Дуже дякую за вiдео. У Кракові були як туристи,на веліках тільки мріємо. Вражена вашою сміливістю і рішучестю. Дуже цікаво,як починалася ваша велосипедна історія.
Щиро дякую. Моя велоісторія почалася, мабуть, десь років три тому, коли припинила мріяти, а сіли на велосипеди і разом з донькою поїхали в тур вихідного дня в околиці м. Суми в селище Кияниця. За день проїхали туди й назад десь 60 км. з відпочинком на березі Псла, з оглядом історичного палацу. Було купа вражень та емоцій. Тоді й зрозуміли, що все реально. На жаль, тоді ще не фільмували, а тепер уже туди й не поїдеш
@@nataliiarohova я такой вперше сіла на велік 5 років тому. Під час ковіду,коли не ходив транспорт і було неможливо доїхати з дачі до міста,до праці. Потім почали їздити на вихідні по області. Через рік поїхали в Одесу,на море. А в цьому році вперше виїхали за кордон. Два похода,4 країни. В Ужгороді бачили Вас. Не наважилися зупинити))
Жевать и что то рассказывать(14:51), но как бы, не очень приятно смотреть. Да и повествование накладывать на шевелящиеся губы(4:09), можно же обыграть по другому. Неизвестный замок(13:43) чем то похож на Замок "Паланок" в Мукачево, так же стоит на возвышенности и в таком стиле. А где прелюдия к путешествию, подготовка, маршрут, цели и пр. как добиралась в Польшу.
Дякую за коментар. Сценарії та передмови ніколи не писала та писати не збираюся. Що бачу, те й показую, тим завжди цікавіше, коли не знаєш, що чекає попереду. Не розумію одного, якщо вам не подобається, навіщо дивитися
Польща - чудова країна. Їхали колись по тій велодоріжці з Кракова. Ви великий молодець. Дружина вражена тим, що ви не боїтеся мандрувати наодинці.
Щиро дякую. Не знаю, чомусь не страшно мандрувати самій. Краще так, ніж ніяк. Також із захопленням дивлюся ваші відео.
Дякую за подорож по Польщі. Трішечки туман заважав, а так все гарно і цікаво 🎉❤
Погоду передбачити важко
Дуже дякую за вiдео. У Кракові були як туристи,на веліках тільки мріємо. Вражена вашою сміливістю і рішучестю. Дуже цікаво,як починалася ваша велосипедна історія.
Щиро дякую. Моя велоісторія почалася, мабуть, десь років три тому, коли припинила мріяти, а сіли на велосипеди і разом з донькою поїхали в тур вихідного дня в околиці м. Суми в селище Кияниця. За день проїхали туди й назад десь 60 км. з відпочинком на березі Псла, з оглядом історичного палацу. Було купа вражень та емоцій. Тоді й зрозуміли, що все реально. На жаль, тоді ще не фільмували, а тепер уже туди й не поїдеш
@@nataliiarohova я такой вперше сіла на велік 5 років тому. Під час ковіду,коли не ходив транспорт і було неможливо доїхати з дачі до міста,до праці. Потім почали їздити на вихідні по області. Через рік поїхали в Одесу,на море. А в цьому році вперше виїхали за кордон. Два похода,4 країни. В Ужгороді бачили Вас. Не наважилися зупинити))
Шкода, що не зупинили, приємно було б познайомитися та поспілкуватися
Доброго дня.Пані Наталя,чи потрібний поліс страхування при перетині кордону?
Добрий день. Ніхто не питає. Улітку робила, а восени ні
Жевать и что то рассказывать(14:51), но как бы, не очень приятно смотреть. Да и повествование накладывать на шевелящиеся губы(4:09), можно же обыграть по другому. Неизвестный замок(13:43) чем то похож на Замок "Паланок" в Мукачево, так же стоит на возвышенности и в таком стиле. А где прелюдия к путешествию, подготовка, маршрут, цели и пр. как добиралась в Польшу.
Дякую за коментар. Сценарії та передмови ніколи не писала та писати не збираюся. Що бачу, те й показую, тим завжди цікавіше, коли не знаєш, що чекає попереду.
Не розумію одного, якщо вам не подобається, навіщо дивитися