А що робити якщо намагався говорити з вчителькою і побачив абсолютно предвзяте відношення, як до себе так і до дитини. Зокрема були погрози - "не хотілось би його ламати", це її слова. Також вона постійно скаржилась що він ображає одного хлопчика, спеціально пішов і підглядав за ними на фізкультурі - побачив що цей хлопчик провокує мого сина, фізично штовхає і тягає.. прийшов розповів вчительці, її відповідь - не може цього бути. Тобто по якійсь своїй особистій причині вчителька виробила предвзяте відношення до мого сина, а наприклад цей хлопчик - все нормально. І що робити в такій ситуації? Ну і постійні погрози-натяки - йому ще тут 11 років вчитись.
Якщо розмови із вчителем не дають результат, наступним кращім рішенням буде - розмова з директором. Але знов ж таки, краще побудувати цю розмову в конструктивному руслі, а не з позиції звинувачення (в такому випадку люди краще йдуть на контакт). Є проблема, є певні Ваші дії, є дії вчительки і є потреба в допомозі адміністрації школи. Закон про запобігання булінгу у школі в нашій країні ніхто не відміняв! Директор повинен відповісти вам на звернення, а якщо це і справді випадок булінгу - провести службове розслідування, засідання членів комісії (з Вашою участю) і надати Вам висновок цього засідання у письмовому вигляді. Розумію, звучить це все трошки лячно, але на практики - нічого страшного в цьому немає, і ніхто не має права ламати психику дитини 11 років. Ви батько, Ви бачите, що Вашій дитині не комфортно, не варто в такому випадку "зміритись" задля зберігання гарних стосунків. Єдине, що має значення - це фізичне і психологічне здоров'я дитини! Авжеж, в житті буває і так, що всі ці дії не приносять бажаного результату і дитина продовжує страждати, ситуація не змінюється. В такому разі я б замислилась про зміну школи чи колективу. І знову ж, навіть в такій ситуації немає нічого страшного, я бачила багато випадків, коли в одній школі на дитині вже ставили хрест, а в іншій - дитина ніби "розквітала" - покращувались досягання, стосунки з оточуючими. Головне, що є у Вашій дитини - це Ви і Ваша підтримка!
@@SvitlaSmygaDitam дуже дякую за відповідь! Якщо можна ще одне маленьке запитання: Наскільки це серйозне перевищення повноважень якщо вчителька секретнічає з дитиною, тобто каже - про це батькам не розповідай, це буде наш секрет?
На мою думку це не перевищення повноважень, а скоріш - неетична поведінка. До того ж, доволі безглузда та небезпечна. Безглузда, тому що, коли дитина не залякана і в неї гарні стосунки з батьками і хтось каже -"не розповідай батькам", перше, що спаде їй на думку - побігти і скоріше їм все розповісти). А небезпечна, тому що, якщо в дошкільному та молодшому шкільному віці у дитини безумовний авторитет це - батьки, то в підлітковому віці авторитети змінюються. І саме в підлітковому віці дуже важливо, щоб дитина знала, що батьки - ті самі люди, яким можна і потрібно розповідати все. Які підтримають, не будуть карати за її помилки (а помилки звісно будуть), а допоможуть знайти вихід. Нажаль, ми не можемо змінити світ, для того, щоб нашим дітям жилося комфортніше, але ми можемо побудувати з ними такі стосунки, які дозволять бути в курсі їх проблем та переживань та мати можливість допомогти, порадити, вплинути на ситуацію.
А що робити якщо намагався говорити з вчителькою і побачив абсолютно предвзяте відношення, як до себе так і до дитини. Зокрема були погрози - "не хотілось би його ламати", це її слова.
Також вона постійно скаржилась що він ображає одного хлопчика, спеціально пішов і підглядав за ними на фізкультурі - побачив що цей хлопчик провокує мого сина, фізично штовхає і тягає.. прийшов розповів вчительці, її відповідь - не може цього бути.
Тобто по якійсь своїй особистій причині вчителька виробила предвзяте відношення до мого сина, а наприклад цей хлопчик - все нормально.
І що робити в такій ситуації?
Ну і постійні погрози-натяки - йому ще тут 11 років вчитись.
Якщо розмови із вчителем не дають результат, наступним кращім рішенням буде - розмова з директором. Але знов ж таки, краще побудувати цю розмову в конструктивному руслі, а не з позиції звинувачення (в такому випадку люди краще йдуть на контакт). Є проблема, є певні Ваші дії, є дії вчительки і є потреба в допомозі адміністрації школи. Закон про запобігання булінгу у школі в нашій країні ніхто не відміняв! Директор повинен відповісти вам на звернення, а якщо це і справді випадок булінгу - провести службове розслідування, засідання членів комісії (з Вашою участю) і надати Вам висновок цього засідання у письмовому вигляді. Розумію, звучить це все трошки лячно, але на практики - нічого страшного в цьому немає, і ніхто не має права ламати психику дитини 11 років. Ви батько, Ви бачите, що Вашій дитині не комфортно, не варто в такому випадку "зміритись" задля зберігання гарних стосунків. Єдине, що має значення - це фізичне і психологічне здоров'я дитини! Авжеж, в житті буває і так, що всі ці дії не приносять бажаного результату і дитина продовжує страждати, ситуація не змінюється. В такому разі я б замислилась про зміну школи чи колективу. І знову ж, навіть в такій ситуації немає нічого страшного, я бачила багато випадків, коли в одній школі на дитині вже ставили хрест, а в іншій - дитина ніби "розквітала" - покращувались досягання, стосунки з оточуючими. Головне, що є у Вашій дитини - це Ви і Ваша підтримка!
@@SvitlaSmygaDitam дуже дякую за відповідь!
Якщо можна ще одне маленьке запитання:
Наскільки це серйозне перевищення повноважень якщо вчителька секретнічає з дитиною, тобто каже - про це батькам не розповідай, це буде наш секрет?
На мою думку це не перевищення повноважень, а скоріш - неетична поведінка. До того ж, доволі безглузда та небезпечна. Безглузда, тому що, коли дитина не залякана і в неї гарні стосунки з батьками і хтось каже -"не розповідай батькам", перше, що спаде їй на думку - побігти і скоріше їм все розповісти). А небезпечна, тому що, якщо в дошкільному та молодшому шкільному віці у дитини безумовний авторитет це - батьки, то в підлітковому віці авторитети змінюються. І саме в підлітковому віці дуже важливо, щоб дитина знала, що батьки - ті самі люди, яким можна і потрібно розповідати все. Які підтримають, не будуть карати за її помилки (а помилки звісно будуть), а допоможуть знайти вихід. Нажаль, ми не можемо змінити світ, для того, щоб нашим дітям жилося комфортніше, але ми можемо побудувати з ними такі стосунки, які дозволять бути в курсі їх проблем та переживань та мати можливість допомогти, порадити, вплинути на ситуацію.
@@SvitlaSmygaDitam дякую за відповідь. У вас дуже зріле і професійне бачення виховання дітей!
Таке буває, нажаль, досить часто! Дуже хочеться допомогти діткам почувати себе комфортно! Дякую вам за поради!
Дякую!)
Дякую за дуже важливі поради!
Дякую!)
Так, дуже хочеться, щоб дитинка виросла впевнена у собі! Дуже корисні поради! Дякую вам!
Дякую!)
В наш час, та ще й з онлайн навчанням… актуально, дякую
Дякую!)