь більшість думає, що коли тіло старіє, з'являється безліч болячок, людина втрачає жагу до життя. Але це далеко не завжди так. Я думаю, це такий собі стереотип, який дозволяє нам трішки нехтувати людьми похилого віку. Ось це "доживання віку" нам наче натякає, що людині тепер аби поїсти, поспати й вчасно прийняти ліки. І цей стереотип він такий закільцьований. Він впливає і на самих людей поважного віку, бо коли тобі всі кажуть, що все, вже час заспокоїтись, ти мимоволі в це починаєш вірити.
Ви знаєте, все життя думаю подібним чином, але роки спостережень за дуже проактивним людьми, який нещадно з'їдала старість, незважаючи на весь їх супротив, трохи повернули мене до реальності(
Тому що Ви Дуже молоді. Мене він, гімнюк(вік) теж не хвилював, поки не сталось добре за 54:)))
😊 Класна передача :) Дяка
3:59 я теж коли їду і думаю '' Боже тільки б не 30 тільки б не 30, а потім така, фууух мені 38, буде, і виходжу з трамвая)))
😆😆😆
Боже, та мені скоро 46, а я старіти взагалі навіть і не збираюся.
Дякую за черговий крутий випуск!
І ще кілька слів для кращого просування відео ютубом 😀
Дуже приємна гостя, цікаво було послухати
❤️
Дуже подобаються теми та випуски цього сезону, дякую)
❤️❤️❤️
Дівчата, мені 45. Моєму коханцю 35, все чудово!) головне, це спорт, генетика і овочі!) і секс......😍
тільки на сексі й овочах тримаємось ❤️
А де ви знайшли коханця?
@@yasmeen8619 там вже нема......)
@@yasmeen8619 якщо хочете й собі - зверніться до Притули - він все знайде 😄
Фінанси ще й як впливають на старіння. В Європі середньостатистичний пенсіонер іде щотижня в перукарню, часто в кафешку, їде на море. ( Неодноразово бачила пенсіонерів на інвалідних колясках за чашкою кави чи бокалом пива)така старість мене приваблює
це питання не лише в грошах, але й у звичках
@@ebautebaut за три тисячі пенсії звичка ходити в перукарню і кафешку щотижня не виробиться🥺
О, це прям моя історія, моя мама також нічим не користується в догляді, лише трішки фарбується. А я вся в кремчіках, спф і всяке таке
Обожаю ваш канал.
И то, что ответственность и самодостаточность приносят удовольствие, это же 💯🖤.
В 31 моя жизнь только началась.
Лишь бы война закончилась … 😔
Відповідь на питання "Чому нас хвилює вік?" дуже проста: до 50 років - це страх бути сексуально не привабливою, після 50 - страх смерті і страждань через проблеми зі здоровям, які починають активно проявлятися.
Не знаю. Мені 46, і жодних проблем зі здоров'ям немає.
По-моєму, це маячня, що прям рівно в 50-й день народження разом із тортиком і свічками почнуться проблеми зі здоров'ям 😂
Стосовно радикуліту, котрий Яся так часто згадувала, у мене він почався років у 14. А в 18 я вже ходжу по реабілітологам та масажистам 😅. Тому краще піклуватися про здоров'я завжди, а не коли заболить, чи прийдуть умовні 30. То й проблем таких не буде.
ооо у мене теж з 14 зараз 17. Вперше зустрічаю тезкус по здоров'ю(
теж займаюся всякими штуками, щоб гірше вже не стало. Іноді думаю, якщо я вже так відчуваю себе старо, а як то в 30-ть буде? ахах намагаюся робити все, щоб тоді було не гірше.
Дякую за цю чудову розмову:)
Рекомендую почитати книгу "Визначні роки " Мег Джей
"Маніфест двадцятирічних" - Крістіна Гесслер
Я люблю свої роки, за можливість бути відподальною за себе, мати можливість зробити вибір, мати можливість усього світу (ну майже)😉
Чудовий випуск! На разі це мій улюблений з випусків ебаут і ваша гостя прекрасна❤️
Так класно, люди збирають собі на пенсію відпочинок, не на похорони, не на то що треба ліки і будуть хворіти. На відпочинок.
Саме так. Я впеанена, що у що віриш, те і притягнеш у своє життя.
Дуже класне шоу, душевне і правдиве!!! Дівчата ви супер!!!
Дивлюся вас уперше, цікаво, дякую за роботу)
пробачаю вас від обличчя свідків Єгови
Мені 18 і я навпаки вже не можу дочекатись, коли стану самостійною доростою жінкою 30+ з стабільним заробітком, аби перестати залежати від батька, що маніпулюе мною апелюючи тим, що я живу в його домі і через це повинна виглядати як він хоче, поводити себе і робити як він скаже. Наче в мене нема ніяких людських прав, бо я просто в якийсь момент народилась, як і всі люди немовлям, а не самозабезпеченою людиною....
дуже співчуваємо. сподіваємось, ви зможете з'їхати швидше, не чекаючи до 30 років
Чому чекаєш 30 років? Ти маєш право вже знайти роботу,зняти собі окреме житло і жити так як хочеш ТИ ;) Не дякуй;)
Яся з короткою стрижкою завжди виглядає по-різному гарно, а зараз особливо ніжно)
❤️❤️❤️
Ебаут - це коли спочатку ставиш лайк, а потім дивишся випуск❤️
всі такі в чорному -
matching outfits 🖤
❤️❤️❤️
Не знаю, чому люди турбуються через вік. В мене глибокі зморшки на лобі з 16 років, але я не бачу в цьому нічого поганого. Я не розумію, чому рівна шкіра вважається привабливою, а нерівна - ні. Просто щоб весь час виглядати на 20 треба відносити постійно кілограми грошей косметологам та пластичним хірургам - це багатомільйонний бізнес, який базується на комплексах, успішно нав"язаних людям
Така красива гостя! 🥰. Цікавий випуск. Дякую! ❤️
Я в 16 думала, що 30 років це вже все, можна пакувати речі в лягати в домовину. А зараз мені 31 і мож життя тільки почалося після розлучення. Стало ще краще, бо я вже знаю чого хочу, гарно виглядаю, сформована особистість і спеціаліст в своїй справі. Тепер я насолоджуюся життям разом з донькою, нікуди не спішу. Не зважаючи на війну та переїзд в іншу країну. 💪
Дякую за випуск. Але шкода що звучало мало людей кому більше ніж 30. Лише одна гостя, але було б цікаво послухати когось ще.
Дякую за випуск 💛💙
❤️
Дякую за випуск! Чекаю нових 🫶🏻
❤️
Мені 17 років, і я відчуваю себе старою порівнюючи зі своїми однолітками. Мене не цікаві тусовки, алкоголь, цигарки..
З хлопцями я ніколи не зустрічалась. Я ходила на побачення декілька разів, мене не цікавлять стосунки, заради стосунків. Краще взагалі ні з ким не зустрічатися, чим з дебілом якимсь, тільки через те, що у всіх дівчаток є хлопці, а в мене немає. Чим я доросліша, тим більше я не хочу стосунків тому, що кожен 2-й дегенерат якийсь. Я спочатку думала, що це такі хлопці мого віку, але і 20-25 якісь д..
Може це тому, що в мене дорослі батьки і мене виховували не, як дітей 2005 року, ще я наймолодша і я все життя спілкувалася з дорослішими людьми. У мене не було "підліткової" тусовки, всі мої друзі вже університет закінчили..
Може через те, що в дитинстві я завжди була з братами у нас різниця з одним 7 років з іншим 11. Може через те, що зарано стала дорослою в моєму сприйняті, через те що батьки мене виховували більш суворо і якось по-старому, і у мене більше спільних спогадів з дитинства, та поглядів в цілому на життя з людьми, котрі віку моїх братів, і то я бачу, що той котрий 1998 теж не зовсім у своєму поколінні. Немає у мене вже такого міцного здоров'я у спорті залишила, буде добре закінчити спорт-кар'єру років в 35. Не відчуваю я тієї енергійності в собі, яка є в моїх однолітках, якось думаю я вже наперед. Нещодавно я зловила себе на тій думці, що хочу вже спокою, сім'ю, дітей. Якщо я себе зараз так відчуваю, а як я буду себе відчувати у 30? у мене вже радикулоневрит з 14 років, проблеми з колінами та тазовими суглобами після травми та підвищений цукор. Дуже багато я винесла зі стосунків моїх батьків у них був "італійський шлюб", я так багато років дивилася на ці срачки-ругачки, що мене вже така "пристрасть" не цікавить. Я просто хочу зустріти вже людину з такими цінностями, як у мене. Не хочу і не можу, я ще 10 років чекати "тік-токерів", коли вони вже виростуть.
17 це ще зовсім юний вік, все ще встигнете) А зараз можете присвятити час чобі, своїм хобі, друзям, вивченням психології і психології відносин в тому числі щоб потім у майбутньому не повторити помилок батьків і мати по-справжньому здорові стосунки)
І ще не боятися змінювати оточення, бо від нього багато чого залежить. Не треба йти на поводу трендів тік току бо це зараз типу так модно. Головне слухати своє внутрішнє відчуття чи це ок, чи ні саме для вас.
Ви самі можете створити те життя, яке захочете, незважаючи на не завжди легке минуле)
Мені 37, і всеодно доводиться постійно нагадувати батькам, що я доросла відповідальна жінка! І не треба за мене вирішувати.
Я не порівнюю себе з іншими. І хочу сказати, що мене навіть підбішують люди, от наприклад, художники 20-річні, які заздрять 14-річним і кажуть, що демотивують їх роботи, бо вони вище рівнем. Нема щоб якось пишатись один одним, казати собі, що от я буду серед таких крутих людей. В тт ще цей тренд був, який тупо на заздрості побудований
Дякую дівчата 👏👏👏🇺🇦🇺🇦🇺🇦🙏🙏🙏
Дуже кльвий канал, тішусь, що ютубчик мені вас підкинув❤
Гарні дівчата...дякую за етер
Ефір слово грецького походження, яке в оригіналі пишеться через букву θ (фіта), і мене дуже тригерить коли використовують еТер через те, що вирішили транслітувати з мов де немає букви ф і цей звук мутував в th. Нашо нам Кирил з Мефодіем приперли з греції букву Ф, щоб боятися її використовувати? Це для мене як маніфест безнадійної меншовартості.
А голос хлопця за кадром - то мед 🍯 😍
Я чекаю свої 40 з нетерпінням (зараз мені 32), тому що чим більше мені буде років, тим більше всі будуть охать, що я в своєму віці супер авктивна і молода.
В 50 я планую щось нове вивчити, відкрити для себе якийсь новий спорт, можливо поступити в універ.
І особисто я почуваюся з кожним роком молодшою, бо я перестала вживати алкоголь, нікотин, почуваюся явно краще)) з віком є можливість піклуватися про себе ще більше. Наприклад, спати нормально)
Також я підписана на Мадонну, Мей Маск, Іріс Апфель, для натхнення ))
Дівчата, звідки зв’язатися ейджизм?
Старий для хостелів? Окей, мені 21 і я маю достатньо спроможності, щоб зняти собі готель зі сніданком. І мені також кайфовіше робити це, ніж тусити в хостелі. У 29 я втрачу роботу і такої фанансової можливості не буде. Буду в хостелі. Дуже дивно чути від вас такі тези.
А також негативно здивувала думка про те, якщо ти не фарбуєшся, то маєш витрачати мільйони на кремчики. Сюрприз: любити себе можна і без коемчиків і без мейку, зі зморшками і п’ятами не замальовують їх чимось і взагалі не парячись про то. Неочікувано було чути від свідомих жінок таку комунікацію…
Найгірший випуск за останній час
а ви прям всі подивились, так?)
Чому?
Обґрунтуйте свою відповідь
Сумно
Дуже сумно
Молодці 🔥
Коли ви перебиваєте гостей і одна одну - це неприємно. А гостя дуже гарна!
За що вам подобається ваш вік? - мені 24, мені 31, мені 25. На цьому можна закінчити 😁
Прекрасний реп від Мотрічки на 18 хвилині 😁
Ймовірність завагітніти з віком не зменшується. Єдине дослідження, яке типу підтверджує цю тезу, базується на даних 300річної давності, коли люди в принципі жили набагато менше і вік 30 вважався старістю. Тобто жінки з віком менше вагітніли, бо просто не доживали чи чоловіки їхні не доживали, чи просто вони не планували дітей. Жінка може завагітніти доти, поки у неї є місячні - для того вони й існують. Ці всі байки лише використовують для того, щоб чинити репродуктивний тиск на жінок.
Дякую за вашу працю чудове відео
Аххаха Діма: заходить в кадр
Дівчата: накладають титри на нього✅
Відео топ. Дякуємо❤