півроку тому я втратив найближчу живу істоту, єдиного хто тримав мою кукуху і бажання жити, любити цей світ і себе. у нас була сімейна вечеря з кутею, але то не було різдво. для мене більше немає різдва.
Як це сумно 😢 втрата - це те, що ламає нас. Треба дати собі час на горювання. Бажаю Вам знайти сенс життя у собі або близьких, або дати свою любов живій істоті, яка цього потребує. Навкруги так багато залишених без турботи і тварин, і людей.
Я провела Різдво із людиною, якій не здалось ні Різдво, ні я. Не тільки тепер, це завжди було так. Зі шкіри лізла, щоб зробити все чарівно, щоб йому сподобалось. На фоні війни почуваюся ще гірше через цю не взаємність. New Year resolution - кинути його.
Моє різдво було норм, хоч я і не святкувала. Відгуляю вже новий рік. Я стільки всього втратила за останні роки. І сім'ю, і житло, і роботу, і клепку. Але я пройшла терапію, і потроху знов стаю на ноги. Я молодець. Не те щоб я зараз була в хорошому стані, однак з того дна, на якому я опинилась, тепер можна рухатись тільки вгору. Тому мені норм і навіть трохи радісно.
Від недавно Різдво не святкую. Взагалі, з 2014 року лише одна подія, яка мене тішить - це народження донечки. До тепер усі дні як один... я у довгострокової депресії і жодне свято не приносить очікуваних емоцій.
Смерті псують свята, полон псує свята. Різдво не псує бо в мене кожне сімейне свято завжди тісно пов'язане з померлими та загиблими, так ми їх пам'ятаємо
Минулого року перед різдвом - 22 грудня помер мій дідусь, якого я дуже любила. Тяжко переживала і дуже часто його згадую. Цього року, 26 грудня померла бабуся, вчора був похорон. Пережила дідуся рівно на 1 рік і декілька днів. Вони мені подарували спогади з дитинства на все життя… Тому яке різдво, тепер для нас цей період назавжди сумний…
Може вас це трішки підтримає.. коли я була мала, то від старших чула, що то велике щастя померти на великі релігійні свята, бо тоді відкриті ворота в рай. Сил вам!
Хоч це звучить цинічно і одразу важко повірити в ці слова, але час все виправить. Мій тато помер 31 грудня, на новий рік. І здавалося, що це свято на завжди втрачене, а воно було важливим для мене, оскільки це було єдине свято, яке готувала я особисто (ми жили з свекрухою і вона займалася святами) Перші роки я не святкувала зовсім, було боляче... Але згодом біль вщухає і я пригадую тільки хороші моменти, постійно згадую його "крилаті фрази" та вдячна за той час, який нам був даний, за те що він побачив моїх дітей, вони могли відчути його любов... Різкий біль пройде, залишиться ностальгія, вдячність і теплі спогади. Мої співчуття
Нажаль це різдво одиноке було, бо кохана людина в ЗСУ. Також не було змоги приготувати собі заплановану вечерю, бо різко сильно захворів. Ялинку поставив раніше, тож хоч щось) Новий рік теж зустріну один, але думаю зможу зробити хоч щось смачне. Так, в мене все погано і з купи інших причин. Але я з усіх сил намагаюся триматися і робити ті речі, які підтримають мою кукуху) Тому я абсолютно не розумію деяких людей тут в відео. Наприклад таких як останній чел - чому ти мовчки приймаєш те, що тобі не подобається? Чому ви блін не здатні банально поговорити наче як з коханою людиною. Іноді я взагалі не розумію як і на чому у людей будуться стосунки, якщо вони абсолютно не знають один одного. Не терпіть поруч токсичних людей, не мовчіть якщо вам боляче. Життя і так важке і воно не варте того, щоб витрачати час і сили на не тих людей. Піклуйтеся про себе і дійсно гарних людей,які відповідають вам тим же. І тоді який жах би вас не оточував - буде легше просто від того, що поруч гарні люди. А так бажаю нам всім, щоб вся рабсня винищили один одного там у себе і більше не існували на цій планеті. Щоб всі наші рідні повернулися додому. А хто нажаль більше не вернеться - пам'ятайте ту ціну яку ми заплатили за свободу, цінуйте загиблих і не голосуйте більше за політиків, які просувають російські наративи. Щоб наші втрати не були даремні...
Дерев'яні ложки - це моє теперішнє захоплення 😂, можете мені їх передарувати 😊. Дерев'яні ложки не гримлять о четвертій ранку 🤭, коли я готую каву, бо так рано збираюсь на роботу
Моя самотність. Рівно рік назад в мережі я зустрів людину яка мене від нього врятувала аж на цілі 3 місяці попри її нелюбов до будь яких стосунків на відстані. І хоч ми були дуже різні в поглядах на багато речей, вона зробила все щоб я був щасливим та рівно 1 січня наче як по сценарію долі залишила мене. Цілий рік я провів в самотності але не раз згадую як тоді думав "прикол якщо я вперше і востаннє такий щасливий і більше такого не буде. А можливо це останнє щастя перед смертю". Зараз рік потому я залишаю позаду рік сповнений самотності, невдалих і недовгих знайомств, ненависті до мене від рандомів в інтернеті і безнадії на будь яку зміну ситуації. У мене немає святкового настрою зовсім і ніщо що раніше його викликало більше не діє. Схоже це кінець...
Господи, ну який кінець? Якось вже натрапляла на Ваш коментар. Тоді я подумала, що у Вас все набагато гірше, ніж Ви зараз написали. Чому Ви вважаєте, що більше нічого не відбудеться у Вашому житті? Чомусь думаю, що Вам ще немає тридцяти років. Буде новий рік і все може змінитись на краще. Скажу про себе. Про те, що зіпсувало моє Різдво. Уявіть собі, я чомусь була впевнена, що 25 грудня буде у четвер, а не у середу. Не було нікого, хто б міг повідомити мене про те, що Святвечір буде у вівторок, хоча б зранку. Я не натрапляла на цю інформацію ні в інтернеті, ні по телевізору, ні по радіо. Я прозріла о шостій годині вечора, коли радіоведучий вітав зі Святвечором. Я зовсім була не готова до цього, я була у шоці, я вже не могла нічого змінити. Тому я думаю, що у світі є купа людей, яким набагато гірше. Я розумію, що Вам це не раз казали і Вам від цього не легше. Але може, Ви все ж таки спробуєте пожити ще трохи, щоб подивитись, що буде далі?❤
У зовсім молодих людей завжди все гіперболізовано. Ви живі, ви бачите сонячне світло, у вас попереду ціле життя! Знайомства з чудовими людьми, цікава робота, подорожі. У вас попереду кохання, сім'я та народження дітей! У вас лише початок, а не кінець. Я майже 11 років в окупації. В мене вкрали останні роки молодості. Одинадцять років на самоті! В мене немає сім'ї, дітей, друзів, роботи. Інколи я проводжу цілі дні мовчки. А колись я була весела та говірка...В мене немає документів, немає можливості звідси виїхати. В мене вже немає часу почати життя спочатку. Та я не жаліюсь, ні. Бо розумію, що зараз тисячам людей набагато гірше, ніж мені. Якщо ти дихаєш, в тебе є руки-ноги - це вже щастя! Ти не маєш права скиглити (це я про себе)! Тож, подивіться на своє життя з іншого боку, подивіться очима людини, яка втратила все...Можливо тоді ви зрозумієте, що маєте всі підстави для щастя. Треба просто його відчути. Не завдяки іншій людині. А просто тому що вам пощастило народитись і жити! Бажаю вам віднайти себе, бо життя прекрасне!
www.reddit.com/r/AskReddit/comments/1hm144g/what_ruined_christmas_this_year/
півроку тому я втратив найближчу живу істоту, єдиного хто тримав мою кукуху і бажання жити, любити цей світ і себе. у нас була сімейна вечеря з кутею, але то не було різдво. для мене більше немає різдва.
Як це сумно 😢 втрата - це те, що ламає нас. Треба дати собі час на горювання. Бажаю Вам знайти сенс життя у собі або близьких, або дати свою любов живій істоті, яка цього потребує. Навкруги так багато залишених без турботи і тварин, і людей.
Я провела Різдво із людиною, якій не здалось ні Різдво, ні я. Не тільки тепер, це завжди було так. Зі шкіри лізла, щоб зробити все чарівно, щоб йому сподобалось. На фоні війни почуваюся ще гірше через цю не взаємність. New Year resolution - кинути його.
Це простіше, ніж здається
Не витрачайте своє життя на людей з якими вам погано.
0:54 щиро бажаю котику здоров'я і довгих літ життя. а мудилі най та кінечність всохне, якою бив
Моє різдво було норм, хоч я і не святкувала. Відгуляю вже новий рік.
Я стільки всього втратила за останні роки. І сім'ю, і житло, і роботу, і клепку. Але я пройшла терапію, і потроху знов стаю на ноги. Я молодець. Не те щоб я зараз була в хорошому стані, однак з того дна, на якому я опинилась, тепер можна рухатись тільки вгору. Тому мені норм і навіть трохи радісно.
Ви молодець! Сподіваюсь, це почуття буде супроводжувати Вас і далі)
Від недавно Різдво не святкую. Взагалі, з 2014 року лише одна подія, яка мене тішить - це народження донечки. До тепер усі дні як один... я у довгострокової депресії і жодне свято не приносить очікуваних емоцій.
Смерті псують свята, полон псує свята. Різдво не псує бо в мене кожне сімейне свято завжди тісно пов'язане з померлими та загиблими, так ми їх пам'ятаємо
Минулого року перед різдвом - 22 грудня помер мій дідусь, якого я дуже любила. Тяжко переживала і дуже часто його згадую. Цього року, 26 грудня померла бабуся, вчора був похорон. Пережила дідуся рівно на 1 рік і декілька днів. Вони мені подарували спогади з дитинства на все життя… Тому яке різдво, тепер для нас цей період назавжди сумний…
Може вас це трішки підтримає.. коли я була мала, то від старших чула, що то велике щастя померти на великі релігійні свята, бо тоді відкриті ворота в рай. Сил вам!
Хоч це звучить цинічно і одразу важко повірити в ці слова, але час все виправить. Мій тато помер 31 грудня, на новий рік. І здавалося, що це свято на завжди втрачене, а воно було важливим для мене, оскільки це було єдине свято, яке готувала я особисто (ми жили з свекрухою і вона займалася святами) Перші роки я не святкувала зовсім, було боляче... Але згодом біль вщухає і я пригадую тільки хороші моменти, постійно згадую його "крилаті фрази" та вдячна за той час, який нам був даний, за те що він побачив моїх дітей, вони могли відчути його любов... Різкий біль пройде, залишиться ностальгія, вдячність і теплі спогади. Мої співчуття
Нажаль це різдво одиноке було, бо кохана людина в ЗСУ. Також не було змоги приготувати собі заплановану вечерю, бо різко сильно захворів. Ялинку поставив раніше, тож хоч щось) Новий рік теж зустріну один, але думаю зможу зробити хоч щось смачне. Так, в мене все погано і з купи інших причин. Але я з усіх сил намагаюся триматися і робити ті речі, які підтримають мою кукуху) Тому я абсолютно не розумію деяких людей тут в відео. Наприклад таких як останній чел - чому ти мовчки приймаєш те, що тобі не подобається? Чому ви блін не здатні банально поговорити наче як з коханою людиною. Іноді я взагалі не розумію як і на чому у людей будуться стосунки, якщо вони абсолютно не знають один одного. Не терпіть поруч токсичних людей, не мовчіть якщо вам боляче. Життя і так важке і воно не варте того, щоб витрачати час і сили на не тих людей. Піклуйтеся про себе і дійсно гарних людей,які відповідають вам тим же. І тоді який жах би вас не оточував - буде легше просто від того, що поруч гарні люди. А так бажаю нам всім, щоб вся рабсня винищили один одного там у себе і більше не існували на цій планеті. Щоб всі наші рідні повернулися додому. А хто нажаль більше не вернеться - пам'ятайте ту ціну яку ми заплатили за свободу, цінуйте загиблих і не голосуйте більше за політиків, які просувають російські наративи. Щоб наші втрати не були даремні...
погоджуюсь з усім написаним на всі 100! Тримайтеся! Я бажаю, щоб ваша кохана людина повернулася якомога скоріше!
Як можна вдарити чужого кота , ще й такого роскішного😢
Московити. 10 років к ряду
Вау, відео буквально на очах з'явилось🥰🥰
Дерев'яні ложки - це моє теперішнє захоплення 😂, можете мені їх передарувати 😊. Дерев'яні ложки не гримлять о четвертій ранку 🤭, коли я готую каву, бо так рано збираюсь на роботу
О 4 ранку? Жах. Вам терміново треба міняти роботу
@pestilence1733 ні, не потрібно, робота добра 😁, просто лягаю спати раніше і просинаюсь раніше 🤗
Я теж встаю о четвертій на роботу. Це чудово.
Але вони товсті, хіба ні?)
@@SerhiyOdarenko ні, я маю чайні дерев'яні ложки з довгими ручками- найкращі чайні ложки серед всіх чайних ложок 🥰
Моя самотність. Рівно рік назад в мережі я зустрів людину яка мене від нього врятувала аж на цілі 3 місяці попри її нелюбов до будь яких стосунків на відстані. І хоч ми були дуже різні в поглядах на багато речей, вона зробила все щоб я був щасливим та рівно 1 січня наче як по сценарію долі залишила мене. Цілий рік я провів в самотності але не раз згадую як тоді думав "прикол якщо я вперше і востаннє такий щасливий і більше такого не буде. А можливо це останнє щастя перед смертю". Зараз рік потому я залишаю позаду рік сповнений самотності, невдалих і недовгих знайомств, ненависті до мене від рандомів в інтернеті і безнадії на будь яку зміну ситуації. У мене немає святкового настрою зовсім і ніщо що раніше його викликало більше не діє. Схоже це кінець...
Господи, ну який кінець?
Якось вже натрапляла на Ваш коментар. Тоді я подумала, що у Вас все набагато гірше, ніж Ви зараз написали. Чому Ви вважаєте, що більше нічого не відбудеться у Вашому житті? Чомусь думаю, що Вам ще немає тридцяти років. Буде новий рік і все може змінитись на краще.
Скажу про себе. Про те, що зіпсувало моє Різдво. Уявіть собі, я чомусь була впевнена, що 25 грудня буде у четвер, а не у середу. Не було нікого, хто б міг повідомити мене про те, що Святвечір буде у вівторок, хоча б зранку. Я не натрапляла на цю інформацію ні в інтернеті, ні по телевізору, ні по радіо. Я прозріла о шостій годині вечора, коли радіоведучий вітав зі Святвечором. Я зовсім була не готова до цього, я була у шоці, я вже не могла нічого змінити.
Тому я думаю, що у світі є купа людей, яким набагато гірше. Я розумію, що Вам це не раз казали і Вам від цього не легше.
Але може, Ви все ж таки спробуєте пожити ще трохи, щоб подивитись, що буде далі?❤
У зовсім молодих людей завжди все гіперболізовано. Ви живі, ви бачите сонячне світло, у вас попереду ціле життя! Знайомства з чудовими людьми, цікава робота, подорожі. У вас попереду кохання, сім'я та народження дітей! У вас лише початок, а не кінець. Я майже 11 років в окупації. В мене вкрали останні роки молодості. Одинадцять років на самоті! В мене немає сім'ї, дітей, друзів, роботи. Інколи я проводжу цілі дні мовчки. А колись я була весела та говірка...В мене немає документів, немає можливості звідси виїхати. В мене вже немає часу почати життя спочатку. Та я не жаліюсь, ні. Бо розумію, що зараз тисячам людей набагато гірше, ніж мені. Якщо ти дихаєш, в тебе є руки-ноги - це вже щастя! Ти не маєш права скиглити (це я про себе)! Тож, подивіться на своє життя з іншого боку, подивіться очима людини, яка втратила все...Можливо тоді ви зрозумієте, що маєте всі підстави для щастя. Треба просто його відчути. Не завдяки іншій людині. А просто тому що вам пощастило народитись і жити! Бажаю вам віднайти себе, бо життя прекрасне!
Скільки тобі років, друже?
Кінець то коли ти сам, в тебе побиті руки, пробита артерія в нозі і ти не встигаєш затягнути турнікет до втрати свідомості.
@@sumnotak будьласочка, ми усі, хто Вам тут написали хвилюємось за Вас.
0:53 До цього моменту мій монітор був чистий... Котику співчуваю
downward comparison не удался
у всех такие ниочемные проблемы по сравнению с тем, что есть в Украине
чоловік
фу, нитики (я про відео)
100%. На фоні війни більшість їх проблем виглядають ницими
В них спитали, вони відповіли. Нашо ви це відео відкрили? Чого ви очікували?