Не наче з мене списано,тількі брат був меншій,та пішов з життя раніше за батьків,а я осталась вдовою в 35 років,з донькою на руках.І батькі все лишили братові дітям,а моїй доньці зовсім нічого
Тут прочитала коментар, що це все через багатство. Знаєте, а коли донька пішла з маминого дому з порожніми руками, самі з чоловіком з нуля будували своє життя? А син не відмовився від половини на користь сестри. Всю подаровану спадщину прийняв з радістю. То мав і про матір потурбуватися. У селах так велося споконвіку: хто залишається доглядати за батьками, той і отримує спадок. Тут не про те, що це ж мама. А про те, що "тобі спадок, а тобі стару маму доглядати"- це несправедливо.
Життя, взагалі, не справедливе! А я знаю сім"ю багатодітну та бідну. Діти виросли та розлетілись, а стара мати доживала віку у старій хаті, батько давно помер.Не отрмали вони від батьків ніякого приданого , бо ті були бідні. А ось мама на схилі літ не тремала господарства , бо не мала ні сили ні потреби.Всі діти допомагали матері, той те привезе , той те зробить, той маму у лікарню завезе, а на свята всі додому з своїми сім"ями, повна хата дітей , онуків, як у вулику! Мама з татом не дали матеріального багатства, але навчили працювати, любити, співчувати, радіти життю. Щось наша героїня самого головного не навчила , як сина , так і дочку.
@@user-ek1fg1yt8r ви самі собі відповіли: діти не отримали від батьків нічого, бо ті були бідні. Тому і образи ні в кого ні на кого не було. Рівність. Ось головне у таких ситуаціях. Мати не мала статків, тому дорослі, самостійні діти, як справжня рідня, допомогали своїй мамі. Честь їм і Боже благословіння за такі дії.
Мама завжди мама. Мами теж помиляються бо вони люди. Як би ви не поступили з вашими батьками -життя завжди платить. За добро- добром. За не добре- не добрим.
Дуже противно, що шкурне питання на першому місці. Значить мама це пустий звук. Виростила, виховала, вивчила, а от бачиш не дали.... Так, з боку матеріального, мама зробила помилку, то виходить нехай мама мучиться, скоріше помирає, а в тебе навіть совість не прокидається, що це мама. На першому місці у таких діток слово ,,дай'', а ,,на немає''. Мамині обов'язки вони чітко демонструють, а за свої забувають. Брат з невісткою ще ті поддонки, а от ти дочка, як можеш спокійно дивитись на мамині страждання, - ,,не дала, не дала''.. Та скажи спасибі, що не викинула, не віддала в притулок чи в інтернат, може тоді зрозуміла, що таке мати.
Дарма ви так нападаєте відразу. Тут не просто мама переписала майно і все. Насправді все набагато глибше - донька ніколи не відчувала любови материнської. Бо якби любов і турбота про доньку були в цій сім'ї присутні, у доньки не було б претензій до мами і майнових. Знаю, про що пишу. На власному досвіді. У нас теж усе дісталося братові, але ми маму підтримали, бо була все життя мамина любов і мамина підтримка ( не матеріальна), і взаєморозуміння між нами усіма. Мами вже немає, в її хаті живе брат, але мама навчила нас найголовнішого - любити одне одного.❤❤❤
Нема чого дякувати за те, що виростили. Донька не просила, щоб її народжували. Це був вибір матері і батька, відповідальність теж їх. Та і знала я жінку, яка про доньку турбувалася тільки тому, що матір боялася людського осуду. А по закінченні школи доньці було заявлено, що "тобі є 18, то ось тобі бог, а отам двері". Любов матері не аксіома, а про дитячу взагалі мови нема: це, як плоди з яблуні. Не посадивши яблуню, не виростивши її яблук не отримаєш.
Мама живе у власному будинку, тож там і нехай доживає віку, і доглядати її повинен син, на якого записана хата!
Часто живуть і дбають для одних, а прийде старість- доглядають ті, що були обділені.
Не наче з мене списано,тількі брат був меншій,та пішов з життя раніше за батьків,а я осталась вдовою в 35 років,з донькою на руках.І батькі все лишили братові дітям,а моїй доньці зовсім нічого
Мама є Мама.Так ,може десь і не так зробила як треба,але ображатися і не спілкуватися з нею ,це неправильно.
Тут прочитала коментар, що це все через багатство. Знаєте, а коли донька пішла з маминого дому з порожніми руками, самі з чоловіком з нуля будували своє життя? А син не відмовився від половини на користь сестри. Всю подаровану спадщину прийняв з радістю. То мав і про матір потурбуватися. У селах так велося споконвіку: хто залишається доглядати за батьками, той і отримує спадок.
Тут не про те, що це ж мама. А про те, що "тобі спадок, а тобі стару маму доглядати"- це несправедливо.
Життя, взагалі, не справедливе!
А я знаю сім"ю багатодітну та бідну.
Діти виросли та розлетілись, а стара мати доживала віку у старій хаті, батько давно помер.Не отрмали вони від батьків ніякого приданого , бо ті були бідні. А ось мама на схилі літ не тремала господарства , бо не мала ні сили ні потреби.Всі діти допомагали матері, той те привезе , той те зробить, той маму у лікарню завезе, а на свята всі додому з своїми сім"ями, повна хата дітей , онуків, як у вулику! Мама з татом не дали матеріального багатства, але навчили працювати, любити, співчувати, радіти життю.
Щось наша героїня самого головного не навчила , як сина , так і дочку.
@@user-ek1fg1yt8r ви самі собі відповіли: діти не отримали від батьків нічого, бо ті були бідні. Тому і образи ні в кого ні на кого не було. Рівність. Ось головне у таких ситуаціях. Мати не мала статків, тому дорослі, самостійні діти, як справжня рідня, допомогали своїй мамі. Честь їм і Боже благословіння за такі дії.
@@user-ek1fg1yt8r якщо все всім порівну, то нема образ. Якщо всі діти бідній мамі помогають, то це добре виховані діти. Молодці вони.
Мама завжди мама. Мами теж помиляються бо вони люди. Як би ви не поступили з вашими батьками -життя завжди платить. За добро- добром. За не добре- не добрим.
Хіба можна торгуватися через маму?Тут на першому місці багатство.А душа і серце пусті...Бог все бачить.Страшно....
А если бы у мамы ничего не было то умирай мама под забором
Дуже противно, що шкурне питання на першому місці. Значить мама це пустий звук. Виростила, виховала, вивчила, а от бачиш не дали.... Так, з боку матеріального, мама зробила помилку, то виходить нехай мама мучиться, скоріше помирає, а в тебе навіть совість не прокидається, що це мама. На першому місці у таких діток слово ,,дай'', а ,,на немає''. Мамині обов'язки вони чітко демонструють, а за свої забувають. Брат з невісткою ще ті поддонки, а от ти дочка, як можеш спокійно дивитись на мамині страждання, - ,,не дала, не дала''..
Та скажи спасибі, що не викинула, не віддала в притулок чи в інтернат, може тоді зрозуміла, що таке мати.
Дарма ви так нападаєте відразу. Тут не просто мама переписала майно і все. Насправді все набагато глибше - донька ніколи не відчувала любови материнської. Бо якби любов і турбота про доньку були в цій сім'ї присутні, у доньки не було б претензій до мами і майнових. Знаю, про що пишу. На власному досвіді. У нас теж усе дісталося братові, але ми маму підтримали, бо була все життя мамина любов і мамина підтримка ( не матеріальна), і взаєморозуміння між нами усіма. Мами вже немає, в її хаті живе брат, але мама навчила нас найголовнішого - любити одне одного.❤❤❤
Нема чого дякувати за те, що виростили. Донька не просила, щоб її народжували. Це був вибір матері і батька, відповідальність теж їх. Та і знала я жінку, яка про доньку турбувалася тільки тому, що матір боялася людського осуду. А по закінченні школи доньці було заявлено, що "тобі є 18, то ось тобі бог, а отам двері".
Любов матері не аксіома, а про дитячу взагалі мови нема: це, як плоди з яблуні. Не посадивши яблуню, не виростивши її яблук не отримаєш.
@@user-nz6hf8id6wЖах!