5:07 Якщо валентність ферума 3, то він може мати лише три звязки. Ви написали, що хлор також 3-валентний, і також хлору в формулі 3 штуки. Тобто сумарно вийде 9 звязків з боку хлорів. Як же ферум може скільки приєднати?
Дякую за перегляд! У формулі FeCl3 утворюються три зв’язки між одним атомом феруму і трьома атомами хлору. Тому ферум тривалентний і кожен атом хлору одновалентний. А взагалі хлор має різні валентності, в залежності з атомами яких хімічних елементів утворює сполуки: І, ІІІ, V, VII.
Дякую за перегляд! У формулі, що складається з двох елементів, легко визначити валентність елемента, що стоїть на другому місці: треба від 8 відняти номер групи, у якій стоїть елемент. Наприклад, валентність елемента О = 8 - 6 = 2. Якщо у формулі є елемент з постійним значенням валентності, то ставимо над ним цю валентність. Наприклад, натрій - елемент групи І, має сталу валентність І. Магній стоїть у ІІ групі, його валентність стала і = 2.
Ще підкажіть будь ласка, у варіанті де розглядались приклади з нітрогеном, чому вийшла найбільша валентність 5, якщо нітроген має сталу валентність? В мене вийшло так само, але просто цікаво. Це тому що у прикладі 2 елементи мають сталу валентність і визначаємо по тій що знаходиться наступна, друга?
Нітроген не має сталої валентності. Його максимальна валентність дорівнює номеру групи, тобто 5. У різних бінарних сполуках з нітрогеном будемо визначати його валентність за сусіднім елементом.
А як визначити валентність елементів, якщо у сполуці тільки елементи зі зміною валентністю? (В книжці валентність одного з них не написана) допоможіть будь ласка.
@@OneStep7343 Можна визначити за другим елементом: валентність F i N визначається як 8 - номер групи, у якій вони знаходяться. наприклад, валентність F = 8-7 = 1. Далі знаходимо сумарну валентність F: множимо валентність І на індекс коло F (1х2=2). Така сама сумарна валентність і Cu. А тоді цю сумарну валентність 2 ділимо на індекс біля Cu і отримуємо валентність Cu 1.
Другу формулу ви неправильно записали, має бути Са3N2. Так само валентність N = 8-5 = 3. Далі 3Х2 = 6 - сумарна валентність N. 9 ділимо на індекс біля Са: 9:3 = 2. Отже, Са має валентність ІІ. Це і так ясно, бо він у ІІ групі і має сталу валекнтність.
Велике Вам дякую, дуже зрозуміло та цікаво!!!🥰
Дякую! Бажаю успіхів!
Яка Ви молодець! І біологію викладаєте, і хімію!!!!!!!😍
Я бачила багато уроків але цей я зрозуміла с першого разу!Вподобайка
Щиро дякую! Дуже приємно!
5:07 Якщо валентність ферума 3, то він може мати лише три звязки. Ви написали, що хлор також 3-валентний, і також хлору в формулі 3 штуки. Тобто сумарно вийде 9 звязків з боку хлорів. Як же ферум може скільки приєднати?
Дякую за перегляд! У формулі FeCl3 утворюються три зв’язки між одним атомом феруму і трьома атомами хлору. Тому ферум тривалентний і кожен атом хлору одновалентний. А взагалі хлор має різні валентності, в залежності з атомами яких хімічних елементів утворює сполуки: І, ІІІ, V, VII.
5.10 , Підскажіть, будь ласка як зрозуміти що в якомусь випадку треба вираховувати Натрій, а десь Оксиген?😃
Дякую за перегляд! У формулі, що складається з двох елементів, легко визначити валентність елемента, що стоїть на другому місці: треба від 8 відняти номер групи, у якій стоїть елемент. Наприклад, валентність елемента О = 8 - 6 = 2. Якщо у формулі є елемент з постійним значенням валентності, то ставимо над ним цю валентність. Наприклад, натрій - елемент групи І, має сталу валентність І. Магній стоїть у ІІ групі, його валентність стала і = 2.
Спасибо 💓
Дякую за перегляд!
Ще підкажіть будь ласка, у варіанті де розглядались приклади з нітрогеном, чому вийшла найбільша валентність 5, якщо нітроген має сталу валентність? В мене вийшло так само, але просто цікаво. Це тому що у прикладі 2 елементи мають сталу валентність і визначаємо по тій що знаходиться наступна, друга?
Нітроген не має сталої валентності. Його максимальна валентність дорівнює номеру групи, тобто 5. У різних бінарних сполуках з нітрогеном будемо визначати його валентність за сусіднім елементом.
Дякую, за цією схемою дуже легко рахувати валентність!
Дякую за перегляд! Приємно, що зрозуміло!
Це й правда цікаво
Дякую! Мені дуже приємно!
А як визначити валентність елементів, якщо у сполуці тільки елементи зі зміною валентністю? (В книжці валентність одного з них не написана) допоможіть будь ласка.
Напишіть приклад сполуки
@@TEtiAnaCHychkovska Наприклад: CuF2, Ca3N3.
@@OneStep7343 Можна визначити за другим елементом: валентність F i N визначається як 8 - номер групи, у якій вони знаходяться. наприклад, валентність F = 8-7 = 1. Далі знаходимо сумарну валентність F: множимо валентність І на індекс коло F (1х2=2). Така сама сумарна валентність і Cu. А тоді цю сумарну валентність 2 ділимо на індекс біля Cu і отримуємо валентність Cu 1.
Другу формулу ви неправильно записали, має бути Са3N2. Так само валентність N = 8-5 = 3. Далі 3Х2 = 6 - сумарна валентність N. 9 ділимо на індекс біля Са: 9:3 = 2. Отже, Са має валентність ІІ. Це і так ясно, бо він у ІІ групі і має сталу валекнтність.
@@TEtiAnaCHychkovska Велике дякую! Все зрозуміло :)
Яка буде сполука сульфуру з нітрогегом ? Тобто валентності
Дякую за запитання! Буває по-різному: S4N4, N2S5, N2S6, N2S2. В умові має бути про це сказано.