Жалкую, що не казав їй за життя, що люблю
HTML-код
- Опубликовано: 15 апр 2024
- Священник каже, що треба молитися і я молюся за Зоряну і говорю з нею, дуже хочу аби вона там знала, що була і є мені дорогою, найближчою людиною. Що мені так шкода, що не змогли ми всі продовжити її дні. Хоч би ще один день поруч з нею, я б віддав все, що маю.
Я зараз самотній, якраз маю те, чого так колись хотів уникнути - безкінечно довгих вечорів і пустої роботи. Маю кота, з яким часто говорю, єдина моя розрада.
#історії #життя #історіїзжиття
#життєвіісторії #жіночіісторії #історіїдлядуші #життя #історії #жіночіісторіїукраїнською #історіїзжиття #історіїзжиття #історіїдлядушіукраїнською
Автор тексту: Ксеня Ропота
Дякуємо за перегляд і коментар! Підписуйтеся на канал, бо так ми розуміємо, що Вам подобається те, що ми робимо. Перемоги нам усім!
Так і буває, живеш і не цінуєш, що маєш, не дякуєш, не говориш, що треба би сказати, а коли втрачаєш, тоді й схаменешся, що неправильно жив, мусив би щось говорити, щоб показати своє відношення до турботи, що тобі дають, не навчені ми до того, мабуть, або за життєвими турботами і негараздами перестаємо бачити щось цінне і важливе в своєму житті.
Поки молодий життя здається таким довгим,а коли постарів,здається що і не жив.
Дякую.Печаль з'їсть останні краплини любові, а це син, він теж потребує уваги і ласки. Бо як буде чоловік у вічній скорботі, то і дитина так само повторить, а ще гірше зап'є. Життя продовжується, і треба дати собі раду- майструвати, малювати, чи то сад посадить новий і назвати на честь жінки .
Чому ми не цінуємо тоді,коли маємо,а лише тоді,коли втрачаємо ?