"Червона рута" Володимира Івасюка

ЯКЩО ПРО ЛЮБОВ, ТО ПО-УКРАЇНСЬКИ…
Однією зі складових ментальності справжнього українця є любов до свят: державних, релігійних, сімейних, особистих. Трепетно шануємо й бережемо стародавні звичаї та обряди, що передаються з покоління в покоління. Але водночас не проти відсвяткувати і якесь запозичене в інших народів свято: чи то китайський новий рік, чи то Хелловін, чи то День святого Валентина. Свято любові, краси і романтики 14 лютого не відзначає хіба що лінивий. Даремно засоби інформації переконливо стверджують, що День святого Валентина - свято зовсім не слов'янське, не православної віри, маркетингове і взагалі нібито пропагує розпусту та аморальний спосіб життя (до речі, саме на основі цієї фальшивої версії його заборонили на росії). А що поганого в тому, що в прекрасний День закоханих хтось комусь подарує валентинку чи пучечок перших пролісків, напише повідомлення чи розкаже усно про свою велику єдину неземну любов? А якщо про глибокі почуття емоційно співають вродливі юнаки словами "Червоної рути", то схвильовано тьохкає серденько не в однієї україночки-красуні. До речі, 4 березня 2024 року відзначаємо 75-річчя від дня народження славетного композитора, виконавця, музиканта Володимира Михайловича Івасюка.
"Ти у мене єдина, тільки ти, повір…", - запевняють учасники гуртка естрадного співу "Пошук зірок" Луцького вищого професійного училища (художній керівник: Некритюк Юрій Петрович). І ми їм віримо, принаймні сьогодні - у День святого Валентина! Слухаймо, любімо, пропагуймо все наше рідне, українське! Дякуємо ЗСУ за захист від окупантів!