«Обереги пам'яті». Метатеорія професора Тищенка. Частина 1 (канал «Культура», 2012)

Поделиться
HTML-код
  • Опубликовано: 29 сен 2024
  • Перша частина відеофільму. Загальна кількість епізодів: 4.
    Професор Костянтин Миколайович Тищенко (30.07.1941 - 23.07.2023) розповідає про свій науковий шлях та результати творчих та організаційних зусиль.
    Розкрито сутність метатеорії як узагальнення наявних знань, розказано про наукові праці дослідника та історію музею, простежені етномовні контакти українців та численні паралелі між українською мовою та мовами інших народів.
    Численні історичні та культурознавчі екскурси та коментарі роблять цю науково-популярну передачу надзвичайно захопливою.
    Файли з усіма частинами фільму отримано від доктора філологічних наук Пилипа Селігея, автора книг «Мовна свідомість. Структура, типологія, виховання» (2012), «Світло і тіні наукового стилю» (2016, 2018), та «Українська мова у 2222 році. Вступ до лінгвофутурології» (готується до друку). Частини фільму були відділені одна від одної у відеоредакторі.
    Для ознайомлення зі станом українського медіапростору під час виходу фільму в етер телебачення з ласкавої пропозиції П. Селігея рекомендую міні-рецензію Ігоря Лосєва на серію «Обереги пам'яті»:
    day.kyiv.ua/ar...
    (Чи настільки сильно з тих часів змінився наш медіапростір?)
    Ви можете ознайомитися із результатами багаторічних досліджень К.М. Тищенка, придбавши одну з підсумкових книг останніх років:
    • Тищенко К.М. Долітописна мовна історія українців. - К.: Посвіт, 2016. - 752 с.
    • Тищенко К.М. Іншомовна історія українців: 2300 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах. - Київ ; Броди : Просвіта, 2018. - 815 с.
    • Тищенко К.М. 42 епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах. - К.: Просвіта, 2020. - 912 с.
    (детальний опис кожної з них наявний у Вікіпедії)
    З питань придбання книг видавництва «Просвіта» (Броди) звертайтеся за електронною адресою: chobit81@ukr.net
    Також відкритому доступі є значна частина статей науковця.
    Ті з них, що, на мою думку, є найцікавішими для пересічного глядача, буде наведено у закріпленому коментарі.
    Часовкази:
    0:01 Заставка циклу "Обереги пам'яті"
    0:10 Метатеорія як орієнтаційний простір для теорій
    2:15 Заставка передачі
    2:29 К. Тищенко про вибір фаху мовознавця
    3:24 Навчання. Служба в армії. Початок роботи асистентом кафедри
    4:37 Про експедицію за матеріалами для Середземноморського лінгвістичного атласу
    6:48 Чорноморські прибережні говірки - частина Середземноморських
    7:52 Про професора Андрія Олександровича Білецького
    8:33 Про перші лекції К. Тищенка з загального мовознавства
    9:15 Порядок наукового пошуку: пошук й обґрунтування
    9:51 Про свої книги. Перший системний (з внутрішніми пересиланнями) підручник
    10:55 П'ять сходинок у вивченні курсу
    12:58 Про формування Лінґвістичного навчального музею
    15:15 Визнання Лінґвістичного навчального музею
    16:00 Експозиція першої зали Музею
    17:35 "Друзі" українства. Ґенуезька морська лексика українців та давніші сліди етномовних контактів їхніх предків
    20:31 Найдавніші іншомовні запозичення - фінські
    21:41 Балканські, кавказькі, грецькі й іранські запозичення
    23:38 Прямі запозичення з мови Авести в українців, білорусів та поляків
    24:40 Кельтські запозичення
    26:45 Ґерманські й романські запозичення. Слід римлян в археології України
    29:12 Російські мовні впливи. Глобалізація
    29:49 Розмаїття впливів. "Де ж наше, українське?" та механізм взаємодії спільнот ("сусідів")
    31:01 Мовне збагачення від контактів. Передерії - найдавніший пласт прізвищ
    32:27 Титри
    Профіль дослідника на сайті Google Scholar (доступ до завантаження статтей):
    scholar.google...
    Сторінка з деякими працями автора на сайті електронної бібліотеки Чтиво:
    chtyvo.org.ua/...
    (окрім статей тут є монографія про метатеорію, підручник та книга 2018-го року)
    #КНУ #мова #Тищенко #мовознавство #українська #українськамова #діалект #діалекти #антропологія #етнографія #традиції #етно #етнос #народ #фольклор #греція #скандинавія #персія #іран #франко #мовнаполітика #культура #музей #море
    Режисер: Богдан Гнатюк (невдовзі після виходу фільму звільнений "за
    профнепридатність")
    Автор музичних творів, що звучать у фільмі: Ігор Поляруш
    (не вдалося знайти аудіозаписи окремо від фільмів, якщо існують досяжні з інтернету колекції доробку композитора, дайте знати у коментарях, будь ласка)
    ДТРК "Культура", 2012

Комментарии • 31

  • @Oleksa-Derevianchenko
    @Oleksa-Derevianchenko  11 месяцев назад +3

    Часовкази:
    0:01 Заставка циклу "Обереги пам'яті"
    0:10 Метатеорія як орієнтаційний простір для теорій
    2:15 Заставка передачі
    2:29 К. Тищенко про вибір фаху мовознавця
    3:24 Навчання. Служба в армії. Початок роботи асистентом кафедри
    4:37 Про експедицію за матеріалами для Середземноморського лінгвістичного атласу
    6:48 Чорноморські прибережні говірки - частина Середземноморських
    7:52 Про професора Андрія Олександровича Білецького
    8:33 Про перші лекції К. Тищенка з загального мовознавства
    9:15 Порядок наукового пошуку: пошук й обґрунтування
    9:51 Про свої книги. Перший системний (з внутрішніми пересиланнями) підручник
    10:55 П'ять сходинок у вивченні курсу
    12:58 Про формування Лінґвістичного навчального музею
    15:15 Визнання Лінґвістичного навчального музею
    16:00 Експозиція першої зали Музею
    17:35 "Друзі" українства. Ґенуезька морська лексика українців та давніші сліди етномовних контактів їхніх предків
    20:31 Найдавніші іншомовні запозичення - фінські
    21:41 Балканські, кавказькі, грецькі й іранські запозичення
    23:38 Прямі запозичення з мови Авести в українців, білорусів та поляків
    24:40 Кельтські запозичення
    26:45 Ґерманські й романські запозичення. Слід римлян в археології України
    29:12 Російські мовні впливи. Глобалізація
    29:49 Розмаїття впливів. "Де ж наше, українське?" та механізм взаємодії спільнот ("сусідів")
    31:01 Мовне збагачення від контактів. Передерії - найдавніший пласт прізвищ
    32:27 Титри

  • @olenaanopka3065
    @olenaanopka3065 16 дней назад +2

    Дуже цікаво!Яка надзвичйна особистисть!Дякую!Слава Україні!

  • @same-tak
    @same-tak 28 дней назад +4

    Неймовірно цікаво і неймовірно багато, тобто не по кількості, а по багатству доказів і фактів!

  • @mykkov5898
    @mykkov5898 11 месяцев назад +15

    Професор Тищенко - яскравий приклад справжнього вченого та інтелектуала!
    Такі як він - це гордість української нації!
    Коли його слухаєш - виникає майже фізичне відчуття, як розширюються твої горизонти!
    Світла пам'ять йому!

  • @АллаКужельная
    @АллаКужельная 9 месяцев назад +3

    Дуже цікаво. Дякую ❤

  • @user-serhiizhuravel
    @user-serhiizhuravel 9 месяцев назад +9

    Ого! Дух захоплює!

  • @ИгорьЛябах
    @ИгорьЛябах 29 дней назад +6

    Неймовірна людина. Дякую.

  • @олекстриян
    @олекстриян 6 месяцев назад +10

    Дякую автору каналу за можливість бачити і чути такого феноменального вченого мовознавця, як К. Тищенко.
    Лише кілька місяців тому почув про нього. На жаль вже покійного..

    • @Oleksa-Derevianchenko
      @Oleksa-Derevianchenko  28 дней назад

      @@олекстриян Визнання приходить з часом. Гіпотези витримують перевірку або спростовуються, позитивні якості та гідні вчинки стають очевидними.
      На щастя, не Костянтином Тищенком єдиним живе українське мовознавство: є чимало прецікавих фахівців, що прикладають свої зусилля як у дослідницькій (наприклад, Пилип Селігей та його книга про майбутнє української мови), так і викладацькій та й полемічно-просвітницькій (наприклад, Павло Гриценко у численних інтерв'ю, або Skjold Skeffson та його канал) площинах.

    • @Oleksa-Derevianchenko
      @Oleksa-Derevianchenko  28 дней назад +1

      @@олекстриян Що ж до спочилого Костянтина Миколайовича, то його можна і варто ще й _читати_
      Його здобутки - переважно у статтях та книгах.
      Деякі статті написані в цілком досяжний для середнього непідготовленого глядача спосіб. Наприклад, це "Всеслов'янськість мови українців" та "Гени, мова, Україна" в Українському Тижні та "Прадавність української мови, віддзеркалена в мовах сусідів" (2 частини) у журналі Мовознавство.
      Більшість же його публікацій можуть потребувати певної адаптації до специфічного стилю та періодичного звернення до довідкових матеріалів.
      Проте, гадаю, результат вартий зусиль. Самі вже підсумкові книги , "42 епохи українських мовних контактів" (2020) або досяжна на сайті Чтиво "Іншомовна історія українців" (2018) є неймовірним задоволенням для розуму та серця.

  • @nataliyasevruk6962
    @nataliyasevruk6962 28 дней назад +3

    Дякую велично.

  • @ОксанаСунгурова-ч8х
    @ОксанаСунгурова-ч8х Месяц назад +6

    За 33 роки Незалежності Україна не мала ще української влади. Суцільне псевдо -. Згадаймо тільки антиукраїнську діяльність Міністерств освіти чи культури.

    • @ievgenchesnokov1070
      @ievgenchesnokov1070 29 дней назад +1

      Бувший міністр освіти та науки України - за часів Януковича - Д. Табачник наразі працює радником окупаційної адміністрації РФ на окупованих територіях України. Той же Табачник причетний до підписання (разом з Кучмою) Будапештського меморандуму - абсолютно нікчемного папірця, який Україна отримала замість ядерної зброї.😐

  • @nicktk7496
    @nicktk7496 25 дней назад +2

    Дякую автору!!!

  • @same-tak
    @same-tak 28 дней назад +2

    А ще!
    Як же мед і страва та друзі і закон? Де корені??? В мене ще більше запитань виникло, аніж відповідей!

  • @НінаСлавна
    @НінаСлавна 11 месяцев назад +6

    Дуже дякую.
    Цікаво, пізнавально.
    До творців цих відео. Попрацюйте над обкладинкою цього матеріалу: музика , слайди, звук, та викладайте на всих інтернет платформах.
    Дякую

    • @Oleksa-Derevianchenko
      @Oleksa-Derevianchenko  11 месяцев назад

      Радий, що Вам було цікаво. Запрошую до перегляду плейлисту з усіма наявними відео за участі Костянтина Миколайовича. Там, серед іншого, є його цикл лекцій у бібліотеці Дрогобицького університету, проведений навесні 2023-го року, незадовго до смерті.
      Стосовно викладання відео на інших платформах: хочу зробити нову партію коротких відео з цікавими фрагментами. Однак додаткове редагування якості відео, на мою думку, зайве, бо це телевізійна передача, і вона має належну якість.
      А от обкладинка для 4-х частин відео тут, на RUclips, зайвою, напевно, не буде.

  • @Козак-в3ь
    @Козак-в3ь 14 дней назад +1

    Дякую, шановний професоре!

  • @olexanderrozhko4462
    @olexanderrozhko4462 16 дней назад +1

    Дякую!
    Дуже пізнавально та зважено.

  • @tatianasocol7656
    @tatianasocol7656 7 месяцев назад +3

    Вподобайка і щира подяка вам за працю!

  • @OlgaTverdokhlib-dh3mk
    @OlgaTverdokhlib-dh3mk 13 дней назад +1

    Я пам'ятаю як в дитинстві ми гралися у схованки і теж закривши очі говорили: обре, обре, сховайся добре. Діти мали за цей час заховатись, той, хто гукав ці слова, потім мав їх знайти.. На жаль не пам'ятаю далі, це було в далекі п'ятдесяті роки на Вінниччині у Бершаді.

  • @КонстантинАнпилов-з5к

    20:40 дуб, щука з фінських ? Невже?
    Це особиста, альтернативна Думка шановного. Він доктор, а не людина з вулиці , так би мовити . Думаю, якщо б я йому , це сказав -- в аспірантуру не потрапив.
    24:46 кельти ? ''владика'' , ''мотика'' , ''книга'' .

    • @ЯнҐандж
      @ЯнҐандж Год назад +4

      Філологія це найбільш точна наука. Та й дискутувати на паркані Ютубу з небіжчиком це круто.

    • @КонстантинАнпилов-з5к
      @КонстантинАнпилов-з5к Год назад +1

      Він займався лінгвістикою. І не сама точна. Вони використовують РЕКОНСТРУКЦІЇ з `зірками`. Приклад (*drevo) Багато -- як і в кожній науці гіпотез протиріч і т.п.

    • @oksanarasovska4868
      @oksanarasovska4868 7 дней назад

      Щодо кельтів, ви ж уважно слухали? Професор Тищенко посилається на академіка Шахматова, який, в свою чергу посилався на інших дослідників, щодо походження цих слів.
      А стосовно дуба і щуки то у вас є якісь інші пояснення походження цих слів, крім спільного з фінською мовою? На які дослідження ви спираєтесь у своєму переконанні?

  • @petroborovyk9443
    @petroborovyk9443 11 месяцев назад +1

    +

  • @ph13sw
    @ph13sw 11 месяцев назад

    Я не ленгвіст. Шановний постійно стверджував, що хата, це лише український іранізм, але я точно знаю, що в чеській мові також є слово хата, воно не часто вживається і означає щось типа простого будинку холупки. В чому тут справа?

    • @Oleksa-Derevianchenko
      @Oleksa-Derevianchenko  11 месяцев назад +2

      Тут справа у значенні слова. Тільки в Україні, на Поділлі, в народному вжитку збереглося слово "хата" у значенні "могила". Це відповідає іранському прототипу слова, яке позначало в тому числі приміщення для тимчасового збереження мертвих тіл. Саме про це значення йдеться, коли Костянтин Миколайович каже, що це унікальне для української слово.
      Загалом слово "хата", а це пізньоавестийський іранізм, віддавна вкорінене у двох мовах: білоруській та українській. В решті, на мою власну думку, воно є запозиченим, як от рос. сленґове "на хаті" ("вдома", найчастіше про квартиру) по словац. chata, яке зустрічалося мені на сайтах пошуку житла як маленькі хатки десь у віддалених місцевостях або в горах.

    • @ph13sw
      @ph13sw 11 месяцев назад +1

      @@Oleksa-Derevianchenko Дякую, зрозуміло. Але є і такі версії:
      ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ
      kata «комора, кліть» - авестійська
      kata «кімната, хижа, погріб» -авестійська
      qidr «горщик»- арабська
      ха́та - білоруська
      chata - верхньолужицька
      ḳed «камінь по кутках будови» - грузинська
      kҺuti «тс.» - дравідійські
      kad «будинок» - іранські
      Kate «хатина, халупа» - нижньонімецька
      Kate «хатина, халупа» - нововерхньонімецька kad «будинок» - перська
      chata - польська
      chata - словацька
      ház «дім, хата» - угорська
      kota - фінська
      chata - чеська
      Тобто, можливо не тільки українська мова запозичила, а й ряд інших можливо через посередників, або це загально індоєвропейське слово.

    • @sxum
      @sxum 19 дней назад

      bili horvaty z prykarpattja prynesly jogo u cxehiu