Підготовка до Великодня: Вербна неділя, Чистий четвер, Страсна п’ятниця і Велика субота
HTML-код
- Опубликовано: 2 июн 2024
- Підготовка до Великодня займає особливе місце в українській традиції. Чи правдиві блогерські фалічні інтерпретації пасок? Як визначають, коли святкувати Великдень? Чим прибирання на Чистий четвер нагадують юдейські приготування до Песаха? Про це та багато іншого у новому випуску “Пороблено” говорять Дар’я і Анна.
Підтримати нашу роботу:
Монобанка: send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY
Buy Me a Coffee: www.buymeacoffee.com/porobleno
Patreon: / porobleno
Таймкоди:
00:00 Інтро
00:41 Про що сьогодні говоримо: передвеликодній тиждень
01:44 Назва свята: Великдень, Пасха, Песах
02:56 Важливі віхи на Великий піст
03:50 Календар: як визначають, коли святкувати Великдень
05:16 Вербна неділя: назва, чому верба і чи всюди верба
07:29 Де використовують свячену вербу, ритуальне биття
10:36 Тиждень підготовки до Великодня: з понеділка до середи
11:32 Чистий четвер: миття, вмивання, говіння діжі, лікування
15:20 Паралелі чистого четверга з юдейськими прибираннями перед Песахом
17:24 Навський, або Мертвецький Великдень
19:16 Четвергова свічка
20:06 Страсна п’ятниця, плащаниця, стації, прикрашання храмів
23:50 Страсна субота: випікання пасок
27:23 Блогерські інтерпретації фалосів і пасок
29:38 Дякуємо, прощаємося і б’ємося:)
Команда "Пороблено":
Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук, експертка УКФ
Сайт - annanikolaieva.com.ua/
Інстаграм - cutt.ly/h7AQhsu
Фейсбук - cutt.ly/b7AQZ2Y
Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" - t.me/culturaldeprivation
Інстаграм - cutt.ly/p7AWvJS
Фейсбук - cutt.ly/o7AWA2a
Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк
Інстаграм - cutt.ly/t7AWXxj
Фейсбук - cutt.ly/d7AW2EX
Для листів - poroblenopodcast@gmail.com
За гостинність дякуємо музею “Духовні скарби України”
Для оформлення обкладинки використано роботу Серафими Блонської "Дівчата. Вербна неділя" (1900).
Підписуйтеся на нас:
RUclips / @poroblenopodcast
Facebook / poroblenopodcast
Instagram / porobleno.podcast
TikTok / porobleno.podcast
Telegram t.me/poroblenopodcast
Послухати на подкаст-платформах:
Spotify open.spotify.com/show/3xFXICG...
Apple Podcasts podcasts.apple.com/us/podcast...
Google Podcasts podcasts.google.com/feed/aHR0...
Podcasts MEGOGO megogo.page.link/BAw8EE5KBt4V...
Застосунок АБУК abuk.com.ua/catalog/books/3914
CastBox castbox.fm/channel/id5396946?...
RSS-feed - anchor.fm/s/defe4a3c/podcast/rss
Як у вас називають освячені галузки верби? Чи вмиваєтеся ви до схід сонця у Чистий четвер? Поділіться з нами як проходить ваша підготовка до Великодня. Допомогти нам створювати нові випуски можна через нашу Монобанку 🤑send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, платформи Buy Me a Coffee 💰 www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon 💸 patreon.com/POROBLENO
Так, треба встати в чистий четвер раніше і вмитись
Дякую! Нарешті почула адекватне пояснення цих "фалічних символів". Бо зараз повен інтернет "спеціалістів", які прямо пов'язують сучасні високі пасочки з язичництвом, так ніби вони відтоді століттями існували й символізували фалос. А у нас паска - це калач, посередині якого кладуть сирну начинку. Він навіть не солодкий. А солодка здоба - це бабка. За складом вона схожа на сучасні пасочки, тільки ніколи не була "фалічною", бо пеклася в тих же формах, що й калачі. Тобто вона має форму круглої пишної хлібини. І звісно ніякої глазурі не було. А яйцем змащують майже всю випічку, воно дає золотистий колір і гарний блиск
До речі, цікаво було дізнатися про ромську паску. У нас в селі багато було ромів, але я ніколи таких пасок не бачила. Ці теперішні високі пасочки з глазур'ю і посипками з'явилися буквально років 10-15 тому, як великодні кролики й різдвяні вінки на дверях
Чернівецький район на Буковині
Верба у нас на Львівщині - котики
Оці юнаки і юнки, що стоять на варті плащаниць у Львові - це пластуни. Мої сини так стояли у пластовій формі. Було урочисто
Дякую, дівчата! Я живу в Грузії, тут на Вербну неділю святять самшит. Потім зберігають весь рік вдома, а через рік викидають в річку або спалюють, щоб замінити на новий букетик. Тут йдуть на могили предків просто в святкова пасхальну неділю (не так як в нас), залишають там червоні свячені яйця, кулічі та вино (вином поливають могили хрест на хрест). Яйця фарбують ендро (марена красильна) в такий насичений пурпуровий колір. Це натуральний дуже давній барвник, можна придбати на вулиці у бабусь прям у вигляді корінців, або порошку. Ще прийнято пророщувати пшеницю перед святом на марлі або на ваті, формуючи такий "лужок" або газончик на тарільці. І туди викладають освячені яйця. Красиво виглядає))
Мені хрещена якраз передала з Грузії марену, то я цього року буду експериментувати. Мама саме вчора розповідала, що крутіше колір береться її, якщо додавати лушпиння цибулі та оцет
Щиро дякую за Вашу працю.
Хай квітне український ютюб.
Тернопільська обл., Кременець
В моїй сім'ї страстна свічка має бути товстою і великою, захищає від грози
А от виніс плащаниці в п'ятницю після обіду і до того часу їсти не можна (моя мама в цей день завжди заливала холодець і запах був такииий), а також в суботу починалася служба в 5 годині ранку і потім люди в церкві змінювали один одного щоб інші могли приходити до плащаниці
Випікання пасочки у мами мало сакральне значення і не дай бог голосно заговорити, чи грюкнути дверима, прикрашала також тільки жовтком для кращого кольору
А тепер вже я сама всіх розганяю і роблю тишину щоб випікати пасочку(класична по рецепту Клопоненка)
Дякую вам за чудове відео ❤ слава Україні
Подивилася-подивилася, полайкала-полайкала, тепер коментую: чудовий випуск! Дарії найшвидшого одужання!
За мене точно можете не перейматися:)
Шутка на Франківщині.
Трішки підправлю про стації Хресної дороги, у нас весь великий піст по середах і по п'ятницях ввечері проводиться ця відправа, коли проходять шлях, який пройшов ІХ по дорозі на Голгофу ( а не тільки в страсну п'ятницю). В страсну п'ятницю закладається плащаниця.
І така Хресна дорога є не тільки Зарваниці (там, мабуть, найпомпезніша), а у всіх місцях, куди люди приїжджають на прощу ( де чудотворні ікони або інші значущі для вірян місця).
В Словаччині часто за містом знаходяться так звані Кальварії - храмовий комплекс,який як раз і репрезентує останній путь Іісуса.
8:40 оце я розумію інвестиція в майбутнє
Дякую 💙💛
Оооо, "баськи" (чи то "базьки") таке гарне слово❤
Як завжди, яскраво та цiкаво, дякую 💞💙💛
Дякуємо! До речі, а Ви будете і православну святкувати?:)
Дякую. Ви найкращі.
Дочекааааалась❤❤❤❤ дякую за цей випуск, чекаю й наступного випуску😊 Те, що запам'яталось найбільше із дитинство з Страсного тижня - це Утреня Страстей, на якій священних 12 разів змінює ризи, а в дзвони б'ють стільки разів, яка по рахунку Євангелія. Люди ж 12 разів запалюють свічку й після останнього Євангелія її не гасять, а стараються донести цей вогонь додому. І можна ще зауважити, що під час самої служби та й після її закінчення стихає будь-який вітер чи дощ і донести цей вогонь хоч і не легко, але реально. Це так завжди заворожує, бо служба закінчується ближче до вечора й добре видно, як ці вогники розходяться по селу. Особисто в нашому домі потім свічкою з цим вогнем випалюються хрести над дверима, а потім вона використовується по аналогії стрітенської свічки. А от в Страсну п'ятницю навіть якщо є якась робота, то на момент, коли правиться в церкві й виноситься Плащаниця, то будь-яка робота відкладається й, боронь Боже, навіть за якусь найлегшу роботу братись.
Оксано, дякуємо за Вашу підтримку 😊 нам дуже і дуже приємно. Вся команда стрибала від радості 🥰
@@annanikolaieva4339 дякую вам, бо нарешті я знайшла той канал, який так довго чекала на ютуті❤️
В чистий четвер бабуся (з Київської області) казала, що треба скупатися до схід сонця. Страсну свічку треба було донести зі служби палаючою, нею малювали хрести на стельових балках. В пʼятницю не співали, не раділи. В суботу до схід сонця замішували паски. Прикрашали зверху квіточками, пташками та колосками з того ж тіста, що і сама паска. Пекли також сир. Вранці на Великдень треба було обовʼязково вмитися червоним яйцем свяченим, щоб бути весь рік з румʼянцем)))
Так, так, скупатися до сходу сонця у чистий четвер. У нас теж була така традиція ( Харківська обл, хоча бабуся, яка підтримувала цю традицію була з Сумщини)
@@user-xn3ve7zj5cпричому навіть якщо вже у квартирах, у містах це правило досі діє😊
Дякую! А "пекли сир"- це Ви про сирні паски кажете?
@@DariaAntsybor це бабуся так казала). Не називали сирною паскою, це було як сирна (творожна) солодка запіканка з великою кількістю яєць
@@user-ie4yw8rf4e о, цікаво:) а були для неї теж якісь оці спецформочки чи вже просто в чому запечеш?
Дякую!!!
Дуже цікавий випуск, дякую за сумлінну працю!))
Бечка - верба
В Збаражі я бачила таку станцію, коли ми мандрували тією стороною.
Штука- Закарпаття
З датою визначення Пасхи не все так просто, як ви описали. Правило для всіх християнських церков звучить як "Великдень святкується першої неділі після весняного повного місяця", а от далі пішли нюанси. Ми розраховуємо за Александрійською пасхалією, яка враховує юліанський календар, а католики - за Григоріанською. Тобто дата визначається зі співвідношення місячного й сонячного календарів. Цілий алгоритм є для розрахунку дат - алгоритм Гауса.
Дякуємо за Ваше важливе уточнення.
В Києві на дніпровських схилах теж є такі стенції
А підкажете де саме?
@@annanikolaieva4339в парку Аскольдова могила😊
"Б'є значить любить"?
Ну нє, там таки аб'юзирна логіка, а тут вегетативна
Зараз я дуже доросла жінка, і мені шкода мене не брали робити паски, а говорили а вдруг у неї місячні, і паски не піднимуться, а просто не хотіли мене вчить (
Я вже відсвяткувала з Американцями, я думала ми перенесли Великдень
З Великоднем це не працює, маємо надію, що наше пояснення у відео дало більше розуміння чому так 😊
А тепер по новому колу можна))))