💚 Курс "Звільнення від Внутрішнього критика" psydesign.org/krytyk 👉Інші курси psydesign.org/teple_serdce ⚠ Запис на діагностику psydesign.org/omelchenko_psychologist
В мене досвід співпраці з двома психологинями. Одна просто послухати і це мені не дало результату, а інша за допомогою технік дуже допомогла мені і я влячна за цю допомогу. І я погоджуюсь з Вами, що коли використовують техніки, то це допомагає побачити причину розладу, страху. За допомогою КПТ це втручання в психіку лагідне, не помітне але дієве.
І ще важливо, щоб психолог викликав довіру і подобався, як людина і звісно був тактовним і зацікавленим допомогти. Тоді, це не просто експеримент над психікою, а відчуття що все буде добре. І це допомагає.
не підійшов гештальт, здалось, що акцент на розмови і в моменті було важко зібрати думки і сформулювати, виснажувало. Більше підійшло КПТ, є техніки, домашні завдання, відчувається системність. Але це дуже персонально і залежить від запиту.
У мене те саме. Просто поговорити допомагає лише якщо от зараз втрата, але ніяк не допомагає системно. Змінила на психотерапевта КПТ і схема терапії і мені дуже подобається. Ще рано казати, але за місяць більше користі ніж за рік з попереднім. Я зрозуміла свої схеми. Пишу щоденник. Була техніка двох стільців. Я бачу реально прогрес. А то просто поговорити без будь яких завдань і тд. Не моє то. Якщо просто говорити, то більше 5-10 сеансів не варто витрачати гроші, лише виговоритися, якщо треба, але ніяк не допомагає. Я піднімала всі питання і порада а отак просто треба старатися не кусати собі губи коли тривожишся, то така собі порада) я додатково і медитацію і йогу практикувала. Шкода, що моя схема завадила одразу зрозуміти і змінити психолога.
Довго ходила до різних гештальт-терапевтів і трохи допомогло. Були вправи щось типу: «уяви свою тривожність, намалюй, спробуй відсторонено і без емоцій подивитись на себе збоку», але для мене це взагалі не працювало. Дуже довго намагались докопуватися до моїх проблем і це настільки було для мене травматично, бо їхній тон спілкування часто був трохи грубоватим і ніби засуджуючим, що аж ніяк не сприяло бажанню відкритись і щось розповісти. Довго думала що це зі мною щось не так, бо не можу розповідати про свої переживання. Було таке враження, ніби перед тобою сидить людина, яка все в цьому житті знає, а ти невдаха, який не може розібратись зі своїми емоціями. Дуже багато зверхності від них. Не знаю, чи це в цілому такий метод чи просто з самими терапевтами не дуже пощастило.
А Ви це все доносили до Ваших психологів? Проясняли з ними ці моменти? Розкажу про свій досвід. Років 5 тому були спроби займатись з 2 гештальт-психологами. Але коли мені щось починало не подобатись, то я просто кидала це діло. Але ось з останнім психотерапевтом у мене зовсім інший досвід) Спойлер - доволі позитивний, я була 7 місяців в терапії і задоволена від роботи) Спочатку було прям мега важко - я переносила на нього весь свій негативний досвід і очікувала, що він от-от і зараз почне мене критикувати, засуджувати, і що він взагалі мене не сприймає і не розуміє. І от з ним як раз я і спробувала озвучувати все що мені подобається і найголовніше - що не подобається. Це для мене стало таким відкриттям і інсайтом, що зі своїм терапевтом можна виясняти відносини і проговорювати йому своє "фі") Я просто в житті з людьми цього не роблю. Говорила, коли у мене з'являлась на нього образа чи злість, і ми разом це все розбирали. І після цього так добре ставало. А ще мій терапевт дозволив задавати йому будь-які питання про нього (не на всі він відповість, але задавати можна). Т.я. мені теж здавалось, що переді мною сидить якесь ідеальне просвітлене божество. Ну і я цим спочатку обережно, а потім сміливіше почала користуватись. І ідеалізація почала поступово спадати, я побачила, що це така ж звичайна людина зі своїми сильними і слабкими сторонами, як і я. І так не відразу, але з часом у мене почала з'являтися довіра до мого терапевта. І потім внутрішня робота почала йти як по маслу) І як виявилося, що у цього є навіть назва - терапевтичний або робочий альянс) Так що якщо хтось ще не пробував проясняти відносини зі своїм терапевтом, то раджу))
Гештальт не допоміг, але кпт викликає сумніви, бо це звичайна дресура в основі. Я сумніваюся, що дресура при травмі і депресії допомагає. Зникнення симптомів це круто. А кількість рецидивів після закінчення терапії? Я поки інформації ее знайшла, можливо погано шукала. Ну і, а шо щ нейровідмінними? Яких дресують на соціалізацію, але це ніяк не полегшує їм життя?
КПТ не опрацьовує дитячі травми. Дитячі травми орпацьовує схема терапія - через терапевтичний стосунок, це аж нічяк не дресура. Я допомагаю клієнтам методом схема терапії при опрацюванні дитячих травм З чого ви вирішили, що КПТ - це дресура?
@@Yurii_Omelchenko ні, я про схемотерапію взагалі нічого не кажу. Мені імпонує, те, що ви розповідаєте про неї і вона виглядає не токсичною, на відміну від кпт. Але коли читала про КПТ, яку ви тут згадуєте, то саме таке відчуття у мене її методи і викликали, дресура. Звичайно, я огрублюю термін, але основа-привчити робити "правильно". Робота зі страхами експозицією...ну таке. У мене багато питань щодо цього.
Багато психологічних проблем можна опрацювати експозицією. Це дуже ефективно. Я у себе пропрпацював панічні атаки і смиптоми ОКР саме експозицією, також допомгі багатьом клієнтам саме цією технікою Я згодне, що це виглядаю "механічно або дресурою", але це ефективно і працює.
💚 Курс "Звільнення від Внутрішнього критика" psydesign.org/krytyk
👉Інші курси psydesign.org/teple_serdce
⚠ Запис на діагностику psydesign.org/omelchenko_psychologist
В мене досвід співпраці з двома психологинями. Одна просто послухати і це мені не дало результату, а інша за допомогою технік дуже допомогла мені і я влячна за цю допомогу. І я погоджуюсь з Вами, що коли використовують техніки, то це допомагає побачити причину розладу, страху. За допомогою КПТ це втручання в психіку лагідне, не помітне але дієве.
І ще важливо, щоб психолог викликав довіру і подобався, як людина і звісно був тактовним і зацікавленим допомогти. Тоді, це не просто експеримент над психікою, а відчуття що все буде добре. І це допомагає.
не підійшов гештальт, здалось, що акцент на розмови і в моменті було важко зібрати думки і сформулювати, виснажувало. Більше підійшло КПТ, є техніки, домашні завдання, відчувається системність. Але це дуже персонально і залежить від запиту.
У мене те саме. Просто поговорити допомагає лише якщо от зараз втрата, але ніяк не допомагає системно. Змінила на психотерапевта КПТ і схема терапії і мені дуже подобається. Ще рано казати, але за місяць більше користі ніж за рік з попереднім. Я зрозуміла свої схеми. Пишу щоденник. Була техніка двох стільців. Я бачу реально прогрес. А то просто поговорити без будь яких завдань і тд. Не моє то. Якщо просто говорити, то більше 5-10 сеансів не варто витрачати гроші, лише виговоритися, якщо треба, але ніяк не допомагає. Я піднімала всі питання і порада а отак просто треба старатися не кусати собі губи коли тривожишся, то така собі порада) я додатково і медитацію і йогу практикувала. Шкода, що моя схема завадила одразу зрозуміти і змінити психолога.
Довго ходила до різних гештальт-терапевтів і трохи допомогло. Були вправи щось типу: «уяви свою тривожність, намалюй, спробуй відсторонено і без емоцій подивитись на себе збоку», але для мене це взагалі не працювало. Дуже довго намагались докопуватися до моїх проблем і це настільки було для мене травматично, бо їхній тон спілкування часто був трохи грубоватим і ніби засуджуючим, що аж ніяк не сприяло бажанню відкритись і щось розповісти. Довго думала що це зі мною щось не так, бо не можу розповідати про свої переживання. Було таке враження, ніби перед тобою сидить людина, яка все в цьому житті знає, а ти невдаха, який не може розібратись зі своїми емоціями. Дуже багато зверхності від них. Не знаю, чи це в цілому такий метод чи просто з самими терапевтами не дуже пощастило.
А Ви це все доносили до Ваших психологів? Проясняли з ними ці моменти? Розкажу про свій досвід. Років 5 тому були спроби займатись з 2 гештальт-психологами. Але коли мені щось починало не подобатись, то я просто кидала це діло. Але ось з останнім психотерапевтом у мене зовсім інший досвід) Спойлер - доволі позитивний, я була 7 місяців в терапії і задоволена від роботи) Спочатку було прям мега важко - я переносила на нього весь свій негативний досвід і очікувала, що він от-от і зараз почне мене критикувати, засуджувати, і що він взагалі мене не сприймає і не розуміє. І от з ним як раз я і спробувала озвучувати все що мені подобається і найголовніше - що не подобається. Це для мене стало таким відкриттям і інсайтом, що зі своїм терапевтом можна виясняти відносини і проговорювати йому своє "фі") Я просто в житті з людьми цього не роблю. Говорила, коли у мене з'являлась на нього образа чи злість, і ми разом це все розбирали. І після цього так добре ставало. А ще мій терапевт дозволив задавати йому будь-які питання про нього (не на всі він відповість, але задавати можна). Т.я. мені теж здавалось, що переді мною сидить якесь ідеальне просвітлене божество. Ну і я цим спочатку обережно, а потім сміливіше почала користуватись. І ідеалізація почала поступово спадати, я побачила, що це така ж звичайна людина зі своїми сильними і слабкими сторонами, як і я. І так не відразу, але з часом у мене почала з'являтися довіра до мого терапевта. І потім внутрішня робота почала йти як по маслу) І як виявилося, що у цього є навіть назва - терапевтичний або робочий альянс) Так що якщо хтось ще не пробував проясняти відносини зі своїм терапевтом, то раджу))
@@АннаКашина-х6в рада за ваш позитивний досвід. дякую за пораду. З наступним можливо так і буде.
Перш за все психотерапія це отримання клієнтом нового досвіду стосунків.
Гештальт не допоміг, але кпт викликає сумніви, бо це звичайна дресура в основі. Я сумніваюся, що дресура при травмі і депресії допомагає. Зникнення симптомів це круто. А кількість рецидивів після закінчення терапії? Я поки інформації ее знайшла, можливо погано шукала.
Ну і, а шо щ нейровідмінними? Яких дресують на соціалізацію, але це ніяк не полегшує їм життя?
КПТ не опрацьовує дитячі травми. Дитячі травми орпацьовує схема терапія - через терапевтичний стосунок, це аж нічяк не дресура. Я допомагаю клієнтам методом схема терапії при опрацюванні дитячих травм
З чого ви вирішили, що КПТ - це дресура?
@@Yurii_Omelchenko ні, я про схемотерапію взагалі нічого не кажу. Мені імпонує, те, що ви розповідаєте про неї і вона виглядає не токсичною, на відміну від кпт. Але коли читала про КПТ, яку ви тут згадуєте, то саме таке відчуття у мене її методи і викликали, дресура. Звичайно, я огрублюю термін, але основа-привчити робити "правильно". Робота зі страхами експозицією...ну таке. У мене багато питань щодо цього.
@@Yurii_Omelchenkoблін, мені взагалі ви імпонуєте. У вас гарна подача матеріалу приємний голос, і харизма людини, якій можна довіритися
Багато психологічних проблем можна опрацювати експозицією. Це дуже ефективно. Я у себе пропрпацював панічні атаки і смиптоми ОКР саме експозицією, також допомгі багатьом клієнтам саме цією технікою
Я згодне, що це виглядаю "механічно або дресурою", але це ефективно і працює.
Дякую за відгук)