Євангеліє на щодень. Різдво чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Господнього Івана
HTML-код
- Опубликовано: 24 июн 2024
- (Лк 1; 1-25; 57-68; 76; 80)
1 Тому, що багато хто брався скласти оповідання про речі, які сталися між нами,
2 як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами Слова,
3 вирішив і я, вивідавши про все докладно від початків, тобі написати за порядком, високодостойний Теофіле,
4 щоб ти знав стійкість науки, яку ти прийняв.
5 Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета.
6 Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно.
7 Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі.
8 І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити.
10 А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору.
11 Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника.
12 Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього.
13 Ангел же сказав до нього: “Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан.
14 І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть;
15 бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї,
16 і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога.
17 І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.”
18 Захарія ж сказав до ангела: “По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.”
19 Ангел озвавсь до нього: “Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.”
21 Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині.
22 Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.
23 А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому.
24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи:
25 “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
57 Тим часом настав Єлисаветі час родити, і вона вродила сина.
58 Її сусіди та родина почули, що Господь виявив їй своє велике милосердя, і радувалися з нею.
59 Восьмого дня прийшли обрізати хлоп'я і хотіли назвати його ім'ям його батька - Захарія;
60 його ж мати заговорила, кажучи: “Ні, він зватись буде Йоан.”
61 Кажуть до неї: “Та у твоїй родині нема нікого, хто звався б таким ім'ям.”
62 І знаками спитали його батька, як би хотів, щоб той назвався.
63 І попросивши табличку, він написав: “Йоан - його ім'я.” Всі тому дивувались.
64 Тієї ж хвилини відкрились його уста і язик розв'язався, і він почав говорити та благословити Бога.
65 І страх напав на всіх їхніх сусідів; по всіх гірських околицях Юдеї про все це говорили.
66 Усі, що про те чули, берегли в своїм серці й казали між собою: “Що воно з того хлоп'яти буде?” І справді рука Господня була з ним.
67 А Захарія, його батько, сповнився Святим Духом і почав пророкувати:
68 “Благословен Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій
76 А ти, дитино, пророком Вишнього назвешся, бо ти ходитимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу,
80 Дитя ж росло й скріплялося на дусі та перебувало в пустині аж до дня свого об'явлення Ізраїлеві.