насправді закинути унік десь на 2-3 курсі це дуже типовий мув. є навіть термін криза третьокурсника, бо саме в це період більшість людей кидають університет бо розуміють, що обрали не той шлях. от тільки кидати справу з думками про те, що мені це не підходить, бо я цим не горю трохи наївно. бо насправді в любій сфері наступає момент коли ти втомлюєшся і мотивація зникає. мотивація не пальне на якому треба двигатись, мотивація це просто початковий крок. пальне це дисципліна. і тільки з нею можна кудись дійти. в любій сфері. тому пошук мотивації це така собі прокрастинація університети всюди одинакові, десь гірше, десь краще. від спеціальності до спеціальності. але в любому випадку це всьо лише інструмент, який ніколи не дасть повної бази скілів для роботи, а більшість прийдеться вчити у шукати самому. "непрактичні предмети" тобто не профільні це дуже важлива річ і я взагалі не розумію людей які фукають на філософію чи психологію. універ це місце де має зростати інтелігенція народа. просто профільні навички можна здобувати в коледжі і технікумі. "розумові професії" потребують від людини всебічного розвитку, розвитку себе як особистості і свого світогляду, розвитку етичних поглядів і тд. це тупо невідʼємна частина навчання. з другого боку я розумію, що деякі знання застарілі. що деякі викладачі вважають, що їх предмети надважливі, хоча це і не так. проблеми в орг процессах, корупція. про це точно треба говорити я не стараюсь сказати, що вам насправді підходить медицина і зря ви кинули. я не знаю повної картини/не "спорю" з вашими тезами, просто балакаю)) і можливо мої слова комусь будуть потрібні
Прослуховуючи ваше відео , мені здалося , що вам варто спробувати навчання в цьому напрямку за кордоном . Звичайно , воно теж не спроститься , але ви оберете для себе самі цікаві факультативи .
Дуже багато відгукується в вашому відео! Я закінчила медичний в 2016, закінчила інтернатуру по інфекційним хворобам. Вчилась весь час на відмінно, маю червоний диплом. І працюю зараз ілюстратором😂 десь з 3 курсу почались сумніви, на 5-6 була майже певна що це не моє, але продовжувала, бо не знала що ще я можу… але інтернатура поставила в такі умови, що я зрозуміла що я так жити не можу, це ад. Проте мені пощастило з одногрупниками і по опису навчання було налагоджене краще. Досі це мої улюблені люди і згадую універ майже завжди тепло😃 Доречі з 6 дівчат відмінниць моїх подруг лише 2 зараз медикині і жодна не певна що варто продовжувати! Я вас підтримую, добре що ви зрозуміли зараз! У вас ще дуже багато часу попереду🙌 коли я йшла з медицини і мене питали чи мені не шкода часу, я на це казала що навіть якщо і шкода (але мені майже не шкода😂), то навіщо страждати решту життя через невдало вибрані 8 років.
Я вступила в мед. університет цього року. І вже за два місяці навчання на нервах стався зрив, стан здоровя став в 10000 разів гірший... Я вже мала купу разів думку відрахуватися через несправедливість, і купу факторів що ти назвала. Але побачимо...
Не знаю більше жодної професії, де потрібно заплатити, щоб тебе взяли на роботу. І в немедичних університетах набагато краще ставляться до студентів. Хоча ідеального університету в Україні не існує. Додаткові предмети розвивають кругозір і спеціаліста, якщо їх викладають не для галочки. Бажаю успіхів в пошуку свого.
Я збираюсь на мед. психолога вступати і на жаль немає інфи наскільки там важче чи легше программа навчання. Я теж кидав навчання тільки на 3 курсі, бо зрозумів що то не моє.
@@КарпенкоДаша-м6я я вступала в 2013. Вже на посвяті нам прямо дали знати що ми тут ніхто і нас відрахують хоч завтра за найменшу провину. Сама система так влаштована що всі студенти- непотріб. Не чіпають лише тих, у кого серйозні звʼязки, або тих хто з книжки не визирає. Прав ніяких немає лише обовʼязки і не дай Боже хоч щось сказати в свій захист. В несправедливих ситуаціях, я починала сперечатися, ввічливо, просто доводила свою правоту, натомість мені надходили прямі погрози від викладачів. Не одноразово казали: «Вы что хотите проблем на нашей кафедре?». З тих пір 100 разів думаю перед тим як щось говорити з керівництвом, на все життя урок засвоїла. Про корупцію взагалі мовчу, ціни за залік неймовірно високі. Перші 2 роки з практики - лише мили підлогу в лікарнях, на 3-му курсі хоч пацієнтів побачили, навіть дозволяли іноді розмовляти. Не дай Боже забути шапочку на пару, або на лекцію, одразу н.б ставлять. А н.б. треба оплатити в касі, а потім в свій вільний час відпрацювати. Якщо хоч 1 н.б. не відпрацьована, не допускають до екзаменів. А якщо не здати екзамен - відрахування. Одного разу взимку приїхала в лікарню на пару з хірургії. Була вдягнена в шерстяний светр, зверху вдягла халат, і в області коміру светр стирчав десь на 3 см. Хірург вигнала з пари, поставила н.б. Сказала що це не гігієнічно для хірургічного відділення, хоча по відділенню таргани бігають як свої серед людей. Там же, та сама лікарка «вчила» накладати бинт. Я забинтувала не так туго, як мало бути (я робила це вперше в житті) вона ж лязнула мене по руках і каже хто так бинтує? Намагалася поскаржитися на одного з викладачів, мені швидко закрили рота, аргументувавши тим, що у нас викладають найкращі. Декан - алкоголік, який ненавидить студентів, не дай Боже до нього звернутися. (Не знаю працює зараз чи ні). В гуртожитку таргани бігають по голові, вночі кусають тіло. Влітку часто немає гарячої води, антисанітарія. Відрахувати можуть реально будь-коли і будь за що. Моральний тиск, цькування і зверхнє ставлення- вам гарантовано. Більшість викладачів - совок. Звичайно що є вийнятки, але не так часто як хотілось би. Але веселі часи були, іноді приємно згадати. Я не навчалася в інших мед. закладах, але ходять чутки що є краще. З плюсів: переважно гуртожитки знаходяться біля університету на закритій території, для навчання все є: експонати, реагенти, навчальний інвентар і т.д. В навчальних корпусах нормальний ремонт, більш-менш комфортно. Про гуртожитки таке сказати не можу. Я жила в 3-му. Але мої однокурсники жили в гуртожитках, що не на території університету, і там ще гірше. Вода текла зі стелі, а туалети як із фільмів жаху, хоча платили так само, як і інші студенти. Як зараз там сказати не можу, але не думаю що щось змінилося на краще.
Дякую, що вы про це говорите, хоча сумніваюсь, що це щось змінить.
насправді закинути унік десь на 2-3 курсі це дуже типовий мув. є навіть термін криза третьокурсника, бо саме в це період більшість людей кидають університет бо розуміють, що обрали не той шлях.
от тільки кидати справу з думками про те, що мені це не підходить, бо я цим не горю трохи наївно. бо насправді в любій сфері наступає момент коли ти втомлюєшся і мотивація зникає. мотивація не пальне на якому треба двигатись, мотивація це просто початковий крок. пальне це дисципліна. і тільки з нею можна кудись дійти. в любій сфері. тому пошук мотивації це така собі прокрастинація
університети всюди одинакові, десь гірше, десь краще. від спеціальності до спеціальності. але в любому випадку це всьо лише інструмент, який ніколи не дасть повної бази скілів для роботи, а більшість прийдеться вчити у шукати самому.
"непрактичні предмети" тобто не профільні це дуже важлива річ і я взагалі не розумію людей які фукають на філософію чи психологію. універ це місце де має зростати інтелігенція народа. просто профільні навички можна здобувати в коледжі і технікумі. "розумові професії" потребують від людини всебічного розвитку, розвитку себе як особистості і свого світогляду, розвитку етичних поглядів і тд. це тупо невідʼємна частина навчання.
з другого боку я розумію, що деякі знання застарілі. що деякі викладачі вважають, що їх предмети надважливі, хоча це і не так. проблеми в орг процессах, корупція. про це точно треба говорити
я не стараюсь сказати, що вам насправді підходить медицина і зря ви кинули. я не знаю повної картини/не "спорю" з вашими тезами, просто балакаю)) і можливо мої слова комусь будуть потрібні
Дякую за інакшу думку!🙂
дякую що написали це
Прослуховуючи ваше відео , мені здалося , що вам варто спробувати навчання в цьому напрямку за кордоном .
Звичайно , воно теж не спроститься , але ви оберете для себе самі цікаві факультативи .
Дуже багато відгукується в вашому відео! Я закінчила медичний в 2016, закінчила інтернатуру по інфекційним хворобам. Вчилась весь час на відмінно, маю червоний диплом. І працюю зараз ілюстратором😂 десь з 3 курсу почались сумніви, на 5-6 була майже певна що це не моє, але продовжувала, бо не знала що ще я можу… але інтернатура поставила в такі умови, що я зрозуміла що я так жити не можу, це ад.
Проте мені пощастило з одногрупниками і по опису навчання було налагоджене краще. Досі це мої улюблені люди і згадую універ майже завжди тепло😃
Доречі з 6 дівчат відмінниць моїх подруг лише 2 зараз медикині і жодна не певна що варто продовжувати!
Я вас підтримую, добре що ви зрозуміли зараз! У вас ще дуже багато часу попереду🙌 коли я йшла з медицини і мене питали чи мені не шкода часу, я на це казала що навіть якщо і шкода (але мені майже не шкода😂), то навіщо страждати решту життя через невдало вибрані 8 років.
дякую, за ваше відеоо👍👍
Я вступила в мед. університет цього року. І вже за два місяці навчання на нервах стався зрив, стан здоровя став в 10000 разів гірший...
Я вже мала купу разів думку відрахуватися через несправедливість, і купу факторів що ти назвала. Але побачимо...
Не знаю більше жодної професії, де потрібно заплатити, щоб тебе взяли на роботу. І в немедичних університетах набагато краще ставляться до студентів. Хоча ідеального університету в Україні не існує. Додаткові предмети розвивають кругозір і спеціаліста, якщо їх викладають не для галочки. Бажаю успіхів в пошуку свого.
Неймовірне відео ☀️
Я збираюсь на мед. психолога вступати і на жаль немає інфи наскільки там важче чи легше программа навчання. Я теж кидав навчання тільки на 3 курсі, бо зрозумів що то не моє.
Навчалася в ЗДМУ повністю вас підтримую. Сил вистачило на 3 курси.
А чого саме так?Якраз дуже цікавить цей університет
@@КарпенкоДаша-м6я я вступала в 2013. Вже на посвяті нам прямо дали знати що ми тут ніхто і нас відрахують хоч завтра за найменшу провину. Сама система так влаштована що всі студенти- непотріб. Не чіпають лише тих, у кого серйозні звʼязки, або тих хто з книжки не визирає. Прав ніяких немає лише обовʼязки і не дай Боже хоч щось сказати в свій захист. В несправедливих ситуаціях, я починала сперечатися, ввічливо, просто доводила свою правоту, натомість мені надходили прямі погрози від викладачів. Не одноразово казали: «Вы что хотите проблем на нашей кафедре?». З тих пір 100 разів думаю перед тим як щось говорити з керівництвом, на все життя урок засвоїла. Про корупцію взагалі мовчу, ціни за залік неймовірно високі. Перші 2 роки з практики - лише мили підлогу в лікарнях, на 3-му курсі хоч пацієнтів побачили, навіть дозволяли іноді розмовляти. Не дай Боже забути шапочку на пару, або на лекцію, одразу н.б ставлять. А н.б. треба оплатити в касі, а потім в свій вільний час відпрацювати. Якщо хоч 1 н.б. не відпрацьована, не допускають до екзаменів. А якщо не здати екзамен - відрахування. Одного разу взимку приїхала в лікарню на пару з хірургії. Була вдягнена в шерстяний светр, зверху вдягла халат, і в області коміру светр стирчав десь на 3 см. Хірург вигнала з пари, поставила н.б. Сказала що це не гігієнічно для хірургічного відділення, хоча по відділенню таргани бігають як свої серед людей. Там же, та сама лікарка «вчила» накладати бинт. Я забинтувала не так туго, як мало бути (я робила це вперше в житті) вона ж лязнула мене по руках і каже хто так бинтує? Намагалася поскаржитися на одного з викладачів, мені швидко закрили рота, аргументувавши тим, що у нас викладають найкращі. Декан - алкоголік, який ненавидить студентів, не дай Боже до нього звернутися. (Не знаю працює зараз чи ні). В гуртожитку таргани бігають по голові, вночі кусають тіло. Влітку часто немає гарячої води, антисанітарія. Відрахувати можуть реально будь-коли і будь за що. Моральний тиск, цькування і зверхнє ставлення- вам гарантовано. Більшість викладачів - совок. Звичайно що є вийнятки, але не так часто як хотілось би. Але веселі часи були, іноді приємно згадати. Я не навчалася в інших мед. закладах, але ходять чутки що є краще. З плюсів: переважно гуртожитки знаходяться біля університету на закритій території, для навчання все є: експонати, реагенти, навчальний інвентар і т.д. В навчальних корпусах нормальний ремонт, більш-менш комфортно. Про гуртожитки таке сказати не можу. Я жила в 3-му. Але мої однокурсники жили в гуртожитках, що не на території університету, і там ще гірше. Вода текла зі стелі, а туалети як із фільмів жаху, хоча платили так само, як і інші студенти. Як зараз там сказати не можу, але не думаю що щось змінилося на краще.
У якому місті ви навчалися? Напишіть будь-ласка.
Київ)