Дані про дальність польоту стріли потребують деякого уточнення. Для стрільби на якнайбільшу відстань використовуються спеціальні надлегкі стріли ,а часто і спеціальні луки,створені лише для цієї мети. Ця дисципліна , флайт (анг.Flight archery) добре відома зараз,і має глибокі історичні корені. Якщо говорити про турецьку традицію флайтової стрільби, то треба згадати і про використання сіперу - спеціального жолобу,що кріпився на руці яка тримає лук, і дозволяє стрільбу дуже короткими (коротшими ніж витяг стрільця) стрілами. Тобто коли ми кажемо про постріли на 400 -500 метрів ,зроблені з історичніх луків, треба розуміти ,що це постріли які не мають ніякого практичного застосування, крім спортивного (дуже легка стріла не зможе причинити значного пошкодження на великій відстані) ,та зроблені з використанням спеціального обладнання. Для прикладу ,сучасний (2019 рік) рекорд пострілу з історичного турецького лука належить Івару Мальде (Ivar Malde) з Норвегії і становить 530.9 метрів. Якщо говорити про військове використання лука, то максимальна дальність пострілу з використанням бойових стріл була значно меншою . Можна говорити про дальність у 250 - 300 метрів максимум.
@@KozakMedia султани з візирами змагались в цілком певній місцевості на цілком певному полі, над яким круглий рік дує вітерець завжди в одному напряму. фішка запулить 12-13 грамову коротку стрілку на 800 метрів - було піймати вітер нагорі і стрілка ставала таким собі віндсерфером. тому той самий секретар турецького посольства в Англії здивував англійських стрільців пострілом 13г коротенької стрілки всього лиш на 435 метрів якщо мені не зраджує пам'ять - бо поле було нє то :)
Класно. Можна ще колись продовжити лучну тему, і розкрити в ній такі мало відомі речі як пути, тохтуї, чи то майстер клас з лучної стрільби в ціль, як і прямо, так і навісом, так і верхи, і західним і східним манером.. Молодці.
Українською келеп. Так і будемо у відео називати. Не розумію для чого пояснювати про клевец. Якщо, для прикладу, ми би знімали відео про гвинтівку чи кулемет, нам би треба було пояснювати чому ми не називаємо їх винтовкой чи пулеметом?
@@ДмитроКаднічанський Ну тоді зрозуміло.Дякую,що пояснили.Я завжди,до цього часу думав,що клевець це українське слово,ну а виявилося це росіянізм.Пане Дмитро дякую за ваше пояснення.
Цікаво було дізнатись, що луки коштували дорожче. Завжди думав, що саме вогнепальна зброя, через свою технологічність, у означений період мала коштувати дорожче, але якщо подивитись на процеси виробництва композитних луків, то стає зрозуміло чому така ціна, це була явно більш кропітка та довга справа.
Ще знаю що при ціні у 13-14 ст десятка стріл у 15 пенсів, при тому що штатна кількість стріл була близько 50, боєприпаси лучника коштували як корова. Власне європейські лучники часто економили і стріли були іноді без оперення
Большое спасибо за видео! Буду очень признателен за наводку на публикации находок под Берестечком - очень ценная информация. Вообще видео выполнено замечательно, с ссылками на источники! Продолжайте развиваться в том же духе!
Дуже цікаве відео! Дякую, що сказали про польський канал Blog historyczny Kadrinazi, подивлюся його. Може, є якісь турецькі канали на цю тему або канали про киримли чи інші сусідні тюркські народи й їхній зброю? Було б цікаво.
у сагайдаці знаходилось більше тридцяти стріл,різної ваги і та довжини,хвостики в одних довгші в других коротші,самий наконечник обвязувався бронзовою ниткою,зачепи крюкоподібні ,фіксуючі бляшки та пряжки мають орнамент у вигляді хвильок,ремінь основний має ширину 1,5 см
дам ряд уточнень: 1. ріг - тому що гарно пружинить на стискання. тому він з середини, на стиск щоб працював. сухожилля - працюють на розтяг - тому назовні. і не спинні, а із шиї буйвола чи вола - ідеально. там вони самі розвинені, самі міцні - бо по суті тримають важезну голову на підвісі. 2. Пробивна здатність турецьких луків мало чим відрізнялась від пробивної здатності луків чингізідів чи манчжурів, в силу приблизно одинаковій енергетиці тих луків. півдюйми дошки - я сам пробивав - всього лиш 70 фунтів сили луку і правильна стріла - нічого неймовірного в тому нема. чи промах по мішені і в живий клен на глибину 5 см із 45ти фунтів. 60-70 фунтів це сила сучасного луку традиційного чи блочного з яким можна полювати (не у нас) на крупну дичину (так званий Big Game) - лось, марал, медвідь. такий лук протикає правильною стрілою лося наскрізь в бокову проекцію. ну і такої сили-енергії НЕДОСТАТНЬО щоб пробити нормальну кольчугу разом із хорошим гамбезоном на три десятки шарів тканини - секретар Саладіна свідчив, що хрестоносці Річарда 1 залишались в строю утикані десятком-другим стріл. 3. в цілому початкова швидкість бойової чи мисливської стріли із монгольського, турецького чи татарського лука мало чим відрізнялась від початкової швидкості стріли із англійського warbow. 4. 12 пострілів за хвилину зробить лучник новачок на другому тренуванні. профі який тренувавсь на швидкість 17-18. маньяк східним хватом може зробити спліт в 1,5-2 секунди - себто до 30 пострілів в хвилину, але треба спеціальні колчани для такого фокусу, котрим ні на війні ні на полюванні не місце. чисто спорт. але в бою англійські лучники робили 10 за хвилину хоча кожен з них міг швидше в півтори рази. а тому що стріляли залпами та строєм і для чіткої синхронізації всіх рухів всіх лучників - потрібно було знижувати частоту стрільби. а потрібно було це для безпеки самих лучників. а тепер - увага - фокус! хоча східний хват кільцем впринципі швидксотрільніший і хороший лучник-сарацин чи чингізід спокійно міг в постріл за 3 секунди, у англійсього шикування лучників (english system) щільність стрільби була НА ПОРЯДОК вищою чим у відповідно такої ж кількості кінних лучників із тактикою бою-шикувань сарацин та чингізідів. хоча окремо взятий сарацин давав постріл що 3 секунди, а англійський лучник - що 6 секунд.
Хочу зробити маленьке зауваження: незбалансований звук. Прекрасний музичний супровід часто заважає чути голоси, а звук при заклику підписатися б'є по вухах тих, хто переглядає відео в навушниках. Думаю, розв'язати це нескладно, а дивитися стане ще приємніше. З повагою
Тепер зрозуміло чому козацька старшина з луками ходила! Це ж набагато пристижніше ніж з мушкетом ходити, але і стріли дорогі якісь... Та й швидше буде жменьку куль відлити...
ну це все ж таки імпортні турецькі луки та стріли, щей мабуть неабиякої роботи, багато прикрашені. Очевидно, що луки й стріли місцевого виробництва й більш простої роботи могли коштувати набагато менше.
@@KozakMedia клас, хотів побачити приклади української мови того часу. Тобто, тієї мови, якою розмовляли козаки, селяни, містяни тощо. Ясно, що там мабуть таки чимало варіантів, але ж.
О, а яка тоді ціна була, приміром, на їжу і одяг? Цікаво було б дізнатися, скільки і якого різного добра можна було накупити на ті гроші, які коштував лук.
В нас це не холодна зброя. По перше, замала сила натягу, історичні луки мали в два-три рази сильніший натяг. По-друге, ми користуємося спортивними наконечниками. Ми маємо декілька стріл для демонстрації, виготовлені повністю як історичні, але ми ними не стріляємо.
5. за тятиви. шовк не годиться на тятиву від слова зовсім. хоча і має чудову міцність. а все тому, що при зміні вологості повітря - сильно міняє свій коефіцієнт розтягнення. теоретично його можна було б користати в засушливих степах, але такоє. щей коштував скажених грошей. тятиви із кишок чи сухожиль то байки та міфи. не годний матеріал - сухожилля ж розтягуються. ну і кишки теж. нічого кращого чим конопля - не всяка, а певних сортів для тятив не було. ну поки людство не придумало високомодульні дакрони, фаст-флайти та дінофлайти останні вже в кінці 20го сторіччя. в Англії спеціально масово розводився певний сорт коноплі для того діла. це поряд із спеціальними податками-зборами гусиного пера, тополя на стріли і привозного іспанського тису. 6. силу в 35-50 кг ніякі східні луки не мали. у крайньому разі масові. окремі для окремо упоротих батирів чи чемпіонів по флайту - могли буть. але масово чингізиди це біля 70 фунтів (~30 кг), манчжури може трішки більше, китайці - 50-60 фунтів, сарацини, японці, корейці десь стіки ж. відповідної маси стріли для полювання чи війни ніяк не могли перевищувати 50-55 грам маси. і знову ж нагадаю що такої сили луку та правильної конфігурації стріли достатньо, щоб проткнути дикого кабанчика в бокову проекцію наскрізь або майже наскрізь. але недостатньо щоб пробити кольчугу із гарним гамбезоном. тому в 1396му під Нікополем турецьким лучникам зовсім не вдалось те, що провертали сотні (!) разів англійські лучники починаючи із Фолкерку, Даплін Мур, Хомільдон-Хілл, Слейсу, Бержераку, Крессі, через Азенкур, Кравант та Вернейль - а це вже епоха правильно гартованих фулл-плейтів і закінчуючи зняттям warbow із озброєння аж в 1595 (!) році. у турків просто не тої потужності луки були. хоч і якісні, дорогі та гарнюні. північноамериканські індіанці анмас полювали на бізонів із луками до 30 фунтів сили і їм вистачало того, щоб проткнути-подерти бізону одну легеню і трішки почекати поки той помре. а в цілому - ніякої метальної зброї, що повністтю керувалась одним оператором потужнішої чим english warbow тупо не було аж до появи навіть не аркебуз, а мушкетів. 7. повернемось до пробивання дощок... відома легенда англійського раннього середньовіччя коли валлійський лучник пришпилив лицаря через стегно до сідла, а сідло до коня скрізь кольчугу та підкольчужник. а другий епізод "стріла зайшла в дубові ворота на штири пальці" - себто близько трьох дюймів. легенду про ворота Тодд перевірив - такі да ruclips.net/video/lZJ6H4U3x4o/видео.html. тілько він лупив із 160 фунтовго сучасного блочного арбалета стрілою массою 85 грам - імітуючи warbow, бо сам з нього стрілять не вміє, а Джо Гібса ( ruclips.net/video/OyEc8tkGBJc/видео.html ), що вміє тягать 200 фунтовки покликати не завжди вдається. і взагалі у Тодда дуже багато цікавих експериментів із циферками швидкостей, мас, енергій і так далі, наприклад ось по бригантині ruclips.net/video/DCf-CnjbWcg/видео.html, а ось по типовому лицарському щиту: ruclips.net/video/y6IlEUm_Eo4/видео.html
варто зауважити, що тятиви в процесі виготовлення завжди вощилися (зараз теж, навіть сучасні), тому певною мірою вони не боялися вологості (хоча від дощу їх звісно берегли)
Конкретно в цьому випадку - це "гайдуцька шабля", точно не найкращої якості. Більш якісні на середину 17 ст - від 6 до 10 злотих. Але все одно дешевше ніж лук 🙂
@@KozakMedia Я в сталях трохи розбираюся(маю 27 складних ножів і 5 пуукко) і можу сказати,що і зараз, при масовому виробництві, ніж з якісних матеріалів-коштує добрих грошей .Думаю ,що в 17-му столітті шабля,виготовлена з сталі,подібної до нашої рессори,що і заточку тримає і ударні навантаження-коштувала зовсім інших грошей .
Друзі прошу оцініти вірші на моєму каналі, їх там правда поки двоє і ті записані у жахливій якості, проте з часом це зміниться, в майбутньому плануються ролики і на інші теми, тому надіюсь на вашу підтримку і критику .
скіфські луки хоч і були композитними, але були повним гівном по потужності. пулялись стрілками із тростнику масою максимум 25 грам, а як правило менше - 15-20 грам.
![ARGENTINA vs. PERÚ [1-0] | RESUMEN | ELIMINATORIAS SUDAMERICANAS | FECHA 12](http://i.ytimg.com/vi/xtI25ENDDSY/mqdefault.jpg)
дякую за відео!
Супер, дякую дуже
Дякую
Дякую🥺🥺🥺
Дані про дальність польоту стріли потребують деякого уточнення.
Для стрільби на якнайбільшу відстань використовуються спеціальні надлегкі стріли ,а часто і спеціальні луки,створені лише для цієї мети. Ця дисципліна , флайт (анг.Flight archery) добре відома зараз,і має глибокі історичні корені. Якщо говорити про турецьку традицію флайтової стрільби, то треба згадати і про використання сіперу - спеціального жолобу,що кріпився на руці яка тримає лук, і дозволяє стрільбу дуже короткими (коротшими ніж витяг стрільця) стрілами. Тобто коли ми кажемо про постріли на 400 -500 метрів ,зроблені з історичніх луків, треба розуміти ,що це постріли які не мають ніякого практичного застосування, крім спортивного (дуже легка стріла не зможе причинити значного пошкодження на великій відстані) ,та зроблені з використанням спеціального обладнання.
Для прикладу ,сучасний (2019 рік) рекорд пострілу з історичного турецького лука належить Івару Мальде (Ivar Malde) з Норвегії і становить 530.9 метрів.
Якщо говорити про військове використання лука, то максимальна дальність пострілу з використанням бойових стріл була значно меншою . Можна говорити про дальність у 250 - 300 метрів максимум.
Дякуємо за уточнення!
Тим більше інформація про постріли султанів та великих візирів на 500-800 метрів викликає певні сумніви 😉
@@KozakMedia султани з візирами змагались в цілком певній місцевості на цілком певному полі, над яким круглий рік дує вітерець завжди в одному напряму. фішка запулить 12-13 грамову коротку стрілку на 800 метрів - було піймати вітер нагорі і стрілка ставала таким собі віндсерфером. тому той самий секретар турецького посольства в Англії здивував англійських стрільців пострілом 13г коротенької стрілки всього лиш на 435 метрів якщо мені не зраджує пам'ять - бо поле було нє то :)
Дякую, цікаво й пізнавально!
Круте відео!
Дякую!
Коментар для підтримки українського контенту!
Классный канал. Мои предки козаки, одни из основателей станицы Уманской. Слава нашей маты Украине. Слава Кубани.
✌️🇺🇦
Надзвичайне видиво. Дуже інформативне. Дякую вам.
дякую! дуже цікаво!!!!
Суперове видиво, дуже інформативне! Дякую вам!
Цікаво вас дивитися, дякую за труди.
Сподіваюся, що буде цікаво. Очікую з нетерпінням.
Дуже точне викладення, від чого просмотр відео приносить естетичну насолоду, 👍
Дякую за таке змістовне відео!
Дякую.
Дуже цікаво, величезна вдячність Вам!)
Коментар на підтримку свободи країн заручниць РФії
Рэхмэт
Інформативно . Дякую
Класно. Можна ще колись продовжити лучну тему, і розкрити в ній такі мало відомі речі як пути, тохтуї, чи то майстер клас з лучної стрільби в ціль, як і прямо, так і навісом, так і верхи, і західним і східним манером.. Молодці.
цікава ідея!
спасибо хорошо ставлю лайк
дякую. дуже цікаво
Гарна тема.Очікую про чекани та клевці.Вподобайка за працю!!!!
Дякуємо за підтримку. Працюємо над сценарієм відео про чекани, келепи (клевец - це російською) та списи. Скоро буде.
@@ДмитроКаднічанський Дякую за інформацію.
@@ДмитроКаднічанський Слово "клевець" є і в українських діалектах. На позначення побутового молотка.
Дуже цікаво!! Дякую за вашу працю!!!
Дуже цікавий матеріал і гарно викладено!
Щиро дякую! Дуже цікаво, інформативно!👍👍👍💙💛🇺🇦👏👏👏
Дякую за вашу працю!
дуже цікаво
Дуже цікаве відео, дякую за роботу.
мрії збуваються)) дуже дякую Вам за круте відео!
Вподобайка 👍
Дуже цікаво, молодці! 🤩
...Ой як стрілив Байда з лука
Та й поцілив царя -проміж самі вуха,
А царицю-в потилицю,
А царевову доньку-в саму головоньку ...
Дякую красно за вашу працю!
Класне і дуже інформативне відео. Дякую!
В моєму місті часто клевцем звуть будь-який молоток.Очікую що в відео про чекани та келепи пояснять,чи правильно келеп називати клевцем.Дякую.
Українською келеп. Так і будемо у відео називати. Не розумію для чого пояснювати про клевец. Якщо, для прикладу, ми би знімали відео про гвинтівку чи кулемет, нам би треба було пояснювати чому ми не називаємо їх винтовкой чи пулеметом?
@@ДмитроКаднічанський Пане Дмитро,я розумію різницю між гвинтівкою та кулеметом.Згоден з вами.Дякую за пояснення😉😉
Ви мабуть мене не зрозуміли)) я не порівнював гвинтівку з кулеметом, а гвинтівку з винтовкой, кулемет з пулеметом))
@@ДмитроКаднічанський Ну тоді зрозуміло.Дякую,що пояснили.Я завжди,до цього часу думав,що клевець це українське слово,ну а виявилося це росіянізм.Пане Дмитро дякую за ваше пояснення.
дуже класно розкрили тему!!!
Як завжди дуже цікаво
Дивився недавно фільм про Северина Наливайка з вашою участю, дуже сподобався.
Дякую, дуже цікаво!💖🇺🇦💖
Дякую за відео. Радий що Вас знайшов!
Було цікаво послухати про луки у козаків. Відкриття, що сагайдачний лук дорожче за мушкет
Поставив лайк, та и був я тысячный
Цікаво було дізнатись, що луки коштували дорожче. Завжди думав, що саме вогнепальна зброя, через свою технологічність, у означений період мала коштувати дорожче, але якщо подивитись на процеси виробництва композитних луків, то стає зрозуміло чому така ціна, це була явно більш кропітка та довга справа.
Ще знаю що при ціні у 13-14 ст десятка стріл у 15 пенсів, при тому що штатна кількість стріл була близько 50, боєприпаси лучника коштували як корова. Власне європейські лучники часто економили і стріли були іноді без оперення
Большое спасибо за видео! Буду очень признателен за наводку на публикации находок под Берестечком - очень ценная информация. Вообще видео выполнено замечательно, с ссылками на источники! Продолжайте развиваться в том же духе!
Найбільш повно все зібрано в книзі І.К.Свєшнікова "Битва під Берестечком". В мережі повинні бути скани
@@KozakMedia спасибо!
Звук диктора троха глухуватий, а так все чудово.
Дуже цікаве відео!
Дякую, що сказали про польський канал Blog historyczny Kadrinazi, подивлюся його. Може, є якісь турецькі канали на цю тему або канали про киримли чи інші сусідні тюркські народи й їхній зброю? Було б цікаво.
Точно є турецькі, але треба шукати, відразу так не підкажу.
Польський - то блог в фейсбуку
у сагайдаці знаходилось більше тридцяти стріл,різної ваги і та довжини,хвостики в одних довгші в других коротші,самий наконечник обвязувався бронзовою ниткою,зачепи крюкоподібні ,фіксуючі бляшки та пряжки мають орнамент у вигляді хвильок,ремінь основний має ширину 1,5 см
дам ряд уточнень:
1. ріг - тому що гарно пружинить на стискання. тому він з середини, на стиск щоб працював. сухожилля - працюють на розтяг - тому назовні. і не спинні, а із шиї буйвола чи вола - ідеально. там вони самі розвинені, самі міцні - бо по суті тримають важезну голову на підвісі.
2. Пробивна здатність турецьких луків мало чим відрізнялась від пробивної здатності луків чингізідів чи манчжурів, в силу приблизно одинаковій енергетиці тих луків. півдюйми дошки - я сам пробивав - всього лиш 70 фунтів сили луку і правильна стріла - нічого неймовірного в тому нема. чи промах по мішені і в живий клен на глибину 5 см із 45ти фунтів. 60-70 фунтів це сила сучасного луку традиційного чи блочного з яким можна полювати (не у нас) на крупну дичину (так званий Big Game) - лось, марал, медвідь. такий лук протикає правильною стрілою лося наскрізь в бокову проекцію. ну і такої сили-енергії НЕДОСТАТНЬО щоб пробити нормальну кольчугу разом із хорошим гамбезоном на три десятки шарів тканини - секретар Саладіна свідчив, що хрестоносці Річарда 1 залишались в строю утикані десятком-другим стріл.
3. в цілому початкова швидкість бойової чи мисливської стріли із монгольського, турецького чи татарського лука мало чим відрізнялась від початкової швидкості стріли із англійського warbow.
4. 12 пострілів за хвилину зробить лучник новачок на другому тренуванні. профі який тренувавсь на швидкість 17-18. маньяк східним хватом може зробити спліт в 1,5-2 секунди - себто до 30 пострілів в хвилину, але треба спеціальні колчани для такого фокусу, котрим ні на війні ні на полюванні не місце. чисто спорт. але в бою англійські лучники робили 10 за хвилину хоча кожен з них міг швидше в півтори рази. а тому що стріляли залпами та строєм і для чіткої синхронізації всіх рухів всіх лучників - потрібно було знижувати частоту стрільби. а потрібно було це для безпеки самих лучників. а тепер - увага - фокус! хоча східний хват кільцем впринципі швидксотрільніший і хороший лучник-сарацин чи чингізід спокійно міг в постріл за 3 секунди, у англійсього шикування лучників (english system) щільність стрільби була НА ПОРЯДОК вищою чим у відповідно такої ж кількості кінних лучників із тактикою бою-шикувань сарацин та чингізідів. хоча окремо взятий сарацин давав постріл що 3 секунди, а англійський лучник - що 6 секунд.
Дякую за таке детальне уточнення!
Все даже Гарри та зрозум1ло молоц1
Класссссссссссссссссссс ссссссссссссссссссс сссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссс
Композитний лук - це щось : хай-енд тактікуул !!!👍👍👍😁
Фрагменти з якого відео ( щодо виготовлення лука ) ?
ruclips.net/video/9iy0WzXExgY/видео.html
Цікаво. Сподобалась начитка і візуалізація уривків письмових джерел.
Дітьми захоплювалися лучниками. Постійно робили з палиць і мотузки. Зараз би теж не відмовилися, але вже як у наших предків 😎
Дякую за відео.
Підкажіть будь ласка - які відеоматеріали були використані? Дякую!
Хочу зробити маленьке зауваження: незбалансований звук. Прекрасний музичний супровід часто заважає чути голоси, а звук при заклику підписатися б'є по вухах тих, хто переглядає відео в навушниках. Думаю, розв'язати це нескладно, а дивитися стане ще приємніше.
З повагою
Дякую за зауваження!
Це вже досить старе наше відео, в нових намагаємося уважніше зі звуком працювати
Тепер зрозуміло чому козацька старшина з луками ходила! Це ж набагато пристижніше ніж з мушкетом ходити, але і стріли дорогі якісь... Та й швидше буде жменьку куль відлити...
ну це все ж таки імпортні турецькі луки та стріли, щей мабуть неабиякої роботи, багато прикрашені. Очевидно, що луки й стріли місцевого виробництва й більш простої роботи могли коштувати набагато менше.
+++++
Усе вельми дотепно та вичерпно надає повну уяву про комплекс лучного озброєння!
Але ж музику треба зробити тихіше, бо забиває текст.
Дякую за інформацію
+++
Мабуть луки використовували більше для полювання, бо порох та свинець для куль був дорогий, та постріл міг привернути небажану увагу.
Цікаво
Скажіть, а вірші це оригінал?
Так, звичайно
@@KozakMedia клас, хотів побачити приклади української мови того часу. Тобто, тієї мови, якою розмовляли козаки, селяни, містяни тощо. Ясно, що там мабуть таки чимало варіантів, але ж.
О, а яка тоді ціна була, приміром, на їжу і одяг? Цікаво було б дізнатися, скільки і якого різного добра можна було накупити на ті гроші, які коштував лук.
Гарне питання.
Треба буде висвітлити його в одному з наших відео
Така холодна зброя якось реєструється?
В нас це не холодна зброя. По перше, замала сила натягу, історичні луки мали в два-три рази сильніший натяг. По-друге, ми користуємося спортивними наконечниками. Ми маємо декілька стріл для демонстрації, виготовлені повністю як історичні, але ми ними не стріляємо.
Так це ж не зброя 🙂
@@KozakMedia зброя - механічна холодна зброя. Якщо натяг більш, як 196 н (20 кг);
Питання хто це міряє й як наші правоохоронці на то реагують
Щось нагуглив ніби МВС не видає дозволи. www.dropbox.com/s/zlsr38vyd7u91ds/230.jpg?dl=0
5. за тятиви. шовк не годиться на тятиву від слова зовсім. хоча і має чудову міцність. а все тому, що при зміні вологості повітря - сильно міняє свій коефіцієнт розтягнення. теоретично його можна було б користати в засушливих степах, але такоє. щей коштував скажених грошей. тятиви із кишок чи сухожиль то байки та міфи. не годний матеріал - сухожилля ж розтягуються. ну і кишки теж. нічого кращого чим конопля - не всяка, а певних сортів для тятив не було. ну поки людство не придумало високомодульні дакрони, фаст-флайти та дінофлайти останні вже в кінці 20го сторіччя. в Англії спеціально масово розводився певний сорт коноплі для того діла. це поряд із спеціальними податками-зборами гусиного пера, тополя на стріли і привозного іспанського тису.
6. силу в 35-50 кг ніякі східні луки не мали. у крайньому разі масові. окремі для окремо упоротих батирів чи чемпіонів по флайту - могли буть. але масово чингізиди це біля 70 фунтів (~30 кг), манчжури може трішки більше, китайці - 50-60 фунтів, сарацини, японці, корейці десь стіки ж. відповідної маси стріли для полювання чи війни ніяк не могли перевищувати 50-55 грам маси. і знову ж нагадаю що такої сили луку та правильної конфігурації стріли достатньо, щоб проткнути дикого кабанчика в бокову проекцію наскрізь або майже наскрізь. але недостатньо щоб пробити кольчугу із гарним гамбезоном. тому в 1396му під Нікополем турецьким лучникам зовсім не вдалось те, що провертали сотні (!) разів англійські лучники починаючи із Фолкерку, Даплін Мур, Хомільдон-Хілл, Слейсу, Бержераку, Крессі, через Азенкур, Кравант та Вернейль - а це вже епоха правильно гартованих фулл-плейтів і закінчуючи зняттям warbow із озброєння аж в 1595 (!) році. у турків просто не тої потужності луки були. хоч і якісні, дорогі та гарнюні. північноамериканські індіанці анмас полювали на бізонів із луками до 30 фунтів сили і їм вистачало того, щоб проткнути-подерти бізону одну легеню і трішки почекати поки той помре. а в цілому - ніякої метальної зброї, що повністтю керувалась одним оператором потужнішої чим english warbow тупо не було аж до появи навіть не аркебуз, а мушкетів.
7. повернемось до пробивання дощок... відома легенда англійського раннього середньовіччя коли валлійський лучник пришпилив лицаря через стегно до сідла, а сідло до коня скрізь кольчугу та підкольчужник. а другий епізод "стріла зайшла в дубові ворота на штири пальці" - себто близько трьох дюймів. легенду про ворота Тодд перевірив - такі да ruclips.net/video/lZJ6H4U3x4o/видео.html. тілько він лупив із 160 фунтовго сучасного блочного арбалета стрілою массою 85 грам - імітуючи warbow, бо сам з нього стрілять не вміє, а Джо Гібса ( ruclips.net/video/OyEc8tkGBJc/видео.html ), що вміє тягать 200 фунтовки покликати не завжди вдається. і взагалі у Тодда дуже багато цікавих експериментів із циферками швидкостей, мас, енергій і так далі, наприклад ось по бригантині ruclips.net/video/DCf-CnjbWcg/видео.html, а ось по типовому лицарському щиту: ruclips.net/video/y6IlEUm_Eo4/видео.html
варто зауважити, що тятиви в процесі виготовлення завжди вощилися (зараз теж, навіть сучасні), тому певною мірою вони не боялися вологості (хоча від дощу їх звісно берегли)
Шабля коштувала 2 злотих??! То якась ,певно,з напівсирої залізяки.
Конкретно в цьому випадку - це "гайдуцька шабля", точно не найкращої якості.
Більш якісні на середину 17 ст - від 6 до 10 злотих.
Але все одно дешевше ніж лук 🙂
@@KozakMedia Я в сталях трохи розбираюся(маю 27 складних ножів і 5 пуукко) і можу сказати,що і зараз, при масовому виробництві, ніж з якісних матеріалів-коштує добрих грошей .Думаю ,що в 17-му столітті шабля,виготовлена з сталі,подібної до нашої рессори,що і заточку тримає і ударні навантаження-коштувала зовсім інших грошей .
@@IgorYushchenko це ціни з документів тих часів. Ну і 10 злотих - це не маленькі гроші тоді. Наприклад - це річна платня рядового реєстрового козака.
@@KozakMedia У вас позначено,що гайдуцька шабля ,коштує 2 злотих і 10 грошей.Якщо мова йде про 10 злотих,то там і якість була інша.
@@IgorYushchenko саме так, в моєму коменті вище - гайдуцька шабля більш дешева, більш дорогі коштували 6-10 злотих
Цікаве відео, і заставка сподобалася..
Онна
Лук був поширений до наполеонівських війн.
Друзі прошу оцініти вірші на моєму каналі, їх там правда поки двоє і ті записані у жахливій якості, проте з часом це зміниться, в майбутньому плануються ролики і на інші теми, тому надіюсь на вашу підтримку і критику .
скасуйти цю ідіотську музику
про яку саме музику йде мова?
Композитний лук, це НАШ, скіфський лук, а ніякий не турецький чи татарський!
Справді??? Оце тобі на) А може це таки різні типи композитних луків?
то ви можете, якось довести те, що в 17 ст. на наших теренах все ще використовували саме скіфський композитний лук?
поясніть ще, чому тоді наші предки використовували тюркське слово "сагайдак"? чи воно теж скіфське?
скіфські луки хоч і були композитними, але були повним гівном по потужності. пулялись стрілками із тростнику масою максимум 25 грам, а як правило менше - 15-20 грам.
муз сильно громко!!!
Дуже цікаво!! Дякую за вашу працю!!!
Дякую.
Дякую.