Дідух Васильова
HTML-код
- Опубликовано: 11 сен 2024
- Created by InShot
inshotapp.page...
Василівський дідУх.
Діду́х[, дід, коляда, колядник, Сонцесніп, король, - українська різдвяна прикраса, символ пожертвування найкращого збіжжя у хліборобських культурах. Дідух - символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду. Традиція дідуха сягає дохристиянських часів. Але то ж тільки на благо.
Тож, ми взялися створювати василівського дідуха. За всіма традиціями й символікою.
По-перше, його роблять з обжинкових снопів ярого збіжжя.
По-друге, прикрашають сухоцвітами.
По-третє, до справи залучають найстарших та найдосвідченіших майстрів.
Всі, хто так чи інакше докладають зусиль, віддаються справі сповна. Адже, йдеться про знак добробуту всього села на цілий рік!
Дідух - це дідівський дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду. Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою шаною й повагою ставилися пращури до свого родоводу.
Дідухом називають все те, що господар і його старший син приносять на Святвечір першими до хати - це житній, пшеничний або вівсяний сніп, якого господар ставить на покуть, околіт обмолоченої соломи та жмут сіна, яких старший син відповідно стелить на долівку та на стіл під обрус (якщо в сім‘ї немає дітей чоловічої статі, то все це робить лише господар).
Дідухи у звичаєво-фольклорній палітрі різдвяно-водохресного циклу свят можуть різнитися за місцевим колоритом, мати свої типологічні риси, що зумовлено впливом християнської традиції, зміщенням у календарі, затемненням чи втратою внутрішньої форми звичаїв та обрядів, змінами в традиційному способі життя.
Дідуха робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками. Потім такі дольки-пучечки складали докупи й обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти. Пучки колосся зверху обрамлялися кольоровим стрічками, паперовими або засушеними польовими квітами.
До хати його вносили напередодні Різдва. Після обходу обійстя урочисто заносили до хати необмолочений пшеничний чи житній сніп, що спеціально зберігали від часу обжинків. У народі цей святковий сніп називали «дідом», «дідухом», «колядою», «колядником». Свою обрядову роль він виконував упродовж усіх Різдвяних свят. Він перебував в оселі до Нового року або до Водохреща
У дійстві брали участь: Тетяна Білик, Дмитро Павлієнко, Наталія Сокол, Василь Решетняк, Ольга Олефіренко, Ганна Білик і весь ФГ “Василиха” і пшениця Ярового. Домовилися про неї у попередньому сюжеті «Хлібодар Яровий».
Дідух - це класна тема! Теж хотілося б зробити собі дідуха. Тільки ж його наче на Різдво роблять, чи можна й влітку?
Дідух - обжинковий сніп. Його роблять перед покосом. Потім зберігають у коморі, а на Різдво прикрашають і заносять у хату. Він - головний атрибут зимових свят. Бо уособлює дух предків. Тож і колядують та щедрують йому аби задобрити для наступного врожаю
Село в Украине,а не на ней! Жесть колхозная...
Далі цитата Т.Г Шевченка як звучить? «…Неначе писанка село». Міська обмеженість!