Нічого буквально подібного у СРСР, звісно, не знімали і зняти не могли. Але еротизація людей в уніформі СС як уособлення надлюдської сили держави-володаря присутня в «Сімнадцяти спалахах весни» (1973). Мені здається, що радянський обиватель відчував своєрідний мазохістський орґазм від телєфільму, де в «дрітте райх» дивився як у дзркало сталінсько-брєжнєвського СРСР: «райх» як покращений - з кращою технікою, побутом, «науковою» орґанізації праці та служби - варіянт «совка». Випадково чи ні, але обидва фільми поставлено жінками.
Крім иншого «Нічний портьє» можна розглядати як один з фільмів, в яких нацизм і нацисти зображені як збочення і виродки. Инший такий - «Загибель богів» (1969).
Цікава розмова про хороший фільм, що змушує задуматися.
Нічого буквально подібного у СРСР, звісно, не знімали і зняти не могли. Але еротизація людей в уніформі СС як уособлення надлюдської сили держави-володаря присутня в «Сімнадцяти спалахах весни» (1973). Мені здається, що радянський обиватель відчував своєрідний мазохістський орґазм від телєфільму, де в «дрітте райх» дивився як у дзркало сталінсько-брєжнєвського СРСР: «райх» як покращений - з кращою технікою, побутом, «науковою» орґанізації праці та служби - варіянт «совка». Випадково чи ні, але обидва фільми поставлено жінками.
Крім иншого «Нічний портьє» можна розглядати як один з фільмів, в яких нацизм і нацисти зображені як збочення і виродки. Инший такий - «Загибель богів» (1969).