Фінансування на 40% та нові розробки: Інститут сільськогосподарської мікробіології в умовах війни
HTML-код
- Опубликовано: 28 май 2024
- 00:00 - Вступ
00:37 - Як Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН переживає війну?
01:15 - Про єдину в Україні колекцію корисних ґрунтових мікроорганізмів
02:20 - Науковець Юрій Халеп жив в інституті, щоб врятувати колекцію
04:30 - Чому перебувати в інституті було важливіше, ніж удома?
05:08 - Чим унікальна колекція ґрунтових мікроорганізмів?
05:35 - Чому не можна було забрати колекцію додому?
06:18 - Колекцією корисних ґрунтових мікроорганізмів цікавляться дослідники з інших країн
06:35 - Як нині працює інститут?
07:25 - Наукова установа фінансується на 40 %, а решту мусить заробляти самостійно
08:22 - Що розробляється в лабораторії пробіотиків, яка дає основні фінансові надходження
09:45 - Якими розробками наукові співробітники лабораторії пишаються найбільше?
11:30 - Чи втратили результати досліджень через війну?
11:46 - Скільки найменувань продукції виробляє установа?
12:04 - Про новий препарат
12:45 - Яка частина продукції йде на експорт?
13:10 - Як аварійний стан приміщень впливає на терміни завершення досліджень?
Втратили частину наукових досліджень, врятували унікальну колекцію корисних ґрунтових мікроорганізмів, фінансуються на 40% від необхідного - так в умовах війни працюють науковці Чернігівського інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН.
Попри війну інститут впроваджує свої наукові розробки у виробництво. Ними цікавляться не лише в Україні, а й за кордоном - в країнах Євросоюзу та Китаї. Під час активних бойових дій на Чернігівщині постраждали приміщення інституту, а корпус, в якому працюють над новою розробкою, - в аварійному стані.
Про науку під час війни розповідає директор інституту Анатолій Москаленко та його колеги-науковці Юрій Халеп та Наталія Кравченко.
Підпишіться та натисніть 🔔, щоб отримувати сповіщення про нові відео та трансляції.
Ми в Telegram: t.me/suspilnechernihiv
Ми у Facebook: / suspilne.chernihiv
Ми у Viber: bit.ly/suspilnechernihivviber
Ми в Instagram: / suspilne.chernihiv
Читайте новини тут: suspilne.media/regions/cherni...
Політика взаємодії з аудиторією на цифрових платформах АТ «НСТУ»: cutt.ly/qkVvY4w
___
Сайт філії: cn.suspilne.media/
Усе про Суспільне читайте тут: corp.suspilne.media/
#наука #село #Чернігів 
Наука
Дякуємо Юрію Шелковому, який цікавиться нашим життям навіть в далекій Канаді, та Анатолію Кучеру за доброзичливі відгуки! Така моральна підтримка додає сил працювати та розвивати науку навіть і в скрутні часи. Втім, фінансування вітчизняної науки впродовж останніх десятиліть завжди було дуже обмеженим. Тому ж і доводиться, як зазначалося і в інтерв’ю, шукати додаткові заробітки, зокрема у формі комерціалізації наших наукових розробок (основний напрям і моєї роботи). Передусім це розробки, доведені до стану кінцевої наукоємної товарної продукції з високою доданою вартістю - біологічні (мікробні препарати). Саме від їх впровадження ми отримуємо значну частину надходження коштів до спеціального фонду. Вони, як уже зазначалося, є популярними не тільки практично в усіх областях України, а й за кордоном, зокрема в країнах Прибалтики та Австрії й інших країнах ЄС. В довоєнний час великий інтерес до співпраці з нами проявляли і представники КНР (як і взагалі свого часу бізнес з Китаєм активно пронизував майже всі сфери економіки України). Китайських партнерів цікавили як біопрепарати, так і штами наших перспективних мікроорганізмів. Зокрема були наміри створити спільну лабораторію для проведення мікробіологічних досліджень. Штами ж використовувалися і використовуються виключно для наукових досліджень вітчизняними науковцями.
Як один із учасників інтерв’ю, хотів би ще дещо доповнити, про що розповідав знімальній групі, але не потрапило в ефір у зв’язку з часовими обмеженнями. Так само, як ми з дружиною під час активних бойових дій жили в головному корпусі та охороняли його - в інших корпусах також жили (подекуди із сім’ями) та оберігали співробітники Інституту. В лабораторному комплексі на вулиці Малиновського: начальник господарського відділу Михайло Семенченко та водій Володимир Міх (В. Міх навіть отримав легке уламкове поранення під час особливо інтенсивних обстрілів тієї території). У нашому відділі наукового забезпечення АПК (с. Прогрес бувшого Козелецького району): начальник відділу Олександр Єгоров та завідувач лабораторії землеробства та насінництва Володимир Бардаков з колегами. Вони не тільки оберігали майно, а й надавали активну посильну допомогу ЗСУ.
А фінансування практично на мінімумі по факту, у нас так і не навчились цінувати наукову спільноту від слова взагалі. Знаю за власним досвідом, потрібно змінювати підходи у роботі та дозволяти університетам діяти більш автономно та самим починати заробляти, що у нас взагалі не практикується масово. Потрібно посилити фінансування освіти хоча б до 8% від ВВП на 5 років та вирівняти зарплати викладачів до рівня 500-600$ для початку. Сподіваюсь під це виділять гроші хоча б після цієї війни.
Вы уже сотрудничали в сфере авиадвигателей
Даже цікавий міні замок, здається, історична будівля, але завжди чомусь не дуже добре виглядає зовні. Всім добра!!!
А ви не дивитесь відео? Їх бомбили, може? Як ви думаєте?
@@user-ge6eh3fg2b Про бомбили, то зрозуміло, про це мова не йде. А Ви, мабуть, не бували в тому районі, бо не бачили, що там завжди зовнішній вигляд будівлі бажав кращого. Всім добра!!!
Зробить ,будь ласка,бак антирос .Щоб одного россиянина на нашей Украине бильше не було!На завжди! Николи!К стати,с розповсюдженням на территорию раши.Дуже цикава идея!Национальна!
Не діліться ні в якому разі розробками з Китаєм.
Да,да. А то испортят наши природные экземпляры или какие-то вирусы запустят
Вони попереду нас на десятки років, чим ділитися?)
Китай союзник росії, молодці що допомагаєте ворогам, так тримати.
Китай вже все давно стибрив і не тільки у нас.