Урожайність ріпаку 6 т/га. Технологією вирощування ділиться Ярослав Бай. Весняно-літній період
HTML-код
- Опубликовано: 1 окт 2024
- Вітання аграріям!
Сьогодні у відео своєю технологією вирощування ріпаку озимого ділиться головний агроном агрофірми "Дзвони" Ярослав Бай.
Друга частина відео, де ми говоримо весняно-літній період технології вирощування.
Інформація з власного досвіду Ярослава, тому надзвичайно цінна і актуальна.
Всім цікавого перегляду.
Бувайте здорові Ви і Ваші рослинки!
Сторінка у Фейсбук: / agrospeaker
#ГалинаДзябяк #agroconsulting #агробізнес #Ріпак
Доброго вечора Галина. 🌞 Гарне повчальне і цікаве відео.👍 Зробіть будласка відео про технологію вирощування гороху озимого і ярого. Щоб порівняти що краще. Дякую. Успіхів Вам у вашій праці.💛💙🚜🌾🌻🌽
Добрий день. Дуже дякую 🙏 І Вам успіхів. Обов'язково зроблю відео.
Прекрасна технологія, але чи варто витрачати майже 1000$ на мінеральне живлення, щоб отримати 6 тон, і то не гарантія?
Я думаю доцільно, використовуати хочвб 60% на технологію і 40 на прибуток.
Доброго дня де знаходиться господарство.Дякую
Від всього можна захистити від, квіткоїда, прихованого хоботника, інших шкідників і хвороб. Но не можна захистити від природніх явищ, особливо граду. Мав такий гіркий досвід і не раз, заїхали в поле молотити давав по 40 центнерів пішов дощ з градом вроді і град не дуже щоб великий але свою роботу зробив і як результат 8 центнерів.
Буває, я теж з таким зустрічалась. Виїжджаємо після грози, а поле побіліло, бо всі стручки розкриті. На жаль.
Відмовитись від азотних добрив (економія 1 млрдкуб газу в рік), не зменшити врожайність.
В Європі через надлишок хім добрив виснажили грунти, без добрив нічого не росте, засуха - неврожай.
В Україні клімат більш нестабільний, тому азотні добрива і рекордні врожаї точно не для нас.
Мало біомаси тому біота не працює тому фосфор калій недоступні тому мала вологоємкість грунту.
Азотні добрива швидко розкладають пожнивні рештки палять корисну біоту, залишають її без їжі та середовища.
Як відмовитись від азотних добрив. Про комплексні добрива вкінці.
1. Сівозміна, суміш сидератів, більше бобових культур (бобових 20...33% в сівозміні, 50% забагато).
Зараз клімат тепліший тому можливо 45...50ц пшениці без добрив в середньому по роках.
"Вирощування пшениці без добрив 48 років найстаріша сівозміна".
2. Підбирати сорти пшениці більш врожайні без азотних добрив.
В Харківській обл частина сортів зменшили врожайність при підживленні азотом. Навіть у випадках де азот збільшив врожайність, його внесення не окупилося б при теперішній ціні добрив і якість пшениці не покращ. Маємо 50...64ц.
В регіонах з невеликою к-тю опадів підбір сортів, без азотних добрив може навіть збільшити врожайність в середньому за кілька років.
3. Обробка насіння азотофіксуючим та фунгіцидним інокулянтом (азотобактер, планориз, триходерма) разом з хім протруйником. По вегетації обійтись без хім фунгіцидів.
Якщо засуха - амінокислоти антистресанти біопрепарати.
Врожайність збільш ще на 10%+. Звісно якщо вологи вистачить.
Азолек містить запатентований штам Azotobacter chroococcum... Препарат створено в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України.
Планориз. Pseudomonas fluorescens Мають здатність до фіксації атмосферного азоту.
Покровні культури сидерати зменшують витрати вологи якщо суміш підібрана правильно. Має бути суміш! Гірчиця (капустяні) пригнічує зернові, спожив багато вологи тому неможна гірчицю перед зерновими і соняшником де мало опадів. Гречка+бобові, фацелія перед зерновими. Гірчиця лише трошки в суміші перед ярими зерновими.
Головне! Якісні Комплексні Добрива вносимо щоб запустити землю (не засолити), доступний фосфор і калій покращать азотн живлення і не нашкодять біоті:
ruclips.net/video/3wE6JfCUaqU/видео.html
Яраміла, Джіва перевірені.
Головне їх якість, якщо неякісні то лише засолять землю. Якісні дозволять швидко наростити біомасу.
Навіть якісні фосфорні добрива пригнічують мікоризу тому мікоризація насіння сої, кукурудзи...
І поменше азоту в складі NPK.
Залишається лише підбирати дозу NPK при посіві залежно від умов.
Обробіток грунту.
Оранка більше 25см (33 по ораному) не має сенсу. Кожен рік глибока оранка спричиняє замулення плужної підошви, утворюється щільний шар. Тому міняти глибину обробітку.
25см можна раз на 3-5 років. Оптимально мінімальний обробіток, в наступних роках збільшувати глибину і знову по колу.
Мілка дисковка, прямий посів та noutill зараз актуально.
Глибоке рихлення раз на 2-4роки на 30 або 35 см з внесенням охолодж. вихлопних газів.
Кому мало. В регіонах з більшою к-тю опадів більше сидератів, бобавих, більше біоти, більше азоту.
Хто не вірить. Азотофіксуючі та фунгіцидні бактерії всюди є... Але! Які штами і скільки їх? Щоб було багато і гарні штами потрібна сівозміна "безперервно живе коріння" протягом 20р, тоді біопрепарати стануть непотрібні.
Сидерати не сходять бо засуха? Без азотних добрив завжди більший запас вологи. Сидерати висівати під дисковку або на глибину 5...8см одразу після збору культури, теж обробляти азотофіксаторами...
Сумісність біо з хім. Тебуконазол. Тіабендазол+тритіконазол.
Тритіконазол+прохлороз.
Флудиоксоніл, металаксил-М.
Дифеконазол металаксил м.
Флутриафол, тіабендазол.
Тіаметоксам + дифеноконазол + флудіоксоніл.
Дякую за коментар!
Доброго дня
Чи є у вас досвід у вирощуванні ярого ріпаку?
Добрий день. Так, є. Зроблю відео.
Без азотних можна було заробляти (чисто) вище середнього навіть до війни.
Доведено наукою і практикою що без азотних і навіть зовсім без добрив врожайність пшениці до 85ц, кукурудзи до 90ц, це в Харківській і Житомирській обл. Ріпак невідомо, ніхто не досліджував. Це на родючій землі, гарна сівозміна, найкращі попередники.
Сівозміна вже гарна у всіх (топ культури соя ріпак льон).
Тому вносити азот лише за тих умов і стільки щоб гарантовано був чистий прибуток, тобто під ріпак 200кг селітри максимум. Наприклад якщо пізній посів, не той сорт і не той попередник то витягти азотом точно вийде, точно буде мінус, краще сидерат і весною яру культуру.
Як взяти азот із повітря? Технологія абракадабра.
Внесення охолоджених вихлопних газів на 30...35см насичує азотом (78% в повітрі і вихлопних газах так само + трошки оксидів азоту, уважніше).
І головне насичує вуглекислим газом, тобто харчами для азотофікс бактерій.
Ось приклад, прибутковість без зазотних видно по Fendt:
ruclips.net/video/u0uojJ47S9w/видео.html
Альтернатива внесення вг: орати вологу землю і одразу ущільнити культиватором з жорстким котком і невдовзі сіяти. Головне щоб глибина 20см, наступний рік 15 см, наступний рік дисковка. Насичення і збереження азотом, мінералізація тоді спрацюють найкраще, бактерії живі здорові ситі.
Це перевірено!
Сівозміна і суміш (мінімум 3 і 2 види) потрібних сидератів одразу за комбайном додасть азот і вуглець по максимуму. Сидерат гірчиця тільки в суміші і тільки під ярі зернові або картоплю. Наприклад суміш горох кука гірчиця гречка.
Гречка чудовий сидерат і як культура, після неї земля пухка, насичена зотом і після неї врожайність пшениці більша ніж після сої, це всі знають.
Висновок. Азотні добрива лише під ріпак до 200кг фіз щоб гарантовано отримати прибуток. Азотні добрива лише компенсують погану сівозміну, пізній посів. Є лише кілька регіонів в Європі де вони будуть рентабельні, в Україні майже нема.
Отже, 200кг селітри під ріпак, якісні комплексні добрива ярм1ла, дж1ва 80кг під пшеницю, все, це максимум, всім вистачить без імпорту рузкіх добрив, аміаку в ЄС.
Я Вам вдячна за такий розширений коментар і власний погляд.
Доброго дня.
Порадьте будьласка.
Аналіз ґрунту показав малий вміст калію,чи можна калій хлористий внести по мерзлоталому під ріпа,та чи дасть результат?
Буду щиро вдячний за пораду.
Хлористий калій точно ні, якщо дуже критично, то якесь калійне безхлорне добриво. На приклад, Корн-калій, який містить 40% калію, 6% - магнію, 13% - сірки. Але і його краще давати під передпосівну культивацію.
Можна дати листкове живлення з підвищеним вмістом калію. На приклад, KSCIII (від Тімак), містить 15% Азоту,5% Фосфору, 35% Калію, 0,1% Бору, 0,1% Заліза, 0,01% Молібден (Mo) +біокомплекс Phytactyl.
Звичайно, листкове живлення не заміняє основного, але допомагає рослині не входити в стрес від нестачі елементу.
Щиро дякую за відповідь.
Вміст калію від 74мг/кг.
Корн калій в якій нормі можна внести щоб не нашкодити.?
Пропоную дослід.
Одразу після збору ячменя або ранньої пшениці посіяти сидерат (під дисковку) суміш культур: горох, можливо соя, фацелія; гречка, можливо льон; просо, кукурудза, можливо суданка. Без гірчиці та ін капустяних.
Можна частину не орати а лише дискувати і сіяти ріпак.
Замість пізніх посівів ріпаку у вересні частину площі засіяти тим самим сидератом. Його можна частково мілко заорати або задискувати а краще залишити до весни. Весною сіяти ярий ріпак.
Ну і частину посіву по зовсім традиційній технології удобрити азотом 100 і 200 кг фіз. Цей варіант можна зробити цієї весни.
Далі рахувати економіку. Мій прогноз. Всі запропоновані варіанти виявляться більш прибуткові ніж традиційна техн з 400+кг азотних. Це за умови що в сівозміні є хочаб 20% бобових (більше 33% бобових у сівозміні погано).
Тут про суміші сидератів
ruclips.net/video/KgKwk0DZKQE/видео.html
Думка про Вітазим українських аграріїв: ruclips.net/channel/UCjUF3V18v03lvDKKWwept7g
Дякуємо
🙏🙏🙏