Не опускаймо своїх рук молитви. Наука: Владика Степан Меньок у Старуні
HTML-код
- Опубликовано: 18 сен 2024
- На початку весни, в ніч з 29 на 30 березня, у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача, що в с. Старуня, Богородчанського району, відбулися традиційні молитовні чування, які очолив Владика Степан Меньок, Екзарх Донецький УГКЦ.
Запрошений Владика Степан Меньок у своїй духовній науці поділився досвідом служіння Української Греко-Католицької Церкви у Східних областях:
«Це місце, у якому ми молимось за заступництвом блаженного священномученика, не освячується самим місцем, але саме молитвами. Тут усіх нас об’єднує віра в Бога, бо коли ми падаємо, то приземляємося на фундамент нашої віри, де нас чекає милосердний Господь. Хотів би поділитися із Вами пережиттями духовного досвіду там, де війна дуже близько. Наші душпастирі активно провадили пастирське служіння у Донецькому екзархаті до того моменту, поки двох греко-католицьких священників не було заарештовано ворогами - отця Івана та отця Богдана, про яких по сьогодні немає жодних відомостей. Коли храми в екзархаті зачинялися, до нас приходили люди, які раніше не відвідували храму, але вони дуже хотіли почути українську мову, і молитися мовою нашого народу», - поділився екзарх донецький.
Проповідник пояснив, чому в часі війни молитва усіх українців має ставати по-особливому глибокою та єднальною, приводячи у приклад історію про Мойсея зі Старого Завіту.
«Пригадаймо момент, коли Мойсей тримав руки піднятими в молитві, Ізраїль перемагав у битві проти Амалика. А коли руки Мойсея втомилися, і опускалися, вони програвали. І тоді Хур і Аарон допомогли тримати руки занесеними до Неба аж до заходу сонця, і народ Ізраїля здолав ворога з Божою допомогою. Так само і українці мали б не опускати своїх рук молитви. Багато наших парафій знаходяться на окупованих територіях, тож хочеться запитати себе, чому Бог це допускає? Гадаю, сьогодні відбувається зміна духовності та національної свідомості українців. Блискавично проходить українізація у Східних областях України - тепер там багато української мови. Наразі я живу у Запоріжжі, і вам, мабуть, добре відомо, що там відбувається. Коли житлові будинки обстрілюють, знищують мирних жителів - це тероризм. Але попри це наша молитва має бути як крапля води, яка точить камінь. А молитва на вервиці - найсильніша зброя, якою ми б’ємо диявола. Єднаймо духовні сили, щоби Бог розвіяв нашу безнадію. І пам’ятаймо, що ті, хто покинули земне життя, продовжують жити у вічності і там ми з ними зустрінемося», - застановився владика Степан.
Детальніше про подію - svmlukach.org....
Пропонуємо Вашій увазі науку Владики Степана.
Щіро дякую владико Степан за добрі слова і за науку
Дякую, владико Степане, за добре слово, за науку!
Слава Богу за все .ЩИРО вдячна за науку. З Богом.
Господи прости нас грішних
Щиро дякую Вам владиико Степвне за гарну проповідь.
Слава Ісусу Христу!
Дякуємо ❤