Шістдесятники: бунтарі чи діти соцреалізму? | Чирков, Стасіневич | Запах Слова
HTML-код
- Опубликовано: 16 июн 2024
- Шістдесятники - хто вони насправді? І що їх об’єднує? У цьому випуску подкасту «Запах Слова» ведучі Євгеній Стасіневич та Сергій Чирков аналізують, без чого не існувало б шістдесятників, чому не всі шістдесятники - дисиденти та чим був особливий Клуб творчої молоді. А також говорять про соцреалізм, міфологізацію, зраду, патріотизм та невідомі імена.
Поділіться в коментарях, творчість кого з шістдесятників вам найближча. Підтримайте нас своїми підписками та лайками - це важливо для просування каналу. І долучайтеся до нашої спільноти Buy me a coffee (buymeacoffee.com/zapahslova) - там є ексклюзивні випуски подкасту та книжковий клуб.
Друзі! Запрошуємо вас долучитися до Річної програми письменницької майстерності від наших друзів Litosvita: litosvita.com/one-year-program/
Список літератури:
Микола Вінграновський
Василь Стус
Ліна Костенко
Іван Драч
Дмитро Павличко
Василь Симоненко
Ігор Калинець
Іван Дзюба
Іван Світличний
Євген Сверстюк
Ірина Жиленко
Леонід Кисельов
Валерій Шевчук
Григір Тютюнник
Роман Іваничук
Микола Лукаш
00:00 інтро
06:02 без чого не було б шістдесятників: історичні передумови
13:37 політична відлига і Клуб творчої молоді
17:59 міфологізація шістдесятників і політика
21:55 чим особлива поезія шістдесятників: Симоненко, Костенко, Вінграновський, Дзюба
27:20 людський вимір шістдесятництва: близькі люди, арешти та суди
32:31 чому шістдесятництво не можна назвати бунтом
38:35 основні компоненти поезії та прози шістдесятників: Ліна Костенко
44:21 «гладіаторів з них є певний відсоток, типу Стуса»
48:20 рубрика «Запах протесту»
53:23 маловідомі шістдесятники: Леонід Кисельов
Долучайтеся до нашої спільноти Buy me a coffee (buymeacoffee.com/zapahslova) - там є ексклюзивні випуски подкасту та книжковий клуб
Щиро вважаю цей подкаст одним з найкращих на українському ютубі! Вдячна за цікавезний контент! З нетерпінням чекаю нових епізодів та завжди рекомендую своїм друзям до перегляду! 🫶🏻
А кажуть, що у мене нема друзів… шах і мат, хейтери: ось два мої найкращі 😂 Насправді, рада, що ви існуєте)
+++
Ви просто мега-круті, розумні і харизматичні українці я жити не можу від ваших підкастів і головне - без матів, я не проти...але у вас прям потік мислительства і адекватность! Щира повага 🫶🫶🫶
"Якась кількість з регіонів..." - якесь мегаполісне мислення та й явно без врахування контексту 1960-х, коли і населення і Києва, і міст було загалом меншим, ніж сьогодні, пів-України не вкладалося у три мегаполіси, як сьогодні. "І навіть із сіл..." - так знову таки, тоді ще великий відсоток українців жив у селі, та й загалом більше половини, а то й дві третини діячів - партійних, культурних, наукових була родом із села, це була швидше норма, ніж виняток. Дивитися зверхньо з позицій киянина 21 століття на тогочасну Україну, думаю, неправильно. Та згадайте навіть наших президентів - перші три із сіл, один із "робочого посьолка", п'ятий із невеликого містечка родом і тільки шостий "уроженєц бальшова горада".
Повага творцям цього прекрасного каналу! Дуже корисний і потрібний контент, особливо сьогодні. Щиро дякую вам ❤
Випуск переглянула із задоволенням. Як на мене, тема 60-ків розкривається в маскультурі недостатньо якісно та й просто недостатньо, тому щиро дякую за працю. Критично дивитися на постаті минулого не менш важливо, щоб уникнути ідеалізації та певної канонізації (в найгірших сенсах) та для побудови реалістичних уявлень про досвід тогочасних митців. Особливо таке травматичне минуле і про яке не надто хочеться згадувати, а якщо і згадувати, то уникаючи більшості негативних моментів. Тому такий контент нам потрібен. Чудовий фундамент для більш широких розмов та дискусій на цю тематику. Дякую.
Дивіться, я не знаю яка у вас мета робити цей подкаст. Я собі якось думала що це для просвіти і популяризації читання, може помиляюсь.
Ви розумінні люди, які багато чого розуміють. Я середньостатистична людина, яка знає не так багато і не так глибоко і у якої складні стосунки з укр.літ, і як і багато хто я для себе зараз перевідкриваю все. В школі все подається досить однозначно, ті погані, ті хороші, ті борці проти системи. Звичайно коли я зараз читаю про авторів то розумію що там все дуже складно і неоднозначно, і я часто не знаю що собі думати про тих чи інших письменників і як до чого ставитись. Цей випуск мені не допоміг а скоріше навпаки, все стало ще більш заплутаніше.
Я розумію, що поьрібне критичне мислення і ставлення, і не бронзовіння, але в час коли хочеться на щось спертись, знайти щось, що буде підтримувати моральних дух спротиву і боротьби, ви трохи вибиваєте цю опору з під ніг...
Не кажу що ви мали навалити що всі борці і молодці, але крім того що ви всім порозбивали бронзу можна було би і сказати а який вклад тої чи іншої людини в нашу культуру і нашу спадщину.
Така співзвучна мені й аргументована деіконізація Костенко.😊 Дякую!
Обожнюю ваш найкращий літературний подкаст!
Дякуємо вам 🧡
Дякую, що так цікаво розповіли)
Зрозуміла, що мене завжди напружувало в поезіях Ліни Костенко
Як на мене - правильно акценти розставлені. І це справді цінно. Дякую за випуск
Весь день чекав випуск
Дякую, як завжди цікаво і натхненно!
Дякую, дуже важливо було проговорити всі ці неоднозначності і тонкощі
Люблю ваш підкаст. Але про 60-ів ніби якийсь вступ сказали. Не те що мало. А поверхнево( хотілося б більше особистого про цей час. Окремо трішки про декого, рядки віршів... Треба ще про них)
Коли порівняти Костенко і Шкурупія до прикладу, її соцреалізм стає в повен зріст.
Зробіть, будь ласка, випуск про Соломію Павличко та її дискурс модернізму🌷🤗
Нормального діалого вистачило на 15 хвилин. Далі знов почали
паралельно кожен за своє триндіти.
Було б цікаво послухати про письменників в еміграції
Гарні речі🤍 порадьте, що гарного почитати у шістдесятників 😊
Чекав чекав і дочекався
Дякую що згадали Леоніда Кисельова
Дуже цікава думка про шістдесятників, прямо вдалося зрозуміти більше контекст у просторі митців
Про Василя Симоненка зараз є гарна театральна вистава "Край неба". В Малій опері можна побачити.
Якби українці не розвалили ГУЛАГ, не було б 20-го з'їзду. Мені 60-ки таки родом з поколінь репресованих, як Забужко розповідала
А ще Забужко недавно в публічному виступі заявила, що хто називає появу шестидисятників наслідком того з'їзду - повторює кґбешні наративи. Тому я поржав, коли Стасіневич прямо так їх і назвав😂
Хоча він дуже свідомо в контри з Забужко заходить, то може і навмисно з цієї тези почав. Але зашквар все одно, звісно
Цікавий подкаст,все топ, але ви можете нарешті навчитись не перебивати один одного.
Це виглядає так, ніби ви не поважаєте один одного чи хизуєтесь своїм неосяжним інтелектом один перед одним
Кожного разу радість від випусків. Дякую вам, продовжуйте ❤
Оооо! Цікаво цікаво))
Додайте, будь ласка, перед основним обговоренням огляд останніх українських літновин, пліток, дискусій, публікації книг
До речі слухав пана Євгенія на стрімі ково про малі групи в українській літературі. Дуже сподобалось
Шкода, що в роки мого навчання на філфаці не було такого контенту 🥰 люблю вас слухати
А в мене чесно кажучи цей випуск залишив досить гиденький післясмак. Можливо також через попередні коментарі про МУР. Складається враження що трохи схопили зірку. Хоча люблю цей подкаст і дивлюсь усі випуски. Як на мене конструктив і власне про літературу тільки з 50-ї хвилини. До цього поринули більше не в літературну, а якусь історичну площину і давали саме оціночні судження ролі шістдесятників. "Вистачило лише до штовхати до 90х". Нічого собі ЛИШЕ??? І пропорція скільки про це говорилося - складає саме те враження, про яке в кінці похапцем виправдовувалися, що його хотіли б уникнути. При всій повазі не вам і не нам їх судити. Мовчання для багатьох поетів - це найгірше покарання, Симоненко - це red flag серйозно??? Ще якби наприклад, Сенцов, який сам відсидів у застінках і зараз в окопі про це говорив, я би можливо і зрозуміла. Можливо ви і праві, але зараз війна і мегакритичний момент на фронті і як на мене не на часі зараз розвінчувати наші міфи. І ви як публічні люди повинні це відчувати, ви ж - лідери думок, а не на кухні в себе балакаєте. Зараз нам потрібна віра і надія. Мені би хотілося власне більше чути літературний аналіз, які основні, вікоповні твори, що почитати, ось те про що говорилося в кінці - кого ми не знаємо.
Як на мене, розвінчуванням не відбулось, навпаки, олюднили
Про Симоненка вже не вперше дивує спроба якось підважити його талановитість, важливість і впливовість. Щоправда це ніяк не впливає на популярність, от і добре
А де про МУР щось говорили? Цікаво
@@user-if5rv5ct2f На випуску, що знімався на фесті на ВДНГ
@@user-if5rv5ct2f переважно у фейсбуці)
Це було моцно!
Неймовірно цікаве відео.
Багато дізналась для себе нового.
Дякую😊
Дякую за випуск! Цікаво) Але мені не вистачило пояснення та висвітлення шістдесятників українських та суто радянсько-російських. Колись давно на філфаку нам подавали цю тему крізь призму інших шістдесятників (Левітанський, Самойлов і т.д.).
Панове, чи плануєте записувати "семидесятників" (наприклад, "Сад п'яних вишень" Ярослава Павлюка)?
Пахне мокрою бруківкою після дощу і цвітом абрикос.
Дуже дякую за подкаст! Слухала і сподівалась, що знайду поета, якого давно шукаю, але ніт. Може, хтось з коментаторів допоможе - поет-футурист, українець, подвійне прізвище. Не впевнена, що шістедесятник, але за логікою, так. Колись десь в інтернеті читала його вірші, і загубила, не можу згадати прізвище, лише памʼятаю, що подвійне. Він не з тих, хто на слуху. Буду рада, якщо хтось знає і підкаже:)
на думку приходить лише Драй-Хмара. або, якщо все таки подвійне ім'я, а не прізвище - Богдан-Ігор Антонич. хоча вони не дуже відповідають вашому опису.
Дійсно цікаве питання про часові рамки і часовий простір з іншими подіями - перша книжка Стуса тільки вийшла в 1969, а в 1972 його вже арештували....
Тобто якщо шістдесятники - це до 1968, то Стус - це якесь окреме явище тоді, бо він з них набрався, але основні роки пізніше
Thanks
Дякую за випуск, було цікаво та мало. Здається, я б глянула ще три випуски про цю добу та літературну творчість в ній😊
Дякуємо вам! 🧡
Якраз прочитала Легкість буття від видавництва старого лева. На обкладинку подкаст варто було взяти картинку з оборотної сторони цієї книги: з білої хмари на ланцюгу звисає чорна гиря.
зацікавила Нью-Йоркська група українських поетів. можливо, у рамках якоїсь теми її можна розглянути?
Ну прям таке-таке
Ліночка Василівна - це не про славу, це про гідність. Чи багато наших митців у 1995 році говорили про кровопролиття в Чечні???? А вона говорила, не мовчала. Я не відчуваю пафосності чи соцзакостенілості в : " не буде рук- обнімемось крильми", бо людське - просте і глибоке. Чіткість і прозорість її рядків дають сьогодні відчуття тверді під ногами. А учням раджу все сприймати критично, навіть Ліночку Василівну. Я порекомендувала своїм випускникам (ось тільки вчора ) прислухатися до Євгена Стасіневича і Богдани Романцової, але критично 😂 Панове, ви круті!
Так, до критиків особливо критично треба підходити:)
Ну і коли чекати тепер біографічні фільми та серіали про шестидесятників?
Пізнаю синеньку книжечку.
Подкасти стають все кращими.Цікаво вас слухати, несете просвіту в кола малоосвічених і малочитаючих українців, таких як я, яка навряд чи коли небудь буде читати поезію шістдесятників
А як Оксана Стефанівна протягнула Ліну Костенко в музеї покинутих секретів, то це взагалі айяй, яке там дисидентство
Оце приклад, як через одну фразу можна бути викресленим з історії, Сергій Чирков, - "легко як Кобейн, записав один альбом..." )))
взагалі похуй
Забужко утоплює за те що шітседесятники не стались завдяки якомусь там з їзду, а що партійне керівництво мусило якось реагувати на розквіт цих творчих пошуків і тому формується відлига, тобто не зїзд -> шістдесятники, а творча сила -> намагання її якось контролювати -> публічне засудження сталінізму -> шістдесятники і відлига
Вперше трохи розчарована випуском. Стільки негативу до шістдесятників.. я згодна щодо розбронзовілості, але так подати Симоненка та ні слова не сказати, як вони з Тельнюком та Горською відкрили жахи, хо творили нквдісти в Биківні. Це тихий протест? Ні слрва про Забоштанського, Лубківського тощо.. дуже пласко та з негативом.
Про Ліну стільки негативу..
Чирков хоч в кінці підплюснув.
Не знаю чим то обумовлено, але якось не тойво, даруйте, але такий наразі фітбек.
Цікаво, здавалось, що Кисєльва професійні критики вважають запростим і занаївним.)
Білш доречно казати не радянський - советский, і не ссср виграли ww2 - а ця країна була серед переможців.
Сартр на трибуналі Рассела за гроші совєцького союзу поховав свою репутацію, як на мене.
Цікаво, що Симоненка дуже активно купують зараз) Я думаю винен тікток
А я думаю, винен Симоненко
Пане Євгене, помилка!
"Хай мовчать Америки й Росії..." ,-казав Симоненко,тоді вірш набуває іншого змісту,а не "Америки-Європи".
Пане Євгене, бумласочка, намагайтесь менше перебивати. Добре, що ви на льоту вловлюєте про що Сергій веде мову, але давайте можливість і доформулювати
Пахне філософічністю)))))))))))
У Курта Кобейна 4 прижиттєвих альбоми 🙄
А чому те, що частина шістдесятників пішли в політику - вони втратили свій соціальний капітал?
Варто казати не "шістдесятники" , а "шейсятники". Ви що не з Рівного :) ?!
коментар з семи слів для просування каналу про те що дмитро павличко пристосуванець який так далі життя в совку нічого уявити і не зміг (в творчості так само)
до драча теж вопросікі імєются
Вони ж і казали, це всі ці люди під величезним впливом (і частина) соцреалізму, бо альтернатив не було. Але донька його топ) також його пісня про два кольори хоч і радянська, проте дала багато наснаги. Та й у час відновлення Незалежності він нормально допоміг. У кожного своя роль і засуджувати когось не варто
А от сьогодні продовжувати оцінювати за соцревлістичними мірками (зрозуміло народу) сучасну культуру - то вже виправдань не має, бо суто звичка. Як плювати на підлогу
Я би хотіла, щоб Стус відмовився від боротьби. Та зараз був би живий. Або ми б зараз мали набагато більше його творів. Застав би незалежність. Мертві не перемагають у війнах. Лише живі.
Все ж, мені здається, що Стус без боротьби був би зовсім інакшим, адже пережитий людиною досвід нерозривно пов'язана з тим, що вона продукує. Мертві віддають життя за перемогу у війнах, вони стають живими містками між нами та майбутнім. Тому і помирають першими часто найкращі, найсміливіші та найсильніші духом із нас.
@@kateryneyevdochenko1785 людина - ціль всього і ніколи не засіб. Ми вимушені жертвувати життям, щоб запобігти ще більшим смертям. Але глорифікувати жертви? Ні. Війни виграють живі, а не мертві. Він потрібен нам зараз тут, живий. Його підтримка, його слова, його голос. А його нема.
@@user-vr7rq5zv1i я не можу з вами погодитися. Він стільки ж свої слова, скільки його дії. Стус якого ви малюєте в своїй голові, це вже не людина.
@@kateryneyevdochenko1785Стус для вас це персонаж книги, який розкривається лише з однієї сторони, і не має подальшого розвитку? А ще дуже цікаво, ви своє життя теж так знецінюєте, чи тільки чужі?
а я івану драчу