Дякую за випуск. Дуже актуальна тема Особливо теза про розуміння для молодих людей, що відповідальність за відновлення країни і участь у війні лежить на нас🤷🏻♀️
Гарний випуск, дякую. Тимчасово знаходжусь в Німеччині, тут є чим займатись, але якраз збираюсь повертатися в Україну щоб бути в країні, займатись країною, бо розумію що Європа - це комфортне середовище де можливо просто комфортно жити, але в Україні є потреба в людях.
Цікаву і важливу тему ви піднімаєте, брати... на мою думку, здорове біблійне лідерство ЗАВЖДИ було викликом для нас в Україні (і особливо в середовищі протестантських християн) і останні 30 років незалежності, нажаль не дуже змінили ситуацію. Погоджуюсь, що якщо говорити про молодь, то це питання, ще більш складне - бо, як влучно сказав Дмитро, зараз вже не вся молодь хоче і готова "приймати" на себе відповідальність лідерства і воліє займатись іншими питаннями в житті. Але з багатьох точок зору це пояснювано, бо коли вони дивляться на "церковне середовище" то часто собі кажуть (умовно) - "а для чого мені ці проблеми?" 🙂 Це до речі окрема тема, як в церкві ставляться до людей, а особливо до служителів (як full-time, part-time та волонтерів). Загальне спостереження - наше церковне середовище, навіть в базових речах (якість лідерства, менеджменту, адміністрування ресурсами) ДУЖЕ СИЛЬНО відстає від того що молодь бачить в суспільстві (популярні зараз IT компанії, міжнародні інституції, неприбуткові організації і тд.). І коли у молоді є вибір - вони, в більшості випадків, нажаль, вже зараз обирають реалізовувати свій потенціал ПОЗА церквою! Що, мабуть, природньо... Я б ще пропонував до цих роздумів додати КОНТЕКСТ ВІЙНИ і невідворотнього "пост-воєнного" періоду. Мені здається в якісь мірі нас чекають наступні 5-10 років МОЖЛИВОСТЕЙ після завершення війни (і з точки зору ресурсів та уваги до України у світі і з точки зору відкритості людей в самій Україні). Головне не ВТРАТИТИ їх, як майже були втрачені можливості в 90-х та на початку 2000-х!! 😐
Думаю, виклики для лідера з'являються ще тоді, коли у нього є реально чим зайнятись за кордоном, але так само і тут в Україні. І тоді повертаємось до основи - для нього необхідно мати вагоме "чому" залишатись тут... при цьому отримувати менше, часом набагато менше. Бути без сім'ї. І тут можна продовжувати...
Дякую за випуск. Дуже актуальна тема
Особливо теза про розуміння для молодих людей, що відповідальність за відновлення країни і участь у війні лежить на нас🤷🏻♀️
Гарний випуск, дякую. Тимчасово знаходжусь в Німеччині, тут є чим займатись, але якраз збираюсь повертатися в Україну щоб бути в країні, займатись країною, бо розумію що Європа - це комфортне середовище де можливо просто комфортно жити, але в Україні є потреба в людях.
Нааайс, вечір четверга буде гарним 🔥
«Нааайс», иди под Бахмут
Цікаву і важливу тему ви піднімаєте, брати... на мою думку, здорове біблійне лідерство ЗАВЖДИ було викликом для нас в Україні (і особливо в середовищі протестантських християн) і останні 30 років незалежності, нажаль не дуже змінили ситуацію. Погоджуюсь, що якщо говорити про молодь, то це питання, ще більш складне - бо, як влучно сказав Дмитро, зараз вже не вся молодь хоче і готова "приймати" на себе відповідальність лідерства і воліє займатись іншими питаннями в житті. Але з багатьох точок зору це пояснювано, бо коли вони дивляться на "церковне середовище" то часто собі кажуть (умовно) - "а для чого мені ці проблеми?" 🙂 Це до речі окрема тема, як в церкві ставляться до людей, а особливо до служителів (як full-time, part-time та волонтерів). Загальне спостереження - наше церковне середовище, навіть в базових речах (якість лідерства, менеджменту, адміністрування ресурсами) ДУЖЕ СИЛЬНО відстає від того що молодь бачить в суспільстві (популярні зараз IT компанії, міжнародні інституції, неприбуткові організації і тд.). І коли у молоді є вибір - вони, в більшості випадків, нажаль, вже зараз обирають реалізовувати свій потенціал ПОЗА церквою! Що, мабуть, природньо...
Я б ще пропонував до цих роздумів додати КОНТЕКСТ ВІЙНИ і невідворотнього "пост-воєнного" періоду. Мені здається в якісь мірі нас чекають наступні 5-10 років МОЖЛИВОСТЕЙ після завершення війни (і з точки зору ресурсів та уваги до України у світі і з точки зору відкритості людей в самій Україні). Головне не ВТРАТИТИ їх, як майже були втрачені можливості в 90-х та на початку 2000-х!! 😐
круто актуально дякую
Дякую за випуск.
Файно, так тримати 💥
Дякую 🔥
Файно
Думаю, виклики для лідера з'являються ще тоді, коли у нього є реально чим зайнятись за кордоном, але так само і тут в Україні. І тоді повертаємось до основи - для нього необхідно мати вагоме "чому" залишатись тут... при цьому отримувати менше, часом набагато менше. Бути без сім'ї. І тут можна продовжувати...
Погоджуюсь з Сашою. Питання "Чому?" і "Для чого мені це все?" ключове в мотивації молоді брати на себе лідерство з церкві та в суспільстві.
Шо вы обсуждает прошлое откройте свои глаза и расскажите людям что сейчас творится в Украине