А що ви чули про традиційні засоби гігієни та санітарії? Поділіться з нами у коментарях. А допомогти нам створювати нові випуски можна через нашу Монобанку send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, платформи Buy Me a Coffee www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon: patreon.com/POROBLENO
Про гігієну чи санітарію не розкажу, на жаль, але можу поділитись про "антисептик" 🤦♀️ Брат мого діда вернувся з армії, йшов босий польовою дорогою, збив палець та й заліпив традиційно землею. Помер через три дні. Мені воно виглядає трохи підозрілим, бо якось дивно, щоб у час до антибіотиків хтось міг би підхопити настільки агресивну бактерію (а це був 1933 рік, Галичина), але розказую те, що мені розказав тато, а йому його тато
@@olabaskerville дякуємо, що поділилися. Дійсно, тут складно щось сказати, але думаю професійні лікарі могли б кілька варіантів написати. У записах багато зустрічається, на жаль, таких методів. Я зустрічала застосування таких методів ще в 2000х з поясненням "земля все забере, витягне"
Милися люди в давні часи і не були з вошами, а якщо і появлялись то боролися з цим.Та одяг був полотняний і травами змивали голови і лікувалися. Як одна жінка написала. Раз в тиждень милися і одяг чистий міняли і ні від кого не пахло, а зараз по два рази на день миються і від усіх неприємно пахне.
@@drevlyanka5766 я не знаю чи Ви подивилися відео, але ми у нього чітко проговорили те, що зазвичай люди милися раз на тиждень у суботу. Також у відео наша гостя пані Зоряна розповідає про методи боротьби з паразитами, але це аж ніяк не означає, що вони були у всіх. "ні від кого не пахло, а зараз по два рази на день миються і від усіх неприємно пахне" ну звідки Ви знаєте як від кого пахло чи не пахло умовно 100 років тому?
Мабуть ви назбирали спогади якихось тодiшнiх бомжiв. Милися люди. В теплу пору року чиловiки, дiти, дiвчата (в сорочках) купался в ставках, в водоймах. Вмивалися всi, з трьох рочкiв дiвчатам плели коси. Голiвку дитинi змивали часто, а немовлят купали у травах кожного вчора. У бабусь хусточки були такi бiлi як снiг. Натiльна бiлизна це сорочка, в нiй не виходили надвiр. Пiч мазали, долiвку бабуся мазали на кожне свято, хата бiлiла навiть уночi. Слухаю i дивуюсь вам. Нужник був у всiх iз кукурузи або соняха, нiхто не срав у дворi чи серед дороги.
@@juliettaarts ми говорили про відсутність білизни (труси, бюстгалтери), а те, що сорочка - це натільна білизна це загальновідовий факт, але це ніяк не впливає на відсутність саме трусів.
НА підлогу зажди клали трави ,полину ,аіру,пижми ,материнки,пахучі трави ,польовий хвощь ,любисток.Кроваті були,.Я з Сумщини.Хата мала 2 половини ,в одній жили літні в другій молодь плити були окремі були окремі. в нас хата побудована 1824 року.Уже зробили по сучасному але планування було таке.Добавили пристройку.Хата побудована з дерева дубу,обмазана глиною ,пізніше в 1906 обложили кирпичем.і обмазали глиною.щоб не заздрили.прадід був кузнецем,а його тато теж був кузницем жистянщиком.мали землю,садки,сушили сливу,вишню.Всі діти вивчились.Були й хворі діти в роду.Совети все забрали.прадід втік,в колхозі не були повиїзжали в Харків на заводи,як казав дідо, я був майстер!!! ЗЕмля була не дуже гарна яле давала. врожаї.совети не змогли доглядати посадили дерева ,ясини.ми все памятаемо.
Всі милися у суботу. Вода була близько, але збирали дощову, щоб була м'якою. Голову мили жовтком яйця. Ополіскували травами. Тернопільщина. Село. Не бідні.
Моя бабуся 1910 року народження м. Гуляйполе Запорізька область, мені розповідала: милися і переодягалися у чисте щосуботи. Туалети бул з дощок,аба соняшників,чи бадилля у середині вирита яма. Як тільки вона заповнювалая,виривали іншу. Стару засипали. Чимось прикривали ,могли хворостом. На городи не дай Боже виносити з туалетів! Дітям дозволялося "сходити "у соняшники. Трусів не було,почали шити у 50 роках,не з ризинкою,а на мотузочці .Бюстгальтери жінки шили собі самі,називалися "ванник",я пам'ятаю такий на бабусі.У критичні дні користувалися ганчірками ,що кріпилися на матерчаті,так звані, пояски,які пристосовували жінки до тіла,на кшталт памперсу. Кожної суботи мели долівки,збризнувши водою,та міняли солому. Мили голову жовтком ,споліскували травами. Що правда ,у зимку могли занести до хати народжене телятко,а діти мали слідкувати,коли підставити під нього відро щоб воно не сходило на долівку. Люди були чистими,засуджувалися нечепури.
Бачу, що багато спільного є в гігієні на заході та півдні, де я живу. Але і відмінності, пов'язаних з умовами життя в різних зонах України. Зокрема про купання. На півдні люди після тяжкої роботи в полі, під палючим сонцем не раз вкривалися потом і пилом. То ж змивали його кожного разу, як поверталися додому. І ніяк інакше. Хіба що виїжджали в поле на багато днів, якщо землі було багато. Так розповідала бабуся 1888 рн. Спали на возах, готували їсти в полі. Обличчя тріскалося від сонця, за її словами. А потім їх, як "куркулів" пограбували червоні революціонери - ті, що сиділі на лавці перед будинком і лузгали насіння. Проте, це вже інша історія😢
Про гуцульщину то правда певно бомжів знайшли. Моїй бабі її мама в посаг дала балію мідну бо тіло має бути в чистоті. То моя мама і я ще в тій балів через день сиділи. Особливо літом❤
@@donvit5241 це що таке?! ви постійно пишете негативні коментарі у відповідь на справедливу критику тоталітарного режиму. Ви ж намірено спотворюєте картину, розмиваєте кордони правди і неправди. Іспанський сором🤦
Прослухала цю передачу і незовсім згідна з вами,мені вже 76років,я з багатодітної сім'ї,звичайно небуло ттго всього яктепер,але милися,як в кого получалося,голову мили і яйцм і росолом капусти,мали,гарні коси і були чисті і набагато здоровші ніж тепер,такщо
Моя сусідка бабка Домка (яку ми з братом любили як рідну) розказувала як її чоловік купив їй перші труси- їй тоді було 18 років. Це був 1925 рік. То свекруха кричала на все подвір'я, що він придурок, бо витратив за непотріб аж 3 рублі і 50 копійок. А в той час простий чоловічий костюм разом із кашкетом коштував 1 рубель і 20 копійок. Так що бабка запам'ятала ті чорненькі трико на все життя.
@@olena_kubrytska Чоловік дуже любив бабуню і жили вони гарно. Але війна забрала у неї чоловіка. Він був вчителем німецької мови, пішов в партизани і загинув під час завдання. Син загинув в концтаборі від тифу, а дочка 12 -ти років померла на руках під час бомбардування. Це все відбувалось у Вінницькій області. Важка доля була у бабусі. Після війни осталась одна.
Туалети окремі завжди були ,стояли туалети подальше від хати.Виглядали вони так, з дерева зроблений невеликий шкаф ,в середені сідало для опорожнення.для збору єкскриментів була викопана яма а в ямі стояла діжка ,виносили діжду за город.в окрему яму.Сумщина це.Милися люди завжди після роботи ,йшли в річку й купались.як що холодно гріли воду і мились в хаті,або в сінях.СІНИ ЦЕ ВЕЛИКИЙ ПРОСТІР ДЕ тримали речі для побуту.,трави сушили,саме там була драбина на чардак.
@@annanikolaieva4339 Це не космічний корабель. Просто яма, зверху перекриття і якась надбудова, хоч з очерету, хоч з дощок, для усамітнення. Думаю, така конструкція існувала в багатьох культурах і віддавна.
моя мама 1948 року народження, і перші труси у неї з'явилися у віці 12 років, і це село 30км від Києва. Жодне покоління у нашій країні не жило по-людські, всі ми і наші предки були биті, згвалтовані, зморені голодом або тяжкою працею у рабстві, яке існувало до 1964року - люди не мали права виїхати за межі свого села, бо не давали паспортів. А тепер наші гнобителі розповідають, що так істарічєскіслажилось, що наша нація на межі зникнення, навіть у Львові популярне все руzzкє, і скалічені ментально люди є найбільш популярними і шанованими
Що Ви маєте під цим "навіть у Львові популярне все руzzкє, і скалічені ментально люди є найбільш популярними і шанованими" на увазі? Поясніть, будь ласка
А хіба під час пландемії не так було? Без штрички і справочки, не можна було з області виїхати. Людство взагалі, стало дуже вільне та обізнане, треба йому гайки прикрутити. (Хтось так вважає)
@@poroblenopodcastПопулярні і шановані - можна почати з Монатіка і закінчити теперішнім президентом. А про першість у переглядах російського контенту, особливо середмолоді ви не згнаєте може?
@@MsSVETALA Я б не узагальнювала так. Мені теж не подобається те, що українці продовжують споживати російський контент. Саме тому ми створили і цей проєкт, щоб створювати український контент і розповідати про традиції, але змусити його дивитися ми не можемо, бо це вибір і відповідальність кожного.
Моя мама 1947 року народження,жила в Жидачеві,Львівська обл.Не лише труси😂 мала,але і гарненькі платтячка і прикраси .Ви з якої області без трусів пишете?
Про купання мама ( з Полтавщини) розповідала , що купалися кожного тижня , а вмивалися кожного дня . Це - початок 20 століття. Луг робили з кукурудзяних стовбурів . Голову змивали керосином ( від вошей) . У жлукті парили одежу кожного тижня . Акуратність була ще та ! І чистоту тримали не гірше , ніж зараз , лише більшою силою . Звичайно , хто був не ледачий .
У нашому селі казали давні люди, що не можна рано виходити надвір з невмитими очами, бо можна худобі або людині наврочити. Тому господині зранку, перед тим, як іти до худоби, вмивалися.
Це все, звісно, страшилки, щоб люди виконували елементарні правила гігвєни. Як і про неділю, щоб не працювали, а ходили до церкви))) А ще для цього треба було попрацювати руцями - нарішати воду, якусь миску та інше. Як казала моя бабуся "цю воду, скільки в хату внесеш, стільки і винесеш". Це зараз - кран відкрив та миєш очі. Та, навіть, і досі деяким треба нагадувати піти вмитися та почистити зуби 😂😂 особливо дітям і підліткам.
@@ElisBonBon-u1s Ви дуже гарно написали. Ми у випуску не встигли поговорити про гігієну порожнини рота, але зі свого експедиційного досвіду скажу, що у селах люди 1920-40х років народження часто і сьогодні не чистять зуби і так протягом всього свого життя.
Коли інтерв'юер розповідала респонденту свій досвід гігієни з дитинства, я згадала жарт, де матір робила перекличку, хто вже помився (ринва з водою була одна, мились всі по черзі). Матір запитала спочатку дітей, потім чоловіка, потім бабу, потім вкінці діда. Репліка діда: " Ви б іще, ку#ва, пса вимили, а потім мене позвали"😂 І смішно і грішно. Таке життя. Воно було непросте. Усі, хто не розкошував, жив в однакових умовах. У нас в сім'ї було троє дівчат у батьків. Усі милися у величезній ринві, в розмір з невеличку ванну (є такі, в яких не ляжеш на повний зріст). Туди ставився маленький стільчик, на стільчик чистенький рушничок. Поруч стояла величезна емалірована кастрюля з теплою водою та ковшик. Всі по черзі залазили до ринви, сідали на той стілець і зливали на себе водою з каструлі ковшиком. Милися з милом. Знову змивали все з тіла чистою теплою водою з каструлі і і потім витирались чистим сухим рушником (кожному надавався окремий). Ніхто навіть рушником не терся після когось, не говорячи про те, щоб талапатися у купелі попереднього члена сім'ї 😮. Ми жили в селі. Опалення було переважно пічне в період, коли були постійні відключення електроенергії (прем'єрстао юльки). Вода лише в криниці. Звичайно ж було важко. Але віддати шану нашій мамусі, вона бідолаха таскала ту воду, гріла її, аби вимити дітей, чоловіка і себе по людськи.
Які відключення при Юльці прем'єрі ? Ви з дуба впали? Це значить При Ющенко? Коли саме У 2005 коли вона пів року перший раз прем'єром була? чи у 2008-2009? А НАТО вас не бомбило часом тоді? У нас тоді ніхто не відключав світло. Ви звідки ? де це було таке?
@@александраялишко Шановний чи шановна! Збавте обороти та слідкуйте за язиком. Я перепрошую за описку. Хотілось якомога змістовніше власну історію описати. Коли писала про примєрство Юлі, мала на увазі її міністерством, тобто той час, коли вона була віце-премєр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу. А це 1999 - 2001 роки. Село мало по 2-3 години електрики на добу. В містах ситуація була краща. То ж візьміть серветку і витріть жовту піну біля свого рота ;)
Цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати. Дуже класно, що у Вас було і пічне опалення, і колодязь, і матуся воду носила, але, на жаль, не у всіх так було. Я пам'ятаю і сидіння при свічках при відключенні світла, і те, як завжди набирали воду в спеціальні бочки, щоб була на випадок відключення. Батьки і зараз так роблять. І пам'ятаю те, що водою з колодязя голову вимити неможливо, бо вона жорстка. І навіть шампунь Кря-кря пам'ятаю, і те як волосся мили милом без шампуню і кондиціонеру 😁 але не хочу повторювати такий досвід, а тим більше не маю бажання повторювати досвід своїх бабусь і прабабусь.
Моя бабуся 1902 року. Жила в селі, воду носили з колодязю. А також збирали дощову воду для прання і поливу. Волосся мили яйцем, а ополіскували відваром трав кожної суботи. Спати не лягали, поки не помиються. Від бабусі ніколи не пахло потом.
Вінницька обл., мій дідусь( 1913 р.н.) розповідав, що босі ходили від морозу до морозу, і ще додатково смолою підошви натирали, то шкіра так загрубівала, що навіть стерня не колола. Немовлят купали в відварі череди( і тепер досвідчені педіатри і дерматологи рекомендують). Як дитячу присипку використовували білу глину( каолін), якою були побілені стіни в хатах. Від бабусі однокласниці чула, що не можна дівчатам мити голову в п' ятницю, бо чоловік буде п' яниця.
Скільки тої зими - це жарт. Не потрібно цей вираз сприймати серйозно. Наскільки я чула, та й в книжках і народних казках завжди розказується: - встала раненько, вмилась гарненько і до роботи. В суботу завжди мились: влітку - на річках, взимку - в ночвах. Колись люди ходили до храму кожної неділі, а не лише на великі свята. Відповідно і мились кожен тиждень.
У нас так само на Черкащині, моя бабуся розповідала, що обов'язково в суботу вся сім'я купалась , міняли сорочки на чисті , бо в неділю до церкви на службу ! А влітку то щодня, або в ночвах, великих діжах та річках. Діл бабуся щотижня вимазувпла глиною та трусила свіжоскошеною травою, зіллям, вона казала, взимку , соломою. Завжди чистота і порядок.
@@donvit5241 етимологія цього слова точно не визначена. В 13 ст. слово смерд зникло з ужитку. Замість смерд почали говорити кинь: вільний селянин. Селянська робота в ті часи була дуже важкою і потребувала великих фізичних зусиль. Піт гарно не пахнить. І кожного дня душ не приймався. Але раз в тиждень милися всі..
Хай бог милує, це страшний сон лишитись без прокладок... а от раніше сорочку підтикували, щоб по ногах не текла менструальна кров, потім віхоть (багато разів згорнена тканина)між ногами затискали та носили замість прокладок, без трусів ходили звісно. А потім з'явилися труси- панталони, та ті самі віхті з "з моди не виходили". Вже пізніше марля та вата йшли в хід, та то для забезпечених бо дефіцит. А самі прокладки у теперішньому вигляді з'явились вже з наближенням розвалу сересере.
Між іншим, коли я у 2002 році народила сина у 1 пологовому в Києві, то мені видали якраз оці самі тряпочки як прокладки і наказали трусів не одягати! А самі прокладки дозволили вже через тиждень використовувати. Є така народна мудрість, яку не переплюнути надбаннями цивілізації !!!
Ви мені це нагадали, @@olena_kubrytska, так було і в 2001 році, зараз складно в це повірити! Хоча я підготувалась до пологів ( купила прокладки, звісно і білизни набрала з собою ), але ні, забороняли користуватись, я вже чекала - коли виписка, щоб нормально білизну одягнути 😊. Тоді ще довго тримали в пологовому, не так як зараз, 5 днів я була.
Моя бабуся була 1888 року народження. Вмивалися кожного дня! За словами мого тата, своїх дітей вона купала в ночвах кожної суботи. Голівки мила дощовою водою з милом, з яйцем, чи лужною водою (пом'якшена попелом з дерев). В будинку була чистота, глиняна підлога змазувалася рідко розведеною червоною глиною. Хата із саману. Південь. Туалет з саману (калибу).
Дякую, що поділилися! Я й сама застала від бабусі багато таких практик, коли ми в село на літо виїжджали з Києва. Бабуся з росії, але дуже багато поїздила по різних куточках срср, то як шампуні закінчувалися зненацька, в нас вічно були лайфхаки з яйцями, дощовою водою, інколи кропивним відваром... Та я й саморобні прокладки з нею ще в ранніх 2000х інколи теж робила сама, коли вдома запаски не було, а до магазину ще треба добігти чи вже зачинений.
@@DariaAntsybor Моя бабуся була для мене, я тепер це зрозуміла: джерелом устрою українського побуту, кухні, звичаїв, виховання дітей, відданості сім'ї, як і будь - яка з наших бабусь. Ваша - як приклад.
@@ВалентинаФедорова-л3б не дуже розумію Ваше уточнення/демаркування, бо якраз "українська бабуся" мене не виховувала зовсім:) у кожної сім'ї свої обставини складалися і своя історія. Рада, що для Вас бабуся стала такою потужною фігурою!
@@DariaAntsybor Я говорю про свою бабусю - татову маму. З якою виросла. Була ще одна бабуся, також українка - мамина мама. Яка також не приймала участі у моєму вихованні. Бо жила далеко. Її я бачила дуже рідко. Але коли вона гостювала в нас, це було свято. Велика валіза повна смаколиків для нас, онуків. Я нічого не маю проти бабусь інших національностей. А потужною фігурою для мене був ТАТО!
мої прабабусі-бабусі кожне миття голови закінчували виполіскуванням. блондини ополіскували ромашкою, шатенки - відваром буряка. мило було завжди, воно було з м'ятою чи іншими пахощами. було дорогим, як парфуми. все це відбувалось в великій посудині, типу металевий таз. раз на тиждень влітку ходили баню. взимку - раз на місяць. це київ і боярка, київщина.
Яка дурна розповідь співробітника музею Срали посеред городу щоб мати добриво Батько дітей обзиває мандавошками Милися тільки на дуже великі свята І кругом паразити та глисти Але ж люди кожної неділі ходили в церкву чисті та охайні
@@НатальяЧерноштан-г1щ Те, про що ми говорили, і те, що Ви почули або хотіли почути, це дві великі різниці. Якщо наша гостя говорила про методи боротьби з паразитами, то це не означає, що вони були у всіх і всюди 🙄 "Батько дітей обзиває мандавошками" як бачите і таке трапляється, то що тепер робити? "Але ж люди кожної неділі ходили в церкву чисті та охайні", так ми теж говорили про те, що милися зазвичай у суботу, бо в неділю до церкви йшли, але напевно Ви цього вже не чули.
Полтавщина, моя баба розповідала: щосуботи мама (моя прабаба) давала всім дітям нові свіжі сорочки і вони всі купалися. Голову мили попелом, золою; виварювали, тобто прали, також золою
моя бабуся розповідала хохму, що сільська дівчина дивувалась: "Як це біднесенькі пані щодня коси росчисують - то ж так боляче та неприємно, я от раз на тиждень розчисую і то плачу як ковтухи розплутую та вириваю. А вони щодня такі тортури терплять"😂 Все з гігієною було в порядку - над зашморганими та недоглянутими самі люди насміхались. І туалети НІКОЛИ не виносили на город як добрива, якщо на подвір'ї був туалет - зимою при сильних морозах видлубували все з нього та закопували в глибоку яму, а частіше просто "переносили" - закопували існуючу яму та ставили стовпи над новою ямою, от і все. Хто велику худобу не тримав, тримали кролів чи кіз і їх перегній на городи виносили, або просто купували добрива. Людські екскременти виносити на город - було табу. Хіба помочитись могли десь на городі, "по великому" ніколи не ходили.
Так ще й моя бабуся 1892 року народження розчісувалася й перепліталася раз на тиждень, казала:"А чого його щодня волосся рвати?" Гребінець у неї був "з рогу" , вона його змочувала одеколоном і довго ним розчісувала волосся, тоді зарлітала, вкладала у вузол і якось той вузол у неї на голові тримався цілий тиждень. Правда, вона практично ніколи не скидала хустки: вдень ходила в одній, а на ніч запинала іншу.
Одна з бабусь крім того, що застеляла долівку травами, також натирала пахви коренем аіру, щоб не було запаху поту. Мили руки блакитною глиною. У іншої бабусі спіднього в юності не було, завязували спідницю між ногами, якщо потрібно було вилазити на скирту з сіном і скиртувати її і щоб хлопці внизу нічого не побачили
Фу. Моя бабуся, 1911 року народження, з глухого села на Прип'яті, мала зовсім інші стандарти гігієни. і в людей були груби, печі, там кожен день топилося, бо готували їжу і гріли хату. ніщо не заважало ставити додаткового чавуна з водою і мати скільки завгодно теплої води. прали золою (золили у жлукті) і ще й прасували рубелем, в нас довго ще валялося це начиння). і туалети були.
@@ДмитренкоАндрій На жаль, люди полюбляють романтизувати минуле і не бажають визнавати очевидних речей. Я з експедиціями об'їхала багато поліських сіл і глухих, і не дуже, бачила різні хати, і різних людей. Коли опитувала людей 1920-1940 років народження, то ніхто не чистив зуби. Не мали такої звички і практики. І це 2010ті роки. А "мати скільки завгодно теплої води" в тих умовах звучить магічно-казково.
З того що почув, мене трохи шокувало. Спитав мами(1941 р. н.) що вона думає про почуте. Мама в шоці! Село Котівка Житомирщина. Труси, бюстгальери були. Ночви,балія- мились. Газети замість т. п. Жодних прусаків, блощиць-клопів. Миші: мишоловки та коти. МАФ-туалет був. Іноді були воші. Чимсь мастили голову та перев'язували хусткою... Усе те що ви розповіли було на білгородщині на хуторі мого батька. Крейди повно, а хати не білені.
На початку нашої розмови гостя сказала, що все залежало від соціально-економічних чинників. І це нормально, що було по-різному. Сьогодні теж по-різному і не всі мають санвузли в хаті, на жаль. Ми зробили допис зі статистикою по Польщі, бо в них є ці дані, а в нас таких даних немає. І сьогодні можна побачити, що є люди, які не використовують послуги викачування вуличних туалетів, а удобрюють цим свій город. В одній з експедицій на Березнівщині я записувала матеріал, що у 1920-30х роках там кожен підмітав і прибирав своє обійсця аж до середини дороги, бо були штрафи, які потрібно було сплачувати аж у Костополі. Це випрацювало хорошу звичку тримати чистоту. А терміном "традиційний" зазвичай означують ХІХ століття, тому ми й говорили про традиційну гігієну. На жаль, формат 30 хвилинної розмови не може дати повного висвітлення цього питання, але ми зробимо ще випуски.
Моя бабуся з 1907 р. Чисті були діти . П'ятеро дітей палилося в хаті кожен день варилось їсти і завжди була гаряча вода.Милися і купалися виварювали одяг.Кожного тижня мастилася долівка глиною ще й орнаменти патичком малювались.Сушились різні трави які використовувались і для гігієни і для здоров'я і долівка пахла.Баняки(каструлі)начищали попелом.Все блищало..Ткали полотно.Одяг і труси і нагавиці шили Чистота була обовязкова а не при потребі як тут висловлюються.При потребі миються теперішні бомжі.На жаль це є реальністю .Але і в минулому були різні люди. І ліниві також , але по них неможна судити про весь народ.Одяг міг бути зіпраний, благенький, але чистий.Часто прати ходили на річку.В дощовій воді мили волося не в цілях єкономії, а тому що вона була "корисніша".Були криниці і джерела. У авторок дискусії російські прізвища, то напевно тому-то з таким захопленням розповідається що українці брудні, вошиві, немиті нечепури які єкономили воду і мились при потребі? Панянки можуть сьогодні пройтися по місцях скупчення бомжів ( на жаль вони є) і записати їх побут так би мовити з першоджерел.Це може бути характеристикою українського народу?Розмовляєте українською мовою, а якісь душок від вас ......Вибачте тут більше чогось містичного чи то мольфарського чим про побут українців.
Моя бабуся 1887 року народження,письменна, мали з дідусем 11 дітей, землю, скот, жили на Полтавщині, село Хільковка що біля Хорола. Прабабуся і прадідусь були вольними, за те совети репресували сім'ю. Забрали все, у бабусі з 11 дітей вижило 4, бо 32-33 рік, а потому ще й 47. Та ніколи не були грязними, вошивими. Ніколи не жили в смітті, ніколи в хлівах не гадили, я пам'ятаю ту хату як там смачно пахло, а як гарно спалося на теплій печі і небуло ніяких тарганів. А ластівки завжди в сінях гніздо вили. Бабусині коси пахли любистком. Всі внучата біля бабусі в'ються, всі чорненькі тільки в мене коси як стигла пшениця і розмовляла кацапською, бабуся мене по світлій голівці гладить і сусідам каже...нічого підросте вивчить мову, чого ви? Я вивчила, бабусю, вивчила, досконало, тільки в нас війна і я вже бабуся, а дідусь моїх внуків на фронті. А який великий і смачний клей був на вишнях. Бабуся припинала поросят в садку, казала краще ростуть ніж в сажі. В суботу топила піч, пекла хліб, варила борщ, який той борщ смачний, а в дворі паслася коза з сережками і такою м'якою мордочкою, жує спориш, аж хрумтить ним. Я мала дурепа наносила їй молочаю, вона так його похрумала гарно, а ввечері молоко гірке. А які гарні ляльки виходять з мальв, які ж в них плаття гарні, а які котлети з грязюки і вареники, а яка грязюка тепла і метелики водичку з калюжі п'ють, а ще зозуля наплює на вебу(такі величезні дві верби біля хати) а метелики так і в'ються біля тої слини, рогаті жуки, здоровезні по вербі повзають, роги велиииикі, страааашно, а все одно так хочеться в руки взять. Україна це сонце і добробут, а не чорна імла і дикі немиті, нечесані невігласи.
кожного тижня робили долівку?? у людей було багато ручної праці і мало часу. уявляєте собі скільки часу займає обновити долівку, та ще і висушити, та ще взимку? то вони в той день нічого не робили чи що... розумію ще - замітали і трохи міняли сіно чи інше щось, чим долівку застилали. моя мама без батьків росла, с бабусею і тітками, сім,я була бідною. розповідала, що в ранньому її дитинстві в хаті їхній була глиняна підлога і бабуся чистим сіном застилала. я уявити собі не могла як це виглядало взагалі. а потім з,явився інтернет, на ютюбі зараз можна подивитися :)
😂Заборона вмиватися в деякі дні нагадує мені церковну заборону на близькість: не можна перед святами і на свята, по середах і п'ятницях, у неділю, у піст, перед початком важливих занять... Коли ж тій сердешній тішитися любощами?
Блііін. Нагадали мені випадок про шмАточки. Короче, в 90-х роках ремонтували у баби із батьком лежак від печі на горищі та попередньо вирішили прибратися, зайве прибрати. Я взяв розірвані клапті в багряних плямах і почав викидати руками. На низу в сінях стояла мати котра приймала різний зайвий мотлох, непотріб та ін. і коли вона побачила, що я кинув, та ще й кинув голими руками - то розпочався скандал. Вона лаяла батька, щоб той дивився, що я роблю і, чи той хоч розуміє, що то воно таке. Я намагався заспокоїти їх, утихомирити чвару, але мати вилізла на гору і сама в рукавичках прибрала той куток на горищі. Я тоді не зрозумів, що воно таке і чому скандал, хоча по рекламах знав про менструацію та засоби гігієни для дівчат, але я не міг і здогадатися, що то такі древні використані "тампони". Окрім клаптів були й тампони - тобто ганчірка набита іншими шматками ганчірок малого розміру, а зовні замотана іншою ганчіркою відірваною смужкою. Набагато пізніше десь в ютубі я почув про такі засоби та зрозумів, що воно таке і навіщо, але так і не зрозумів чому ті шмАточки валялися(не пам'ятаю в чому вони були замотані) саме на горищі. Можливо планувалося у скрутну годину їх попрати та знову використати. Старі люди голод, і скруту застали, і скоріше за все той гіркій досвід заставляв їх зберігати на горищі сухарі та "тампони" бувші у користуванні. Бабуся на той час померла і таємницю зберігання такого мотлоху забрала із собою.
Ви цю історію написали і я теж пригадала з дитинства, що лазили у сусідки на горищі і теж таке щось бачили 😅 правда руками не брали і лише зараз я зрозуміла, що це могло бути, але маленькі клаптики пам'ятаю.
В принципі їх прали, та використовували повторно. Мені багато років, в підлітковому віці теж користувалась, до того, як з'явилися нормальні засоби. В пізньому совку вони вже були, але це був дефіцит.
Вода з колодязя, мило можна й самим було зварити, вбиральня на вулиці, якщо є плитка, то гаряча вода не є проблемою, в печі не знаю (у бабусі була саме плитка, з грубою), милися кожного дня в мисці, не повністю, але інтимні місця, руки, ноги, шия, лице. Купалися раз на тиждень. Влітку, хоч і кожен день купайся на вулиці, і шаплику, чи з ківшика обливатись, пізніше - літній душ. Чому для стародавніх людей це було такою проблемою - загадка.
Звідки ми знаємо, що для наших предків це була проблема? У кожного в хаті своя правда і свої звички. ЯК можна влітку, після роботи в полі, не помитися? Милися, звичайно що.
А хто говорить про проблему? Пані Зоряна у відео теж говорить про те, що зазвичай купалися раз на тиждень у суботу, бо в неділю до церкви. То чим це відрізняється від того, про що пишите Ви? А чи знаєте Ви коли почали з'являтися вбиральні на вулиці?
@@annanikolaieva4339 Милися після поля щодня. Бо не раз вкривалися потом і пилом. Сорочки від поту роз'їдало! Принаймі у нас на півдні. Я не говорю про приймання ванни. Милися у тому, що мали: ночви, миски тощо. Про туалети також все знаю. Бо мала бабусю 1888 року народження. І сама багато чого бачила. Мені не потрібно, щоб хтось "розкривав" очі на український побут. Ця історія пройшла через моє життя. Туалети, сільські на півдні, були завжди. Ви бачили колись таврійські степи, до появи лісосмуг! Я бачила : чисте поле. Тому, щоб не сидіти з делікатною справою на очах у сусідів, робили туалети. Хто з соняха, хто з калибу. Бо дерев не було. Навіть печі топили соломою, качанами з кукурудзи, вугіллям. Дрова це - розкіш! Лоза виноградна, гілочки з вишні чи інших плодових дерев на розпалку. Наш будинок зверху був замазаний глиною. Яка на сонці перетворилася на щось подібне черепиці. Земля тріскалася від спеки. Дощі рідко. Вода і криницях солонкувата і це ще добре, що таку знайшли. Бо поряд Азовське море. Я критично відношуся матеріалу висвітленого в даному відео. Бо надто різні умови проживання в різних регіонах. І те, про що пише дослідниця, не про південь.
@@ВалентинаФедорова-л3б пані Зоряна починає розмову зі слів, що все залежало від соціально-економічних умов і це правда + як Ви зазначили регіональні відмінності теж були. У попередньому коментарі я запитала звідки Ви знаєте коли саме поставили перший туалет на обійсті Ваших рідних? Ви ж не знаєте чи був вуличний туалет саме тоді коли народилася Ваша бабуся у 1888 році
Так,як розповідає пані про свою сім'ю,що мились одне після одного,це могло бути дуже рідко,я такого не чула ніколи ні від мами,ні бабусі. Наприклад мені розказувала бабуся,що мились щосуботи,мили дітям голови жовтком,українці дуже чисті,внеділю вся сім' я' йшла до церкви.натільна білизна була,це сорочки з домотканого полотна з льону,з коноплі. Ніколи не ходили в хлів,мали надвірні туалети, Ніколи на город українці не виливали нечистоти Трави-це полин,м'ята,рум'янок,тобто ромашка,васильки, Вїдео погано підготовлено,
"Ніколи не ходили в хлів,мали надвірні туалети" Звідки Ви знаєте як було, наприклад, у 1910х роках? А також цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати. Я пам'ятаю і сидіння при свічках при відключенні світла, і те, як завжди набирали воду в спеціальні бочки, щоб була на випадок відключення. Батьки і зараз так роблять. І пам'ятаю те, що водою з колодязя голову вимити неможливо, бо вона жорстка. І навіть шампунь Кря-кря пам'ятаю, і те як волосся мили милом без шампуню і кондиціонеру чи маски, але не хочу повторювати такий досвід, а тим більше не маю бажання повторювати досвід своїх бабусь і прабабусь. Тим більше я поняття не маю чи мала мої прабасусі туалет і коли саме милися і чим.
Моя мама як і мої тітки завжди казали так: що новонароджених не можна купати в неділю і в той день коли народився. Я так першого свого і не купала в неділю і в четвер. А меншого тільки в неділю бо в неділю рожений. Обов'язково в любистку ромашці і чебрицю. І воду з ванночки під дерева чоловічі. Чоловік без слів знав що ввечері його обов'язок тащити воду в двір
Дуже вдячна за черговий цікавий випуск. Трохи здивувало, що жінки могли користуватись гачами. Думла чомусь, що церква засуджувала одягання чоловічого вбрання. Однак так, справді, краще взимку. Як на мене, було б чудово, якщо колись пані Зоряна розповість більше про прання.
Може хтось і не мав трусів, але я зараз бачу бомжів які ходять обкакані, то якщо через років 300 напишуть що в наш час ходили обкакані то це буде правда
Моя бабуся з 1902 року народження. Вмивалися кожного дня. Дітей було багато і батько їздив у волость купляв мило пахуще. В печі в чугунах парили сорочки від вошей. Прали лугом. Це так називали воду через яку попіл пропускали. А хустки були білі . В грязних не ходили. Ліфчики шили самі. Я вже не пам'ятаю,як вони називались. Трусів не було.
Моя бабуся уже по сучасності теж таким способом прала полотняні рушники. На наш привезений пральний порошок дивилася з недовірою. Тяглість традицій швидко не зникає))
Шановні наші предки милися травами , заварювали любисток, ромашку чистотіл і різні трави! Що ви мелете, не мились в понеділок в неділю і в той день коли людина народилась! Я з Киівщині! І води у нас хватало в кожному дворі колодязь , або на кілька дворів ! Ви з російськими призвіщами розказуєте про украінців!
Працюю майже 19 років у Музеї народної архітектури і побуту, брала участь в не одній експедиційній розвідці, опитували людей 1920-х років. Мова йде (і це було наголошено) про Карпати (зокрема Бойківщина, Гуцульщина…) та Полісся. А так як навчаюся ще в аспірантурі і пишу наукову роботу, використовую лише фахові джерела, які тільки підтверджують інформацію, яку я озвучила. В різних регіонах України санітарно-гігієнічне становище було різним і географічні умови тут також відігравали не останню роль. Якщо цікаво більше дізнатися, читайте Х. Вовка, В. Шухевича, Я. Тараса чи зрештою І. Франка. Там багато цікаво, і повірте, здивування будуть ще більшими.
Дуже цікаво - в якому регіоні України проходило дитинство ведучої, коли на початку 90-х в одній воді милася вся родина по черзі? Моє дитинство приходиться на початок 80-х і в нас такого не було, ніхто не мився в одній воді, кожному нагрівалася своя порція гарячої води ( коли були якісь перебої з гарячою водою, холодна завжди була без всяких лічильників ), купалися та зливали воду. І так для кожного члена родини. Жила в місті на Дніпропетровщині в квартирі.
@@МаріяКерницька-м4б , це не про пихатість і сором'язливість, а про дезінформацію! Після таких "оповідань" приїздишь за кордон та заселяєшься в апартаментах, а тобі ( дізнавшись, що ти з України ) показують, як кран з водою треба відкрити, як включити сенсорну електроплиту... А все чому? Вважають, що ми досі в річках миємось та їжу на кострі готуємо. Тому і цікаво - в якому регіоні були такі проблеми з водою в 90-х? Навіть у моїх родичей в селі була вигрібна яма, яка була з'єднана з ванною кімнатою, де стояла звична всім нам ванна, це було в моєму дитинстві на початку 80-х рр. Запитала свою 70-ти річну маму, так і мама таке згадати не може, бо це було дуже давно або в тих людей, які боялися тяжко працювати та берегли себе ( бо викопати криницю та вигрібну яму - звісно не легко, але працьовитим людям завжди допомагали родичі та сусіди, та селом все влаштовували ).
Дуже цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. Дуже класно, що у Вас такого немає спогаду. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати, тому я розповіла те, що пам'ятаю.
@@small_garden-2009 я працювала одного разу з американкою років 75, яка приїхала в Україну з туристичною метою. Вона попросила зводити її в супермаркет і ходила фотографувала його, полиці з товарами, щоб показати друзям, що ми не одну картоплю тут їмо. Але це ж не про нас, а про них, бо це їхні упередження і стереотипи про нас. А ще пам'ятаю як колись до нас приїхали родичі з міста в разів 5 більшого ніж наше містечко, і ми їхню дитину вчили користуватися унітазом, бо скоріш за все вона його побачила вперше. І таке буває, на жаль. І думаю й зараз є люди, які зливний унітаз не бачили. Ви ж не знаєте хто перед тим приїжджав і що там робив.
Ви навели приклад радянських часів. Спочатку знищили культуру, а потім розповідають що совєтська влада все дала українцям. Бабуся 1910 р. н. розповідала, що шили навіть "бюсгалтери', А жила вона в селі і село було багате. Голову мили, а воші виводили нафтою. Ніяких тарганів не було в глиняних хатах білених вапном. Це інтерв' ю досить обмежене, стосується дуже вузького регіону України. Таким чином, така інформація малоцінна.
Дуже цікаво, дякую)) щодо удобрення городу, то насправді навіть дивно, що зараз такого не роблять. Бо в селах у людей є свої вигрібні ями, але на город частіше розкидають коров'яче гівно - і його ж ще треба десь придбати...
Це не дивно, це правильно. Ніхто в селі не морочиться з очищенням і компостуванням фекалій. Без цього - сморід, паразити, залишки патогенів, лікарських препаратів. У вигрібні ями більшість вносить спеціальні хімічні антисептики щоби вуличні вбиральні не були смердючими точками рознесення патогенів. Після цих речовин фекальні маси не придатні для удобрювання. Крім того, азотні та нітратні добрива зараз доступні всім, є купа інформації, тестерів для ґрунту. Великі фермерські господарства цим давно користуються, дачники вже теж навчились. Гній від тварин просто додають якщо тварини є в хазяйстві. Спеціально закуповують ті, хто просто звик повторювати за кимось і не бажає трохи зануритись в агрохімію та порахувати всю бухгалтерію. А інфопомийки кожен рік підігрівають психоз про страшні шкідливі нітрати.
@@artpotvora та я про власний досвід говорила. В моєму селі купують перегній, якщо своїх тварин немає. І хімічно вигрібні ями також не обробляють - тож не знала чи це взагалі робиться
@@nesetesya врахуйте, що перегній від корів чи коней - це просто ферментована трава, а люди здебільшого НЕ вегани, а всеїдні, людські екскременти дуже смердючі і розкидати їх по власному городу може прийти на думку тільки дурням. Крім того, сусіди за такі фокуси скандал влаштують, бо винюхувати то все - вже занадто 😂
Дякую за випуск, було дуже цікаво.Єдине що засмутило- мало прикладів зі східних і центральних областей,в основному говорили про Гуцульщину,Бойківщину і Закарпаття
Дякую за коментар. На жаль, темою санітарії і гігієни глобально досі ніхто не займався. То ж приходиться по краплинах витягувати і опрацьовувати інформацію, а в переважній більшості опираюсь на власні польові дослідження. Їздили Карпатами і Поліссям, тож інформація з цих регіонів.
На західній Україні одяг складали в величезну бочку по кругу заливали луг , вкидали розпечений камінь і закривали.все кипіло .а на східній використовували пересипання попелом і заливання окропом.
Дякую за цікавий випуск! На Львівщині у родичів у селах ще в 90х побутувала залізна заборона митися в неділю - казали, що на тім світі твоїм померлим даватимуть пити воду, якою ти посмів у нд помитися)
У нас в селі на Волині в неділю теж ніхто не мився. Традиційним днем для миття був субота вечір, щоб в неділю зранку чистим піти в церкву. А традиційним днем для прання був понеділок. Моя бабця прала виключно щопонеділка
Якщо ви вже обрали таку тему,то потрібно добре підготуватись,а не говорити казнащо, якщо у вашій сім'ї були такі ліниві,що мились одне після одного, то не треба то узагальнювати на всіх українців, моя бабуся ніколи б не дозволила собі мити одну дитину, а потім втій брудний воді митись комусь іншому, це називається нехлюйство і лінивість
Дякую за відео, дуже красивий інтер'єр. В Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» мені не змогли розповісти про make up жінок в стародавні часи, а Ви таку цікаву теми розкрили. Дякую за Вашу роботу!
Дякуємо за коментар, тема є дуже об'ємною і у форматі 30хвилинного відео ми не встигли все проговорити, тому вже думаємо над новими відео, щоб розширити тему. Обов'язково зробимо і про прання, і про стоматологію, і про міську гігієну.
Ми не очікували такого інтересу до цієї теми 😅 але тепер розуміємо, що потрібно зробити ще випуски і доповнити те, що не вмістилося у цей випуск. Підписуйтеся, щоб не загубити
@@annanikolaieva4339 працюю архітектором реставраторам. Коли проводжу екскурсії по об'єктам, людям завжди цікаво, а де срали. У старої школи такі питання вважаються ознакою не освіченості, типу, ми їм про високе, а їм сортири подавай. Зараз нарешті ми розуміємо, що зацікавленість побутом в усіх аспектах це налагодження зв'язку сьогоднішніх нас з українцями давнини, вияв потреба дістати українську історію з серванту і знайти в ній живих людей, себе)
@@ВладСерженюк дякую Вам за цей коментар. Якщо відчуваєте, що могли б фахово про це розповісти, то можемо обговорити детальніше і зробити випуск про міську гігієну. Напишіть нам, будь ласка, на електронку або в соцмережах.
Були миловарні.люди варили мило й дома.привозили також і з заграниці.травами,наприклад любистком прлоскали волосся.золою прали.вибілювали на сонці.в хатах без хімії було чище ніж зараз.все чистили золою,піском,крапивою.хатки білили і "юпку "красили червоною фарбою натуральною.
З гуглу ...застосовували для виробництва мила для відбілювання і миття делікатних тканин (шовку, вовни) і тканин, які не можна мити звичайними лужними милами. Цікаво😊
Моя бабуся, вже покійна, колись казала, що добре мити волосся дощовою водою. У неї на подвір'ї, в м.Умань, стояла якась діжка, в котру та вода набиралася. Зараз я і уявити не можу, як можна мити волосся тою сумішшю шкідливих хімікатів, що лльється з неба.
Дякуємо за Ваше зацікавлення і коментар. Ми думали, що цей епізод буде цікавий, але не очікували такого зацікавлення, тому вже думаємо над тим, щоб продовжити цю тему. Підписуйтеся, щоб не загубити 😊
Дівчата ви живите в якомусь потойбічі, були і туалети окремі і літні душі і все це було в 18 сторіччі і в 17 , пройдітся по музеям ,почитайте, не треба пропангади що україніі були брудні ,ви надихаетесь тими людьми які йдосі не мають туалетів на дворі
З дечим не погоджуюсь, бо люди давніші споживали багато часнику і цибулі і тому глистів сильно і не було! У нас на Черкащині, туалети були в моєї прабабусі з соняшників та сухого кукурудзиння і він кожні декілька років переносився на інше місце і ніхто відходами не удобрював ні поля , ні городи. Так бабуся розповідала. А милися не просто водою, а травяними відварами з ромашки, нагідок та полину! В моєї бабусі завжди висіли пучки цих трав і в хаті, і під дашком.
Зі спогадів кумів з Полтавщини: матраци часто набивалися сіном або соломою, а подушки, ковдри набивали пером. Цікаво, що іноді матраци наповнювали просом, особливо для хворих і старих людей, оскільки це було корисно і запобігало пролежням
Лобкові воші-спершу збривали волосся з усіх місць тіла.Але лишали вуса, брови та волосся на голові,щоб люди бачили та не здогодувались,що хтось має таку цяцю в себе,як спецефічні воші.Бо мати звичайні воші-то неприємно,але цілком допустимо.А от лобкові воші-це вже ганебно,це розпуста,а наші предки розпусту не заохочували.По-друге -згадайте в "Вечорах на хуторі біля Диканьки"- А чим ви,куме,змащуєте свої чоботи? Салом чи дьогтем? -Дьогтем краще...Дьогтем кум чоботи змащував.Отим дьогтем мазали й колеса у возах,й тих,хто мав воші.Будь-яких,бо й лобкові-то теж воші і природа в них одна.Різні унутряшні паразити-є така травичка-піжма.От нею й користувалися.Причьому-її відвар або напар дуже корисний у цьому сенці й зовні.Ще була верба-це не тільки котики славнозвісні,це ще й протипаразитарні та проти температурні якості цього дерева. Гірка до нестіми,але ж працювало.Часник не забули?Він теж.Ромашка звичайна,ромашка собача-в моєї прабабці глечик вартував на пічі для всякого випадку з таким напаром-хай буде,звалося.Люди то все знали.А хто не знав,ходив до моєї прабабусі :-) Воші ковтали не тільки при печінкових проблемах,а ще й при золотусі,це шкіряна хвороба-нею хворіла чи не кожна дитина,особливо у селі. А при печінці ними лікували не тільки те,що сьогодні зветься гепатитом А та В.Від цих видіві не вмирають.Той гепатит,від якого помирають,теж лікувався вошами. Сьогоднішня медицина це навіть якось пояснює.Жінки при місячних вікористовували сорочки.В спідньої сорочки було не суцільне полотно,а десь на рівні талії або трохи вижче/нижче-відрізане чи зразу таке пошите,й туди пришивали на "живу" нитку великі клаптики тканини,які сколювались між ногами. По мірі забруднення ті клапті відпарювались та прались.Або не прались,це залежало від статків та охайності жінки. Але більше-прались.Вже при моєму житті я чула від своєї бабусі вираз-на білизні, замість тих, які ми використовуємо сьогодні.
в мене була знайома яка інколи полюбляла ходити без спіднього так би мовити і їй це подобалось а в вашому виконанні це виглядає як вирок - як жеж вони бідували ті люди якихось ще 60 років тому...без трусів.... а то шо коровяче лайно це може слугувать ще й джерелом енергії для опалення то ваще жесть для нинішнього покоління, стоїть відключити електрику на декілька тижнів і всі ці забобони злітають з цивілізованого населення і те що митися раз на тиждень це кайф то ви відчуєте сидячі у окопі або у підвалі десь в Маріуполі. І милися люди і підтримували гігієну не одну тисячу років але в кожний період з використанням тих можливостей шо були під рукою
Тут не про вирок без трусів, а більше про жіночу гігієну, яка за відсутності трусів і сучасних гігієнічних засобів дуже ускладнює життя. Я радше про це сказала, щоб кожен ще раз задумався яке у нас зараз хороше життя у порівнянні з тим, як люди жили раніше.
Пані розповідає,не називаючи навіть приблизного часу,про який йдеться,бо як жили люди за царщини чи австрії,і як за комуняк,то дуже велика різниця.Село і місто різнилося не настільки суттєво,що у нас виправилося лише в кінці 20ст. коли завели собі нужники і ванни по хатах
У цьому випуску ми говорили про традиційну гігієну. Під терміном "традиційний" дослідники класично розуміють ХІХ століття, коли збирався основний масив інформації етнографами, проте початок ХХ століття був такий самий. Також наша гостя зазначала, що все залежало від соціально-економічних умов. І не лише, бо може бути бідна хата, але чиста. Так і сьогодні. Чомусь люди починають активно протестувати і доказувати, що все було, хоча насправді у більшості, не було елементарних засобів гігієну, до яких ми звикли сьогодні. Та й сьогодні частина нашого суспільства не має санвузлів у будинках та каналізації, на жаль.
а у японців трусики були ?! Ні , не було . І не потрібно їм це було . Є надлегкий спосіб жінці мати ,,білизну'' ! На талії поясок , а тканинку складену , чи рушничок закріпляли за поясок спереду і на спині , а усе , що було між ногами - захист ! Це легко і просто ! Українки , які шили чоловічі штани , ґачі не уміли себе убезпечити ?😅 Просто це не обговорювалось . А те покоління , яке так жило - уже давно відійшло . Не потрібно ганьбити власну націю . Моя бабця 1911 року народження білизну уже носила , а згодом і шила її на замовлення у Львові .
Вподобайка! Я за прогрес і т.ін.,але чи не здається вам,що набагато краще,коли людські ф-калії змішувались з гноєм і вивозились на поле,чим гидити в річку,з якої п'єш воду,що більшість робить в наші дні?
@@ВалентинаФедорова-л3б гній,особл.кінський перепріває з виділенням тепла(до60град.) За такої температури гельмінти гинуть,а в річках-живуть і розвиваються
@@annanikolaieva4339 стічні води з багатоквартирних будинків і септиків каналізуються на очисних спорудах,ступінь очистки на яких залишає бажати кращого. Потім ці недоочищені стоки скидають в річки,забруднюючі їх. Тому виходить,що ми гидимо в річку,з якої п'ємо.
Слухав і думав: сміятись, чи обурюватись? Коли все, що ваша гостя розповіла про гігієну минулого в західних областях України є правдою, то якого тоді біса той же фейсбук повниться розповідями, як дикі мсклі прийшли в культурну європейську Галичину та й почали їсти з нічних горщиків, а в нічних сорочках в театр ходити? Чи між Львовом, Станіславом і навколишніми селами була така культурна прірва? Я сам з колишнього райцентру Чернігівщини. Ще перед ДСВ у нас був пляж, а коли ви читали "Місто" В. Підмогильного (роман написано в середині двадцятих років минулого століття), то й там автор змальовує міський пляж і повно молоді на ньому. "Трусів не було"... Дичина якась! У мене є світлина мами в купальнику на повоєнному пляжі - там повно жінок. Сподіваюся, ви розумієте, що від появи жіночої білизни, як такої, до купальника, тобто появи на людях з напівоголеним тілом має пройти певний час, щонайменше ціле покоління. Тому вся ця розповідь вашої гості це таке невігластво... Вам, дівчата, слід, доки не пізно, більше розпитувати про все своїх батьків та їх батьків, бо несете повну дичину! Вам тут стільки коментарів уже написали зі спростуванням оприлюднених нісенітниць, що слід би це відео взагалі видалити, аби не ганьбитися. І щосуботи милися, і в кожному дворі нужники були, і мило знали, і гігієни дотримувались усі, і ні тарганів з клопами, ні вошей не було в людей, тільки у війну та в евакуації через відсутність будь-яких умов. Хоча, коли відверто, в часи моєї молодості жителів західних областей у нас вважали дуже бідними: багато вашої молоді, не маючи вдома роботи, приїздили до наших колгоспів сапати буряки й усіма силами намагалися тут лишитись. І тепер живуть. Але все одно, яка би бідність на Заході України не була, нормальні притомні люди в двадцятому столітті так, як ваша гостя описувала, жити не могли - вимерли би просто від такої антисанітарії.
Дякуємо Вам за такий розлогий коментар. На початку випуску є напис: "Наші думки можуть не збігатися з вашими уявленнями або спогадами з дитинства чи контекстами, в яких ви зростали та які чули у своєму оточенні". Також наша гостя, пані Зоряна відразу на початку розмови сказала, що все залежало від соціально-економічних умов. І це правда, бо було по різному. Ми думали цього вистачить для подальшого розуміння контексту розмови. Цей випуск присвячений саме традиційній гігієні, а під традиційною мається на увазі селянська культура ХІХ-початок ХХ століття, тому ми не говорили про місто. Підмогильного ми обов'язково згадаємо у випуску про міську гігієну. Також розуміємо, що в форматі 30 хвилинного відео ми не розкрили повністю тему гігієну і вже плануємо зробити продовження. Те, що ми говорили про методи боротьби з паразитами аж ніяк не означає, що ці паразити були всі в усіх і відразу. Щодо фекалій як добрив, то ми теж проговорили, що це не було повсюдно. На жаль, це факт, що труси масово починають з'являтися в українських селах у середині ХХ століття, але звісно це не виключає того, що труси носили і раніше. Цитую науково-популярну статтю "Як одяг шили селянам кравці і модистки" Ольги Воробєй на матеріалах Поділля: "«Модістка» переважно спеціалізувалась на пошитті одягу для жінок. Часто у неї замовляли асортимент спідньої білизни: труси-панталони, бюстгальтери, спідні сорочки тощо. Попит на спідню білизну у повоєнний час був пов'язаний із ознайомленням зайнятих на відбудові міст жінок-селянок із міськими гігієнічними практиками. Таким чином ці компоненти одягу проникали у село". Ця стаття є у відкритому доступі. "як дикі мсклі прийшли в культурну європейську Галичину та й почали їсти з нічних горщиків, а в нічних сорочках в театр ходити?" Це міф і він шириться кожним містом, містечком й селом вже давно й продовжує жити, особливо сьогодні. Куди б Ви не приїхали на Галичині Вам розкажуть таку історію з тим, що це було саме у них у місті. Та це не говорить про те, що такі випадки не мали місця бути.
Моя бабуся одного разу змастила мені голову "гасьом", щоб коси росли добре. Гась у неї зберігався у темній липкій пляшці, і ним вона розпалювала піч... Коротше, то, мабуть, теж був продукт нафти😅 Ну, і вона мене з тією "маскою" на голові відправила додому (ми в селищі жили, то хвилин 30 пішки). Мама була дуже "рада", вона ледве відмила з мене той гась, а запах зберігався ще довго. Але добре, що ніхто не курив поруч, доки я дійшла додому, бо тоді вже б не було, що мити 😂
То мабуть бабуся зробила Вам маску з солярки. Ми, як були малі, якось так переплутали😂 виводили бліх собаці. Вона в нас була типу тойтер'єр. Ми гас розводили з дустовим милом і шампунем. Мазали собаку, закутували в пакет на 20 хв, так щоб голова стирчала і на голові бліх виловлювали. Потім мили її з шампунькою в тазіку, і запускали в дім, щоб вона висохла. Така була процедура. А один раз бабусі чогось не було дома, і ми самі набирали і взяли не з тієї каністри))) помили собаку, запустили в хату...Боже! Що там було. Такий сморід стояв!!! Вона ще по всім доріжкам потерлася (як собаки бісяться після купання) і я дивлюсь, чого вона не сохне?? Потім ми зрозуміли, що її шерсть масна. І прийшла бабуся, і сказала що ми переплутали каністри😂😂 ми ту собаку до вечора купали- сушили, купали-сушили...кілька разів. Цілий день уграли на це 😂 шампуню перевели...води наносилися з тазиками...
@@Plinse21 та якщо я була в тому віці, щоб іти пішки додому, то таку кризову ситуацію, як наявність вошей, вже б усвідомлювала і запам'ятала. Не було в мене вошей))))
Ну якщо вірити тим же літописам, то дуже навіть були ще з яких часів:)) Одну Ольгу он згадати😊 у росіян воно просто реально масовіше, звісно, і тому навіть є персонаж окремий - банник
У Пирогово чомусь у багатьох хатах або підлога вистелена травами, або за балки закладені невеличкі снопи з трав. Я думала, що вони це зробили, щоб відобразити традицію народну, а героїня відео каже, що це не було поширено
Дякую Вам за коментар. Моя розповідь базується на власних експедиційних матеріалах з Карпат та Полісся, де такі речі не були зафіксованими. Проте в інших регіонах фіксували такі факти.
Так, сушили трави в кожній хаті, бо ними лікувались, робили чай та додавали в воду для купання дітей і настоєм полоскали коси. Ще перець так сушений підвішували, косички з часником, тощо. А в мішечках біля печі зберігали насіння всяке, щоб не замерзло.
Житомирщина,бабуся моя 1905р.,коли приїзджала до неї мила мене кожну неділю ,запарювала трави в яких купали дівчат,волосся мила мені яйцем,зполоскувала знов травяною водою з ромашки і любистку,вмивалися і вранці і ввечері і ноги иили,ще тоді ще вона прала волою з попелу,я ще дивувалася,бо було мило,а полоскати ходила на річку,біля них Тетерів протікає,туалет був далеко від хати,щоб повітря біля хати було чисте,підлога завжди у бабусі була встелена травами,зимою також мились кожну неділю,були такі великі дерев'яні,як бочки,але широкі,ночви,а вже потім металеві,але легкі,мило колись варили самі,але й трави теж допомогали,гігієни притримувались,як в сім'ї було заведено,дівчаток завжди навчали,а від вошей,коли з'являлись використовували керосин.
Зі спогадів кумів з Полтавщини: туалетами називали більш серйозні будівлі з дерева. А ями, огороджені стінами з бадилля чи очерету, називали нужниками, зрозуміло, що від слова "ходити по нужді".
Дякуємо за коментар. Наша гостя Зоряна наголосила на початку розмови, що все залежало від соціально-економічних умов та подекуди від регіону. Україна величезна і зрозуміло, що в деяких селах були і річки, і озера, і ставки + доступ до води у колодязях, а в деяких і сьогодні проблема з водою (наприклад, південь). Просто формат 30 хвилинного відео не дозволяє про все поговорити, але ми обіцяємо зробити продовження ❤
Тіліфонів цих ваших інтранетів не було, гмо, привівок не було, машин не було, всі їли здорову та корисну їжу і були красиві, здорові та щасливі, а не те шо січас!!!(Жартую). Дякую Вам за як завжди дуже файнецьке, цікавенне, корисне та пізнавальне відео!!!!
В суботу підмащували піч (комин) білою глиною, припік - червоною, змащували долівку рудою глиною. В суботу ввечері всім мили голови, купали все тіло, спочатку дітей, потім дорослих. Посудом для миття були дерев'яні ночви, видовбані з цільного стовбура,цебер. Долівку встеляли свіжою осокою, у якій було багато берегової м'яти.вносили листя любистку. Дітей, дівчат купали в любистку , м'яті, братиках ( фіалка триколірна).
"Мильниця" - це вид Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), з Гвоздичних. В її коренях є сапоніни, які мають здатність пінитися і, дійсно, прибирають бруд. Інколи цю здатність використовують для відбілення натуральних тканин, до яких не можна використовувати лужні, миючі розчини.
В ті часи не тільки бідняки милися рідко, але й багачі. Просто вважали що вода шкодить. Такі тоді були традиції. Ще в моєму дитинстві душ кожен день не був поширеним і популярним. Так що не засуджуємо, а сприймаємо як данина часу.
Якась єрунда.Були трави що стелили долівку що дезінфікували її від паразитів .Вапно використовували вже 1000 років для дезінфекцій хатів.Замість порошку і мила було вапно з вогню з дерева.Ви нічого не знаєте про побут давніх українців😂😂😂
А що ви чули про традиційні засоби гігієни та санітарії? Поділіться з нами у коментарях. А допомогти нам створювати нові випуски можна через нашу Монобанку send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, платформи Buy Me a Coffee www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon: patreon.com/POROBLENO
Про гігієну чи санітарію не розкажу, на жаль, але можу поділитись про "антисептик" 🤦♀️ Брат мого діда вернувся з армії, йшов босий польовою дорогою, збив палець та й заліпив традиційно землею. Помер через три дні. Мені воно виглядає трохи підозрілим, бо якось дивно, щоб у час до антибіотиків хтось міг би підхопити настільки агресивну бактерію (а це був 1933 рік, Галичина), але розказую те, що мені розказав тато, а йому його тато
@@olabaskerville дякуємо, що поділилися. Дійсно, тут складно щось сказати, але думаю професійні лікарі могли б кілька варіантів написати. У записах багато зустрічається, на жаль, таких методів. Я зустрічала застосування таких методів ще в 2000х з поясненням "земля все забере, витягне"
@@olabaskerville щоб затовк попелом то і жив би, а так підхопив гангрену що швидко перейшла в сепсис і токсичний шок, то і помер за 3 дні. Все просто.
Милися люди в давні часи і не були з вошами, а якщо і появлялись то боролися з цим.Та одяг був полотняний і травами змивали голови і лікувалися. Як одна жінка написала. Раз в тиждень милися і одяг чистий міняли і ні від кого не пахло, а зараз по два рази на день миються і від усіх неприємно пахне.
@@drevlyanka5766 я не знаю чи Ви подивилися відео, але ми у нього чітко проговорили те, що зазвичай люди милися раз на тиждень у суботу. Також у відео наша гостя пані Зоряна розповідає про методи боротьби з паразитами, але це аж ніяк не означає, що вони були у всіх. "ні від кого не пахло, а зараз по два рази на день миються і від усіх неприємно пахне" ну звідки Ви знаєте як від кого пахло чи не пахло умовно 100 років тому?
Мабуть ви назбирали спогади якихось тодiшнiх бомжiв. Милися люди. В теплу пору року чиловiки, дiти, дiвчата (в сорочках) купался в ставках, в водоймах. Вмивалися всi, з трьох рочкiв дiвчатам плели коси. Голiвку дитинi змивали часто, а немовлят купали у травах кожного вчора. У бабусь хусточки були такi бiлi як снiг. Натiльна бiлизна це сорочка, в нiй не виходили надвiр. Пiч мазали, долiвку бабуся мазали на кожне свято, хата бiлiла навiть уночi. Слухаю i дивуюсь вам. Нужник був у всiх iз кукурузи або соняха, нiхто не срав у дворi чи серед дороги.
В точку😅
Також хотіла написати, що сорочка і є натільною білизною
@@juliettaarts ми говорили про відсутність білизни (труси, бюстгалтери), а те, що сорочка - це натільна білизна це загальновідовий факт, але це ніяк не впливає на відсутність саме трусів.
А нащо ви переповіли те, що в відео вже згадали?
@@dyka_olenka бо з коментарів вище роблю висновок, що одного разу було недостатньо для розуміння
НА підлогу зажди клали трави ,полину ,аіру,пижми ,материнки,пахучі трави ,польовий хвощь ,любисток.Кроваті були,.Я з Сумщини.Хата мала 2 половини ,в одній жили літні в другій молодь плити були окремі були окремі. в нас хата побудована 1824 року.Уже зробили по сучасному але планування було таке.Добавили пристройку.Хата побудована з дерева дубу,обмазана глиною ,пізніше в 1906 обложили кирпичем.і обмазали глиною.щоб не заздрили.прадід був кузнецем,а його тато теж був кузницем жистянщиком.мали землю,садки,сушили сливу,вишню.Всі діти вивчились.Були й хворі діти в роду.Совети все забрали.прадід втік,в колхозі не були повиїзжали в Харків на заводи,як казав дідо, я був майстер!!! ЗЕмля була не дуже гарна яле давала. врожаї.совети не змогли доглядати посадили дерева ,ясини.ми все памятаемо.
Перепрошую,що виправляю кузнец буде коваль українською.
І мій рід теж пограбували ((
Всі милися у суботу. Вода була близько, але збирали дощову, щоб була м'якою. Голову мили жовтком яйця. Ополіскували травами. Тернопільщина. Село. Не бідні.
Коли це було пишіть.
Про 1960 і не суттєво😮
Моя бабця 1901р.н.так же розповідала(Куп'янщина)
Моя бабуся 1910 року народження м. Гуляйполе Запорізька область, мені розповідала: милися і переодягалися у чисте щосуботи. Туалети бул з дощок,аба соняшників,чи бадилля у середині вирита яма. Як тільки вона заповнювалая,виривали іншу. Стару засипали. Чимось прикривали ,могли хворостом. На городи не дай Боже виносити з туалетів! Дітям дозволялося "сходити "у соняшники. Трусів не було,почали шити у 50 роках,не з ризинкою,а на мотузочці .Бюстгальтери жінки шили собі самі,називалися "ванник",я пам'ятаю такий на бабусі.У критичні дні користувалися ганчірками ,що кріпилися на матерчаті,так звані, пояски,які пристосовували жінки до тіла,на кшталт памперсу. Кожної суботи мели долівки,збризнувши водою,та міняли солому. Мили голову жовтком ,споліскували травами. Що правда ,у зимку могли занести до хати народжене телятко,а діти мали слідкувати,коли підставити під нього відро щоб воно не сходило на долівку. Люди були чистими,засуджувалися нечепури.
Вас цікавіше було почитати
Моя бабуся з Житомирщини, 1905 рн.
Мали ночви та балію, влітку воду гріли на сонці, ходили босоніж, щовечора мили ноги.
Бачу, що багато спільного є в гігієні на заході та півдні, де я живу. Але і відмінності, пов'язаних з умовами життя в різних зонах України. Зокрема про купання. На півдні люди після тяжкої роботи в полі, під палючим сонцем не раз вкривалися потом і пилом. То ж змивали його кожного разу, як поверталися додому. І ніяк інакше. Хіба що виїжджали в поле на багато днів, якщо землі було багато. Так розповідала бабуся 1888 рн. Спали на возах, готували їсти в полі. Обличчя тріскалося від сонця, за її словами. А потім їх, як "куркулів" пограбували червоні революціонери - ті, що сиділі на лавці перед будинком і лузгали насіння. Проте, це вже інша історія😢
Тепер влада знову в куркулів (бариг) і ми всі щасливі.)))
Дякуємо, що поділилися
Нащадки тих паразитів,що нас пограбували зараз при владі.
Про гуцульщину то правда певно бомжів знайшли. Моїй бабі її мама в посаг дала балію мідну бо тіло має бути в чистоті. То моя мама і я ще в тій балів через день сиділи. Особливо літом❤
@@donvit5241 це що таке?! ви постійно пишете негативні коментарі у відповідь на справедливу критику тоталітарного режиму. Ви ж намірено спотворюєте картину, розмиваєте кордони правди і неправди. Іспанський сором🤦
Прослухала цю передачу і незовсім згідна з вами,мені вже 76років,я з багатодітної сім'ї,звичайно небуло ттго всього яктепер,але милися,як в кого получалося,голову мили і яйцм і росолом капусти,мали,гарні коси і були чисті і набагато здоровші ніж тепер,такщо
не триндіть, бабцю. ви ще зовсім молода і не помните як було хоча б у 1920-х
То молода бабця не триндить,це ви не вихована. Абабця мала маму,бабусю,які їй розповідали
Моя сусідка бабка Домка (яку ми з братом любили як рідну) розказувала як її чоловік купив їй перші труси- їй тоді було 18 років. Це був 1925 рік. То свекруха кричала на все подвір'я, що він придурок, бо витратив за непотріб аж 3 рублі і 50 копійок. А в той час простий чоловічий костюм разом із кашкетом коштував 1 рубель і 20 копійок. Так що бабка запам'ятала ті чорненькі трико на все життя.
😢
Видно, дуже любив свою жінку!
@@olena_kubrytska Чоловік дуже любив бабуню і жили вони гарно. Але війна забрала у неї чоловіка. Він був вчителем німецької мови, пішов в партизани і загинув під час завдання. Син загинув в концтаборі від тифу, а дочка 12 -ти років померла на руках під час бомбардування. Це все відбувалось у Вінницькій області. Важка доля була у бабусі. Після війни осталась одна.
@@НаташаПопук дякуємо, що поділилися з нами. На жаль, друга світова скалічила багато доль, ну а сьогодні... нове випробування у нашому житті
@@НаташаПопук з якого села бабуся Домка була?
Туалети окремі завжди були ,стояли туалети подальше від хати.Виглядали вони так, з дерева зроблений невеликий шкаф ,в середені сідало для опорожнення.для збору єкскриментів була викопана яма а в ямі стояла діжка ,виносили діжду за город.в окрему яму.Сумщина це.Милися люди завжди після роботи ,йшли в річку й купались.як що холодно гріли воду і мились в хаті,або в сінях.СІНИ ЦЕ ВЕЛИКИЙ ПРОСТІР ДЕ тримали речі для побуту.,трави сушили,саме там була драбина на чардак.
Такі туалети і зараз в селах.
Що ви маєте на увазі коли пишите "туалети окремі завжди були"? "Завжди" це коли і де це зафіксовано?
@@annanikolaieva4339 Це не космічний корабель. Просто яма, зверху перекриття і якась надбудова, хоч з очерету, хоч з дощок, для усамітнення. Думаю, така конструкція існувала в багатьох культурах і віддавна.
@@walery-m4h в багатьох культурах такі і зараз існують. У мене немає питань до конструкції, але є питання до коментаря вище і я його озвучила
В селах на Чернігівщині ще 40 років назад не було туалетів, як розказують. Правда чи ні не знаю, я молодший
моя мама 1948 року народження, і перші труси у неї з'явилися у віці 12 років, і це село 30км від Києва. Жодне покоління у нашій країні не жило по-людські, всі ми і наші предки були биті, згвалтовані, зморені голодом або тяжкою працею у рабстві, яке існувало до 1964року - люди не мали права виїхати за межі свого села, бо не давали паспортів. А тепер наші гнобителі розповідають, що так істарічєскіслажилось, що наша нація на межі зникнення, навіть у Львові популярне все руzzкє, і скалічені ментально люди є найбільш популярними і шанованими
Що Ви маєте під цим "навіть у Львові популярне все руzzкє, і скалічені ментально люди є найбільш популярними і шанованими" на увазі? Поясніть, будь ласка
А хіба під час пландемії не так було? Без штрички і справочки, не можна було з області виїхати. Людство взагалі, стало дуже вільне та обізнане, треба йому гайки прикрутити. (Хтось так вважає)
@@poroblenopodcastПопулярні і шановані - можна почати з Монатіка і закінчити теперішнім президентом. А про першість у переглядах російського контенту, особливо середмолоді ви не згнаєте може?
@@MsSVETALA Я б не узагальнювала так. Мені теж не подобається те, що українці продовжують споживати російський контент. Саме тому ми створили і цей проєкт, щоб створювати український контент і розповідати про традиції, але змусити його дивитися ми не можемо, бо це вибір і відповідальність кожного.
Моя мама 1947 року народження,жила в Жидачеві,Львівська обл.Не лише труси😂 мала,але і гарненькі платтячка і прикраси .Ви з якої області без трусів пишете?
Про купання мама ( з Полтавщини) розповідала , що купалися кожного тижня , а вмивалися кожного дня . Це - початок 20 століття. Луг робили з кукурудзяних стовбурів . Голову змивали керосином ( від вошей) . У жлукті парили одежу кожного тижня . Акуратність була ще та ! І чистоту тримали не гірше , ніж зараз , лише більшою силою . Звичайно , хто був не ледачий .
Моя баба також таке розповідала: щосуботи вся сім'я купалася і мама, моя прабабця, видавала всім свіжі сорочки. Полтавщина
Від вошей голили голови та носили перуки на заході, а козаки зсипали їх з оселедця, як добавку до блюда.)
@@donvit5241 Вивчи спочатку мову . Що таке " блюдо" , у твоєму розумінні ?!
@@valentynak.9599 їжа, страва, харчі у порціях.
@@valentynak.9599 опариші і гниди - це чистий протеїн!)
Скоро будем їсти жуків та павуків, як у Европі.
Лужний розчин з попелу зробити дуже просто - залийте попіл водою і хай постоїть. Вода буде мильною. Це і є луг.
Залити окропом
Його ще варять, для більшого ефекту.
І кажуть, що можна використовувати замість фейрі. Треба буде спробувати, збережем гроші та природу 😊👍
@@ElisBonBon-u1s поділіться потім з нами у соцмережах як Вам
У нашому селі казали давні люди, що не можна рано виходити надвір з невмитими очами, бо можна худобі або людині наврочити. Тому господині зранку, перед тим, як іти до худоби, вмивалися.
В мене бабуся казала що якщо з ранку не вмиєшся на тому світі будеш всих у гузно цілувати
Це все, звісно, страшилки, щоб люди виконували елементарні правила гігвєни. Як і про неділю, щоб не працювали, а ходили до церкви))) А ще для цього треба було попрацювати руцями - нарішати воду, якусь миску та інше. Як казала моя бабуся "цю воду, скільки в хату внесеш, стільки і винесеш". Це зараз - кран відкрив та миєш очі. Та, навіть, і досі деяким треба нагадувати піти вмитися та почистити зуби 😂😂 особливо дітям і підліткам.
@@ElisBonBon-u1s Ви дуже гарно написали. Ми у випуску не встигли поговорити про гігієну порожнини рота, але зі свого експедиційного досвіду скажу, що у селах люди 1920-40х років народження часто і сьогодні не чистять зуби і так протягом всього свого життя.
@@annanikolaieva4339 а міщани і шляхтяни теж зубів не чистили?
@@ЛесяПартала-б9кВаша бабуся звідки?) Бо моя мені теж так казала, лише чортам ср*ки))
Коли інтерв'юер розповідала респонденту свій досвід гігієни з дитинства, я згадала жарт, де матір робила перекличку, хто вже помився (ринва з водою була одна, мились всі по черзі). Матір запитала спочатку дітей, потім чоловіка, потім бабу, потім вкінці діда. Репліка діда: " Ви б іще, ку#ва, пса вимили, а потім мене позвали"😂 І смішно і грішно. Таке життя. Воно було непросте. Усі, хто не розкошував, жив в однакових умовах. У нас в сім'ї було троє дівчат у батьків. Усі милися у величезній ринві, в розмір з невеличку ванну (є такі, в яких не ляжеш на повний зріст). Туди ставився маленький стільчик, на стільчик чистенький рушничок. Поруч стояла величезна емалірована кастрюля з теплою водою та ковшик. Всі по черзі залазили до ринви, сідали на той стілець і зливали на себе водою з каструлі ковшиком. Милися з милом. Знову змивали все з тіла чистою теплою водою з каструлі і і потім витирались чистим сухим рушником (кожному надавався окремий). Ніхто навіть рушником не терся після когось, не говорячи про те, щоб талапатися у купелі попереднього члена сім'ї 😮. Ми жили в селі. Опалення було переважно пічне в період, коли були постійні відключення електроенергії (прем'єрстао юльки). Вода лише в криниці. Звичайно ж було важко. Але віддати шану нашій мамусі, вона бідолаха таскала ту воду, гріла її, аби вимити дітей, чоловіка і себе по людськи.
Які відключення при Юльці прем'єрі ? Ви з дуба впали? Це значить При Ющенко? Коли саме У 2005 коли вона пів року перший раз прем'єром була? чи у 2008-2009? А НАТО вас не бомбило часом тоді? У нас тоді ніхто не відключав світло. Ви звідки ? де це було таке?
от власне. хіба дефіцит з водою був, щоб хтось у брудній воді після когось мився?
@@александраялишко Шановний чи шановна! Збавте обороти та слідкуйте за язиком. Я перепрошую за описку. Хотілось якомога змістовніше власну історію описати. Коли писала про примєрство Юлі, мала на увазі її міністерством, тобто той час, коли вона була віце-премєр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу. А це 1999 - 2001 роки. Село мало по 2-3 години електрики на добу. В містах ситуація була краща. То ж візьміть серветку і витріть жовту піну біля свого рота ;)
@@александраялишкоБуло відключення опалення
Цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати. Дуже класно, що у Вас було і пічне опалення, і колодязь, і матуся воду носила, але, на жаль, не у всіх так було. Я пам'ятаю і сидіння при свічках при відключенні світла, і те, як завжди набирали воду в спеціальні бочки, щоб була на випадок відключення. Батьки і зараз так роблять. І пам'ятаю те, що водою з колодязя голову вимити неможливо, бо вона жорстка. І навіть шампунь Кря-кря пам'ятаю, і те як волосся мили милом без шампуню і кондиціонеру 😁 але не хочу повторювати такий досвід, а тим більше не маю бажання повторювати досвід своїх бабусь і прабабусь.
Мені бабуся розказувала,що їй завжди мама ополіскувала волосся відваром ромашки,щоб було ароматне
( Тернопільщина)
Дякуємо, що поділилися 😊
Моя бабуся 1902 року. Жила в селі, воду носили з колодязю. А також збирали дощову воду для прання і поливу. Волосся мили яйцем, а ополіскували відваром трав кожної суботи. Спати не лягали, поки не помиються. Від бабусі ніколи не пахло потом.
Вінницька обл., мій дідусь( 1913 р.н.) розповідав, що босі ходили від морозу до морозу, і ще додатково смолою підошви натирали, то шкіра так загрубівала, що навіть стерня не колола.
Немовлят купали в відварі череди( і тепер досвідчені педіатри і дерматологи рекомендують). Як дитячу присипку використовували білу глину( каолін), якою були побілені стіни в хатах.
Від бабусі однокласниці чула, що не можна дівчатам мити голову в п' ятницю, бо чоловік буде п' яниця.
Пятница- развратница😂
А мохнатку можна було мити по п‘ятницях, бо ж вечорниці , притула і все таке?
Вам певні 70 +😂
@@ЖаннаГрицак не повірите, 46
@@Торука мохнатку і мохнатіка обов'язково всім мити перед вечорницями ☝️☝️😁😁
Ця трава мильниця схожа мені на рослину, на яку в селі на Поліссі бабця моя казала "Собаче мило".
Ми теж про неї знаєм від бабусі. Досі росте 😊 все хочу якось спробувати
@@ElisBonBon-u1s на цю рослину мені казали, що не можна торкатися, бо воно ніби має отруйний сік і треба тоді зразу мити руки. У вас такого не було?
Скільки тої зими - це жарт. Не потрібно цей вираз сприймати серйозно. Наскільки я чула, та й в книжках і народних казках завжди розказується: - встала раненько, вмилась гарненько і до роботи. В суботу завжди мились: влітку - на річках, взимку - в ночвах.
Колись люди ходили до храму кожної неділі, а не лише на великі свята. Відповідно і мились кожен тиждень.
У нас так само на Черкащині, моя бабуся розповідала, що обов'язково в суботу вся сім'я купалась , міняли сорочки на чисті , бо в неділю до церкви на службу ! А влітку то щодня, або в ночвах, великих діжах та річках. Діл бабуся щотижня вимазувпла глиною та трусила свіжоскошеною травою, зіллям, вона казала, взимку , соломою. Завжди чистота і порядок.
Смердів - від слова смердіти, не пускали в місто.
@@donvit5241 етимологія цього слова точно не визначена. В 13 ст. слово смерд зникло з ужитку. Замість смерд почали говорити кинь: вільний селянин.
Селянська робота в ті часи була дуже важкою і потребувала великих фізичних зусиль. Піт гарно не пахнить. І кожного дня душ не приймався. Але раз в тиждень милися всі..
@@lyubovsh372 кинь чи кметь?🤔
Хай бог милує, це страшний сон лишитись без прокладок... а от раніше сорочку підтикували, щоб по ногах не текла менструальна кров, потім
віхоть (багато разів згорнена тканина)між ногами затискали та носили замість прокладок, без трусів ходили звісно. А потім з'явилися труси- панталони, та ті самі віхті з "з моди не виходили". Вже пізніше марля та вата йшли в хід, та то для забезпечених бо дефіцит. А самі прокладки у теперішньому вигляді з'явились вже з наближенням розвалу сересере.
Уже з 70-их були прокладки.
Між іншим, коли я у 2002 році народила сина у 1 пологовому в Києві, то мені видали якраз оці самі тряпочки як прокладки і наказали трусів не одягати! А самі прокладки дозволили вже через тиждень використовувати. Є така народна мудрість, яку не переплюнути надбаннями цивілізації !!!
Якщо би не СРСР ти би читати та писати не вміло!
Ви мені це нагадали, @@olena_kubrytska, так було і в 2001 році, зараз складно в це повірити! Хоча я підготувалась до пологів ( купила прокладки, звісно і білизни набрала з собою ), але ні, забороняли користуватись, я вже чекала - коли виписка, щоб нормально білизну одягнути 😊. Тоді ще довго тримали в пологовому, не так як зараз, 5 днів я була.
@@olena_kubrytska
А в чому тут мудрість?
Моя бабуся була 1888 року народження. Вмивалися кожного дня! За словами мого тата, своїх дітей вона купала в ночвах кожної суботи. Голівки мила дощовою водою з милом, з яйцем, чи лужною водою (пом'якшена попелом з дерев). В будинку була чистота, глиняна підлога змазувалася рідко розведеною червоною глиною. Хата із саману. Південь. Туалет з саману (калибу).
Дякую, що поділилися! Я й сама застала від бабусі багато таких практик, коли ми в село на літо виїжджали з Києва. Бабуся з росії, але дуже багато поїздила по різних куточках срср, то як шампуні закінчувалися зненацька, в нас вічно були лайфхаки з яйцями, дощовою водою, інколи кропивним відваром... Та я й саморобні прокладки з нею ще в ранніх 2000х інколи теж робила сама, коли вдома запаски не було, а до магазину ще треба добігти чи вже зачинений.
@@DariaAntsybor Моя бабуся була для мене, я тепер це зрозуміла: джерелом устрою українського побуту, кухні, звичаїв, виховання дітей, відданості сім'ї, як і будь - яка з наших бабусь. Ваша - як приклад.
@@ВалентинаФедорова-л3б не дуже розумію Ваше уточнення/демаркування, бо якраз "українська бабуся" мене не виховувала зовсім:) у кожної сім'ї свої обставини складалися і своя історія. Рада, що для Вас бабуся стала такою потужною фігурою!
@@DariaAntsybor Я говорю про свою бабусю - татову маму. З якою виросла. Була ще одна бабуся, також українка - мамина мама. Яка також не приймала участі у моєму вихованні. Бо жила далеко. Її я бачила дуже рідко. Але коли вона гостювала в нас, це було свято. Велика валіза повна смаколиків для нас, онуків. Я нічого не маю проти бабусь інших національностей. А потужною фігурою для мене був ТАТО!
мої прабабусі-бабусі кожне миття голови закінчували виполіскуванням. блондини ополіскували ромашкою, шатенки - відваром буряка. мило було завжди, воно було з м'ятою чи іншими пахощами. було дорогим, як парфуми. все це відбувалось в великій посудині, типу металевий таз. раз на тиждень влітку ходили баню. взимку - раз на місяць. це київ і боярка, київщина.
О, дуже цікаво! Дякую, що поділилися.
Яка дурна розповідь співробітника музею
Срали посеред городу щоб мати добриво
Батько дітей обзиває мандавошками
Милися тільки на дуже великі свята
І кругом паразити та глисти
Але ж люди кожної неділі ходили в церкву чисті та охайні
@@НатальяЧерноштан-г1щ Те, про що ми говорили, і те, що Ви почули або хотіли почути, це дві великі різниці. Якщо наша гостя говорила про методи боротьби з паразитами, то це не означає, що вони були у всіх і всюди 🙄 "Батько дітей обзиває мандавошками" як бачите і таке трапляється, то що тепер робити? "Але ж люди кожної неділі ходили в церкву чисті та охайні", так ми теж говорили про те, що милися зазвичай у суботу, бо в неділю до церкви йшли, але напевно Ви цього вже не чули.
Полтавщина, моя баба розповідала: щосуботи мама (моя прабаба) давала всім дітям нові свіжі сорочки і вони всі купалися. Голову мили попелом, золою; виварювали, тобто прали, також золою
Дякуємо, що поділилися з нами.
моя бабуся розповідала хохму, що сільська дівчина дивувалась: "Як це біднесенькі пані щодня коси росчисують - то ж так боляче та неприємно, я от раз на тиждень розчисую і то плачу як ковтухи розплутую та вириваю. А вони щодня такі тортури терплять"😂
Все з гігієною було в порядку - над зашморганими та недоглянутими самі люди насміхались. І туалети НІКОЛИ не виносили на город як добрива, якщо на подвір'ї був туалет - зимою при сильних морозах видлубували все з нього та закопували в глибоку яму, а частіше просто "переносили" - закопували існуючу яму та ставили стовпи над новою ямою, от і все. Хто велику худобу не тримав, тримали кролів чи кіз і їх перегній на городи виносили, або просто купували добрива. Людські екскременти виносити на город - було табу. Хіба помочитись могли десь на городі, "по великому" ніколи не ходили.
Так ще й моя бабуся 1892 року народження розчісувалася й перепліталася раз на тиждень, казала:"А чого його щодня волосся рвати?" Гребінець у неї був "з рогу" , вона його змочувала одеколоном і довго ним розчісувала волосся, тоді зарлітала, вкладала у вузол і якось той вузол у неї на голові тримався цілий тиждень. Правда, вона практично ніколи не скидала хустки: вдень ходила в одній, а на ніч запинала іншу.
Одна з бабусь крім того, що застеляла долівку травами, також натирала пахви коренем аіру, щоб не було запаху поту. Мили руки блакитною глиною. У іншої бабусі спіднього в юності не було, завязували спідницю між ногами, якщо потрібно було вилазити на скирту з сіном і скиртувати її і щоб хлопці внизу нічого не побачили
Ізза цього і в церкву не можна було ходити у критичні дні. Бо трусів не було.
@@ElisBonBon-u1s і досі не можна. А те, що життя змінилося, то попам до сраки.
Дякуємо, що поділилися з нами
Фу. Моя бабуся, 1911 року народження, з глухого села на Прип'яті, мала зовсім інші стандарти гігієни. і в людей були груби, печі, там кожен день топилося, бо готували їжу і гріли хату. ніщо не заважало ставити додаткового чавуна з водою і мати скільки завгодно теплої води. прали золою (золили у жлукті) і ще й прасували рубелем, в нас довго ще валялося це начиння). і туалети були.
скільки завголно? Ну нагрійте на печі літрів 15.
@@ДмитренкоАндрій На жаль, люди полюбляють романтизувати минуле і не бажають визнавати очевидних речей. Я з експедиціями об'їхала багато поліських сіл і глухих, і не дуже, бачила різні хати, і різних людей. Коли опитувала людей 1920-1940 років народження, то ніхто не чистив зуби. Не мали такої звички і практики. І це 2010ті роки. А "мати скільки завгодно теплої води" в тих умовах звучить магічно-казково.
З того що почув, мене трохи шокувало. Спитав мами(1941 р. н.) що вона думає про почуте. Мама в шоці! Село Котівка Житомирщина. Труси, бюстгальери були. Ночви,балія- мились. Газети замість т. п. Жодних прусаків, блощиць-клопів. Миші: мишоловки та коти. МАФ-туалет був. Іноді були воші. Чимсь мастили голову та перев'язували хусткою... Усе те що ви розповіли було на білгородщині на хуторі мого батька. Крейди повно, а хати не білені.
На початку нашої розмови гостя сказала, що все залежало від соціально-економічних чинників. І це нормально, що було по-різному. Сьогодні теж по-різному і не всі мають санвузли в хаті, на жаль. Ми зробили допис зі статистикою по Польщі, бо в них є ці дані, а в нас таких даних немає. І сьогодні можна побачити, що є люди, які не використовують послуги викачування вуличних туалетів, а удобрюють цим свій город. В одній з експедицій на Березнівщині я записувала матеріал, що у 1920-30х роках там кожен підмітав і прибирав своє обійсця аж до середини дороги, бо були штрафи, які потрібно було сплачувати аж у Костополі. Це випрацювало хорошу звичку тримати чистоту. А терміном "традиційний" зазвичай означують ХІХ століття, тому ми й говорили про традиційну гігієну. На жаль, формат 30 хвилинної розмови не може дати повного висвітлення цього питання, але ми зробимо ще випуски.
Розумниці ,де ви взялися!?? Це вам росіяни розказали про гігієну українців.тоді я не здивована
Моя бабуся з 1907 р. Чисті були діти . П'ятеро дітей палилося в хаті кожен день варилось їсти і завжди була гаряча вода.Милися і купалися виварювали одяг.Кожного тижня мастилася долівка глиною ще й орнаменти патичком малювались.Сушились різні трави які використовувались і для гігієни і для здоров'я і долівка пахла.Баняки(каструлі)начищали попелом.Все блищало..Ткали полотно.Одяг і труси і нагавиці шили Чистота була обовязкова а не при потребі як тут висловлюються.При потребі миються теперішні бомжі.На жаль це є реальністю .Але і в минулому були різні люди. І ліниві також , але по них неможна судити про весь народ.Одяг міг бути зіпраний, благенький, але чистий.Часто прати ходили на річку.В дощовій воді мили волося не в цілях єкономії, а тому що вона була "корисніша".Були криниці і джерела. У авторок дискусії російські прізвища, то напевно тому-то з таким захопленням розповідається що українці брудні, вошиві, немиті нечепури які єкономили воду і мились при потребі? Панянки можуть сьогодні пройтися по місцях скупчення бомжів ( на жаль вони є) і записати їх побут так би мовити з першоджерел.Це може бути характеристикою українського народу?Розмовляєте українською мовою, а якісь душок від вас ......Вибачте тут більше чогось містичного чи то мольфарського чим про побут українців.
бажаю вам до кінця вашого життя жити так, як ваші предки
@@ДмитренкоАндрій Ви не при своєму розумі? Людина написала, як насправді жили раніше люди, а не ці побрехеньки ведучих
@@nikannn2920 людина написала як жили її предки на її думку. І судячи з написаного, то жили чудово, то чому ж у Вас така реакція на побажання?
Моя бабуся 1887 року народження,письменна, мали з дідусем 11 дітей, землю, скот, жили на Полтавщині, село Хільковка що біля Хорола. Прабабуся і прадідусь були вольними, за те совети репресували сім'ю. Забрали все, у бабусі з 11 дітей вижило 4, бо 32-33 рік, а потому ще й 47. Та ніколи не були грязними, вошивими. Ніколи не жили в смітті, ніколи в хлівах не гадили, я пам'ятаю ту хату як там смачно пахло, а як гарно спалося на теплій печі і небуло ніяких тарганів. А ластівки завжди в сінях гніздо вили. Бабусині коси пахли любистком. Всі внучата біля бабусі в'ються, всі чорненькі тільки в мене коси як стигла пшениця і розмовляла кацапською, бабуся мене по світлій голівці гладить і сусідам каже...нічого підросте вивчить мову, чого ви? Я вивчила, бабусю, вивчила, досконало, тільки в нас війна і я вже бабуся, а дідусь моїх внуків на фронті. А який великий і смачний клей був на вишнях. Бабуся припинала поросят в садку, казала краще ростуть ніж в сажі. В суботу топила піч, пекла хліб, варила борщ, який той борщ смачний, а в дворі паслася коза з сережками і такою м'якою мордочкою, жує спориш, аж хрумтить ним. Я мала дурепа наносила їй молочаю, вона так його похрумала гарно, а ввечері молоко гірке. А які гарні ляльки виходять з мальв, які ж в них плаття гарні, а які котлети з грязюки і вареники, а яка грязюка тепла і метелики водичку з калюжі п'ють, а ще зозуля наплює на вебу(такі величезні дві верби біля хати) а метелики так і в'ються біля тої слини, рогаті жуки, здоровезні по вербі повзають, роги велиииикі, страааашно, а все одно так хочеться в руки взять. Україна це сонце і добробут, а не чорна імла і дикі немиті, нечесані невігласи.
кожного тижня робили долівку?? у людей було багато ручної праці і мало часу. уявляєте собі скільки часу займає обновити долівку, та ще і висушити, та ще взимку? то вони в той день нічого не робили чи що...
розумію ще - замітали і трохи міняли сіно чи інше щось, чим долівку застилали.
моя мама без батьків росла, с бабусею і тітками, сім,я була бідною. розповідала, що в ранньому її дитинстві в хаті їхній була глиняна підлога і бабуся чистим сіном застилала. я уявити собі не могла як це виглядало взагалі.
а потім з,явився інтернет, на ютюбі зараз можна подивитися :)
Класний випуск, дивує що так мало лайків, люди це ж не складно тиць і дивися далі
Дякуємо за підтримку і коментар 😊 підписуйтеся, щоб не загубити, бо ми готуємо ще багато цікавого контенту
В мене бабуся прала попілом, також голову мила їм же.
Моя бабуся теж розповідала, що раніше мились, прали попілом.
😂Заборона вмиватися в деякі дні нагадує мені церковну заборону на близькість: не можна перед святами і на свята, по середах і п'ятницях, у неділю, у піст, перед початком важливих занять... Коли ж тій сердешній тішитися любощами?
Так, заборон було багато, а дітей ще більше...
Блііін. Нагадали мені випадок про шмАточки. Короче, в 90-х роках ремонтували у баби із батьком лежак від печі на горищі та попередньо вирішили прибратися, зайве прибрати. Я взяв розірвані клапті в багряних плямах і почав викидати руками. На низу в сінях стояла мати котра приймала різний зайвий мотлох, непотріб та ін. і коли вона побачила, що я кинув, та ще й кинув голими руками - то розпочався скандал. Вона лаяла батька, щоб той дивився, що я роблю і, чи той хоч розуміє, що то воно таке. Я намагався заспокоїти їх, утихомирити чвару, але мати вилізла на гору і сама в рукавичках прибрала той куток на горищі. Я тоді не зрозумів, що воно таке і чому скандал, хоча по рекламах знав про менструацію та засоби гігієни для дівчат, але я не міг і здогадатися, що то такі древні використані "тампони". Окрім клаптів були й тампони - тобто ганчірка набита іншими шматками ганчірок малого розміру, а зовні замотана іншою ганчіркою відірваною смужкою. Набагато пізніше десь в ютубі я почув про такі засоби та зрозумів, що воно таке і навіщо, але так і не зрозумів чому ті шмАточки валялися(не пам'ятаю в чому вони були замотані) саме на горищі. Можливо планувалося у скрутну годину їх попрати та знову використати. Старі люди голод, і скруту застали, і скоріше за все той гіркій досвід заставляв їх зберігати на горищі сухарі та "тампони" бувші у користуванні. Бабуся на той час померла і таємницю зберігання такого мотлоху забрала із собою.
Ви цю історію написали і я теж пригадала з дитинства, що лазили у сусідки на горищі і теж таке щось бачили 😅 правда руками не брали і лише зараз я зрозуміла, що це могло бути, але маленькі клаптики пам'ятаю.
В принципі їх прали, та використовували повторно. Мені багато років, в підлітковому віці теж користувалась, до того, як з'явилися нормальні засоби. В пізньому совку вони вже були, але це був дефіцит.
@@walery-m4h Дякую. Ви відповідали на моє запитання, котре турбувало мене до сьогодні.
@@annanikolaieva4339 цікаво чому саме на горищі
два випадки і в обох саме на горищі зберігали?
Воші зараз в цілій Європі, діти в школах кожен рік мають. Знаю про Іспанію, Словаччину, Швейцарію та інш
Так, воші є і сьогодні, тому ми й розповідали про те, як коли з ними боролися. Хоча гас у боротьбі з ними використовують і зараз.
Вода з колодязя, мило можна й самим було зварити, вбиральня на вулиці, якщо є плитка, то гаряча вода не є проблемою, в печі не знаю (у бабусі була саме плитка, з грубою), милися кожного дня в мисці, не повністю, але інтимні місця, руки, ноги, шия, лице. Купалися раз на тиждень. Влітку, хоч і кожен день купайся на вулиці, і шаплику, чи з ківшика обливатись, пізніше - літній душ. Чому для стародавніх людей це було такою проблемою - загадка.
Звідки ми знаємо, що для наших предків це була проблема? У кожного в хаті своя правда і свої звички. ЯК можна влітку, після роботи в полі, не помитися? Милися, звичайно що.
А хто говорить про проблему? Пані Зоряна у відео теж говорить про те, що зазвичай купалися раз на тиждень у суботу, бо в неділю до церкви. То чим це відрізняється від того, про що пишите Ви? А чи знаєте Ви коли почали з'являтися вбиральні на вулиці?
@@annanikolaieva4339 Милися після поля щодня. Бо не раз вкривалися потом і пилом. Сорочки від поту роз'їдало! Принаймі у нас на півдні. Я не говорю про приймання ванни. Милися у тому, що мали: ночви, миски тощо. Про туалети також все знаю. Бо мала бабусю 1888 року народження. І сама багато чого бачила. Мені не потрібно, щоб хтось "розкривав" очі на український побут. Ця історія пройшла через моє життя. Туалети, сільські на півдні, були завжди. Ви бачили колись таврійські степи, до появи лісосмуг! Я бачила : чисте поле. Тому, щоб не сидіти з делікатною справою на очах у сусідів, робили туалети. Хто з соняха, хто з калибу. Бо дерев не було. Навіть печі топили соломою, качанами з кукурудзи, вугіллям. Дрова це - розкіш! Лоза виноградна, гілочки з вишні чи інших плодових дерев на розпалку. Наш будинок зверху був замазаний глиною. Яка на сонці перетворилася на щось подібне черепиці. Земля тріскалася від спеки. Дощі рідко. Вода і криницях солонкувата і це ще добре, що таку знайшли. Бо поряд Азовське море. Я критично відношуся матеріалу висвітленого в даному відео. Бо надто різні умови проживання в різних регіонах. І те, про що пише дослідниця, не про південь.
@@ВалентинаФедорова-л3б пані Зоряна починає розмову зі слів, що все залежало від соціально-економічних умов і це правда + як Ви зазначили регіональні відмінності теж були. У попередньому коментарі я запитала звідки Ви знаєте коли саме поставили перший туалет на обійсті Ваших рідних? Ви ж не знаєте чи був вуличний туалет саме тоді коли народилася Ваша бабуся у 1888 році
Так,як розповідає пані про свою сім'ю,що мились одне після одного,це могло бути дуже рідко,я такого не чула ніколи ні від мами,ні бабусі. Наприклад мені розказувала бабуся,що мились щосуботи,мили дітям голови жовтком,українці дуже чисті,внеділю вся сім' я' йшла до церкви.натільна білизна була,це сорочки з домотканого полотна з льону,з коноплі. Ніколи не ходили в хлів,мали надвірні туалети, Ніколи на город українці не виливали нечистоти Трави-це полин,м'ята,рум'янок,тобто ромашка,васильки, Вїдео погано підготовлено,
"Ніколи не ходили в хлів,мали надвірні туалети" Звідки Ви знаєте як було, наприклад, у 1910х роках? А також цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати. Я пам'ятаю і сидіння при свічках при відключенні світла, і те, як завжди набирали воду в спеціальні бочки, щоб була на випадок відключення. Батьки і зараз так роблять. І пам'ятаю те, що водою з колодязя голову вимити неможливо, бо вона жорстка. І навіть шампунь Кря-кря пам'ятаю, і те як волосся мили милом без шампуню і кондиціонеру чи маски, але не хочу повторювати такий досвід, а тим більше не маю бажання повторювати досвід своїх бабусь і прабабусь. Тим більше я поняття не маю чи мала мої прабасусі туалет і коли саме милися і чим.
Моя мама як і мої тітки завжди казали так: що новонароджених не можна купати в неділю і в той день коли народився. Я так першого свого і не купала в неділю і в четвер. А меншого тільки в неділю бо в неділю рожений. Обов'язково в любистку ромашці і чебрицю. І воду з ванночки під дерева чоловічі. Чоловік без слів знав що ввечері його обов'язок тащити воду в двір
Дякую за Ваш коментар. Який саме це регіон?
@@ЗорянаЦипишева я і Рівному але родина мо з Хмельниччини, Славутський район
Дуже вдячна за черговий цікавий випуск. Трохи здивувало, що жінки могли користуватись гачами. Думла чомусь, що церква засуджувала одягання чоловічого вбрання. Однак так, справді, краще взимку. Як на мене, було б чудово, якщо колись пані Зоряна розповість більше про прання.
А вони ж вдягали під низ, все одно поверх була сорочка/спідниця чи що там ще залежно від регіону
Дякуємо Вам, обов'язково зробимо окремий випуск, бо є про що розповісти.
Дуже цікавий випуск, дивилась із задоволенням і чекаю продовження про прання. Щиро дякую.
Дякуємо, обов'язково зробимо, бо, на жаль, формат 30 хвилинного відео, не дає можливості повністю розкрити тему.
Може хтось і не мав трусів, але я зараз бачу бомжів які ходять обкакані, то якщо через років 300 напишуть що в наш час ходили обкакані то це буде правда
У мене вдома росла мильниця. Я пам'ятаю, як мала бавилася з нею
Дякую за коментар. Про який саме регіон йдеться?
Моя бабуся з 1902 року народження. Вмивалися кожного дня. Дітей було багато і батько їздив у волость купляв мило пахуще. В печі в чугунах парили сорочки від вошей. Прали лугом. Це так називали воду через яку попіл пропускали. А хустки були білі . В грязних не ходили. Ліфчики шили самі. Я вже не пам'ятаю,як вони називались. Трусів не було.
Дякуємо, що поділилися з нами
Мене, памʼятаю, колись дуже дивувало, як бабуся розповідала, що вони прали рушники попелом. Я думала вони псувались після такої процедури, але ні)
Моя бабуся уже по сучасності теж таким способом прала полотняні рушники. На наш привезений пральний порошок дивилася з недовірою. Тяглість традицій швидко не зникає))
Попіл настоювали на воді, тоді зливали і вода чиста була а тоді прали. Вода ставала мяка і мильна.
Шановні наші предки милися травами , заварювали любисток, ромашку чистотіл і різні трави! Що ви мелете, не мились в понеділок в неділю і в той день коли людина народилась! Я з Киівщині! І води у нас хватало в кожному дворі колодязь , або на кілька дворів ! Ви з російськими призвіщами розказуєте про украінців!
Працюю майже 19 років у Музеї народної архітектури і побуту, брала участь в не одній експедиційній розвідці, опитували людей 1920-х років. Мова йде (і це було наголошено) про Карпати (зокрема Бойківщина, Гуцульщина…) та Полісся. А так як навчаюся ще в аспірантурі і пишу наукову роботу, використовую лише фахові джерела, які тільки підтверджують інформацію, яку я озвучила. В різних регіонах України санітарно-гігієнічне становище було різним і географічні умови тут також відігравали не останню роль. Якщо цікаво більше дізнатися, читайте Х. Вовка, В. Шухевича, Я. Тараса чи зрештою І. Франка. Там багато цікаво, і повірте, здивування будуть ще більшими.
Дякую за вашу роботу, було дуже цікаво, продовжуйте, будь ласка!
На слобожанщині підлогу( у нас казали долівка) мазали глиною зафарбованою сажею а потім посипали сіном.
а літом деревієм, в нього листя дуже м'яке)
Пам'ятаю в дитинстві мильнянкою руки мили
Дуже цікаво - в якому регіоні України проходило дитинство ведучої, коли на початку 90-х в одній воді милася вся родина по черзі? Моє дитинство приходиться на початок 80-х і в нас такого не було, ніхто не мився в одній воді, кожному нагрівалася своя порція гарячої води ( коли були якісь перебої з гарячою водою, холодна завжди була без всяких лічильників ), купалися та зливали воду. І так для кожного члена родини. Жила в місті на Дніпропетровщині в квартирі.
Та навіть якщо десь і було таке, то навіщо це вигрібати? Чим мудрий стидається, тим дурень пишається.
@@МаріяКерницька-м4б , це не про пихатість і сором'язливість, а про дезінформацію! Після таких "оповідань" приїздишь за кордон та заселяєшься в апартаментах, а тобі ( дізнавшись, що ти з України ) показують, як кран з водою треба відкрити, як включити сенсорну електроплиту... А все чому? Вважають, що ми досі в річках миємось та їжу на кострі готуємо. Тому і цікаво - в якому регіоні були такі проблеми з водою в 90-х? Навіть у моїх родичей в селі була вигрібна яма, яка була з'єднана з ванною кімнатою, де стояла звична всім нам ванна, це було в моєму дитинстві на початку 80-х рр. Запитала свою 70-ти річну маму, так і мама таке згадати не може, бо це було дуже давно або в тих людей, які боялися тяжко працювати та берегли себе ( бо викопати криницю та вигрібну яму - звісно не легко, але працьовитим людям завжди допомагали родичі та сусіди, та селом все влаштовували ).
Дуже цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. Дуже класно, що у Вас такого немає спогаду. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати, тому я розповіла те, що пам'ятаю.
@@МаріяКерницька-м4б а чому мені має бути соромно за своє дитинство?
@@small_garden-2009 я працювала одного разу з американкою років 75, яка приїхала в Україну з туристичною метою. Вона попросила зводити її в супермаркет і ходила фотографувала його, полиці з товарами, щоб показати друзям, що ми не одну картоплю тут їмо. Але це ж не про нас, а про них, бо це їхні упередження і стереотипи про нас. А ще пам'ятаю як колись до нас приїхали родичі з міста в разів 5 більшого ніж наше містечко, і ми їхню дитину вчили користуватися унітазом, бо скоріш за все вона його побачила вперше. І таке буває, на жаль. І думаю й зараз є люди, які зливний унітаз не бачили. Ви ж не знаєте хто перед тим приїжджав і що там робив.
Ви навели приклад радянських часів. Спочатку знищили культуру, а потім розповідають що совєтська влада все дала українцям. Бабуся 1910 р. н. розповідала, що шили навіть "бюсгалтери', А жила вона в селі і село було багате. Голову мили, а воші виводили нафтою. Ніяких тарганів не було в глиняних хатах білених вапном. Це інтерв' ю досить обмежене, стосується дуже вузького регіону України. Таким чином, така інформація малоцінна.
Ви щойно самі написали, що село було багате. На початку нашої розмови наша гостя сказала, що все залежало від соціально-економічних умов.
Дуже цікаво, дякую)) щодо удобрення городу, то насправді навіть дивно, що зараз такого не роблять. Бо в селах у людей є свої вигрібні ями, але на город частіше розкидають коров'яче гівно - і його ж ще треба десь придбати...
Це не дивно, це правильно. Ніхто в селі не морочиться з очищенням і компостуванням фекалій. Без цього - сморід, паразити, залишки патогенів, лікарських препаратів. У вигрібні ями більшість вносить спеціальні хімічні антисептики щоби вуличні вбиральні не були смердючими точками рознесення патогенів. Після цих речовин фекальні маси не придатні для удобрювання. Крім того, азотні та нітратні добрива зараз доступні всім, є купа інформації, тестерів для ґрунту. Великі фермерські господарства цим давно користуються, дачники вже теж навчились. Гній від тварин просто додають якщо тварини є в хазяйстві. Спеціально закуповують ті, хто просто звик повторювати за кимось і не бажає трохи зануритись в агрохімію та порахувати всю бухгалтерію. А інфопомийки кожен рік підігрівають психоз про страшні шкідливі нітрати.
@@artpotvora та я про власний досвід говорила. В моєму селі купують перегній, якщо своїх тварин немає. І хімічно вигрібні ями також не обробляють - тож не знала чи це взагалі робиться
Не гівно, а гній чи перегній.))
Фекалії ВРХ і людські мають різний склад і характеристики через різницю у продуктах харчування і системі травлення
@@nesetesya врахуйте, що перегній від корів чи коней - це просто ферментована трава, а люди здебільшого НЕ вегани, а всеїдні, людські екскременти дуже смердючі і розкидати їх по власному городу може прийти на думку тільки дурням. Крім того, сусіди за такі фокуси скандал влаштують, бо винюхувати то все - вже занадто 😂
Чи все так було погано?
Голівоньку йому змиє,
Сорочечку білу
ЩОДЕНЬ БОЖИЙ одягає...
Т. Шевченко. "Наймичка"
в нас теж цю мильницю використовували коли з городу йшли)))
Мильнянка трава така. В нас у селі звуть ЗІРКИ.
Дякую за коментар. Підкажіть, будь ласка, про який саме регіон йдеться? Дякую 🙂
Дякую за випуск, було дуже цікаво.Єдине що засмутило- мало прикладів зі східних і центральних областей,в основному говорили про Гуцульщину,Бойківщину і Закарпаття
Дякуємо за Ваш коментар і зворотній зв'язок. Обов'язково врахуємо це у наступних випусках
Так, ми розуміємо. Просто Зоряна спеціалізується саме на Карпатах і Поліссі, тому таке логічне зміщення відбулося
Дякую за коментар. На жаль, темою санітарії і гігієни глобально досі ніхто не займався. То ж приходиться по краплинах витягувати і опрацьовувати інформацію, а в переважній більшості опираюсь на власні польові дослідження. Їздили Карпатами і Поліссям, тож інформація з цих регіонів.
На західній Україні одяг складали в величезну бочку по кругу заливали луг , вкидали розпечений камінь і закривали.все кипіло .а на східній використовували пересипання попелом і заливання окропом.
Подяка, вподобайка і комент для підтримки каналу і поширення відео. Слава Україні!
Героям Слава 💪 дякуємо за підтримку. І будемо вдячні за поширення відео у соцмережах 😊
Дякую! Дуже цікаве відео🎉
Дякую за цікавий випуск!
На Львівщині у родичів у селах ще в 90х побутувала залізна заборона митися в неділю - казали, що на тім світі твоїм померлим даватимуть пити воду, якою ти посмів у нд помитися)
У нас в селі на Волині в неділю теж ніхто не мився. Традиційним днем для миття був субота вечір, щоб в неділю зранку чистим піти в церкву. А традиційним днем для прання був понеділок. Моя бабця прала виключно щопонеділка
Ну, то й не можна було митися, щоб в церкву зрання йшли😂 це попи придумали, 💯. Мийтеся в субб. Бідні люди, ср...али їм в мізки всі, хто хотів.
Якщо ви вже обрали таку тему,то потрібно добре підготуватись,а не говорити казнащо, якщо у вашій сім'ї були такі ліниві,що мились одне після одного, то не треба то узагальнювати на всіх українців, моя бабуся ніколи б не дозволила собі мити одну дитину, а потім втій брудний воді митись комусь іншому, це називається нехлюйство і лінивість
Дякую!🙏❤️ Було дуже цікаво. 😉 Успіху!🌹🍀☀️☺️
Дякуємо Вам. Бачимо, що тема зацікавила людей, тому продовжимо і зробимо відео і про прання, і про міську гігієну.
У нас таку траву називають «собаче мило»😅
А, ну так і Вікіпедія пише)
А ми називали "хлопавками", бо коробочки з насінням можна було об руку хлопати
Я теж чула про собаче мило. А у Вас - це де саме?
@@DariaAntsybor Черкаська область)
Дуже цікава тема! Дякую! А мою маму ви шокували 😂😂😂😂
Дякую за відео, дуже красивий інтер'єр. В Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» мені не змогли розповісти про make up жінок в стародавні часи, а Ви таку цікаву теми розкрили. Дякую за Вашу роботу!
Дякуємо за коментар, тема є дуже об'ємною і у форматі 30хвилинного відео ми не встигли все проговорити, тому вже думаємо над новими відео, щоб розширити тему. Обов'язково зробимо і про прання, і про стоматологію, і про міську гігієну.
Дякую що освітили цю тему. Запрошуйте ще, дуже цікаво про прагнення послухати.
Ми не очікували такого інтересу до цієї теми 😅 але тепер розуміємо, що потрібно зробити ще випуски і доповнити те, що не вмістилося у цей випуск. Підписуйтеся, щоб не загубити
@@annanikolaieva4339 працюю архітектором реставраторам. Коли проводжу екскурсії по об'єктам, людям завжди цікаво, а де срали. У старої школи такі питання вважаються ознакою не освіченості, типу, ми їм про високе, а їм сортири подавай. Зараз нарешті ми розуміємо, що зацікавленість побутом в усіх аспектах це налагодження зв'язку сьогоднішніх нас з українцями давнини, вияв потреба дістати українську історію з серванту і знайти в ній живих людей, себе)
@@ВладСерженюк дякую Вам за цей коментар. Якщо відчуваєте, що могли б фахово про це розповісти, то можемо обговорити детальніше і зробити випуск про міську гігієну. Напишіть нам, будь ласка, на електронку або в соцмережах.
Цікава тема. У нас у селі на Тернопільщині трава називається - Жаб'че мило)))
О, дякуємо. Такого варіанту у коментарях ще не було.
Були миловарні.люди варили мило й дома.привозили також і з заграниці.травами,наприклад любистком прлоскали волосся.золою прали.вибілювали на сонці.в хатах без хімії було чище ніж зараз.все чистили золою,піском,крапивою.хатки білили і "юпку "красили червоною фарбою натуральною.
Супер випуск ❤
Трава, про яку розповідають це мильянка лікарська. Мій дідусь 1933 р. н. мені розказував, що вони варили мило вдома самі. Жили у селі на Львівщині
Один із запахів дитинства 😊😊
З гуглу ...застосовували для виробництва мила для відбілювання і миття делікатних тканин (шовку, вовни) і тканин, які не можна мити звичайними лужними милами. Цікаво😊
Дякую за коментар. А дідусь не розповідав, як саме варили мило? Дякую.
Яка цiкава тема!! Щиро дякую 💞💙💛
Дуже цікаво 😮
Моя бабуся, вже покійна, колись казала, що добре мити волосся дощовою водою. У неї на подвір'ї, в м.Умань, стояла якась діжка, в котру та вода набиралася. Зараз я і уявити не можу, як можна мити волосся тою сумішшю шкідливих хімікатів, що лльється з неба.
У нас в бабусі був спеціальний колодязь з бетонним дном. І туди зливали дощову воду, яку потім використовували для миття волосся та прання
Так, і голови мили й попередньо замовчували у ній одяг для прання
В ті часи з неба та землі була чиста вода.
@@Wadym-cj8bp так до самого Чорнобиля й збирали дощову воду. А потім вже ні.
Дякую вам за таку цікаву розмову! Якщо є можливість продовжити серію розмов про повсякденне життя селян то я б із задоволенням подивилась❤
Дякуємо за Ваше зацікавлення і коментар. Ми думали, що цей епізод буде цікавий, але не очікували такого зацікавлення, тому вже думаємо над тим, щоб продовжити цю тему. Підписуйтеся, щоб не загубити 😊
Дівчата ви живите в якомусь потойбічі, були і туалети окремі і літні душі і все це було в 18 сторіччі і в 17 , пройдітся по музеям ,почитайте, не треба пропангади що україніі були брудні ,ви надихаетесь тими людьми які йдосі не мають туалетів на дворі
Звідки Ви знаєте, що у середньостатистичного українця був туалет у XVII-XVIII столітті?
трава схожа на мильнянку(в Харківській області так називали в дитинстві)
Собаче мило ще, здається, на неї кажуть
І на Киівщині так кажуть- мильнянка.
Так. То і є вона мильнянка. Добрий миючий засіб, та ще й має ряд лікувальних властивостей.
З дечим не погоджуюсь, бо люди давніші споживали багато часнику і цибулі і тому глистів сильно і не було! У нас на Черкащині, туалети були в моєї прабабусі з соняшників та сухого кукурудзиння і він кожні декілька років переносився на інше місце і ніхто відходами не удобрював ні поля , ні городи. Так бабуся розповідала. А милися не просто водою, а травяними відварами з ромашки, нагідок та полину! В моєї бабусі завжди висіли пучки цих трав і в хаті, і під дашком.
Зі спогадів кумів з Полтавщини: матраци часто набивалися сіном або соломою, а подушки, ковдри набивали пером. Цікаво, що іноді матраци наповнювали просом, особливо для хворих і старих людей, оскільки це було корисно і запобігало пролежням
Лобкові воші-спершу збривали волосся з усіх місць тіла.Але лишали вуса, брови та волосся на голові,щоб люди бачили та не здогодувались,що хтось має таку цяцю в себе,як спецефічні воші.Бо мати звичайні воші-то неприємно,але цілком допустимо.А от лобкові воші-це вже ганебно,це розпуста,а наші предки розпусту не заохочували.По-друге -згадайте в "Вечорах на хуторі біля Диканьки"- А чим ви,куме,змащуєте свої чоботи? Салом чи дьогтем? -Дьогтем краще...Дьогтем кум чоботи змащував.Отим дьогтем мазали й колеса у возах,й тих,хто мав воші.Будь-яких,бо й лобкові-то теж воші і природа в них одна.Різні унутряшні паразити-є така травичка-піжма.От нею й користувалися.Причьому-її відвар або напар дуже корисний у цьому сенці й зовні.Ще була верба-це не тільки котики славнозвісні,це ще й протипаразитарні та проти температурні якості цього дерева. Гірка до нестіми,але ж працювало.Часник не забули?Він теж.Ромашка звичайна,ромашка собача-в моєї прабабці глечик вартував на пічі для всякого випадку з таким напаром-хай буде,звалося.Люди то все знали.А хто не знав,ходив до моєї прабабусі :-) Воші ковтали не тільки при печінкових проблемах,а ще й при золотусі,це шкіряна хвороба-нею хворіла чи не кожна дитина,особливо у селі. А при печінці ними лікували не тільки те,що сьогодні зветься гепатитом А та В.Від цих видіві не вмирають.Той гепатит,від якого помирають,теж лікувався вошами. Сьогоднішня медицина це навіть якось пояснює.Жінки при місячних вікористовували сорочки.В спідньої сорочки було не суцільне полотно,а десь на рівні талії або трохи вижче/нижче-відрізане чи зразу таке пошите,й туди пришивали на "живу" нитку великі клаптики тканини,які сколювались між ногами. По мірі забруднення ті клапті відпарювались та прались.Або не прались,це залежало від статків та охайності жінки. Але більше-прались.Вже при моєму житті я чула від своєї бабусі вираз-на білизні, замість тих, які ми використовуємо сьогодні.
в мене була знайома яка інколи полюбляла ходити без спіднього так би мовити і їй це подобалось а в вашому виконанні це виглядає як вирок - як жеж вони бідували ті люди якихось ще 60 років тому...без трусів.... а то шо коровяче лайно це може слугувать ще й джерелом енергії для опалення то ваще жесть для нинішнього покоління, стоїть відключити електрику на декілька тижнів і всі ці забобони злітають з цивілізованого населення і те що митися раз на тиждень це кайф то ви відчуєте сидячі у окопі або у підвалі десь в Маріуполі. І милися люди і підтримували гігієну не одну тисячу років але в кожний період з використанням тих можливостей шо були під рукою
Тут не про вирок без трусів, а більше про жіночу гігієну, яка за відсутності трусів і сучасних гігієнічних засобів дуже ускладнює життя. Я радше про це сказала, щоб кожен ще раз задумався яке у нас зараз хороше життя у порівнянні з тим, як люди жили раніше.
Пані розповідає,не називаючи навіть приблизного часу,про який йдеться,бо як жили люди за царщини чи австрії,і як за комуняк,то дуже велика різниця.Село і місто різнилося не настільки суттєво,що у нас виправилося лише в кінці 20ст. коли завели собі нужники і ванни по хатах
У цьому випуску ми говорили про традиційну гігієну. Під терміном "традиційний" дослідники класично розуміють ХІХ століття, коли збирався основний масив інформації етнографами, проте початок ХХ століття був такий самий. Також наша гостя зазначала, що все залежало від соціально-економічних умов. І не лише, бо може бути бідна хата, але чиста. Так і сьогодні. Чомусь люди починають активно протестувати і доказувати, що все було, хоча насправді у більшості, не було елементарних засобів гігієну, до яких ми звикли сьогодні. Та й сьогодні частина нашого суспільства не має санвузлів у будинках та каналізації, на жаль.
Глина добре миє, травами мили , жовтком яйця. Ніяких вошей не було😁
а у японців трусики були ?! Ні , не було . І не потрібно їм це було .
Є надлегкий спосіб жінці мати ,,білизну'' !
На талії поясок , а тканинку складену , чи рушничок закріпляли за поясок спереду і на спині , а усе , що було між ногами - захист !
Це легко і просто !
Українки , які шили чоловічі штани , ґачі не уміли себе убезпечити ?😅
Просто це не обговорювалось .
А те покоління , яке так жило - уже давно відійшло .
Не потрібно ганьбити власну націю .
Моя бабця 1911 року народження білизну уже носила , а згодом і шила її на замовлення у Львові .
Якщо я Вас правильно зрозуміла, то Ви пишите про місто, про Львів, а ми розповідаємо про традиційну культуру.
Ваша бабця багатою була, не всi могли замовляти бiлизну. Ви про це подумали?
Вподобайка! Я за прогрес і т.ін.,але чи не здається вам,що набагато краще,коли людські ф-калії змішувались з гноєм і вивозились на поле,чим гидити в річку,з якої п'єш воду,що більшість робить в наші дні?
Розводити в землі городу гельмінти? Яйця яких добре переносять морози? Тому було табу на людські екскременти
@@ВалентинаФедорова-л3б гній,особл.кінський перепріває з виділенням тепла(до60град.) За такої температури гельмінти гинуть,а в річках-живуть і розвиваються
@@АндрійСтаніславчук-с7э У водоканалі має бути очисна система, щоб гидоти всякої не плавало.
Ви написали, що гидять річку. Напишіть більш детальніше, будь ласка, бо я не розумію цього процесу.
@@annanikolaieva4339 стічні води з багатоквартирних будинків і септиків каналізуються на очисних спорудах,ступінь очистки на яких залишає бажати кращого. Потім ці недоочищені стоки скидають в річки,забруднюючі їх. Тому виходить,що ми гидимо в річку,з якої п'ємо.
Дякую за цікаву розповідь! 👍💙💛
Таку мильну траву я ще використовувала.
Дякую! Було дуже цікаво ❤
Слухав і думав: сміятись, чи обурюватись? Коли все, що ваша гостя розповіла про гігієну минулого в західних областях України є правдою, то якого тоді біса той же фейсбук повниться розповідями, як дикі мсклі прийшли в культурну європейську Галичину та й почали їсти з нічних горщиків, а в нічних сорочках в театр ходити? Чи між Львовом, Станіславом і навколишніми селами була така культурна прірва? Я сам з колишнього райцентру Чернігівщини. Ще перед ДСВ у нас був пляж, а коли ви читали "Місто" В. Підмогильного (роман написано в середині двадцятих років минулого століття), то й там автор змальовує міський пляж і повно молоді на ньому. "Трусів не було"... Дичина якась! У мене є світлина мами в купальнику на повоєнному пляжі - там повно жінок. Сподіваюся, ви розумієте, що від появи жіночої білизни, як такої, до купальника, тобто появи на людях з напівоголеним тілом має пройти певний час, щонайменше ціле покоління. Тому вся ця розповідь вашої гості це таке невігластво... Вам, дівчата, слід, доки не пізно, більше розпитувати про все своїх батьків та їх батьків, бо несете повну дичину! Вам тут стільки коментарів уже написали зі спростуванням оприлюднених нісенітниць, що слід би це відео взагалі видалити, аби не ганьбитися. І щосуботи милися, і в кожному дворі нужники були, і мило знали, і гігієни дотримувались усі, і ні тарганів з клопами, ні вошей не було в людей, тільки у війну та в евакуації через відсутність будь-яких умов. Хоча, коли відверто, в часи моєї молодості жителів західних областей у нас вважали дуже бідними: багато вашої молоді, не маючи вдома роботи, приїздили до наших колгоспів сапати буряки й усіма силами намагалися тут лишитись. І тепер живуть. Але все одно, яка би бідність на Заході України не була, нормальні притомні люди в двадцятому столітті так, як ваша гостя описувала, жити не могли - вимерли би просто від такої антисанітарії.
Дякуємо Вам за такий розлогий коментар. На початку випуску є напис: "Наші думки можуть не збігатися з вашими уявленнями або спогадами з дитинства чи контекстами, в яких ви зростали та які чули у своєму оточенні". Також наша гостя, пані Зоряна відразу на початку розмови сказала, що все залежало від соціально-економічних умов. І це правда, бо було по різному. Ми думали цього вистачить для подальшого розуміння контексту розмови. Цей випуск присвячений саме традиційній гігієні, а під традиційною мається на увазі селянська культура ХІХ-початок ХХ століття, тому ми не говорили про місто. Підмогильного ми обов'язково згадаємо у випуску про міську гігієну. Також розуміємо, що в форматі 30 хвилинного відео ми не розкрили повністю тему гігієну і вже плануємо зробити продовження.
Те, що ми говорили про методи боротьби з паразитами аж ніяк не означає, що ці паразити були всі в усіх і відразу. Щодо фекалій як добрив, то ми теж проговорили, що це не було повсюдно. На жаль, це факт, що труси масово починають з'являтися в українських селах у середині ХХ століття, але звісно це не виключає того, що труси носили і раніше. Цитую науково-популярну статтю "Як одяг шили селянам кравці і модистки" Ольги Воробєй на матеріалах Поділля: "«Модістка» переважно спеціалізувалась на пошитті одягу для жінок. Часто у неї замовляли асортимент спідньої білизни: труси-панталони, бюстгальтери, спідні сорочки тощо. Попит на спідню білизну у повоєнний час був пов'язаний із ознайомленням зайнятих на відбудові міст жінок-селянок із міськими гігієнічними практиками. Таким чином ці компоненти одягу проникали у село". Ця стаття є у відкритому доступі.
"як дикі мсклі прийшли в культурну європейську Галичину та й почали їсти з нічних горщиків, а в нічних сорочках в театр ходити?" Це міф і він шириться кожним містом, містечком й селом вже давно й продовжує жити, особливо сьогодні. Куди б Ви не приїхали на Галичині Вам розкажуть таку історію з тим, що це було саме у них у місті. Та це не говорить про те, що такі випадки не мали місця бути.
Мені бабуся мила голову жовтком із куриного яйця.Змивала завареними травами: кропива,ромашка,любисток.
Дякуємо, що поділилися
Дякую Вам за Вашу працю
Моя бабуся одного разу змастила мені голову "гасьом", щоб коси росли добре. Гась у неї зберігався у темній липкій пляшці, і ним вона розпалювала піч... Коротше, то, мабуть, теж був продукт нафти😅 Ну, і вона мене з тією "маскою" на голові відправила додому (ми в селищі жили, то хвилин 30 пішки). Мама була дуже "рада", вона ледве відмила з мене той гась, а запах зберігався ще довго. Але добре, що ніхто не курив поруч, доки я дійшла додому, бо тоді вже б не було, що мити 😂
То мабуть бабуся зробила Вам маску з солярки. Ми, як були малі, якось так переплутали😂 виводили бліх собаці. Вона в нас була типу тойтер'єр. Ми гас розводили з дустовим милом і шампунем. Мазали собаку, закутували в пакет на 20 хв, так щоб голова стирчала і на голові бліх виловлювали. Потім мили її з шампунькою в тазіку, і запускали в дім, щоб вона висохла. Така була процедура.
А один раз бабусі чогось не було дома, і ми самі набирали і взяли не з тієї каністри))) помили собаку, запустили в хату...Боже! Що там було. Такий сморід стояв!!! Вона ще по всім доріжкам потерлася (як собаки бісяться після купання) і я дивлюсь, чого вона не сохне?? Потім ми зрозуміли, що її шерсть масна. І прийшла бабуся, і сказала що ми переплутали каністри😂😂 ми ту собаку до вечора купали- сушили, купали-сушили...кілька разів. Цілий день уграли на це 😂 шампуню перевели...води наносилися з тазиками...
@@ElisBonBon-u1s😂😂😂 я з садочка принесла воші, то мені теж гасом під пакет волосся мастили 🙈 незабутні спогади
@@annanikolaieva4339 проходили таке 😜😄
Гасом виводили вошей, може бабуся просто не хотіла Вам цього казати...
@@Plinse21 та якщо я була в тому віці, щоб іти пішки додому, то таку кризову ситуацію, як наявність вошей, вже б усвідомлювала і запам'ятала. Не було в мене вошей))))
А що в Україні було з лазнями? Це не характерна для нас традиція?
Ну якщо вірити тим же літописам, то дуже навіть були ще з яких часів:)) Одну Ольгу он згадати😊 у росіян воно просто реально масовіше, звісно, і тому навіть є персонаж окремий - банник
В хаті гріли воду, ставали в діжку і з ковша поливали себе... от і вся лазня. Будували лазні лише заможні люди.
У Пирогово чомусь у багатьох хатах або підлога вистелена травами, або за балки закладені невеличкі снопи з трав. Я думала, що вони це зробили, щоб відобразити традицію народну, а героїня відео каже, що це не було поширено
Може, то від реггіону залежить
Дякую Вам за коментар. Моя розповідь базується на власних експедиційних матеріалах з Карпат та Полісся, де такі речі не були зафіксованими. Проте в інших регіонах фіксували такі факти.
@@ЗорянаЦипишева дякую Вам за пояснення
Так, сушили трави в кожній хаті, бо ними лікувались, робили чай та додавали в воду для купання дітей і настоєм полоскали коси. Ще перець так сушений підвішували, косички з часником, тощо. А в мішечках біля печі зберігали насіння всяке, щоб не замерзло.
Житомирщина,бабуся моя 1905р.,коли приїзджала до неї мила мене кожну неділю ,запарювала трави в яких купали дівчат,волосся мила мені яйцем,зполоскувала знов травяною водою з ромашки і любистку,вмивалися і вранці і ввечері і ноги иили,ще тоді ще вона прала волою з попелу,я ще дивувалася,бо було мило,а полоскати ходила на річку,біля них Тетерів протікає,туалет був далеко від хати,щоб повітря біля хати було чисте,підлога завжди у бабусі була встелена травами,зимою також мились кожну неділю,були такі великі дерев'яні,як бочки,але широкі,ночви,а вже потім металеві,але легкі,мило колись варили самі,але й трави теж допомогали,гігієни притримувались,як в сім'ї було заведено,дівчаток завжди навчали,а від вошей,коли з'являлись використовували керосин.
Дякуємо, що поділилися 🙂
Зі спогадів кумів з Полтавщини: туалетами називали більш серйозні будівлі з дерева. А ями, огороджені стінами з бадилля чи очерету, називали нужниками, зрозуміло, що від слова "ходити по нужді".
За туалет додам.)) Мій дідусь у Другу Світову від німців ховався саме в туалеті. То виходить туалети були.
Дякуємо за коментар. Наша гостя Зоряна наголосила на початку розмови, що все залежало від соціально-економічних умов та подекуди від регіону. Україна величезна і зрозуміло, що в деяких селах були і річки, і озера, і ставки + доступ до води у колодязях, а в деяких і сьогодні проблема з водою (наприклад, південь). Просто формат 30 хвилинного відео не дозволяє про все поговорити, але ми обіцяємо зробити продовження ❤
у 1920-х не було
Тіліфонів цих ваших інтранетів не було, гмо, привівок не було, машин не було, всі їли здорову та корисну їжу і були красиві, здорові та щасливі, а не те шо січас!!!(Жартую). Дякую Вам за як завжди дуже файнецьке, цікавенне, корисне та пізнавальне відео!!!!
Дякуємо за коментар, почуття гумору і підтримку 🥰
Но жить всё-таки комфортней сейчас с "интранетом", правда? Не таскать воду из "криниці" и затем вытаскивать помои на улицу вёдрами
То-ж жарт%)
В суботу підмащували піч (комин) білою глиною, припік - червоною, змащували долівку рудою глиною. В суботу ввечері всім мили голови, купали все тіло, спочатку дітей, потім дорослих. Посудом для миття були дерев'яні ночви, видовбані з цільного стовбура,цебер. Долівку встеляли свіжою осокою, у якій було багато берегової м'яти.вносили листя любистку. Дітей, дівчат купали в любистку , м'яті, братиках ( фіалка триколірна).
Дякуємо, що поділилися
"Мильниця" - це вид Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), з Гвоздичних. В її коренях є сапоніни, які мають здатність пінитися і, дійсно, прибирають бруд. Інколи цю здатність використовують для відбілення натуральних тканин, до яких не можна використовувати лужні, миючі розчини.
Дякуємо, що поділилися
В ті часи не тільки бідняки милися рідко, але й багачі.
Просто вважали що вода шкодить. Такі тоді були традиції.
Ще в моєму дитинстві душ кожен день не був поширеним і популярним.
Так що не засуджуємо, а сприймаємо як данина часу.
Цікаво згадали про побут наших предків,дякую)
Ох ми усі відчули восени 22-взимку 23, як це воно - традиційна гігієна. Ненавиджу митися із пляшки 🥵😡
Це тимчасово
Или мытьё в тазиках
Пральний та мильний засіб це луг з попелу. Для волосся жовток і відвар трав. Так бабця розказувала 1920 р.н. Чернівецька обл Сокирянщина
Дякуємо, що поділилися
Якась єрунда.Були трави що стелили долівку що дезінфікували її від паразитів .Вапно використовували вже 1000 років для дезінфекцій хатів.Замість порошку і мила було вапно з вогню з дерева.Ви нічого не знаєте про побут давніх українців😂😂😂