И еще, в моей практике (а я в свое время много выращивала тепличного томата без досветки при посадке в январе в Латвии, где света меньше, чем в южном Казахстане в то же время) такие недоразвитые кисти всегда бывали летом в жаркую погоду, а вот в феврале растения стремились к жированию, но в то время я знала и умела гораздо меньше, чем сейчас :) А вообще - как всегда замечательно полезное видеоб Спасибо!
дякую, дуже цікаво ... про фактори і інструменти впливу 🙂 якраз на грядках спостерігаю різні сорти хзч, і різні ситуації... але впливати складно, бо там одна капля на всіх... з моїх експериментів склалося враження, що найкращі кущі такі: посіяв у відкритий грунт, накрив плівкою... тобто парник... мабуть розсада з парнику - найкраща... (без усякого обігріву, без досвітки, тільки вчасно зняти плівку) в мене так трапилося, що розсада була на дачі... не поливав у травні - червні........ і дощів не було... думав капець... але не все пропало... зараз з тієї розсади - просто ідеальні кущі починають цвісти... якийсь врожай буде... куди він дінеться... (сорт - Волгоградський рожевий, спеціально вибирав посухостійкий)
ви кажете - якщо підживлювати навозом, може бути багато азоту... ну а що значить - "багато азоту"? 🤔 приміром, температура 30 градусів - це багато чи мало? 🤔 1. якщо кількість азоту перевищує якесь абсолютне значення.... може більше поливати... розбавити... 2. а якщо ви маєте на увазі пропорції... так що заважає додати інші компоненти, щоб збалансувати...
Ні, я такого не кажу що від навозу буде "багато азоту" Я кажу, що на відміну від мінеральних добрив, яки ми можемо давати саме в тих кілокостях та у той момент коли вони потрібні, навоз розкладається поступово і звільняє елементи живлення (азот у тому числі) теж поступово, і частно - зовсім не тоді, коли це потрібно рослинам. Тож за внесенням виисоких доз навозу (а високі дози навозу це все що перевищує 100 тн на га восені) подібні проблеми також спостерігаються. Поливом ця проблема не вирішуєтсья, бо надлишок азоту в даному випадку зовсім не веде до росту еС в ґрунті (оце якраз би лікувалося поливом), проблема у надлашку азоту вже у рослині. А от додавання інших елементів живлення - так, це вирівнює баланс і цілком може бути засобом рішення проблеми жирування
Что-то я очень сомневаюсь, что повышение дозы фосфора может связать азот. Фосфат аммония , моноаммонийфосфат, диаммоний фосфат не так уж плохо растворяются, да и сколько того аммония мы вносим? Основная доля азота это нитратный азот. И мне попадалось исследование голландцев из NovaCropControl о том, что повышение дозы фосфора снижает поступление калия (правда, речь была о листьях).
Я тоже всегда во всем сомневаюсь, Марите! И очень хотел бы чтобы все, кто меня смотрит и слушает, всегда все подвергали сомнению. Эта история (с попыткой большими дозами фосфора хоть как то спасти томаты от случайно данной высоченной дозы азота) у нас была еще в 1993м году. Тогда я еще не сильно в чем то сомневался и был доверчив. Провести какие либо эксперименты и проверить это на практике, пока не нашел времени, а было бы очень интересно и полезно проверить. Может быть и найду такую возможность в будущем.
весною хочу вибрати детермінантні сорти, де на пачках написано 85-90 днів ... враховуючи інформацію з цього відео, на що звернути увагу при підготовці грунту для розсади, та підживленні? 🤔
Увагу доведеться звертати на все :) Але стосовно теми даного відео - на детермінантних сортах можна не дуже боятися жирування (а за першими його ознаками можна легко все виправити зниженням дози азоту і балансуванням живлення, а також іншими описаними тут методами) А от перекосу в вегетативний бік побоюватися треба. І тим більш треба побоюватися, чим пізніше буде висадка (рані сорти як раз більш за все страджают від недостачи розвитку листя як раз за висадки у пізні строки, це не тільки томатів стосується - і на капусті таке саме )
@@npocmo. Якщо загустити вище можливого то зовсім врожаю не буде (або майже зовсім) - ви це можете побачити кожного року спостерігаючи за тим як розвивається помідор що зійшов із падалиці. Але загущення кущів томату за умови жорсткого пасинкування (формування у одне стебло) на детермінантних томатах дає можливість прискорити дозрівання. З практики від розміщення 3 рослин на кв м на крапельному зрошенні так можна загущувати до 6-7
@@TheAgroanaliz якраз спостерігаю... потужні кущі... з падалиці... є там плоди... (минулої осені годував кіз вижимками з помідорів..... весною навоз викинув на грядку... виросло багато помідорів 🙂) .............................. як я розумію, пасинкування - це лише один зі способів впливу... але для чого чекати, поки виростуть пасинки? 🤔 на старті ж - насіння... добрива ж можна намішати будь-які ? є чудова програма ексель, є профілі живлення рослин... у гідропоністів позичити... крім NPK, можна врахувати і всі інші компоненти.. і за допомогою живлення пояснити кущу томату: ростеш, поки займеш 500 см2 (20 шт. на м2) потім починаєш плодоносити... ну що тут складного? 🤔 посадити 20 кущів розсади на 1 м2 а в той день, коли стане тісно, переключити живлення на плодоношення 🙂 чи так не вийде? 🤔
Спасибо большое! Очень познавательно.
Вадим, требуется видео об измерении влажности почвы. Широкая масса зрителей не поймет, как определить сколько % НВ наблюдается в их условиях.
И еще, в моей практике (а я в свое время много выращивала тепличного томата без досветки при посадке в январе в Латвии, где света меньше, чем в южном Казахстане в то же время) такие недоразвитые кисти всегда бывали летом в жаркую погоду, а вот в феврале растения стремились к жированию, но в то время я знала и умела гораздо меньше, чем сейчас :) А вообще - как всегда замечательно полезное видеоб Спасибо!
дякую, дуже цікаво ... про фактори і інструменти впливу 🙂
якраз на грядках спостерігаю різні сорти хзч, і різні ситуації...
але впливати складно, бо там одна капля на всіх...
з моїх експериментів склалося враження, що найкращі кущі такі:
посіяв у відкритий грунт, накрив плівкою... тобто парник...
мабуть розсада з парнику - найкраща...
(без усякого обігріву, без досвітки, тільки вчасно зняти плівку)
в мене так трапилося, що розсада була на дачі...
не поливав у травні - червні........ і дощів не було...
думав капець... але не все пропало...
зараз з тієї розсади - просто ідеальні кущі
починають цвісти... якийсь врожай буде... куди він дінеться...
(сорт - Волгоградський рожевий, спеціально вибирав посухостійкий)
Спасибо! Люблю информацию с обоснованием.
Нас ботанике учил В.Г.Хржановский, он утверждал, что кисть это видоизмененный побег. Израстание цветочной кисти томата это утверждение доказывает.
ви кажете - якщо підживлювати навозом, може бути багато азоту...
ну а що значить - "багато азоту"? 🤔
приміром, температура 30 градусів - це багато чи мало? 🤔
1. якщо кількість азоту перевищує якесь абсолютне значення.... може більше поливати... розбавити...
2. а якщо ви маєте на увазі пропорції... так що заважає додати інші компоненти, щоб збалансувати...
Ні, я такого не кажу що від навозу буде "багато азоту" Я кажу, що на відміну від мінеральних добрив, яки ми можемо давати саме в тих кілокостях та у той момент коли вони потрібні, навоз розкладається поступово і звільняє елементи живлення (азот у тому числі) теж поступово, і частно - зовсім не тоді, коли це потрібно рослинам. Тож за внесенням виисоких доз навозу (а високі дози навозу це все що перевищує 100 тн на га восені) подібні проблеми також спостерігаються. Поливом ця проблема не вирішуєтсья, бо надлишок азоту в даному випадку зовсім не веде до росту еС в ґрунті (оце якраз би лікувалося поливом), проблема у надлашку азоту вже у рослині. А от додавання інших елементів живлення - так, це вирівнює баланс і цілком може бути засобом рішення проблеми жирування
@@TheAgroanaliz цікаво, якби вам запропонували 100 тонн навозу майже безкоштовно - взяли б собі на поле? 🙂
@@npocmo. Бузумовно взяв би та і за гроші теж. У будь якому разі вважаю що платити за навоз набагато доцільніше ніж за гумати :)
@@TheAgroanaliz і я забираю, тільки вантажити доводиться )
Что-то я очень сомневаюсь, что повышение дозы фосфора может связать азот. Фосфат аммония , моноаммонийфосфат, диаммоний фосфат не так уж плохо растворяются, да и сколько того аммония мы вносим? Основная доля азота это нитратный азот. И мне попадалось исследование голландцев из NovaCropControl о том, что повышение дозы фосфора снижает поступление калия (правда, речь была о листьях).
Я тоже всегда во всем сомневаюсь, Марите! И очень хотел бы чтобы все, кто меня смотрит и слушает, всегда все подвергали сомнению. Эта история (с попыткой большими дозами фосфора хоть как то спасти томаты от случайно данной высоченной дозы азота) у нас была еще в 1993м году. Тогда я еще не сильно в чем то сомневался и был доверчив. Провести какие либо эксперименты и проверить это на практике, пока не нашел времени, а было бы очень интересно и полезно проверить. Может быть и найду такую возможность в будущем.
весною хочу вибрати детермінантні сорти, де на пачках написано 85-90 днів ...
враховуючи інформацію з цього відео, на що звернути увагу при підготовці грунту для розсади, та підживленні? 🤔
Увагу доведеться звертати на все :) Але стосовно теми даного відео - на детермінантних сортах можна не дуже боятися жирування (а за першими його ознаками можна легко все виправити зниженням дози азоту і балансуванням живлення, а також іншими описаними тут методами) А от перекосу в вегетативний бік побоюватися треба. І тим більш треба побоюватися, чим пізніше буде висадка (рані сорти як раз більш за все страджают від недостачи розвитку листя як раз за висадки у пізні строки, це не тільки томатів стосується - і на капусті таке саме )
@@TheAgroanaliz цікаво, що буде, якщо весною садити, скажімо, по 20 кущів на м2 .... буде швидше врожай? 🤔
@@npocmo. Якщо загустити вище можливого то зовсім врожаю не буде (або майже зовсім) - ви це можете побачити кожного року спостерігаючи за тим як розвивається помідор що зійшов із падалиці. Але загущення кущів томату за умови жорсткого пасинкування (формування у одне стебло) на детермінантних томатах дає можливість прискорити дозрівання. З практики від розміщення 3 рослин на кв м на крапельному зрошенні так можна загущувати до 6-7
@@TheAgroanaliz якраз спостерігаю... потужні кущі... з падалиці... є там плоди...
(минулої осені годував кіз вижимками з помідорів..... весною навоз викинув на грядку... виросло багато помідорів 🙂)
..............................
як я розумію, пасинкування - це лише один зі способів впливу...
але для чого чекати, поки виростуть пасинки? 🤔
на старті ж - насіння...
добрива ж можна намішати будь-які ?
є чудова програма ексель,
є профілі живлення рослин... у гідропоністів позичити...
крім NPK, можна врахувати і всі інші компоненти..
і за допомогою живлення пояснити кущу томату:
ростеш, поки займеш 500 см2 (20 шт. на м2)
потім починаєш плодоносити...
ну що тут складного? 🤔
посадити 20 кущів розсади на 1 м2
а в той день, коли стане тісно, переключити живлення на плодоношення 🙂
чи так не вийде? 🤔