швидкість осідання еритроцитів ESR (продовження), метод Вестергрена

існують декілька методів:
1. панченкова (капілляр зі шкалою 100мм) -- 1 година
2. вестергрена (пробірка зі шкалою 200мм) -- 1 година
3.модифіковані методи вестергрена (вимірювання в пробірках з цитратом на штативах-таймерах) -- 30 хв.-1 година
4. альтернативні методи на гематологічних аналізаторах (фотометрах), які близько коррелюють за результатами з методом вестергрена. (фотометрично-кінетичне вимірювання між стовпчиками агрегованих еритроцитів в зупиненому струмені) -- 20 снкунд на одну пробу.
Основані усі методи на злипанні (агрегації) еритроцитів в нерухливом стані, тоді як в кровоносній системі кров постійно рухається.
В останньому (2011рік) стандарті (CLSI) - "Процедури проведення тесту на швидкість осідання еритроцитів" H02-A5 , в якості антикоагулянту вказан К,ЕДТА, а не цитрат натрію (напилення КЕДТА зберігає стабільність проби крові, не впливає на морфологію еритроцитів при правильному зберіганні крові, та немає впливу розведення рідким реагентом цитрату).
В автоматизованом методі майже не впливає низький гематокрит. А також, в автоматизованому методі при високих показниках гострофазових білків при запаленні, будуть реальні цифри (це є перевагою, бо седиментація в панченкова і вестергрена покаже з зарізненням в тиждень). Тоді як в методах отстаивання (панченк., вестергрена) реальні цифри важкості стану в шоє покажуть через тиждень хвороби.
Автоматизований (фотометричний) метод визначення ШОЕ дуже допомагає лабораторіям з великой кількістю аналізів, але не треба писати в бланках, що зроблено методом вестергрена, бо це порушення паспорту аппарату і зневага до виробника обладнання.
І як наслідки--вводити в оману лікуючого лікаря, бо в усіх цих методиках є свої переваги і особливостіі, і це важливо особливо при спостереженні в динаміці за пацієнтом.