я в захваті скільки у Кирила інформації в голові, і так цікаво слухати, ніби з другом гуляєш по Києву. Дуже дякую вам, найкращий контент на просторах українського ютубу
@@STEPANETS/ правильний меседж взяли до власної Праці. Дійсно,не відоме місто Київ із занедбаним житлом. Для чого приховувати безвідповідальних керівників в місті...? Додавайте розуму до будівельників,- нехай відбудовують дахи і вікна для 《німецьких》 домівок...
Дякую Степанцю - моя родина вже майже два роки межкае в Києві (ВПО з Маріуполя) і я особисто багато узнав про Києв. Завдяки цім відео полюбив це місто. Щиро дякую друже!!!
Один в один будиночки нашого Маріуполя, в якому я жила. Наш був 1949 року,поруч від 1948 по 1952 років . Це те що було вказано під дахом. А далі через дорогу , вже були сталінки і рік вказаний 1954.Тепер вже нічого не залишилося💔..А могли ще стояти 100 років. Наші не були аварійними.
@@STEPANETS дуже хочеться додому! Київ гарний, але в Маріуполі якийсь магніт,мабуть заритий, розумію що місто ,таким як раніше вже ніколи не буде, але тягне туди,не відпускає ні на мить..
Мої бабуся та дідусь працювали на Хімволокні з відкриття, 1937, і розповідали що Аварійний має назву таку через близькість до заводів і тому тут жили працівники, яких швидко викликали при аварійних ситуаціях. А підтоплення на Микильській слобідці бували часто.
Поряд з Хімволокном полонені будували корпуси ДШК і будували Аварійний. Були три заводи-Хімволокно (мій батько все життя там пропрацював) ДШК -(моя мама все життя там працювала) і 1000-й (завод хімікатів) там працювала моя бабуся. Спогади дитинства-два рази на день запахи сірководню з 1000.
Працівники 512 - го комбінату селилися між Попудренка і Краківською, а від гастроному до Червоноткацької - працівники 1000-го заводу. Потім це стало Хімволокном і заводом Хімікатів.
Я народився поруч з Аварійним і закінчив 129 школу. Пам'ятаю як з мамою, десь у 91 чі 92 році заходили у той "Зелений" гастроном, і там батареї були обшиті такими дерев'яними рейочкамі, які утворювали грати. І люди на них часто клали свої сумки і пересипали здачу у гаманці, і деякі монетки падали за ці грати, і рука дорослої людини не могла туди пролізти. А я, побачивши розсипи "скарбів", своєю дитячою ручкою все вигріб)) У мене була повна кишеня важких монет. Але мама розчарувала мене, сказавши що за них нічого не купиш, бо вже з'явились купони...)
@@YuraBotanick мене бабуся посилала до м'ясника з авоською. В авосьці лежала газета. Я мав зайти ззаду, сказати якісь слова і передати авоську з газетою. Назад отримував шмат м'яса . Розраховувався. Ніколи не розумів сенсу газети. Один раз зазирнув в газету. Там лежали 3 карбованці. Це було для м'ясника. А без цього - іди зпереду і бери самі кістки з прилавку.
Кожного разу, проїжджаючи мимо Аварійного, милуюся простою та до душі теплою архітектурою будиночків. І сподіваюся, що все ж таки, локально залишиться хоча би частина цих будиночків... Дякую за чудовий екскурс в історію нашого древнього міста та його мешканців, постійних та тимчасових
Дякую за цікаву екскурсію. Дуже жаль що всі наші влади не є українськими і руйнують історичну архітектуру. Будиночки в селищі Аварійному дуже милі з особливою атмосферністю. Якби їх покрасити і відремонтувати то були б чудові будиночки і збережена історія.
На вулиці Івана Кудрі 12 є також 2 будиночка які будували німці, але вони в гарному стані збереглись, тому що збудовані були для военого руководства. Коли ми там жили і прийшлося міняти каналізаційні труби...вони були із фарфора(порцеляни). В ті часи це було дивовижно. Уся територія 2 будинків була огороджена і між будинками був фонтан з 2 бесідками(альтанками).
У 9 класі були ці заняття на УПК, як підготовка до ПТУ для тих, хто виявив би бажання піти по технічній спеціальності навчатися. Давалася можливість спробувати себе у професіях, які були затребувані на підприємствах міста. Мені запам’яталося складання мікросхем, робота з облицювання кахельною плиткою)) як сучасні майстер-класи
ганьба владі міста Києва за таке відношення до історії міста. Мільйони гривень розкрадаються та дерибаняться а щоб відремонтувати ці будиночки то грошей і совісті не вистачає
Киівська влада , навпаки , чекає , не дочекається коли будинки с.Аварійне дійдуть до аварійного стану щоб продати землю під ними під забудову багатоповерхівками !
Дуже багато друзів проживало там. Вже під кінець 70-х і початку 80-х там все сипалось і розвалювалось. Гнилі труби, дерев*яні перекриття. Я сам сумую за цими будиночками, бо там народився в 1957 р. і жив до 1963 р. Ремонтувати їх економічно невигідно. Шкурка вичинки не варта, повірте.
Дякую, Кирило! Дуже цікаво було дивитись, тим паче, що я поряд з Аварійним, прожила більше сорока років... Тут виросли мої діти, а свекруха працювала на ДШК... Коли почали ходити чутки, що ці будиночки будуть зносити, ми з чоловіком одного зимового ранку пішли туди і кожного ракурсу, сфотографували усі будинки... Є цілий альбом... Так, усе вірно : з розповідей батьків чоловіка і сусідів- старожилів, ці будиночки, дійсно, будували полонені німці... Ще раз, дякую за цікаві розповіді/ фільми про невідомі, для багатьох киян, місця... Дякую за Ваш талант, за те, що зберігаєте історію міста... Бажаю Вам творчого натхнення і успіхів!
Бабуся розповідала, що 5ти- поверховий будинок на Нивках, де народився мій батько, будували полонені німці. Це дрбротна "сталінка", з великими кімнатами, кухнею і високими стелями🙂
Дякую за відео. Переїхав жити в Київ у 2007 р., на вул. Братиславська. І ці жовті, для мене дивно-красиві, не звичні будинки, відразу викликали багато питань. Лише раз один з моїх товаришів сказав - та, це їх ще полонені німці будували. І тільки зараз я отримав ось таку класну екскурсію. Ще раз дякую. Підписка і вподобайка від мене!!!
Дякую, дуже цікаво. Забули згадати про паспортний стіл. Потім його перенесли у нову багатоповерхівку... А магазин "Темп" був біля Дарницької залізничної лікарні по вулиці Сімферопольська . Також і РВК Дніпровського району був на Аварійному.
Нічого не німці,наш будинок на Куріньовці,перед ww2,збудували мої Дідусь і Бабуся.по вул.Копиловська 67"А" до 1974-го.нас знесли,і ще 2 приватних будинкі.Там стоїть 9-ти поверхівка,напроти Тата і моєї сьогодні закритої школи номер 2. 14.04.24.❤
Ви робите велику справу.Дякую Вам.Так дуже шкода,що двохповерхові будиночки руйнуютья,а можно нашій Державі видбудувать як пам'ять ,про спогади,а у людей їх багато.
то не союзники, дядько то є спонсори за нашу кров, не вірту нікому, україна має свій шлях!!!! Слава козацькому роду, слава загиблим бійям і моїм товаришам
@@АН-24 а що вони сказали не так? Хіба оті "наші найбільші адвокати у Європі", поляки, не стромили нам ніж у спину блокуваннями кордону? І ще стромлять, і не раз, як це було в історії
@@Wargfox Ну оці поляки які блокували кордон тоце булине ВСІ поляки а лише перевізники вантажів а точніше комерсанти володаріфірм перевізників, а якщо іще ТОЧНІШЕ то лише 30% цих самих перевізників. 70% перевізників НЕ підтримали це блокування. Вже давно встановлено що це була операція спецслужб РФ і доречі як не прикро вдала. Кажете що зрадили нас ......... А МОЖЛИВО НАШИМОФІЦІЙАЛАМ ВАРТУВАЛО ДУМАТИ ЩО ГОВОРИТИ?! А то вирішили чомусь що нам всі винні, повинні і зобов'язані!!! Можна було бще вважати щось подібне якби наш недоумок президент ПРИЯМАВ МІРИ І ПОЧАВ ГОТУВАТИСЯ ДО ВІЙНИ коли йому ВСІ розвідки світу разом і з нашою говорили що буде напад. А вону чудо що відповідало? А відповідало що "ваша розвідка звичайно сильна і має великі можливості, але ви далеко ами тут і бачимо що заяви про підготовку нападу це помилка" Бачив він ....... ссука пів року під кордоном збирають армії в кілька сот тисяч а воно меле щ це ПОМИЛКА. І ДОРОГИ БУДУЄ ПО ЯКИХ ПОТІМ ПІШЛИ РОСІЙСЬКІ ТАНКИ. Ніх...я не робили, ніх...я не купували зброї а тепер ти говориш що нам ніж в спину всунули. В чому це виражаєця, в тому що самі не готувалися а коли почалося почали кричати що нам всі винні. І Польщі яка давала зброї в числі тих хто допомагав найбільше почали якісь притензії висувати, тут в любогго терпіння закінчиться. А наші "БЄЖЄНЦИ" ........ моя мама в той час їздили волонтером за кордон привозила допомогу, каже це просто піз...єц, полякі в шоці, вони приносять з дому все що необхідно, речі, продукти, гігієну і бачить як приїжають наші українціна таких машинах классу люкс і беруть цю допомогу ТЕЖ ЯЩИКАМИ, або один поляк розповідав мамі як бачив коли від'їжавщо підїхала машина з українцем з дружиною і почав завантажувати тіпа НУЖДАЇЦЯ. Все б нічого, але той ХОХОЛ по другому не назву його вже живе 7 років через забор зтим поляком який розповідав, живе в часному будинку який КУПИВ. І це не поодинокі випадкі в десяткі і сотні подібного відбувалося. То що ви чекали після цього?! Я до останніх днів всім казав щоЗеленського можна не поважати, але треба поважати його посаду, хоч я і був проти нього але з поваги до посади президентая іколи його не принижвав, необзивав, але після того як ВОНО без причини в період війни у не найкращий період ЗНЯВ ГОЛОВНОКОМАНДУЮЧОГО, то я кажущо дкмаю Зеленський це ДЕБІЛ. І ніхто небуде тратити мільярди долларів на допомогу державі в якій від президента не зрозуміло чого чекати!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Цікаво, дякую! Бував там.На початку 2000-х у одному з будиночків, у квартирі на першому поверсі знаходилася невеличка фірма, де замовляв поліграфію.А ще згадую- біля пункту дружини, на зупинці у 80-х знаходився стенд з сатиричною газетою, де були карікатури на місцевих п'яниць та хуліганів.
Щиро дякую за цікаве відео!!!❤❤❤15 хвилина ось такі самі будинки є у Дніпрі моєму початок вул Калинова напроти тц Млин і їх теж точно будували німці!моя мама жила тут с 1964 року і багато її друзів поряд в них!будинки і досі живі і район хороший, їх навіть до нашої війни влітку 2021 реконструювали і зробили ремонт під'їздів!)
Дякую вам за вашу тяжку та нелегку працю. Це дуже велика праця , і я хотів би щоб цю історію , саме у вашому форматі , викладали в школах... Р.S. Дякую що відповідаєте своїм прихильникам ❤.
Дякую за екскурс в історію Києва. Кияни знають, що німці будували соцмісто і завжди подобались ці затишні будинки, які зараз хочуть знести і побудувати "монстри". Наш дім на Пушкінський теж будували німці, як мені казала бабуся.
На вул.Освіти в Солом"янському районі теж житлові будинки будували полонені німці в 1946 році. Високі стелі, по 2 балкона, 2 комори(1 маленька,друга здоровецька), відокремлені побутова та житлова зони ...Навіть на сьогодення дуже комфортне да добротне житло та приємне зовні, гарна цегляна кладка з фігурними елементами.
На районі Дврз теж німецькі будиночки ще залишилися ,між інститутом хіміі вниз до 42 школи там теж між висотками ще є двоповерхові німецькі будиночки .😊
Между Соцгородком и Аварийным был лес. И кругом был лес. На месте ЗАГСа на Бульваре Верховного Совета был въезд в воинскую часть. Стояли огромные двустворчатые ворота с большими красными звездами на каждой половине. Не было Дарницкой (Ленинградской) площади. Она была КПП, на которой проверяли документы. Мы с правого берега ездили по грибы в Быковню к приятелю отца.. Хорошо это помню. В 60-х началась вырубка леса и застройка. И мы переехали как раз в это место. Была еще воинская часть, в Соцгородке жили семьи военнослужащих и обслуживающего персонала. Вскоре ее убрали и остался огромный котлован. Зимой ходили кататься на санках. Окружная проходила по линии метро. Очень хорошо помню, как застраивался район Юности. Проходила трамвайная линия с Ленинградской до кольца на Стальского. По левую сторону застроили домами, по правую был лес. Когда приезжали в гости к маминой подруге, мы , дети, ходили гулять в лес, строили шалаши. Часто находили свидетельства прошлых боев. Район интенсивно застраивался хрущевками.
@@ЛуценкоКоля В кемпинг ходили в магазинчик, где продавали самые разные товары. До сих пор не забуду брошечку из четырех перламутровых кружочков, расположенных в один ряд. Мама приколола мне на шапочку, чтобы на глаза не сползала. И в том месте не было ВЧ. Это был конец срцгорода. Сейчас и Дарницкую площадь присоединили к Соцгороду. А он заканчивается на бульваре Верховного Совета и вдоль улицы Бажова. Все, что застроено в этоммикрорайоне сталинками - Соцгород, остальное, хрущевки, - новострой. А котлован был, когда снесли ВЧ., но его быстро засыпали, начали прокладывать бульвар и Строителей. То, о чем Вы говорите, намного дальше, вдоль трамвайной и Аварийного поселка. Я все это хорошо помню. Мы переехали на Чудновского в 1960. Помню, в доме на Мира, 5, мальчишки нашли на стройках патроны и бросали в костер. Один погиб, другого сильно травмировало. А на строящемся доме, на Чудновского 5, зимой ходила женщина. Пальто растегнуто, без шапки и длинющая коса волочится по земле... Вот так, одно воспоминание тянет за собой череду других... Это было так давно. Сейчас Дарницкая площадь-центр левого берега. Яркая. Нарядная. Комфортная, с развитой инфраструктурой и удобной транспортной развязкой. С тихими зелеными дворами. Кто-то скажет, загазованная. А покажите район, где нет загазованности. Зато там нет СТО с печами, в которых сжигают покрышки и пластик и еще не понятно что. Мы по ночам задыхаемся от этой вони, окна открыть невозможно.
Дуже дякую за екскурс в моє життя , я народилась на Аварійному в 1951 році , там пройшли і дитинство,і юність,і зрілість, мені дуже болить,я досі , коли проізжаю повз, відвертаюся, не можу дивитись на ті багатоповерхівки,які стоять на місці мого будинку, який знесли в 2008 році.
Моя мати розповідала, що кожен день ходити в школу з Аварійного на Будівельників було не легко. Піски, чагарники, верболози. Щоб зберегти взуття, йшли босоніж, а перед школою одягали туфлі, чи що там у кого було
Я вам очень благодарна за вашу работу. Я жила на Аварийном , на улице Лебедева 19, когда вы показали мой дом, у меня сжалось сердце. Мы там жили с 1962, когда я родилась по 1972.Лучше места я не знаю , какие жили там люди, добрые, веселые , искренние. Уже повзрослев я часто приезжала туда , но войти в дом не могла , просто долго сидела и вспомнила счастливое время и плакала... Спасибо вам от всего сердца ❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Магазин називався Зелений, в ньму були різні відділи, в котрих у 90ті мало що було. як заходиш на ліво, і в кінець - хлібний, в котрому в 92-94 хліб можна було застати тільки до 10 ранку, і то не щодня. А на право і в кінець була наливайка, де розливали горілку і інколи пиво. Я ще був маленьким тоді, але у «правий» відділ, дід мій інколи заходив, разом зі мною)) Поряд із зеленим, де зараз будинок високий із червоної цегли, за поліклінікою, був фруктовий сад, яблуні, абрикоси, сливи. По дорозі від зеленого до БВР, був молочний магазин, в котрий черги з бідонами стояли. А ще трохи далі в напрямку училища був «олімпієць» магазин у котрий ми ходили роздивлятись мячі та іграшки, бо на те щоб їх купити грошей не було)) Замість високих синіх будинків, куди частково переселяли з аварійного, до початку нульових був великий котлован, і величезний баштовий кран, частково побудований корпус опікового центру. Все було закинуте, і ми грались лазячи на стрілу того крана. В кінці 90х, від вітру той кран впав, чудом ніхто не постраждав.
Ми жили поруч з цим містечком, на вулиці Пожарського. Часто гуляли серед цих чудових будиночків. Гастроном ми називали "Зеленим",бо дім був зеленого кольору. Живемо зараз в іншому місці, але іноді відвідуєм цей район и дуже сумуємо через його руйнування.
На скільки заворожує і чути і бачити! Що кожного разу подякувати за вашу працю,а потім. Дякую, дякую, дякую....за вмі перегляди ! А їх багато і вони всі супер. ДЯКУЮ
57 я виросла там і не якіх розбірок там не було, навчалась шк194, жила на попудренко 36-а біля нас був воеткомат на лебедева 19, проваджали в арію нам давали цукерки було чудове дитинство) строили шалаши, робили секретики, гоняли на веліках))) ці будинки знаю з детиства, бігали в магазин берембей)
Дякую Кирилу за чудову екскурсію. Дуже скоро такі місця, як аварійний назавжди зникнуть. Нажаль нашу владу не цікавить історія і збереження для нащадків таких унікальних місць де все нагадує про повоєнні 50-ті роки. Залишається соцмісто, але там інша архітектура, інше відчуття часу.
Щиро дякую за чудовий фільм. З 1979р по 1984 р я вчилась в червоному корпусі університету. Чула по секрету від багатьох викладачів старшого покоління з різних кафедр, що червоний корпус зазнав сильних руйнувань і його теж відбудовували німці після війни. Не знаю, чи це правда, але така думка серед студентів ( корінних киян) того часу була поширена. Серед викладачів були ті, що самі приймали участь в розбиранні руїн Хрещатику та університету.
Щира подяка за це відео!!! Чудово пам‘ятаю і Берембей і Темп. Так, саме Темпом було названо цей магазин на розі Червоноткацькоі та Мініна. Там була вперше запроваджена система самообслуговування, яка протрималася досить нетривалий час. Крадіжки були досить суттєвими і все повернули як було раніше - прилавки, продавчині та черги до кожного відділу. Дуже вдячна за Вашу любов до нашого рідного міста! Страшенно ностальгую і мрію якнайшвидше повернутися ДОДОМУ з вимушеного вигнання! Від щирого серця бажаю ПЕРЕМОГИ нам усім!!! ❤❤❤ А особисто Вам наснаги!!! ❤❤❤
Як раз над Темпом на третьому поверсі жив мій *корєш* Коля Дубровін *Сем*. Коли було ліньки ходити за горілкою, спускали авоську на мотузці з грошима ,щоб нам купили, добре що всі знайомі там постійно *тусувалися*.
В нашому Запоріжжі таких районів безліч... В різних кутках міста. І теж окремо від Соцміста - в ньому зовсім інша, майже унікальна архітектура. А більшість "німецьких" будиночків ще дуже гарно стоять і живуть. Я сама народилася і дитинство прожила в цих чарівних дворах, затишних, квітучих, наче на іншій планеті. Тільки от бараки ще збереглись...там страшне, але люд, на диво, ще живе в них.
1966 році возили мене з Водопарку в Стару Дарницю в д.садочок, повз Аварійного містечка. У трамваї коли не коли, а розмови були, що німці будували, ну дуже гарні квартири. Я хоч і мала та слухаю /1966/
Дуже, дуже чекала цей випуск. Досі живу поруч і звичайно, що цікаво дізнатися історію, а не тільки балачки сусідів з дитинства. Якби зараз мати можливість людей року 1930народження порозпитувати про район, але їх вже немає, а дитиною мене це не дуже цікавило. Кирило, дякую Вам величезне, що в таких подробицях показуєте нам. Я б не наважилася зайти в той будинок, хоча дуже цікаво було побачити в середині розташування квартир. А також була здивована, що людей переселили в будинок поруч. Я вважаю, що повезло так повезло. Але декому ще й не подобається. Одну мою знайому на Позняки переселили і вони були щасливі.
Дякую Вам за перегляд й доповнення) Сам дуже чекав на цей випуск, тому він трішки завалився на початку через недбалість технічного супроводу) Я теж здивувався, що переселяють ніби так близько, бо чув особисто про Троєщину від людей 😫
Дякую за відео. Ще є дома на старій Дарниці , які теж будували німці , я якраз жила в такому ,він вже з цегли,стан наче більш менш , якщо порівнювати з цими. Ці дома на вулиці Севастопольська, що недалеко від Дарницького ЖД.
Дуже вдячний Вам за відео і за Вашу роботу! Ви робите справді пізнавальний контент, який з часом буде окремою історією. Особливо раджу Ваш канал молоді. Набагато корисніше за перегляд вогник-вогник і т.п. контенту. Іще раз дякую! Ніколи не зупиняйтесь, адже Ви робите справді вагомий внесок в історію України!
Один в один будиночки в Кам'яному (Дніпродзержинськ) соц місто теж нназивали)! Це надзвичайні будинки (інакші взагалі)!. Я там провела усе дитинство) Дякую ща це відео як поринулася в дитинство ) між будинками юув навідь басейн для дітей( зовсім малих і підлітків на іншу сторону гірки). Погреба в землі(як гаражі) надзвичайно красиво і теплі будинки
Чудова екскурсія. Я трохи жив в соцмістечку німецької побудови, 3-и поверхи, товсті кірпічні стіни, теплий будинок, один недолік-недалеко дорога ЖД і коли поїзд їхав будівля колихалась. Якось так.
Доброго дня! Дякую за відео! Хотів би дуже почути історію про будинки на дарниці а саме на Сергія Набоки 12 і Сергія Набоки 9А, там два ідентичні будинки «сталінки» з досить гарною архітектурою 1954р будівництва. Також подібний будинок знаходився на вулиці Будівельників, але його в 2000 реконструювали і добудували ще 2 поверхи.
Стосовно магазину -він називався «Темп» тому, що там було впроваджено самообслуговування. Але експеримент швидко закінчився, бо покупці крали продукти і були великі недостачі. Дуже вдячна за відео, давно чекала! Прожила в цьому районі майже все життя, ходила в 129 школу (ви йшли вздовж паркану). Щиро дякую за Вашу любов до нашого рідного міста!!! ❤
Дякую! Стосовно Нової Дарниці - не в курсі. На той час була ще дитиною, але магазин закарбувався на все життя. Навіть пам'ятаю розташування каси на виході. Щиро вдячна за Вашу працю! Тут, в Німеччині, за 2 тис км від рідного міста (з переляку забралися), так щемить на серці!!! Клята ностальгія!!! Мрію про нашу перемогу і повернення додому!!! Краєм ока побачила наш будинок 9-ти поверхівку далі по вулиці за поліклінікою. Так хочеться пройтися рідним районом, рідними вулицями! А ще хочеться, шоб з тобою розмовляли по-нашому! Якщо пошлють, то ти хоч зрозумієш куди послали!!! Бажаю щастя і наснаги!!! Я Вас обожнюю!!! @@STEPANETS
Навчався у 129 школі з 1964 по 1974 роки. 10-а клас. Може знав Вас? Бо втратив давно з*язок з однокласниками. Хоча ми товаришували добре і з паралельними класами, адже класи були маленькими.
І Вам доброго дня! Можливо і знайомі, бо я закінчила 129 школу в 1975 році. Навчалася в 10-Б разом зі всім відомим Вареником Валерою (маєте його пам'ятати). До 1967 жила на Лєбєдєва 19, яку показували на відео. А в 67-му переїхали на Червоноткацьку (де раніше був ремонт взуття та аптека). На жаль я зараз в Німеччині у "вигнанні" від рідної домівки за 2052 км!!! Так склалося, що з переляку втекли аж сюди! Але мріємо повернутися додому! Потроху волонтеримо - передаємо нашим хлопцям безпосередньо на передову одежу, взуття, продукти, допомагаємо чим можемо. Вносимо свій посильний вклад і МРІЄМО про перемогу!!! 🌈❣😍 @@ГончаровИгорь-г5ф
Там де були витверезник і баня був невеличкий овочевий магазин. У мене там мій знайомив працював вантажником, часто ночував у витверезнику поряд з роботою.
Цікаво! В Полтаві теж після війни довго працювали полонені німці, і не лише полонені, а і цивільні, яких привозили в СРСР на роботу. Щоб заробити на шматок хліба вони також робили різні речі, наприклад табуретки. В мене є дві такі досі. На заводі де працював мій дідусь також були німці. Дідусь, тоді ще молодий хлопець, носив їм з дому їжу.
Дякую за фільм. На Куринівці по вул. Петропавлівській ще є декілька будинків. Сама мешкала в одному з них до 2008 року. Повністю з дерева, середина і зовні дранка, поверх - штукатурка, опалення було пічне. Двоповерховий, за розповідями старожилів, будувався німцями як адміністративна будівля для заводу. Пізніше перебудували зсередини під квартири, через "ж...п" провели воду і каналізацію. Але дерево на спині було чистюсеньке, ніби учора зрубане. Зараз цей будинок знесли. Але поруч ще лишився схожий. ❤❤❤
Любила споглядати на цi будиночки. Також у Шевченкiвському районi, в них були газовi грубки,високi стелi, лiпка,такi дворики затишнi з фруктовими садами❤
Я колись жила на Сталінці,біля клубу Фрунзе..Того будинку вже нема.Хотілось би знати,він був збудований теж німцями?Це був проспект 40 річчя жовтня,26 номер.У дворі були сараї з погребами .Люди тримали кабанів,птицю.Вода в колонці,туалет на вулиці.Багато зелені,особливо фруктових дерев.Дякую за подорож в наше минуле.Успіху,наснаги!❤😅
Дякую за вашу працю!Я в захваті від кожного вашого матеріалу!Було б дуже цікаво ,щоб ви розповіли про розбірки між районами в Києві у 70-80 роках.Коли я була підлітком(початок80х),то чула про грандіозну розбірку на прощі Урицького(тепер Соломянська).Там приймав участь знайомий мого чоловіка.Імені і призвіща на жаль не памятаю,але кличка була Лось.То була грандіозна бійка в котрій навіть постраждали працівники міліції.
Гастроном називали Темп. Моя мама працювала на заводі Хімволокно і ідучі з роботи додому по Червоноткацькій, заходила до цього магазину за продуктами. Так і казала потім, що купила в Темпі. Зеленим він став значно пізніше. Коли цей фасад перефарбували. А Галантерею - точно називали Берембей. Дякую за вашу цікаву справу. Я виросла в цьому районі. І все з дитинства це памятаю
Від Аварійного мало вже що лишилось Будували німці це точно Раніше на ціх будівлях над підї'здами були роки будівництва, так там була більшисть 47 -49 роки
От про бійки район на район дуже було б цікаво побачити! Батько мій виріс на Лісовому й розповідав, що принаймні до кінця 80-х були звичними батли Лісовий vs ДВРЗ тощо
Моя сім'я мешкала в цьому районі. Дім по вул.червоноткацька 37/9. Неймовірно красивий зелений район, садки з кущами різних ягід, деревами абрикосу, вишні. Дітей багато, кожен вечір всі збирались у дворах і до ночі грали в різні ігри. Мій брат закінчив 99 школу. Батьки та дідусі і бабусі працювали на ДШК. Всі знали один одного бо жили по багато років декілька поколінь.В беренбеї постійно купляли всяку всячину, в гастроному Зелений був дуже смачний хліб та морозиво. На трамваї кожні вихідні їздили на піонерську на стихійний базар поміж трамвайних рейок. Моїй сім'ї в 2009 р. дали квартиру і ми виселились. Але ще і досі багато сімей продовжують жити в цьому будинку не отримавши розподілу на нове житло.
Взагалі то до 47 там був сосновий ліс і навіть в 80 ті багато залишалося соснових дерев... Біля гастроному був пологовий будинок але в 70х була там епідемія стафілокока і його закрили... По Попудренка колись ходив трамвай до станції метро Дарниця, але після збудованої розв'язки на Чернигівський його прибрали... По Лебедєва був військкомат - теж збудований німцями...
Трамвай по Попудренка ходив недовго, біля 2 років. Це була тимчасова лінія, функціонувала, коли побудували м. Дарниця, і до того, як побудували Чернігівську/Комсомольську. І до, і після цього він ходив/ходить на Воскресенку по нинішній трасі на Миропільській.
Военкомата того уже нет, даже самого здания, на том месте стоянка. Вконце80х слва от бани начали строить больницу, но потом 90е стройку заморозили, позже достроили, и вроде там была церьков какаято, а сейчас там военкомат
Доречі на початку 2000х, коли я здобував водійске посвідчення уроки водіння в мене проходили саме цим містечком 😊 новобудов ще небуло . Дуже атмосверне містечко було .
я в захваті скільки у Кирила інформації в голові, і так цікаво слухати, ніби з другом гуляєш по Києву. Дуже дякую вам, найкращий контент на просторах українського ютубу
Дякую за добрі слова 😍😍😇😇😇
Дійсно цікаво..талант😊
@@STEPANETS/ правильний меседж взяли до власної Праці. Дійсно,не відоме місто Київ із занедбаним житлом. Для чого приховувати безвідповідальних керівників в місті...?
Додавайте розуму до будівельників,- нехай відбудовують дахи і вікна для 《німецьких》
домівок...
Чудовий фільм. Моя мама носила німцям хліб. Їй було 15-16 років. Я там проживала. Памятаю гастроном та галантерею. Дуже дякую.
😍😍
Вы знаете беренбей) @@STEPANETS
В Запоріжжі є такі будинки і іх будували полонені німці.
Були ще полонені румуни, венгри які були в коаліціі з німцями.
В Дн¡пр¡ так¡ сам¡ будинки,багато....
Беренбей? - галантерея)
Дякую Степанцю - моя родина вже майже два роки межкае в Києві (ВПО з Маріуполя) і я особисто багато узнав про Києв. Завдяки цім відео полюбив це місто. Щиро дякую друже!!!
Велика подяка Кирилу , що робить для нас киян, і Вам подяка, що цікавитеся нашим містом і полюбили його 🙏
Один в один будиночки нашого Маріуполя, в якому я жила. Наш був 1949 року,поруч від 1948 по 1952 років . Це те що було вказано під дахом. А далі через дорогу , вже були сталінки і рік вказаний 1954.Тепер вже нічого не залишилося💔..А могли ще стояти 100 років. Наші не були аварійними.
Так, я в січні 2022 якраз був в Маріуполі й бачив такі самі. Дуже шкода 😢😢
Хотілось повернутися навесні
@@STEPANETS дуже хочеться додому! Київ гарний, але в Маріуполі якийсь магніт,мабуть заритий, розумію що місто ,таким як раніше вже ніколи не буде, але тягне туди,не відпускає ні на мить..
@@ОленаМаріупольська плачу читаючи ваш коментарій 💔
ви повернетесь до свого міста. це буде інший. але ВАШ Маріуполь 💙💛
Степанець дякуємо.
Кияни,з Куріньовкі❤.
14.04.24.
Дякуємо вам. Добру справу робите. Не знаю, за що вас сварять, тільки подяка і повага.
Підтримую ❤
Дякую Вам! А людям деяким, щоб
Сварити не потрібно ніяких приводів 😅
Місцевість має шарм, завжди нею зачаровувалась.
Дякую за роботу❤
Мої бабуся та дідусь працювали на Хімволокні з відкриття, 1937, і розповідали що Аварійний має назву таку через близькість до заводів і тому тут жили працівники, яких швидко викликали при аварійних ситуаціях. А підтоплення на Микильській слобідці бували часто.
Поряд з Хімволокном полонені будували корпуси ДШК і будували Аварійний. Були три заводи-Хімволокно (мій батько все життя там пропрацював) ДШК -(моя мама все життя там працювала) і 1000-й (завод хімікатів) там працювала моя бабуся. Спогади дитинства-два рази на день запахи сірководню з 1000.
Працівники 512 - го комбінату селилися між Попудренка і Краківською, а від гастроному до Червоноткацької - працівники 1000-го заводу.
Потім це стало Хімволокном і заводом Хімікатів.
Я народився поруч з Аварійним і закінчив 129 школу. Пам'ятаю як з мамою, десь у 91 чі 92 році заходили у той "Зелений" гастроном, і там батареї були обшиті такими дерев'яними рейочкамі, які утворювали грати. І люди на них часто клали свої сумки і пересипали здачу у гаманці, і деякі монетки падали за ці грати, і рука дорослої людини не могла туди пролізти. А я, побачивши розсипи "скарбів", своєю дитячою ручкою все вигріб)) У мене була повна кишеня важких монет. Але мама розчарувала мене, сказавши що за них нічого не купиш, бо вже з'явились купони...)
Дякую за спогади! ❤️
@@YuraBotanick мене бабуся посилала до м'ясника з авоською. В авосьці лежала газета. Я мав зайти ззаду, сказати якісь слова і передати авоську з газетою. Назад отримував шмат м'яса . Розраховувався.
Ніколи не розумів сенсу газети. Один раз зазирнув в газету. Там лежали 3 карбованці. Це було для м'ясника.
А без цього - іди зпереду і бери самі кістки з прилавку.
Кожного разу, проїжджаючи мимо Аварійного, милуюся простою та до душі теплою архітектурою будиночків. І сподіваюся, що все ж таки, локально залишиться хоча би частина цих будиночків... Дякую за чудовий екскурс в історію нашого древнього міста та його мешканців, постійних та тимчасових
Дякую за цікаву екскурсію. Дуже жаль що всі наші влади не є українськими і руйнують історичну архітектуру. Будиночки в селищі Аварійному дуже милі з особливою атмосферністю. Якби їх покрасити і відремонтувати то були б чудові будиночки і збережена історія.
То чому ж мешканці цих будинків не опікуються своїми будинками?
На вулиці Івана Кудрі 12 є також 2 будиночка які будували німці, але вони в гарному стані збереглись, тому що збудовані були для военого руководства. Коли ми там жили і прийшлося міняти каналізаційні труби...вони були із фарфора(порцеляни). В ті часи це було дивовижно. Уся територія 2 будинків була огороджена і між будинками був фонтан з 2 бесідками(альтанками).
😮ух ти. Цікаво.
мої улюблені, щоразу милуюся. А навколо все заростає скляними гігантськими членами
Сусіди) Завжди було цікаво почути щось про них, з дитинства той закритий двір с фонтанчиком овіяний дитячими легендами)
На вул Щусева збереглися будинки,як
Будували полонен н1мци
Дякую за роботу!
Там було дуже затишно.В квартирах товсті стіни.В літку було прохолодно.Багатр зелені.Класні будинки були.
Селище Аварійне - це все моє життя! Чудово жили, мирно, всі один одного знали. Час сплинув і нас розкидали.....
Побачив будівлю УПК, в 95-96 році ходили по п'ятницям, отримували першу професію. Був такий проект в школах Троєщини. Степанцям респект!
А що таке УПК? Дякуємо ❤️❤️
УПК это учебно производственные комбинаты
@@STEPANETSЗнаходиться УПК за адресою вулиця Краківська, 18
Я з ДВРЗ і на УПК я ходила в 1991-1993 роках, а мій брат ходив туди ще в 1981-1983 роках.
У 9 класі були ці заняття на УПК, як підготовка до ПТУ для тих, хто виявив би бажання піти по технічній спеціальності навчатися. Давалася можливість спробувати себе у професіях, які були затребувані на підприємствах міста. Мені запам’яталося складання мікросхем, робота з облицювання кахельною плиткою)) як сучасні майстер-класи
Краківська вулиця , був рай віттділ там, і туди дуже часто приводили коней с Водопарку. Туди прєжали жлоби с села і забирали їх в село.
Такі будиночки ще збереглися неподалік, в мікрорайоні ДВРЗ, вулиця Алма-Атинська, Марганецька. Нам теж розповідали, що то полонені німці будували.
Так точно
Так, але архітектура в них трішки інша) то Добровольського проєкти, автора Хрещатика
ганьба владі міста Києва за таке відношення до історії міста. Мільйони гривень розкрадаються та дерибаняться а щоб відремонтувати ці будиночки то грошей і совісті не вистачає
На жаль 😢😢
Киівська влада , навпаки , чекає , не дочекається коли будинки с.Аварійне дійдуть до аварійного стану щоб продати землю під ними під забудову багатоповерхівками !
@@VadymKolesnikov Не чекає а сприяє руйнації та знищенню пам'яток і дерибану майна громади
@@VadymKolesnikovСаме так. Вони заважають, бо там можна чєловєйніков набудувати і нарубити бабла, нажаль((
Дуже багато друзів проживало там. Вже під кінець 70-х і початку 80-х там все сипалось і розвалювалось. Гнилі труби, дерев*яні перекриття. Я сам сумую за цими будиночками, бо там народився в 1957 р. і жив до 1963 р. Ремонтувати їх економічно невигідно. Шкурка вичинки не варта, повірте.
Дякую, Кирило! Дуже цікаво було дивитись, тим паче, що я поряд з Аварійним, прожила більше сорока років... Тут виросли мої діти, а свекруха працювала на ДШК... Коли почали ходити чутки, що ці будиночки будуть зносити, ми з чоловіком одного зимового ранку пішли туди і кожного ракурсу, сфотографували усі будинки... Є цілий альбом... Так, усе вірно : з розповідей батьків чоловіка і сусідів- старожилів, ці будиночки, дійсно, будували полонені німці... Ще раз, дякую за цікаві розповіді/ фільми про невідомі, для багатьох киян, місця... Дякую за Ваш талант, за те, що зберігаєте історію міста... Бажаю Вам творчого натхнення і успіхів!
Живу тут зараз, цікаво було побачити свою машину на стоянці))) дякую за історичний екскурс.
Бабуся розповідала, що 5ти- поверховий будинок на Нивках, де народився мій батько, будували полонені німці. Це дрбротна "сталінка", з великими кімнатами, кухнею і високими стелями🙂
Дякую за відео. Переїхав жити в Київ у 2007 р., на вул. Братиславська. І ці жовті, для мене дивно-красиві, не звичні будинки, відразу викликали багато питань. Лише раз один з моїх товаришів сказав - та, це їх ще полонені німці будували. І тільки зараз я отримав ось таку класну екскурсію. Ще раз дякую. Підписка і вподобайка від мене!!!
Дякую, дуже цікаво. Забули згадати про паспортний стіл. Потім його перенесли у нову багатоповерхівку... А магазин "Темп" був біля Дарницької залізничної лікарні по вулиці Сімферопольська . Також і РВК Дніпровського району був на Аварійному.
Нічого не німці,наш будинок на Куріньовці,перед ww2,збудували мої Дідусь і Бабуся.по вул.Копиловська 67"А" до 1974-го.нас знесли,і ще 2 приватних будинкі.Там стоїть 9-ти поверхівка,напроти Тата і моєї сьогодні закритої школи номер 2.
14.04.24.❤
Знаю в старий Дарниці,німці полонені двоповерхові будинків ставили.
Ви робите велику справу.Дякую Вам.Так дуже шкода,що двохповерхові будиночки руйнуютья,а можно нашій Державі видбудувать як пам'ять ,про спогади,а у людей їх багато.
ДЛя цього потрібно обирати українську владу , а не заїжджих гастролерів.
доречі в цьому «штабі» є дуже толкове бомбосховище, грамотно зроблене, люди за ним доглядають, там чисто і затишно
Величезна подяка українським захисникам, нашим волонтерам! Величезна подяка нашим союзникам за допомогу!
Кідали а не союзники 😂
то не союзники, дядько то є спонсори за нашу кров, не вірту нікому, україна має свій шлях!!!!
Слава козацькому роду, слава загиблим бійям і моїм товаришам
Звiстно, героям слава! Но зачем флудить не по теме и нарушать правила Ютуб- чата? Спаму- бой! Нет диванным патриотам!
@@АН-24 а що вони сказали не так? Хіба оті "наші найбільші адвокати у Європі", поляки, не стромили нам ніж у спину блокуваннями кордону? І ще стромлять, і не раз, як це було в історії
@@Wargfox Ну оці поляки які блокували кордон тоце булине ВСІ поляки а лише перевізники вантажів а точніше комерсанти володаріфірм перевізників, а якщо іще ТОЧНІШЕ то лише 30% цих самих перевізників. 70% перевізників НЕ підтримали це блокування. Вже давно встановлено що це була операція спецслужб РФ і доречі як не прикро вдала.
Кажете що зрадили нас ......... А МОЖЛИВО НАШИМОФІЦІЙАЛАМ ВАРТУВАЛО ДУМАТИ ЩО ГОВОРИТИ?! А то вирішили чомусь що нам всі винні, повинні і зобов'язані!!! Можна було бще вважати щось подібне якби наш недоумок президент ПРИЯМАВ МІРИ І ПОЧАВ ГОТУВАТИСЯ ДО ВІЙНИ коли йому ВСІ розвідки світу разом і з нашою говорили що буде напад. А вону чудо що відповідало? А відповідало що "ваша розвідка звичайно сильна і має великі можливості, але ви далеко ами тут і бачимо що заяви про підготовку нападу це помилка" Бачив він ....... ссука пів року під кордоном збирають армії в кілька сот тисяч а воно меле щ це ПОМИЛКА. І ДОРОГИ БУДУЄ ПО ЯКИХ ПОТІМ ПІШЛИ РОСІЙСЬКІ ТАНКИ. Ніх...я не робили, ніх...я не купували зброї а тепер ти говориш що нам ніж в спину всунули. В чому це виражаєця, в тому що самі не готувалися а коли почалося почали кричати що нам всі винні. І Польщі яка давала зброї в числі тих хто допомагав найбільше почали якісь притензії висувати, тут в любогго терпіння закінчиться. А наші "БЄЖЄНЦИ" ........ моя мама в той час їздили волонтером за кордон привозила допомогу, каже це просто піз...єц, полякі в шоці, вони приносять з дому все що необхідно, речі, продукти, гігієну і бачить як приїжають наші українціна таких машинах классу люкс і беруть цю допомогу ТЕЖ ЯЩИКАМИ, або один поляк розповідав мамі як бачив коли від'їжавщо підїхала машина з українцем з дружиною і почав завантажувати тіпа НУЖДАЇЦЯ. Все б нічого, але той ХОХОЛ по другому не назву його вже живе 7 років через забор зтим поляком який розповідав, живе в часному будинку який КУПИВ. І це не поодинокі випадкі в десяткі і сотні подібного відбувалося. То що ви чекали після цього?!
Я до останніх днів всім казав щоЗеленського можна не поважати, але треба поважати його посаду, хоч я і був проти нього але з поваги до посади президентая іколи його не принижвав, необзивав, але після того як ВОНО без причини в період війни у не найкращий період ЗНЯВ ГОЛОВНОКОМАНДУЮЧОГО, то я кажущо дкмаю Зеленський це ДЕБІЛ. І ніхто небуде тратити мільярди долларів на допомогу державі в якій від президента не зрозуміло чого чекати!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Цікаво, дякую! Бував там.На початку 2000-х у одному з будиночків, у квартирі на першому поверсі знаходилася невеличка фірма, де замовляв поліграфію.А ще згадую- біля пункту дружини, на зупинці у 80-х знаходився стенд з сатиричною газетою, де були карікатури на місцевих п'яниць та хуліганів.
Чудова екскурсія-дякую вам ,що просвітили-бажаю спокою ,натхнення,та перемоги.
Щиро дякую за цікаве відео!!!❤❤❤15 хвилина ось такі самі будинки є у Дніпрі моєму початок вул Калинова напроти тц Млин і їх теж точно будували німці!моя мама жила тут с 1964 року і багато її друзів поряд в них!будинки і досі живі і район хороший, їх навіть до нашої війни влітку 2021 реконструювали і зробили ремонт під'їздів!)
Дякую вам за вашу тяжку та нелегку працю.
Це дуже велика праця , і я хотів би щоб цю історію , саме у вашому форматі , викладали в школах...
Р.S. Дякую що відповідаєте своїм прихильникам ❤.
Дякую за екскурс в історію Києва. Кияни знають, що німці будували соцмісто і завжди подобались ці затишні будинки, які зараз хочуть знести і побудувати "монстри". Наш дім на Пушкінський теж будували німці, як мені казала бабуся.
На вул.Освіти в Солом"янському районі теж житлові будинки будували полонені німці в 1946 році. Високі стелі, по 2 балкона, 2 комори(1 маленька,друга здоровецька), відокремлені побутова та житлова зони ...Навіть на сьогодення дуже комфортне да добротне житло та приємне зовні, гарна цегляна кладка з фігурними елементами.
О так ❤️❤️
На районі Дврз теж німецькі будиночки ще залишилися ,між інститутом хіміі вниз до 42 школи там теж між висотками ще є двоповерхові німецькі будиночки .😊
Между Соцгородком и Аварийным был лес. И кругом был лес. На месте ЗАГСа на Бульваре Верховного Совета был въезд в воинскую часть. Стояли огромные двустворчатые ворота с большими красными звездами на каждой половине. Не было Дарницкой (Ленинградской) площади. Она была КПП, на которой проверяли документы. Мы с правого берега ездили по грибы в Быковню к приятелю отца.. Хорошо это помню. В 60-х началась вырубка леса и застройка. И мы переехали как раз в это место. Была еще воинская часть, в Соцгородке жили семьи военнослужащих и обслуживающего персонала. Вскоре ее убрали и остался огромный котлован. Зимой ходили кататься на санках. Окружная проходила по линии метро. Очень хорошо помню, как застраивался район Юности. Проходила трамвайная линия с Ленинградской до кольца на Стальского. По левую сторону застроили домами, по правую был лес. Когда приезжали в гости к маминой подруге, мы , дети, ходили гулять в лес, строили шалаши. Часто находили свидетельства прошлых боев. Район интенсивно застраивался хрущевками.
@@ЛуценкоКоля В кемпинг ходили в магазинчик, где продавали самые разные товары. До сих пор не забуду брошечку из четырех перламутровых кружочков, расположенных в один ряд. Мама приколола мне на шапочку, чтобы на глаза не сползала. И в том месте не было ВЧ. Это был конец срцгорода. Сейчас и Дарницкую площадь присоединили к Соцгороду. А он заканчивается на бульваре Верховного Совета и вдоль улицы Бажова. Все, что застроено в этоммикрорайоне сталинками - Соцгород, остальное, хрущевки, - новострой. А котлован был, когда снесли ВЧ., но его быстро засыпали, начали прокладывать бульвар и Строителей. То, о чем Вы говорите, намного дальше, вдоль трамвайной и Аварийного поселка. Я все это хорошо помню. Мы переехали на Чудновского в 1960. Помню, в доме на Мира, 5, мальчишки нашли на стройках патроны и бросали в костер. Один погиб, другого сильно травмировало. А на строящемся доме, на Чудновского 5, зимой ходила женщина. Пальто растегнуто, без шапки и длинющая коса волочится по земле... Вот так, одно воспоминание тянет за собой череду других... Это было так давно. Сейчас Дарницкая площадь-центр левого берега. Яркая. Нарядная. Комфортная, с развитой инфраструктурой и удобной транспортной развязкой. С тихими зелеными дворами. Кто-то скажет, загазованная. А покажите район, где нет загазованности. Зато там нет СТО с печами, в которых сжигают покрышки и пластик и еще не понятно что. Мы по ночам задыхаемся от этой вони, окна открыть невозможно.
Дуже дякую за екскурс в моє життя , я народилась на Аварійному в 1951 році , там пройшли і дитинство,і юність,і зрілість, мені дуже болить,я досі , коли проізжаю повз, відвертаюся, не можу дивитись на ті багатоповерхівки,які стоять на місці мого будинку, який знесли в 2008 році.
Моя мати розповідала, що кожен день ходити в школу з Аварійного на Будівельників було не легко. Піски, чагарники, верболози. Щоб зберегти взуття, йшли босоніж, а перед школою одягали туфлі, чи що там у кого було
Я вам очень благодарна за вашу работу. Я жила на Аварийном , на улице Лебедева 19, когда вы показали мой дом, у меня сжалось сердце. Мы там жили с 1962, когда я родилась по 1972.Лучше места я не знаю , какие жили там люди, добрые, веселые , искренние. Уже повзрослев я часто приезжала туда , но войти в дом не могла , просто долго сидела и вспомнила счастливое время и плакала... Спасибо вам от всего сердца ❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Ви розкриваєте Київ та околиці з нових, невідомих загалу, сторін. Дякую, що зберігаєте історію ❤️
Магазин називався Зелений, в ньму були різні відділи, в котрих у 90ті мало що було. як заходиш на ліво, і в кінець - хлібний, в котрому в 92-94 хліб можна було застати тільки до 10 ранку, і то не щодня. А на право і в кінець була наливайка, де розливали горілку і інколи пиво. Я ще був маленьким тоді, але у «правий» відділ, дід мій інколи заходив, разом зі мною))
Поряд із зеленим, де зараз будинок високий із червоної цегли, за поліклінікою, був фруктовий сад, яблуні, абрикоси, сливи.
По дорозі від зеленого до БВР, був молочний магазин, в котрий черги з бідонами стояли. А ще трохи далі в напрямку училища був «олімпієць» магазин у котрий ми ходили роздивлятись мячі та іграшки, бо на те щоб їх купити грошей не було))
Замість високих синіх будинків, куди частково переселяли з аварійного, до початку нульових був великий котлован, і величезний баштовий кран, частково побудований корпус опікового центру. Все було закинуте, і ми грались лазячи на стрілу того крана. В кінці 90х, від вітру той кран впав, чудом ніхто не постраждав.
Ми жили поруч з цим містечком, на вулиці Пожарського. Часто гуляли серед цих чудових будиночків. Гастроном ми називали "Зеленим",бо дім був зеленого кольору. Живемо зараз в іншому місці, але іноді відвідуєм цей район и дуже сумуємо через його руйнування.
На скільки заворожує і чути і бачити!
Що кожного разу подякувати за вашу працю,а потім.
Дякую, дякую, дякую....за вмі перегляди ! А їх багато і вони всі супер.
ДЯКУЮ
Дуже атмосферний райончик, полюбляю там гуляти, там багато ще всього є цікавого
Район , в якому пройшла моя юність і молодість ❤
Я теж народився у 1957 р.і провів там дитинство і молодість, ходив в яслі і дит. садочок навпроти 16 від. міліції, потім закінчив 129 с.ш.
57 я виросла там і не якіх розбірок там не було, навчалась шк194, жила на попудренко 36-а біля нас був воеткомат на лебедева 19, проваджали в арію нам давали цукерки було чудове дитинство) строили шалаши, робили секретики, гоняли на веліках))) ці будинки знаю з детиства, бігали в магазин берембей)
Дякую, дуже цікаво було. Шкода дивитись на таких людей як той чоловік п'яний, яке жахлива доля.
Дякую Кирилу за чудову екскурсію. Дуже скоро такі місця, як аварійний назавжди зникнуть. Нажаль нашу владу не цікавить історія і збереження для нащадків таких унікальних місць де все нагадує про повоєнні 50-ті роки. Залишається соцмісто, але там інша архітектура, інше відчуття часу.
Щиро дякую за чудовий фільм. З 1979р по 1984 р я вчилась в червоному корпусі університету. Чула по секрету від багатьох викладачів старшого покоління з різних кафедр, що червоний корпус зазнав сильних руйнувань і його теж відбудовували німці після війни. Не знаю, чи це правда, але така думка серед студентів ( корінних киян) того часу була поширена. Серед викладачів були ті, що самі приймали участь в розбиранні руїн Хрещатику та університету.
Щира подяка за це відео!!! Чудово пам‘ятаю і Берембей і Темп. Так, саме Темпом було названо цей магазин на розі Червоноткацькоі та Мініна. Там була вперше запроваджена система самообслуговування, яка протрималася досить нетривалий час. Крадіжки були досить суттєвими і все повернули як було раніше - прилавки, продавчині та черги до кожного відділу. Дуже вдячна за Вашу любов до нашого рідного міста! Страшенно ностальгую і мрію якнайшвидше повернутися ДОДОМУ з вимушеного вигнання! Від щирого серця бажаю ПЕРЕМОГИ нам усім!!! ❤❤❤ А особисто Вам наснаги!!! ❤❤❤
Як раз над Темпом на третьому поверсі жив мій *корєш* Коля Дубровін *Сем*. Коли було ліньки ходити за горілкою, спускали авоську на мотузці з грошима ,щоб нам купили, добре що всі знайомі там постійно *тусувалися*.
В нашому Запоріжжі таких районів безліч... В різних кутках міста. І теж окремо від Соцміста - в ньому зовсім інша, майже унікальна архітектура. А більшість "німецьких" будиночків ще дуже гарно стоять і живуть. Я сама народилася і дитинство прожила в цих чарівних дворах, затишних, квітучих, наче на іншій планеті. Тільки от бараки ще збереглись...там страшне, але люд, на диво, ще живе в них.
Дякую ща вашу роботу!
Все як завжди цікаво й по справі!
Дійсно про "війни районів" в площині Києва буде дууууже цікаво. Цієї інформації майже немає
Привіт ! Хотів-би почути розповідь про розборки молоді Київських районів.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦СЛАВА УКРАЇНІ СЛАВА БОГУ СЛАВА ЗСУ🇺🇦🇺🇦🇺🇦СУПЕР ВІДОСИКИ,ДИВЛЮСЯ ЗАВЖДИ З ЗАДОВОЛЕННЯМ,ПРОЦВІТАННЯ ВАМ І ВАШОМУ КАНАЛУ,МИРНОГО НЕБА🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дуже школа цей район ,пані Любі здоров'я
1966 році возили мене з Водопарку в Стару Дарницю в д.садочок, повз Аварійного містечка. У трамваї коли не коли, а розмови були, що німці будували, ну дуже гарні квартири. Я хоч і мала та слухаю /1966/
Дуже цікаво. На вулиці Російській, Волго-Донскій теж багато будинків які строїли німці. Це біля парку партізанскої слави. Дякую за відео)
Степанець, дякую за грунтовну роботу і цікаве відео. Наснаги в твоєму захопленні
Дуже, дуже чекала цей випуск. Досі живу поруч і звичайно, що цікаво дізнатися історію, а не тільки балачки сусідів з дитинства. Якби зараз мати можливість людей року 1930народження порозпитувати про район, але їх вже немає, а дитиною мене це не дуже цікавило. Кирило, дякую Вам величезне, що в таких подробицях показуєте нам. Я б не наважилася зайти в той будинок, хоча дуже цікаво було побачити в середині розташування квартир. А також була здивована, що людей переселили в будинок поруч. Я вважаю, що повезло так повезло. Але декому ще й не подобається. Одну мою знайому на Позняки переселили і вони були щасливі.
Дякую Вам за перегляд й доповнення)
Сам дуже чекав на цей випуск, тому він трішки завалився на початку через недбалість технічного супроводу)
Я теж здивувався, що переселяють ніби так близько, бо чув особисто про Троєщину від людей 😫
Дякую,СТЕПАНЕЦБ,за неймовірну подачу!!!
дякую❤❤❤❤
Захоплююсь творчістью Степанця)) Так, хотілось би почути про розборки на районах))Це дуже цікаве утворення суб культури.
Кирило дякую вам за вашу чудову працю неймовірно цікаво слухати вашу розповідь❤❤❤
Дякую за відео. Ще є дома на старій Дарниці , які теж будували німці , я якраз жила в такому ,він вже з цегли,стан наче більш менш , якщо порівнювати з цими. Ці дома на вулиці Севастопольська, що недалеко від Дарницького ЖД.
Дуже вдячний Вам за відео і за Вашу роботу! Ви робите справді пізнавальний контент, який з часом буде окремою історією. Особливо раджу Ваш канал молоді. Набагато корисніше за перегляд вогник-вогник і т.п. контенту.
Іще раз дякую! Ніколи не зупиняйтесь, адже Ви робите справді вагомий внесок в історію України!
Дякую за відео,в Києві прожила більше 40 років.Скільки разів проїзжала біля цих будинків і тільки сьогодні узнала їх історію.Цікаво.
Один в один будиночки в Кам'яному (Дніпродзержинськ) соц місто теж нназивали)!
Це надзвичайні будинки (інакші взагалі)!. Я там провела усе дитинство)
Дякую ща це відео як поринулася в дитинство ) між будинками юув навідь басейн для дітей( зовсім малих і підлітків на іншу сторону гірки). Погреба в землі(як гаражі) надзвичайно красиво і теплі будинки
Чудова екскурсія. Я трохи жив в соцмістечку німецької побудови, 3-и поверхи, товсті кірпічні стіни, теплий будинок, один недолік-недалеко дорога ЖД і коли поїзд їхав будівля колихалась. Якось так.
Дякую! А де саме, якщо не секрет? Не в Києві?
@@STEPANETS на будівельників 25
Місце гарне,скільки років пам'ятаю нічого не відновилось,владі байдуже,і жителям також.Але я дякую,хоч висвітлюється безлад в столиці.
Доброго дня!
Дякую за відео!
Хотів би дуже почути історію про будинки на дарниці а саме на Сергія Набоки 12 і Сергія Набоки 9А, там два ідентичні будинки «сталінки» з досить гарною архітектурою 1954р будівництва. Також подібний будинок знаходився на вулиці Будівельників, але його в 2000 реконструювали і добудували ще 2 поверхи.
Щира подяка за вашу працю!!! 🔝🔝🔝
Стосовно магазину -він називався «Темп» тому, що там було впроваджено самообслуговування. Але експеримент швидко закінчився, бо покупці крали продукти і були великі недостачі. Дуже вдячна за відео, давно чекала! Прожила в цьому районі майже все життя, ходила в 129 школу (ви йшли вздовж паркану). Щиро дякую за Вашу любов до нашого рідного міста!!! ❤
Дякую за відповідь! Тобто все ж «Темпів» було два? Тут й на Новій Дарниці?
Дякую! Стосовно Нової Дарниці - не в курсі. На той час була ще дитиною, але магазин закарбувався на все життя. Навіть пам'ятаю розташування каси на виході. Щиро вдячна за Вашу працю! Тут, в Німеччині, за 2 тис км від рідного міста (з переляку забралися), так щемить на серці!!! Клята ностальгія!!! Мрію про нашу перемогу і повернення додому!!! Краєм ока побачила наш будинок 9-ти поверхівку далі по вулиці за поліклінікою. Так хочеться пройтися рідним районом, рідними вулицями! А ще хочеться, шоб з тобою розмовляли по-нашому! Якщо пошлють, то ти хоч зрозумієш куди послали!!! Бажаю щастя і наснаги!!! Я Вас обожнюю!!! @@STEPANETS
Навчався у 129 школі з 1964 по 1974 роки. 10-а клас. Може знав Вас? Бо втратив давно з*язок з однокласниками. Хоча ми товаришували добре і з паралельними класами, адже класи були маленькими.
І Вам доброго дня! Можливо і знайомі, бо я закінчила 129 школу в 1975 році. Навчалася в 10-Б разом зі всім відомим Вареником Валерою (маєте його пам'ятати). До 1967 жила на Лєбєдєва 19, яку показували на відео. А в 67-му переїхали на Червоноткацьку (де раніше був ремонт взуття та аптека). На жаль я зараз в Німеччині у "вигнанні" від рідної домівки за 2052 км!!! Так склалося, що з переляку втекли аж сюди! Але мріємо повернутися додому! Потроху волонтеримо - передаємо нашим хлопцям безпосередньо на передову одежу, взуття, продукти, допомагаємо чим можемо. Вносимо свій посильний вклад і МРІЄМО про перемогу!!! 🌈❣😍 @@ГончаровИгорь-г5ф
Я закінчив у 1974 р., Вареника дуже добре пам*ятаю. Мене звуть Гончаров Ігор, якби побачились, то можливо і впізнали один одного.@@НаталияКовтун-о5л
Дякую за повернення в дитинство! В сімдесятих батьки водили мене в дитсадок заводу ДШК. З Чернігівської (Комсомольсьсоі), повз баню і витверезник.
Там де були витверезник і баня був невеличкий овочевий магазин. У мене там мій знайомив працював вантажником, часто ночував у витверезнику поряд з роботою.
Дякую Вам за працю...та за цікаву інформацію.❤❤❤Дякую.
Дякую за матеріал! Я обожнюю Київ, хоч і не корінний...
Випадково попав на ваш канал ! Дякую за працю вашу!
Надзвичайно цікаво, народилась і живу в Києві все життя, про Аварійне почула вперше
Цікаво! В Полтаві теж після війни довго працювали полонені німці, і не лише полонені, а і цивільні, яких привозили в СРСР на роботу. Щоб заробити на шматок хліба вони також робили різні речі, наприклад табуретки. В мене є дві такі досі. На заводі де працював мій дідусь також були німці. Дідусь, тоді ще молодий хлопець, носив їм з дому їжу.
Приємно бачити знову,Оленку!❤Дякую, подобається ваша праця.
Дякую за фільм. На Куринівці по вул. Петропавлівській ще є декілька будинків. Сама мешкала в одному з них до 2008 року. Повністю з дерева, середина і зовні дранка, поверх - штукатурка, опалення було пічне. Двоповерховий, за розповідями старожилів, будувався німцями як адміністративна будівля для заводу. Пізніше перебудували зсередини під квартири, через "ж...п" провели воду і каналізацію. Але дерево на спині було чистюсеньке, ніби учора зрубане. Зараз цей будинок знесли. Але поруч ще лишився схожий. ❤❤❤
На 22:01 код на стіні з Автоквеста в якому брав участь на початку 2000х 😊❤
Цікавий був, лазили по тій будівлі і потім приїхала тоді ще міліція...
скільки я чекав огляд цього району....)
Це дійсно унікальний контент, що в теперішні дні на ютубі - велика рідкість. Дякую
Дуже цікаво, дякую! Контрастне місце.
Бажаю авторам наснаги та терпіння для таких чудових відео!!! 🎉
Любила споглядати на цi будиночки. Також у Шевченкiвському районi, в них були газовi грубки,високi стелi, лiпка,такi дворики затишнi з фруктовими садами❤
Кайф ❤
Люблю цю місцину, жалкую, що знищують такий цікавий куточок Києва
Я колись жила на Сталінці,біля клубу Фрунзе..Того будинку вже нема.Хотілось би знати,він був збудований теж німцями?Це був проспект 40 річчя жовтня,26 номер.У дворі були сараї з погребами .Люди тримали кабанів,птицю.Вода в колонці,туалет на вулиці.Багато зелені,особливо фруктових дерев.Дякую за подорож в наше минуле.Успіху,наснаги!❤😅
живемо поруч, дуже цікаво було побачити ці будочки зсередини! дякую!
Цікавий фільм про історію нашого міста. Дякую за чудову роботу. Важлива справа зафіксувати історію і сучасність в кіберпросторі. Слава Україні!
Круто! Знаю цей район..😊
Дякую, хоч я і не з Києва, але всерівно дуже цікаво!
Дякую за вашу працю!Я в захваті від кожного вашого матеріалу!Було б дуже цікаво ,щоб ви розповіли про розбірки між районами в Києві у 70-80 роках.Коли я була підлітком(початок80х),то чула про грандіозну розбірку на прощі Урицького(тепер Соломянська).Там приймав участь знайомий мого чоловіка.Імені і призвіща на жаль не памятаю,але кличка була Лось.То була грандіозна бійка в котрій навіть постраждали працівники міліції.
Ой, дякую🙌 Як ти і обіцяв показати про ці дома) Всім приємного перегляду)
Гастроном називали Темп. Моя мама працювала на заводі Хімволокно і ідучі з роботи додому по Червоноткацькій, заходила до цього магазину за продуктами. Так і казала потім, що купила в Темпі. Зеленим він став значно пізніше. Коли цей фасад перефарбували. А Галантерею - точно називали Берембей. Дякую за вашу цікаву справу. Я виросла в цьому районі. І все з дитинства це памятаю
Від Аварійного мало вже що лишилось Будували німці це точно Раніше на ціх будівлях над підї'здами були роки будівництва, так там була більшисть 47 -49 роки
Ну як, з 50 будинків залишилось десь 28) більше половини
Киркевича я знал лично. Вечная память. На Андреевском спуске часто заходил в музей Однієї вулиці.
От про бійки район на район дуже було б цікаво побачити! Батько мій виріс на Лісовому й розповідав, що принаймні до кінця 80-х були звичними батли Лісовий vs ДВРЗ тощо
Моя сім'я мешкала в цьому районі. Дім по вул.червоноткацька 37/9. Неймовірно красивий зелений район, садки з кущами різних ягід, деревами абрикосу, вишні. Дітей багато, кожен вечір всі збирались у дворах і до ночі грали в різні ігри. Мій брат закінчив 99 школу. Батьки та дідусі і бабусі працювали на ДШК. Всі знали один одного бо жили по багато років декілька поколінь.В беренбеї постійно купляли всяку всячину, в гастроному Зелений був дуже смачний хліб та морозиво. На трамваї кожні вихідні їздили на піонерську на стихійний базар поміж трамвайних рейок. Моїй сім'ї в 2009 р. дали квартиру і ми виселились. Але ще і досі багато сімей продовжують жити в цьому будинку не отримавши розподілу на нове житло.
Дякую, чудовий фільм
Взагалі то до 47 там був сосновий ліс і навіть в 80 ті багато залишалося соснових дерев... Біля гастроному був пологовий будинок але в 70х була там епідемія стафілокока і його закрили... По Попудренка колись ходив трамвай до станції метро Дарниця, але після збудованої розв'язки на Чернигівський його прибрали... По Лебедєва був військкомат - теж збудований німцями...
Роддом закрили в в двохтисячних, я там народжувала в 1996 році. А в його будівлі зробили опіковий центр.
Трамвай по Попудренка ходив недовго, біля 2 років. Це була тимчасова лінія, функціонувала, коли побудували м. Дарниця, і до того, як побудували Чернігівську/Комсомольську. І до, і після цього він ходив/ходить на Воскресенку по нинішній трасі на Миропільській.
Военкомата того уже нет, даже самого здания, на том месте стоянка. Вконце80х слва от бани начали строить больницу, но потом 90е стройку заморозили, позже достроили, и вроде там была церьков какаято, а сейчас там военкомат
@@SergiiL1985дБ
Доречі на початку 2000х, коли я здобував водійске посвідчення уроки водіння в мене проходили саме цим містечком 😊 новобудов ще небуло . Дуже атмосверне містечко було .
У нас у Краматорську Донецької області теж є точнісінько такі будинки, цілий район.