За рахунок того, що в японців, якими я ловив кільця дуже маленькі і вони впритул до бланку, то чуйка і контроль приманки набагато кращі. Я вважаю, якщо риболов досвідчений і розуміє для чого йому це треба, якщо є гроші, то однозначно дивитись в сторону японця. Якщо ліміт грошей дозволяє купити Блек сван, а японця ні, то це буде непоганий вибір. Але якщо порівнювати напряму, то я би сказав, що Блек сван більше якійсь розтєльопаний, не такий читкий і зібраний. Таке враження що між кільцями багато простору і шнур бовтається в цих зонах, що вклейка не хард солід і вона довша. При додаванні ваги вже не такі акцентовані підриви, смазана проводка. А ось в Гамакатсу Хана все більш чутно і контрольовано навіть в вітер, набагато дає більше розуміння. Набагато цікавіше ловити з японцем, бо всі ті ж місця до яких звик грають новими барвами, дивишся на них по новому і розумієш їх краще. Якщо не шкода грошей саме на задоволення, то однозначно японець. Ще Гамакатсу Хана має злий бланк, який не просто палка з робочим кінцем. У бланка є своя душа, він строгий, чіткий, пружний на підривах по більш широкому діапазоні вагів, ніж Фаворіт, але при цьому добре в'яже рибу, гарно працює на низах і на верхах тесту. По чуйці. Якщо різниця саме по чуйці не така велика, як в ціні, то воно все одно того вартує. Ці 30-40% плюса, які включають в себе чутливість вудки та контроль приманки роблять велику різницю на риболовлі. Ще такий момент, що починаєш все це розуміти не прямо з першої риболовлі на нового японця, а тільки через різні риболовлі, коли половиш достатньо в різних умовах. Якщо з першого разу не буде вау ефекта, то він точно буде пізніше, коли зрозумієте сам інструмент.
За рахунок того, що в японців, якими я ловив кільця дуже маленькі і вони впритул до бланку, то чуйка і контроль приманки набагато кращі. Я вважаю, якщо риболов досвідчений і розуміє для чого йому це треба, якщо є гроші, то однозначно дивитись в сторону японця. Якщо ліміт грошей дозволяє купити Блек сван, а японця ні, то це буде непоганий вибір. Але якщо порівнювати напряму, то я би сказав, що Блек сван більше якійсь розтєльопаний, не такий читкий і зібраний. Таке враження що між кільцями багато простору і шнур бовтається в цих зонах, що вклейка не хард солід і вона довша. При додаванні ваги вже не такі акцентовані підриви, смазана проводка. А ось в Гамакатсу Хана все більш чутно і контрольовано навіть в вітер, набагато дає більше розуміння. Набагато цікавіше ловити з японцем, бо всі ті ж місця до яких звик грають новими барвами, дивишся на них по новому і розумієш їх краще. Якщо не шкода грошей саме на задоволення, то однозначно японець. Ще Гамакатсу Хана має злий бланк, який не просто палка з робочим кінцем. У бланка є своя душа, він строгий, чіткий, пружний на підривах по більш широкому діапазоні вагів, ніж Фаворіт, але при цьому добре в'яже рибу, гарно працює на низах і на верхах тесту. По чуйці. Якщо різниця саме по чуйці не така велика, як в ціні, то воно все одно того вартує. Ці 30-40% плюса, які включають в себе чутливість вудки та контроль приманки роблять велику різницю на риболовлі. Ще такий момент, що починаєш все це розуміти не прямо з першої риболовлі на нового японця, а тільки через різні риболовлі, коли половиш достатньо в різних умовах. Якщо з першого разу не буде вау ефекта, то він точно буде пізніше, коли зрозумієте сам інструмент.
@@SpinningScience дякую за мега розгорнуту відповідь. Вона мені дуже допомогла, надіюсь і іншим людям поможе, хто прочитає ваш коментар. Ще раз дякую за ваш час і роботу, яку ви робите
За рахунок того, що в японців, якими я ловив кільця дуже маленькі і вони впритул до бланку, то чуйка і контроль приманки набагато кращі. Я вважаю, якщо риболов досвідчений і розуміє для чого йому це треба, якщо є гроші, то однозначно дивитись в сторону японця. Якщо ліміт грошей дозволяє купити Блек сван, а японця ні, то це буде непоганий вибір. Але якщо порівнювати напряму, то я би сказав, що Блек сван більше якійсь розтєльопаний, не такий читкий і зібраний. Таке враження що між кільцями багато простору і шнур бовтається в цих зонах, що вклейка не хард солід і вона довша. При додаванні ваги вже не такі акцентовані підриви, смазана проводка. А ось в Гамакатсу Хана все більш чутно і контрольовано навіть в вітер, набагато дає більше розуміння. Набагато цікавіше ловити з японцем, бо всі ті ж місця до яких звик грають новими барвами, дивишся на них по новому і розумієш їх краще. Якщо не шкода грошей саме на задоволення, то однозначно японець. Ще Гамакатсу Хана має злий бланк, який не просто палка з робочим кінцем. У бланка є своя душа, він строгий, чіткий, пружний на підривах по більш широкому діапазоні вагів, ніж Фаворіт, але при цьому добре в'яже рибу, гарно працює на низах і на верхах тесту. По чуйці. Якщо різниця саме по чуйці не така велика, як в ціні, то воно все одно того вартує. Ці 30-40% плюса, які включають в себе чутливість вудки та контроль приманки роблять велику різницю на риболовлі. Ще такий момент, що починаєш все це розуміти не прямо з першої риболовлі на нового японця, а тільки через різні риболовлі, коли половиш достатньо в різних умовах. Якщо з першого разу не буде вау ефекта, то він точно буде пізніше, коли зрозумієте сам інструмент.
Дуже цікава паличка, але японці топ!
Що по чуйці в порівнянні з японськими топами? Дякую 😊
За рахунок того, що в японців, якими я ловив кільця дуже маленькі і вони впритул до бланку, то чуйка і контроль приманки набагато кращі. Я вважаю, якщо риболов досвідчений і розуміє для чого йому це треба, якщо є гроші, то однозначно дивитись в сторону японця. Якщо ліміт грошей дозволяє купити Блек сван, а японця ні, то це буде непоганий вибір. Але якщо порівнювати напряму, то я би сказав, що Блек сван більше якійсь розтєльопаний, не такий читкий і зібраний. Таке враження що між кільцями багато простору і шнур бовтається в цих зонах, що вклейка не хард солід і вона довша. При додаванні ваги вже не такі акцентовані підриви, смазана проводка. А ось в Гамакатсу Хана все більш чутно і контрольовано навіть в вітер, набагато дає більше розуміння. Набагато цікавіше ловити з японцем, бо всі ті ж місця до яких звик грають новими барвами, дивишся на них по новому і розумієш їх краще. Якщо не шкода грошей саме на задоволення, то однозначно японець. Ще Гамакатсу Хана має злий бланк, який не просто палка з робочим кінцем. У бланка є своя душа, він строгий, чіткий, пружний на підривах по більш широкому діапазоні вагів, ніж Фаворіт, але при цьому добре в'яже рибу, гарно працює на низах і на верхах тесту. По чуйці. Якщо різниця саме по чуйці не така велика, як в ціні, то воно все одно того вартує. Ці 30-40% плюса, які включають в себе чутливість вудки та контроль приманки роблять велику різницю на риболовлі. Ще такий момент, що починаєш все це розуміти не прямо з першої риболовлі на нового японця, а тільки через різні риболовлі, коли половиш достатньо в різних умовах. Якщо з першого разу не буде вау ефекта, то він точно буде пізніше, коли зрозумієте сам інструмент.
@@SpinningScience дякую за мега розгорнуту відповідь. Вона мені дуже допомогла, надіюсь і іншим людям поможе, хто прочитає ваш коментар. Ще раз дякую за ваш час і роботу, яку ви робите
Файна рибалка вийшла! Ці гачки від фанатика дійсно не дуже, проте тішить різноманіття та дешевизна фурнітури цього бренду (особливо тягарці)
Як для державного виробника норм вудилище, але до японців нам ще рости й рости.
Вони ж не державний виробник, а вітчизняний. Були б державним, то точно б не можна було брати в руки їх продукцію :)